Не Тарас: Коли здибав гарну птицю вже не їсться і не спиться.
а вже думаєш про те, як похмелить оту що є.
Має ж бути хтось веселим-іншому охоронять оселю,
щоб не стибрило чуже,оте усе що в неї є.
Не Тарас: Отаке воно кохання,чекаєш.чекаєш,а воно приходить тільки не до всіх і невчасно.або зовсім забуває і про муки і недоспані ночі.І в кожного своя історія