Над ними тінь од жовтого
Крила -
Розлука візу вчора
узяла.
Її літак замчить у теплий
край – назавтра,
а сьогодні - обирай:
Ступити знову в пройдені
сліди
Прохають очі: зупинись,
зажди,
ще тільки жовтим світ забарвив
гном
й читає казку осінь
над вікном
Та вже пожовкло в літака
Крило,
бо щастя візу вчора
узяло…