Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ГЕМБЕЛЬ НА ПЛЕЧІ МЕНІ ПОЧЕПИЛИ… - ВІРШ

logo
геометрія: ГЕМБЕЛЬ  НА  ПЛЕЧІ  МЕНІ  ПОЧЕПИЛИ… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ГЕМБЕЛЬ НА ПЛЕЧІ МЕНІ ПОЧЕПИЛИ…

                      Гембель на плечі мені почепили...
                      Кинуть не можна, нести нема сили.
                      Як навести у цім класі порядки,
                      Ще не розв"язана мною загадка.
                      Що ж це зе клас? І які в нім порядки?
                      Вчитись не хочуть, не роблять зарядки.
                      Бачили б ви, як в цім класі чергують:
                      Бруд, папірці, а вони й не сумують.
                      Жвачки жують і не чують нікого,
                      Клас заплювали й пішли всі додому.
                      Стіни обдерті,шибки, як у клуні,
                      Де ще таке, ви скажіть мені чули?
                      Годі чекати в цім класі культури,
                      Часто тікають вони з фізкультури.
                      Сьомі уроки для них не існують,
                      Моїх зауважень вони теж не чують.
                      Дехто приходить, неначе з Камчатки:
                      Куртки і светри, жакети й перчатки.
                      Ось такі хлопці у класі й дівчатка.
                      Дехто приходить до школи раненько,
                      Щоб в туалеті скурить сигаретку.
                      Інші спішать, як ділки й комерсанти,
                      Теж від таких не доб"єшся порядку.
                      Можна б стерпіти, якби не лінились,
                      Хоч на уроках сиділи й учились.
                      Можна почути тут пошлості й жарти,
                      А на перервах ще й грають у карти.
                      Я в них не "класна", а швидше вже нянька,
                      Хто ще, скажіть,їх отак буде панькать.
                      І до батьків вже не раз я ходила,
                      Мабуть й дирекції вже надоїла.
                      Щоб атестати вони получили,
                      Все ж довела, щоб до школи ходили.
                      Всі вже сидять і на кожнім уроці,
                      На колектив стають трохи хоч схожі.
                      Та появились в них інші турботи,
                      Вже до вина появилась охота.
                      Як довести, що вони ж іще діти,
                      І їх завдання - уроки учити.
                      Я вже й у Бога прошу допомоги,
                      Щоб мені з ними не витягнуть ноги.
                      Треба й ремонт ще у класі зробити,
                      Ну, а вже потім від них відпочити.
                      Вже для ремонту і фарбу купили,
                      Нею і кеди чиїсь приліпили.
                      Тут не жаліють же батьківських грошей,
                      Ще й не таке вони витворить можуть.
                      Так і не можу поставить я крапку,
                      Бо й в одинадцятім буде зарядка.
                      Впевнена я, що наводить порядки,
                      Все починати прийдеться з початку.
                      Помилку й я із батьками зробила,
                      Що найняли для ремонту румуна.
                      Він усі стіни і вікна заляпав,
                      Плачу і я, і мій клас "В" десятий.
                      Вже на мій клас погляда уся школа,
                      Вийде в нас клас, чи сарай, чи комора.
                      Лають: директор, завгосп і хто хоче,
                      Хто співчуває, а хто і регоче.
                      Дружно шкребли двері, вікна і стіни,
                      Вже і вапна всі і фарби наїлись.  
                      Руки болять і печуть у нас очі,
                      А на ремонт ще потрібні і гроші.
                      Правда, румуна того ми  відшукали,
                      Лаяли дуже і гроші забрали.
                      Тільки тепер у нас стіни рожеві,
                      Як же зробити усе так як треба?
                      Може таке ще у вас не траплялось,
                      Та на ремонтника я ж не навчалась.
                      Вчилась дітей, як учить і любити,
                      Що ж тепер далі не знаю робити?
                      Як побілить, чи поклеїти стіни?
                      Це вже і учням й мені надоїло.
                      Треба зробить стіни гарні і рівні,
                      Жовті, блакитні, або просто білі...
                      Та мій 10 "В" клас не здається,
                      Білить, фарбує, жартує, сміється.
                      Так помаленьку ремонт ми зробили,
                      І ця робота вже й клас мій здружила.
                      І я надіюсь, що буде порядок,
                      Це й в 11-ий буде завдаток.
                      І появилась в мене віра й надія,
                      Що мої учні хороші і милі.
                      Буде все добре тепер в нашій школі,
                      Бо мої учні, повірте, чудові!..
                                                                  2002 р.

                      

ID:  667838
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 23.05.2016 16:47:09
© дата внесення змiн: 23.05.2016 20:30:56
автор: геометрія

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (218)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

ПВО, 23.05.2016 - 23:52
Теорія - дуже важка річ для сприйняття дитячим розумом. Абстрактим мишленням володіють одиниці. Основна маса бажає бачити плоди своєї праці. Зараз, сьогодні, а не через 5-10 років. Мізки отримують адреналін, який живить нервові клітини і ще якийсь гормон задоволення. Відсутність цих речовин і робить їх розсіяними, злими, неслухняними, агресивними і т.ін.

Гарна розповідь. Повчальна. 12 12 16 23
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Вікторе! Розповідь ця реальна. Матеріал для неї збирала протягом 2 років, (10 і 11 клас),і так поступово записувала, дітям нічого про це не говорила, і лише на останньому уроці вони самі винудили мене його прочитати, подробніше попробую написати прозою... 16 flirt 42 43 flo31 flo36 flo06
 
Haluna2, 23.05.2016 - 18:54
І класний керівник чудовий! give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галино! А діти завжди стають схожими і на вчителів, принаймні своєю поведінкою і відношенням між собою, та й з іншими людбми... 16 42 43 smile flirt smile flo31 flo36 flo06
 
Валентина Мала, 23.05.2016 - 18:44
вчителиця --молодець!усім пустощам-кінець! 12 12 12 16 give_rose friends
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Валю! Якось таки справилась, вийшли в люди... 16 smile flirt writer scenic nono flo36 flo11
 
Ціла епопея про шкільні будні. Отак воно і є. 12 12 12 16 17 give_rose
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ганю! Це був особливий клас, нікому не потрібний, а вони це відчували і такі бешкети влаштовували,що дати їм раду було дуже важко...
16: 42 43 ghmm good heart flo34
 
Як казав колись Кіт Матроскін:
СОВМЕСТНЫЙ ТРУД В МОЮ ПОЛЬЗУ - ОН ОБЪЕДИНЯЕТ wink biggrin

Ви колись питали дитячі вірші ПРО ВЕСНУ. Тепер вони в мене є. flo23 flo23 flo23
 
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іринко! Це був цікавий випадок, математику я в цьому класі вела з 5 класу, а класним керівником стала у 10. Якось опишу про це прозою, бо тут 2 реченнями не обійтись... 16 42 43 flo31 flo36 flo08
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Ти - 008
Обрати твори за період: