Пам’яті В’ячеслава Чорновола
Зорепади, зорепади –
З темних Всесвіту глибин
Одинока зірка пада –
Мить на спалах, вік на тлін.
Мить – не встигнуть каркнуть круки,
Мить – і чорне небуття,
Де ні радості, ні муки,
Ні блаженства вороття...
Зорепади, зоресвіти,
Кажуть, в темряві, в імлі
Набагато краще жити –
Хоч і темно, та в теплі.
Сяйво зір сліпому зайве,
Раб звика до власних пут,
А в пітьмі скоріше знайдеш
Ситий харч та теплий кут.
Зоресвіти, зорепади –
Знову зіронька летить,
Знову темряви принади
Хтось віддав за щастя жить
Хай коротку, та вогненну,
Варту тисячі століть,
Незрівнянну, незбагненну
Чарівну єдину мить.
1999р.
Сильно він їм заважав дурити народ! Шкода, рано пішов...Може і життя зараз було б іншим...
Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірно. але біда в тім, що на заміну йому всі ці роки так і не піднявся ніхто... Чи не всіх нинішніх легко скомпрометувати, а коли й трапляються зрідка чесні, хто не лише за свій гаман думає, то вони якісь мляві та нерішучі. Зате ж які думні!
Так, Вячеслав Чорновіл дійсно віддав усі принади темряви за щастя жити по-справжньому!!! Пам'ять про нього живе вічно!
Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталочко, вітаю!
Ота розправа над ним підштовхнула мене, який ніколи не був у жодній партії, того ж місяця долучитися до Руху. Справді, непересічна була особистість. Трибун, справжній, нешароварний патріот.
Дякую за гарні, світлі думки. Коли ми всі здолаємо раба в собі?
Валентин Бут відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На превеликий жаль на цей момент заблоковано чи не всі серйозні українські сайти навіть пошта і.ua не працює, хай іншим разом я скину Вам дещо про подолання того раба в собі...