Я був сьогодні вдома
Я був сьогодні вдома,
а зараз вже не там.
Ще від дороги втома
зі мною сам-на-сам.
Сьогодні маму бачив,
прощаючись на мить
душею знову плачу,
а серденько болить.
Якби десь жити поряд
і бачити щодня
коханий мамин погляд,
мов квітку бджоленя.
Колись і це здійсниться,
як мрія присвята,
яка не раз насниться
і щастям розцвіта.
Чекає праця завтра
мене буденним днем,
але домашня ватра
не мре під тим дощем.
Дім душу спас від болю
розвіявши той сум,
що досі власну долю
я творю зовсім сам.
Якби ж не так далеко
квітчатися життям,
якби ж було так легко
звикати почуттям
до сірого й чужого,
залишивши свій край,
заради дня нового
з надіями про рай.
Віктор Цвіт 16.12.18
