Тебе, людино, шмагав життєвий стек.
Урвавсь терпець, вже годі, баста.
Летиш пташиною в краї далекі
Заможного шукати щастя.
Нелегко серденьку в чужому раї,
Росточок захопи калини
І посади частинку плідну краю
На згадку про свою родину.
Ти поливай той пагінець старанно
Джерельною водою зранку,
І відійдуть душі важкі страждання,
Калинонька загоїть рани.
І навесні розквітне кущ калини,
Почуєш солов*їний щебет.
Тебе чекають, пташко, в Україні,
Давно без тебе плаче небо.
А восени збери плоди червоні -
Це Бога дар в чужій країні,
І чудодійній помолись іконі...
Вертайсь до рідної хатини.
(Дякую за натхнення ... http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797020 )
калина, Світланонько, росте по цілому світу, і розкидана перелітними птахами, як і українців розкинула доля... Болюча тема, Сонечко і добре повертатися, доки тебе ще чекають
і добре повертатися, доки тебе ще чекають 
