Пісня: «Не можу і не хочу я забуть!»
Музика: ?????
Слова: Володимир Туленко
Коли б роки ті славні повернуть,
І відтворити хоч на мить дитинства казку,
Бо дідуся й бабусі ширу ласку
Не можу і не хочу я забуть!
(1)
Коли був я ще маленьким,
То навчав як завше дід,
Вчив кохати рідну Неньку,
Не так сяк, а так, як слід,
Вчив дідусь добро робити,
Працювать і не грішить,
І життя, як слід прожити,
Так повчав онука дід!
Що не можна нам грішити!
Так повчав онука дід!
Приспів:
Любов до Батьківщини не мине!
До тої дідової хати край дороги
Туди де бігав хлопцем босоногим,
Де знали голоштаного мене.
Коли б роки ті славні повернуть,
І відтворити хоч на мить дитинства казку,
Бо дідуся й бабусі ширу ласку
Не можу і не хочу я забуть!
Не можу і не хочу я забуть!
(2)
Мені бабця говорила,
Будь же сильним, мій онук.
Навіть, як тобі не сила,
Не розчіплюй, хлопче, рук.
І читала бабця казки,
Де було добро та зло.
Дарувала мені ласку,
І молилась, щоб везло!
Дарувала мені ласку,
І молилась, щоб везло!
Приспів:
Любов до Батьківщини не мине!
До тої дідової хати край дороги
Туди де бігав хлопцем босоногим,
Де знали голоштаного мене.
Коли б роки ті славні повернуть,
І відтворити хоч на мить дитинства казку,
Бо дідуся й бабусі ширу ласку
Не можу і не хочу я забуть!
Не можу і не хочу я забуть!
Не можу і не хочу я забуть!
