Вже горизонт палав, іскрився
Сідало сонце, день вмирав.
Вже сивий вечір нахилився
Та прохолодою стогнав.
Вже дуже скоро перші зорі
На небо темнеє впадуть.
І місяць випливе поволі
Та попливе до ранку в путь.
Аж поки день новий раненько
Розгонить темряву, пітьму.
І ступить, як завжди, легенько
Ногами босими в росу.