В храмі служить Настин тато.
Кожен день людей багато.
І Настуся просить маму:
„ Заведи й мене до храму.
Вмію я уже хреститись,
Так, як татко, помолитись”.
І Настуся, хоч маленька,
Та встає сама раненько.
Будить братика і маму –
Йдуть утрьох до свого храму.
Настю сонце проводжає
І промінням зігріває.
А як ніч постука в двері –
Вся сім’я йде до вечері.
Потім Настя б’є поклони,
І цілує всі ікони.
Хрест в руці тримає тато –
Духом дівчинка багата.
Вибрала вона дорогу,
Щоб завжди служити Богу.
Є в Настусі брат Степанко.
Молить Бога він щоранку:
„Дай нам, Боже, добре жити
І Тобі завжди служити”.
Брат з сестрою – чемні діти –
Є чого батькам радіти.