О, боже, як багато філологів на сайті
З'явилось новоявлених за весь останній час,
Повчають, дискутують, та не рахують склади,
Не бачать свої помилки, та про чужі кричать.
Чомусь так популярно плювати на закони,
(Мабуть, переписали все наново для когось?)
На інших надягати завжди вуздечку, шори,
Хоч самі дуже часто паплюжать рідну мову.
Ганьблять, соромлять та постійно нівечать слова
Аматори та блазні, які постановили,
Що правильно та вірно лиш, що думають вони,
Що лише вони можуть триматися тут вільно,
Що можна тільки їм тут висловлювати думки,
Бо більшість з них вже стала і зовсім "професійной",
А інші співвітчизники хай мовчать, як німі.
Чи, може, вони люблять Вітчизну більш, ніж всі ми?
Чи, може, вже забули, живуть в якій країні,
Що всі ми від народження і до труни вільні?
ID:
983222
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.05.2023 19:48:18
© дата внесення змiн: 31.05.2023 01:15:11
автор: Talia
Вкажіть причину вашої скарги
|
