UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мазур Наталя: Краплини щастя - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Амелин, 05.05.2015 - 08:55
Хитрюга...  Но выкрутилась, переложив всю ответственность на читателя (и немного на шпака)   — Квартиру Шпака вы брали? — Шпака? — Да! — Казань брал, Астрахань брал... Ревель брал, Шпака — не брал...  Хорошего настроения!  
Амелин, 18.04.2015 - 09:06
Наверное да. Так как в ней обратный порядок. Вообще по правилам (сейчас посмотрел рус.яз.  ) "Если деепричастие стоит в прошедшем времени, то в предложении оно стоит до сказуемого, если в будущем — после." Т.е. про солнце правильно, а дальше было бы логичней - Шпак, Полишивши всі турботи, Затіяв пісню голосну". Как в Украинском не знаю, может быть поэтому пауза мне и запросилась. 
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сереж, за правилами, это у нас к Маргарите. (учительница патамушта )Автор же, в основном, человек творческий. Хочет - творит, хочет - вытворяет. Некоторые вообще никакие знаки препинания не ставят. Пусть читатель сам ставит паузу, где ему заблагорассудится.  А "полишивши всі турботи" может и к шпаку относиться, и к голубу. Одним словом, сейчас изменю одну точку на запятую, и решу проблему. 
Амелин, 15.04.2015 - 14:29
 Хорошо, тепло так... (После "...всі турботи" мне кажется, что пауза просится  ). А концовка -  
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Предлагаешь строчку на интервал сдвинуть? Спасибо, Сережа, что заглянул на стишок!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую на добрім слові, Наталю! 
Тетяна Луківська, 14.04.2015 - 14:00
Розлите щастя до краплиниУ цій невтомній метушні. Збиратиму його у рими, Нехай залишиться мені.
ТАИСИЯ, 14.04.2015 - 12:58
Ах! Неужели дождались?  Для счастья надо мне...краплинку!......   Но чтоб...такую вот КАРТИНКУ!  
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... і це дійсно так...Дякую, Таісо!
Василь Надвірнянський, 14.04.2015 - 11:31
І мене потішили в цій метушні. Гарно. Щастя ВАМ.Пишіть ще.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дасть Бог - напишу!Дякую, Василю! Приємно, що сподобалося!
Фотиния, 14.04.2015 - 10:24
Нехай залишиться мені   Пізно, Наталочко! Ми вще встигли прочитати і відчути! Дякую, що поділилася! Такі вірші - справжні ліки для наших змучених душ
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кажуть, чим більше щастя роздаси - тим більше тобі дістанеться. Ось і ділюся тими щасливими краплинками від споглядання весняного лісу.  Сповнюймося оптимізмом, Світлоночко. Він нам ой як ще знадобиться!
Лина Лу, 14.04.2015 - 09:19
Розлите щастя до краплини У цій невтомній метушні. Збиратиму його у рими, Нехай залишиться мені. Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, пане Віталію. Маю таку короткочасну перевагу - ходити весняним лісом. 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 14.04.2015 - 07:57
Такий ліс тепер для мене тільки у згадці про дитинство, так склалося життя... Навіть не знаю, де поблизу знайти хоча б щось на ваш ліс схоже...Ваш вірш - чудовий фрагмент весни...
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже шкода, Олю, що Ви не маєте змоги бачити весняний ліс...А картинка дійсно "з натури". Цей ліс - ось він, навпроти. Варто вийти з помешкання, та зробити із сотню кроків. Дякую, що завітали
|
|
|
||||||||||||||||||||||
