Багато в собі посмішка ховає:
Цей хитромудрий концентрат душі…
Не завжди вона правду повідає,
Що діється у голові чужій.
В щасливій масці видно тусклі очі?
Ця маска захисний від світу мур.
І крик душі на волю рватись хоче,
Мов загнаний у клітку вільний тур.
У метушні неначе все нормально,
На самоті бери хоч вовком вий.
Емоції, мов ураганом, шквально
Затягують в глибокий темний вир.
Цю бурю втихомирять розуміння,
Підтримка, добре слово і любов.
У серце проросте їхнє коріння
І радість забуяє садом знов.
Потрібно вміти поміж слів читати,
Між поглядів і посмішок сумних.
І гідність опонента поважати,
Щоб висловити думку свою встиг.
На ніжності не варто економить.
Теплі і ласці, добрім слові теж.
Вони печаль із серця враз прогонять
Щоб спокій, щастя поселились все ж.
Вітаю Наталю!
Оце по заголовку вибрав і перший вірш Твій прочитав...
Проглянув коментар.
Приємно вражений!
Дякую.
І за цей твір, і за ось ці рядки
про СЛОВО:
Над тим, що я пишу, я думать мушу,
Бо Слово дуже сильно ранить душу.
Слова – то зброя. Слово – ніж:
СІМ РАЗ ВІДМІРЯЙ, І ЛИШ ПОТІМ РІЖ.
З повагою - Олександр Печора
(Ромоданець)
Чорний лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро Вам вдячна за гарні слова. В захваті від Ваших віршів.
Чорний Лев,як тебе звати?я б ніколи не сказав,що ти зв'язана з матиматикою,ти творча і романтична,а матиматика на мою думку дуже суха лінія)))...та зрештою це зовсім не важливо))
Чорний лев відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну Ви пишете, як старий мудрий філософ! У мене нема слів,- настільки я вражений. Ви настільки проникливо розкрили тему!.. І то яку! А розпочали зі звичайної посмішки. Це треба вміти. Браво! Але... дещо зауважу: читати/тільки!/ ПОМІЖ слів, а "серед" можна "знаходитися". Ну і "думку"- думку" трохи ріже слух. Можливо: "І гідність опонента поважати..." Вибачте.
Іще одна талановита Наталка! Як математик математику скажу: не в науці сухість, а в душах (це щодо зауваження YUTG). Щиро бажаю творчих успіхів!!! 
Вітаю Наталю!
