яся

Сторінки (7/625):  « 1 2 3 4 5 6 7 »

Життєва шахівниця.



                                       Якими  граєш  -  чорними,  білими?
                                       Неважливо,  аби  були
                                       Прозрілими.
                                       Прозріваємо.  За  правилами
                                       Граємо.
                                       О!  Безстрашні  "пішаки"-
                                       Лише  вперед  до  перемоги.
                                       Думай  добре  куди  йти.
                                       Хід  свій  правильно  зроби.

                                         Змагання  умів.
                                         А  ти  правду  знайти  зумів?
                                         В  усьому  є  свої  правила  і  закони.
                                         І  закони  життя
                                         Ще  ніхто  не  відмінив.
                                         Воно  твориться
                                         На  законах  любові.
                                         І  наші  серця  до  перемін
                                         Вже  готові.
                                         А  от  мізки,  мізки...
                                         Не  можуть  збагнути
                                         Що  це  таке,
                                         Звідки  початок
                                         Любов  та  бере.
                                         Як  так  стається,
                                         Звідки  любов  та
                                         Береться?

                                         То  небо  сьогодні
                                         Нам  її  посилає.
                                         І  шанс  свій  із  нас
                                         Хай  ніхто  не  втрачає  -
                                         Істину  любов
                                         У  серденько  своє  приймає
                                         І  хід  (вибір)  свій
                                         Із  любові  починає.

                                         Щоб  до  перемоги  дійти  
                                         Треба  правдиву  любов
                                           Неодмінно  знайти.
                                         
                         
                                       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833490
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.04.2019


Боротьба проти начал і властей.




                                                                                 І  з  ким  ми  боремося,  коли  себе  не  можемо
                                                 загнуздати.  Ах,  ці  пристрасті  похоті,  жадоба  до  влади
                                                 і  панування,  грошолюбство,  зарозумілість...,  гординя,
                                                 що  аж  розпирає,  так  і  пре    чи  тебе,  чи  з  тебе,  чи  до
                                                 тебе.  У  кожного  своє.  Та  чомусь  я  краще  бачу  твоє,
                                                 бо  ти    "впав  мені  в  око"  і  став...,  став  моїм  уподобан-
                                                 ням.  Авжеж!  Ну,  як  тут  без  пожеж?
                                                                                 І  загорівся  храм,  храм  душі.  Горить  та  не
                                                 згорає,  як  Неопалима  Купина.    О!  Це  дивина  і  думаю
                                                 собі  я,  чи  любов  ця  реальність,  чи  сон,  видіння.  Чи  це
                                                 мені  наснилося,  чи  нагадалося  та  щось  та  й  сталося.
                                                                                 Та  це  жтвоє  серце  палає,  а  іскра  із  нього
                                                 в  моє  потрапляє.  О!  Як  потрапила.
                                                                                   І  запалало  багаття.  В  любові  сильні  ми,
                                                 браття!  Істинна  любов  і  гріхи  покриває.  Ба!  Це  ж
                                                 весна  і  нас  з  головою  накриває.

                                                                               "  Наша  боротьба  не  проти  крови  і  плоті,
                                                 а  проти  начальства,  проти  влади,  проти  світоправи-
                                                 телів  темряви  віку  цього,  проти  духів  злоби  підне-
                                                 бесних.    Для  цього  прийміть  повну  зброю  Божу,  щоб
                                                 ви  змогли  протистояти  в  день  злий  і,  все  подолавши,
                                                 вистояти.  Отже,  станьте,  підперезавши  стегна  ваші
                                                 істиною,  і  зодягнувшись  у  броню  праведності,  і  взув-
                                                 ши  ноги  в  готовність  благовістити  мир;  а  понад  усе
                                                 візьміть  щит  віри,  яким  зможете  погасити  всі  розпе-
                                                 чені  стріли  лукавого;  і  шолом  спасіння  візьміть,  і  меч
                                                 духовний,  що  є  Слово  Боже".    (  Еф.  6-17).

                                                                         "...  милосердя  хочу,  а  не  жертви"  (  Мт.  9.  12-13).

                                                                           Милосердя,  прощення,  любов.
                                                                           І  п"ємо  ми  Господню  чашу,
                                                                           І  шукаємо  дорогу  нашу,  свою.
                                                                           І  де  та  дорога  спасіння?
                                                                           Зішли  о,  Господи,  ти  нам
                                                                           Прозріння,  розуміння
                                                                           І  в  дусі  любові    -  єднання,
                                                                           Щоб  здійснилося  наше  бажання.
                                                                           Миру,  любові,  добра  
                                                                           Прагне  наша  душа.

                                                                             А  ще    зміцни  нас  у  вірі,
                                                                             Що  без  тебе,  Господи,
                                                                             Ми  зовсім  безсилі.
                                                                             І  ота  надія,
                                                                             Що  почуєш,  Господи,
                                                                             Ти  нас  -
                                                                               Змінює  уже  цей  час.
                                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833181
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.04.2019


Сповідь


                                                                           Тобі  єдиному  незлопам"ятному,  Господи,
                                     ісповідую  гріхи  свої.  Томиться  душа  у  скверні  гріховній.
                                     Той  гріх  засів  у  мізках,  серці  так  глибоко  і  руки,  ноги  
                                     гріхом  тим  просякли.  Він  як  хвороба  невиліковна.
                                                                           Тож    прибігаємо  до  тебе  Господи,  лікарю
                                     душ  і  сердець  наших  і  в  щиросердечному  розкаянні
                                     отримуємо  відпущення  гріхів  наших  і  Любов  твою  як
                                     силу,  що  допомагає  у  боротьбі  з  пристрастями  похоті.
                                                                           Ось  прощаються  гріхи  твої  з  великого
                                     милосердя  Господнього  і  Любов"ю  його  омиваєш  душу
                                     свою  від  скверни  гріховної.  "Прощаються  тобі  гріхи.
                                     Твоя  віра  спасла  тебе.  Іди  з  миром  собі"  (  Лк.  7.  36-50).
                                                                         І  піднімаємося  з  упадку  і  йдемо  крок  за  
                                     кроком  по  дорозі  любові  і  справедливості  до  Отця  Не-
                                     бесного,  несучи  свій  хрест  без  нарікань  і  озлоблення,
                                     і  не  забуваємо  про  Христові  Страсті,  його  терпіння,
                                     смерть  і  воскресіння.
                                                               
                                                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833071
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.04.2019


Дорога спасіння.


                                             
                                   Наркоманія,  демонія,
                                   Алкоголізм...
                                   Куди  заліз?
                                   Стій!  Зупинись!
                                   Невже  нема  вороття?
                                   Не  знищуй  ти  
                                   Цей  дар  ЖИТТЯ.

                                   Велика  сила  зла,
                                   Та  у  Христі  Ісусі
                                   Ти  піднятися  зможеш
                                   На  дусі.

                                   Згиньте,  сили  зла,
                                   Во  ім"я  торжества  Христа!
                                   Це  ж  бо  він  
                                   Своєю  смертю  на  хресті
                                   Долає  сили  темряви  усі
                                   І  відкриває  нам  дорогу
                                   До  нового  життя.

                                   І  не  радітиме  більш
                                   Сатана.
                                   Біжить.  Тікає.
                                   Це  ж  бо  Хрест
                                   Таку  силу  має.
                                   І  сатана  щезає.
                                   І  вже  не  володіє  нами,
                                   Бо  ми  стаємо  
                                   Божими  Синами
                                   Через  ХРЕСТ.

                                   Перебуваючи  у  нім,
                                   Новим  життям  
                                   Уже  живім.
                                   Живемо.  
                                   Дорогою  спасіння  йдемо.

                                     

 
                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832660
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.04.2019


Коли сила тебе покидає.

                                   Кому  довірити  країну,
                                   Щоб  не  перетворити  її
                                   В  руїну?
                                   Покладатися  нема  на  кого.
                                   Хто  покладається
                                   Лишень  на  сили  свої,
                                   Поразку  отримати  може
                                   У  війні.
                                       
                                   Та  хто  під  покровом  Бога
                                   Ходить,  кого
                                   Ангел  Господній  
                                   Водить,  хто  заповіді  Божі
                                   У  серці  береже,
                                   Хто  по  волі  Божій  живе,
                                   Того  Господь  
                                   Благословляє,
                                   Ласки  й  щедроти  свої
                                   Посилає.
   
                                   Авжеж.  Він  усі  наші  немочі
                                   Добре  знає.
                                   Сила  нас  покидає.
                                   Та,  Господь  -  наша  сила!
                                   І  з  тобою  він,
                                   Україно  моя  мила.

                                   Тож,  надії  не  втрачаєм  й
                                   Силу  Божу  
                                   На  поміч  закликаєм.
                                   "  Помилуй  нас,  Боже,
                                       Помилуй!  І  очисти  душі  наші
                                       Від  беззаконня,  підлості,
                                       Лукавства,  жорстокості...,
                                       Нелюбові".
                                         

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832596
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.04.2019


Час займатися.



                                             Шаленіємо.  Німіємо.  
                                             Глухими  стаємо.
                                             Все,  що  можна
                                             Лиш  беремо.
                                             Та  зупинись!
                                             Може  медитацією
                                             Займись.

                                             Медитація.
                                             Ах,  ця  жіноча  грація,
                                             Вишуканість  і  чарівність.
                                             А  ще,  їй  так  притаманна
                                             Наївність.

                                             Весняна  медитація.
                                             Та  ми  щаслива  нація,
                                             Бо  вміємо  навіювати
                                             Щастя.
                                             Те  щастя  шукаємо  
                                             В  собі,  та  не  усі.
                                             Хтось  у  інших
                                             Своє  щастя  бачить.
                                             Щастя  -  мить,
                                             Тепер  і  вже.
                                             Хай  кожен  щастя  своє
                                             Береже.

                                           Весняна  медитація.
                                           О!  Зібралася  численна
                                           Чоловіча  делегація.
                                           А  ми  велика  нація,
                                           Бо  створюється  
                                           Нова  генерація    людей
                                           Закоханих  і  щасливих.
                                           Закоханих  у  себе?
                                           Та  не  лише.
                                           Твоя  любов  єднає
                                           Землю  з  небесами.
                                           І  хай  така  любов
                                           Запанує  між  нами.
                                   
                                       
                                   


                                             
                                             
                                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832456
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.04.2019


До чого йде?



                                       І  все  це  суєта  суєт.
                                       А  ми  з  тобою  створим
                                       Свій  дует.
                                       О!  Я  бачу  в  нім
                                       Весняний  силует.

                                       А  може  зодягнемося
                                       В  бронежилет,
                                       Бо  життя  не  мед,
                                       А  любов  велика  зброя.

                                       А  хтось  уже  будує
                                       Ковчег  Ноя  для  тих,
                                       Хто  без  жилета,
                                       Щоб  не  потрапити
                                       В  лукавого  тенета.

                                       Без  любові  
                                       До  прірви  котиться  
                                       Планета.
                                       Йде  війна,  
                                       Що  не  потребує
                                       Багнета.
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832368
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.04.2019


Ой, що буде, що буде?



                                   Рясно  абрикоса  цвіте.
                                   Де  ти,  де?
                                   Де  твоя  любов  ховається.
                                   Ах!  Весна  як  відчувається.
                                   Розум,  серце  і  уста,
                                   Заполонила  все  вона.
                                   Давня  історія  ось  ця
                                   Як  світ.
                                   Вітер  несе  тобі
                                   Весняний  привіт.
                                   Цвіт.  
                                   І  наша  любов  цвіте.
                                   А  онде  джмелик  вже  гуде.
                                     Вірю  добре  все  буде.
                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832221
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.04.2019


Благовіщення.



                                                                   Досить  у  темряві  духовній  ходити.  У  світлі  божім
                               будем  жити.  Те  світло  через  Діву  Марію  у  світ  приходить.  
                               У  ній  початок  нашого  спасіння.
                                                                   Затемнені  гріхами  незліченими,  припадаємо  ми
                               нині  до  Богородиці  і  просімо  просвітлення  для  себе  і  помочі
                               у  бідах  і  скорботах.  Обтяжені  гріхами  незліченими,  ми  праг-
                               немо  бути  прощеними.
                                                                     Богородице  Діво,  молися  за  нас,  за  прощення
                                 гріхів  наших  і  вкажи  нам  дорогу  до  Сина  свого,  нашу  доро-
                                 гу  до  Господа  Ісуса  Христа,  у  якому  і  є  Життя.
                                                                     Чистая  і  благословенная  Богородице  Діво,
                                 вшановуємо  твоє  Зачаття  і  співаємо:  "  Радуйся  благодат-
                                 ная,  Господь  з  тобою",  а  ти  будь  завжди  із  нами  і  поможи
                                 в  боротьбі  з  ворогами  видимими  і  невидимими.
                                                                       Зі  святом  усіх!
                                   
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831970
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.04.2019


Поклич мене і я прийду.


                                         Дебати,  дебати...
                                         Ну,  що  з  тебе  взяти,
                                         Крім  аналізів.
                                         І  тут  уже  не  до  сміху,
                                         Хоч  і  я  маю  втіху,
                                         Шоколадну  втіху.  Ху!
                                         Дебати,  дебати...
                                         Господи,  мудрості
                                         Просим  подати.

                                         Хтось  сміється,
                                         А  хтось  плаче,
                                         Один  жирує,
                                         Другий  бідує.
                                         Такі  реалії  життя.
                                         А  нам  би
                                         Справжні  цінності
                                         Не  розміняти
                                         На  дріб"язковість  і
                                         Ворожнечу  зупинити,
                                         Щоб  завтра  знову  жити,
                                         Весну  зустрічати  і  
                                         Так  віддано  кохати.

                                         Тож  кому  довіряти?
                                         Правду  Божу
                                         Нам  треба  пізнати.
                                         Вона  вільними  робить,
                                         Бо  не  до  сміху  буде,
                                         Коли  солодка  брехня
                                         Верх  візьме.

                                         Кожен  раз  невідомість.
                                         Дай,  Боже,  
                                         Не  втратити  розум,
                                         Свідомість,  бо  далі  буде
                                         Уже  невагомість.

                                         
                                         

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831759
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.04.2019


Блага вість по світу йде.



                                 Благовіщення  -блага  вість.
                                 Незабаром  завітає  гість  -
                                 Гавриїл  Архангел
                               (Хай  кожного  із  нас
                                 Оберігає  його  Ангел)
                                 І  принесе  новину,
                                 Що  Бог  благословляє
                                 Ту  днину,  час,  годину,
                                 Коли  грішній  людині
                                 Посилає  спасіння.
                                 І  почує  він  наші
                                 Прохання,  благання,
                                 Зітхання,  ридання  
                                 І  станеться  диво-
                                 Діва  зачне  від  
                                 Духа  Святого  того,
                                 Хто  спасе  наші
                                 Душі  і  серця
                                 Від  холоду  і  забуття.

                                 О!  Як  ми  спраглі  любові
                                   Як  земля  дощу,
                                   Тому  з  радістю  
                                   Приймаємо  вістку  оцю
                                   І  дякуєм  Богу.
                                   Він  вкаже  нам  дорогу
                                   До  спасіння  через
                                   Діву  Марію  і  здійснить
                                   Нашу  мрію.
                                   
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831635
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.04.2019


Сум у радість обернеться.


                               Не  журіться  завтрашнім  днем
                               І  сьогодні  повно  проблем.
                               А  завтрашній  день
                               Сам  за  себе  подбає
                               Для  тих,  хто  надію
                               У  Господі  має.
                               А  ще  
                               Так  мило  посміхається
                               До  нас  весна
                               І  народжується  
                               Нове  життя,  життя,
                               Принесене  весною.
                               Ми  не  розстанемось
                               З  тобою.
                               Ти  в  мені,  а  я  в  тобі.
                               Зацвітають  наші  дні,
                               Бо  в  душі  весна.

                               Незважаючи  на  біль,
                               Смуток  і  тривоги,
                               Радієм  життю,
                               Поки  носять  нас  ноги,
                               Поки  серце  не  розучилось
                               Любити,
                               Вчимося  миті  щастя  ловити.
                               
                               І  хай  сум  наш  у  радість
                               Обернеться,
                               Коли  за  прожиті  роки
                               Звітувати  прийдеться.

                             Господь  вдруге  прийде
                             І  судити  буде.
                             І  нікуди  не  сховатися  
                             Нам,  люди.
                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831526
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.04.2019


Навпростець.



                               А  у  нас  своя  дорога  -
                               То  наліво,  то  направо,
                               Ну,  а  потім  навпростець.
                               Це  ж  бо  з  нами
                               Бог  Отець
                               І  Син  його,
                               Що  на  хресті
                               Претерпіває  страсті.
                               Ах,  страсті  ці,
                               І  де  їхні  кінці?
                               Страсті  й  страх.
                               За  майбутнє  страх  
                               І  Господній  страх.
                               Страшно  у  житті  буває,
                               Коли  віри  й  надії  немає
                               І  без  любові
                               Людина  страждає.
                               Не  знаєм  уже
                               Хто  прав,  хто  не  прав,
                               Та  обітницю  
                                 Бог  нам  дав.
                                 Хто  на  Бога  уповає,
                                 В  нім  спасеніє  
                                 Своє  шукає,
                                 Не  полишить  того  він.
                                 І  страждає  з  нами
                                 Його  Син.
                                 А  віра  наша  
                                 Марною  б  була
                                 Без  Воскресіння
                                 Ісуса  Христа.
                         

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831416
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.04.2019


Думаємо.


                             Тиша.  Тиша.  Тиша.  Ша...
                             Підходимо  до  Хреста.
                             Його  до  себе  пригортаєм,
                             Сили  і  терпіння
                             У  нього  черпаєм.
                             Щоб  духовні  сили
                             Не  покинули  нас
                             У  цей  доленосний  час.
                             
                             Час  призадуми.
                               Думи,  думи...
                               О!  Як  їх  багато
                               До  влади  рветься
                               Так  завзято.
                                 А  влада  та  -
                                 Розп"яття  хрест.
                                 Сьогодні  "  Осанна",
                                 А  завтра  "  Розпни",
                                 У  кожного  свої  хрести.
 
                                 Поклоняємось  Хресту.
                                 Він  -  знаряддя  перемоги,
                                 Духовна  зброя,
                                 У  ньому  життя,
                                 У  ньому  спасіння.
                                 Через  нього  прийдем
                                 До  Воскресіння.
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831089
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.03.2019


Дай, Боже, щастя!



                               У  кожного  дорога  життя  своя,
                               Хоч  я  є  твій,  а  ти  моя
                               І  б"ються  в  ритм  наші  серця,
                               Та  у  кожного  своя  душа.
                                 І  кожен  по-своєму  чує
                                 Голос  Отця  Небесного.
                                 О,  як  важко  жити
                                 Без  слова  чесного.

                                 Та  в  любові  жити  нам.
                                 І  кожен  вирішує  сам  -
                                 Що,  як,  коли  і  де
                                 Зробити  він  мусить.
                                 Ой,  як  та  совість  
                                   Тисне  й  дусить.

                                   Та,  щоб  на  душі
                                   Легко  стало,
                                   Сповіді  нам  мало.
                                   А  я  в  твої  очі  загляну,
                                   Щоб  душу  побачить.

                                   Чиста  твоя  душа,
                                   І  око  чисте  і  руки.
                                   Любіть!
                                   І  нехай  не  буде  
                                   Між  вами  зради  й  розлуки.
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829672
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.03.2019


Вибір без вибору.



                         Молитва  -  сила  непереможна,
                         Коли  із  вірою  тотожна.
                         Молитва  розумом  і  серцем,
                         Наше  життя  із  перцем.
                         Та  є  у  нім  щасливі  
                         І  солодкі  миті,
                         Нами  вони  несповна  
                         Ще  прожиті.
                         За  тебе,  Україно,
                         Господа  благаєм,
                         Чом  миру  на  рідній  землі
                         Так  довго  не  маєм?
                         Життя  у  горі  і  сльозах.  
                           Ах...  Та  ми  йдемо.
                           Крок  за  кроком  до  мети.
                           А  ти,  мітла  життя,
                           Брехню  мети,
                           Вимітай  її  із  хати.
                           Нам  бо  знати,
                           Що  правда  в  Бозі,
                           А  вибори  на  порозі.
                           Виборюєм  правду.
                           Вона  судити  кривдника  буде.

                           Йде,  ступає  по  світу
                           Правда  Божа,
                           Лише  вона  непереможна.

                           А  ми  Хресту  Твоєму
                           Поклоняємось,  Владико,
                           І  святеє  Воскресіння  Твоє
                           Славитимемо.

                           А  нині  Господа  просімо
                           Про  прощення  гріхів  молімо.
                           Щоб  відчути  Воскресіння  час,
                           Покаяння  ще  чекає  нас.
                           Важкими  гріхами
                           Наповнена  наша  душа.
                           Господи,  дай  ласку  каяття,
                           Щоб  не  занапастили  ми  життя.

                           Прости  нам,  Господи,  прости
                           Й  серця  любов"ю  оживи.
                             
                         

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829559
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.03.2019


Не дано.



                             А  де  знаходиться  душа?
                             Ша...  Не  сполохай  її.
                             Це  така  тонка  субстанція,
                             До  серця  пролягла
                             Її  дистанція.
                             Ось  там  і  замешкала  вона.
                             Вона  -  сама  душа.  Ша...
                             Ранима  і  така  чутлива.
                             Погляд.  Думка.  Слово.
                             І  душа  радіє,
                             І  душа  страждає.
                             Ніхто  її  не  розгадає.
                             Вона  таїна.
                             У  серці  надійно
                             Схована  вона.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829317
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.03.2019


Це ти.


                                   Це  ти  -  сама  весна,
                                     Красна,  чарівна,  загадкова...
                                       Одним  лише  поглядом
                                         Запалюєш,  причаровуєш,
                                           Заволодіваєш  серцем  і  душею.
                                             Так,  це  -  ти,  проста
                                                 Українська  дівчино.
                                                   І  нікому  не  збагнути
                                                     Магії  твого  серця,  очей,
                                                         Твоєї  краси.
                                                             Воістино,  краса  править  світом.
                                                                 Мудрість  і  краса  
                                                                   На  спасіння  тобі  дається.
                                                                       За  душу  боротьба
                                                                           Постійно  ведеться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827576
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.03.2019


Сила пісні.



                           
                                 Заспівай  мені  пісню,
                                 Бо  любові  у  серденьку  тісно.
                             
                                 Привідкрий  двері  серця
                                 Голосом  душі  своїм,
                                 Щоб  любов  та  стала
                                 Бальзамом  твоїм.
                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827436
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.03.2019


А чи відкриється вона?

                             Наближаємося  до  ЖІНКИ.
                             Вісім  правильних  кроків
                             Зробиш  ти  
                             І  досягнеш  
                             Своєї  мети.
                             Щоб  заволодіти  нею
                             І  відчути  її  своєю,
                             Крок  перший
                             Сьогодні  зроби,
                             І  компліментом  її
                             Нагороди.
                             О!  Кішка  -  це  ти.
                             Так,  жінка  як  кішка,
                             Лагідна,  та  завжди
                             Кігті  напоготові  тримає.
                             Вона  ваші  дії
                             Наперед  усі  знає.

                             Усіх  з  початком  весни!
                             І  де  ж  діваються
                             Весною  ті  сни?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827316
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.03.2019


Весна…а…а…а…ах !



                                                     А  ось  і  комашня  оживає.
                                                     Це  ж  бо  весна,  що
                                                     Таємницю  життя  відкриває.
                                                     А  хто  там,  як  той  метелик
                                                     Летить  на  світло?
                                                     О!  Не  обпали  крилець,
                                                     А  то  буде  кінець.

                                                     Оте  багаття
                                                     Уже  горить,  браття.
                                                     Та  як  не  спопелитися,
                                                     Живими  залишитися?

                                                   Весна.  Любов.  Життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827282
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.03.2019


Неприспаний талант.


                                               Закидай    свої  сіті  у  глибоке  море  життя.    Ти  ловиш  людей,
               бо  маєш  багато  цікавих  ідей.  І  іскорки  в  очах  палають,  твої
               серце  і  душа  спокою  не  знають.
                                         Сплетені  із  СЛОВА    сіті,  ти  відчуваєш  блаженства  миті,
                 коли  праця  твоя  наповнює  змістом  усе  життя.
                                           Ти  щодень  закидаєш  свої  сіті.  Не  пропускай  жодної
                 миті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827031
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.02.2019


Обійми мене.



                           Ох,  думи  мої  думи,
                             А  задуми  Божі.
                             Мої  плани  не  його
                             Й  на  твої  не  схожі.
                             Та  усі  ми  діти  Божі.
                             Й  Божий  задум
                             В  тому  є,
                             Що  Отець  Небесний
                             Нам  любов  свою  дає.

                             Сина  блудного  
                             Приймає,
                             І  усе  йому  
                             Прощає.
                             Милосердю  Божому
                             Немає  кінця.
                             Нам  відома  вже
                             Історія  оця.

                             Тож,  скільки  б
                               Не  блудили  ми,
                               Та  час  навернення
                               Приходить.
                               Час  покаяння
                               Нам  дається,
                               Та  з  гріхом  важко
                                 Кожен  розтається.

                                 Природа  наша  є  
                                 Гріховна,
                                 Та  ти  людина  є
                                   Духовна.
                                   Духом  любові  і  смерть
                                   Перемагаєм.
                                   А  нині  обійми
                                   Люблячого  батька
                                   Приймаєм.

                                   Любов  його  ми  відчуваєм,
                                   Коли  й  один  одного
                                   Прощаєм.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826690
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.02.2019


А ти правий.



                               А  ти  правий
                               І  наша  правота  у  тім,
                               Що  будуєм  разом
                                 Божий  дім.
                                 А  щастя  того  храм  -
                                 О!  Та  це  ж  ти  сам.

                                 Ти  щастя  свого  
                                 Не  збагнеш,
                                 Коли  до  нього  
                                 Не  прийдеш.
                                 Це  він,  Господь,
                                 Дарує  щастя  миті.
                                 В  любові  всі  вони
                                   Прожиті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826443
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.02.2019


Живе слово.



                             О!  Які  слова.
                             Ну,  просто  в  серце  лучать,
                               А  потім  мучать.
                               Закохана  у  твоє  слово,
                               Дорога  ти,  мово.
                               Мова  серця  і  душі.
                               Ах!  Як  складаються  у  ній  вірші.
                               І,  хай  тобі  з  роси  й  води
                               Й  сто  літ  
                               На  рідній  батьківській    живи!
                               Земля  ота  
                               Таланти  такі  родить
                               І  нас  по  життєвій  стежині  водить,
                               Щоб  життєвої  сили  
                               Щораз  набирались
                               І  на  рідній  землі
                               Творить  залишались.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826321
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.02.2019


Стрітення Господнє.


                                 А  хто  ж  той  володар,
                                 Серця  нашого  господар?
                                 З  ким  ми  і  слабкості  свої
                                 Долаєм,  
                                 І  в  немочах  силу
                                 Відчуваєм?
                                 Це  Господь  Спаситель,
                                 Із  рабства  гріха  
                                 Визволитель.
 
                                   Нині  стрічаємось  із  ним.
                                   Приймаємо  Боже  дитя,
                                   Що  дає  нове  життя.
                                   І  стрічаємось  з  весною.
                                   Вона  наповнює  й  мене
                                   З  тобою.  Чим?
                                   А  звідки  той  дим?
                                   Та  це  палають  наші  помисли
                                     Нечисті.
                                     Тепер  у  нас  і  руки  чисті,
                                     І  серця.
                                     З  чистим  серцем
                                     Приймаємо  Христа  -
                                     Сина  Бога  живого,
                                     Володаря  серця  
                                     Твого  і  мого.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825572
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.02.2019


День закоханих.



                                             Чуєш,  один  лише  день.  
                                             Та  який  чудовий!
                                             Чи  ясно,  чи  темно,  
                                             А  все  ж  приємно,
                                             Коли  взаємно
                                             Отримати  зізнання,
                                             Впіймавши  кохання.
                                             І  не  буде  зимово-весняної
                                             Депресії.
                                             Лише  один  день  дається
                                             Для  сесії.
                                             Здаємо  іспит  на  любов.
                                   
                                             Він  і  вона,
                                             І  одне  серце  на  двох.
                                             Як  поділити?  Ох!
                                             Ото  любов.
                                             Мов...
                                             Гіпноз.
                                             Ну,  що  за  курйоз?
                                             Та  ні,  усе  серйозно.
                                             І  у  серденьку  вже
                                             Не  порожньо,
                                             Не  має  пустки  вже  у  нім.
                                             Любов  завітала  у  його  дім.
                                             
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825440
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.02.2019


І куди ті дороги ведуть?


                                 А  він  серцехват.
                                 Це  йому
                                   Кричать  небеса
                                   "Віват!".
                                   Так  вміло  і  талановито,
                                     Ним  усе  пережито,
                                     І  сльози  пролито.
                                     А  плаче  чого?
                                     Йому  би  радіти.
                                     Та  любов  ту
                                       Нема  куди  діти.

                                       І  куди  ж  діватися?
                                       Не  можна  із  нею
                                       Розтатися.
     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825121
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.02.2019


А чи готові?


                                 Мене  ти  строго  не  суди.
                                 Слово  своє
                                 На  підтримку  скажи.
                                 Скажи,  що  прагне  душа.
                                 Ша...
                                   Звичайно  світла  і  тепла.
 
                                   Хай  сонечко  зігріє  нас.
                                   І  про  втому  
                                   Забути  вже  час.
                                   Радість  сонечко  дарує,
                                   А  слово  твоє  так  чарує.
                                   І  тепло  стає  на  душі,
                                   Коли  читаєш
                                   Твої  вірші.

                                   Теплота  душі  
                                   Відчувається  у  слові.
                                   І  до  весни
                                   Ми  уже  готові.
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824970
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.02.2019


Знахідка.


                               Хтось  віру  в  любов  загубив,                            
                               А  хтось  саму  любов.
                               І  не  тривожить  серце  почуття.
                               Куди  ж  біжить  оте  життя?

                               Та  до  весни.
                                 І  це  не  сни.
                                 Рухаємося  
                                 У  правильному  
                                 Напрямку.
                                 А  там  -  ти  не  сам,
                                 А  там  -  вона,
                                   Весна.
                                   Чекає.  Стрічає.
                                   Лиш  би  не  розминутися
                                   І  зневіри  позбутися.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824942
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.02.2019


Твоя магія.


                                 Добре  мені  з  тобою,
                                 Добре  нам,
                                 А  вам?
                                 І  множиться  те  добро.
                                 А  початок  з  любові
                                 Бере  воно.
                                 Доброта  твоя  притягає
                                 І  життя  наповняє.

                                 І  просто  усе  так,
                                 Коли  ти  справжній  маг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824935
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2019


Валентинка для тебе.



                               Велике  серце,
                               Маленьке  сердечко,
                               Сердечка...
                               Та  це  ціла  аптечка.
                               У  ній  ліки  -  любов.
                               Лиш  би  не  передозувати,
                               Бо  може  зле  стати.
                               Коли  любові  багато,
                               І  не  лише  на  свято,
                               То  збільшується  серце  і...
                               У  ціні  зростає.

                               Та  не  зростає  в  ціні  любов,
                                 Бо  їй  немає  ціни.
                                 А  ти  любов  оту  цінуй  
                                 І  нею  дорожи,  бо
                                 Вона  немов  сніг,
                                 Що  так  швидко  розтає,
                                 Коли  тепло  настає.
                                 
                                   Та  вода  тала
                                   Землю  напуває,
                                   І  любов  вже  весною
                                   В  наших  серцях,  ах!
                                   Забуяє,  є!
                         
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824733
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.02.2019


Єдині у дусі.



                                               Хлопцям  на  передову
                                               Частинку  серденька  свого
                                               Я  шлю.
                                               Дорогі!  Любимо  вас.
                                               Ви  оберіг  наш.
                                               В  руках  Божих
                                               Кожне  життя.
                                               Господи!
                                               Спаси  і  сохрани  дитя.

                                               Во  ім"я  Отця,  і  Сина,  і  Духа  Святого,
                                               Ми  під  захистом  Бога  живого.
                                               Згинь,  пропади,  сило  зла!
                                               В  серцях  наших
                                               Любов  розцвіла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824727
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.02.2019


А час до Стрітення іде.


                                                   А  він  стукає
                                                   У  двері
                                                   Душі  твоєї.
                                                   Є!  Ось  воно  щастя
                                                   Твоє,  моє,  наше.
                                                   У  ньому  уся  
                                                   Повнота  життя.
                                                   Його  так  прагне
                                                   Душа!
                                                   Щастя  у  Господі.

                                                   І  стрінеться  душа  із  ним,
                                                   Кого  Любов"ю  називаєм,
                                                   На  нього  завжди  уповаєм.
                                                   І  буде  те  щастя  із  нами,
                                                   А  ми  називатимемося  синами,
                                                   Дітьми  Бога  Отця,
                                                   І  не  матиме  те  щастя  кінця.

                                                   І  мир  Господа  буде  із  нами,
                                                   Коли  житимемо  його  словами.
                                                   Із  Господнього  Слова  
                                                   Силу  черпаєм,
                                                   Радість  у  ньому  пізнаєм.
                                                   
                                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824642
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.02.2019


Стукайте і відчинять…



                                         Перпендикуляри,  паралелі,
                                         Шукаємо  до  щастя  двері.
                                         -Тук,  тук,  тук,-
                                             Серця  звук.
                                           Тиша.  Спокій.  Благодать.
                                           Ну,  скажи  -
                                           Щастя  більшого
                                           Чи  можна  ждать?
                                           Відкриваю  душі  двері.
                                           Щастя  входить  до  оселі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824486
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.02.2019


Запах весни.



                                                                     Запах  весни  уже  відчули  ми.  Таке  відчуття,
                                       ніби  любов  проникає  у  наше  життя.  І  прискорюється
                                       серцебиття.
                                                                     І  б"ємося.  Б"ємося  із  тим  життям  та  думаєм,
                                       чи  дати  волю  почуттям.  Та  нами  вони  уже  володіють.
                                       Невже  закони  виживання  не  діють?  І  як  життєві  пе-
                                       решкоди  долати?  З  чого  будем  починати?  З  кінця,
                                       мабуть,  щоб  коло  те  замкнуть.  А  тій  любові  завжди
                                       буть!  Вона  ж  бо  альфа  і  омега.  
                                                                 О,  почуття  ті  мега.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824112
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.02.2019


Історія нас вчить.



                                 І  поєднає  нас  томос.
                                 А  я  нуджу  світом
                                 І  томлюсь
                                 Коли  немає  тебе.
                                 Втома.  
                                 Від  життя  того  втома,
                                 А  я  сама  вдома.
                                 Та  не  одна,
                                   Бо  ще  думка  жива.
                                   Нас  єднає  вона.
                                   А  навколо  так  багато
                                   Тривог.  Ох!
                                   Ми  поєднані  ще  й  
                                   Вірою  живою.
                                   Я  дорожу  так  тобою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824042
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.02.2019


Надія є.


                           Дві  долі  в  одну  поєднались,
                           Щоб  закохані  не  розлучались.
                           Їм  суджено  Богом.
                           А  що  чекає  їх  за  тим  порогом?
                           І  радості  хвилі,
                           І  смуток  й  журба.
                           Є  він  і  вона,
                             І  долі  їхньої  охоронці.
                             Ангели  ці.
                             І  не  зійде  їхня  дорога
                             На  манівці.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823514
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 31.01.2019


А ось і майстер.



                                                                                           Зима.  Снігом  все  притрусила.  Де  їсти
                                             взяти  птахам?  Голод.  І  полишає  їх  сила.
                                                                                         Глянь!  Синичка  до  віконця  прилетіла.
                                             Заглядає,  поживи  шукає.  Тож  не  барімося,  за  роботу
                                             хутчіше  берімося.  Будемо  майструвати  годівничку,
                                             щоб  потішити  синичку.
                                                                                       Годівничка  готова.  Покладемо  туди
                                             зерна,  сухофруктів  ще  й  сала.  І  синичка  заспівала.
                                             Голуба  синичка  як  України  символ.  Вона  лишається
                                             зимувати,  бо  переносить  сильні  морози.  Їй  страшні
                                             лиш  нашої  байдужості  грози.  Невже  замерзли  наші
                                             серця?  Коли  сумно  так  буває  і  голод  душі  дошкуляє,
                                             серденько  тепла  не  відчуває,  то  як  ту  годівничку
                                             зробити,  хто  знає?
                                                                                   О!  Є  той  майстер,  що  зробить  душі  годів-
                                             ничку  і  наповнить  її  словом,  настояним  на  любові,
                                             вірою  і  надією,  що  проросли  у  мові.
                                                                                   Співай,  синичко!  Рідний  край  ти  звеселяй,
                                             радість  життя  даруй.  А  ти,  друже,  гармонію  з  природою
                                             відчуй.
                                                                                     Дотиком  руки,  душі,  думки  і  свого  життя
                                             прискоримо  прихід  весни.  І  уже  наповнює  це  весни  
                                             відчуття  усі  клітини  нашого  єства.
                                                                                     І  стало  тепло  нам  зимою.  Як  добре  тут
                                               з  тобою.  І  синичка  так  співає,  весну  закликає.
                                             

                                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822995
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.01.2019


Чужак.



                                           Серед  своїх  -  чужий,
                                           Хоч  на  рідній  землі  живеш
                                           Та  й  жий!
                                           Хто  у  дусі  й  правді  Божій  живе,
                                           Хто  за  покликом  серця  свого  іде  -
                                           Покличе  його  весна.
                                           А  поки  -  ша...
                                           Відпочиває  втомлена  душа.
                                           І  ніхто  не  знає,
                                           Яке  нас  завтра  чекає.
                                         
                                             Та  прийде  весна,                          
                                             І  прокинеться  душа,
                                             І  загомонить  у  ній
                                             Любов  ,  мов
                                             Дзвіночок  задзвенить.
                                             Цить!
                                             Та  хіба  нам  судить,
                                               Хто  як  має  жить?            

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822704
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.01.2019


Каліграфії день.



                                                           Візьми  у  руку  олівець
                                                           І  напиши  ти  накінець  -
                                                           Я  твого  серденька  
                                                             Знавець.
                                                             Ого!                      
                                                               Та  як  колись,
                                                                 Так  і  тепер
                                                                   Ти  мого  серденька
                                                                     Призер.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822576
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.01.2019


На все свій час.


                                                                   І  пишемо  ми  книгу  життя  поки  нашого  буття.
                                     А  нам  бути,  і  історію  свою  творити,  і  у  Божій  славі  жити.
                                                                     Кожен  день  -  нова  сторінка.  Жінка.  Яка  її  роль
                                       в  історії  буття?    Єва,  Марія,  Ольга  і...  далі.  Без  Жінки
                                       рухатися  годі  далі.  Без  неї  нам  закриті  й  наші  далі.
                                                                     Хіба    ні?    Ні  -  скажемо  війні.
                                       Слава  во  вишніх  Богу,  а  мир  людям  на  землі.
                                         Благословенні  наші  дні,  що  стікають  кров"ю  та  напов-
                                         няються  любов"ю  у  Дусі  святім,  а  в  тім  на  рідній  
                                         українській  землі  ми  з  тобою  живім  і  будуймо  свій  дім.
                                         І  мова  у  нас  своя.  І  в  пісні  є  душа,  а  в  серці  вогонь.
                                         Відчуй  тепло  її  долонь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822571
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.01.2019


Слава Богу.



                                                 Слава  Богу  ми  живі.
                                                 Слава  Богу  не  одні.
                                                 Слава  Богу  ще  й  кохаєм,
                                                 Отаких  пісень  співаєм,
                                                 А  у  венах  
                                                 Кров  козацька,
                                                 А  у  серденьку  
                                                 Любов  Божа.
                                                 У  ній  ми  зростаєм.
                                                 Війну  і  розбрат
                                                 Подолаєм.
                                 
                                                 
                                                 Благослови,  Боже,
                                                 Нам  цей  новий  рік!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822438
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.01.2019


Наша ти соборність.



                                                                                   Без  Різдва  нема  Великодня.
                                                     В  найтемнішу  ніч  приходить  на  землю  Світло,  щоб
                                                     наше  життя  просвітити.  Як  нам  далі  жити?
                                                                                 Хрещення  Господнє.  Іван  хрестить  водою
                                                   на  покаяння,  Христос  же  хреститиме  вогнем  і  духом
                                                   на  спасіння.
                                                                                   Палає  ватра  в  душі,  а  Україна  у  вогні.
                                                   Дух  Святий  на  землю  сходить.  Земля  хліб  нам
                                                   щедро  родить.  А  крові  багато  уже  пролито.  Ох,    і
                                                   червоне  наше  жито.
                                                                                   Та,  як  чорна  земля  родить  білий  хліб,
                                                   а  після  зими  приходить  весна  і  воскресає  природа
                                                   уся,  так  і  смерть  перейде  у  життя.  Дух  святий  
                                                   воскрешає,  хто  у  нім  перебуває.  Тож  у  дусі    і  правді
                                                   Божій  ходімо  і  в  братерській  любові  живімо.
                                                                                     І  як  не  лютує  та  сила  зла  та  не  забрати
                                                   їй  нашого  Різдва.
                                                                                     Народилася  соборна  Україна  без  
                                                     ланцюгів  єднання.  Їй  дано  в  любові  Божій
                                                     прцвітання.
                                                   
                                                   
                                                   















адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822300
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.01.2019


І запалала ватра.



                                             Дай  руку  свою
                                             І    скажи  слово  своє,
                                             Що  вогонь  у  серці  збереже.
                                             І  не  загасити  той  вогонь
                                             Пролитими  сльозами.
                                             І  стається  дивне  щось  із  нами.

                                             А!  Серця  в  любові  єднаються,
                                             Її  теплом  зігріваються.
                                             Міцно  тримай  мою  руку.
                                             Відчуємо  єднання  й  злуку.
                                             Різдво  нас  поєднало.
                                             І  вже  за  круглим  
                                             Батьківським  столом
                                             Місця  стало  мало.

                                             Єднаймося,  друзі,
                                             У  братньому  колі.
                                             Приходить  час
                                             Кращої  долі.

                                             І  не  буде  ланцюга
                                             І  неволі.
                                             Єднаймося  у  слові.
                                             І  хватить  на  всіх  тієї  любові,
                                             Що  народжується  у  слові.
                                             РІЗДВО.  ЛЮБОВ.  ДОЛЯ.

                                             А,  щоб  палала  наша  ватра
                                             Кожен  мусить  розпалювать
                                             ЇЇ,  ЙОГО,  оте  багаття,
                                             Вогнище  душі.
           
                                               Душа  горить,
                                               Душа  палає.
                                               Різдво  з  тобою
                                               Нас  не  полишає.
                                             
                                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822170
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.01.2019


А воно залишається.



                                                 О!  Це  Різдво!  
                                                 У  серденьку  моїм  воно.
                                                 Я  з  ним  не  прощаюсь,
                                                 Я  з  ним  залишаюсь,
                                                 Бо  добре  з  Ним.
                                             

                                                   І  гріє  Різдво.
                                                   Лише  від  одних  спогадів
                                                   Стає  тепло,  гаряче.
                                                   А  Дух  святий
                                                   Просвітлює  наші  помисли.
                                           
                                                   Шукаємо  зміст  життя.
                                                   Робимо  те,  що  найкраще
                                                   Зробити  вдається.
                                                   Мабуть,  це  і  щастям  зветься.
                                                   Воно  йде  від  душі,
                                                   Від  твоєї  до  моєї
                                                   І  навпаки.

                                                   Різдво.  Воно  тут.
                                                   Воно  зі  мною,
                                                   Хоч  Стрітення  не  за  горою,
                                                   А  там    весна.
                                                   Та  не  ввійти  туди  нам  без
                                                   Різдва.  Різдво.
                                                   В  душі  моїй  вже  зацвіло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822165
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.01.2019


Йорданський привіт.



                                           ДУХ  СВЯТИЙ  на  землю  сходить,
                                           Най  манівцями  лихий  нас  не  водить.
                                           Дух  той  кожного  освячує,
                                           А  Йорданська  вода
                                           Душі  омиває  і  гріхів
                                           Позбавляє.
                                           І  легко  так  на  душі
                                           Й  радісно  стає.
                                           Оживаєш.
                                           На  крилах  до  неба
                                           Злітаєш.  Літаєш.
                                           А  хоч  би  у  мріях.
                                           Лиш  би  світлі  мрії  були
                                           Й  у  мирі  і  згоді
                                           Люди  жили.

                                           Йорданська  водиця.
                                           Батьківська  світлиця.
                                           Запашна  паляниця.
                                           Вино  любові.
                                           Будьмо  усі  крепкі  й  здорові.
                                           Лишаймося  у  слові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821944
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.01.2019


Вони.

 

                                                 На  перехресті  їхніх  доріг  
                                                 Зупинився                    час.
                                                 Він  учора  і  сьогодні
                                                 Той  самий.
                                                 А  завтра?
                                                   А  завтра  за  себе  скаже.
                                                     Та  завтра  -  це  теж  сьогодні.
                                                         Черпаєм  силу  в  любові,
                                                             Яку  прийняти
                                                                 Ми  вже  готові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821885
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.01.2019


У кожного своя вершина.



                                     Як  життя  оце  прожити,
                                     Щоб  ворогів  не  нажити?
                                     Хто  дасть  рецепт,
                                     Рецепт  життя,
                                     В  якому  є  і  ти,  і  я.
                                     Та  наші  дороги  
                                     Не  перетинаються.
                                     По  паралелі  йдемо.
                                     В  дорогу  життєву
                                     Віру  беремо.
                                     Віримо  в  любов.
                                     А  як  надія?
                                     Любов  -  це  завжди  дія,
                                     Рушійна  сила  нашого  життя.
                                     Надіємось  з  нею
                                     Дійти  до  своєї  вершини,
                                     І  не  шукати  у  любові
                                     Для  змагання  причини.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821768
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.01.2019


Прийми його.



                                                                                               Хто  спить  -  пробудись!  В  чужий  бік
                                                   не  дивись.  Свою  ватру  розпалюй,  щоб  була  правда
                                                   Божа  у  своїй  хаті,  бо  лиш  тут  наша  сила,  і  воля,  
                                                   і  доля.  Доленосний  час.  Він  для  нас.
                                                                                                 Ісус  хрещається  і  нас  хрестить  своїм
                                                   Духом  на  спасіння.  Це  -  час  повернення  до  Бога,  до
                                                   себе,  до  дому,  до  рідної  землі.  І  наповняться  радістю
                                                     наші  дні.
                                                                                                 Боже,  зішли  свого  Духа  святого  на  нашу  
                                                     землю  і  нарід.  А  ми  приймемо  Духа  того  для  прозрін-
                                                     ня  свого.  У  дусі  тім  ходім  і  відкриються  нам  Божі  плани.
                                                                                                     Та  ми  маєм  свої  і  добре  вмієм  планувати,
                                                     та  Господь  буде  усім  керувати.
                                                                                                       Тож  у  Божих  руках  наша  доля  і  доля
                                                     держави.  А  ми  поповнюймо  Божі  лави.
                                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821686
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.01.2019


І чого йому не спиться?


                                             А  той  Ірод  спати  усе  ніяк  не  може.
                                             А  може
                                             Мале  Дитятко  його  переможе
                                             І  владу  його  забере?
                                             І  знов  злоба  верх  бере.
                                             Лютує  Ірод,
                                             Спокою  не  має,
                                             За  Ісусом  шукає.

                                             Та  Бог,  що  народився
                                             На  сіні,  в  бідній  яскині
                                             Владу  над  душами  має.
                                             Він  серцями  володіє.
                                             І  нашими  уже  заволодів.
                                             А  Ірод  так  тебе  собі  хотів.
 
                                             Та  згине  лихо  і  біда,
                                             Бо  в  свої  серця
                                             Прийняли  ми  
                                             Новонароджене  Дитя,
                                             Так  як  старець  Симеон.
                                             Він,  поки  Дитятка    на  руки  не  взяв,
                                             Покинути  світ  цей  права  не  мав.

                                             Тож,  тримаймо  у  серцях  своїх
                                             Христа,
                                             Ховаймо  його  від  Ірода.
                                             Во  ім"я  Отця,  і  Сина,  і  Духа  Святого
                                             Женімо  від  себе
                                             Ірода  лихого!

                                             Новонародженому  Дитятку
                                             Вклоняється  Вселенная  уся.
                                             "  І  ми  рожденну  Богу  
                                                 Поклін  даймо,
                                                 "Слава  во  вишніх"
                                                   Йому  заспіваймо..."
                                             
                                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821569
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.01.2019


І назву тебе по імені.



                                     І  нарекли  йому  ім"я  Ісус.
                                     На  восьмий  день  дається  ім"я
                                     І  починається  земне  життя.
                                     Закони  й  приписи  юдейські  в  силі.
                                     Люди  добрі  й  милі,
                                     Чи  для  нас  закон  ще  діє?
                                       А  чи  не  під  законом  уже  ті,
                                       Ким  любов  та  володіє?
                                       
                                       Добро  у  світ  іде  
                                       І  світло  для  світу  несе.
                                       Світліє.  День  новий  настає.
                                       Є!  Ось  воно  добро!
                                       У  душах  зацвіло,  заквітло,
                                       І  так  стало  привітно,  тепло
                                       І  затишно  поруч  з  тобою.
                           
                                       Ти  притягуєш  мене  
                                         Своєю  добротою.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821463
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.01.2019


А той другий празник.



                                                       Бог  зійшов  на  землю.  Через  немовлятко  з"явився
                                   на  цей  світ.  Людиною  прийшов  до  нас,  щоб  показати  нам
                                   дорогу  до  Небесного  Отця.
                                                     Ми  всі  звідти  вийшли  і  туди  ж  вертаємося.  Та  блуди-
                                   мо,  бо  лихий  дорогу  нам  попутав  і  веде  на  манівці.
                                                       Егей,  хлопці!  Другий  празник  в  гості  йде  з  щедру-́́
                                   вальниками  і  посівальниками.
                                                         О,  як  гарно  ти  засіваєш  своїм  красномовним  сло-
                                   вом,  світлою  думкою  і  добрим  ділом.  І  проросте  те  слово
                                   у  спраглих  душах  і  зародить  добро  і  любов.
                                                         Що  посієш,  те  й  пожнеш.  Авжеж!  Один  одним  до-
                                     рожити  і  в  мирі,  злагоді,  любові  жити  -  дай,  Боже!
                                                         Тож  зі  старим  Новим  Роком  і  Василем!  А  ми  до  вас
                                     щедрувати  гуртом  дівочим  ідем.  І  хай  той  "  Щедрик"  зале-
                                     тить  у  кожну  хатину,  і  хай  водиться  у  ній  добро  і  достаток,
                                     і  хай  не  переводяться  у  нас  справжні  ѓазди  і  ѓаздині,  і  хай
                                     родяться  і  ростуть  в  любові  діти,  і  хай  благословляється
                                     рідна  українська  земля,  що  так  щедро  родить  пшениці  і
                                     жита,  і  великі  таланти  на  многії  і  благії  літа!

                                 "  А  що  другий  празник
                                     Зашле  тобі  Щастя,
                                     Радуйся!  Ой  радуйся,  земле,
                                     Син  Божий  народився!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820949
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.01.2019


Нам би часу свого не проспати.



                                                                       А  нечиста  сила,  що  в  Ірода  злобу  і  лють
                                           вселила  не  спить,  не  дрімає,  за  Божим  дитятком
                                           шукає.  Хто  Різдво  святкує  і  радість  Різдва  відчу-
                                           ває  хай  двері  душі  своєї      Іроду  не  відчиняє,  бо
                                           зникне  та  радість  і  свято  те  зникне,  коли  Ірод
                                           туди  проникне.
                                                                       А  той  вовк  Ірод  овечу  шкуру  одягає  і  в
                                           довіру  до  нас  потрапляє.  Відтак,  чуваймося!
                                                                       Святість  душі  бережімо,  в  дусі  і  правді
                                             живімо  й  за  покликом  Господа  йдімо.
                                             "  Прийдіть  до  мене  всі  втомлені  і  обтяжені,  і  я
                                               облегшу  вас.  Візьміть  ярмо  моє  на  себе  й  нав-
                                               чіться  від  мене,  бо  я  лагідний  і  сумирний  серцем,
                                               тож  знайдете  полегшу  душам  вашим.  Ярмо  бо  моє
                                               любе  й  тягар  мій  легкий"    (  Мт.  11.28-30).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820841
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.01.2019


Магія вогню.

                                     

                                         А  я  тебе  люблю.
                                         Та  ні,  мабуть,  ніхто
                                         Не  вміє  так  любити,
                                         Як  ВІН  нас  полюбив.
                                         Любов"ю  світ  грішний
                                         Змінив.
                                         Любов  як  святість  
                                         Й  основа  нашого  життя.
                                         І,  щоб  збагнуть  її
                                         Замало  буде  лиш
                                         Одного  каяття.
                                         Невже  ж  недосяжна
                                         Для  нас
                                         Його  любов?
                                         Себе  запитую  я  знов.
                                         І  де  наш  отой  небесний  дім?
                                         Там  чи  тут,  посеред  нас?
                                         О,  благо,  благо-
                                         Він  у  нас!

                                         Палає  різдвяна  свіча,
                                         А  з  нею  засвітилась  
                                         І  наша  душа.
                                         Світла  душа.
                                         І  зменшується
                                         Темрява.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820730
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.01.2019


А той перший празник.



                                                     Я  прийшла  до  вашої  хати,  щоб  заколядувати,  
                                 радість  в  коляді  відчути,  в  сопричасті  з  вами  бути.
                                 І  тоді    "  Христос  родився!",  коли  кожен  з  нас  в  ра-
                                 дості  тій  обновився.
                                                     Дай,  Боже,  радість  ту  кожному  із  нас  відчути.  
                                     А  ще  хочеться  у  тиші  святості  сам-на-сам  побути  і
                                     цінність  життя  нашого  збагнути.  І  чому  Бог  став
                                     людиною,  і  прийшов  у  цей  світ  дитиною,  новона-
                                     родженим  дитям,  і  ради  нас  пожертвував  своїм
                                     життям?
                                                     У  ньому  наше  спасіння.  Прийми,  Господи,
                                     наше  благоговіння.
                                                     Христос  родився,  а  чи  рождається,  кому  як
                                     відчувається?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820716
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.01.2019


Приготування.


                                                                     Небо  на  землю  зійшло,  щоб  землю  з  небом
                                           поєднати  і  душі  наші  наповнити  добром.  Готуємося  
                                           до  свят  -  прибираємо  оселю,  ладнаємо  святковий  
                                           стіл  і  очищуємо  душу.  Щоб  гарно  свята  зустріти
                                           будемо  гармонію  у  всьому  творити  і  ,  звичайно,  в  
                                           ласці  Божій  мусим  бути,  щоб  дух  Різдва  відчути.
                                                                     Святочна  трапеза.  За  щедрим  батьківським
                                           столом  збирається  уся  родина,  щоб  розділити  радість
                                           Рождества.  Свят-вечір.  У  цей  вечір  освячуємо  свої
                                           помисли  словами  коляд.
                                                                   "  Бог  предвічний  народився..."  Незбагнене
                                           таїнство  воплочення  Божої  любові.  Тому  хай  будуть
                                           світлими  наші  думки,  бо  вони  мають  здатність
                                           матеріалізовуватися.
                                                                     І  що  собі  задумати  у  цей  вечір?
                                                                     Народження  любові.
                                                                     А  душі  уже  готові?
                                                                     Якщо    ні,  приготування  триває.
                                         Усім  гарного  приготування  і  Різдвом  замилування!
                                         Любов  рождається.  Будьмо  готові  її  прийняти.

                                           
                                         

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819982
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.01.2019


Спустошена душа.


                                     Спустошена  душа.  
                                     Їй  бракує  тепла  й  розуміння,
                                     У  ній  проросло  гріховне  насіння.
                                     Та  хто  з  нас  без  гріха?
                                     Кожен  потребує  любові  й  тепла.
                                     А  хто,  як  не  Божий  син
                                     Так  добре  знає  
                                     Наші  серця.

                                     І  хай  ті  серця
                                     Наповнить  радістю
                                     Народжене    Дитя.
                                     Різдво  єднає  нас  з  тобою.
                                     І  хай  не  втішається  
                                     Кривдник  нашою  бідою.
                                     Він  сам  собі  вирок  виносить.

                                     О!  І  його  серце
                                     Любові  просить
                                     І  прощення  у  Господа  
                                     Благає,  бо
                                     Життя  у  собі  він  не  має.

                                     Рожденному  на  сіні,
                                     Дитятку  Божому
                                     Ми  поклонімось,
                                     Й  самі  з  собою  
                                     Примирімось,  бо
                                     Злоба,  ненависть  і  лють
                                     Сльози  покаяння
                                     Не  проллють.

                                   Дитятко  Боже  
                                   Ті  сили  дає,
                                   Лиш  не  кожен  
                                   Вірить  у  те.
                                   Хтось  розраховує
                                   Тільки  на  сили  свої
                                   І  так  проживає  ті  дні.

                                   Серце  без  любові  холоне
                                   І  душа  черствіє.
                                   Жорстокосердя  те
                                   Людину  в  нас  вбиває,
                                   І  злий  звір  в  душі  оживає.
                                   А  любов  нас  і  той  світ  міняє.

                                   Хто  серця  для  любові  відкриває,
                                   Той  таємницю  Різдва  відчуває.
                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819881
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.01.2019


Новорічний подарунок.


                                                                     А  сьогодні  уже  Новий  Рік.  І  живемо  ми  уже  
                                 по-новому  та  зі  старими  проблемами.  І  куди  ж  ми,  люди,
                                 йдемо?  Хто  й  куди  нас  веде?
                                                                       Та  сам  Господь  нас  веде.  Він  народжується
                                   в  цей  час  для  кожного  із  нас.
                                                                         Нашого  цвіту  по  всьому  світу.  Та  Різдво
                                   усіх  єднає  духом,  думкою,  словами  "  Христос  рождається".
                                   Він  з  нами.
                                                                         І  залунає  дзвінко  коляда.  Збереться  за  столом
                                   святковим  рідня,  велика  родина.  Хай  Різдво  відчує  кожна
                                   людина!  І  передається  із  уст  в  уста  "  Славімо  Христа!".
                                                                       До  нас  Спасіння  приходить.  Журба,  печаль,
                                   смуток  відходять.  І  радіють  серця.
                                                                         І  ти  не  одна,  і  ти  не  один.  Із  нами  Божий  Син.
                                     Своїми  рученятами  він  тебе  обіймає  і  в  дарунок  любов  
                                     свою  лишає.  У  Новий  Рік  із  даром  тим  ходімо.  В  мирі  й
                                     злагоді  живімо!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819775
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.01.2019


В добрий час і в добру путь.


                                                           Новий  Рік  наступає.    Наступає  на  старі  мозолі,
                                   що  появились  від  тісного  взуття  нашої  долі.
                                                             Та  скиньмо  ті  черевики,  та    пройдімося  босоніж
                                     по  святій  батьківській  землі.  Але  йти  прийшлося  по  стерні
                                     і  ноги  -  в  крові.  Зате  навчилися  ділитися  куснем  хліба  та
                                     й    пити  із  однієї  чаші,  Господньої.
                                                                 Хай  множиться  любов  і  доброта,  хай  мир  і  злагода
                                     панує  між  нами.
                                                                     У  добрий  час  і  в  добру  путь!  Нас  так  вдома  ждуть!
                                       Різдво  -  родинне  тепло,  затишок  у  хаті  і  хай  будуть  усі
                                       душею  багаті.
                                                                       І  Різдво    завітає  у  кожну  домівку  і  принесе
                                       мир,  радість,  достаток.
                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819582
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 30.12.2018


І куди він подівся?



                     І  де  той  дідо  дівся,
                       Дід  Мороз?
                     Мабуть  розмерзло  його  серце
                     І  в  сльозах  покаяння
                     Здався  на  волю  Божу.
                     
                     Чи  це  в  обіймах  Весни  він  розтав,
                       Розчинився  і  з  нею  в  одно  злився.
                       Нема  діда  Мороза,  та  є
                       Миколай.
                       Святий  Миколай,  за  нас
                       Нігде  не  забувай!

                     А.  що  там  за  казковий  персонаж
                     По  планеті  мандрує?
                     Нам  і  своїх  казок,  легенд  і  пісень
                     Не  бракує.

                     Де  ж  той  наш  Морозенко?
                     Та  нігде  він  не  дівся.
                     Він  духом  живе  серед  нас,
                     В  нашій  пам"яті,
                     В  наших  піснях.

                     "  Ой,  Морозе,  Морозенко,
                         Ти  славний  козаче,
                           За  тобою  Морозенку
                           Вся  Вкраїна  плаче.
                           Не  так  тая  Україна
                           Як  та  стара  мати...

                         Вся  ти  єси,  Україно,
                         Славою  покрита,
                         Тяжким  горем  та  сльозами,
                         Та  кров"ю  полита.
                           І  поки  над  білим  світом
                           Світить  сонце  буде,  -
                           Твої  думи,  твої  пісні
                           Не  забудуть  люди".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819149
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.12.2018


Очікування час.



                                       Від  заходу  до  сходу  ,
                                       Від  мого  серденька  до  твого
                                       Іде  по  планеті  Різдво.
                                       Та  де  ж  воно?
                                       І  чи  прийняти  його  ми  готові?

                                       Час  призадуми.
                                       Очікування  час.
                                       Примирення  і  прощення.
                                       Любов  народжується  в  нас.
                                       У  кожного  для  неї
                                       Є  свій  час.

                                       Єдиний  Господь
                                       Свою  любов  уділяє  
                                       Для  всіх.
                                       Й  покидає  душу  гріх,
                                       Коли  його  любов
                                       Ступає  на  її  поріг.

                                       Зі  святом!  Будьмо  здорові!
                                       І  завжди  лишаймося
                                       При  добрім  слові.
                                       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818931
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.12.2018


Страх до себе пригортає, коли того… немає.


                                         Хто  на  розум  нас  наставить?
                                         Й  мовою  чужою
                                         Думать  не  заставить?
                                         В  рідній  хаті  -
                                         Рідна  мова.
                                         О,  є  в  нас  справжні
                                         Майстри  слова!

                                         Людоньки!  
                                         Прийшов  Наум,
                                         Щоб  наставить  нас  на  ум.
                                         А  то  страх  до  себе  пригортає,
                                         Коли  того  розуму  немає.

                                         За  смертельні  гріхи
                                         Господь  так  карає-
                                         Розум  відбирає.
                                         І  хто  його  знає,
                                         Як  правильно  діяти  має?
                                         А!  Її  величність  Совість.
                                         Ну,  що  за  повість?
                                         Втрачається  совість
                                         І  розуму  не  стає.
                                         Та  дух  споживацтва  живе.

                                           А  час  іде.
                                           І  вибору  не  лишається.
                                         
                                         
       
                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817508
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018


О, що за диво? Добро зло перемінило.



                                           Внутрішній    і  зовнішній  світи.  Нам  треба  йти,  йти  до  мети.
                         А  мета  -  життя  у  світі  Бога  Отця,  у  світі  невмирущої  любові.
                         Бувайте  на  цім  слові.  
                                           Убогий  і  багатий.  Кожен  хоче  свята.  Воно  в  душі.
                         Хтось  збирає  бариші  і  рахує  гроші.    Усі  люди  хороші  по
                         своїй  природі.  А  природа  Божа.  Чому  погода  негожа?
                         Вчора  святкова,  а  сьогодні  буденна.  Історія  про  любов
                         нескінченна.
                                           А  погода,  як  людська  природа.  Гріх  запанував  у  
                         всьому.  Він  і  погоду  робить.  
                                             Твоя  душа  і  ця  природа.  О,  святкова  й  нинішня
                         погода.  
                                               Подякуємо  Богу  за  хліб  щоденний  і  попросимо,
                       щоб  мирним  і  добрим  був  і  цей  день  буденний.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817506
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018


Йдемо на посиденьки.


                                     То  йдемо.  Спотикаємося,  
                                     Падаєм,  встаємо  й  далі  йдемо
                                     На  посиденьки.
                                     Ѓулі  часто  набиваєм,
                                     Шапку  Мономаха  приміряєм.
                                     Кому  що  до  лиця.
                                     Є  тут  хитрая  лисиця,
                                     Злючий  вовк  і  порося.
                                     Не  хватає  ще  лося.
                                     О!  Є  лось.  
                                       Щастя  в  нашій  хаті
                                       Щоб  велось.

                                         Тиша.  Андріївська  ніч.
                                         І  ти  з  нею  віч-на-віч.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817326
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2018


Хтось ще у дорозі, а вона вже на порозі.


                                             Сьогодні  Катерини.  Вилазьте  з-під  перини.
                       Замітає  хурделиця  і  снігом  стелиться  на  поля  і  луги.
                       А  ти  повитирай  ноги  і  обтруси  порохи,  вухо  своє
                       прихили,  тобі  сказати  хочу.  За  долю  щасливу  
                       жіночу  і  України  доленьку  святу  вип"ємо  по  келиху.
                                                 Ось  і  бажання  уже  є.  Кожен  п"є  хай  за  своє.
                         Пийте  та  не  впивайтеся,  біді  не  здавайтеся,  бо  важко
                         не  одному  живеться.  Та  скоро  рік  старий  минеться.
                                                   Рік  Поросятка  іде.  За  рік  те  поросятко  підрос-
                         те,  коли  добре  буде  їсти,  коли  добре  буде  спати.
                                                   Холодно.  Та  не  завжди  спиться.  Хай  тобі
                         весна  присниться.
                         
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816625
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2018


Пишу тобі листа.


                             Якщо  ти  був  чемним,
                             А  якщо      ні?
                             Теж    пиши.
                               Пишемо  лист  до
                               Святого  Миколая.
     
                               Святий  Миколає,
                                 Як  це  бути  чемним
                                 І  людям  приємним,
                                 А  собі  не  дуже?

                                 Миколай  любов  дарує,
                                 Друже.
                                 Може  він  і  нас  почує
                                 Й  скарб  духовний  подарує.

                                 А  ще  миру,  миру,
                                 Просимо  країні  миру.
                                 Миколає,  прийми  молитву
                                 Нашу  щиру.
                                 
                               А  ще  укріпи  нас  у  вірі.
                               Вірувань  багато,
                               Та  віра  одна  -
                               В  Господа  Ісуса  Христа,
                               Бога  Отця  і  Духа  Святого.
 
                               Остерігаймося  лихого!
                                 Миколає!  Молися  за  нас
                                 У  цей  темний  час,
                                 Щоб  не  згубити
                                 Радість  свята.

                                 Як  сум  й  журбу
                                   З  душі  прогнати?
                                   Лихому  свята  не  забрати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816498
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2018


В ногу з часом.


                               Хіба  в  наших  силах
                               Змінити  погоду?
                               Хто  це  у  душах  
                               Робить  негоду?
                               Ой,  не  годиться
                               З  пожадливістю  
                               Й  на  душу  дивиться.
                               Ой,  не  годиться.
                                 
                               Самотня  душа.
                               Та  не  має  вона
                               Розчарування,
                               У  неї  свої  обдарування.
                               Любов"ю  обдарована,
                               Богом  поцілована,
                               Приласкана  землею,
                               Душа  людська  із  нею.

                                 І  земля  має  душу.
                                 І  її  болить.
                                 Так  нам  із  тим  болем
                                 Приходиться  жить.

                                 Коли  й  до  болю
                                 Ти  вже  звик.
                                 Приміряй  часу  черевик.
                                 Саме  на  ногу  він  тобі.
                                 
                                   І  йдеш  ти  в  ногу
                                   З  часом  новим.
                                   Хоч  час  старий,
                                   Та  по-новому  йде.
                                   Й  у  житті  безслідно
                                   Ніщо  не  мине.
                                 
                                   Все  таємне  стане  явним.
                                   "  О,  Господи,  явися  нам".

                                   "...  нема  нічого  прихованого,  що  не  відкрилося  б,
                                     і  нічого  таємного,  що  не  стане  явним..."      (  Мт.  10.  26).
                               

   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816400
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2018


Ах, ці довгі ночі.

                               Не  закритися  від  світу  цього.
                               Він  у  нас,  а  ми  у  ньому.
                               Хто  править  світом?
                               У  кого  вся  влада,  сила  і  багатство?
                               Та  це  ж  святотацтво.
                               Господа  не  можна  купити,
                               Хоча  за  30  срібняків
                               Можна  продати.
                               Та  багатшими  від  того
                               Нам  не  стати.
                               І  совість  легко  можна
                               Продати.
                               А  без  неї  як  бути?
                               Про  любов  можна  забути.

                             Та  любові  бути  і  жити.
                             Їй  дано  життя  творити.
                             Наближається  година,
                             Коли  народить  Діва  Сина,
                             Світло  для  світу.
                             І  розвіється  темрява  гріха,
                             І  щезне  сила  зла.
 
                             Такої  Любові  прагне
                             Кожна  душа.

                           "  Я  -  світло  світу.  Хто  йде  за  мною,  не  блукатиме  у  темряві,
                               а  матиме  світло  життя  "              (  Ів.  8.12).
                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816387
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2018


Спраглі душі.



                                                                   Віруй  і  спасешся.  Куди  ж  ти  так  несешся?
                                         Сліпа  віра.  Усьому  має  бути  міра.  Буває  уже  нічого
                                         не  тямиш  і  віри  нікому  не  ймеш.  Просто  за  часом  
                                         йдеш,  біжиш.  Чи  то  час  так  гонить  і  жене.  Та  невже?
                                         Невже  ми  на  порозі  народження  Любові?
                                                                     Сьогодні  Введеніє.  Через  Діву  Марію  ми
                                         входимо  в  це  таїнство,  таїнство  народження  Христа,
                                         Любові.  Воно  у  Божім  Слові.
                                                                       І  душі  наші  уже  готові.
                                                                       Очищені,  спорожнілі  і  спраглі,  спраглі  Любові.

                                       "  А  хто  питиме  воду,  яку  дам  Я  йому  не  буде  спраглим
                                             повік;  але  вода,  яку  дам  йому  Я  стане  в  ньому  джере-
                                             лом  води,  що  тече  в  життя  вічне"    (  Ів.  4.14).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816237
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2018


Цінність життя.


                           І  хто  ж  це  грається  в
                           Любов?
                           Це  ж  бо  гра  із
                           Вогнем.
                           Та,  щоб  не  сталося  біди,
                           Любов  свою  ти  бережи.
       
                           Вогонь.  Палає  душа.
                           Та  не  згорають  у  полум"ї  тім
                           Почуття.
                           Вони  лише  загартовуються.
                           Випробовуються  на
                           Силу,  стійкість,  міць.
       
                           Душа  кохає.
                           І  цінність  життя  зростає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816136
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2018


Зимонька зима.



                                                               Зимонька  зима.  Я  не  сама.  Усі  мандруємо  до
                                 Отця  Небесного.  Нам  так  бракує  слова  чесного,  слова
                                 Правди  і  Життя.  Де  дорога  наша  в  майбуття?  Вона  про-
                                 ходить  через  серця.
                                                               Життя  біжить  по  висхідній,  все  ближче  і  ближ-
                                 че  до  Творця  Неба  і  Землі,  до  Правди  і  Любові.  Його  єди-
                                 ного  прагне  душа.  У  ньому  зміст  усього  нашого  життя.
                                                               Усе  старе  та  й  по-новому.  Завжди  йдемо  по
                                 висхідному,  до  Божого  дому.  Не  загубити  б  у  житті  нам
                                 до  неба  ключі.  А!  Шматочок  неба  ти  тримаєш    у  себе.
                                 В  твоїй  душі  воно  вже  Є?  Як  любить  серденько  твоє!
                                                               Та  хто  пружину  життя  так  стискає?  Та  чим
                                 більший  тиск,  дія-    тим  більша  протидія.  Ну,  що  сьогод-
                                 ні  за  подія.  Та  шукаємо  Романа.  
                                                               І  буде  роман.  Зимовий,  новий,  чудовий.
                                           
                                                                     "  Я  -  дорога,  і  правда,  і  життя.  Ніхто  не  
                                     приходить  до  Отця,  якщо  не  через  мене"    (  Ів.  14.6).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815742
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2018


" Наварила, напекла…"



                                                                   Революція,  територія,  нація,  конфедерація,
                               констатація,  влади  грація  і  непогана  комбінація.
                                                                     Постійного  нічого  немає.  Вже  осінь  змінює
                                 зима.  Вступаємо  у  піст  Різдва.  Раз,  два.  Всі  до  сповіді
                                 уже  йдуть.  Гріхів  повні  міхи  несуть.  Уха.  Їжте  на  піст
                                 юшку,  люди,  що  гниє  з  голови.  І  тверезими  хай  будуть
                                 наші  голови.  
                                                                     Йдуть  холоди.  На  все  свій  час  приходить.
                                   А  він  по  колу  ходить  і  нас  із  вами  водить,  веде  усе  
                                   вперед.  І  сьогоднішній  день  вже  вчорашнім  стає,
                                   і  сьогоднішній  день  в  наше  завтра  іде.
                                                                       І  куди  ж  він  іде  і  нас  з  вами  веде?  Не  стоїть
                                 він  на  місці.  Руки  в  тісті.  Печемо  свою  паляницю,  чистимо
                                 душі  світлицю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815512
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2018


Наша сила.


                             У  Господі  наша  сила.
                             Не  одного  смерть  скосила,
                             Косить  та  коситиме.
                             Та  любов  все  житиме.                  
                             Смерть  не  здолає  її.
                             Хоч  важкими  є  дні,
                             Та  наша  любов  жива.
                             В  дусі  вона.
                             Прийде  час  -
                             Усе  мине.
                             Та  любов  живе.
                             В  нашім  серденьку
                             Вона,  жива.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815408
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2018


Пилипівка.


                                       Молитва  і  піст  -
                                       Відчуй  духовний  ріст.
                                       Про  тіло  і  душу  дбаємо,
                                       Потребу  в  покаянні  
                                       Відчуваємо.
                                       І  сіємо  добро,
                                       Щоб  у  душах  проросло.
                               
                                       Хай  згине  нечисть  уся,
                                       На  все  воля  Божа  свята.
                                       Господь  свою  силу
                                       Проявляє.
                                       Нічого  неможливого  
                                       У  нього  не  буває.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815395
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2018


А час назад не повернути.


                                     А  час  назад  не  повернути,
                                     Хоч  би  як  комусь
                                     Цього  не  хтілось  чути.
                                     В  зимовому  часі  живемо
                                     І  час  назад  повернемо,
                                     Як  стрілку  годинника.

                                     І  землю  повернемо  
                                     Понівечену,
                                     І  душу  скалічену,
                                     І  любов  утрачену.
                                     Життям  заплачено                                      
                                     За  це  все
                                     Високу  ціну.
                                     Хто  забрав  їх  життя  -
                                     Перед  Богом  
                                     В  боргу.
                       
                                     Неспокутований  гріх.
                                     Чума  лізе  на  поріг.
                                       Господи!  На  що  ти  нас
                                       Прирік?
                                       Не  один  вже  рік
                                       Пророкуємо  миру  і  долі.
                                       А  опиняємось  в  неволі.
                                       Неволі  гріха.  Ха-ха.
                                       Ну,  яка  це  неволя?
                                       Невже  така  доля?

                                         Наша  доля  -
                                         Бути,  жити,  любити.
                                       
                                         І  хто  його  знає
                                         Де  той  друг,
                                         А  де  ворог?
                                         Обтруси  із  себе  
                                         Порох.
                                         І  не  грайся  порохом,
                                         Щоб  не  став  для  себе
                                         Ворогом.
 
                                       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815320
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2018


Благословен хто йде в ім"я Господнє.



                                         "  Отче  наш,
                                               Хліб  наш  насущний  дай  нам  сьогодні...
                                               І  не  введи  нас  у  спокусу,
                                               А  ізбави  нас  від  лукавого",
                                               Який  тіло  вбиває,
                                               Але  душу  вбити  не  може,
                                               Бо    Дух  Господній  
                                               У  ній  переможе,
                                               Перемагає,
                                               Коли  душа  у  Господі
                                               Перебуває.
                                               І  не  забракне  нам
                                               Духовного  хліба,
                                               Коли  із  нами
                                               Господь.
                                               "  Я  є  хліб  життя.  Батьки  ваші  їли  манну  в  пустелі  -  й
                                                     померли.  Це  ж  є  хліб,  який  сходить  з  небес,  той,  хто
                                                     його  їсть,  не  помре.  Я  -  хліб  живий,  який  зійшов  з
                                                     небес;  хто  їсть  цей  хліб,  житиме  вічно;  хліб  же,
                                                     який  Я  дам,  є  Плоть  Моя,  яку  Я  віддам  за  життя  
                                                     світу"            (  Ів.  6  48-51)
                                             Дух  землі  й  героїв  наших  дух
                                             Живе  й  живить
                                             Наші  серця
                                             Во  ім"я  Бога  Отця,  і  Сина,  І  Святого  Духа.
                                             Слухайте  хто  має  вуха,
                                             І  приймайте  того  Духа.
                                             "  Дух  оживляє;  плоть  аніскільки  не  допомагає".  (Ів.  6.63)
                                             Єднаймося  духом,
                                             Щоб  були  всі  одно,
                                               В  Господі  Ісусі  Христі,
                                               І  будуть  зміни  у  житті.
                                               "Щоб  усі  були  єдине:  як  Ти  ,  Отче  в  Мені,  і  Я  в  Тобі,  так  і
                                                   вони  нехай  будуть  в  Нас  єдине,  -  щоб  увірував  світ,  що
                                                   Ти  послав  Мене"  (  Ів.  17.21).
                                                           

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815292
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2018


Один для всіх.



                                     Пані  та  панове!
                                     О,  та  тут  лише  одні  пані.
                                     Вельмишановні  пані
                                     Революція,  Еволюція,
                                     Конституція,  
                                     Контрибуція,  Конспірація...
                                     Шукаєте  пана?
                                     Є!  Ось  Він  -  пан  Закон,
                                     Один  для  всіх.
                                     А  ти  яких  шукаєш
                                     Ще  утіх?
                                     А!  Неписаних  законів.
                                     То  їх  є  тьма.
                                     Тому  і  сидимо  у  тій  темряві
                                     Безпросвітній,  новітній
                                     І  недалекоглядній.

                                     Слово  Боже  для  нас  Закон.
                                     О!  Як  подобається  мені
                                     Твій  баритон.
                                     Заспіваємо  -
                                     Богу  нашому    Слава!
                                     А  нам        Мир.
                                     Мир
                                     Той  має,
                                     Хто  Бога  пізнає,
                                     В  його  Любові  перебуває,
                                     Своїми  ділами  його  прославляє.

                                     "  Мир  залишаю  вам,  мир  мій  даю  вам;  не  так  як  світ  дає,
                                         я  даю  вам.  Нехай  не  тривожиться  серце  ваше  і  нехай
                                         не  страхається"                                              (Ів.  14.27)
                                       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814967
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018


Шукайте - і знайдете.



                                       Революція  в  свідомості,
                                       Революція  в  душі.
                                       Захищаємо  свої  рубежі.
                                       Боротьба  триває,
                                       Люд  як  може
                                       Виживає.
                                       Буває  руки  опускаються
                                       І  ти  у  землю  задивляєшся.
                                       Рідна  земленько,  прости!
                                       Хрест  важкий,
                                       Не  в  силі  вже  його  нести.
                                       Сили  й  розуму  нам,
                                       Земле,  дай,
                                       Щоб  не    сплюндрували  ми
                                       Свій  рідний  край.

                                       Будем  землю  доглядати  -
                                       Щастя  на  ній  будем  мати.
                                       А  коли  щастя  в  руки  не  дається,
                                       Душа  за  діло  береться.
                                       Раптом...  серденько  забилось.
                                       Для  щастя  в  любові  відкрилось.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814942
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018


Ти - той скарб.


                                             Живемо  бідно,  та  гідно,  бо  багато  уже  взято.  Хто  сказав,
                       що  то  негідно?  І  ти  бери  принагідно.  Хочеш  гідно  жити,  вчися
                       гідно  брати.
                                             Ох,  як  за  душу  береш  і...  трясеш.  А  куди  діваєш  те,  що
                       витрясаєш?  А!  В  свою  душу  ховаєш.
                                               Духовні  скарби.  Вони  не  мають  ціни.  А  ми  усьому  ціну
                         мусимо  знати,  усе  маємо  розрахувати.  Розраховуєм  на  все.
                         Хто  зна,  що  те  життя  принесе?
                                               А,  щоб  духовні  скарби  не  втрачати  про  совість  треба
                         дбати,  по  совісті  жити,  один  одним  дорожити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814831
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2018


Радість у Господі шукаймо ( молитва ) .



                               Великий  Архистратиже  Михаїле,
                               Прожени  темряву  незнання  Божого.
                               Просвіти  наш  розум,
                               Звільни  від  важких  дум.
                               Від  них  на  душі  такий  сум.

                               Михаїле,  чудо  зроби.
                               Смуток  в  радість  поверни,
                               В  Божій  Любові
                               Нас  жити  навчи.
                               Лиш  любов  цей  світ  рятує.

                               Волю  нам  Господь  дарує.
                               І  ти  вільний  вибирати
                               Щастя  де  своє  шукати.
                               Та  хто  його  знає,
                               Де  тебе  щастя  чекає?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814686
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2018


На білому коні Михайло уже з нами у ці дні.



                                   Усього  в  житті  можна  навчитися
                                   І    долі  коритися.
                                   Ну  як  без  знання  нам
                                   Правдивого,  Божого
                                   У  світі  цім  жить?
                                   А  чи  навчимося  ми
                                   Любов"ю  дорожить?
                                   Ах,  це  кохання  -
                                   Яке  бажання  і  
                                   Душ  єднання!
 
                                   А  ти  хотів  любов  впіймати
                                   І  у  клітці,  як  птаху  тримати?
                                   Та  відпусти!
                                   Любов  в  неволі
                                   Не  тримай,
                                   Для  неї  волю  здобувай.
                                   Бувай!
                                   Про  любов  свою  не  забувай!

                                   Оте  життя    -  "  бляха"  європейська,
                                   Перед  нами  проблема  житейська.
                                   Дорогу  життя  перекривають,
                                   Шлях  до  неба  шукають.

                                   Почуй  нас,  небо,
                                   Коли  влада  не  чує.
                                   Хтось  на  морозі  ночує.
                                   Та  не  зможемо  ми  світ  змінити,
                                   Лиш  по  совісті  будемо  жити.
                                   Гідність  свою  бережемо,
                                   Україну  не  здаємо,
                                   І  душу  не  продаємо.
                                   Не  має  для  неї  того  гроша.
                                   Ша...
                                   Та  хтось  і  такі  гроші  має.
                                   А  хтось  душу  свою
                                   На  аукціон  виставляє.

                                     Один,  два,  три  -  продано!
                                     Душа  уже  не  твоя.
                                     Дияволу  належить  вона.
                                     Влада,  слава,  статки  і  ті  достатки,
                                     Ну  і  достали.
                                     На  чужину  душу  погнали.
                                     Ах,  "бляха"  європейська,
                                     Важка  та  наука  житейська.

                                     Все  життя  ми  досвід  здобуваєм,
                                     Часто  ѓулі  набиваєм,
                                       Та  дорогу  життя  ту  долаєм.
                                       Архистратиг  Михаїл
                                       Нам  в  поміч  дається.
                                       Перемагає,  хто  не  здається.
                                       Життєва  наука  нікому  легко
                                       Не  дається.
                                       

                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814600
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2018


Засніжило.


                                       Засніжило.
                                       Душу  й  тіло
                                       Холодом  притрусило.
                                       Це  пробирається  до  нас
                                       Зима.
                                       Я  не  сама.
                                       Разом  з  тобою
                                       В  зиму  йдемо,
                                       І  віру  з  собою
                                       Беремо.

                                       Час  зими  настає.
                                       Та,  щоб  не  замерзли
                                       Наші  серця  -
                                       Зігрієм  їх
                                       У  Любові  Христа.

                                       Темрява  зимової  ночі.
                                       Та  у  ній  я  бачу,
                                       Як  світяться  твої  очі.
                                       Темрява  ночі,
                                       А  в  ній  твої  очі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814449
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2018


Закопаний талант.



                               Осінь.  Глибока,  широка,  безмежна...    Обережно!
                 Уже  так  швидко  темніє.  А  хто  це  сумніви  сіє?  Засіваєм
                 лише  на  добро,  а  зло  саме  проростає.  То  ж  ти  не  старайся,
                 з  добром  не  змагайся,  ворожнечі  не  сій,  за  покликом
                 люблячого  серця    дій!
                                 Ой,  що  ж  то  діється  чи  то  з  нашими  серцями,  чи  то
                 з  нашими  мізками?  Та  щось  діється,  коється,  стається,
                 відбувається.  А  що  лишається?
                                   Що  лишається  прийдешнім  поколінням?  
                                     Живімо  за  Божим  велінням,  по  Божій  волі.  Ми  
                 дякуєм  долі  за  усе,  що  дається.  А  дається  багато.
                   Прийде  час  і  спитається  -  де  добро  те  дівається?
                                       А  хто  його  знає?  Хто  знає,  як  таланти  оті
                 розвивати,  примножати?  Може  краще  їх  сховати?
                                         Та  один  талант  розвиваєм,  талант  виживання
                 і  самозбереження.  І  тут  не  маємо  обмеження,  лише
                 застереження  -  не  закопуйте    свої  таланти  -  Царства
                 Божого  гаранти.                                                  (  Мт.  25.  14-30)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814325
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2018


На чорній землі білий хліб родить.


                             На    зелене  світло  -  рушай!
                             На  червоне  -  стій!
                             Пропусти  сніговій.
                             Ми  гулі  часто  набиваємо,
                             Життєвий  досвід  здобуваємо  -
                             Гіркий,  терпкий,  кислий,  солоний,
                             Та  ще  й  від  нього  холоним,
                             Замерзаєм  та  ...
                               Життя  долаєм.
                               На  хліб  так  важко
                               Треба  заробляти.
                               А  хтось  хоче  хліб  наш
                               Забрати.
                               Та  ми  навчилися
                               Кусочком  хліба  ділитися,
                               Та  владою  -  ніяк.
                               Не  ділиться  на  двох
                                 Вона.
                   
                                 Ось  бери  і  владарюй!
                                 Владарюй  і  господарюй.
                                 І  уяви  собі,  що  весь  світ
                                 У  твоїх  ніг,  а  Україна  -
                                 В  руках.  Ах!
                                 Хоч  і  був  би  ти  володарем  світу,
                                 Та  не  часу.
                                 
                                   Час...  Це  така  субстанція.
                                     Вибирай  свою
                                     Життєву  дистанцію.
                                     На  коротку  чи  довгу  біжиш?
                                     Ти  часом  своїм  дорожиш?

                                     На  коротшу  і  часу  дається
                                       Меньше  та  бігти  треба  швидко,
                                       Доганяти  час.
                                       А  на  довгу  -  і  часу  більше
                                       Дається,
                                       Та  хай  тобі  не  здається,
                                       Що  він  нескінчений.

                                       Не  заграйся  владою,
                                       Не  залишись  зі  зрадою.
                                       Не  прогав  свого  часу
                                       Прославити  країну  нашу.
                                       
                                       За  бідних,  немічних  й  сиріт
                                       Не  забувай  
                                       І  Господа  у  серці  май!
                                       
                                       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813892
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2018


Осіння депресія.



                                                             Як  зберегти  свою  нам  ідентичність?  До  волі  Божої
                                     всі  ми  маємо  дотичність  і  співдіємо  із  нею,  називаючись  
                                     українською  сім"єю.
                                                             Розкидані  по  всьому  світу,  проте  нам  не  бракує
                                     духовного  граніту.  І  творимо  його  із  нашого  ми  моноліту.
                                                               І  згине  осіння  депресія.  А,  що  там  наша  сесія?
                                     До  виборів  готуються  парламентарії.  Ах,  бідні  "  пролета-
                                     рії".  Ми  знову  пролітаємо.  У  теплі  краї  відлітаємо,  щоб
                                     не  бачити  як  чубляться,  губляться,  зникають  совість,
                                     гідність,  душа.  А...  А  землю  свою  ми  мусимо  зберегти
                                     і  самі  збережемося,  коли  на  Божий  голос  відізвемося:
                                     "  Прийдіть  до  Мене  всі  струджені  і  обтяжені  і  Я  заспо-
                                         кою  вас;  візьміть  ярмо  Моє  нВіа  себе  і  навчіться  від
                                     Мене,  бо  Я  лагідний  і  смиренний  серцем  і  знайдете
                                     спокій  душам  вашим"    (  Мт.11.  28  ).
                                                             Ну,  що  це  за  самозахист,  коли  Господь  не
                                     захищає.  "  Коли  Господь  та  не  будує  дому,  -  дарма
                                     працюють  його  будівничі.  Коли  Господь  не  зберігає
                                     міста  -  дарма  пильнує  сторож"  (  Пс.  127.1).
                                                             Він  серця  наші  знає.  Господи!  А  де  тебе  шукати?
                                     Куди  нам  ще  подати,  податися?  Ми  з  долею  знову  зібра-
                                       лись  змагатися.  Та  не  з  долею,  а  з  недолею.
                                                               Усім  своїм  духом  і  волею  єднаємось  із  країни
                                     долею.  Як  вийти  нам  з  духовної  руїни,  не  згубити  святі
                                     почуття?  Господи!  Дай  прозріння,  щоб  серед  туману
                                     не  зайти  в  оману.
                                                               Депресія.  Агресія.  Рецедив.  Невже  життя  уже
                                     без  див?  Та,  ні!  Віри  не  втрачаймо.  Любов"ю  зневіру
                                     перемагаймо.  Хоча  на  носі  зима,  та  якось  грітися  треба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813822
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2018


Хай сонце не заходить над вашим гнівом.



                             Ах,  ця  образа.  Ну,  і  зараза!
                             У  душу  летить  каміння.
                             Ну  яке  ж  це  життя?
                             Животіння.
                               Немає  бажань  та  хотіння.
                               Зникає  горіння.
                               Лишається  одна  образа
                               І  важкість  на  душі.
                               І  закриваються  
                               Двері  її.
                               І  лишається  із  своєю  образою
                               Вона  сама.
                               Сам-на-сам.
                               Ні!  На  поталу  ворогу
                               Душі  не  віддам.
                               Вона  так  прагне  почути  тебе.
                               Скажи  хоч  слово  одне.
                               О!  Є!  Слово.  Готово!
                                 Воно  торкнулося  душі
                                 І  щезли  образи  вужі.
                                 Радість  душу  наповняє.
                                 Тяжість  з  серденька  зникає.

                                 Послання  Апостола  Павла  до  Ефесян
                                 4.  26.  "    Хай  сонце  не  заходить  над  вашим  гнівом".
                                   4.27.    "  І  не  давайте  приступу  дияволові".
                                   4  31  .  "Усяка  гіркота,  гнів,  лють,  крик  та  хула  мусять  бути
                                                           викорінені  з-посеред  вас  разом  з  усією  злобою".
                                     4.32.  "  Але  будьте  добрі  один  до  одного  та  милосердні,
                                                           прощайте  один  одному,  як  Бог  у  Христі  вам  простив".
                                                           
                                         

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813817
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2018


Ти подобаєшся мені.



                       Ну,  не  можна  тебе  не  кохати.
                       Кохання  гріх  втрачати.
                       Ним  душу  ми  рятуєм.
                       Один  одного  на  відстані
                       Вже  відчуваєм.
                       Ось  що  значить  кохаєм.

                       Твоя  душа  в  моїй  душі.
                       І  зовсім  це  не  міражі.
                       Любов  оця  -  блаженства  мить.
                       В  любові  твоїй  так  хочеться  жить.
                       Постійно  в  ній  перебувати.
                       Ну,  як  ці  миті  щастя
                       Не  втрачати?
                       

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813669
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2018


Скажи своє слово.



                             І  хай    воно  буде  "так"  або  "ні".
                             Будуть  щасливими  
                             Наші  із  вами  ще  дні.
                             Україна  у  серці  Є  -  так,
                             А  якщо  -  ні,
                             Тоді  слова  про  любов  до  неї
                             Пусті.
                             У  серці  Господь  живе  -  так,
                             А  якщо  -  ні,
                             Шукайте  його.
                             Даються  ще  дні.
                             Третього  слова  -  нема.
                             Вже  скоро  надійде  зима.
                             А  там  відкриється  нам
                             Таємниця  Різдва.
                             Два.  Ти  і  я.
                             Господь  сила  моя.
                             А,  знаєш  -
                             Я  не  твоя  і  ти  не  мій.
                             Інакше  думати  не  смій.
                             Це  реально,  хоча  печально.
                             Та  не  сумуй.
                               Сум  у  радість  перейде,
                                 Коли  весна  прийде.
               "  Нехай  буде  слово  ваше  :  так-так;  ні-ні,  а  що  зверх  цього,  те  від
                     лукавого"            (  Мт.  5.  37)            

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813287
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2018


Пробилося джерело.


                                     Не  забруднюй  любові  джерело!
                                     Воно  на  спасіння  дано.
                                     Із  нього  п"ємо  воду  живу.
                                     Вгамовуєм  спрагу  постійно  свою.
                                     
                                     Духовну  спрагу  і  голод  душі
                                     Не  можуть  вгамувати  
                                     Багаті  мужі.
                                     Усі  шукають  оте  джерело,
                                     А,  знайшовши,
                                     Не  забруднюйте  його!
                                     Не  кидайте  туди  сміття,
                                     Не  паскудьте  своє  життя.

                                     Воно  таке  швидкоплинне.
                                     Пісня  любові  наша
                                     Хай  лине!
                                     І  досягне  небес.  Авжеж!
                                     Пробилося  у  наших  душах
                                     Оте  джерело.
                                     Ось  тут  воно!
                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813176
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2018


Рятуйте!


                                                 Світ  бездушних  і  жорстокосердних  людей.  От  і  виживай.
                                   Рятуйте  душу!  Якщо  загине  вона,  то  не  буде  між  нами
                                   любові,  співчуття,  милосердя,  розуміння.
                                                   Не  кидайте  у  душу  каміння!  Його  уже  час  збирати.
                                     Усе  своїми  іменами  будем  називати.  Бога  в  душі  немає  -
                                     пустка  там.  Та  порожнім  місце  не  буває.  Вмить  лихий
                                     його  займає.  І  він  володітиме  душею,  і  буде  у  змові  із
                                     нею.
                                                   Рятуймо  душу!  Бережімо  кожне  життя  ради  нашого
                                     майбуття,  ради  прийдешніх  поколінь.  Амінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813174
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2018


У кожного свій погляд.


                                 Кожен  має  свій  погляд
                                 На  життя,  щастя,  любов.
                                 Ого!  Який  погляд.
                                   Моторошно  стало.
                                   Блискавичний!
                                   О!  Це  удар.
                                   Аж  кинуло  в  жар.
                                   Ти  душу  побачив  в  очах.
                                   Вона  дивилася  на  світ
                                   Та  ні,  не  твоїми  очима.

                                   Закриваю  очі,  
                                   Щоб  ніхто  не  врочив.
                                   Та  той  погляд  
                                     Зі  мною,
                                     В  мені  і  душа...
                                     Душа  на  дні.
                                     Аж  у  п"яти  подалася
                                     Та  не  здалася.
                                     Погляд.  Тиск.  Жар.
                                     Оце  удар!
                                   
                                     Та,  щоб  не  сталося  біди
                                     Краще  в  очі  не  гляди.
                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813068
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2018


Зустрічаємо Димитрія Солунського.


                           Ото  вчепилося  лихе.
                             Лихо.  Тихо.  Темно.  Холодно.
                               У  осінь  глибоку  йдемо.
                               А  там  і  зима.
                               Та  то  не  біда.

                               Святий  Димитрій  до  нас
                                 Уже  йде.
                                   І  розвіється  усе  лихе.
                                   Він  силу  велику
                                   Від  Господа  має,
                                   Всю  нечисть  
                                   З  дороги  змітає.
                                   І  від  усяких  бід  
                                   Звільняє  тих,
                                   Хто  на  поміч  його
                                   Призиває.

                                   Димитрію,  мученику  непереможний,
                                   Ти  бісів  геть  від  нас  жени
                                     І  до  перемоги    веди
                                     Над  своїми  пристрастями
                                     Й  гріховними  пожаданнями.
                                     А  то  нам  важко  справитися
                                     Лише  своїми  стараннями.

                                     Будь  з  нами  
                                     У  нашій  боротьбі
                                     З  гріхами,  щоб
                                       Над  плоттю  пожадливою
                                       Нам  запанувати.
                     
                                     Дух  перемоги
                                     Заставив  лихого  тікати.
                                     Святий  Димитрію,
                                     Бісів  прогонителю,
                                     Рятуй  нас  від  напастей
                                     І  нечестивого  капостей.
                                     
                   
                                   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813013
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2018


І як те щастя втримати?

                             Не  гонися  за  двома  зайцями,
                             А  то  жодного  не  впіймаєш.
                               А  ти  як  гадаєш?
                               Задовільняйся  малим
                               І  не  будеш  таким  злим.
                               
                               І  життя  буде  гарним,
                               Коли  щастя  своє  ти  
                               Зможеш    втримати,
                               Адже  від  тебе
                                 Воно  надумало  тікати.
                                 Щось  не  сподобалось
                                 Йому.
                                 А  ти  спитай  у  себе
                                   -  Чого  тобі,  душе,
                                       Так  багато  треба?

                                 І  комора  твоя  повна,
                                 А  душа  голодна.
                                 І  радості  життя
                                 Уже  не  відчуваєш,
                                 Постійно  про  статки
                                 Лиш  дбаєш.

                                 І  так  вже  привик.
                                 І  топче  душу
                                 Той  захланий  черевик.
                                 А  душа  та  стогне  і  кричить
                                   -  Дайте  но  ще  пожить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812927
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018


Без діла слабіє сила.



                               Царство  Боже  здобувається  силою,
                               Силою  духа,  думки,  слова...
                               І  слово  твоє  -  не  полова,
                               І  мова  твоя  чудова.
                               А  ще,  коли  ти  віриш  в  чудеса  -
                               Вони  стаються,
                               Коли  за  роботу  всі  дружно  беруться.

                               Хоч  люди  ми  немічні,
                               Та  дух  в  нас  бадьорий.
                               Не  падаєм  на  дусі.
                               Ми  в  постійному  русі.
                               Лише  рух  приводить  до  змін,
                               Нам  не  бракує  в  житті  перемін.
                               День  на  ніч,  осінь  на  зиму-
                               Так  багато  диму,
                               Та  не  палає  ватра.
                               Підкинь  і  ти  своїх  дровець,
                               Шукає  свого  пастира  стадо  овець.

                               "  Від  часів  Йоана  Христителя  і  понині  Царство  небесне
                                   здобувається  силою"  (  Мт.  11.  12).
                                 "  Пильнуйте  й  моліться,  щоб  не  зазнати  спокуси:
                                     дух  бадьорий,  плоть  же  немічна"  (  Мт.  26.41)
                                 "  Я  добрий  пастир.  Добрий  пастир    життя  своє
                                     за  овець  покладе.  Злодій  тільки  на  те  закрадається,
                                     щоб  красти,й  убивати  та  нищити.  Я  прийшов,  щоб
                                     ви  мали  життя,  і  подостатком  щоб  мали"  (Ів.  10.  11,  10)
                                 
                             
                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812654
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018


Щастя легко не дається.


                                       Довго  не  прийдеться  тобі  сумувати.
                                       Сум  у  радість  обернеться  і
                                       Все  пережиття  минеться,
                                       Коли  віра  є  і  любов,
                                       Як  місток  між  мною  і  тобою.
                                       Щастя  дається  дорогою  ціною.
                                       Без  страждання  не  обійтися.
                                       По  містку  любові  пройдися.
                                       Прийди  до  мене.
                                       Коли  забудемо  усі  образи
                                       І  непорозуміння,
                                       Знов  відчуємо  в  любові
                                       Наших  сердець  горіння.

                                         Та,  що  це  за  життя  без  каяття?
                                           І  хто  не  вміє  прощати  -
                                           Любові  йому  не  мати.
                                           Приймімо  каяття  як  дар
                                           І  витримаємо  життя  удар.
                                           І  прощення  одержимо
                                           У  Бога  Отця.
                                           І  не  буде  нашій  любові  кінця.

                                         

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812651
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018


Порятунок у бурхливому морі життя.



                                   Не  топчися  по  душі
                                     І  святих  почуттях.  Ах!
                                     Болить.
                                     І  не  гостри  ножі,
                                     Надармо  вся  твоя  затія.
                                     На  Господа  наша  надія.
                                     Він  стереже  
                                     Життєві  дороги
                                     І  знає  всі  наші  
                                     Тривоги.
                                     
                                     Дорога  нелегка
                                     До  перемоги.
                                       Не  здаватись
                                       І  духом  не  падати.
                                       Й  перетреться  все  лихо
                                       На  жорнах  життя,
                                       Коли  віра  жива.
 
                                     То  любов  спричинила  ту  біль.
                                     
                                     І  гіркота  на  серці  полинова.
                                     Ах!  Доля  наша  калинова.
                                     Лише  на  морозі  солодшою  стає.
                                     Бог  свою  руку  помочі  дає.
                                     Його  Ангели  понесуть  нас
                                     Над  прірвою  життя,
                                     І  новий  зміст  набуде
                                     Наше  буття.

                                     "  Бо  ти  сказав:  "  Господь  -  Надія  моя",  і  Всевишнього  ти  обрав
                                         за  оборонця  собі.  Отже  не  прийде  до  тебе  лихо  і  пошесть
                                         не  наблизиться  до  оселі  твоєї.  Бо  Він  Ангелам  Своїм  звелить,
                                         щоб  охороняли  тебе  на  всіх  стежках  твоїх".
                                                                                                                         (  Пс.  90.)
                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812279
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2018


Приймаєм, що дається.


                             О!  Господи,  яка  краса.
                               Підкоряють  голуби  небеса.
                               У  просторі  повітрянім  ширяють,
                               Смак  свободи  відчувають.
                               Сонечко  торкнулося  їх  крил.
                               О,  диво  з  див.
                               Життя  на  крилах  голубів
                               Відчути  кожен  з  нас  хотів.
                           
                               Глянь  ти  у  небесну  даль
                               І  зникне  вся  твоя  печаль.
                               Ах,  ця  неба  синява
                               Так  тримає  нас  вона.
                               Погляд  важко  відвернути.
                               Україні  бути!
                               Й  жити  у  віках.
                 
                               Всім  героям  
                               Слава  й  честь!
                               Наша  пам"ять  жива.
                               Пам"ятаємо  ми  про  вас
                               Не  тільки  в  цю  днину
                               І  цей  поминальний  час.
                             
                               Знають  сонце  й  небеса
                               Всі  наші  помисли  й  серця.
                               Кров"ю  своєю  землю  
                               Зросили  ви,
                               Щоб  у  мирі  й  любові
                               Жили  всі  ми.

                               Голуби  як  символ  миру
                               В  цю  прекрасну
                               Осінню  днину
                               Сповіщають  нам  -
                               Хай  кожен  свій  мир
                               Творить  сам.

                               Він  дається  небесами.
                               Господь  із  нами,
                               А  ми  із  ним  
                               Й  кінець  прийде
                               Задумам  лихим.

                           "  Мир  Свій  вам  даю!  Я  даю  вам  не  так,  як  дає  світ.
                               Серце  ваше  нехай  не  тривожиться,  ані  не  лякається!"
                                                                                                             (  Ів.  14.27)

                             

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812013
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2018


Перлина життя.



                                                               І  стали  на  рушничок  щастя  він  і  вона.  І  прожили  
                                 у  парі  30  років.  Бувало  все,  бо  ж  подружнє  життя  -  не  мед.
                                   Бува  гірким  як  полин  і  терпким  як  терен.  Та  і  митті  щастя
                                   у  нім  непоодинокі.  Та  це  лише  митті,  заради  яких  мусимо
                                     жити,  терпіти,  страждати.
                                                                 Щастя  легко  не  дається.    І  народжується  воно
                                     в  муках.
                                                                   Вони,  ці  дві  половинки,  поєднані  Господом,
                                       немов  мушля.  За  стільки  літ  подружнього  життя  вирос-
                                       тили  свою  перлину,  що  коханням  зоветься.  І  ховають
                                       її  від  світу.
                                                                   О,  дивовижне  це  почуття.  Воно  дає  життя.
                                       У  нім  велика  сила.  З  ним  ми  непереможні  і  душі  наші
                                       непорожні.
                                                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811845
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018


А хто його зна.


                               І  виростають  уже  хвостик  і  ріжки.
                               Уподібнюємось  до  чортика  трішки.
                               А  в  душі,  душі...  яка  каламуть.
                               Тиші  і  спокою  шукає  кожен,  мабуть.
                               Та  де  ж  їх  знайти?
                                 І  як  спокійно  дивитись
                                 На  увесь  цей  трам-тара-рам?
                                 А  може  нам  вже  всеодно,
                                 Невже  ідемо  всі  на  дно?
                         
                                 Корабель  державний  
                                 Подає  сигнал  SOS  у  Вселенну!
                                 І...  відчуваєм  силу  незбагненну.
                                 Вона  дається  нам  згори.
                                 Лише  твори,  будуй,  живи!
                                 Живи  в  любові.
                                 Ми  люди  чудові,
                                 Поки  не  вчепив  нас  лихий.
                                 В  образі  Ангела
                                 Диявол  ширяє.
                                 Ось  тут,  тут  десь  літає.
                                 І  тут  вже  не  до  спокою.
                                 Не  спи!  
                                 Душу  рятуєм  дорогою  ціною.
                                 Ціною  життя?
                                 О,  скільки  пішло  їх  уже
                                 В  небуття.
                                 А,  що  те  небуття
                                 Вже  спокійне  життя?
                                 А  хто  його  зна,
                                 Коли  наших  душ
                                 Вже  порожня  казна.
                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811384
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018