UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ПОДОРОЖНИКИ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 05.06.2014 - 20:06
Все тече, все змінюється. Мабуть, настав час подорожників. Що ж, в цьому теж є свої плюси, адже подорожники цілющі. А спориші можуть зійти і в іншому місці.  Гарна мініатюра.     
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
люблю спориші  дякую, Наталю... це у мене у дворі такі переміни - бо ми свердловину позаторік пробивали, а перед тим криницю (без води) копали - пошкодили килим споришевий - от і виросли рясно скрізь вухасті подорожники - спориші повернуться, просто природа знає, що за чим має вирости, щоб відновитися од людських втручань...
Олекса Удайко, 03.06.2014 - 20:23
Шановна Валентино! Вірш, як я розумію, пишеться для загалу! І кожен читач асоціює образи і філософію твору і відповідності зі своїми уявленнями про них. Я, наприклад, згадав своє дитинство, коли ми, босоногі хлопчаки, спасалися від спеки на прохолодній траві - споришах, де грали в певні ігри, переважно в карти, говорила про всяку всячину, не думаючи про якісь "споживацькі" чи романтичні сторони нашого буття! А тим більше в нас ще і в памці не було тих "інтимних подробиць", про які Ви пишете, домислюючи мною висловлений щирий коментар! Тим більш дивно, звідки Ви "викопали" в ньому "недооцінені дотепи" чи якісь "сальності"? Очевидно, Ви читали мій коментар через "стереоскопічні" окуляри, що Вам вдалося там побачити те, чого нема і не може бути! Якщо Ви так боляче реагуєте на мої враження і цілком "пристойні" коментарі Ваших творів, я, з Вашого благословіння, більш коментувати їх не буду!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви цілковито праві, либонь...дякую 
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я про інше, ну щось на зразок - "голубые глаза хороши - только мне полюбилися карые"... і не тільки... а Ваш натяк я, на жаль, розумію... ну, я люблю спориші не так споживацьки, як Ви пропонуєте - "бо на них гарно...", чи варто про такі інтимні подробиці публічно? а в тім - Вам, пане Олексо, видніше...я люблю спориші не за те, що вони зручні мені в чомусь - а тільки за те, що вони спориші... красива трава... з дитинством переплетена... я розумію, що Ви дотепуєте, але - я вся ізсередини почервоніла, ну... таке сприйняття... і, думаю, через те знов тижнів два не побачу, не почую і, зрозуміло ж, - не напишу й рядка... але я дякую Вам - за увагу Вашу, яка залишається до мене досить постійною...  вибачайте, що дотеп Ваш не дооцінила - либонь це справді дотепно, просто я - хоч і стара вже, все одно - обминаю такі сальності як тільки можу... вибачайте ще раз... так... гарно на споришах у жаркий літній день повалятися - на цьому і закцетуємося... Yana Тymur, 03.06.2014 - 14:41
Такі у Вас прекрасні мініатюри - образні і філософськи. Ось так все може змінитися...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, Яночко... спориш - цілюща трава... її гуси люблять щіпати і корови пасти... і я її люблю - бачити... і по ній іти - як по килиму персидському... мені здається, що спориші надзвичайно люблять усіх нас - так пухко стеляться, щоб нам приємніше було жити на нашій твердій планеті... сприймаю цю траву - як символ добровільного служіння іншим - з любові до живого... ясно, що це індивідуальне моє сприйняття...так, тут кілька смислів - і я завжди дивуюся і радію - як Ви "бачите"...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
