Я вчора помирала,а ти на чужині.
Боліло серце стиснуте думками.
Нічого не хотілося в останню мить життя
лиш подих вітру як твоє зітхання.
Ти вчора помирав-я марила тобою.
Далека відстань тільки на землі.
А пам"яті стежки з"їднають наші долі.
Мій серця біль кричить в твоїй душі.
Я знаю-ми зустрінемось з тобою
у тих краях розлучень де нема.
Ти помирав і говорив зі мною,
я помирала-чула ті слова.
Хто двері відчинив?Зайшов до хати.
Здається серця біль стиха.Уже затих.
Ми так удвох втомилися чекати,
що зустріч заслужили хоч на мить.
