Розкажи мені про безмежність горизонтів мрій і надій, які гризуть твоє бідолашне серденько, про раптові зміни твого настрою, без вагомих на те причин, про те як ти прокидаєшся і відчуваєш холод, який проник у твої вени, і здригаєшся від цього крижаного відчуття. Розкажи мені про те, що тобі завжди, щось хочеться, але на жаль ти знаєш чого, і це найбільша біда, повідай мені про жахливі «кола» під очима, про нежить, кашель, та температуру, про те як в такі дні зникає саме бажання жити, розчиняється останнє рятівне коло у цьому океані безнадій. Розкажи мені про очікування, ти чекаєш змін, чогось приємного і теплого, щоб у нього закутатися і відчувати себе в комфорті і захистку. Розкажи про внутрішню боротьбу, на арені твоєї підсвідомості завше точаться кровопролитні міждоусобиці, між ЗА і ПРОТИ, буває сама не знаєш, що обрати…
Що я можу відповісти на це все…життя це вектор, який є незбагненним і неочікуваним…правда в тому, що ми самі формуємо свою реальність…ТИ борець, файтер, тому не ний, не витирай шмарклі об салфеточки, не турбуй (не харь) оточуючих своїми проблемами, в них своїх повний вагон. Ти їх створила, значить і вирішиш, всьому свій час і місце…
Але це не зовсім про те що, я хочу тобі розказати…я буду говорити за дивні спалахи зсередини, коли тримаю твою руку, за те що серце прагне вистрибнути і втекти у твої кишені, про нейтралізуючу силу твого аромату, ти пахнеш божественно, ранковими фіалками і свіжістю океанськго бризу (ахаха прямо реклама якогось освіжувача, але це не жарт ти повинна розуміти), про те коли прокидаючись, я бачу тебе сонною і ніжно поправляю пасма волосся, запрявляючи його за вухо, або як на тобі добре дивляться мої сорочки, принаймні краще ніж на мені чесно. Про те як замилувано вслухаєшся до кантат мелодій дощу, проникаючи у душу кожної краплини, любиш говорити з деревами, мовчки рукою торкаючись кори і пестячи її…це екстравагатна форма симбіозу, але я вірю у твої надздібності, о ще згадав яка ти в мене добра, більш добрішої людини я не зустрічав, і не зустріну, як ти терпиш мої кпини і дурні ідеї…дякую, що ти завжди поруч кохана…
Розкажи мені…
ID:
451190
Рубрика: Проза
дата надходження: 27.09.2013 11:42:35
© дата внесення змiн: 27.09.2013 11:42:35
автор: EroS
Вкажіть причину вашої скарги
|
