На Україні во дні они,
В час Бандюковича-царя,
Під Севастополем на морі
Кацапські п'яні легіони
Паскудились. А у царя,
У Бандюковича самого
І на порозі й за порогом -
Скрізь ФСБешники. А цар,
Бандитський п'яний государ,
Лизав у путіна халяву,
Щоб той йому на те на се
хоч кілька доларів позичив.
А той кишенею трясе,
Виймає гроші і не лічить,
Так Бандюковичу дає,
І п'яний Вітька знову п'є.
Аж тут історія правдива
В шкільні підручники пройшла,
І так по школах скрізь пішла.
Біжить посланець із Луб'янки,
І каже: "Вітька! так і сяк,
Зіновать, кукіль і будяк
Росте в пшениці. Кляте плем'я
Бандерівське у вас зійшло,
Зотни, поки́ не піднялось."
"Ну що ж.." - промовив Вітька п'яний.
"З підручників повикидать
Голодомор, УПА і Крути,
Щоб їх по школах не вивчать!"
Табачник також був підпилий,
Всім міністерствам дав наказ -
Голодомор, УПА і Крути
Забуть навік. Спаси ти нас,
Ісусе праведний великий
Од п'яного царя-владики.
Од гіршого ж тебе спасла
Твоя Всеправедная Мати.
Та де ж нам тую матір взяти?
Ми серцем голі догола,
Раби з кокардою на лобі,
Лакеї в золотій оздобі,
Онуча, сміття з помела
Кремлівських виродків, та й годі.
(перероблено з Т. Шевченка \"Во Іудеї во дні они\"
