Україно моя, рідна земле, мій краю
із далеких країв я до тебе лечу.
Із далеких країв я до тебе вертаюcь
і літами за гріх свій синівський плачу.
Україно моя, безталанная мати
чи ж ростила на те своїх блудних синів
чи купала на те їх в ромашці і м"яті,
щоб тепер виглядать із чужинських країв.
Україно моя, мій любистковий краю,
золотії поля у вінку споришу.
Із далеких орбіт зорі з неба згортаю
і в намисто із них тебе вбрати спішу.
Ви відмінно справилися, пане Ігорю. Іноді так буває, коли вірш сидить у тобі, визріває, мабуть А вже потім народжується.
Хочу похвалити вас. Ви зуміли в собі розкрити поета-пісняра. Хочу на вас рівнятися. бо ще не вдалось нічого написати на вже задану музику.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як так не вдалося? По-моєму на цю мелодію у вас чудовий текст, Наталю! Я довго його писав, а, коли побачив ваш текст то просив Віктора написати щось нове, а він сказав що то не біда, бо на одну музику нерідко буває кілька текстів, а вже згодом залишається якийсь один. Отож нам просто треба почекати. Ми ж не маги - ми просто вчимося!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю! Чекав Вашого відгуку, бо у вас на цю музику просто чарівний текст. Написав перший стовпчик, а дальше щось не йшло, лише згодом розродився.
Україно моя, мій любистковий краю,
золотії поля у вінку споришу.
Із далеких орбіт зорі з неба згортаю
і в намисто із них тебе вбрати спішу. -Чудова пісня!!!!
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00