Не зналось Льонці, чи хоч сьодні вдасться
Ту, з Кончі Заспи, зглядом зачіпити.
Маєток в неї – як в Петра – Палаци.
Й приваблива, й самотня, та - закрита.
…Поклав косинець в саквояж, і дриль, і лобзик.
Шість викруток в кишені уніформи.
І перед ланчем біля хвіртки в п’ять шість росту -
Спинивсь, задзе́нькав: «Є хто зранку вдома?»
Так, столяр і не знав, що в ланч самотній
Й не п’ється кава, і коктейлик – прісний.
…Хазяйка виштовхала в плечі, встав з дрімоти,
Геть ха́ткньогоспода́рку, й кухар – здриснув.
Сама яєчню несла, і питалася дитятком
Про те що може інструментами молодик.
Й зраділо ра́дилася за ремонт шухлядок,
Ті, за які візьметься майстер з насолоди.
10.04.20р. ( «Несподіваний ранок у багатої пані» )
