Осінь непокірна, як і ми,
Що хоче, те і витіває –
Звідали у вересні зими,
А жовтень літом зігріває.
Примхлива осінь, як ніколи,
Усі прогнози відкидає.
Чому на квітах нині бджоли,
То тільки Бог на небі знає.
У кожній квіточці бджола –
Нектар медовий випиває,
Мліє від літнього тепла,
Крильцятами перебирає.
У дні такі – душа радіє,
Хочеться бджілкою літати,
Щоб поки дощик не посіє,
Усьому лад на землі дати.
11.10.2013р. Надія Таршин
Осінь жіночої статі... Тому непрогнозована , але ж, попри все хоче: "Усьому лад на землі дати." Гарно, Надю
Надія Таршин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Тамарочко, даю на землі лад з усіх сил, бо тільки дві неділі, як не працюю, а землі аж 0.3га, то можете уявити. Намагалась у всьому перенести свій Сморжів сюди, навть сосни, ялини і берізки посадила, Брат зі сморжівського лісництва приніс мальсінькі по 10 см. деревця, але все прийнялось і тепер у мене біля хати хоч трішечки є рідного краю. Дуже радію нашому спілкуванню, усі ці дні на душі свято.
Осінь жіночої статі... Тому непрогнозована 
