Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентин Довбиш: СТАРІСТЬ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ yaguarondi, 24.12.2017 - 05:38
і хоч як би байдужа держава буладо таких своїх діток недужих, та бабуся б і серце своє віддала цій країні, що рідна їй, друже laura1, 23.12.2017 - 21:52
Сумний, актуальний вірш. А втомлені до смерті руки - це мені відомо. В моєї бабусі такі були. Вона багато розповідала мені, як працювала в юності, молодості. Мабуть молодь наша вимерла б, якщо б їй довелося так працювати.
Ніна Незламна, 23.12.2017 - 21:27
Цікаво!Часом подивися навкруги,що робить ота старість і,як тяжко прожити з нею одиноким.У мене подібна тема,про життя жінки " Один день з її життя". Успіхів Вам! Валентин Довбиш відповів на коментар Людмила Пономаренко, 23.12.2017 - 21:38
... І писалося з живого епізоду життя, з моєї Полтавщини. Вдячний за Ваші слова прочитання, розуміння і співпереживання!!!!!!!!
|
|
|