А у Львові співали дощі
Пісню дружби, любові і кави…
І дарма, що була не в плащі,
Руку тиснули древні уяви.
А у Львові стріляли по нас
Влучним словом, були й автомати…
Хтось у вежі тримав про запас…
Нам за щастя ту кулю спіймати!
А у Львові година, як мить,
Сумом пам’ять тепер кришталева.
Назавжди буде згадка шуміть
Полтви водами, гривою лева.
У Львові стріляли по нас - презентація збірки Івана Гентоша "200 пострілів на ПМ" у Пороховій вежі (мається на увазі не тільки постріл словом, ай жартівливий захват зали з "автоматними чергами" на початку заходу)