Натискаючи "стоп", фільми ставлять на паузу.
Зупиняючи час, відкладають думки.
Не зіграти без нот неіснуючу партію,
І без музи співак не складає пісні.
Тихо падає сніг, а на вулиці порожньо,
Не звучать голоси у беззвучний режим.
Заховались у сни всі проблеми і радості,
І померлі живуть від енергії мрій.
Ностальгія неси всі частиночки святості,
Споглядаючи те, як щасливо жили.
І, можливо, колись я прокинусь з завзятістю,
І пробудження зрине польотом униз,
І, можливо, тоді я вже вічно не спатиму,
І, можливо, відтоді закінчиться криз.