Їх бій тривав, зо дві години,
Поділись десь, всі побратими,
ВІН зрозумів, прийшов до тями,
Наче у сні, чув пісню мами .
У голові, гул, різко дзвенить,
Ледь – ледь піднявсь, принаймні на мить,
Тихий вітрець, неначе шепіт,
Під серцем біль й холодний трепіт.
Враз молоде, пройняв все тіло,
І на лице, листя летіло,
Встати хотів, доверху погляд,
Вкотре здригнувсь, грім - вибух поряд.
Скільки іще, треба лежати?
Не чути ніг. Гукає мати,
Текла сльоза… Не бійся люба,
Тримав думки. ВІН біля дуба.
Як лист, стогнав - я повернуся,
Ти зачекай, вже підіймуся,
Пронизлий свист. І крислатий дуб,
У крові й полум’ї,змоклий чуб.
Впав на чоло, вмить скляні очі,
Піднявся птах, посеред ночі,
У вікно стук, померкли зорі,
В журбі земля, родина в горі.
Падає цвіт, за Україну,
Жорстокий світ, забрав дитину,
Плачуть хмарини, в осінній день,
Птахи мовчать, не чути пісень.
Хрести - хрести, цвинтар у квітах,
А хтось гуляє, по бенкетах,
Одним війна, де ж справедливість?
А, як здолать, іншим лукавість?
На жаль, за них,свідчить їх совість,
Як побороть, оту жорстокість?
Купа питань - відповідь одна,
Унас же йде, убивча війна.
25.10. 2018р
Дуже серьйозний,чуттевий вірш і взято в ньому все з життя!
С самого початку назвав цю війну- підстава.Зіткнули людей дуже грамотно і коли це робили звісно задачі були зовсім не ті,що озвучували народу...
На манеже те же.Правит вновь элита.
Счастливы наверно,остальным корыто.
Остальным проблемы,войны,катастрофы,
Недостаток денег,вредные работы.
И на Украину всё это пришло.
Боремся по новой всем смертям на зло...
Трохи написав у коментарі про сучасні події,якщо Вам ці слова не сподобаються,або порахуєте їх зайвими,то будьласка так і напішіть і я це зітру...
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все справедливо... 
.Дякую за чудовий вірш 
