О ДЕ ТИ ДОЛЕ УКРАЇНИ?
О де ти,де , доле України?
чому вмиваєся слезами
жебракує бідна сиротина
за кусочком хліба світами.
Скажи,ну доленько ,як живеться?
Далеко від дому від хати...,
ой не раз, не раз, тобі ікнеться,
згадає тебе стара мати.
О де ти ,де , доле України?
в корчмі пропили твоє добро
все розтягнули до краплини
в злиднях, убоге місто і село .
Заводи фабрики як хороми
порізано на металолом
і голосить здичавіле поле
без війни ,руїни і погром.
Розпинають людину на хресті...
зрадники плебеї базіки,
продали, тебе жиди, москалі,
у рабство в неволю навіки.
О де ти, де , доле України ?
за правдоньку слова на нари...
на морозець ставлять на коліна,
нахабні, в пагонах -бездари.
Дорвались ,до трону ситі кнурі,
і плюють у власне корито-
живуть, на широку ногу царі
тягнуть, мільйони шито крито.
Стогнуть,живі і мертві у гробах...
перевертаються від болю,
кряче чорний ворон літає птах
клює, очі сину на полі бою.
хижа орда сміється у вічі ...
потирає, руки від крові,
убієним запалюють свічі
ростуть могили хрести дубові.
О де ти ,де ,доле України?
ідеш тернистими шляхами
і стара мати ховає сина
оплакує долю ночами.
М ЧАЙКІВЧАНКА
