Білявкам у світі нелегко живеться,
З них кожний глузує, усякий сміється.
А вже коли ти ворона - блондинка,
Дратує оточення кожна пір'їнка.
Рятуються птАхи хто як уміє,
Хтось у куточку сумуючи скніє,
Фарбується, чи обирає вигнання.
Та є і такі, що попри знущання,
Сотні здолавши табу й заборон,
Утворюють спілку БІЛИХ ВОРОН.
Гарний вiрш, Iрин Ко. Дуже доречнi у вас настанови, незважаючи на рiзнi труднощi все одно вихiд з них знайти можна. Так а у цiй профспiлцi членськi внески теж треба платити на ii утримання?
Тiльки от ви у 1 рядку написали "не легко" окремо, а правильнiше тут буде разом - "нелегко".
Браво! як завжди гумор і справжня мудрість гармонійно доповнюють одне одного!
А, до речі, поети, зазвичай і є "білими воронами".
І ще анекдот пригадався: хто складає анекдоти про бондинок? брюнетки самотніми зимовими вечорами.
У обране!