В тім травні слово перемога
Лунало до самого Бога!
І межі радощам не було,
Земля з полегшенням зітхнула.
Минули роки, що сі стало?
Щось ізпаплюжили, щось вкрали.
І кожен бреше на свій лад,
Бо хоче власний, свій "парад"
От бачиш діду як живеться,
Онуків кров рікою л'ється...
Чи бачать з неба ті солдати,
Як гине син, ридає мати...
Той мир, який вони здобули,
На жаль давно пішов в минуле.
Лишилась Надії посмішка з-за ґрат.
Ах так, іще отой "парад"...
07.05.2015