Легше не буде - змирися, грані занадто крихкі.
Головне - просто дихати вільно,
Щоб заряджений плеєр і жодних маршрутів чітких,
І ніяких кінцевих зупинок.
І взаємне, стійке і, як мінімум, дивне
Враження, що ми знайомі сто років:
В міру гостре й гірке відчуття екстриму,
А п'янке і солодке-експромту.
Пів Європи у мене, у тебе ввесь світ із дороги і пилу
За плечима, а в венах та сама осінь.
І гітара по камертону, і не бракує чорнила,
І натхнення й надії вдосталь.
Я не знала, що стільки, АЖ СТІЛЬКИ брехні в телебаченні.
Я побачила світло. Справжнє. Як завше невчасно.
Було б легше, щоб знали ми свій пункт призначення,
Але ж легше не буде, власне...
