Не міг звести до тями двох речей:
Краса і вік оманливо-підступні.
Струнка, із другим розміром очей,
А їй сімнадцять за три роки, в грудні...
Він відчував себе на двадцять п’ять
Хоча мав вік доволі колоритний.
Його вражало як роки летять.
Серйозний, сивий, стриманий, привітний...
Він так жадав, жадав її руки,
Вона ж йому годилася у діти.
В театрі – пересуди і плітки
Ну як він може дівчинку хотіти?
А він хотів, таємно зустрічав,
Дні – потайні, палкі шалені ночі…
Навколо – бруд, а він кохав, кохав!
Привносив щастя в іі чисті очі…
Він, звісно, одружився. Тридцять літ
Вони живуть у дітях, у коханні.
Актор і дівчинка - палких сердець політ!
Пронесли в душах щастя... крізь страждання.
...із другим розміром очей. Автор хотів
сказати...з іншим образом (формою),
виглядом, (китайським), але розміри вірша
стіснили прозорість висловлювання.
Хм,пардон, майже каламбур.
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сумніваюся, що в таких випадках - уе справжнє кохання. Дурне захоплення.. Напевне навіть не в тіло, а в талант... і дуже швидко таке розвіюється.
А вірш супер!
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
