Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: Який він - ВІРШ

logo
Максим Тарасівський: Який він - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 8
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Який він

Там, де Володимирська вулиця залишає розлоге плато, на якому колись стояли міста Володимира та Ярослава, а тепер стоїть середмістя сучасного Києва, починається її похила ділянка. Вона тягнеться аж до Либіді – не вельми стрімка, але таки затяжна, одним словом, виснажлива, якщо рухатися нею до високого середмістя, і особливо тепер, коли згори пече небо, знизу асфальт, а з боків дмухають теплом кам’яні стіни будівель, що вже набралися літа.

Отам я їх і зустрів – дівчинку та жінку, вочевидь, мати з донькою. Вони повільно прямували вгору, долаючи цей виснажливий узвіз, і про щось теревенили. Натомість я рухався до Либіді, мало не вчвал, але вираз обличчя дівчинки змусив мене пригальмувати: на її ще зовсім дитячих рисах застиг вираз, з яким деякі матері та дружини спостерігають чергове шаленство своїх синів і чоловіків: не схвалюють, проте й не заперечують. Мовляв, ну така вже їхня чоловіча природа: це вона раз у раз наражає їх на згубні небезпеки, але й на гідні чоловічі вчинки – також вона. Такий самий вираз був і на обличчі жінки, і я припустив, що вони обговорюють якогось чоловіка, і пригальмував іще трішки, а потім і зовсім зупинився, аби краще роздивитися та щось розчути. Та й загалом: здавалося, що ця маленька дівчинка та доросла жінка наразі спілкувалися не як мати з донькою, ким вони були насправді, а як давні дорослі подруги, ким вони насправді не були, через що ця картина робилася куди як цікавішою.

Я не помилився, жінки справді розповідали одна одній про звитяжні вчинки якогось чоловіка, напевно, прекрасно їм обом відомого, тому що кожна закінчувала свою розповідь так:

– Ну, ти ж знаєш, який він! – і в цих словах була така суміш почуттів, яку б я назвав «гордовита скарга». «Ну, ти ж знаєш, який він!» – гордовито скаржилася мала, і жінка кивала та зітхала, і зітхала вона із якимось сумовитим пишанням, а потім і собі щось розповідала, завершуючи так само: «Ну, ти ж знаєш, який він!» – і тепер кивала, зітхала та сумовито пишалася дівчинка.

Уявити, «який він», було нескладно: жінка штовхала поперед себе дитячий візочок, на якому стояла чимала коробка з «Нової пошти», а поруч із візочком крокував його законний пасажир. Пасажиру, либонь, ще не виповнилося двох років, проте від маминої руки він рішучо відмовлявся, пропозицію триматися за візок також із гнівом відкидав, раз у раз наголошуючи «я сам». І цей «я сам» справді самотужки долав цей виснажливий узвіз, коротенькими кроками, не так ступаючи ніжками по землі, як штовхаючи ними землю, а може, й Землю: «А ну, котися куди кажу!» – це так само легко читалося на його впертому личку, як і сумовите пишання на обличчях жінок.

…тепер і я знаю, «який він».

17.VI.2023

ID:  986630
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.06.2023 05:50:53
© дата внесення змiн: 20.06.2023 05:50:53
автор: Максим Тарасівський

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (120)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ulcus, 20.06.2023 - 08:16
хіх) спочатку обурилася: як так ви могли написати про жінку з дівчинкою, а про його забути??? але ж, як виявилось, що він головний герой, який мав прикрасити саме фінал smile гарно
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 20.06.2023 - 10:59
Люблю оці живі картини - наче шпаринка в чиєсь життя відкрилася на мить smile
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
x
Нові твори
Обрати твори за період: