Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Дрібно пульсує у скронях жила - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тепло дякую, Оля! Навзаєм!
Тетяна Луківська, 23.09.2012 - 23:22
Сіється дощ, нахмурила осінь брови,Розкинула шатром золочені обнови.---і... чекає справжнього кохання Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Танюш, тепло дякую!
Тетяна Горобець (MERSEDES), 23.09.2012 - 23:03
Валюшко!!! Гарно написала, чуттєво!!! Сіється дощ, нахмурила осінь брови, Розкинула шатром золочені обнови. Злітають ввись, розморені таїною тіла, А понад ними благодать, зцілена шалом гріха. Нехай щастить дорога!!! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Танечко! Навзаєм!
Раїса Гришина, 23.09.2012 - 19:05
Страсть могучей волной, растекаясь в крови, Погружает в мираж, призывает к любви, Легкой дрожью, скользя от безумия фраз, По горячим телам до шальных смелых глаз… И аккордом звучит… в апогее любви, Иступленный экстаз на рассвете зари, Где в безумстве тела от восторга и ласк, Просят эхо любви повторить дивный час... Кохання завжди буде зігрівати душі та тіла! Хай щастить.... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шикарний вірш, Рая! Щиро дякую!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Володю! Навзаєм!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не питає нас осінь, чи пустим її почувати до нашої домівки, не питає... Дякую, Наталочко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як же хочеться втримати, Надійко, те щастя поруч себе... Дякую тобі! Навзаєм!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та я згідна з тобою, що так, а, по біблійному Завіту, то ми жінки і є його породження. Дякую, Ліно!
Віталій Назарук, 23.09.2012 - 10:03
Валю у Вас свій стиль написання, а пригадайте нашу розмову і зважте... Так пишуть тільки таланти, або неординарні особи!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Кинулась зранечку, а на вухо, ніби хтось нашіптує слова, лишилось їх хіба записати. Дякую, Віталій!
Крилата (Любов Пікас), 23.09.2012 - 09:27
Я знаю, гріх цей - медом литий, сама його я коштувала. Але він може й обпалити, Бо дуже їдке в нього жало. Вважайте! Не ображайтесь! Я Вас розумію, як самотня жінка. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та не скуштувавши ні меду, ні оскоми не звідаєш. Дякую, Люба! Чудовий експромт!
|
|
|