Весняний вітер, ніби смерч,
Весною гіршого немає...
Вірус, війна приносять смерть,
Здоров"я й сили не вертає...
Колись ішли за кроком крок,
Щоби пізнати нові далі...
Чи поодинці, а чи вдвох,
А то і групами бувало...
Не помічали ми незгод,
Минали смуток і печалі,
За кожним кроком, новий крок,
Ніби нескінченні спіралі...
Манив нас всіх величний світ,
Ми все у ньому помічали,
Та непомітно падав квіт,
І ми здоров"я вже втрачали...
Біди не ждали і жури,
Вони ж неспішно підступали,
Ніби котилися згори,
Та нас тоді ще не лякали...
Неждано наступила мить,
Не повесні, в осінню пору...
Коли відчули, щось болить,
На несприятливу погоду...
З здоров"ям неприємності,
Нічого гіршого немає...
В світі нема безсмертності,
Усе живе з часом вмирає......
