Ведь каждый день в моём окне горит свеча,
Милый всегда, выглядываю в надежде,
Когда закончится разлука и война,
Всё уйдёт как и сон, будем жить как прежде.
Пылает словно зарево, там вдалеке,
И слышно свист, летят бомбы и снаряды,
Стреляют танки по нашей родной земле,
Раскаты грохота… это пошли Грады.
Родной далёко, я каждый день молюсь, жду,
В душе печаль и на сердце боль, тревога,
Так ненавижу, уж проклятую войну,
Она скольким матерям принесла горя!
Я каждый вечер, перед иконой прошу,
Бога вновь попрошу- Войну останови!
Ты возвращайся, как прежде, зажгу свечу,
Пускай горит, она символ нашей любви.
2016г
И каждый вечер перед иконой прошу
Призываю Бога ….Войну останови!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Сонечко!!!Ось пишу вірш і сама плачу.Начитаюся Ваших віршів і серце рветься...Ви мене трохи вибачайте,другий раз ,щось російською пишеться.В той час ,як ходили ми до школи роійської мови та літератури вивчали більше,бо був русизм.Але ,бачу багато пишуть.і мені другий раз лізе в голову російською.Дякую,що читаєте!