яся

Сторінки (9/838):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 »

Зі святом Вознесіння!



                                                                   Від  Воскресіння  до  Вознесіння.  Очищаємо  сумління.
                                 Сум  у  радість  обернеться,  а  чи  радість  в  сум?  О!  Скільки  тих
                                 дум,  думок.  Та  найбільша  дума  з  дум  заполонила  серце  й  ум  -
                                 як  віру  живу  зберегти,  бо  без  неї  не  дійти.  А  треба  йти.
                                 Питання  лиш  куди?  Веди  нас,  Господи,  веди!
                                                               Хто  вірою  у  Воскреслого  Христа  живе,  той  і  до
                                 Вознесіння  прийде.  А  чи  прийшов?  І  возносимося  над  своїми
                                 клопотами,  страхами,  переживаннями,  образами,  сумнівами.
                                                                 Та  як  відірватися  від  повсякдених  проблем,  тривог?
                                 Як  увійти  у  світ  радості,  душевного  миру  і  щастя?  О!  Є  духовне
                                 причастя.  Господи,  уділи  нам  його.
                                                                 Отой  тягар  життя  так  нас  гнітить  і  прибиває,  що  сил
                                 життєвих  не  хватає.  Сила  життя  у  силі  любові.  
                                                                   Любов.  На  жертовник  долі  приносимо  свої  серця.
                                   Вони  для  Бога  Отця.
                                                                   Христос  вознісся  до  свого  Отця,  щоб  зіслати  нам
                                   Утішителя,  Духа  Любові,  того  Духа,  що  попровадить  нас  на
                                   дорогу  правди  і  життя,  життя  у  Бозі.  Ми  на  вірній  дорозі,
                                   що  веде  у  наше  завтра.  І  завтрашній  день  починається  з  ночі.
                                   Пробудимось,  відкриємо  очі.  О!  Новий  день  настає.  Нас  з  
                                   тобою  у  літо  зове.  З  весни  у  літо,  де  достигає  наше  жито,  а
                                   доля  кожному  свою  пісню  співає.  Нас  щастя  чекає.  Треба  йти.
                                                                 Веди  нас,  Господи,  веди!            

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877632
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020


Вишиванка долі.



                                   Життя  вишиває  доля
                                   Кольором  неба  і
                                   Житнього  поля.
                                   І  червоно-  чорних  кольорів
                                   Удосталь  там  є.
                                   О!  Серденько  моє!
 
                                   Після  бурі,  дощу  і  негоди
                                   Очікуємо  гарної  погоди.
                                   І  з"явиться  на  небосхилі
                                   Нашого  життя  
                                   Веселка,  мов  брама,
                                   Що  веде  в  небесну  обитель.
                                   І  хай  її  побачить  
                                   Кожен  земний  житель,
                                   Що  Бога  на  землі
                                   Вже  споглядає,
                                   І  любов  його  у  серці  має.

                                   Віри  і  надії  не  втрачаєм,
                                   Про  небесне  й  земне  дбаєм.
                                   І  завдячуємо  долі
                                   За  ранки  світанкові,
                                   За  спів  солов"я  
                                   І  я
                                   За  чудові  вечори
                                   Дякую,  Боже,  тобі,
                                   За  митті  щастя,
                                   Як  любові  твоєї
                                   Причастя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876743
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020


Суть життя.



                                                                 І  засіяв  Сівач  поле  наших  сердець  зернами
                         своєї  Любові.  А  щоб  воно  проросло  будем  зрошувати  його
                         живою  водою  Слова  Божого.  Сонечко,  ясно  світи.  А  те  
                         сонечко  -  то  ти.  І  без  тебе  тим  зернам  любові  не  прорости.
                                                               Та  й  принесе  та  любов  достойні  плоди.  Вона  ж
                         бо  змінює  світ.  Друже,  тобі  мій  привіт!
                                                                 Якщо  не  віддавати  серця  свого  любов,  теплоту,
                           то  для  чого  я  живу?  І  чим  більше  віддаєш,  тим  більше  при-
                             буває.  Кожен  з  нас  це  добре  знає.
                                                                   Щоб  не  застоялася  у  глеку  нашої  душі  любові
                               жива  вода  -  виливаємо  її  до  дна,  наповнюючи  інші  душі  нею.
                               О!  Та  любов  -  то  добра,  свобідна,  сильна  воля!  А  чи  вона  -
                               неволя?  Бо  поєднані,  пов"язані  ми  один  з  одним  невидими-
                               ми  узами  тієї  любові  і  почути  Слово  Боже  готові.
                               "  Нову  заповідь  даю  вам,  щоб  ви  любили  один  одного!  Як  
                                   я  був  полюбив  вас,  так  любіте  і  ви  один  одного!"  (  Ів.13.34).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876495
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020


Перезавантаження.


                                           
                                           Перезавантажуємося,  а  чи  встановлюємо  іншу  програму.
                                           Хто  сумував  -  втішатиметься,  хто  був  подавлений  страхом-
                                           Звільниться  від  нього  і  дихне  вільно  на  повні  груди...
                                           Люди!  Змінюємо  життєву  програму,  обираємо  весняну-
                                           Літню  гаму,  бо  уже  наповнився  світ  весною.  А  ти  побудь
                                           Ще  трішечки  зі  мною.  І  витісняє  весна  карантин.
                                           А  любов  долає  будь-який  тин,  страхи,  перешкоди  долає,
                                           І  замкнуті  двері  наших  душ  відчиняє.
                                           Це  весна  серця  наші  єднає  у  дусі  і  правді.
                                           А  Правда  та  одвічна,  що  Божа  Любов  вічна,
                                           Непереможна,  нездолана.
                                           Та  не  кожен  вимовить  своє  їй  "  Осанна!"
                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876014
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020


Юрій Переможець.



                                                           Святий  Юрію,  поможи  свою  життєву  дорогу  перемож-
                       но  пройти.  Ти  ворога  душі  переміг,  віри  не  втратив,  любов  зберіг
                       і  надії  не  розгубив,  на  Господа  надії,  який  дає  сили  тому,  хто
                       бореться.  "  Борітеся,  поборите!"  Нам  Бог  помагає  і  святий  Юрій
                       на  допомогу  поспішає.
                                                           Переможною  ходою  йде  весна  по  рідній  землі  і  ми
                     вшановуємо  Богородицю  у  ці  травневі  дні.  Напуває  весна  землю  
                     благодатною  водою,  а  ми  вмиваємось  росою,  щоб  прозріли  очі.
                                                       Добра,  віри,  любові  і  перемоги  над  собою  усім  нам!
                     А  нині  весна  холод  зимовий  долає.  І  хай  в  душах  наших  весна
                     перемагає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874853
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020


Вийди, вийди, сонечко!



                                           Встигнути  б  вдихнути  оте  весняне  АХ!  
                                           Допоки  сонечко  ласкаво,  привітно  
                                           І  по-дружньому  обіймає  тебе,  бо  
                                           Лише  на  мить  запізнишся  і
                                           Прийдеться  видихнути  зимове  УХ!
                                           В  якусь  мить  насунули  хмари,
                                           Пронизливий,  холодний  вітер
                                           Поцупив  святковий  настрій.
                                           Не  стало  сонечка.
                                           А  без  нього  сумно,  тужно,  непривітно.
                                           Душа  потребує  сонечка,  тепла,  світла,  тебе,
                                           Бо  без  тебе,  як  без  сонечка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874849
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020


Оживають думки.



                             І  продовжили  карантин.
                             Та  ти  уже  не  один,
                               Бо  карантину  на  спілкування  немає.
                               О!  А  силу  яку  воно  має!
                               Коли  спілкуються  двоє,
                               Часом,  третій  зайвим  буває.
                               Кожна  думка  на  життя  право  має.
                               І  оживають  думки.
                               У  воскреслому  дусі
                               Думка  оживає,
                               Усякий  карантин,
                               Перешкоду  долає.
                               А  Воскреслий  Господь
                               Серця  наші  воскрешає.
                               Віра  і  любов  запанують  у  нім  знов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873387
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.04.2020


Вершина слави.



                                       Восходження  вершина.  Тут  все  звершилося.  І  рай  зійшов
                 на  землю,  і  подолано  смерть,  і  пекло  втратило  свою  силу  і  владу
                 над  тими,  хто  повірив  у  Воскреслого  Христа  і  у  чиїм  серці  він
                 присутній  своїм  миром  і  любов"ю.  І  скинуто  корону  вірусу.  І  став
                 він  простим  і  нестрашним.
                                             О!  Світлі  ці  дні!  Ясні,  сонячні,  погожі,  хоч  холодні.  Та  у  
                   тім  холоді  народжується  така  краса!  Краса!  Весна!  Вона,  Діва  Марія
                     рятують  світ  від  бід.
                                             І  єднаються  у  Христовому  дусі  живі  і  мертві.  І  будується
                     Царство  Боже  на  землі,  Царство  духа  любові,  правди,  миру,  добра,
                     милосердя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873147
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.04.2020


І розвіються страхи.



                                               І  сидимо  ми  як  ті  учні  Ісусові,  що  сиділи    застрашені
                 в  зачиненій    кімнаті  після  Воскресіння  Христа  ,  боячись  юдеїв.
                 І  явився  їм  крізь  замкнені  двері  Воскреслий  Христос.  "  Мир  вам!"-
                 сказав  він  їм  і  зникли  страхи,  тривоги,  розгубленість,  бо  побачи-
                 ли  Христа  Воскреслого.
                                             На  восьмий  день  після  Воскресіння  вдруге  прийшов
                 до  них  Ісус,  бо  Тома,  якого  перший  раз  не  було  з  учнями  не  
                 вірив,  що  Христос  Воскрес.  І  не  повірив  поки  не  торкнувся
                 слідів  від  ран.  Доторкнутися  ран,  щоб  повірити,  що  Христос
                 воскрес.  І  проникне  Господь  у  наші  замкнені,  стривожені  серця,
                 щоб  дарувати  нам  свій  мир  і  любов.
                                           І  розвіються  страхи  і  повіримо  у  Воскреслого  Христа,
                 у  його  перемогу  над  силами  темряви  і  зла.
                                           Христос  воскрес  із  мертвих.  Смертю  смерть  подолав
                 і  тим,  що  у  гробах  життя  дарував.  І  нам  дарував  життя  вічне.
                 Поклоняємось  його  триденному  Воскресінню!              

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873036
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.04.2020


Із Воскресінням усіх!



                               Побудьмо  разом  у  вечоровій  тиші.
                               З  нами  усі  сили  вищі.
                               Силу  Божої  Любові
                               Додаємо  один  одному  у  слові.
                               "  ХРИСТОС  ВОСКРЕС!"  -
                                 Виспівує  душа,
                                 В  дусі  прославляючи  Христа.
                                 І  наповнюється  радістю  цей  світ,
                                 І  єднається  в  молитві  увесь  рід,
                                 Й  Україна  вся.
                                 О!  Незабутня    мить  оця!
                                   "  ХРИСТОС  ВОСКРЕС!"  -  відлунює  земля.
                                   Хіба  буває  свято  без  чудес?
                                   День  Христового  Воскресіння.
                                   Життя  немає  сенсу  без  терпіння.

                                     Побудьмо  разом  і  в  ранковій  тиші.
                                     З  нами  усі  сили  вищі.
                                     Та  раптом  небо  нагадало  -
                                     Життя  інше  вже  настало.
                                     Воскресіння  в  природі,
                                     Воскресіння  в  душі.
                                     Єднаються  духом    і  мертві,  й  живі.
                                     "  ХРИСТОС  ВОСКРЕС!"  -  лунає  із  небес!
                                       Смертю  смерть  подолав,
                                       І  тим,  що  у  гробах  життя  дарував,
                                       А  нашим  душам  мир  нині  дає.
                                       І  благословен  той,  хто
                                       В  ім"я  Господнє  іде!
                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872768
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.04.2020


Звершилося.



                                             О!  Звершилося.  Звершилося  те,  чого  так  прагне  кожна
                     душа.  А  душа  прагне  в  любові  жити,  бо  без  неї  немає  життя.
                     Ми  одержимі  духами  зла,  ненависті,  марнославства,  пустослів"я,
                     грошолюбства,  заздрості...
                                         Господи,  звільни  нас  з  гріховного  полону,  що  паралізує
                     здоровий  глузд,  породжує  духовний  занепад,  створює  в  душі
                     пустку,  знищуючи  любов.
                                             Звершився  порятунок  душі  від  загибелі.  Дякуємо  тобі,
                     Господи,  за  твою  кровну  жертву.Ти  забираєш  наші  гріхи  і  нато-
                     мість  даєш  нам  серце  чисте  і  духа  правого.
                                           З  вдячністю  приймаємо  цей  дар,  дар  прощення  наших
                     гріхів,  з  якими  нині  приходим  до  тебе.  І  відновиться  наша  душа,
                     воскресне  любов  і  віра.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872472
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.04.2020


Говорить серце.



                                                 Господи,  ти  усі  наші  гріхи  на  себе  узяв,  за  нас
                         страждав  і  на  хрест  пішов.  О!  Незбагненна  тайна  вічної
                         любові.  Твоя  жертовна  любов  змушує  нас  замислитися
                         над  змістом  життя.
                                                 Людоньки,  не  відвертаймося  від  Господа  Бога,  бо
                         до  загибелі  веде  дорога.  Щоб  зустріти  світанок  нового  дня,
                         щоб  життя  не  було  як  маячня,  щоб  у  серці  святе  зберегти  -
                         треба  йти,  йти  за  Христом,  бо  дорога  від  Бога  -  у  нікуди
                         дорога.  Смирення,  милосердя,  серця  доброта  і  уповання
                         на  Господню  волю  і...  щастя  завітає  в  нашу  долю.  Надмір-
                         на  надія  на  власну  силу  може  захмарити  сонячну  днину.
                                           Стій!  Зупини,  людино,  беззаконня  свої,  бо  гнів  Божий
                         відчуєш  на  собі.  Далі  йти  немає  куди.  Палає  земля.  Сама  собі
                         готуєш  пекло.
                                         Зупинись!  І  війна,  і  постійний  страх  перед  пандемією-
                         уготоване  пекло.
                                         Стій!  До  Господа  взивай,  про  прощення  благай!  Це  наш
                       час,  час  покаяння,  прощення,  навернення  і  покути  час.
                                             Нинішні  події  прискорюють  час.
                                             Господи,  прийми,  як  блудних  дітей,  ти  нас!
                         
                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871993
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.04.2020


Не полишай.


                                 
                                       Не  полишай  нас,  
                                       Господи,
                                       Не  полишай!
                                       Бо  на  серденьку
                                       Тривожно  так.
                                       Кожен  раз  
                                       Коли  нас  полишаєш
                                       Рветься  душа,
                                       Страхи  душу  
                                       Розривають.
                                       А  коли  ти  
                                       У  серденьку  тім,
                                       Мир  і  спокій  у  нім.
                                       І  ми  тебе  не  полишаєм.
                                       З  тобою  Хресною  дорогою
                                       Ступаєм.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871931
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.04.2020


Нас запрошує весна.



                                       Весна  кожного  із  нас  запрошує  на  свій  бенкет,  щоб
                       увібрати  усю  її  красу  й  цілющі  аромати.  О!  Аромат.  Весні  
                       ВІВАТ!  Нам  треба  зберегти  у  серці  те  "  люблю".  Я  по  житті
                       його  не  розгублю.  А  якщо  раптом  станеться  таке,  вірю  ти
                       знайдеш  "  люблю"  моє.
                                       "  Так"  -  Богу  сказала  Марія  і  невідомість  прийняла.
                       А  все  невідоме  породжує  страх.  Та  почула  "  Не  бійся!".  
                       У  Божих  руках  твоя  доля.  Нічого  неможливого  у  Бога  немає.
                                           Нас  на  бенкет  запрошує  весна.  Вона  наречена.  Зодяг-
                       ни  одіж  святкову  -  дух  сокрушений  і...  ти  уже  її  наречений!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871301
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.04.2020


І що ж то ми за народ такий?



                                                 І  куди  ж  ви  нас  поводирі  завели?  Ні,  ми  не  сліпі,  і  не
                   глухі.  Все  бачимо  і  чуємо.  І  навіть  коли  мовчимо,  то  каміння  
                   говорить  за  нас.  І  поводарів  сліпих  маємо,  і  далекоглядних
                   провідників    Бог  нам  посилає.  Життя  триває.  І  сонце  сходить.
                   І  місяць,  і  зорі  світять.  Живемо.  В  Христовому  дусі  живемо.
                   У  ньому  сила  і  перемога.  Він  між  нами  і  у  нас  був,  є  і  буде.
                                               Не  втрачаймо  надії.  Сонце  світить  над  добрими  і  
                   злими  та  не  кожен  його  у  душі  своїй  має.  Піднімемо  свої
                   очі  до  Сонця.    Світи  нам,  Сонце,  завжди  у  житті.  Господи,
                   благослови  наші  дні!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871048
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.04.2020


Та ти не сумуй.



                                 Карантин,  карантин.
                                 Будеш  ти  тепер  один
                                 І  одна
                                 Буду  лиш  для  тебе  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870671
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.04.2020


Звір в людській подобі.


                                   Люди,  втрачається  совість.  Губимо  її,  думаючи  лише
               про  своє  б  л  а  г  о.  Ого!  Яке  велике  виросло  благо.  І  хто  ж
                 це  дав  тобі  право    забирати    в  іншого  те  благо?  Все  віддасиш,
                 до  останнього,  що  набрав,  щоб  у  ковчег  спасіння  попав.
                                 -Гав!  Гав!  Гав!  У  дворі  злий  пес!  Та  зло  добром  пере-
                 магати  треба,  інакше    будеш  переможений  злом.  А  зло  душу
                 роз"їдає  як  іржа  залізо  і  розтліває  душа.  А  без  душі  -  хто  ти?
                 Труп  ходячий.  І  став  той  люд  звірячий.  Звір.  Повір,  що  то  є
                 страшно  коли  людина  звір.  
                                 Спасіння  благає  людська  душа.  Людино,  про  тіло  дбаєш
                 і  про  душу  подбай.  До  Господа  за  порятунком  взивай!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870307
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.04.2020


Переходимо межу.




                                                         Добро,  зло,
                                                         Любов,  ненависть,
                                                         Світло,  темрява  -
                                                         Одвічні  складові
                                                         Нашого  життя.
                                                         Хтось  питає:
                                                       "  А  де  між  ними  межа?"
                                                         Межа  -  наша  байдужість
                                                         І  невизначеність.
                                                         "  Ніхто  не  може  двом  панам  служити:
                                                           Бо  або  одного  зненавидить,  а  другого
                                                           Буде  любити,  або  буде  триматися
                                                           Одного,  а  того  знехтує.  Не  можна
                                                           Служити  Богові  і  мамоні."  (  Мт.6.  24).
                                                           А  в  Об"явленні  3.15-16  читаємо:
                                                           "  Я  знаю  діла  твої,  що  ти  не  холодний,
                                                               Ані  гарячий.  Якби  то  холодний  чи
                                                               Гарячий  ти  був!  А  що  ти  літеплий,
                                                               І  ні  гарячий,  ані  холодний,  то
                                                               Виплюну    тебе  з  Своїх  уст..."  

                                                       У  тиші  серця  ловлю  Господні  слова:
                                                       "  Покайтеся,  бо  Царство  небесне
                                                           Близько."  (  Мт.4.  17),
                                                           Царство  Божої  любові,  милосердя,
                                                           Правди,  миру.
                                                           Щоб  прийняти  його  
                                                           Треба  готувати  душі.
                                                           Гординя,  надмірна  надія
                                                           На  свої  лиш  сили,
                                                           Обтяжливі  гріхи,  провини,
                                                           Образи,  гнів,  беззаконня  наші,
                                                           Тілесні  пристрасті...
                                                           Заполонили  їх,  а  сила  то  наша
                                                           У  Господі.
                                                           З  ним  помираєм  і  з  ним  воскресаєм.
                                     
                                                           

                                                     
                                                                                                                                                 
                                                           

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870288
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.04.2020


І не сховатись нам від неї.



                                         Коли  ми  не  йдемо  до  весни,
                                         То  вона  прийде  до  нас,
                                         Бо  то  уже  її  час,
                                         Час,  коли  гартується
                                         Наш  дух  і  приходить
                                         Прозріння,  що  недаремне
                                         Наше  по  муках  ходіння.
                                         О!  Весняний  дух!
                                         І  серце  прискорює  стук.
                                         І  чується  як  звучить
                                         Мелодія  закоханих  сердець.
                                         Весна  надіває
                                         Кохання  вінець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870133
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.03.2020


Хай весна наповнює душу.



                                                                   І  повернулася  зима  у  весну.  Ну,  як  це  час  
                       назад  не  повернути?  І  хоч  так  старається  людина  тим  ча-
                       сом  маніпулювати    -  то  вперед,  то  назад  його  повертати,
                       та  дарма.  І  чекати,  що  повернеться  час  назад,  то  марна
                       справа.
                                                                 І  змінює  той  час  нас  і  наше  сприйняття
                       дійсності.  Треба  приймати  виклики  теперішнього  часу  і
                       приймати  відповідні  рішення.  Тож,  ізольовуємо  й
                       душу,  бо  і  вона  може  підхопити  вірус,  вірус  розпачу,  
                       страху,  зневіри,  що  розтліває  її.  А  ще  душа  потре-
                       бує  живого  спілкування.  І  я  так  прагну  чути  тебе,  твого
                       слова,  в  якому  є  життя.
                                                             Усе  змінюється  з  часом,  лиш  любов  
                       незмінною  лишається.  Вона  поза  часом.  І  коли  ти  в  
                       любові  перебуваєш,  час  собою  наповняєш.
                                                             Це  наш  з  тобою  час.  І  зимі  весну  вже  не  
                     злякати,  а  я  хочу  всіх  зі  святом  Теплого  Олекси  привітати
                     і  побажати  -  хай  весною  наповняються  наші  душі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870005
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.03.2020


І зрушиться час.


 
                                   І  зупинився  час.
                                   А  хто  подбає  про  нас?
                                   Час  вершитись
                                   Волі  Божій.
                                   А  воля  Божа  -
                                   Пізнати  Христа,
                                   Чия  Любов
                                   Дарує  нам
                                   Життя
                                   І  зрушує  час.
                                   Час  піде  вперед.
                                   Пора  наводити
                                   Вже  марафет.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869670
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.03.2020


Дається шанс.



                                               Як  важливо  кожному  з  нас  чути  ,  почути  і  бути  почутим.
                               І  чути  не  лише  вухами  ,  а  й  серцем.  Тоді  зможем  почути  
                               Господні  Слова,  що  звернені  до  кожного  із  нас.  Бо  настав
                               час  слухати.
                                               Але  ж  не  всі  чують.  Та  сьогодні  дається  шанс  почути.
                               Віриш?  Якщо    ні,  то  і  далі  не  будеш  чути.
                                               Ти  маєш  Євангеліє?  Тоді  відкрий  його,  Євангеліє  від
                               Марка,  розділ  7,  вірші  31-37.  Читаємо.
                                                   32  вірш."  І  приводять  йому  (Ісусу  Христу)  глухонімо-
                               го  і  благають  його,  щоб  поклав  на  нього  руку.  Взяв  він  його
                               набік  від  народу,  вклав  йому  пальці  свої  в  уха  і,  добувши  
                               своєї  слини.  доторкнувся  до  його  язика;  підвівши  очі  до  
                               неба,  зітхнув  і  каже  -  Еффата  (  тобто:  відкрийся).
                                                     І  зараз  же  відкрились  його  вуха,  і  язик  у  нього  роз-
                               в"язався,  і  він  почав  виразно  говорити.  І  наказав  їм  нікому
                               про  це  не  говорити.  А  що  більше  він  їм  наказував,  то  більше
                               вони  те  розголошували.  І  здивовані  над  міру,  говорили:
                               -  Він  усе  добре  зробив:  і  глухим  дає  слух,  і  німим  -  мову."
                                                     То  може  нам  пощастить  почути.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869587
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.03.2020


Діємо на випередження.



                                           Щоб  серце  бачило  і  чуло,
                                           Щоб  молоде  покоління
                                           Роду  свого  не  забуло,
                                           Щоб  дерево  роду
                                           Своїм  гіллям  неба  сягало,
                                           Щоб  сонця  нам  не  було  мало,
                                           Щоб  були  люди  на  землі  -
                                           У  Божім  страсі    живім.
                                           Бо  страх  Божий  -
                                           Початок  усякої  мудрості.
                                           Людино,  перш  ніж  будь-які
                                           Рішення  прийняти  -
                                           До  Бога  треба  погляди  свої
                                           Звертати.
                                           Господь  глухонімих  і  сліпих
                                           Зціляє  
                                           І  нас  на  новий  день  
                                           Благословляє.
                                           Лиш  з  Христом  ми  переможем
                                           І  пандемію,  і  війну,  і  сатану.
                                           "  Осанна,  Господу!",
                                           Щоб  було  чути  звідусіль.
                                           І  не  шукай  собі  месій!
                                           Зерна  людяності  сій,
                                           Землю  рідну  засівай,
                                           Христа  своїми  вчинками
                                           Не  розпинай!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869467
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.03.2020


І що ж це діється?



                                                   Переходимо  на  життя  віртуальне.  І  зусиль  великих  
                           не  треба  прикладати,  і  навіщо  кудись  поспішати?  Заліз  в
                           екран  і  ти  уже  там,  на  роботі.  І  так  цілісінький  день  сидиш
                           там.  І  в  гості  ходять  через  екран.  Сидиш  собі  на  місці.  Лише
                           клац-клац...  і  попадаєш  куди  забажаєш.  І  спати,  і  їсти  за  
                           ним  можна.  І  навіть  закохуватися  віртуально.  Не  треба
                           реально.  І  гроші  якісь  віртуальні.  О!  І  як  усе  це  зупинити.
                           А!  Інтернет  відключити.  Та  навіщо?  Тут  немає  таких  бід  і  
                             і  проблем,  і  вірус  не  страшний.  
                                                 Невже  у  ньому  все  наше  життя?  Він  забирає  наші
                           почуття  і  тримає  в  ізоляції  віртуальний  цей  світ.  Та  чужий
                           він  нашій  душі.  І  так  хоче  нас  цілковито  поглинути.  Та  не
                           даваймося!  Втікаймо  до  сонця,  місяця  і  зір,  втікаймо  від
                           нього  у  нашу  весну.  Хіба  без  нього  я  уже  не  живу?
                                                     Так,  часи  назад  не  повернуться  і  без  нього  люди
                           вже  не  обійдуться  та  жити  треба  нам  реально,  щоб  нам  
                           вуха  не  позакладало,  і  щоб  не  оніміли,  і  дивуватися  навко-
                           лишній  красі  уміли.      

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869370
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.03.2020


Порятунок Є!



                                     Людоньки!  Ви  хочете  мати  добро?
                                     То  творіть  його.
                                     Що  нам  для  спасіння  треба?
                                     Неба!  Неба?
                                     Землю  як  загадили.
                                     І  що  ж  ми  своїм  дітям
                                     Залишимо  у  спадок?
                                     Упадок.  Моральний  надлом.
                                     Життя  виносимо  на  лом.
                                     Чом,  чом  в  душі  такий  неспокій?
                                     Миру  чом  у  ній  нема?
                                     І  страх  принесла  не  лише
                                     Короновірусна  біда.
                                     А  може  скинемо  маски,
                                     За  якими  ховається
                                     Бездушність,  нелюдяність,
                                     Негідність,  запроданство...,
                                     Щоб  чимдуж  крикнути:
                                     "Ісусе,  Сину  Божий,
                                       Помилуй  нас!"
                                   Він  -  Бог  живих,  а  не  мертвих.
                                   Тому,  у  кого  ще  жива  душа
                                   Шукайте  Господа  Христа,
                                   А,  знайшовши,  майте,  
                                   Тримайте  його  у  душі,
                                   Не  відпускайте  ні  на  мить,
                                   А  то  без  нього
                                   Не  зможемо  жить.
                                   Бо  коли  в  людини  не  стає  душі  -
                                   О!  Лихо,  лихо  тоді  на  землі.
                                   Слухайте  Боже  Слово,
                                   Читайте  Святе  Писання.
                                   Це  -  потреба  душі.
                                   Слово  його  -  хліб  духовний,
                                   Що  дає  світові  Життя.
                                   
                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869211
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.03.2020


Життя завмерло.



                                                                     Неначе  призупинилося  життя.  Куди  ж  ми  завжди
                             поспішаєм?  Ось  тепер  час  зупинитися.  Настав  час  переосмис-
                             лення  себе  і  свого  життя.  Час  посту,  час  умертвління  похотей,
                             пристрастей  ненаситної  плоті  і  очищення  від  злоякісних  думок.
                                                                 Сама  природа  на  час  завмерла.  Зима  у  весну  
                             приблукала,  та  нас  з  тобою  не  злякала.  Отож,  саме  зараз  час
                             зібратися  життєдайними  думками,  акумулювати  всю  силу,  енер-
                             гію  душі,  щоб  в  один  час  вибухнути,  розцвісти,  розкритися  як
                             природа  навесні  у  всій  своїй  величі  і  красі.
                                                               І  побачуть  усі,  і  зрозуміють,  що  життя  набирає  ду-
                             ховний  вимір.  Хоч  тіло  немічне,  та  дух  бадьорий.  У  дусі  єднай-
                             мося,  браття,  у  тім  дусі,  що  Божою  Любов"ю  живиться,  а  вона
                               всеперемагаюча.    І  хоч  вона  доступна  усім,  та  не  кожен  потре-
                               бу  має  у  ній,  бо  вибирає  світську.  А  любов  та  пустку  лишає,
                               і  серце  вищої  шукає.  Прагне  Божої  Любові,  що  спрагу  душі
                               гамує  і  хлібом  вічного  життя  годує.
                                                               Зростаймо,  міцніймо    у  дусі,  у  правді  Божій.
                             "  Я  є  дорога,  правда  і  життя"  -  Господні  слова.  Ісус  Христос  -
                                 дорога  наша  до  спасіння  і  прийде  до  нас  прозріння.
                                                             Перед  нами  Хрест  Господній.  Він  стоїть  на  вершині
                               земного  життя,  щоб  відкрити  небеса.  Все  життя  ми  долаємо
                               оту  вершину,  життя  нашого  вершину.  "  Спасай  нас,  Божий
                               Сину!  З  тобою  не  загину!".

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869058
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.03.2020


Хто він для тебе?



                                 О!  Скільки  вже  ми  пережили  пандемій?
                                 Запитаємо  себе    "  а  пан-де-мій?"
                                 Хіба  не  той,  що  страх  панічний
                                 У  людей  вселяє  і  в  ізоляції  тримає,
                                 Із  серденька  весну  забрати  хоче?
                                 О!  Як  серце  те  тріпоче.
                                 І  скільки  тих  ми  пережили  пандемій?
                                 Тож,  пан-де-мій?
                                 Мій,  а  може  твій,  а  може  наш
                                 Той  пан,  який  над  серцем  має  владу
                                 І  без  нього  у  тім  житті  нам
                                 Годі  дати  раду.
                                 Його  Слово  лікує,
                                 Він  гріхи  відпускає,
                                 Душу  й  тіло  зціляє.
                                 Він  -  Бог  Життя,
                                 Що  дає  свобідну  волю.
                                 Ми  ж  куємо  свою  долю.
                                 О!  Талант  у  тебе  той
                                 Від  Бога.
                                 До  Воскресіння  йде  дорога.
                                 Хресна  дорога.
                                 Та  з  Богом  ми  її  пройдемо
                                   І  мир  в  душі  своїй  знайдемо.
                                 Тож,  служімо  єдиному  Богу,
                                 Богу  живому,  що  спасає
                                 І  всяку  нечисть,  пошесть  проганяє.
                                 О!  Скільки  ми  пережили  тих  пандемій,
                                 І  то  ще  не  кінець,
                                 Лише  к  а  р  а  нтин,
                                 Кара  за  беззаконня  наші,
                                 За  нечистоту  помислів
                                 І  безбожне  життя.
                                 І  не  питай  для  чого  каяття.
                                 
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868672
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.03.2020


Зустрічаємо лелек.

 
                           Леле-леле-лелеченьки
                           Повертаються
                           До  рідного  гнізда.
                           Люди-люди-людоньки,
                           Повертайтесь  до  дому
                           Бога  Отця.
                           Нині  -  повернення  час
                           Для  лелек  і  для  нас!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868572
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.03.2020


Дистанцію диктує серце.



                                   Хоч  закриває  вірус  рота,
                                   Та  це  ще  не  мінорна  нота,
                                   Поки  говорять  очі
                                   І  серденько  співає
                                   "  Той  живе,  хто  кохає".
                                   Хоч  в  любові  і  немає  страху,
                                   І  повітря  так  пахне  весною,
                                   І  їй  так  хороше  з  тобою,
                                   Та  проте
                                   Зберігаєм  дистанцію.
                                   Наш  поїзд  життя
                                   Прибуває  на  станцію
                                   "  Вірую...".
                                   І  вірність  нас  чекає  там.        

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868571
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.03.2020


Філософія життя.



                                                               Найвища  філософія  життя  -  це  ти  і  я.  О!  Яке  глибоке
                         в  нього  серце,  а  в  неї  очі.  І  в  серці  тім,  і  в  тих  очах  живе,  живе
                         уже  весна.  Гукни  її,  вона  й  озветься.  Ця  пора  коханням  зветься.
                                                             Найвища  філософія  життя  відкриває  двері  нам  до
                           Богопізнання.  А  там  і  місце  є  для  нас.  Весняний  час.
                                                             Пора,  пора  зустрітися  з  весною  і  попрощатися  зі  
                           страхом  і  бідою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868234
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.03.2020


Народжується весна.



                               В  холоді  народжується  весна,
                               Так  як  в  муках  людське  життя.
                                 У  боротьбі  здобувається  воля,
                                 А  в  любові  гартується  доля,
                                   Наша  доля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868229
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.03.2020


Мусить бути.



                                                     Ізольовуємося  від  світу  молитвою,  постом,  ділами
                             милосердя,  самозреченням,  очищенням,  щоб  прийшло  
                             усвідомлення  того  ким  я  є  і  розуміння  свого  призначення  
                             тут.  
                                                 О!  Душа  твоя  -  оголений  нерв,  що  так  болісно  реа-
                             гує  на  все  що  світ  диктує.  А  що  він  тільки  витворяє?  Бога
                             не  приймає,  щоденно  розпинає,  любові  братньої  немає,
                             втратив  совість,  гідність,  честь.  У  цім  світі  сам  сатана  у
                             людськім  образі  панує.
                                                     І  котиться  світ  до  самознищення.  Та  мусимо  зупи-
                             нити  руйнацію,  рятуємо  націю,  народ  України  від  пекель-
                             ної  руїни      самоочищенням.
                                                   І  дається  цей  час  нам  для  того.  Чистимо  свої  помис-
                             ли,  чистимо  мову  і  хай  поступки  наші  будуть  гідними,  дос-
                               тойними,  чесними.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867857
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.03.2020


У полоні страху.



                                                         Миємо  руки,  чистимо  душі,  до  Отця  Небесного
                     прибігаємо  -  прощення  гріхів  благаємо.  "  Змилуйся  над  нами,
                     захисти  від  ворогів  видимих  і  невидимих,  вгамуй  духовний
                     голод,  що  спричиняє  ізоляція,  ізоляція  одних  від  одних  і  від
                     тебе,  Боже  наш".
                                                       Вірус  страху  від  незнання  правди,  вірус  беззаконня,
                     безчестя,  грошолюбства,  продажництва,  зради,  зневіри  надів
                     корону.  Світ  його  коронував  і  нам  як  царя  подарував.  Та  не  наш
                     то  цар.  Наш  Цар  -  Ісус  Христос,  що  на  небеснім  престолі  сидить
                       і  вдруге  прийде  на  цю  землю  вже  як  Суддя,  щоб  судити  живих
                       і  мертвих  і  тоді  уже  його  Царству  не  буде  кінця.  А  поки  готує-
                       мося.  Чуваймося,  бо  коли  кінець  цього  світу  буде  ніхто  не  знає,
                       лише  один  Бог,  благий  і  праведний,  що  за  добро  нагороджує,
                       а  за  зло  карає.  Хто  цього  не  знає?
                                                 Час  посту.  Час  призадуми.  Час  пошуку  себе    і  час  по-
                     вернення  як  блудного  сина  до  свого  Отця  Небесного.
                                               Тож,  служімо  один  одному  в  любові  і  милосерді  і  пок-
                     лоняймося  Богу  в  дусі  і  правді,  бо  Йому  належить  вся  честь  і  
                     слава  навіки  віків.  Амінь.
                                                 "  Усе,  що  ви  зробили  одному  з  моїх  братів  найменших  -
                       ви  мені  зробили"    (  Мт.  25.45).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867745
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.03.2020


Де ж ти, сонечко, сховалось?



                                 Отче  наш,  дякуємо  Тобі
                                 За  дар  життя  і  за  кровну
                                 Жертву  твого  Сина.
                                 Ним  відкуплена  наша
                                 Провина,  що  не  прийняли
                                 Ми  твою  Любов  і
                                 Розіп"яли  твого  Сина.

                                 Боже!  Не  можемо  один
                                 Одному  прощати,
                                   У  Любові  Твоїй  жити
                                   І  частку  у  твоїм  Царстві
                                   Ділити,  бо  закрите
                                   Наше  серце,
                                   І  очі,  і  вуха,  і  уста.

                                   Рятуй  нас,  Діво  Пречиста,
                                   Маріє,  мати  Бога  живого
                                   І  наша,  бо  закрите  нам
                                   Небо  чорними  хмарами
                                   Ворожнечі,  беззаконня  
                                   І  зневіри!

                                   Вийди  Сонце  Правди  і  Віри!
                                   Просвіти  нас  у  житті  і  
                                   Наповни  благодаттю
                                   Наші  дні,  щоб  весну
                                   У  серце  прийняти  і
                                   Любов  Божу  пізнати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867637
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.03.2020


Хвороба часу.



                                     Не  сотвори  собі  кумира.
                                     Най  живою  буде  завжди
                                     Наша  віра.
                                     Комусь  ти  поклоняєшся
                                     В  житті,
                                     Когось  боготвориш,
                                     Слова  любові  говориш,
                                     Молишся  на  вроду  ти  її
                                     І  їй  співаєш  пісні  солов"я  
                                     "  Лиш  тебе  кохаю  я,
                                     Тебе  одну,  лише  тебе  одну!"

                                     А  знаєш?
                                     І  любов  ота  хворіє,
                                     Вірус  нелюбові  діє.
                                     І  серденька  її
                                     Твоя  любов  уже  не  гріє.
                                     А  ще  -  любов  сліпне,
                                     Краси  навколишньої
                                     Уже  не  бачить,
                                     І  глухне  -  не  чує  як  
                                     Серденько  чиєсь
                                     Так  гірко  плаче,
                                     І  німіє  -  і  говорити  
                                     Не  вміє,  
                                     Слів  і  мови  для  дівчиноньки
                                     Уже  нема.
                                     
                                     Та  віра  наша  ще  жива.
                                     Надія  нові  паростки  пускає.
                                     Любов  хворобу  ту  долає.
                                     Життя  й  любов
                                     Весною  воскресає!
                                     
                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867630
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.03.2020


Тарасова весна.



                                                                           Він  приходить  до  нас  рзом  з  весною  отой
                           бунтарський  дух  Кобзаря.  Тарасе,  ти  немов  зоря,  що  прова-
                           дить  нас  у  царство  вільного  духа  і  правди.  Народжений  вес-
                           ною,  ти  і  лишився  у  тій  весні  назавжди.  То  твоя  весна.
                                                                           Приходить  весна  і  воскресає  життя,  а  з  ним
                             і  дух  боротьби  за  нашу  гідність  і  честь,  бо  ж  над  рідною
                             землею  Шевченків  дух  витає.  Він  нагадує  нам,  що  зло  не
                             вічне,  а  має  визначений  час  для  панування  у  цім  світі.
                                                                           Долаймо,  людоньки,  зло  добром,  щоб  
                             дістатися  царства  Любові.  Прокидайся  хто  ще  спить.  Вихо-
                             димо  із  гіпнотичної  сплячки.  Ах,  ті  болячки!  Сліпі,  глухі,  німі...
                             О!  Скільки  калік!  Понівечені  душі,  зранені  серця,  зболені  тіла,
                             зневірені  і  безсилі  та  "  ще  не  вмерла  Україна...",  бо  з  нами
                             Господь.  
                                                                           Боже,  Отче  Небесний,  ти,  що  зцілюєш,  лікуєш,
                             оздоровлюєш,  воскрешаєш    зміцни,  скріпи  нас  у  вірі,  об"єднай
                             у  любові  і  поведи  у  надії  у  царство  вічної  весни.
                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867577
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.03.2020


Він і Вона.



                                                                                                             
                                                         І  створив  Бог  світ.  І  з"явився  у  цім  світі  він.  
                         І  з"явилася  вона.  І  через  неї  увійшов  у  світ  гріх.  І  так
                         мало  статися.  І  заволодів  той  гріх  душею,  і  став  одним
                         цілим  із  нею.  І  поширився  той  вірус  гріха  на  всіх  дітей
                         Адама.  О,Єво!  Та  не  в  тому  ще  драма.
                                                       Та  прийшов  час  і  з"явилася  на  світ  Вона,  нова
                         "  Єва",  що  Марією  зветься.  Вона  велику  силу  духовну
                             має  і  змія  гріха  долає.  Тож,  ходімо  до  неї,  небесної  
                             неньки  своєї.  З  Марією  все  ж  легше  життя.  Усі  ми  люди
                             грішні  і  беззахисні  перед  цим  світом.  Та  у  ній  захист
                             шукаєм.  І  заступається  вона  перед  Божим  обличчям
                             за  нас  грішних.  І  так  долаємо  з  нею  свій  життєвий
                             шлях,  шлях  зневіри,  безнадії  і  нелюбові.
                                                   Через  Марію  небо  на  землю  спустилося.  І...
                             об"явився  нам  Він,  новий  "Адам",  в  якому  немає  гріха.
                             Приведи  нас,  Маріє,  до  Христа,  що  душу  і  тіло  зціляє,
                             життя  у  собі  Він  має.
                                                 Будьмо  готові  прийняти  у  серце  лікаря  душі  і  
                               тіла.  Поможи  нам,  Маріє!  Поможи  із  Господом  путь
                               земну  долати,  щоб  у  вічності  із  Сином  твоїм  свою
                               долю  мати.  Це  ж  бо  Ісус  Христос  ті  ворота,  якими  
                               можна  увійти  у  царство  Бога.  І  Він  та  дорога.
                                                 Шукаймо  ту  дорогу,  дорогу  Божої  правди  і,
                             щоб  не  було  пізно,  щоб  не  зачинилася  перед  нами
                             брама,  бо  тут  вже  буде  драма,  а  чи  трагедія  коли
                             закінчиться  комедія.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866993
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.03.2020


Суджений.



                                                                             Весна  -  вона.  А  хто  ж  то  він?  Зніяковілий
                                   весняний  грім,  а  ще  невередливий  дощ  і  непосидючий
                                   жартівливий  вітерець,  немов  отой  пташок  горобець.
                                                                               Вона  одна,  а  їх  аж  сім.  І  хто  ж  це  ще
                                   завітав  в  її  дім?  Підступний  морозець  і  п"яничка  туман,
                                   в  голові  якого  один  лиш  дурман,  а  накінець  суне  само-
                                   званець  іродовий  вірус,  що  корону  насадив  і  людей
                                   всіх  застрашив.
                                                                               Скільки  в  світі  різних  див?  Та  найбільше
                                   диво  з  див  -  це  любов,  мов  напій  цілющий,  життєдай-
                                   ний,  від  усіх  хворіб  спасіння,  душі  тремтіння,  голово-
                                   кружіння,  часте  серцебиття  і...  народилось  почуття.
                                   Воно  мов  ангельське  диття,  що  швидко  так  росте,  
                                   міцніє.  О!  Що  ж  воно  із  нами  діє?
                                                                       І  не  знала  б  кого  вибрати  весна  коли  б  не
                                   побачила  його.  Він  -  легень  красень,  парубок,  що  так
                                   гарно  на  кобзі  грає  і  пісень  козацьких  співає.  Він  -  то
                                   то  наш  рідний  край.  І  сказала  весна  "  Завітаю  я  у  той
                                   край  і  зроблю  із  нього  рай,  свої  закони  і  порядки  запро-
                                   ваджу  і  вам  без  діла  сидіти,  людоньки,  не  раджу."
                                   Толока,  ах  толока!  Не  зловити  б  зівака.
                                                                 А  сьомий  той  гість  -  звіщається  благая  нам  
                                   вість.  Сам  Христос  з  весною  йде  до  нас.  Він  -  наш  
                                   Спас,  Спаситель,  вчитель,  любові  Божої  податель.
                                     Він  і  наш  приятель.  Через  Хресний  шлях  ідем  до  
                                     Воскресіння,  у  ньому  наше  благовоління.  Прийнять  його
                                     в  своє  життя  -  весни  веління,  а  нам  з  тобою  зрозуміти  б
                                     оте  Боже  провидіння,  що  єднає  наші  серця,  та  його  нам
                                     не  збагнути  докінця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866889
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.03.2020


Проліски.


                 
                               Проліски  -  перші  квіти  весни,
                               Провісники  пробудження,
                               Оновлення  і  переміни  життя.
                               І  змінює  природа  образ  свій.
                               Зумій  ти  дар  той  розпізнати,
                               Що  хоче  небо  тобі  дарувати.
                                 
                               О!  Цей  незабутній  неба  поцілунок,
                               Теплі  обійми  сонця,
                               Ніжний  подих  землі  і...
                               Перші  квіти  весни.
                               Живи,  весно,  живи!
                               
                                 Живи  в  мені,
                                 А  я  в  тобі  
                                 Радість  життя  шукаю,
                                 Місце  для  тебе
                                 У  серденьку  маю.
                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866881
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.03.2020


Чого потребує душа?



                                             Болить  душа?
                                             Може  забракло  їй  гроша?
                                             А!  Клопоти  й  тривоги  обсіли
                                             І  нести  той  тягар  життя
                                             Немає  вже  сили?
                                             Прибитий,  втомлений,
                                             Зневажений  і  на  все  
                                             І  всіх  ображений  -
                                             І  не  помітив  як  прийшла
                                             Весна.
                                             Хоч  і  зими  як  такої  і  не  було,
                                             Не  бачили  її.
                                             Та  весну  треба  побачити,
                                             Почути,  відчути,
                                             Нею  дихати  і  жити.

                                             Душа  потребує  весни,                                  
                                             Пробудження,  очищення,
                                             Воскресіння.
                                             Душа  потребує
                                             Спасіння!

                                             Тож,  час  про  душу  подбати.
                                             Любов  Божа  здатна  її  врятувати.
                                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866764
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.03.2020


Вона вийшла з весни.


                         
                               Ми  вийшли  на  іншу  
                               Життя  орбіталь.
                               А  я  вдивляюся  удаль.
                               Тебе  побачить  там  я  хочу,
                               Немов  весну  оту  пророчу.
                               Чия  це  постать  йде  з  весни?
                               Невже  це  ти?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866761
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.03.2020


І сталося по слову.


                                           Ах!  Ось  де  весна  затаїлась,
                                           У  твоєму  слові!
                                           І  запало  те  слово
                                           У  її  серце.
                                           І  забилось  у  нім
                                           Джерельце,
                                           Весни  джерело,
                                           Щоб  ніколи  спраги
                                           Не  було.
                                           О!  Те  любові  джерело
                                           Не  висохне  повік  воно!
                                           

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866693
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.03.2020


Час прощати і прощатися.



                                                                 Прости  мені,  сестро,  брате.  Прости  мені,  рідна
                         земле  і  рідная  хато.  Прости,  родинонько  мила,  що  часу  мало
                         тобі  присвятила.  О!  Ті  клопоти,  турботи,  переживання  і  зни-
                         кає  бажання  зустрітися.  І  так  віддаляємося  часто-густо  у  
                         просторі  і  часі.  Та  лиш  любов  виправить  усі  прогріхи  наші.
                                                                 А  щоб  легше  жилося  і  слово  прощення  знайш-
                         лося  -  привітаймо  один  одного  з  весною!  І  попрощаймося  
                         чемно  з  зимою,  холодом,  холодом  душі,  бо  теплішатимуть
                         щораз  наші  дні  і  світло  прибуває.  Най  віри  ніхто  не  втрачає.
                         Шанс  для  спасіння  кожен  з  нас  має.
                                                               Просвіти  нас,  Боже,  і  побачим  що  робим  негоже.
                         Най  в  полум"ї  твоєї  любові  спопеляться  наші  зневіра,  розпач,
                         гнів,  ненависть,  образи.  Помнож  любов  нашу  у  рази,  щоб  від-
                         чути  життя  повноту.  "  О!  Як  життя  це  люблю!"  -  най  серце  
                         кожного  співає  ту  пісню,  що  весна  сьогодні  зачинає.
                         

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866600
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.03.2020


У серці з весною.



                                     О!  Як  стукає  серденько!
                                       Чи  то  хтось  до  нього  стукає?
                                       І  хто  це  той  "хтось"?
                                       А!  Та  це  ж  весна!
                                       І  до  твого  серденька
                                       Стука  вона.
                                       Теплом  своїм  хоче
                                       Зігріти  тебе
                                       І  подарувати  щастя  митті,
                                       В  таємній  любові  прожиті.

                                       Ти  і  вона.
                                       Тут  і  тепер.
                                       Простір  і  час
                                       Уже  не  розділяє  нас,
                                       Бо  Господь  єднає  всіх,
                                       Хто  у  серці  з  весною
                                       Йде  по  житті
                                       Переможною  ходою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866223
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.02.2020


Куди ж ми йдемо?



                               А  ми  йдемо
                               Крізь  вітер  непорозумінь
                               І  дощ  незгод,
                               Крізь  щоденні  тривоги
                               І  безсонні  ночі.
                               Я  так  шукаю  твої  очі.

                               А  ми  йдемо
                               Крізь  зиму  протистоянь,
                               Крізь  час  протиріч,
                               Розчарування  і  зневіри.
                               А  я  тобі  вірю.
                               
                               А  ми  йдемо.
                               І  страхи  з  тобою  долаєм,
                               Бо  любов  в  серцях  своїх
                               Ми  маєм.

                               Кинемо  об  землю
                               Лихом-бідою,
                               І  проросте  з  нього
                               Щастя  весною.

                               А  ми  йдемо
                               У  нашу  з  тобою
                               Весну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865916
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.02.2020


Душа співає.



                               Прагне  душа  спілкування,
                               Радості,  тепла,  весни.
                               Сум  і  втома  пройде.
                               О!  Як  її  він  жде.
                               Душа  співає
                               Коли  про  неї
                               Згадає.
                               А  згадує  
                               Завжди.
                               Жди!  Жду!
                               І  я  назустріч
                               Весні  йду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865660
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.02.2020


Чувайся!


   
                               Не  прдати  б  гідності  і  честі!
                               А  врешті...
                               Юд  немало  серед  нас,
                               Що  за  30срібняків
                               І  самого  Бога  продають.
                               Юди  ті  живуть.
                               Та,  хоча  яке  то  життя?
                               Продав  і  сам  повісився
                               Той  юда.
                               Ницість,  жадоба  влади  
                               І  багатства  -  то  наша  
                               Погуба.
                               Рятуймо  душу,  що  волає
                               "Любити  мушу,
                                 Честь  і  гідність  зберегти,
                                 По  рідній  землі  
                                 Вільно  іти!"
                                 І  йде.  Вільно,  невільно,
                                 Гідно,  негідно,
                                 Чесно,  нечесно...
                                 І  йде.  Зганьблений,
                                 Осміяний,  зневажений,
                                 Проданий,  зацькований...
                                 Іде.  І  Хрест  той  несе.
                                 України  хрест.
                                 Маловіри!  А  Ісус  воскрес!

                                 Чуваймося!  
                                 Най  кожен  стоїть  на  сторожі
                                 Своєї  душі!
   
                               
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864362
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2020


Ти - сонце моє.



                                           І  хай  вас  поцілує  сонечко!
                                           Сонце.  І  це  не  сон,  а  наяву  
                                           І  підставляю  щічку  я  свою.
                                           Сонечко,  мене  ти  поцілуй!
                                           Печаль  і  втома  вмить  пройде.
                                           Тепло,  радість,  щастя  
                                           Ти  даруєш,
                                           Світлі  дні,  погожі.
                                           Зупиніться  ви,  прохожі.
                                           В  небо  погляд  свій  зведіть.
                                           Думки  світлі  в  небеса  пошліть.
                                           Почуй,  друже,  співає  
                                           Он  пташина.
                                           Тобі  усміхається  так  щиро
                                           Дитина.
                                           Доброго  дня  бажає  привітна
                                           Людина.
                                           В  повітрі  запахло  весною.
                                           На  серці  так  легко  з  тобою,
                                           Сонце  ти  моє!

                                           А  ти  вітре,  вітре!
                                           Розвій  важкі  хмари,
                                           Що  скупчились  над  нами
                                           І  пом"якши  долі  нашої  удари.
                                           Ось  і  розвіялись  хмари.
                                           Все  таки  діють  любові  чари.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864355
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2020


Подвійне громадянство.




                                                                     І  згадала  зима,  що  пора  їй  надолужити  
                                     прогаяний  час.  І  взялася  за  справу.  Сніжком  і  мо-
                                     розцем  нагадала  про  себе.    -  Ось  я,  повноправна
                                     господарка  часу  і  своєї  влади    нікому  не  збираю=
                                     ся  віддавати.  Ну,  хіба  що  сили  мене  покинуть.
                                                                   І  ось  уже  в  недалекім  часі  зустрінеться
                                     стара  зима  з  молодою  весною,  щоб  обговорити  пи-
                                     тання  землі  і  подвійного  громадянства.  І  захотіла
                                     зима  на  сконі  своїх  літ  продати  землю.  Забідкалася
                                     весна.  -  А  що  робитиму  без  землі  я?
                                                                   О!  Низький  уклін  тобі,  українська  земле,
                                     щедра  родюча  ниво.  О,  будь  благословенна,  українсь-
                                     ка  весно,  повна  сил,  краси,  натхнення,  любові!  А  ти,
                                     українська  душенько,  набувай  небо!  Бо  коли  тобі  з-під
                                     ніг  вибивають  землю  то,  щоб  не  пропасти,  не  зникнути
                                     безслідно  зо  світу  цього  треба  триматись  за  небо.  І  
                                     коли  б  ти  втратив  громадянство  рідної  землі,  то  поря-
                                     тунком  буде  тобі  небесне  громадянство.
                                                             А  коли  вже  небесного  немає...  Хай  кожен  за
                                     свою  душеньку  дбає!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864187
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.02.2020


Де дівся час?



                                               І  зажурилася  зима,  що  часу  в  неї  вже  катма,  рясно  
                 плакала  дощами.  Людоньки,  а  як  ми  чуємось  із  вами?  Куди  по-
                 дівся  час  зими  не  знаємо  і  ми.  Любі,  шануймо  свій  час,  бо  то  -
                 час  спасіння.  Раптом  і  в  нас  його  може  не  стати.  А  тоді  пізно
                 буде  щось  в  житті  міняти.
                                             Наближається  той  час  коли  судити  прийде  нас  Той,
                 хто  нині  ще  спасає.  А  хто  із  нас  Його  не  знає,  не  зустрів  в  
                 своїм  житті  -  не  змарнуйте  свої  дні.  А  дні  до    Стрітення  так
                 швидко  біжать.  Мусимо  образ  Божий  у  собі  шукать.  І  треба
                 знайти.  Ходи!  До  Стрітення  разом  ідемо,  щоб  Господа  серцем
                 прийняти,  як  прийняв  Його  на  руки  свої  Симеон,  щоб  змогти
                 полишити  цей  світ,  світ  темряви  і  гріха.  І  най  усміхнуться  і  нам
                 небеса,  і  доля  дарує  радості  мить,  коли  зачне  любов  у  сердень-
                 ку  нашому  жить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863770
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.02.2020


Та ми йдемо.



                                                               Скільки  людей,  а  скільки  думок?    Мудра  думка-
                                       це  добре.  Та  лиш  хто  його  знає,  кому  є  що  добре.  Твоє
                                       добре  не  для  всіх  воно  добре.  І  зрозумій  тих  людей.
                                       Одні  зиму  чекають,  інші  -  весну  виглядають.  Одним  
                                       треба  так  багато,  іншим  -  мало,  аби  було  свято,  щоб  
                                       раділа  душа  і  серце  співало.  А  добих  людей  у  світі  нема-
                                       ло.  Та  ще  мало,  мало  любові  братньої  між  нами,  блуд-
                                       ними  доньками  і  синами.
                                                                   І  блудимо,  блудимо  в  житті,  шукаючи  куди  йти.
                                       А,  щоб  сонце  правди  нам  засвітило  треба  щоб  Слово  Бо-
                                       же  у  наших  душах  жило.  Шукаємо  дорогу  до  правди  і  лю-
                                       бові.  Нелегко  це  є.  Та  ми  йдемо.  Падаєм,  встаємо  і  далі
                                       йдемо.  Йдемо  туди,  де  нас  чекає  дім  Небесного  Отця.
                                       Ой,  нелегка  ж  дорога  є  ця.
     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863665
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.02.2020


А я любов свою сховаю.


                                   
                                   А  я  любов  свою  сховаю
                                   У  подушку.
                                   З  нею  так  тепло,
                                   Любо  і  мило.
                                   І  ніжиться  у  ліжечку  тіло,
                                   А  душа  літає,
                                   В  інших  світах
                                   Перебуває.
                                   Той  світ  не  відаєм  
                                   Ще  ми.  Він
                                   Поза  дійсністю.
                                   Обнімаю  ніжно
                                   Подушку  свою
                                   І  ловлю,  ловлю
                                   Сни  кольорові,
                                   Такі  загадкові.
                                   І  чорно-білі  бувають.
                                   Ангели  сон  той  
                                   Оберігають
                                   І  розгадки  їх
                                   Вони  лише  знають.

                                     Спокійної  ночі  усім.
                                     Благодатна  тиша
                                     Наповнює  дім.

                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863584
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.02.2020


Не гаємо часу.



                                                                             Знаю,  що  головне  в  житті  людина,  людина
                             як  створіння  духовне.  Чомусь  так  дбаємо  за  тіло,  що  забу-
                               ваємо  про  душу.  А  хто  не  знає  як  болить  душа?
                                                                             Тіло  старіє  і  помирає,  а  душа  -  ні.  Вона
                               безсмертна.  Так  віруємо  і  так  живемо.  Та  чому  так  не  спо-
                               кійно  на  душі?  Страхи  -  її  вороги.  Все  наше  життя  -  одна
                               невідомість.  Страхи,  тривоги,  клопоти,  переживання  зво-
                               дять  нанівець  наші  старання  знайти  в  собі  щастя.  Та  як
                               кажуть  -  не  було  би  щастя,  та  нещастя  помогло  і...  на  
                               добре  все  пішло.
                                                                             Тож,  не  гаємо  часу.  І  збудуємо  ми  свій  рай.
                               Най,  світлі  думки  і  чисті  помисли  замешкають  там.  Знай  -
                               не  роби  іншому  те,  що  немиле  тобі.  Це  золоте  правило  в
                               житті.  І  тішиться  бідна  душа,  читаючи  твого  вірша.  І  забу-
                               ваються  образи  і  гнів,  тривоги  минають.  Любо-мило  стає
                               на  душі.  От  що  значуть  вірші!  О!  Ті  слова  мов  сонця  про-
                               мінь,  мов  гормон  щастя.  І  твориться  в  душі  тій  рай.
                                                                             Він  твориться  кожну  хвилину  життя  і  дум-
                               кою,  і  словом,  і  ділом.  І  ось  дух  уже  панує  над  тілом,
                               дух  любові  і  життя.  О,  незбагнене  оце  відчуття.
                                 

                                           

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863534
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.02.2020


Це ще не все.



                               Це  ще  не  все,  що  ти  не  хочеш.
                               Це  ще  не  все,  що  я  ще  хочу.
                               Та  якщо  твоє  "не  хочу"
                                 І  моє  "хочу"  об"єднати,
                                 То  ім"я  Боже  можна
                                 Прославляти.

                                 "  Боже,  да  святиться  ім"я  Твоє,
                                     Да  прийде  Царство  Твоє,
                                     Да  буде  воля  Твоя..."
                                     Та  свій  вибір  
                                     Зробити  маю  я.

                                     І  який  це  правильний  вибір
                                     Зробити  маю  я?
                                     Свій  погляд  до  Бога
                                     Звертаю  щодня.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863175
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.01.2020


Є за що.



                           О!  Є  за  що  тебе  любити.
                           Ти  відкриваєш  мені
                           Значення  слова  ЖИТИ.
                           У  нім  знайшла  тебе  я,
                           Любове  моя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863167
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.01.2020


Заблукали у часі.



                                     Хмари  небо  затягнули,
                                     Дні  Різдвяні    вже  минули
                                     І  загубились  ми  у  часі.
                                     Зима  -  весна,  весна  -  зима.
                                     О!  Де  ж  та  зоря,
                                     Що  вказує  шлях  до  Христа?
                                     Ну,  що  можна  дати,
                                     Коли  любові  немати?
                                     А  коли  її  немає,
                                     Кожен  най  любов  оту
                                     Шукає.

                                     І  ходим,  бродим  манівцями,
                                     Шукаючи  дорогу  до  Любові.
                                     О!  Як  загрузли  у  багні.
                                     І  невеселі  ж  наші  дні.
                                     Як  змити  оте  багно  з  душі,
                                     Що  вже  засохло?
                                     І  зашкарубла  душа.
                                     Ша...  Тиша...
                                     Лиш  в  ній  почуєм,
                                     Як  скапують  сльози  на  душу.

                                     І  відмокає  вона
                                     Від  тих  сліз  покаяння
                                     За  усі  вчинені  злодіяння.
                                     І  очиститься  душа,
                                     Коли  сніжком  
                                     Покриється  земля.
         
                                     І  засвітить  нам  сонечко,
                                     І  знайдемо  дорогу
                                     До  правди  і  добра,
                                     До  Любві,  до  Христа,
                                     Лиш  би  не  згасала
                                     Ота  зоря  у  нашім  житті,
                                     І,  щоб  не  сиділи  ми
                                     Постійно  в  багні.
                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863046
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.01.2020


Жіночи примхи.



                                       А  в  жінки,  як  в  погоди
                                       Свої  примхи  -
                                       То  сонячно,  а  то
                                       Чекай  у  мить
                                       Негоди.
                                       Не  зрозуміти  жінки
                                       І  погоди.

                                     І  захотіла  вона
                                     Серед  зими
                                     Весну.
                                     Ну,  як  не  виконать
                                     Оту  примху,
                                     Бажання?

                                     І  подарувало  небо
                                     Їй  кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862833
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.01.2020


Коли забракне.



                                   Коли    на  життєвих  перегонах  забракне  мудрості  і  сил,
             і  заносить  у  вир  шалених  пристрастей,  емоцій,  і  нерви  уже
             здають  -  до  Господа  в  ту  мить  звернись,  на  волю  Божу  пок-
             ладись.
                                   Господи,  навчи  зберігати  рівновагу  в  житті,  щоб  не
             опинитись  на  дні.
                                   Тверезий,  холодний  розум  -  в  одне,  а  гаряче  серце
               у  друге  відерце  помісти.  Ось  уже  і  два  повних  відерця.
                                   Перейдеш  із  ними  дорогу  мені,  а  я  побажаю  щастя
               тобі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862756
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.01.2020


Почуй!



                                                             Голосу  Божого  слухай  і  заповіт  його  виконуй!
                             І  буде  тобі  добре  і  благословення  буде  на  тобі  і  твому  
                             роду.  А  коли  не  виконуєш  Божого  Слова,  Святого  Писання,
                             то  не  виправдається  твоє  сподівання  на  щастя,  мир  і  добро.
                                                             І  нам  невсеодно  кому  служити,  лиш  би  добре
                             жити.  І  ніякій  безбожній  владі,  ні  за  які  гроші  і  обіцянки  
                             не  спинити  Божого  гніву,  що  котиться  як  лава.
                                                             Людоньки,  просіть  мудрості  у  Бога  і  віруйте,  що  
                               Всевидюще  Око  кожне  серце  бачить,  а  це  значить  -  нікуди
                               від  нього  не  втечеш.
                                                             І,  щоб  любов  між  нами  не  маліла  -  меньше  порож-
                               ніх  слів,  а  більше  діла.  Господнє  благословення  щоб  пере-
                               бувало  на  нас,  благословляймо  інших,  не  проклинаймо,  бо
                               що  сієм,  те  й  пожинаєм  і  життя  таке  маєм.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862550
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.01.2020


Вас вибрало небо.



                                 Пілоти,  пілоти,  пілоти,
                                 Дарована  Богом
                                 Вам  доля  літати,
                                 Очима  й  душею
                                 Небес  дотикати.
                                 Це  ж  треба
                                 Любов  таку  мати,
                                 Любов  до  неба.
                                 Це  небо  вибрало  вас.
                                 І  наповнюєтеся  
                                 Духом  небес,
                                 Що  дає  сили  
                                 Відірватися  від  землі
                                 І  гукнути  їй:
                                 "  Я  вільний!  Я  літаю!
                                     І  подих  вічності  тут,
                                     Під  небесами  відчуваю!".
                                 Хто  навчився  літати  -
                                 Здатен  вічності  дух
                                 Відчувати  і  небо
                                 На  землю  стягати.
                                   
                                 
                                 
                           

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862547
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.01.2020


І щастя завітає у наш Дім.



                                   Життя  це  -  і  пекло,
                                   Життя  це  -  і  рай.
                                   Вибирай!
                                   Тут,  на  землі
                                     Наш  Едем.
                                     Йдем.  Йдемо
                                     Через  пекло  у  рай.
                                     І  най  йому  грець!
                                     Та,  не  спробувавши
                                     Що  таке  гріх,
                                     Не  осягнути  
                                     Благодать.
                                     Пізнать
                                     Мусим  все  в  житті.
                                     На  то  воно  і  є
                                     ЖИТТЯ.
                                     Лише  б  не  запізнілим
                                     Було  каяття.
                                     Покаяння.
                                     Як  нам  зрозуміти
                                     Господнє  діяння,
                                     Допуск  сатани  правління?
                                     Ми  ж  стережімо
                                     Своє  сумління.
                                     У  грісі  довго
                                     Не  будем  лишатись.
                                     Час  від  мерзотності
                                       І  підлості  звільнятись,
                                       Від  підступності,
                                       Зради,  недоброчесності.
                                       І  мало  вже  
                                       У  світі  тім  
                                       Чесності.
                                       Плекаймо  у  собі
                                       Чесноти.
                                       Заповнюймо  душі
                                       Порожнечу
                                       Мріями.
                                       Мріємо  і  діємо.
                                       А  мрії  збуваються.
                                       Мрії  збуваються.
                                       Друзі  у  біді
                                       Пізнаються.
                                       Та  най  минає  нас
                                       Біда.
                                       Радість,  друже,
                                       Ти  моя.
                                     
                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862420
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.01.2020


Як поєднати непоєднане?



                                       "  У  людей  це  неможливо,  -  
                                           Але  не  в  Бога;
                                           У  Бога  бо  все  можливо"
                                           (  Мк.  10.27).
             
                                           Злучились  небо  і  земля,
                                           Й  на  світ  з"явилася  вона,
                                           Яку  ділять  як  пиріг,
                                           Хоча  вона  міцний  горіх.
                         
                                           І  не  випити  її  до  дна.
                                           Тож,  за  неї  піднімем
                                           Чарочку  вина,
                                           За  ту,  що  з  жита  проростає
                                           Й  до  неба  доростає.

                                           Вона  своїми  руками
                                           Те  небо  тримає.

                                           Вип"ємо  й  по  другій,
                                           Щоб  прославилась  нами,
                                           Гідними  доньками  
                                           Й  вірними  синами.

                                           І  третю,  друже,  наливай.
                                           Україну  як  і  матір
                                           Саму  в  біді  не  полишай.

                                           Знак  Господь  дає  з  небес.
                                           Блискавицею  просвітлює,
                                           Громом  промовляє,
                                           Україну  саму  не  лишає.
                         
                                           Він  нам  об"явився  
                                           І  нас  він  спасає,
                                           Лиш  довіримось  йому,
                                           Хто  життя  і  мир  свій
                                           Нашим  душам  дарує.

                                             А  любов  твоя,  друже,
                                             Чарує,  зачаровує,
                                             У  свій  полон  бере.
                                             Тож,  та  свобода,  воля,
                                             Скажи,  де?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862306
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.01.2020


А той третій празник - Святе Водохреща.



                                                                 Водохреща  або  Богоявлення.  Бог  об"явився  нам.
                               Небо  зійшло  на  землю.  Земля  страждає,  Христа  рождає.
                               І  об"явився  нам  Господь  у  Новонародженому  Дитятку.  Він
                               провадив  нас  до  храму,  він  провадитиме  нас  і  на  Йордан.
                                                                 Йордан  -  ріка  життя.  І,  щоб  не  міліла  ріка  нашо-
                               го  життя  йдемо  на  Йордан,  йдемо,  щоб  омитися  водами  його
                               на  покаяння  і  на  відпущення  гріхів.  Не  плоть  і  кров  виявлять
                               нам  наші  гріхи,  а  Дух  Святий,  що  сходить  на  землю  і  просвіт-
                               лює  кожну  людину.
                                                                   Іван  Хреститель  і  сьогодні  звертається  до  нас:
                               "  Покайтеся,  бо  наблизилося  Царство  небесне"  (  Мт.  3.2).
                                     Покайтеся  і  прийміть  Духа  Святого,  щоб  стати  дітьми
                                     Бога  живого,  Бога  Любові,  того,  що  разом  з  нами  страж-
                                     дає  і  наше  життя  розділяє.
                                                                     Йдемо  до  Йордану,  щоб  в  купелі  очистити,
                                     обновити  душу  і  оздоровити  тіло,  йдемо  до  Йордану,
                                     бо  прагнемо  змінити  життя.  Ми  спраглі,  Господи,  твоєї
                                     Любові  і  Милосердя.
                                                                   І  освятяться  води  усі.  Ось  наш  Йордан.  Він  в
                                     душі!  І  ріки  води  живої  потечуть.  
                                                               Люди,  благодать  ту  черпайте,  беріть  і  за  покли-
                                   ком  свого  серця  ідіть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861633
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.01.2020


А той другий празник святого Василя.



                                                               Три  знамення  в  один  час  -  Обрізання  Господнє,
                           Старий  Новий  рік  і  святого  Василя.  На  восьмий  день  дитятко
                           Ісус  приймає  обрізання,  тобто  дотримуються  єврейських  за-
                           конів  і  приписів.  Обряд  обрізання  як  знак  приналежності  до
                           єврейського  народу.  Укладається  Новий  Завіт  між  Богом  і
                           його  народом.  Одержавши  ім"я  Ісус,  яке  сповістив  Ангел
                           Марії  ще  у  день  Благовіщення,  рожденний  Бог  прийшов  на
                           землю  із  місією  спасати,  не  засуджувати  і  карати,  а  проща-
                           ти  провини  наші.  Чого  і  нас  вчить.  "  Я  милосердя  хочу,  а  не
                           жертви.  Бо  я  прийшов  кликати  не  праведних,  а  грішних"
                           (  Мт.  9.13).
                                                                     Він  прийшов  до  нас.  Тепер  ми  ідемо  до  нього.
                             І  Новий  Рік  починаємо  з  того.  Шукаємо  Ісуса  рожденного,
                             сина  Бога  живого  та  минаємо  лютого  ворога  Ірода,  як  ті
                             мудреці.  А  ,  знайшовши  Ісуса,  знайдемо  своє  щастя-долю.
                                                                   І  процвітатиме  наш  рід,  земля,  країна,  коли
                               будемо  дотримуватись  Божого  передання,  його  науки,  запо-
                               відей.  Зростаймо  у  вірі  і  не  втрачаймо  надії  на  Боже  мило-
                               сердя,  прощення.
                                                                     А  святий  Василій  хай  помагає  нам  знайти  ту
                               Божу  любов  у  нашому  житті.  Кожен  хто  шукає,  той  знахо-
                               дить.
     
                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861528
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.01.2020


І прийдуть до тебе три празники в гості.



                                                                 Різдво  цього  року  якесь  особливе  весняне
                                     знакове.  Народжується  дитятко  і  велика  радість  на-
                                     повняє  нас.  Це  ж  бо  народжується  Той,  хто  дає  жит-
                                     тя,  хто  розганяє  темряву  зла  і  ворожнечі,  той  хто  єд-
                                     нає,  так  як    Отець,  Син  і  Дух  Святий,  Пресвятая  Трой-
                                     ця  -  Єдиний  Бог.
                                                                   Радіймо,  бо  спасіння  прийшло  на  світ.  Та  світ
                                     жорстокий,  іродовий  його  не  прийняв.  Той  же,  хто  прий-
                                     має  народження  Ісуса  Христа  змінює  своє  життя.  І  жит-
                                     тя  набирає  іншого  змісту.  Основне  місце  у  ньому  посі-
                                     дає  Ісус.
                                                                   Відчуймо  радісну  мить  народження  Божого
                                     Сина.  Це  -  мить  щастя,  мить  його  присутності  з  нами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861409
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.01.2020


Щасливого року дай, Боже!



                                       У  Новий  рік  з  весною  йдемо,
                                       Щастя  в  нім  своє  знайдемо.
                                       Добром  й  достатком
                                       Засіваємо  свої  домівки,
                                       Перед  Богом  Рожденним
                                       Схиляємо  голівки:
                                       Благослови,Боже,  
                                       Нам  на  Новий  рік!
                                       В  мирі  й  злагоді  
                                       Щоб  ми  жили
                                       І  цілий  рік  
                                       Здоровими  були,
                                       Щоб  родило  жито  
                                       Й  пшениця,
                                       І  усяка  пашниця,
                                       Щоб  наповнялась
                                       Радістю  оселя,
                                       А  наші  серця  зігрівала  
                                       Любов!
                                       О!  Та  ми  з  тобою
                                       У  Новорічно-  весняній  казці  мов!
                                       Хіба  це  не  диво!

                             
                                       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861287
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.01.2020


Розділи ти радість свята.




                                                                   З  тобою  хочу  радість  свята  розділити,  бо  
                                     розділена  радість  множиться.  Свято  -  від  слова  святість.
                                     О!  Ти  завжди  бажаний  мій  гість.  
                                                                     Хто  тіло  Христове  їсть  і  кров  його  п"є,  той
                                     остерігається  вчинити  зле.
                                                                       Матерія.  дух.  Видимий  і  невидимий  світи.
                                     А  ти  світи,  світи,  бо  темрява  заполонила  світ.  От  де
                                     лише  того  духа  світла  узяти?  Не  кожному  духові  маєм
                                     довіряти.  Випробовуємо  його  ділами.  Які  плоди  твоєї
                                     віри,  надії,  любові?  У  що  віримо?  Бо  по  вірі  нашій  і  
                                     і  буде  нам.  На  що  надіємося?  На  Боже  Милосердя,  
                                     прощення  і  спасіння.  Ну,  а  любов?  Агов!  При  одній
                                     лише  згадці  про  тебе  відчуваю  подих  неба.

                                                                         Вірю,  Господи,  що  нас  ти  ведеш  і  час  для
                                     покаяння  даєш.  А  якщо  Господь  з  нами,  то  хто  проти  
                                     нас?  Не  бійся  іти  в  невідомість.  Натомість,  бійся  лиши-
                                     тися  без  освячуючої  ласки,  без  господнього  благосло-
                                     віння,  без  божого  проводу.
                                                                         "  Отче  наш...    да  прийде  Царство  твоє,  да
                                     буде  воля  твоя,  як  на  небі  так  і  на  землі..."  А  воля  твоя,  
                                     щоб  кожен  із  нас  будував  те  Царство    вже  тут  і  зараз.
                                     Воно  як  на  небі,  так  і  на  землі,  посеред  нас,  у  нас,  у  на-
                                     ших  душах.  І  запанує  там  віра,  надія,  любов.
                                                                           І  простяться  нам  наші  борги,  провини,  як  і
                                     ми  прощаємо  винуватцям  нашим.  А  боржники  ми  усі,  бо
                                     завинили  перед  тобою,  Господи,  і  відійшли  від  твоїх  запо-
                                     відей,  і  заповітом  твоїм  знехтували.
                                                                           І  Новий  Завіт  уклав  ти  з  нами,  за  яким  ми  є  
                                     Божими  синами,  дітьми  Божими    і  уготовив  ти  нам  те
                                     Царство,  яке  ми,  співдіючи  з  твоєю  волею,  будуємо  тут.
                                                                         Кожен  із  нас  храм  Духа  Святого.  Тож  готуймо
                                     душі  для  нього,  щоб  послужили  один  одному  як  ти,  Господи,
                                     служив  -  голодних  нагодував,  спраглих  напоїв,  немічним
                                     допомагав,  хворих  оздоровлював,  зневірених  зміцнював  у
                                     вірі.
                                                                     Господи,  жертва  твоя  кровна  спонукає  кожного
                                     замислитися  над  змістом  нашого  буття,  збагнути  вартість
                                     життя.  Ти  віддав  себе  за  нас  на  смерть,  щоб  ми  жили  і  жили
                                     вічно.  Тож,  живімо  у  дусі  і  правді.  І  хай  усіх  нас  єднає  
                                     ЛЮБОВ!  Любов  єднає  і  хай  в  кожному  серденьку  "  Христос  
                                     ся  рождає!"
                                                                     Друзі,  усіх  вітаю  з  Різдвом  Христовим.
                                                                     Миру,  злагоди,  єднання  і  приємного  спілкування!
                                                                     Христос  рождається!
                                                                     Славімо  його!
                                                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860364
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.01.2020


Час Різдва наближається.



                                                                   Залишмо,  люди,  чвари  і  непорозуміння.
                           Різдвяний  час  наближається.  Різдво  для  всіх  є  Різдвом.
                           Вгамуймо  свої  пристрасті  і  невдоволення  щоб  побачити
                           зорю,  яка  до  ясел  рожденного  Бога  веде.
                                                                 Син  Божий  народився,  із  Марії  воплотився.
                           Він  прийшов  у  цей  світ,  щоб  нас  примирити  і  поєднати
                           з  собою  і  одне  з  одним.
                                                               Щоб  радість  Рождества  відчути,  мир  у  серці
                           має  бути.  Чисті  серця  йому  в  дар  принесімо.  Вбивцю  
                           Ірода  у  душі  свої  не  пускаймо,  не  пустимо.  Позбудьмося
                           лихих  думок,  ненависті,  злоби.
                                                               Тоді  лиш  скажемо  "  Христос  рождається"
                           у  серці  моїм.  Велике  таїнство  відбувається  в  нім.
                                                               Різдво  Христа  прославляємо,  любов"ю  
                             душу  спасаємо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860120
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.01.2020


Намріяний день.

       
                                                 
                                                                   І  сьогоднішній  день,  перший  день  Нового  року,
                             незабаром  стане  вчорашнім,  відійде  у  минуле.  І  помістимо
                             ми  його  у  архів  нашого  життя,  де  зберігатиметься  і  2019  рік.
                                                                       І  міряємо  ми  своє  життя  роками  та  ділами  і  доб-
                               рими  справами  теж.  Авжеж!  Яке  ж  то  благо  сіяти  добро,  щоб
                               в  душах  наших  сторицею  проросло.
                                                                       Тож,  хто  з  вас  вміє  засівати  на  щастя,  любов  і
                               добро,  нашої  хати  прошу  не  минати.  Ми  ж  будемо  на  вас  че-
                               кати  й  серця  свої  готувати.
                                                                       Засівайте  їх  Словом  Бога  Отця,  Живим  Словом.
                               І  проросте  Слово  Ділом,  і  принесе  щедрий  урожай.  А  ти  волю
                               Божу  пізнай.  
                                                                       Так  розпорядилася  доля.  На  все  Божа  воля.
                               А  моя  воля  -  свобідний  вибір  як  поступати,  щоб  волю  Божу
                               пізнати.
                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859975
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.01.2020


З Божим 2020 роком!


         
                                   З  Новим  роком  усіх!
                                   Миру,  радості,  добра!
                                   Хай  в  любові  спливає  життя.
                                   Вже  2020  рік  на  нашім  порозі,
                                   А  зима  ще  у  дорозі,
                                   Десь  заблукала
                                   І  зайшла  на  манівці.
                                   Най  щастя  відчують  усі!

                                   Рік  Новий  із  дощем,
                                   А  ми  називаєм  Бога  Отцем,
                                   Своїм  Отцем  
                                   І  повертаємось  до  нього  лицем.
                                   І  в  старому,  і  в  новому
                                   Ми  прямуємо  до  Дому
                                   Отця  Небесного
                                   І  шукаємо  слова  
                                   Правдивого,  чесного.
                                   
                                   І  знайдемо,  
                                   Коли  змінимо  в  собі
                                   Стару  людину  
                                   І  віднайдемо  там
                                   Божу  дитину.

                                 Нова  людина
                                 У  Новому  Році.
                                 І  най  нам  щастить
                                 На  кожному  кроці,
                                 Бо,  крокуючи  до
                                 Отчого  Дому
                                 Щоденно  долаємо
                                 Безсилля  і  втому,
                                 Зневіру  і  розпач,
                                 Лукавство  і  заздрість,
                                 Гнів  і  образу...
                                 
                                 І  образ  нової  людини
                                 Набуваєм  неодразу
                                 Та  щоразу  взиваємо
                                   До  Бога  Отця  -
                                   "  Отче  наш,...
                                       Прости  нам  наші  провини,
                                       Як  і  ми  прощаємо  винуватцям  нашим,
                                       І  не  введи  нас  у  спокусу,
                                       Але  визволи  нас  від  лукавого.
                                         Амінь".

                                     
                                 
                 
         
                                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859913
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.01.2020


Дарунок під ялинку.


                             
                                     То  не  дощ,  то  наші  сльози,
                                     То  не  сніг,  то  сміх.
                                     Та  сміху  і  радості  мало.
                                     І  знову  замість  снігу  дощ.
                                     
                                     Засмакуй  мій  борщ.
                                     Я  пригощаю.
                                     Зроблю  тобі  ще  й
                                     Запашного  чаю.
                     
                                     А  ось  і  радість!
                                     І  подарунок  під  ялинку
                                     Я  уже  маю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859418
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.12.2019


Рік Новий вирушає в дорогу.



                             Старий  Рік  нас  полишає,
                             Новий  у  дорогу  вирушає.
                             Старий  Рік  огорнутий  пітьмою,
                             І  ми  у  темряві  шукаєм  за  зимою.
                             Вже  збільшується  день.
                             Це  Новий  Рік  світло  нам  несе,
                             І  в  Світлі  тім  хай  кожен  
                             Своє  щастя  віднайде.

                             З  темряви  виходимо  як  з  неволі,
                             І  шукаємо  своєї  долі
                             У  світлі  Нового  Року.
                             Вже  й  зима  наступає  потроху.
                             Дай  Боже,  щасливого  мирного  року!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859412
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.12.2019


Сила любові.



                               О!  Скільки  енергії  у  твоїм  слові,
                               У  Слові  твоїм!
                               Назустріч  сонцю  ходім.
                               Шукаємо  сонце.
                               Яка  ж  то  сила
                               Його  затемнила?
                               Та  сила  нашої  любові
                               Спроможна  творити
                               Дні  чудові.

                               Йдемо  разом  назустріч
                               Новому  дню  і  Новому  року,
                               І  знайдена  радість
                               Замінить  щоденний  клопіт
                               Й  мороку,
                               І  світла  побільшає  
                               У  нашім  житті.

                             Долаємо  темряву  ночі.
                             І  світять  у  ній  мені  твої  очі.
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859297
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.12.2019


Пустеля наших душ.



                                                                   Почуйте  Голос  вопіющого  в  пустелі  наших  душ:
                             "  Покайтеся,  бо  Царство  Боже  наблизилося!"  І  воплотиться
                                 Слово  Боже,  і  станеться  тілом,  і  замешкає  посеред  нас,
                                 щоб  нас  поєднати  з  собою.  
                                                                     А  я  живу  лиш  тобою.  Та,  людоньки,  Словом
                                 Божим  живімо,  перебуваймо  у  ньому,  бо  хто  перебуває
                                 у  ньому,  той  плід  добрий  приносить.  І  як  прагне  душа
                                 того  Слова,  що  є  Живою  водою.  "  Кожен,  хто  п"є  цю  воду,
                                 знову  хоче  пити.  Той  же,  хто  питиме  воду,  якої  я  дам  йому,
                                 не  матиме  спраги  повіки.  Вода  бо  що  я  дам  йому,  стане  в
                                 ньому  джерелом  води,  яка  б"є  в  життя  вічне"  (Ів.4.14).
                                                                   Тим  вопіющим  Голосом  був  Іван  Хреститель,
                                 що  готував  людство  до  приходу  Сина  Божого,  який  є
                                   тим  Словом.  Він  -  наша  дорога,  правда  і  життя.
                                                                   Він  -  початок  і  кінець  наш.  У  муках  приходимо
                                 у  цей  світ,  світ  страждань  і  терпінь,  і  з  Христом  у  серці  
                                 (  не  лише  з  хрестом  на  грудях)  полишаємо  цей  світ,  щоб
                                   успадкувати  життя  вічне,  життя,  в  якому  уже  не  буде  ні
                                   болі,  ні  печалі,  ні  страждань,  ні  терпінь.  Амінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859188
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.12.2019


Щоб тягар той був легким.


                                                             І  несеш  ти  той  тягар  життєвих  клопотів  і  турбот.
                             Це  ж  бо  він  твій.  Так,  у  кожного  є  свій.  І  де  ж  то  його  діти?
                                                             Приходжу  з  тим  тягарем  до  тебе,  Господи,  і  кла-
                               ду  його  у  твоїх  стіп,  а  ти  мої  стопи  направ  на  дорогу  прав-
                               ди,  прощення,  любові.
                                                               "  Прийдіть  до  мене  всі  втомлені  й  обтяжені,  і  я  
                               облегшу  вас.  Візьміть  ярмо  моє  на  себе  й  навчіться  від  ме-
                               не,  бо  я  лагідний  і  сумирний  серцем,  тож  знайдете  полегшу
                               душам  вашим.  Ярмо  бо  моє  любе  й  тягар  мій  легкий".
                                                                                                                               (  Мт.11.  28-30).  
                                                                   Усе,  що  даєш  нам,  Господи,  приймаєм  і  несемо,
                               несемо  допоки  нашого  життя  земного,  бо  в  інші  світи  підемо
                               уже  без  тягара  того.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859123
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.12.2019


А все починається з них.



                                                           Через  очі  так  легко  потрапити  в  серце.  
                         Дорога  ця  коротка.  Один  лише  погляд  і...  вона  у  
                         твоєму  серці.  Вона  знає  як  відкрити  його.  Відкрите
                         серце.  О!  Який  великий  скарб  у  ньому!  Та  ж  поцупити
                       можуть.  І  замикається  серце,  і  опиняється  любов  в  
                       неволі.  А  від  того  й  в"янути  почне  і  плодів  не  принесе.
                                                           Тож,  не  закриваємо  своїх  сердець,  щоб  
                       відчути  інші  серця,  їх  тривоги  і  болі,  радість  і  любов.
                         "  Світло  тіла  -  око.  Як.  отже,  твоє  око  ясне,  все  тіло  
                           твоє  буде  світле.  А  коли  твоє  око  лихе,  все  тіло  твоє
                           буде  в  темряві.  Коли  ж  те  світло,  що  в  тобі,  темрява,  
                           то  якою  великою  буде  темрява!"  (  Мт.6.  22-23).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858914
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.12.2019


І заблукали ми у часі.



                         Будьмо  мудрими,  панове,
                         І  свято  в  нас  буде  чудове.
                         Хоч  заблукали  ми  у  часі
                         І  втомились  душі  наші.
                         Кожному  хочеться  свята,
                         Святості  прагне  душа.

                         І  як  то  далі  нам  жити?
                         Чим  у  цім  світі  нам  дорожити?
                         Теплі  відносини  між  людьми
                         І  усе  на  Славу  Божу  роби!
                         І  розпуститься  у  серці  рожа.
                         Де  ж  ти,  днино  гожа?

                         Та  прийде,  прийде  свята  година
                         І  породить  Діва  Сина!

                         Колить  серце  ота  рожа  -
                         Рождається  то  воля  Божа.
                         А  наша  воля  її  прийняти,
                         І  тій  рожі  не  дати
                         У  нашому  серці  зів"яти.

                         

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858588
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.12.2019


А святий Миколай уже на порозі.

,  
                               
                                   Святий  Миколай,  до  нас  завітай!
                                   Усіх  зневірених,  знедолених,
                                   Засмучених,  страждених,
                                   Тих,  що  в  безнадії  і  розпачі
                                   Перебувають,  усіх  відвідай.
                                   
                                   Щоб  радість  Рождества  відчути  -
                                   Серце  чистим  має  бути.
                                   Тоді  і  помисли  будуть  світлими,
                                   І  вчинки  доброчесними,
                                   І  слова  наповняться  силою.

                                   Миколай,  духовні  дарунки
                                   Кожному  дай!
                                   Щоб  мир  у  душах  наших  був,
                                   Щоб  люд  голос  Божий  почув-
                                   "  Прийдіть  до  мене  всі  втомлені  і  обтяжені,
                                         і  я  облегшу  вас.  Візьміть  ярмо  моє  на  себе
                                         й  навчіться  від  мене,  бо  я  лагідний  і  сумир-
                                         ний  серцем,  тож  знайдете  полегшу  душам  вашим."
                                                                                                     (  Мт.11.28-29).

                                         "  Мир  лишаю  вам,  мій  мир  даю  вам;  не  так,  як
                                               світ  дає,  даю  вам  його.  Хай  не  тривожиться
                                               серцеваше  й  не  лякається!"    (  Ів.  14.27).
                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858443
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.12.2019


І як усе це розуміти?



                         І  де  ж  сховалася  зима?
                         Усе  її  нема  й  нема.
                         Мабуть,  вона  у  душах  наших.
                         Та  там  була  ж  весна!
                         Невже  зимі  поступилася
                         Місцем  вона?
                         І  ось  тепер  
                         Холодно  так  на  душі.
                         І  коли  ж  то  стане  усе
                         На  місця  свої?
                         Ми  ж  готуємося  до  Різдва.
                         Раз,  два,  три,  чотири...
                         Далі  йти  не  маєм  сили.
                         Як?  Не  має  сили?
                         Не  має  сил  уже  прощати.
                         А  наш  непрощений  гріх
                         Не  пускає  Різдво  на  поріг.

                         І  як  розуміти  це  -
                         "  Благословляйте  ворогів  своїх",
                             І  лише  на  добрі  справи.
                             І  обороною  буде  нам  Господь.
                             Він  і  захист,  і  покров  наш.
                       Господи,  обдаруй  нас  силою  прощати
                       І  свої  гріхи  визнавати.
                       Злий  язик,  що  проклинає,
                       Ворога  ніяк  не  здолає,
                       Лиш  собі  нашкодить,
                       І  себе  в  туман  безнадії  і  зневіри  вводить.
                       І  блукатимемо  по  світу,
                       Шукаючи  дорогу  правди,  справедливості,
                       Примирення  допоки    
                       Не  побачимо  своєї  гріховності.

                     А  хто  із  нас  без  гріха?
                     Як?  Я  не  володар  свого  життя?
                     Я  ж  свобідну  волю  маю,
                     Між  добром  і  злом  вибираю
                     Та...  волі  Божої  не  знаю.

                                                                               


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858377
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.12.2019


Лісоруб.



                                                             Вправно  ліс  рубаєм.  
                                                             І  так  виживаєм.
                                                             Холодні  бо  часи  настають,
                                                             Та  й  совість  замерзає  у  людей.
                                                             Ей!  Україну  не  продаймо,
                                                             Про  природу,  люди,  дбаймо!

                                                             Багатіймо  у  Господі,  
                                                             "Бо  де  скарб  твій,  
                                                                 Там  буде  і  твоє  серце"  (  Мт.  6.21).
                                                               "  Не  збираймо  собі  скарбів
                                                                   На  землі,  де  міль  і  хробацтво
                                                                   Нівечить,  і  де  підкопують  злодії
                                                                   І  викрадають.  Збирайте  собі
                                                                   Скарби  на  небі,  де  ні  міль,  ані
                                                                   Хробацтво  не  нівечить  і  де  злодії
                                                                   Не  пробивають  стін  і  не  викрадають"  (Мт.  6.19-20).

                                                           Рубай  ,  та  дерево  Життя  не  зрубай,
                                                           Про  рідну  душу  дбай.
                                                           Та  відросте  те  дерево  Життя,
                                                           Бо  глибоке  коріння  має,
                                                           Воно  щоразу  відростає.
                                                           
                                                           Пам"ятаймо  чиїх    дідів  і  прадідів
                                                           Ми  внуки  і  правнуки.
                                                           Не  знищене  те  дерево  нашого  роду,
                                                           І  козацькому  роду  нема  переводу.

                                                         Хто  за  честь  і  гідність,
                                                         І  за  любов  до  рідної  землі  і  народу,
                                                         Той  вибирає  свободу.
                                                         Тож,  ми  уже  не  раби,
                                                         А  діти  Божі  по  благодаті,
                                                         І  Любов  Божу  готові  прийняти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857722
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.12.2019


І де те сонечко?


                               Де  ж  ти,  сонечко,  ховаєшся?
                               Бачу,  в  очах  його  ти  відбиваєшся.
                               І  не  журиться  більше  душа,
                               Бо  сонечка  їй  вистача.

                               Щоб  не  забракло  нам  сонця  в  душі,
                               Женіте  від  себе  ви  думи  лихі  і
                               "  Хай  сонце  не  заходить  
                                 Над  вашим  гнівом"  
                                 (Послання  Павла  до  Ефесян  4.26),
                                 Бо  коли    сонечка  нема  -
                                 Настає  морок  й  починається  
                                 Морока,  що  принесла  нам  сорока.

                                 -Кар,  кар,  кар!  У  кожного  свій  дар,
                                   Дарунок.
                                   Кому  потрібен  Юди  поцілунок?
                                   -Фррр!  -  сорока  полетіла.
                                     Дешевий  сир  в  дарунок  залишила.
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857618
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.12.2019


Коли був Вхід, буде і вихід.



                                                                 Боже,  дякую  тобі  і  за  цю  ніч.  Життя  -  складна  то
                         річ.  Для  чого  нам  воно  дається?  Нічого  випадкового  у  цім  світі
                         не  стається.  Усе  своє  життя  шукаєм  ми  Тебе,  Господи,  та  не  
                           знаходимо.  Мабуть,  не  тими  дорогами  ходимо.
                                                                 Цей  світ  -  то  марнота  марнот,  коли  думаєш  лиш
                             чим  набить  живот.  От,  от!  І  на  тебе,  Господи,  часу  уже  немає
                             і  людина  тебе  не  знає.  А  коли  не  знає  -  у  блуд  потрапляє.
                             Але  Ти    даєш  нам  своє  Слово,  живе  Слово.  Та  ми  його  не  чуємо,
                             самі  мудруємо.  А  мудрість  людська  -  не  Божа.  І  дармо  пильнує
                             Дім  той  сторожа.  "  Коли  Господь  та  не  будує  дому  -  дарма  пра-
                             цюють  його  будівничі,  коли  Господь  не  зберігає  місто  -  дарма
                               пильнує  сторожа"  (Псалом  127).
                                                               Ох,  і  не  просто  усе!  І  де  знайти  розв"язку?  Здаюсь!
                               Здаюсь  на  волю  Божу,  коли  уже  нічого  доброго  сама  вчинити  
                               не  можу,  коли  у  темряві  днів  своїх  ходжу,  не  можу  ради  в  житті
                               цім    дати  і  не  знаю  як  поступати.  
                                                               Та  знаю  молитву  "  Отче  наш".  І  її  промовляю  повсяк-
                                 час  і...  поступаюся  місцем  у  своїм  житті  Господу.  І  уже  не  моє
                                 "Я"  творить  це  життя.  "  Господи  -  ти  пристановище  і  захист  мій,
                                     Бог  мій,  і  я  уповаю  на  Тебе..."  (  Псалом  90).    
                                                                 Виведи  нас  із  суцільної  темряви,  щоб  ми  побачили
                             Господи,  твоє  Світло  і  в  глибині  своїх  сердець  пережили  таємни-
                             цю  Різдва,  народження  Божої  Любові.
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857517
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.12.2019


Доброго ранку.



                                             Доброго  ранку  сонце  і  небо!
                                             Боже,  благословення  просим  у  Тебе,
                                             У  доброму  дусі  день  цей  почати,
                                             І  віру  у  поміч  Твою  не  втрачати.

                                             Доброго  ранку,  земле  моя!
                                             Молю  за  тебе  Бога  щодня,
                                             Щоб  збереглася  ти  нам  для  життя,
                                             І,  щоб  щедро  родили  пшениці  і  жита,
                                             І  повнилась  радістю  наша  душа.
                                             

                                             Не  робімо,  людоньки,  пекла  на  ній.
                                             Не  сплюндруємо    землю  свою.
                                             І,  якщо  в  світі  цім  усе  продається,
                                             То,  що  тоді  в  душі  зостається?

                                           До  Господа  обличчям  нині  повернімось
                                           І  у  вічі  йому  подивімось.
                                           "  Покайтеся  і  вірте  в  Євангеліє"  (  Мр.1.15).
                                             "  Бо  вже  до  коріння  дерев  і  сокира  прикла-
                                                 дена;  кожне  ж  дерево,  що  доброго  плоду
                                                 не  родить,  буде  зрубане  та  й  в  огонь  буде
                                                 вкинене"  (  Мт.  3.10).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857415
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.12.2019


Наша доля.



                                     Наша  доля  -  України  доля.
                                     Україно,  заклич  свою  долю.
                                     І  вона  прийде  у  сонячнім  світанку,
                                     А  ми  їй  скажем  "  Доброго  ранку!"
                                     Доле,  ти  наша  доле,
                                     Безмежне  пшеничне  поле.
                                     Маками,  ромашками  заквітчана,
                                     Земля  твоя  із  небом  повінчані.
                                     І  родяться  тут  богатирі  козачата.
                                     Ой,  красиві  ж  у  нас  є  дівчата.
                                     Пісня  дзвінко  лунає.
                                     Україна  своїх  дітей
                                     На  свято  скликає.
                                     А  їх  по  цілому  світу  багато.
                                     Нині  твориться  свято,
                                     Свято  української  Долі.
                                     Хліба-солі  усім  вистачає
                                     І  повняться  глеки  медом-вином.
                                     За  яким  ще  ми,  друзі,  
                                     Шукаєм  добром?

                                   Господь  із  нами,  а  ми  із  Ним.
                                   Радіймо,  люди,  життям  цим.
                                   Повнота  щастя  у  Господі  Є.
                                   А  де,  любий,  те  щастя  твоє?
                                   І  щасливою  буде  наша  Доля,
                                   Коли  виконуватиметься
                                   Божа  воля.

                                   "  Отож,  не  журіться,  кажучи:  Що  ми  будемо  їсти,  чи:
                                       Що  будемо  пити,  або:  У  що  ми  зодягнемось?  Бож  
                                       усього  того  погани  шукають,  але  знає  Отець  ваш
                                       Небесний,  що  всього  того  вам  потрібно.  Шукайте
                                       ж  найпершеЦарства  Божого  й  правди  Його,  а  все  це
                                       вам  дадасться.  Отож,  не  журіться  про  завтрашній  
                                       день,  бо  завтра  за  себе  само  поклопочеться.  Кожний
                                       день  має  досить  своєї  турботи!"  (  Мт.6.  31-34).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857199
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.12.2019


Усім воїнам захисникам України присвячується.



                                                                             Захисники  ви  наші,  вірні  Сини  України!
                                       Ми  дякуєм  Богу,  що  Ви  у  нас  Є  .  Дякуємо  Вам  за  вашу
                                       вірність,  відвагу  і  любов  до  рідної  землі.  Кожен  день
                                       просимо  Господа,  щоб  беріг  Вас.  Ви  захищаєте  землю,
                                       нас,  а  Небо  захищає  Вас.
                                                                         
                                                                         Тьма  світ  цей  покрила.  Та  згине  зла  сила  і
                                       розвіється  як  дим,  і  перемога  світла  і  добра  буде,  і  буде
                                       з  тим,  хто  землю  рідну  не  здає,  хто  з  Хрестом  у  бій  іде.
                                       Він  наш  захист,  і  зброя,  і  сила.
                                                                       І  скільки  б  смерть  нас  не  косила  та  живе  у
                                   душах  наших  Божа  сила,  що  з  пекельного  вогню  рятує
                                   тих,  хто  своє  життя  на  вірі  й  любові  будує.
                                                                     Не  відкидаймо,  людоньки,  Любов,  бо  оте  наше
                                   жорстокосердя  і  нелюбов  і  спричинює  пекельний  вогонь.
                                   Коли  ж  в  душі  місця  Богу  нема,  його  займає  тоді  сатана.
                                   Та  хіба  ж  війна  не  від  лукавого?  Скільки  людських  життів
                                     забрано,  скільки  душ  погублено,  бо  Любов  Божу  розгуб-
                                     лено.
                                                                     Під  Господнім  знаменням  Пантократора,  що  си-
                                     дить  на  троні  у  славі  і  на  тлі  нашого  жовто-блакитного
                                     будемо  перемагати,  з  ним  мир  на  землі  і  у  душах  здобу-
                                     вати.
                                                                     Благословляй  нас,  Господи,  на  боротьбу.  Кожен
                                     із  нас  є  воїном,  що  веде  щоденно  боротьбу  зі  силами  темря-
                                     ви  і  зла,  бо  кожен  з  нас  очікує  Різдва.
                                                                   І  народиться  правда  Божа,  і  прийде  світло  у  світ,
                                     і  побачимо  у  чому  наш  гріх.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857082
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.12.2019


А слово твоє.


                                                     Яка  велика  потреба  Слова.
                                                     Душа  прийняти  його  готова,
                                                     Як  води  джерельної  ковток,
                                                     Що  вгамовує  спрагу.
                                                     Воно  має  вагу  і
                                                     Вартість  свою.
                                                     Із  Слова  твого  
                                                     Життя  оце  п"ю.
                                                     П"ю,  та  не  напиваюсь.
                                                     Словом  твоїм  
                                                     Лише  причащаюсь.
                                                     Воно  свій  смак  має,
                                                     Його  душа  відчуває.
                                                     Живить  те  слово
                                                     Душу  мою.
                                                     Це  значить,  це  значить  -
                                                     Тебе  я  люблю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856968
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.12.2019


Дарунок для тебе.


 
                                                               А  ось  ми  уже  й  увійшли  в  час  приготування  до
                                 Різдва,  час  ,  коли  збуваються  мрії,  творяться  дива  і  відчутною
                                 стає  Різдвяна  феєрія.  Уже  перший  сніжок  із  морозцем  дали
                                 нам  відчути  її  подих.  І  почалися  ретельні  приготування  до  свят.
                                 Ну  і  як  тут  без  подарунків?

                                                         І  цвіте  душа,  коли  читаєш  того  вірша,
                                                         І  відкриваються  очі,  і  чується  вуху,  і...
                                                         Та  усім  нам  бракує  духу,  духу  Любові,
                                                         Що  є  в  твоїм  слові,  бо  слово  твоє  йде
                                                         Від  душі  і  до  душі.
                                                         І  відкривається  той  Храм  душі,
                                                         Та  потрапляють  туди  не  усі.
                                                         Є  ж  різні  душі  і  різні  слова.
                                                         О!  Скільки  тих  споживацьких
                                                         І  корисливих  душ.
                                                         Та  душа  не  вартує  й  гроша,
                                                         Бо  усе  продається,
                                                         А  чи  купується  все?
                                                         Та  є  така  любов,  що  дарується.
                                                         Ти  -  храм  Духа  Святого
                                                         І  дарунка  вартуєш  того.
                                                         Дар  любові.
                                                         Вона  дарується  тобі  у  слові.
                                                         Бережімо,  люди,  слово,
                                                         Що  зродилося  з  Любові.
                                                         Воно  відкриває  храм  наших  душ.
                                                         А  ота  Душа  -  то  святеє  святих.
                                                         І  світ  затих,  бо  входить  туди
                                                         Діва  Марія,  Мати  Бога  Вишнього,
                                                         І  не  буде  там  нічого  лишнього,
                                                         Того,  що  нищить  душу.
                                                         І  приймає  Богородицю  
                                                         Наша  душа,  щоб  дочекатись  там
                                                         Божої  Любові  Різдва.

                                                             
                                                       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856967
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.12.2019


Це її час.


                                     Все  вчасно.
                                     Роман  і  Платон
                                     Згадали  про  зиму.
                                     І  вона  не  забарилася.
                                     Тож,  зимуємо.
                                     До  свят  душу  готуємо.
                                     Вона  так  хоче  його.
                                     Свято  Різдва.
                                     Хіба  їх  два?
                                     Одне  Різдво
                                     На  два,
                                     На  всі  серця
                                     Дається  нам  Любов  оця!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856752
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.12.2019


Відкрийся.


                           Сніжком  землю  притрусило.
                           В  чому  ж,  люди,  наша  сила?
                           У  когось  вона  ось  тут,  у  кулаці,
                           У  іншого  -  на  язиці,
                           А  в  третього  -  на  устах.  Ах!
                           Слово!  Споконвіку  було  Слово.

                               І  маєм  ми  силу  духу,
                               Силу  волі,  що  наблизить  нас
                               До  Різдва  Божої  Любові.
                               Та  ще  душі  наші  не  готові.
                               Господи,  прости!
                               Не  кожен  ще  готовий
                               Тебе  у  своє  серце  прийняти.

                             Хоч  і  заповіді  твої  знаєм,
                             І  "  Отче  наш"  щодня  промовляєм,
                             І  блаженства  знайомі  так  нам  -
                             Та  все  ж  знайти  тебе  не  можем.

                             Господи!  Відкрийся  ти  нам
                             І  поможи  знайти  нашу  дорогу,
                             Дорогу  правди  і  життя.
                             Ти  ж  фундамент  нашого  буття.
                             І  якою  ж  нам  дорогою  йти,
                             Щоб  до  різдва  нашої  любові  прийти?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856661
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.12.2019


Не ховайся.



                         Розійшлися  вмить
                         Гнітючі  хмари.
                         Сонце  вийшло.
                         Легко  й  світло
                         На  душі  так  стало.
                         Ох,  як  сонця  того  бракувало!
 
                         Будь  тим  сонечком  і  ти,
                         У  житті  мені  світи.
                         Не  ховайся  ти  за  хмари  чорні.
                         Хай  будуть  наші  дні
                         Завжди  сонячного  світла  повні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856320
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.11.2019


Іди за мною.



                                                         -  Іди  за  мною.  І  він  пішов.  Повірив,  полишив  усе  і
                             пішов.  У  ньому  зміст  свого  життя  знайшов.  І  іншого  щастя
                             немає,  коли  Господь  нас  вибирає.  "  Бо  багато  покликаних,
                             і  мало  вибраних"  (Лк.14.24).
                                                         Той  він,  це  може  бути  кожен  з  нас.  У  кожного  свій
                             час,  коли  Господь  покличе  йти  за  ним,  як  отого  митаря  Левія,
                             що  апостолом  і  євангелистом  Матеєм  називається  і  сьогодні
                             він  нами  згадається.  
                             "  А  коли  Ісус  звідти  проходив,  побачив  чоловіка,  на  ймення
                                 Матвія,  що  сидів  на  митниці,  та  й  каже  йому:  Іди  за  Мною!
                                 Той  устав,  і  пішов  услід  за  Ним"  (  Мт.  9.9).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856318
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.11.2019


Час милосердя настає.


                                     Що  значить  бути  милосердним?
                                     Це    здатність  прощати  й  творити  добро.
                                     Ой,  як  поширилося  в  світі  зло.
                                     Зла  думка,  слово,  дія
                                     Нас  вбивають,  
                                     Усі  це  знають.
                                     Тож,  стережімося  лихого.
                                     Господня  молитва
                                     Оберігає  від  нього.
                                     Якщо  "  Отче  наш"
                                     Кожен  день  промовляєм
                                     "  Не  введи  нас  у  спокусу,
                                         Але  визволи  від  лукавого..."-
                                     Захист  Господній  
                                     Усі  уже  маємо.
                                     У  кожну  невизначену  хвилину
                                     До  Гопода  взиваєм,
                                     Просвітлення  для  себе
                                     У  нього  благаєм  .
                                     "  Да  буде  воля  Твоя
                                       Як  на  небі,  так  і  на  землі..."
                                     І    "  Прости  нам  довги  наші,
                                       Як  і  ми  прощаємо
                                       Винуватцям  нашим...".
                                     А  чи  прощаємо?
                                     Якщо  ні,  то  той  непрощений  гріх
                                     Десь  далеко  у  душі  заліг.
                                     А  гріх  й  породжує  те  зло.
                                     А,  щоб  прийшло  до  нас  Різдво
                                     Звільняємо  серце  від  гніву,
                                     Ненависті  і  образ,
                                     Бо  надходить  уже  час.
                                     Час  Різдвяного  посту  настає.
                                       Добрі  справи,  молитва  і  піст,
                                     У  них  наш  духовний  ріст.
                                     Та  чинити  добро,
                                     Лиш  чисте  серце  зможе  його.
                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856189
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.11.2019


А чи віруєм?

 
                                       "  Вірую  в  Єдиного  Бога,
                                           Отця  Вседержителя,
                                           Творця  Небі  й  Землі,
                                           Всього  видимого  
                                           І  невидимого..."

                                           Видимий  і  невидимий,
                                           Матеріальний  і  духовний  
                                           Світи.
                                           Духовний  світ.
                                           А  в  нім  душа
                                           Пізнала  радості  життя,
                                           Відчула  болі  і  страждання,
                                           Збагнула  магію  кохання.

                                           А  в  світі  матерії,
                                           Де  множаться  бактерії,
                                           Бактерії  гріха
                                           Погибає  душа.

                                           І,  щоб  зажив  в  ній  
                                           З  плотськими  пристрастями
                                           Дух  боротьби  і  дух  перемоги,
                                           Боже,  дай  сили  і  змоги!

                                           Коли  терпіння  уже  не  стає
                                           На  поміч  Господь  нам  прийде.
                                           Ім"я  Господнє  зазивай.
                                           Ісусе  Христе,  поспішай!
                                           Рятуй  душу  ітіло,  щоб
                                           Світло  наше  у  цім  світі  
                                           Засвітило  і  світило.

                                         "  Ви  -  світло  світу...  Так  нехай  світить  перед  людьми
                                             ваше  світло,  щоб  вони,  бачивши  ваші  добрі  вчинки,
                                             прославляли  вашого  Отця,  що  на  небі"  (  Мт.5.  14-16).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856064
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.11.2019


Зустрінемось.


                                       Ну,  як  вас  можна  забути,
                                       І  що  значить  слово  "бути"?
                                       Бути  зараз  і  бути  тут.
                                       Мабуть,  кожного  з  нас
                                       Та  й  десь  ждуть.

                                       Зустрінемось,  любі,
                                       В  поетичному  клубі
                                       Коли  вітер  журбу  нашу
                                       Розвіє,
                                       А  ми  через  сито  життя
                                       Свою  радість  просієм.
                                       І  розділимо  ту  радість
                                       На  всіх.
                                       Ні,  це  сміх  через  сльози.
                                       Це  радість  зустрічі
                                       І  радість  життя.

                                       Ось  вона  та  щастя  мить,
                                       Коли  любо  і  хочеться  жить,
                                       Один  одного  чути,  бачити,
                                       Читати,  
                                       Своїм  словам  життя  давати.
                                       Живемо  сьогодні  
                                       І  дякуєм  Богу,
                                       Що  знайшли  дорогу
                                       До  поезії  клубу.

                                       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856058
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.11.2019


І не загасне свіча.


                                                                   І  не  загасне  свіча,  що  з  твого  серця  запалала.
                                 Ця  свіча  запалює  й  інші  серця.
                                                             "  Отче  наш,  ...    хліб  наш  насущний  дай  нам  сьо-
                                 годні  і  прости  нам  гріхи  наші,  як  і  ми  прощаємо  винуватцям
                                 нашим,  і  не  введи  нас  у  спокусу,  але  визволи  від  лукавого.
                                   Амінь."
                                                           Господи,  прости  нам  гріх  непрощення,  що  не  дає
                                   твоє  Обличчя  споглядати  і  чути  твої  Слова,  що  промовив
                                   ти  на  хресті  до  Отця  "  Отче,  прости  їм,  бо  не  відають  що
                                   роблять.  А  Слова  "Отче,  Отче,  чого  ти  мене  полишив?"
                                   не  зупинять  нас  на  нашій  дорозі.
                                                         І  йдемо  ми  за  тобою,  Христе,  і  двигаємо  свій
                                   життєвий  хрест,  і  знаємо,  що  без  тебе  немає  життя.
                                   Ти  ж  бо  той  хліб  життя.
                                                         "  Я  є  хліб  життя.  Батьки  ваші  їли  манну  в  пустелі  -
                                 й  померли.  Це  ж  є  хліб,  який  сходить  з  небес;  той,  хто
                                 його  їсть  не  помре.  Я  -  хліб  живий,  який  зійшов  з  небес;
                                 хто  їсть  цей  хліб  -  житиме  вічно;  хліб  же,  який  я  дам  є
                                 Плоть  Моя,  яку  Я  віддам  за  життя  світу".  (  Ів.  6.  48-51).
                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855686
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.11.2019


Запалимо свічу пам"яті.




                                                         Що  треба  зробити,  щоб  свічу  пам"яті  запалити?  
                             Перш  за  все  маємо  жити  і  майбутнім  поколінням  життя
                             дати.  А  що  даси,  коли  не  будеш  мати.  Навіть  маленька
                             іскорка  твого  серця  може  зробити  багато.  І  запалає  свіча
                             пам"яті  і  любові.
                                                       Палає  свіча.  І  згорає  у  ній  гнів,  образи  і  бажання
                             помсти.  А  чим  загоїти  біль  душі?  Не  заживають  рани    і  
                             відкриваються  нові.  Знеболена  душа,  знеболене  тіло.
                                                         О!  Скільки  літ  тих  пролетіло.  А  пам"ять  усе  бере-
                           же,  у  ній  все  живе.
                                                         Тож,  хай  не  забракне  у  нашому  житті  світла  Гос-
                           поднього,  бо  коли  згасає  те  світло    настає  суцільна  темрява.  
                           І  не  побачиться  дорога  правди  і  життя.
                           "  Я  -  світло  світу.  Хто  йде  за  мною,  не  блукатиме  у  темряві,
                           а  матиме  світло  життя"  (  Ів.  8.12).
                                                         "  Шукайте  ж  найперше  Царства  Божого  і  правди  
                             Його,  а  все  це  додасться"  (  Мт.6.33)    -  каже  той,  хто  є
                             Хлібом  життя.  А  він  вміє  творити  дива.  П"ятьма  хлібинами  і  
                             двома  рибинами  нагодував  п"ять  тисяч  людей.  Ти  скажеш,
                             що  було  це  колись.  Та  Він  був,  є  і  буде  той  самий.  Він  той,
                             чиє  Слово  повіки  живе  і  діє.
                                                     О!  Як  нам  бракує  віри,  надії,  любові,  бо  міліють
                                 ріки  води  живої  і  втрачається  зміст  слів  "  Любити,  щоб
                                 жити".
                                                     Лише  вода  та  жива  загоїть  рани  душі  і  тіла.
                                                     І  палає  свіча  за  усіх  тих,  чия  душа  із  земної  
                               мандрівки  до  небесної  батьківщини  уже  повернулась.
                               (далі  буде)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855650
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.11.2019


Чому ж на серці так тужливо?

 

                                                               І  відійдуть  від  нас  осінні  чари,  і  не  візьмуть  нас
                                   у  полон  ніяки  примари,  а  всі  наші  мрії  перетворяться  на
                                   хмари.  І  випаде  сніг,  і  покриється  зболіла,  засмучена  
                                   земля  нашими  білими  мріями,  що  сніжинками  стали.
                                                                   І  спочине  земля.  Дайте  їй  спокій,  людоньки.
                                   А  вона  нам  дасть  надію,  надію  на  майбутній  врожай.
                                                                     А  ти,  Господи,  зернами  своєї  любові  серця
                                     наші  засівай!  Про  землю  і  душу,  рідненькі,  дбаємо,  бо
                                     ворог  душі  не  спить,  лише  нас  присипає.  О,  як  день
                                     швидко  збігає.  А  ще  коли  сонечка  немає,  а  вітер  остан-
                                     ні  листочки  зриває  то  сумно  й  тривожно  на  душі  стає.
                                     Та  Є  той,  хто  життя  наше  тримає  на  своїй  долоні.
                                                               Отець  Вседержитель,  Творець  Неба  і  Землі,
                                     не  полишай  нас  самих  у  ці  дні!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855539
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.11.2019


Він не забариться.



                                     І  відкрилися  двері  її  душі.
                                     Щира,  доброзичлива  душа
                                     Любов"ю  своєю  світ  наповняє,
                                     Лікує,  зціляє.
                 
                                     Та  різні  люди  бувають.
                                     І  є  такі,  що  скарби  духовні  оті
                                     Зневажають.
                                     І  топчаться  по  світлій  душі,
                                     Бо  думають  лише
                                     Про  одні  бариші.

                                     Тож,    "...  не  розсипайте  перли  свої  перед  свиньми,
                                     щоб  вони  не  потоптали  їх  ногами  своїми  і,  обер-
                                     нувшись,  щоб  не  розшматували  й  вас..."  (Мт.7.6).

                                     Всі  сили  небесні,
                                     Ангели,  Архангели
                                     Михаїле,  Гавриїле,  Рафаїле,
                                     На  сторожі  душ  наших  стійте.
                                     Від  напастей  темних  сил
                                     Юну  душу  оберігайте.

                                     Юний  друже,  
                                     Дай  Боже  тобі  сили  і  витривалості
                                     На  цій  дорозі  життя,
                                     І  ніколи  не  згубити  в  нім
                                     Доброти  відчуття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855448
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.11.2019


А душа бажає.



                                                               Сповідатися  бажає  душа,  бо  болить  і  мучає  її
                                   непрощений  ще  гріх.  Ох!  Тікай,  душе,  від  плотських  утіх,
                                   перелюбств,  злодіянь  і  усієї  тієї  мерзотності,  що  заполо-
                                   нила  світ.  Не  втрачай  цінний  час.  
                                                                 Пекло  в  душі  -  вся  природа  людська  у  грісі.
                                   І  де  шукати  порятунку?  Причащаймося  Словом  Божим.
                                   У  нім  шукаймо  порятунку  для  душі.
                                                                 Слова  Господні  завжди  дієві.  Вони  зцілюють
                                   душу  і  тіло.  Словом  Божим,  людоньки,  живімо!
                                                 "  Лікаря  не  потребують  здорові,  а  слабі.  Ідіть  же,
                                   і  навчіться,  що  то  є:  Милости  хочу,  а  не  жертви.  Бо  я
                                   не  прийшов  кликати  праведних,  але  грішників  до  по-
                                   каяння"    (  Мт.9.13).


                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855187
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.11.2019


Друже, не сумуй.



                                         І  поЩастило  нам  з  тобою
                                         Зустрітися  осінньою  порою.
                                         Щастя  те  одне  на  двох.
                                         А,  що  на  трьох
                                         Поділити  не  можна?
                                         Буде  історія  тривожна?
                                         
                                         Та  щастя  те  і  ділиться,
                                         І  множиться,
                                         І  додається,
                                         І  віднімається.
                                         Воно  ж  не  константою
                                         Називається.

                                         Не  стала  то  величина  -
                                         Щастя.
                                         Багато  його  нігде  
                                         Не  буває.
                                         Тож,  можна  і  на  трьох
                                         Поділити.
                                         Ми  ж  уміємо  пити.

                                       "  Гей,  наливайте  повнії  чари,
                                           Щоб  через  вінця  лилося,
                                           Щоб  наша  доля  нас  не  цуралась,
                                           Щоб  краще  в  світі  жилося!

                                           Вдаримо  ж  об  землю  лихом-журбою,
                                           Щоб  стало  всім  веселіше,
                                           Вип"єм  за  щастя,  вип"єм  за  долю,
                                           Вип"єм  за  все,  що  миліше!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855104
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.11.2019