Стогне земля від діяння людини,
не може повірить,що люди зробили.
Вона нас плекала,як рідная мати,
та ми не хочем,це все осознати.
Річки забруднили,зрубали ліси-
рибки та тварини знищили ми.
Нам все рівно-тільки,щоб збагатіти,
не думаєм ми-як жить будуть діти.
Серце болить,як бачу це все-
з страхом заглядаю в майбутнє своє.
Ліси без дерев,поля без врожаю-
схаменітся люди-вас,я благаю.
Земля наша рідна-пробач нам усім,
якщо так,б зімною-яб не стерпів.
А ти наша мати,даєш нам життя-
сама помераєш,щоб жило дитя.
Кричу я усім,що сили,я маю-
навіщо люди ми землю вбиваєм.
Рубаємо гілку,що на ній сидимо-
ми самовільно,на смерть,себе жинемо.
