Серед зимових сірих хмар—яскраве сонце посміхнулось
Та дарувало крихітку весняного далекого тепла
Й хоча зима надовго простягнулась
Картин чудових й краєвидів і вона повна́
В небеснім морі наді мною птах ширяє
Його політ є вищій від людсько́ї марноти
Душа моя невпинно все кохає
Й міркує, де є мила ти?
В видінні ночі ти на мить з'явилась
Немов вогнем палали очі чаріні́ твої
А серце потім й далі сильно билось й билось
До но́вої ранкової пори....