Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Я знаю… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталія Ярема, 11.04.2012 - 22:40
"Я знаю, любові не просять..." Так...Але коли любиш, чомусь просиш...
Валентина Ланевич, 11.04.2012 - 22:24
...болісно-трепетно-душевно... З наступаючим святом Пасхи тебе, Лесю!
Г. Король, 11.04.2012 - 21:41
Всі ми проживаємо життя-трагедію, тільки кожен - свою. І зникаємо в безвість...
А.Б.В.Гість, 11.04.2012 - 21:05
Тож чим ми живемо, що маєм....Що нинішня мить проти вічності? Незгоди, що нині тривожать Ми навіть колись не згадаєм. Луки 12:34 "34 Бо де ваш скарб, там буде й серце ваше." Наталя Данилюк, 11.04.2012 - 17:56
Самотньо стою серед поля,Вчепившись у вічність руками...- Прекрасний образ,хоч і трагічний... Відчувається зневіра і розпач ЛГ... Наталка Кольоровісни, 11.04.2012 - 16:40
З надривом написано, відчайдушно й водночас безнадійно. Перші рядочки чудові - захоплюють в полон.
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, хіба посперечаєшся з таким галактичним твердженням?...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, люба Фрау! А Вам - кілька ромашечок польових...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Юлю, за схвалення Вам...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам, Лілю... І за Вашу неймовірну поезію - теж...
|
|
|