Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Маріанна Вдовиковська: бачити - ВІРШ

logo
Маріанна Вдовиковська: бачити - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

бачити

Те, що нам показують і те, що ми бачимо дві великі різниці, як кажуть... А ще є варіант бавитися в те, що я бачу з того, що мені показують. І я зараз не про ігри розуму, а про буквальне сприйняття реальності з варіантом припущень у фантазійності трактування. Найфайніше мені то вдавалось в дитинстві. Я бачила якихось монстрів у складках штор, які від вітру ставали ще й рухливими і мінкими. А всього то були візерунками на тканині. Я дивилася на свій портрет, де мені рочків два і я сиджу на кріселкові з бильцями й тримаю руки на них. На мені білий в"язаний костюмчик і така ж шапочка, схоплена над чолом значком з зображенням зайця з "Ну, постривай". Дивилась на нього, а бачила профіль Баби Яги, де моє обличчя було їй за око, а одна з рук - закуцьорбленим носом. І мені потрібні були зусилля, щоб повернутись до пропонованого реальністю варіанту зображення, бо спати хотілось, а з тою бабою засинати було страшнувато.
Якось в черговому засланні у піонерський табір я побачила, що дехто х дітей - моїх ровесників вже такі старі, що скоро вмиратимуть. Особливо одна дівчинка. Їй було все так "равнобєдрєнно" і спокійно як ніби з виваженністю до власної справи м"ясника. А сама вона була сухенька і маленька, і з якимись ріденькими волосявками над крутим чолом. Мені тоді бачилось, що вона отак байдужо проживе собі, отак байдужо народить багато дітей і байдужо помре від якоїсь з особливо байдужих до людства хворі. Я це побачила так виразно, що навіть розпатякала одній з коліжанок і до мене стали приходити з проханням поворожити. Мене тоді це так ошарашило, що я перестала бавитися в задивлянки в людей.
А от речі - то інша справа. Речі я люблю досі. Але не довго. Поки вони мені не перестають показуватись і компануватись одна до іншої. 
Ніколи не набридає й не надокучає бачити природу. Колись бабця брала мене на поле і дозволяла робити, що захочу. А я хотіла влупитись очима в рослини наді мною, бо лежала, закинувши голову і розглядати несусвітні палаци зі сходами, висячими садами, фонтанами, галереями. Бачити, як усі ці конструкції розгойдуються від вітру, не руйнуючись, а просто перегруповуючи свою "архітектуру". Бабці я не допомагала, але і не заваджала. 
Я досі бачу природу в усіх можливих і неможливих іпостасях і видивах. 
Це єдине, що я щиро хочу бачити. 

ID:  557236
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 04.02.2015 20:16:20
© дата внесення змiн: 04.02.2015 20:16:20
автор: Маріанна Вдовиковська

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (431)
В тому числі авторами сайту (7) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Тачикома, 26.02.2015 - 15:29
Так в цьому вірші він відверто визнає свою неприязнь до людей:

Кровь моя холодна.
Холод ее лютей
реки, промерзшей до дна.
Я не люблю людей.

Але іншого разу він казав:

"Эстетический выбор всегда индивидуален, и эстетическое переживание --
всегда переживание частное. Всякая новая эстетическая реальность делает
человека, ее переживаюшего, лицом еще более частным, и частность эта,
обретающая порою форму литературного (или какого-либо другого) вкуса, уже
сама по себе может оказаться если не гарантией, то хотя бы формой защиты от
порабощения. Ибо человек со вкусом, в частности литературным, менее
восприимчив к повторам и ритмическим заклинаниям, свойственным любой форме
политической демагогии. Дело не столько в том, что добродетель не является
гарантией шедевра, сколько в том, что зло, особенно политическое, всегда
плохой стилист. Чем богаче эстетический опыт индивидуума, чем тверже его
вкус, тем четче его нравственный выбор, тем он свободнее -- хотя, возможно,
и не счастливее.
Именно в этом, скорее прикладном, чем платоническом смысле следует
понимать замечание Достоевского, что "красота спасет мир", или высказывание
Мэтью Арнольда, что "нас спасет поэзия". Мир, вероятно, спасти уже не
удастся, но отдельного человека всегда можно".

Тобто "людей" він дійсно не любить. Але нелюбов до "людей" не заважає вдивлятися в людину... Не заважає любити окремих. Відверто кажучи, протягом останньго року, спостерігаючи те, що відбувається навкруги, особисто я помітив, що "люди" мені часто просто огидні. Але на цьму тлі ще більш цінними для мене стали деякі окремі особистості. "Я не люблю людей", но в результате я еще больше люблю и ценю отдельных человеков. Это нормальная реакция на тоталитарную реальность.
 
Маріанна Вдовиковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, так, так і так! Все, що стосується Твого бачення. Про Б. - можна казати"я не люблю людей", а мати на увазі: я не люблю в них підлості, страхів, через які вони зраджують, брешуть, клянчать, крадуть... а можна їх просто буквально не любити, як... явище, як зайвий дратуючий "елемент" буття. Чим більше я захоплююсь його баченням світу без людей, тим мені огиднішою стає його буквальна до них (нас) нелюбов.
 
Тачикома, 24.02.2015 - 12:23
Перегукується: http://rupoem.ru/brodskij/veschi-i-lyudi.aspx
 
Маріанна Вдовиковська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, над багато чим я там просто зависла. Багато геометрії, простору і матерії, як предмету філософії і мало любові. Він ваащє не людолюб, як на мене. От знаєш, Заболоцький для мене найяскравіший філософ-природолюб, Стругацькі - гуманістичні до нємогу-як, хто ще, як вони видали в світ стільки любові до людини і людства, а от Бродський... він не любить людей. Мені так здається.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Ти - 008
Обрати твори за період: