Шевчук Ігор Степанович: В суть глибинну крізь морок дивитись навчись,
Щоб без фільтрів чужих все побачити скрізь
І як «хор» в голові перетвориться в тиш –
Сотвори тільки свій ти, без домішок вірш!
(Перед переходом до ліпшого життя тут - утворюється
т.зв. \"пуста голова\" , заспокоєне мислення переходить до серця людини,
щоб в тиші радитися зі Святою Трійцею. Самосебність - справжня.)
Серце тоді зряче умом, ум отримує силу від центру.
це холоп, який одягнув чоботи чужої,
аристократичної зневаги. (!!!)
Холоп, який знищив власних господарів,
але намагається видавати себе за них (!!!)
у вкраденому і загидженому будинку –
це і є Росія ХХ і ХХІ сторіч.
І, звичайно, саме ця холопська зневага й визначила план путінського бліцкригу в лютому 2022 року. (Віталій Портников)
Шевчук Ігор Степанович: Тобто, коли вони окуповують територію, перше, що вони роблять, це нищать все українське - від дорожніх табличок і назв вулиць, до шкільних підручників.
І в них ніколи не виникає питання, як можна нищити чужу культуру. Бо вони чудово знають про роль культури в творенні нації. Зате російську мову і культуру не чіпайте, бо інакше ви шарікови і бла бла бла.
Тому не може бути такого, що вони безкарно вбивають за українську мову, знищують нашу культуру, національну ідентичність, а ми носимося з їхніми булгаковими і толстими, бо то ж культура і її не можна нищити.
Можна і треба! Бо культура - то зброя. Треба бути геть тупими, щоб після стількох смертей і горя, яке вони сюди принесли, з ними цяцькатися.
Так більше не буде, написав сьогодні мій товариш. І він правий на 200%. Бо кожна така дискусія віддаляє нас від імперії і робить монолітним і сильним українським народом. Який цінує культуру всіх народів, які живуть тут, але не дозволить нищити себе рускому міру. Не буде більше так. (Сергій Марченко, G)
Сокирою махає чи косою.
У темряві заглушить голоси
Мелодія, пригнічена журбою.\"
Є тільки боротьба двох розумів: Вашого і слуг диявола.
Хто переміг пристрасті - той веселий,
той перемагає слуг диявола.
Бо Христос - Переможець.
Перемагаймо!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
