В холодну завісу
театрального дива,
де людям читається
"Кримінальне чтиво",
де бігають діти
в засніжених шапках
і де гріють собаки й коти
свої лапки
Я стою
та пригортаю
твою руку до себе,
підсилюючи вогонь,
що жевріє на небі,
підношусь,
як дар
у твої обійми,
нехай світ почекає
нам не потрібні
ще зміни.
Завзята зима,
що плаття ховає
в вугільне гілля.
Прикрашає верхівки -
масивні будинки,
де у вікнах спокійно
грається злива,
а ти переростаєш
в надію,
яка кіньми
мчить шляхами в події,
топчучи миті
розлючених змій.
І вір, що все
буде добре навколо,
коли збережемо
вогонь між собою.
І я знову притуляю
твою руку до себе,
підношу дарунок
тобі в твоє серце.
Нехай світ почекає
на вулиці мокро,
та з тобою,
ти знаєш,
з тобою
так добре.
