Музика Віктора Охріменка
Задививсь у карі очі,
В золоте волосся…
І навік утратив спокій
Бурним відголоссям.
Так запали мені в душу
Чорні оченята,
Замінили в серці тишу -
Стало вічне свято.
Приспів:
Крізь тумани сиві,
Крізь вечірні роси,
Ми тоді щасливі,
Як ідемо босі
По сухому сіні,
Як зірки спадають,
Лине солов’їна
Пісня понад гаєм.
Я тебе кохаю -
Ти ж зі мною, мила,
Разом я літаю -
Виростають крила…
Місяць виглянув з-за хмари,
Засвітились очі,
Не було на світі пари,
Як ми серед ночі…
Щоб босоніж в руті м’яті,
Ми збивали роси,
А чарами, що з любистку,
Пахли твої коси.
Приспів:
Кумедно ... Воно то так як виявляється. Добре що в мене світлі карі очі. А то мій би коханий так написав би - не уникнути йому скандалу творчого натхнення Вам. Ви беззаперечно талановитий.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Беззаперечним є те,що талановита людина пише. І красиво пишете! Тільки питання по тексту : 1.задививсь у карі очі. 2.Так запали мені в душу чорні оченята. Мене бентежать ці різні кольори.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все тут правильно. Я тільки не вказав відтінків, бо у поезії це не завжди можливо. А темно-карі очі, або чорні(це можна побачити в інтернеті) одне і теж. Карі мають відтінки, а чисто чорних очей не буває...