Мої вітання, дивовижна, хай тобі лунають
І хоч зима, та сніг замів все навкруги
Мені все га́ряче, і несподівано весна в душі буяє
Яка важлива й дорога́ для мене ти!
О жінка – квітка, мрія нескінченна
В твоїх руках від серця мого є ключі
І хоч доро́га мо́я є до тебе незбагненна
Кохаю я тебе, і линуть знов вірші
Як солодко, неначе мед – думки про тебе
Як гаряче, немов вогонь розжарений в печі
Ти кличеш, може і без слів, притягуєш до себе
Бог дарував мені твій цвіт, а ти – вогонь із почуттів
В тобі я бачу втілення самої сутності любові
Дорожче срібла й золота для мене очі є твої
Безмежність океану, всесвіту, незрозумілі до кінця та загадкові
Всієї – сила й велич ти жіночої краси
О діва витончена, незрівнянна, чаруюче-вродлива
Якщо ти вмієш так зворушити серця
В Твоїй душі – є справжнє диво
Вогонь, енергія, любов – що не збагнути до кінця
Ти жінка-пісня, чи можливо устояти?
Коли мелодія пливе, й летять твої слова
До струн найвищих серця вмієш ти торкатись
Й реальності втрачаю відчуття
Ти жінка-казка, поруч із тобою чудеса тривають
Та в міліони кольорів малюється картина вмить
Думки про тебе – в лютий холод зігрівають
Й час зупиняється й стоїть
О жінка- диво, недаремно я кохаю
Хоча любов усім Творець подарував
Та твої очі, твої риси неодмінно надихають
Та завдяки тобі – всю глибину любові я пізнав!
Хай казка далі ця, повік триває
Любов – хай ще запалює,та гріє всі серця
Хай будуть разом , хто по щирості кохає
Аж поки Бог здійснить Свій задум до кінця!
