пророки в’яжуть_ далі лиш війна_
лахміття мап в хрестах та чорних вирвах_
пророкам скажуть_ ваша в тім вина_
зламають роги й крила з м’ясом вирвуть_
поети брешуть_ як на місяць пси_
проїхавши по краю / склавши звіти_
гартують блазнюваті голоси,
аби хоч цим примусити сивіти_
все жде чогось_ як граду ждуть лани_
псалми / осанни / гомін вавилону_
вовчиці злої дочки та сини
лякаються зійти в цивільне лоно_
пророки в’яжуть_ далі лиш війна_
поети брешуть, голоси скривляють_
на кожен нерв згорілий є ціна
в координатних гратах пастки раю_