яся

Сторінки (12/1131):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

А ось і весна!



                                                 А  й  справді  важко  бути  собою  і  змиритися  з  тією  роллю,
                           яку  призначили  тобі  небеса.  Тож,  проживаємо  своє  життя  і  вико-
                           нуємо  своє  завдання  -  бути  собою,  бути  людиною.
                                                     А  він  лишився  собою,  був  людиною.  Захоплюватись  ним
                           можна  не  одною  годиною.  Та  я  лише  одне  скажу  -  любив  життя  й
                           людей  і  ніс  у  світ  добро  і  мир.  Як  звати  його?  Любомир.
                                                       26  лютого  пом"янули  його  88  річницю  народженя.
                             Швидко  дні  минають,  як  птахи  пролітають.  О!  Це  до  нас  вони  уже
                             з  весною  летять  і  радісно  так  гомонять.
                                                       Щоб  нащадки  тебе  пам"ятали  треба  щоб  не  тільки  ноги  
                             твої  на  землі  цій  слід  свій  лишали.  І  де  ті  добрі  справи?  Та  без  тебе
                             не  буде  забави.  Святкуємо  перший  день  весни.  І  третій...,  і  восьмий,
                             і  дев"ятий...,  і  двадцятий,  і  двадцять  перший  будем  святкувати.
                                                       Хіба  ж  нам  не  знати,  що  частину    у  ній  кожен  свою
                             буде  мати.  Тож,  зустрічаємо  весну!  І  я  назустріч  їй  іду.
                         
                                               А  ось  вам,  любі,  подарунок  весни  -  думка  у  спадок  Блажен-
                             нішого  Любомира.  "  Моє  велике  бажання  -  бути  людиною...  Людина  -
                             це  особа,  яка...  справляє  на  нас  враження.  Зустрівшись  із  такою
                             людиною  ви  відходите  від  неї  кращим..."
                             "  Старайтеся  бути  справжніми  людьми,  бо  це  Божа  воля.  Бути  
                               людиною  -  це  велика  гідність...  Наша  гідність  є  від  Бога,  але  її
                               треба  розвивати,  ушляхетнювати.  Якби  на  світі  було  більше
                               людей,  то  світ  ставав  би  кращим.  Бути  людиною  -  це  також
                               ставати  великою  частиною  святости..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021


Лесина весна.

                                       Пройшовши  через  муки,  біль,  страждання,  втрачала
                   надію  та  зберегла  любов  і  віру.    "  Ні!  Я  жива!  Я  буду  вічно  
                   жити!  Я  в  серці  маю  те,  що  не  вмирає".  Все  життя  долала
                   холод  зими,  йдучи  назустріч  своїй  весні.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021


І знайшовся той, хто загубився.




                                                           Сорок  днів  після  хрещення  перебував  ти,  Господи,
                         в  пустелях  наших  душ,  просвічуючи  їх  своїм  світлом,  світлом  
                         Богопізнання,  пізнання  тебе  як  істинної  любови.  І  відкрилися  
                         нам  духовні  очі  на  гріховну  природу  нашу.
                                                           О!  Гріх  відкидати  любов,  що  рятує,  наповнює  життя
                         змістом,  є  джерелом  натхнення.  У  ній  і  відчувається  краса  життя.
                                                             О!  Гріх  -  пристрасть  і  пожадливість  похоті  не  дають
                           осягнути  ту  істинну  любов.  
                                                             І  нині  ми  як  той  блудний  син  просимо  прощення  в  Отця
                           Небесного  за  те,  що  відвернулися  від  нього,  покладаючись  на  свої
                             сили,  розум  і  керуючись  своїми  емоціями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021


Миттєво змінюється час.



                                                             Ого!  Піддала  градусів  весна  і...
                                                             Закипіло.
                                                             Шквал  емоцій  зносить  на  шляху
                                                             Усе  і  несе,  несе.
                                                             І  ось  цей  струмок-  потічок
                                                             Несе  оті  розігріті  почуття,
                                                             Щоб  воскресла  рідна  матінка
                                                             Земля,  яка  ховає  у  собі
                                                             Життя.
                                                             Дай,  Боже,
                                                             І  зародить  гоже,
                                                             Людям  на  добро.
                                                             Бережімо  один  одного
                                                             І  свої  світлі  почуття
                                                             На  вічне  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021


Топить лід твоя любов.



                                                             Який  чудовий  світ  цей  є,
                                                             Бо  у  нім  любов  твоя  живе!
                                                             Любов,  що  немає  меж
                                                             І  перешкод  для  неї
                                                             Ніяких  нема.
                                                             Вона  живе  і  зараз,  і  ось  тут.
                                                             І  як  любов  оту  зовуть?
                                                             І  наповнює  вона
                                                             Наші  серця.
                                                             І  ніхто  не  пізнає  її  докінця.
                                                             Не  можна  й  вимірять  її.
                                                             Лише  глибинне  серця
                                                             Відчуття  
                                                             Оту  любов  поглинає  щодня,
                                                             Щоб  жити.
                                                             О!  Як  прагне  її  душа.

                                                             І  топиться  сніг,
                                                             І  скресає  лід.
                                                             Любов  твоя  
                                                             Рятує  від  бід.
                                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021


А роки летять як коні.



                                         І  прискорює  життя  наш  рух.
                                         Та  метушня  нас  у  полон  захопила
                                         І  втрачається  життєва  сила.
                                         А  ще  й  зима  з  дороги  збила.
                                         Снігом  все  так  замело
                                         Й  не  туди  життя  пішло,
                                         Заблукало  десь  воно.
                                         О!  Запах  весни  
                                           Вже  чується  нам.
                                           І  бути  весні,
                                           І  бути  любові,
                                           І  бути  нам.
                                           За  все  ми  вдячні  небесам.
                                           Весна!  
                                           Й  світліше  на  душі  стає,
                                           Коли  весна  там  є.
                                           Життя  прекрасне.
                                           І,  якщо  Господь  нас  веде  -
                                           Не  заблукаємо  нігде.

                                           Рівняймо  свої  дороги,
                                           Щоб  не  знали  втоми  ноги,
                                           Щоб  світліла  голова
                                           Й  не  спіткнулася  нога.
                                           І  наша  дорога
                                           Веде  нас  до  Бога,
                                           Бога  Правди,  Життя  і  Любови.
                                           І  вийдем  на  пряму  дорогу,
                                           Коли  довіримося  Богу.

                                           "  В  пустині  (  своїх  сердець)  готуйте  дорогу  для  Господа,
                                                 рівняйте  стежки  йому"  (  Мт.3.3).

                                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021


Ким би ти не був.




                                                                                           Хай  благословенним  буде  той  день,  коли  
                                       з"являється  на  світ  людина,  і  той  час,  коли  Господь  наділяє
                                       її  долею,  і  та  мить,  коли  вона  голосно  звіщає  про  себе  "  Ау!
                                       Я  уже  є!"    Вона  прийшла  у  цей  світ,  щоб  пізнавати  його  і  себе
                                       у  нім,  пізнавати  свого  Творця  і  його  волю.  А  воля  його  -  пізнати
                                       істинну  любов  і  того  хто  її  нам  дарує.  А,  пізнавши  ,  свідчити
                                       її  усім  своїм  життям.
                                                                                           І  хай  щастить  тобі,  людино,  у  житті  знайти
                                       свою  дорогу  і  зустріти  на  ній  спасенну  любов.  Агов!  Ким  би  ти  
                                       не  був,  будь  людиною,  Божою  дитиною,  що  мандрує  до  своєї
                                       весни.  А  весна  -  то  воскресіння  життя  і  любові.  О!  Яка  чується
                                       сила  в  однім  отім  слові  .....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2021


Не нарікаймо.



                                           Не  нарікаймо  на  життя.
                                           Воно  дається  нас  сповна.
                                           Вчимося  лиш  його  прийняти.
                                           І  знаєм  ми  з  тобою,
                                             Що  не  під  силу  нам
                                             Змінить  його,
                                             Коли  не  дасться    зверху
                                             Нам  того.

                                             "  Боже,  дай  нам  сили  змінити  те,  що  ми  можемо  змінити.
                                                 Дай  нам  терпіння,  щоб  змиритися  з  тим,  чого  ми  не  мо-
                                                 жемо  змінити.  І  дай  нам,  Боже,  мудрості  відрізнити  одне
                                                 від  другого"      (  Св.  Августин).

                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2021


Знайди її.



                                                           А  ми  з  тобою  не  лише  чекаємо,  а  й  шукаємо  її.
                   О!  Весна.  Вона  змінює  наші  серця  і  перетворює  їх  на  квітучу  оазу.
                     І  цього  разу  весна  не  заставить  на  себе  довго  чекати.  Йдемо  її
                     шукати,  бо  сказано  "  шукайте  і  знайдете,  стукайте  і  відчинять  вам,
                     просіть  і  дасться"  (  Мт.  7.7).
                                                         Просвітлені  істинним  світлом  Богопізнання  ,  йдемо  за
                     Христом,  що  є    ,,  дорога,  правда  і  життя"(Ів.14.6).  Він  приведе  нас
                     до  Отця.  "  Шукайте    найперше  Царства  небесного  й  правди  Його,
                     а  все  це  вам  додасться"  (  Мт.6.  33).
                                                       Весна,  як  і  Царство  Небесне  близько.  Готуймо  серця,
                     бо  весна  із  сердець  наших  виходить.  
                                                         Ось  вона  уже  у  серце  наше  входить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2021


Будьмо здорові.



                                                                   Відчуй    запах  тієї  любові.
                                                                   Вона  пахне  хлібом  і  весною.
                                                                   А  ми  з  тобою  наповнимо
                                                                   Наші  келихи  життя
                                                                   Вином  Божої  любови  і  ...
                                                                   Будьмо  здорові!
                                                                   Пиймо  до  дна!
                                                                   
                                                                   І  най  не  забракне  нікому  вина,
                                                                   І,  щоб  хліба  вдосталь  було,
                                                                   І  ми  з  тобою  були  одно.

                                                                   "  Щоб  усі  були  одно,  як  ти,  Отче,  в  мені,  а  я  в  тобі  і,
                                                                         щоб  і  вони  були  в  нас  об"єднає;  щоб  світ  увірував,
                                                                         що  ти  мене  послав.  І  славу,  що  ти  дав  мені,  я  дав
                                                                         їм,  щоб  вони  були  одно  так  само,  як  і  ми  одно".
                                                                                                                                                         (Ів.17.  21-22).  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021


Шукаємо дорогу до весни.




                                                                 Перед  нами  засніжені  далі.  Куди  рухатись  далі?
                                     Шукаємо  дорогу  до  храму  своєї  душі.  О!  Як  важко  йти  із
                                     тягарем  гніву,  образ,  терпіння  крізь  холод,  заметіль,  
                                     непорозуміння.  Та  ми  йдемо,  йдемо  назустріч  із  Христом,
                                     який  дарує  надію  на  весну,  пробудження  і  воскресіння.  
                                     І  зростемо  ми  у  вірі,  що  Христос  -  син  Бога  живого  виведе
                                     нас  на  дорогу,  яка  веде  до  Небесної  батьківщини.  
                                                                 Обов"язково  зустрінемо  у  храмі  своєї  душі  
                                     Сина  Божого  як  Любов,  що  спасе  нас  від  погибелі,  
                                     гріховного  мороку,  зла,  нетерпимості,  бездуховності...
                                                                     Йдемо  до  Стрітення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2021


Світильники Божої Правди.



                                         О,  три  великі  світильники,
                                           Василію,  Григорію,  Іване!
                                         Нехай  світить  ваше  світло
                                         І  нам  нині  у  гріховній  темряві
                                         Нашого  життя.
                                         Віра,  надія,  любов
                                         Поєднала  вас  немов
                                         Тройцю  Єдиносущну,  
                                         Що  від  Отця
                                         Через  Сина
                                           У  Дусі  Святому
                                         Відкриває  правду  тому,
                                         Хто  її  шукає.
                                         Тож,  помагайте  нам,  святі,
                                           Знайти  Божу  Правду  на  землі.
                                         А!  Вона  близько?
                                         У  нашій  душі.
                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021


У полоні стихії.



                                                 І  засипало  нас  снігом.  Ото  накрило.
                                                 Візьми  мене  під  своє  крило,  крила,
                                                 Бо  зима  так  затиснула,  що
                                                 Душа  і  тіло  охололи.
                                                 Як  важко  жити  без  любови.
                                                 О!  Біля  тебе  розтаю.
                                                   Кап-кап-кап...
                                                 І  капають  сльози,
                                                 Радості  сльози.
                                                 Це  радіє  душа,
                                                 Бо  в  ній  зародилась
                                                 Весна!

                                                 "  Почуй,  Боже,  молитву  мою,
                                                     Вислухай  благання  моє.
                                                     Від  краю  землі  взиваю  до  Тебе,
                                                     Бо  ниє  серце  моє.
                                                     Виведи  мене  на  скелю,  
                                                     Що  для  самого  мене  недосяжна.
                                                     Бо  Ти  -  Надія  моя,  Ти  -  Скеля  моя,
                                                     Ти  -  Захист  мій  від  ворога.
                                                     Дай  мені,  Боже,  навіки  оселитися
                                                     В  Оселі  Твоїй  та  найти  спокій
                                                     Під  покровом  крил  Твоїх..."
                                                                                                       (  Псалом  60.(61).)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021


Ото замело.



                                     Ото  замело!  
                                       І  загрузли  ми  у  кучугурах
                                       Бездуховності  і  жорстокосердя  нашого.
                                       І  керує  нами  твариницький  інстинкт
                                       Виживання.
                                       І  вибратись  звідти  нам  годі.
                                       А  життя  прекрасне.
                                       Та  коли  холодно  
                                       І  замерзає  тіло  і  душа,
                                       А  за  плечима  ні  гроша  -
                                       Тоді  лишається  ...
                                       До  тебе,  Господи,  взиваєм:
                                       "  Рятуй,  рятуй,  Боже,  
                                           Дітей  своїх!
                                           Бо  вже  так  розмножився
                                           Наш  гріх,  що
                                           Немає  навіть  радості
                                           Від  зимових  утіх
                                           І  не  можемо  знайти  ми
                                           Спасіння  доріг,
                                           Дорогу  спасіння,
                                           Вона  бо  одна".
                                           Ото  замело
                                           І  на  манівці  життя  зайшло.
                                           Через  усі  сніговії,  труднощі
                                           І  заметілі
                                           До  тебе,  Господи,  іду,
                                           Бо  тебе  я  люблю.
                                           Ти  наше  спасіння,
                                           У  твоїй  любові
                                           Наше  прозріння.

                                           "  Я  дорога,  і  правда,  і  життя.  До  Отця  не  приходить  ніхто,
                                               якщо  не  через  мене".  (  Ів.14.6).
                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2021


Чи це безвихідь?



                                                             І  загнало  життя  тебе  в  глухий  кут.    Поставили  мат,
                             оголене  життя  потужністю  у  сотні  ват.  Невже  безвихідь  і  кінець?
                             Та,  ні.  
                                                             Геть,  дух  безвиході,  подавленості  і  депресії!  Як  багато
                             у  цім  світі  агресії,  грошолюбство  розмножилось  як.  Розрослася  
                             влада,  побільшала  слава,  розвелося  марнотратство  і  з  душі  зникає
                             багатство.  Куди  дівається  воно?  О!  Лихий  не  спить,  не  дрімає.  Нас
                             помаленько  він  присипляє,  у  стан  невизначенності  вводить,  за  
                             нами  слід  у  слід  ходить.  Ти  куди,  друже,  ідеш  із  заплющеними
                             очима?  Господь  чекає  нас  за  зачиненими  дверима.  Він  поведе  нас
                             у  новий  вимір  часу,  коли  розділимо  із  ним  його  ми  чашу.
                                                               І  відчиняться  двері.      
                             "  Я  є  двері.  Хто  ввійде  через  мене,  спасеться..."  (  Ів.  10.  9-10).
                               "  Господи,  не  відкинь  мене  від  лиця  твого  і  Духа  твого  Святого
                                   не  відійми  від  мене.  Верни  мені  радість  спасіння  твого  і  духом
                                   владичним  утверди  мене..."    (  Псалом  50).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2021


Віра і страх.



                               Маловіри,  латаймо  діри  душі,
                               Бо  розгубимо  усю  віру  й  любов.
                               І  замешкає  там  страх.  Ах!
                               Хоч  і  великі  у  нього  очі,
                               Та  не  бачить  він  і  не  чує,
                               Що  Господь  дітей  своїх  рятує.
                               "  Не  бійся"  -  каже  Христос.
                                 "  Ось  тобі  моя  рука,
                               Щоб  не  спіткнулася  твоя  нога.
                               Не  зійдеш  на  манівці,  
                               Але  душа  носитиме  рубці".
               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021


Не ховай свого обличчя.



                                   А  ти  оригінальний,  справжній,  
                                   Не  підроблений  і  не  копія  чиясь.
                                   А  я  от  думаю  -  чи  то  я,  чи  то  не  я.
                                   Та  все  таки  я.  І  спереду  назад  -я,
                                     І  ззаду  наперед    -  я.
                                     А  в  середині  мого    я  -
                                     Цілий  світ  радості,  болю,  пережиття.
                                     Осанна  тобі,  життя!
                                     Нерозгадана  таємниця,
                                     Де  ховається  щастя  птиця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021


Доводимо теорему життя.



                                   Доводимо  життєву  теорему.
                                   Ми  маємо  таку  ось  дилему-
                                   Любить  чи  не  любить.
                                   Я  спитаю  тебе  -
                                   А  ти  як  будеш  жить?
                                   Не  роби  іншому  те,
                                   Що  не  миле  тобі.
                                   Завжди  пам"ятай  це  собі.
                                   Значить,  будем  любить,
                                   Любитися  і  в  очі  один  одному
                                   Дивитися  так,  
                                   Щоб  побачити  душу.
                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021


Прокидайся, мій милий.




                                               І  знов  зима.  Овва!  Засніжило,  закурило,  душі  наші  притрусило...
                     снігом.  Затягнуло  холодом.  Чом?  Чом  за  мене  забуваєш,  а  чи  любови
                     дух  втрачаєш?  А!  Вельможна  плоть  його  приспала.  І  спить  той  дух,  а
                     чи  замерз?  А  плоть  ликує,  запах  теплого,  насидженого  місця  чує.
                                           О!  Хто  це  посмів  шановну  плоть  тривожить?  Та  це  ж  бо  дух
                     пробуджується  в  ній,  дух,  що  вище  плоті,  він  над  нею.  Хіба  дух  керує
                     нею?  Ні,  не  здається  плоть  без  бою.  І  нас  не  обмине  це  стороною.

                                             І  бореться  дух  із  плоттю,  плоть  із  духом.  Все  покрилось  білим
                     пухом.  Та  це  ж  Божа  благодать.  Стільки  часу  треба  було  ждать!  І...  
                     ось  примирення  прийшло  Й  зимова  плоть.  Ах!  Й  весняний  дух.  Ух!
                     Крокують  уже  разом  по  життю.  Переплелися  їхні  долі.  І  радості,  і  
                     смутку  в  них  доволі.  За  руки  побравшись,  крокують  до  волі.  Вони  ковалі
                     спільної  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021


Усьому приходить кінець.



                                                         Усьому  приходить  кінець.  Раніше  чи  пізніше  закінчиться
                       і  локдаун,  який  утворює  пустку  у  душах.  І  у  пустелю  наших  душ  
                       приходить  Ісус  після  хрещення.  Приходить,  щоб  наповнити  її  собою.
                       Та  лукавий,  що  запанував  душею  приступає  до  Господа,  спокушаючи
                       його  :  "  Коли  ти  Син  Божий  вели,  щоб  це  каміння  стало  хлібом".  Душа
                       черствіє  без  доброго,  правдивого,  щирого,  живого  слова,  яким  є  Боже
                       Слово.  Христос  каже  :  ,,  Чоловік  житиме  не  самим  хлібом,  а  кожним
                       словом,  що  виходить  з  уст  Божих".
                                                     Вдруге  підступає  лукавий  до  Господа,  кажучи:  ,,Коли  ти  Син  
                         Божий  кинься  з  гори  додолу  і...    ангели  візьмуть  тебе  на  руки,  щоб  ти
                           не  спіткнувся  об  камінь".  Відповів  Ісус  :  ,,  Не  спокушай  Господа  Бога
                           твого".  Дотримуємося  карантину  розумно,  не  панікуючи,  не  затьмарю-
                           ючи  розсудок.  Будьмо  обережні  у  своїх  діях  і  Бог  нас  буде  берегти.
                           Не  спокушаймо  і  ми  Господа  своїми  вчинками.
                                                     Втретє  підступає  сатана  до  Ісуса,  показавши  йому  всі  царства
                           світу  і  їхню  славу  і  каже:  ,,Оце  все  дам  тобі,  як  упадеш  ниць  і  поклониш-
                           ся  мені.  Промовив  Ісус  :  ,,  Геть,  сатано!  Господу  Богу  твоєму  поклониш-
                           ся  і  йому  єдиному  будеш  служити".
                                                   Щоб  душі  наші  не  були  пустелею,  живімо  як  Господь  нас  научає.

                                                                               (  Мт.4  1-11).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2021


А де ж поділася зима?

       

                                                       О!  Які  гарячі  почуття...
                                                         Без  них  нічого  не  вартує
                                                         Це  життя.
 
                                                         І  вмить  морози  відступили
                                                         Й  зима  розтала.
                                                         Любов  весь  холод
                                                         Геть  прогнала.

                                                       О!  Любов  -  велика  сила.
                                                       Чуєш  мене,  мила?
                                                         Так,  чую,  милий,
                                                         Голубе  мій  сивий.

                                                         Любов  -  величина  то
                                                         Стала,  постійна  і  незмінна
                                                         На  всі  часи  і  покоління.

                                                         І  прийшло  до  нас  прозріння.
                                                         Лиш  в  любові  є  спасіння,
                                                         У  тій  любові  неземній,  яка

                                                       "...довготерпелива,  лагідна,  яка  не  заздрить,  не  чваниться,
                                                         не  надувається,  не  бешкетує,  не  шукає  свого,  не  рветься
                                                         до  гніву,  не  задумує  зла,  не  тішиться,  коли  хто  чинить
                                                         кривду,  радіє  правдою,  все  зносить,  вірить  усе,  надіється
                                                         усього,  усе  терпить.  Любов  ніколи  не  минає.  А  тепер  
                                                         залишаються  віра,  надія,  любов  -  оці  три,  а  найбільша  між
                                                         ними  любов"    (  1  Коринтянам  13.  4-8,  13).
                                                         
                                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021


Богоявлення.

 

                                                   О!  Господи,  явися  нам!    Об"явися    як  безмежне
                                   Милосердя  і  введи  нас  у  таємницю  своєї  Любови,  зміцни  
                                   нас  у  вірі  і  збагати  надією.  Відкрийся  нам  як  повнота
                                   щастя  і  радості.
                                                           Господи,  ми  все  життя  шукаємо  тебе  і  нині,  
                                 очистивши  душу  у  купелі  Іванового  Хрещення,  зустрінемо
                                 Тебе  як  свого  Спасителя  і  Визволителя.
                                                         Пожадливість  плоті  і  отой  вогняний  язик  у  роті,  -
                                 то  наші  найперші  вороги,  що  у  полоні  гріха  нас  тримають.
                                   І  ти,  Господи,  визволяєш  нас  з  того  полону.
                                                             Час  Богоявлення  настав.  Бог  Отець  об"явив  нам
                                   свого  Сина  Духом  Святим,  щоб  через  нього  зробити  нас
                                   своїми  дітьми,  спадкоємцями  його  Царства.  І  настає  час
                                   повернення  блудного  сина  до  свого  Отця,  який  чекає  і  нас,
                                   щоб  прийняти  у  свої  обійми.
                                                             Тож,  не  блукаймо  у  темряві  гріха,  бо  маємо  Світло.
                                 "  Я  світло  для  світу.  Хто  йтиме  за  мною,  не  блукатиме  у  
                                     темряві,  а  матиме  світло  життя".  (  Ів.8.12).
                                                               Господь  наша  сила,  прозріння  й  життя.
                                                               О!  Хрещенська  водице,  очисти  душу  й  тіло  і  
                                     торкнеться  Господь  наших  сердець  так  уміло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021


Де шукати волі?



                             Відчула  потиск  дружньої  руки.
                             Для  нас  із  вами  світять  ці  зірки.
                             Зорі.  Як  багато  важать  в  нашій  долі.
                             За  щасливою  зорею  йдемо.
                             Сина  Божого  рожденого
                             На  шляху  життєвому  знайдемо.
                               І,  якщо  він  буде  в  нашій  долі  -
                               Приведе  усіх  до  волі.

                               "  Тож  коли  Син  вас  визволить,  то  справді  станете  вільні"
                                                                                                                     (  Ів.8.36).
                                   "Якщо  будете  перебувати  в  слові  Моєму,  то  ви  істинно  будете
                                     учениками  моїми  і  пізнаєте  істину  і  істина  визволить  вас".
                                                                                                                     (Ів.8.31-32).


                                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2021


Дарунок неба.


                                     Не  забуду,  не  забуду,
                                     Буду.
                                     Буду  дзвоником  в  душі  твоїй.
                                     Дзень-дзелень,
                                     Дзень-дзелень!
                                     Хай  щасливим  буде  день.
                                     І  рік  Новий.  Відкрий
                                     Нову  сторіночку
                                     Свого  життя.
                                     Хай  не  згасають  почуття.
                                     О!  Ці  Різдвяно-Новорічні.
                                     Божі  істини  є  вічні.
                                     Любов  -  твій  порятунок.
                                     Який  чудовий  подарунок
                                     На  Новий  рік  й  на  цілий  вік.
                                     Хай  щасливим  буде
                                     Кожен  чоловік.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021


Сійся, родися…




                                                                   Сійся,  родися  жито,  пшениця  й  усяка  пашниця!
                                 Хай  у  Новому  році  не  буде  ні  скалки,  ні  колоди  в  оці.  Хай
                                 щастить  нам  на  кожному  кроці.  Будьмо  здорові!
               
                                                                         І  вийшов  сіяч  сіяти.  І  впало  зерно,  що  Словом  
                                 Божим  зветься  на  родючий  грунт  наших  сердець,  бо  очистились
                                 вони  во  ім"я    рожденного  Божого  Сина  Ісуса  Христа  вогником
                                 Божої  Любові.  Прийде  час  і  проросте.
 
                                                                       Євангелист  Іван.

                                 1.  На  початку  було  Слово,  а  Слово  в  Бога  було,  і  Бог  було  Слово.

                                 2.  Воно  в  Бога  було  на  початку.

                                 3.  Усе  через  Нього  повстало,  і  ніщо  ,  що  повстало,  не  повстало
                                       без  Нього.

                                 4.  І  життя  було  в  Нім,  а  життя  було  Світлом  людей.

                                 5.    А  Світло  у  темряві  світить,  і  темрява  не  огорнула  його.

                                 6.  Був  один  чоловік  ,  що  від  Бога  був  посланий,  -  йому  ймення
                                         Іван.

                                   7.  Він  прийшов  на  свідоцтво,  щоб  засвідчити  про  Світло,  щоб
                                           повірили  всі  через  нього.

                                     8.  Він  тим  Світлом  не  був,  але  свідчити  мав  він  про  Світло.

                                     9.  Світлом  правдивим  був  Той,  Хто  просвічує  кожну  людину,  
                                               що  приходить  на  світ.

                                     10.  Воно  в  світі  було,  і  світ  через  Нього  повстав,  але  світ  
                                                 не  пізнав  Його.

                                       11.  До  свого  Воно  прибуло,  -  та  свої  відцурались  Його.

                                         12.  А  всім,  що  Його  прийняли,  їм  владу  дано  дітьми  Божими
                                                     стати,  тим,  що  вірять  у  ймення  Його.

                                         13.  що  не  з  крови,  ані  з  пожадливости  мужа,  але  народились
                                                     від  Бога.

                                           14.  І  Слово  сталося  тілом,  і  перебувало  між  нами,  повне  
                                                       благодаті  та  правди,  і  ми  бачили  славу  Його,  славу
                                                       як  Однородженого  від  Отця.
                                               


                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021


Різдвяний час.



                                                                       Та  ні,  Бику  не  варто  поклонятися,  його  обожествляти.
                             Хоча  він  є  символом  сили,  працьовитості,  витривалості  та  мало  в  тім
                             радості,  коли  ми  працюємо  як  ті  воли  і  тягнемо  покірно  те  життєве
                             ярмо  та  куди?
                                                                         Шукаємо  новонароджене  Боже  дитя,  що  входить
                               нині  у  наше  життя.  Шукаємо  його  не  як  Ірод  його  шукав,  а  як  
                               волхви,  несучи  йому  свої  дари.    І  ми  готуємо  дарунок.  Це  -  наше
                               сокрушене,  упокорене,  умиротворене  серце.
                                                                           І  воплотилося  Слово  Боже  і  став  Бог  людиною,
                               немовлям  прийшов  у  цей  світ.  Та  світ  його  не  прийняв.  А  хто  
                               прийме  його    -  дитиною  Божою  назветься.  І  най  кожен  із  нас
                               гріховного  Ірода  стережеться,  що  губить  тіло  і  душу.
                                                                                 А  в  кого  болить  і  гірко  плаче  душа  -  глянь  на
                               новонароджене  дитя.  Вмить  зникне  сум,  вгамується  біль  .  Постій!
                               Постій  біля  рожденого  Бога.  У  нім  вся  повнота  щастя,  радості,  
                               добра.  Бери  його!  Дитятко  Боже  простягає  до  нас  свої  рученята.
                               "  Прийдіть  до  мене  всі  втомлені  і  обтяжені,  і  я  облегшу  вас.  
                                   Візьміть  ярмо  моє  на  себе  й  навчіться  від  мене,  бо  я  лагідний  і
                                   сумирний  серцем,  тож  знайдете  полегшу  душам  вашим.  Ярмо  бо
                                   моє  любе  й  тягар  мій  легкий".  (  Мт.11.28-30).
                                                                           Йому  під  силу  звільнити  тебе  з  гріховного  ярма,  з
                                   рабства  гріха  і  беззаконня.  
                                                                                 Над  нами  простягнута  Божа  долоня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021


І хай нам щастить.



                                     Друзі,  наповним  келихи  любов"ю  і  загадаєм  бажання  лише  
                     на  кохання,  і...  станеться  диво.  Опівночі  ти  побачиш  його  очі,  очі
                     Нового  року,  очі  металевого  бика,  що  суне  на  тебе.  Але  ти  не  бійся!
                       Не  роби  із  того  золоторогого  собі  божка.
                                               І  хай  щастить  кожному  у  Новому  році,  хто  не  втрачає  віри
                         в  єдиного  в  Святій  Тройці  Бога  Отця,  і  Сина,  і  Духа  Святого.
                                                 

                                                     "  Благослови,  Боже,  нам  на  Новий  рік,
                                                           Щоби  був  щасливим  кожен  чоловік,
                                                           Щоби  нам  в  любові  плили  дні  життя,
                                                             Щоби  всі  любили  і  славили  тя.

                                                           Сину  Божий  Христе,
                                                           Зроджений  для  нас,
                                                           Дай  нам  для  спасення
                                                           Зачати  той  час.
                                                           Щоби  ми  гріхів  усяких  стерегли,
                                                           В  згоді  і  любові  
                                                           Жити  всі  могли!"
                                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2021


Подарунок для тебе.




                                                                         Миколає,  поможи,  радість  людям  принеси.
                                   Принеси  шматочок  щастя,  хай  забудуться  біди  й  нещастя.
                                   Прощення  -  великий  дар.  Нині  дає  нам  Небесний  Господар.
                                                                           Дар  цей,  людоньки,  приймемо  й  прощення  у
                                     Господа  знайдемо.
                                                                             Ще  один  дарунок  із  небес.  Хтось  у  любові  своїй
                                     воскрес.  Чи  любов  воскресла  в  нім,  а  в  тім  "  Не  бійся  за  
                                     завтрашній  день"-  каже  нам  Господь.
                                                                           Із  тобою  я,  любов  твоя.  Я  врятую  тебе  від  темряви
                                     й  порожнечі,  наповню  світлими  почуттями  твою  душу.  Доречі
                                     дарунки  ці  приймай  від  Миколая  всі.    До  вас  його  я  посилаю.  
                                     Чекаєте  його  всі,  знаю.  Тож,  святий  Миколай,  у  дорогу  виру-
                                     шай.  Не  минай  нікого,  хто  віру  має  й  на  дива  чекає.  А  хтось
                                     їх  творить  сам.  Вірте,  людоньки,  дивам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020


Порожнеча.




                                                                   Порожнеча  в  голові,  порожнеча  в  серці.  О!  І  сюди
                                     добралась  вона.  І  моторошно  так  стає,  коли  порожнеча  
                                     настає.
                                                                 А  може  і  не  так  уже  й  страшно?  Треба  заповняти  її.
                                     Будемо  на  милість  Господню  чекати.    І  змилується  над  нами
                                       Господь,  віримо.  І  пошле  святого  Миколая  з  повною  валізою
                                       духовних  скарбів.
                                                                     О!  І  буде  диво.  Готуйтеся,  люди,  живо.  Хто  ще  не
                                     вичистив  душі  своєї  світлицю  -  поспішайте.  Інакше  обійде
                                     нас  Миколай.    Чистимо  думки,  очищаємо  душу  і  совість  запра-
                                       цювати  змусимо.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020


Затемнення.



                                                   Коли  затемнення  находить    -    шукаймо  світло,  шукаймо  
                   його  у  своїх  душах.  Світ  цей  темрява  оповила.  Шукаймо  світло,  яким
                   є  Господь.    "  Я  -  світло  світу.  Хто  йде  за  мною,  не  блукатиме  у  темря-
                   ві,  а  матиме  світло  життя"  (  Ів.  8.12).
                                               Затемнення,  гріх,  беззаконня.  Простягнута  до  Господа  моя,
                   твоя  долоня.    Боже,  подай  просвітлення  усім  і  побачимо  дорогу,  що
                   веде  у  твій  дім.  І  не  будемо  ходити  манівцями,  блукати  у  темряві    на-
                   шого  беззаконня,  коли  знайдемо  Світло  Життя.  "  Ви  -  світло  для  світу.
                   Не  може  сховатися  місто,  що  стоїть  на  верховині  гори.  І  не  запалюють
                   світильника,  щоб  поставити  його  під  посудину,  але  на  свічник,  і  світить
                   воно  всім  у  домі.  Отак  ваше  світло  нехай  світить  перед  людьми,  щоб
                   вони  бачили  ваші  добрі  діла,  та  прославляли  Отця  вашого,  що  на  небі".
                                                                                                                                                       (  Мт.  5  14-16)
                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020


А життя мов казка.



                                               Сьогодні  день  пророка  Наума.
                                               А  нас  накрила  з  тобою  дума  -
                                               Як  то  свята  будем  святкувати,
                                               Де  ту  радість  нам  узяти?
                                               Думали,  гадали
                                               Й  до  святого  Миколая
                                               Листа  написали.
                                               -  Миколає,  ти  прославився
                                               Своєю  добротою,  щедрістю
                                               І  милосердям  на  цілий  світ.
                                               О!  Як  бракує  нам  нині  
                                                 Радості  і  душевного  тепла,
                                                 Людяності,  співчуття...
                                                 Вділи  нам  із  своєї
                                                 Чарівної  торбинки
                                                 Ці  духовні  скарби.
                                                 Чекаємо  тебе,  Миколає!
                                                 І  віримо  як  малі  діти
                                                 В  казку.
                                                 Віримо,  що  ти  неодмінно
                                                 Прийдеш  із  дарами
                                                 До  кожного  із  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020


Андріївський час.



                                                     Любі,  усіх  вітаю  зі  святом  Первозванного  апостола  Андрія.
                       Бажаю  не  втрачати  віри  в  перемогу  Божої  Правди  і  перемогу  Любові
                       і  Добра.  По-  іншому  не  може  бути,  бо  марною  наша  віра  була  б,
                       коли  б  Христос  не  воскрес.
                                                         Хай  Божий  Мир  буде  з  усіма  нами.  І  хай  радістю  напов-
                       нюється  кожна  душа,  бо  з  нами  благословіння  Бога  Отця.
                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020


Бережімо свою любов.



                                     Витісняє  темрява  ночі  
                                     Світло  дня
                                     І  блокує  життя,
                                     Тому  й  радості  нема.
                                     Та  недовго  цьому  бути,
                                     Відлуння  нового  дня
                                     Уже  чути.
                                     А  воно  любов"ю
                                     У  душах  наших  
                                     Вже  вібрує.
                                     Одвічний  Голос  Любові
                                     Твоє  й  моє  серденько  чує.
                                     У  нім  і  радість  живе.
                                     Я  чую,    бачу  
                                     І  відчуваю  тебе.
                                     Усе  минає,  все  минає,
                                     Лиш  любов  не  промине.
                                     Вона  у  душах  наших
                                     Й  зимою  цвіте.
                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020


Завжди маєм вибір - сказати так, ні.



                                                       Кожен  вибирає  собі  долю  сам.  А  може  це  доля  вибрала
                               нас.  Важка  та  ноша  та  нести  треба.  І  несемо  її  дорогою
                               життя.    А  коли  так  важко  стає,  аж  до  забуття  і  забувається
                               домівка  і  рідня,  тут  доля  тобі  нагадає  .  Про  матір,  батька,  рід-
                               ний  край  не  забувай!  І  тут  вона  тебе  уже  сама  несе.  І  стає
                               раптом  легко  із  нею.  Не  зраджуймо  свою  долю  і  вона  винаго-
                               родить  нас.  Тож,  скажемо  своїй  долі  -  так.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020


Будь людиною.



                                                           Яка  різниця  між  словами      людина  і  Людина?    
                             Два  однакових  слова,  лише  одне  з  маленької  літери  
                             починається,  а  друге  з  великої.  І  що  б  це  значило?
                                                             Маленька  людина  Бога  величає,  а  велика  -  себе.
                             Хтось  скарби  на  землі  все  життя  збирає,  а  хтось  у  Бога  багатіє.
                             Благословен  хто  різницю  в  словах  вловити  зуміє  і  зробить
                             висновки  із  того.
                                                               Чиста,  світла  і  щира  душа.  Лиш  у  такій  народиться
                             Боже  дитя.  Будь  маленькою  людиною  із  великим  люблячим
                             серцем,  бо  великих  Людей  із  закритими  й  холодними  серцями
                             так  багато,  що  не  проб"ється  між  них  до  нас  свято.
                                               (  Лк.  16-21)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020


Зі святом долі.



                                     Навчи  мене  місяченько,
                                     Навчіть  мене  зорі
                                     Як  довіритися  долі.
                                     Віддаю  я  долі  свої  болі,
                                     Терпіння  й  труднощі  життя,
                                     А  вона  мені  любов  дарує,
                                     А  вона  мене  будує,
                                     Витирає  сльози  
                                     І  дарує  рози,
                                     Усміхається  мені,
                                     І  привіти  шле  твої.

                                     Доле,  доленько  моя,
                                     І  яке  ж  твоє  ім"я?
                                     А!  Багато  імен  маєш,
                                     І  сама  не  знаєш,
                                     Яким  тебе  величати.
                                     Я  одним  словом  тебе  називаю-
                                     Ч  е  к  а  ю.
                                       Завжди  тебе  чекаю,
                                       Та  на  Бога  надії  усі  покладаю.
                                       Знаю,  моя  доля  у  його  руках.
                                       І  минає  страх,
                                       І  відчай  минає
                                       Коли  знаєш,  що  Господь
                                       Усім  управляє  та
                                       Нашу  Долю
                                       Нам  доручає.
                                       І  ти  уже  не  сам,  а  з  нею  ти.
                                       Хліб  і  воду  порівну  діли,
                                       Дякуй  небесам
                                       І  управляй  своєю  долею  сам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020


Пишу листа.



                                                                   Пишу  до  Вас,  дорогенькі,  листа.
                               А  у  нас  уже  весна.  І  зими  як  не  було,  і  прояснення  прийшло.
                               Сонце  засвітило  і  стало  по-весняному  так  любо  й  мило.
                                                                   Вчора  Введеніє  у  нас  було.  О!  Свято  свят!
                                 Трьохрічну  Марію  до  храму  привели,  Богу  посвятили  і
                                 у  Святая  Святих  залишили.  І  відбулася  зустріч.
                                                                 Первосвященник  Захарія,  прообраз  Старого
                                 Завіту  зустрічає  Марію,  що  уособлює  собою  Новий  Завіт.
                                 Старе  покоління  поступається  місцем  молодому,  приготу-
                                 вало  йому  дорогу.
                                                                 Сьогодні  воно  і  в  природі  щось  таке  є.  Весна  у  
                                 зиму  завітала  і  снігу  в  нас  уже  не  стало.  О!  Яка  незбагнен-
                                 на  Господня  сила!  Щоб  в  наших  душах  вона  зажила  -
                                 готуймо  розум,  волю  і  серця  для  народження  Христа.
                                                                 З  Введенієм  час  новий  настає,  час  приготу-
                                 вання.  І  народиться  Боже  дитя,  промінь  світла,  віри,  надії,
                                 любові  у  наших  серцях.
                                                                     Бувайте  здорові!  До  нових  зустрічей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020


Що варте життя?



                             Страх  душу  огортає,
                             Сатана  і  нині  бал  справляє.
                               Пам"ятаємо  як  голодом
                               Невиний  люд  морив,
                               То  нині  душі  людські  занапастив.                      
                                 Духовний  голод.  Людина  робот.
                                 І  запродала  душу  сатані.
                                 Холодні  дні.
                                 Та  запали  ти  у  душі  свічу.
                                 Господи,  невже  не  чуєш
                                 Нашого  плачу?
                                 І  стогне  земля.
                                 Що  варте  життя?
                                 Коли  вбиває  матір
                                 Своє  ненароджене  іще  дитя.
                                 О!  Господи,  почуй!
                                   Душі  наші  порятуй!

                                   Не  відвертаймося  від  Бога,
                                   Бо  в  нас  лише  одна  дорога-                              
                                   Дорога  правди  і  життя.
                                   На  ній  ми  стрінемо  Христа,
                                   Спасіння  наше.
                                   (Ів.14.6)  "  Я  -  дорога,  правда  і  життя.  До  Отця  не  приходить
                                                                   ніхто,  якщо  не  через  мене".


 
                                   
                                   
                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020


Через темряву до світла.



                                                       Архистратиже  Михаїле,  ти  поборник  правди  і  добра,
                   захисти  наші  душі  від  тління  і  занепаду.  Ти  зробив  революцію
                   на  небі.  скинувши  збунтованого  проти  Бога    Люцифера,  того,  
                   що  загордів  у  своїх  знаннях,  прирівнявши  себе  до  нього.  І  тепер
                   він  тут,  на  цій  грішній  і  святій  землі.  І  воює  за  наші  душі,  вселяючи
                   у  них  гординю,  зарозумілість,  вседозволеність...
                                                       І  відкинула  людина  Бога,  вибираючи  славу,  владу,
                   багатство...  і  свій  розум  віддала  на  службу  Люциферу.  І  волю
                   свою  йому  віддає.  І  тоді  серце  холоне,  черствіє  і  зникає  те  почуття,
                   що  називається  милосердям  і  любов"ю.
                                                       О!  Душа  благає  порятунку  та  розум  бере  верх,  кажучи,
                   що  любов  -  то  безвихідь,  бо  веде  на  хрест.  А  от    Я  -  розум  обіцяю
                   тобі  панування  на  цій  землі  і  славу.  Так,  Люцифер  має  нині  владу.
                   Він  і  віру  має  та  любові    -  нема.    І  вірить  він,  що  Син  Божий  Христос
                   має  більшу  від  нього  силу  і  тремтить.  Та  поки  його  час  він  зваблює
                   душі.
                                                 Боротьба  йде  за  кожну  душу    і  я  тебе,  Михаїле,  прошу  -
                   поможи  у  боротьбі  за  світлі  почуття,  невинні  душі  рятуй.
                                                   Почуй  нас,  Архистратиже,  почуй!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020


Зустрічаємо Михайла.



                                     Ось  і  зловив  ти  сонячний  той  промінець.  А  він  у  дзеркально-
                 чистій  душі  відбивається,  розкладаючись  на  щастя,  радість  і  добро.
                                       Ооо!  Замислилася  мудра  голова  -  щоб  більше  радості  і  щас-
                   тя  мати      треба  вміло  сонячну  енергію  акумулювати.
                                         О!  Скільки  радості  вже  є!  Промінчик  сонячний  живе  у  душах
                   наших,  промінчик  світла  і  тепла.  І  буде  жити  допоки  віра  жива,  
                   віра  у  перемогу  добра  над  силами  зла.
                                         О!  Раптом  сонечко  сховалось.  Хто  ж  це  його  сховав,  із  нашої
                     душі  забрав  промінчик  віри  і  любові?  На  поміч  нам  Михайла  
                     Господь  посилає  шукати  сонце,  щоб  не  забракло  світла  у  нашій
                     душі.
                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020


Виходь на сонце.



                                                     Сонячний  промінець,  пробивається  крізь
                           темряву  ночі,  щоб  принести  світло  нового  дня.
                                                       О!  Сонячний  промінець  і  настане  темряві  кінець.
                                                       Сонячний  промінець  дарує  нам  своє  тепло,  дарує
                             життя.  О!  Яке  відкриття!  Відкриваємо  свої  душі  і  серця  для
                             сонячного  промінця.  Досить  у  темряві  сидіти.  Час  виходити  
                             із  неї.
                                                       А  ти,  Архистратиже  Михаїле,  помагай  темряву  долати,
                             темряву  душі  долати,  сонячному  промінцю  дорогу  треба  дати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020


Спокійної ночі.


                         
                                 Вечірня  втома.
                                 Слава  Богу,
                                 Я  вже  вдома.
                                 Тягар  того  дня
                                 Нарешті  донесла  я.
                                 Покладу  його  на  порозі,
                                 Ніч  забере.
                                 Та  думки  мої  ще  у  дорозі.
                                 Дорога  до  тебе  веде.
                                 Добре  коли  хтось  тебе  жде.
                                 Спокійної  ночі.
                                 Сон  бачуть  вже  очі.
                                 
                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020


Слухаю тишу.


                           Тиша...  Чую  як  вона  промовляє  твоїм  голосом,
                           Голосом  серця  і  душі.  І  зникають  думки  лихі.
                           Думаю  про  вічне  і  прекрасне.
                           А  чи  щасливе,  чи  нещасне  життя  те  дочасне?
                           Переплетене  із  радості  і  смутку.
                           Ах!  Скільки  його  у  твоїх  очах.
                           Сумуємо...  Та  радість  чекає  на  нас,
                           Лише  б  терпіння  не  забракло.
                           Хто  витерпить  -  спасеться  той.
                           Ой!  Загубилася  тиша  і  я  у  ній.
                             Зумій  і  ти  почути  голос  мій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020


Хто змінить твоє життя?




                                                       Навіщо  лізеш  у  чуже  життя?  Живи  своїм,  а  втім  коли
                       любиш  -  проживаєш  із  ним  його  життя.  Сумуєш  і  радієш  разом
                       з  нею  і  відчуваєш  як  вона  живе  уже  в  тобі,  в  твоїм  серці.
                                                     А  я  кажу  -  спочатку    Господа  пусти  в  своє  життя,  щоб
                       змогти  сказати  "  Живу  вже  не  я,  а  Христос  в  мені  живе"(Послання
                       до  Галатів  2.20).  Він  і  змінює  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020


І звідки у тебе та віра?



                             Скажи  одне  слово  -  л  ю  б  л  ю.
                             Серцем  скажи,  не  устами.
                             Хай  розлуки  ніколи  не  буде  між  нами.
                             І  я  тобі  скажу  серцем  й  устами  -
                             Завжди  любов  буде  з  нами.
                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020


Очікування час.



                   Я  за  тобою  піду,
                   Розженемо  біду.
                   Хай  щастя
                   Стрімкою  рікою  біжить.
                   Нам  з  тобою  в  любові
                   Суджено  жить.
                   А  якщо  узимку
                   Замерзне  ріка.
                   Знай,  що  нас  чекає  весна,
                   Весна  надій  і  сподівань.
                   Умій  чекати  без  вагань.
                   А  поки  осіння  ця  пора
                   Золотить  наші  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020


А ми з тобою.



                                   А  ми  з  тобою  йдемо  осінньою  порою,
                                   Під  Покровом  Богородиці,
                                   Там,  де  надія  родиться.
                                   Надіємось,  що  ми  із  нею
                                   Найтемнішу  ніч  пройдемо.
                                   Час  невблаганно  йде  вперед,
                                   А  люди  його  повертають  назад.
                                   А  нам,  щоб  зустріти  весну,
                                   Треба  йти  у  зиму,
                                   Бо  у  найтемнішу  зимову  ніч
                                   Зустрінем  ми  своє  спасіння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020


Час виборів триває.



                                                         Життя  прекрасне  і  світить  сонце  ясно,  небо  голубіє,
                           Боже  провидіння  діє.  
                                                             А  ми  йдемо.  Нас  час  підганяє.  Кожен  із  нас  свої
                           плани  має,  ставить  цілі,  мету  далекосяжну  і  не  дуже.
                                                             Друже,  а  якщо  раптом  всі  наші  цілі  карантин  зведе
                           нанівець?  Та  це  ще  не  кінець.  Є  одна  ціль,  яка  не  під  силу  
                           вірусу.  Ціль  нашого  життя  -  шукати  Христа.  Він  той,  хто  змінює
                           життя.  "  Бери  свій  хрест  і  йди  за  мною"  (Мр.  8.34),  -  чуєш  голос
                           Божий  промовляє  "  Прийдіть  до  мене  всі  втомлені  і  обтяжені  і
                           я  облегшу  вас"  (  Мт.11.28).
                                                             "  Багато  покликаних  та  мало  вибраних"  (Мт.22.14).
                             Вибирай.  Час  виборів  триває.  Прийди  до  Хреста  Господнього,
                             бо  нема  куди  далі  йти.  Ось  він,  хрест.  Не  оминай  його.  
                                                               Хрест  Господній  для  спасіння  нам  дається.  Іншого
                               вибору  у  нас  немає.  Без  Христа  душа  зотліває.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020


Ти можеш все.



                                 Зупини  ти  час,  
                                 Що  любов  забрав  від  нас
                                 І  летить,  наче  птахи,
                                 Що  відлітають  у  інші  світи.
                                 А  нам  лишається  осінь
                                 Із  своїм  золотом.
                                 Та  не  тішить  те  золото  нас.
                                 Лиш  час  любові  золотий.
                                 Він  так  швидко  маліє,
                                 А,  зникаючи,
                                 Лишає    сум  і  купу  дум.
                                 Зупини  ти  час,
                                 Розвій  сум,
                                 Звільни  від  невеселих  дум.
                                 Ти  можеш  все.
                                 І  назветься  дивом  це.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020


Ходи за мною.


                                     
                                     Хто  з  Богом  -  
                                     Усе  співдіє  на  добро.
                                     Чи  не  знаєш  ти  цього?
                                     Господь  живий.
                                     Він  зараз  і  тут.
                                     І  всі  дороги  до  нього  ведуть,
                                     Бо  почули  його  ми.
                                     -  Ходи  за  мною,
                                     І  я  тобі  покажу  Отця.
                                     Хто  не  знає  мене,  
                                     Той  не  знає  того,
                                     Хто  послав  мене.

                                     Час  до  осені  іде.
                                     А  осінь  -  пора  збирання
                                     Врожаю.
                                     Хто  щедро  сіяв,
                                     Той  щедро  пожинає.
                                     Друже,  щоб  слова  твої
                                     У  наших  душах  проростали  -
                                     Йди  за  Христом.
                                     Багато  покликаних,
                                     Та  мало  вибраних.
                                     (  Мт.  22.  2-14).
                                     Вибираємо  дорогу  цю.
                                     За  тобою,  Господи,  йдемо,
                                     Твоїм  Словом  живемо
                                     І  віримо,  що  ведеш  ти  нас
                                     У  цей  осінній  час.
                                     (  Читаємо  Євангеліє  від  св.  Івана.  гл.  14)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020


Хресту Твоєму поклоняємось, Владико.



                                                             "  Коли  хто  хоче  йти  за  мною,  хай  зречеться  себе
                     самого,  візьме  на  себе  хрест  свій  і  йде  слідом  за  мною.  Бо  хто
                     хоче  спасти  свою  душу,  той  її  погубить,  а  хто  погубить  свою
                     душу  мене  ради  та  Євангелії,  той  її  спасе".    (  Марко  8.  34-35).
                                                                 Бери  свій  хрест  і  двигай  його  на  вершину  життя,
                     щоб,  зійшовши  на  неї,  воздвигнути,  підняти  той  хрест,  який  
                     єднає  землю  з  небесами  і  є  дорогою  до  Отця  Небесного.
                                                             Не  зректися  хреста  -  справа  нелегка.  Усі  хто  сми-
                     ренно  несе  свій  хрест  блаженні.  Піднесений  хрест  на  життєвій
                     вершині  стане  знаменням  перемоги  над  собою,  над  своїми  
                     пристрастями,  спокусами  світу,  над  своєю  гординею,  упадками,
                     немочами,  недосконалостями.
                                                         За  нас  розп"ятий  і  піднесений  на  Хресті  Господь  -
                   дороговказ  нашого  життя,  у  ньому  захована  таємниця  спасіння.
                   Тож,  Хресту  Твоєму  поклоняємось,  Владико,  і  просимо  у  Тебе
                   прозріння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020


Домудрувалися.



                               І  вміють  люди  мудрувати
                               Як  стіни  між  собою  будувати.
                               І  виросла  стіна  між  ними,
                               Стіна  непорозуміння.
                               Лагодити  між  собою
                               Не  стало  уміння.
                               А!  Тут  треба  мислення  змінити.
                               Не  може  він  так  як  вона  жити
                               І  мислити  вона  як  він  не  вміє.
                               Кожен  мислить  по-своєму.
                               І  куди  ми,  друже,  йдемо?
                               І  я  тебе  не  розумію,
                               Й  жити  так  як  ти  не  вмію.
                               У  кожного  своя  філософія  життя.
                               Та  багато  мудрувати  тут  не  треба,
                               Не  дістатися  нам  неба  без...
                                 Хочеш  вір,  а  хочеш  ні,  -
                                 Сила  наша  є  в  Христі.
                                 І  зникне  та  стіна  між  нами,
                                 Коли  ми  станем  Божими
                                 Доньками  і  синами.
                             
                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020


І з"явилася зоря надії.



                                                           Богородице,  ми  славимо  Твоє  рождення.  Твоє  
                             народження  запевняє  нас,  що  в  Бога  немає  нічого  немож-
                             ливого.
                                                         Бездітні  Йоаким  і  Анна  в  поважному  віці  прийма-
                             ють  від  Бога  дар  -  зачати  життя.
                                                           Господь  діє  в  самих  несподіваних  обставинах.
                               І  ось  нове  життя  приходить  на  світ,  який  йде  у  темряву,
                               темряву  беззаконня,  бо  він  відкидає  Бога  і  його  заповідь  -
                               возлюби  ближнього  як  самого  себе.
                                                       Народження  Богородиці  дає  нам  надію,  що  світ  
                               не  поглине  темрява  гріха.  Через  неї  приходить  у  світ
                               Спасіння  і  вона  нас  веде  до  Нього.  А  шлях  пролягає  через
                               Воздвиження  Чесного  і  Животворящого  Хреста  Господнього,
                               що  є  нашим  захистом  від  підступних  задумів  лукавого.
                                                   Час  зробити  свій  вибір.  Чи  сказати  Богові  -  так,  хай
                             діється  твоя  воля,  а  чи  сказати  -  ні,  буде  так,  як  я  хочу.
                             А  я  хочу  бути  почутим  і  тебе,  Господи,  почути.
                                                 І  відкриються  наші  очі,  вуха  і  серця    і  збагнемо  волю
                           Бога  Отця,  бо  іншого  нам  не  дано.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020


Назустріч долі.



                                       Друже,  без  тебе  тужно  дуже.
                                       Ти  немов  оберіг.
                                       У  житті  багато  доріг
                                       І  кожен  свою  обирає.
                                       Та  усі  дороги  до  одного  ведуть,
                                       Де  Щастя  і  Любов
                                       На  усіх  нас  ждуть.
                                       Та,  щоб  любов  оту  пізнати
                                       Мусим  перешкоди  подолати.
                                       Долаємо,  зусилля  прикладаємо.
                                       Любов  вимагає  жертв.
                                       І  вороття  назад  немає,
                                       Де  темрява  і  блуд
                                       Життя  достойне  не  дадуть.
                                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2020


Зміни настають.




                                                       О,  Маріє,  Многостраждальная  Мати,  меч  болю  прошив
                       твоє  серце  коли  ти  разом  із  своїм  сином  йшла  Хресною  дорогою,
                       коли  стояла  під  хрестом,  відчувши  усю  біль  і  страждання  його.
                       Пом"ягши  наші  серця,  Маріє,  озлоблені  і  затьмарені  споживаць-
                       кою  пристрастю.  Зупини  нас  на  дорозі  до  розбрату,  ворожнечі,
                       чвар,  ненависті,  зупини  епідемію.  Усе  в  твоїх  силах.  Поможи  нам
                       долати  зло,  що  так  багато  його.
                                                 Многостраждальна  Мати,  зігрій  наші  серця,  які  холонуть
                     і  черствіють  без  любові.  Зло,  як  сарана,  пожирає  усе,  що  в  серці
                     цвіте.  Мати  Божа,  поможи  здолати  гріх,  що  віддаляє  нас  від  
                     Бога  Отця,  затьмарює  розум  і  спустошує  душу.  І  сили  в  нас  вже
                   не  стає  протидіяти  йому.  О!  Чому  байдужіємо  ми?  Живучи  гріхом,
                   вкорінюєм  зло,  що  в  душах  болем  проросло.
                                           О!  Многостраждальна  Мати,  почуй  нас  у  цей  час.  Час  змін
                 настає  і  в  природі,  і  в  наших  серцях.
                                           Птах  миру  кружляє  над  нами.  Пишеться  історія  для  нас
                 небесами.  А  ми  лиш  виконавці  Божої  волі,  коли  хочем  щасливої
                 долі.  Та  вибір  за  нами.  Хто  свобідну  волю  має,  най  своє  він  
                 вибирає.
                         
                                             


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020


Благослови ти, Боже, нас!




                                           Школо,  школо,
                                           Замикається  коло.
                                           Дорослі  і  малі,
                                           Діти  й  вчителі  -
                                           Усі  ми,  Боже,  діти  твої.
                                           Просвіти  ти  нас
                                           Світлом  своєї  Правди,
                                           Відкрий  таємниці
                                           Своєї  Премудрості,
                                           Веди  дорогою  
                                           Миру,  знань,  добра
                                           І,  щоб  була  наша  віра
                                           Жива,
                                           Щоб  пізнавали  тебе
                                           Як  одвічну  Любов
                                           І  невичерпне  джерело
                                           Милосердя.
                                           
                                           У  добру  путь  і  в  добрий  час,
                                           Благослови  ти,  Боже,  нас!
                                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020


Коли зникають слова.



                                     Коли  зникають  слова,  
                                     І  зміст  життя  втрачає,
                                     І  у  душі  пустка  одна  -
                                     З"являється  той,
                                     Хто  словом  зуміє  підтримать,
                                     Словом  віри  і  добра.
                                     І  наповниться  душа
                                     Силою  Слова  живого.
                                     І  з"явиться  Мова,
                                     Що  відкриє
                                     Цінність  Слова,
                                     І  думка  прийде.
                                     Друже,  дякую,
                                     Що  ти  на  світі  цім  Є!
                                     Богу  дякую  за  тебе.
                                     Знов  душу  наповнило  небо.
                                     
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020


Любові трунок.




                                   Любові  трунок  -  неба  дарунок.
                                   Лише  ковток.  
                                   О!  Незабутня  мить!
                                     І  суджено  їй  жить!
                                     П"ємо  любові  ми  напій
                                     І  п"янієм  без  вина.
                                     Яка  велика  сила  ця!
                             
                                     Господь  і  віру  нам  дарує.
                                     Цей  скарб  
                                     Най  кожен  з  нас  цінує.
                                     Бо  по  нашій  вірі
                                     Й  буде  нам.
                                     В  житті  кожен
                                     Робить  вибір  сам.
                                     Чи  будем  вдячні  небесам?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020


Ти куди?



                                 Ідемо  в  невідомість.
                                 Змінюємо  свідомість.
                                 І  вже  свідомі  ми  того,
                                 Що  життя  у  нас  одно.
                                 Щоб  не  загинула  душа  -
                                 Відкрий  її  ти  для  Христа.
                                 Він  душу  від  погибелі  рятує.
                                 Любові  його  нам  бракує.
                                 Через  браму  смерті
                                 Вона  душу  провадить
                                 У  Царство  Вічної  Любові.
                                 Та  не  всі  серця  любов
                                 Прийняти  ту  готові.
                                 О!  Як  спраглі  ми  води  живої.
                                 Її  дає  нам  Божий  Син,
                                 Син  Бога  живого.
                                 Він  чекає  серця  твого.
                                 "  Кожен,  хто  п"є  цю  воду,  знову  захоче  пити.  Той  же  хто
                                     нап"ється  води,  якої  дам  йому  я,  не  матиме  спраги  повік"
                                     (  Ів.  4.14)
                                 Прийди  до  нього.
                                 Він  загоїть  рани  серця  твого.
                                 "  Прийдіть  до  мене  всі  втомлені  і  обтяжені,  і  я  облегшу  вас..."
                                 (  Мт.  11.  28-30),
                                   Поки  дається  нам  спасіння  час.
 

                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020


Час настає.



                                           "  Пильнуйте    і  моліться,  щоб  не  зазнати  спокуси:  дух  
                                               бадьорий,  плоть  же  немічна"  (  Мт.  26.  41).
                                               Долаєм  беззаконня  і  гріх,
                                               Втікаймо  від  життейських  утіх,
                                               Наповняймося  Євангелія  духом,  
                                               Господь  керуватиме  нашим  рухом.
                                               І  відкриються  двері  до  щастя.
                                               А  повнота  щастя  у  Бозі  лише.
                                               Він  назустріч  іде  
                                               І  пізнати  себе  нам  дає.
                                               З  ним  зустрітися  час.
                                               О!  Любове,  рятуй  же  ти  нас.
                                               Як  швидко  збігає  час.

                                               Вже  час  до  осені  іде.
                                               І  збиратимем  врожай,
                                               Що  посіяв  -  пожинай.
                                               По  наших  плодах
                                               Судитиме  нас  Господь.
                                               Усмиряємо  плоть,
                                               Щоб  духу  дати  волю.
                                               Благослови  нас,  Боже,
                                               На  щасливу  долю.
                                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2020


Марія - наша Матінка небесна.



                               Замулилось  життєве  джерело
                               І  так  важко  чистити  його.
                               О!  Як  багато  образ  і  непорозуміння,
                               Лагодити  між  собою
                               Не  стало  уміння.
                               Чимало  мулу  назбиралось,
                               А  як  все  добре  починалось.
                               Ах!  Ці  спокуси  і  долі  болючі  укуси  
                               І...  летиш  на  дно,
                               Замулюється  життя  джерело.
                               Як  не  втратити  віри  й  любові?
                               Не  всі  серця  боротися  готові.
                               На  поміч  поспішає  Пречиста.
                               Нам  допоможе  любов  іі  чиста.
                               І  очиститься  життя  джерело.
                               О!  Знову  забило  воно.
                               Богородиці  велика  сила,
                               І  -  любов  наша  ожила.

                               Богу  дяку  ми  складаєм,
                               Що  Марію  маєм,
                               Божу  й  нашу  Матінку  небесну,
                               Що  і  в  Успінні  не  полишає  нас,
                               Й  за  нас  все  молиться  вона,
                               З  нею  легше  це  життя.
                               "  Ще  не  чувано  ніколи,
                                     Щоб  вона  не  помогла,
                                     Чи  у  горю,  чи  в  недолі
                                     Цього  земного  життя".
                                       
                             
                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020


А час покаже.



                                                   А  воно  і  видно,  що  парад  то  не  ваше.  Ваша  сцена.  
                     Та  Україна  не  сцена  для  державотворців  комедії,  щоб  часом
                       не  сталось  трагедії.
                                                 Україна  -  святе.  Місце  для  сцени  вибрали  не  те.  Сам
                     Господь  Бог  сценарій  пише  нам,  а  сцену  кожен  вибирає  сам.
                     І  буде  сценою  наше  життя.  Достойно,  чесно  зіграй  свою  роль
                     до  кінця,  щоб  змогти  подивитись  в  очі  Бога  Отця,  який  небо
                     і  землю  сотворив  і  Україну  благословив,  обдарувавши  такими
                     талантами,  щоб  ними  один  одному  служити.  Тоді  народ  таким
                       Талантом  буде  дорожити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2020


Усім борцям за волю України.


                                           У  пам"яті  і  в  наших  серцях  
                                           Ви  будете  жити,
                                           Усі,  хто  за  свободу  України
                                           Життя  своє  віддав.
                                           Жертви  ваші  
                                           Небо  прийняло,
                                           А  нам  дано
                                           Продовжувати
                                           Вашу  справу.
                                           Боротьба  триватиме  доти,
                                           Поки  нашого  життя
                                           І  поки  не  прийде  каяття
                                           За  скоєні  злочини  у  тих,
                                           Хто  сіє  зло,  ненависть,  ворожнечу.
                                           А  чим  заповнити  порожнечу,
                                           Що  біль  і  горе  зробили  в  душі.
                                           Хто  ж  то  буде  засівати
                                           Зерна  милосердя,  любові,  миру,  добра,
                                           Щоб  Україна  наша  жила?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020


Ти моє щастя.



                             Глумитись  над  Україною
                             Господь  не  дасть.
                             У  нього  вся  власть,
                             Вся  повнота  влади.
                             А  ти  лиш  виконавець
                             Його  волі,
                             Хоча  уповноважень
                             Маєш  доволі.
                             І,  щоб  не  зазнав
                             Зневаження  і  ганьби  -
                             У  дусі  правди  живи.

                           А  хто  з  нас  без  гріха?,
                           Хто  не  помилявся,
                           Не  падав,  хто?
                           Спасіння  до  кожного
                           Нині  прийшло.
                           Приймаєм  його,
                           Щоб  не  загубити  нам
                           Щастя  свого.

                           Це  щастя  твоє,
                           Це  щастя  моє.
                           Воно  у  тобі,
                           Воно  у  мені.
                           Щастя  живе.
                           В  серці  нашім
                           Воно  Є!
                           Це  щастя  
                           Україною  зоветься.
                           Богом  нам  воно  дається.
                           Бережімо  щастя  своє.
                           Воно  в  цілім  світі
                           Лише  одне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020


Ось тобі.



                                   Ось  тобі  моя  рука.
                                   Яке  прекрасне  це  життя,
                                   Коли  надійні  друзі  є.
                                   Най  Бог  усіх  нас  береже.
                                   Хоч  не  рідні  по  крові
                                   Та  близькі  по  духу.
                                   Чуєш  сестро,
                                   Чуєш  брате,
                                   Щоб  близькими  стати
                                   Треба  дух  Христовий  мати.
                                   Це  Господь  усіх  єднає,
                                   Хто  в  його  Любові  пробуває.
                                   І  хоч  як  ви  далеко,
                                   Та  дух  перешкоди  немає.
                                   Дух  України  єднає,
                                   Христовий  дух.
                                   УХ!  Яка  сила  нездоланна.
                                   Ну,  хіба  ж  ти,  Україно,
                                   Безталанна?
                                   О!  Які  таланти  маєш  ти.
                                   І  несуть  твої  діти  їх  у  світи.
                                   Щоб  була  сильною  країна,
                                   Най  свій  талант  
                                   Розвиває  кожна  людина.
                                   Ми  є  дітьми
                                   Бога  живого.
                                   Це  він  дає  нам  духа  свого,
                                   Творчості  духа,
                                   Щоб  не  здолала  нас
                                   Духовна  розруха.
                                   У  єдності  сила,
                                   У  єдності  нове  життя.
                                   О!  Яка  велика  сила  Любові
                                   Бога  Отця.
                                   Вона  єднає  наші  душі  й  серця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020


Сила всенародної молитви.



                                                                 Господи  Боже!  Збережи  нас  як  народ,  збережи
                   нашу  землю,  країну,  бо  інколи  ми  уже  втрачаємо  сили,  поклада-
                   ючись  лише  на  себе.
                                                                 Боже  великий,  єдиний,  що  об"явився  нам  у  трьох
                 особах,  захисти  нас  від  ворогів  видимих  і  невидимих,  навчи  про-
                 щати  винуватцям  нашим,  як  нам  ти  прощаєш.  Душа  так  потребує
                 тебе.  Потребує  як  визволителя  із  рабства  гріха  і  неволі  беззакон-
                 ня,  як  лікаря  душ  і  тіл.  Друже,  повір,  що  Господь  змінює  життя.
                 Щоб  краще  жити  -  Господа  треба  любити.
                                                         О!  Душе  святий,  духу  Любові  і  Милосердя,  наповни
                 наші  душі  і  серця  і  відкрий  нам  суть  життя,  як  країну  розвивати,
                 як  гідність  людини  зберегти  і  себе  у  цім  світі  віднайти.
                                                       Людоньки,  бережімо  своє  найбільше  надбання  -  віру,
                 бо  по  нашій  вірі  і  буде  нам.
               
                                                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020


Незалежності день.



                                     Незалежний  день.  
                                     Лунає  пісня  із  пісень.
                                     Незалежно  від  обставин
                                     І  будь-яких  новин
                                     Триває  життя  плин.
                                     Незалежно  від  твоїх  поглядів
                                     На  життя,
                                     О!  Яке  відчуття.
                                     Благословляється  цей  день
                                     І  лине  пісня  із  пісень  -
                                     "  Боже  великий,  єдиний
                                         Нам  Україну  храни...
                                     Щастя  дай,  Боже,  народу
                                     І  многая,  многая  літа!"
                                     І  дає  нам  Господь
                                     Найбільше  неба
                                     І  найбільше  хліба  -
                                     Як  джерело  життя
                                     Для  душі  і  тіла.
                                     О!  Яка  велика  благодать.
                                     Таку  Господь  лиш  може  дать.
                                     Дається  нині  нам  вона,
                                     Щоб  в  Бозі  мали  ми  життя.
                                     Та  де  найбільша  благодать,
                                     Там  і  найбільше  є  спокус.
                                     І  "  горе  світові  від  спокус.  Воно  й  треба,  щоб  
                                     Прийшли  спокуси,  однак  горе  тій  людині
                                     Через  яку  спокуси  приходять".  (  Мт.18.7.)
                                     Просимо  у  тебе,  Господи  Ісусе  Христе,
                                     Най  над  нами  завжди  
                                     Буде  небо  чисте
                                     І,  щоб  земля  свята
                                     Щедро  родила  хліба.
                                     А  нам  сили  дай
                                     Любити  рідний  край.
                                     Най  піст  і  молитва
                                     Поможуть  спокуси  здолати.
                                     Мусим  духа  Христового  мати,
                                     Щоб  державу  свою  розвивати.
                                     

                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020


Кожен шукає щастя своє.



                                 -  Ну,  де  ж  те  щастя?  
                                     Ти  спитаєш.
                                     Обсіли  нас  клопоти  і  негаразди.
                                     І  де  ж  оті  вкраїнські  ґазди,
                                     Господарі  щастя?
                                     Господарі,  господарі,
                                     Що  ж  то  буде  з  нами  далі?
                                     І  що  ж  той  господар
                                     Без  щастя  буде  робити?
                                     О!  А  щастя  те  -
                                     У  Царстві  Божім  жити.
                                     У  нім  кожен  місце  знайде,
                                     Коли  одіж  святкову  вдягне.
                                     А  одіж  святкова  -
                                     Життя  не  полова,
                                     А  добірне  зерно,
                                     Що  із  Божого  Слова
                                     У  твоїй  і  моїй  душі  проросло.
                                     Ось  де  щастя  те  Є.
                                     Хоча  кожен  шукає
                                     Щастя  своє.
                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2020


Диво з див.

       

                                 І  станеться  диво  коли  відчуєм  на  собі  отой  промінь  життя.
                 О!  Яке  сяйво  гряде.  У  нім  наше  щастя  буде.  І  преобразиться  
                 біда  у  щастя,  а  смуток  у  радість.
                               У  нас  буде  гість,  що  має  владу  над  серцями.
                               Хто  прийме  його  у  свій  дім  (  преображення  бажаю  усім),
                   той  наповниться  духом  Христа.  А  поможе  зустріти  його  нам  
                   Пречиста.
                                     І  преобразяться  наші  серця  у  вічній  Любові  Бога  Отця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2020


Братерство, Господи, подай.



                                       Дякую,  друже,  тобі  за  тепло  душі  і  за  небайдужість  твою.
                 Ти  завжди  тримаєш  увагу  мою.  Господь  нас  веде  по  житті.  Хай
                 радістю  наповняються  усі  наші  дні.  Щоб  не  було  ворожнечі  між
                 братами  прийдімо  зі  своїми  молитвами  до  страстотерпців  Бориса
                 і  Гліба,  щоб  не  забракло  нам  духовного  хліба.  
                                       Просімо  заступництва  в  них  перед  Богом,  щоб  згода  і  
                 єдність  між  братами  жила,  щоб  ми  у  вірі  зростали  й  скарби  духов-
                 ні  цінували.
                                       Братерство  -  яка  велика  сила,  яку  нині  із  Божої  благодаті
                 черпаєм  і  духовні  скарби  примножаєм.  Одна  віра  і  мова,  і  сила  
                 Божого  Слова,  і  думка  одна,  щоб  благословенною  була  рідна
                 земля.

                                       Борис  і  Гліб  -  оте  смирення,  з  Богом  і  з  собою  примирення.
                 І  хай  між  нами  не  буде  розділення.
                                       Вони  зробили  вибір  -  або  вмерти  самим,  або  стати  вбивцями
                 брата  Святополка.  Борис  і  Гліб  увійшли  у  вічність,  виконавши
                 заповідь  Христа  :  "  Любіть  ворогів  ваших  і  моліться  за  тих,  що  
                 гонять  вас..."  (  Мт  .  5.  44-45).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020


А літо це пахне…


                                   А  літо  це  пахне  тобою.
                                   Побудь  ще  тут  трішки  зі  мною,
                                   Щоб  зачерпнути  силу  любві,
                                   Що  струменить  у  кожнім  
                                   Твоїм  слові.

                                   А  літо  це  пахне  тобою
                                   І  вірою  живою.
                                   Допоки  я  чую  тебе
                                   І  віра  живе.
                                   Вірую,  що  випадковостей
                                   В  світі  нема.
                                   Божий  промисел  діє  сповна.

                                   А  літо  це  пахне  тобою.
                                   Коли  серце  бачить  тебе,
                                   Надія  живе.
                                   Із  літа  у  осінь
                                   Прямує  дорога
                                   І  вже  доспівають  плоди.
                                   А  ти  в  тій  любові
                                   Завжди  живи.
                                   Надія  живе,
                                   Все  добре  буде.

















                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020


Будуємо ковчег спасіння.



                                 Розбурхане  море  життя.
                                 А  в  нім  ти  і  я.
                                 О!  Яка  величезна  хвиля  котить.
                                 Завжди  хтось  комусь  годить.
                                 А  ми  з  тобою  годимось,
                                 У  вірі  христовій  єднаємось,
                                 Зрозуміти  євангельсі  істини
                                 Намагаємось.
                                 Та  без  дару  Духа  Святого  
                                 Ніяк.
                                 Кожен  із  нас
                                 Духовний  бідняк.
                                 Та  "  Блаженні  убогі  духом,
                                 Бо  ваше  є  Царство  Небесне"  (  Лк.  6.20).
                                 Ось  вам  слово  чесне,
                                 Що  віра  у  воскресіння
                                 Веде  до  спасіння.

                                 О!  Цунамі  наближається!
                                 У  беззаконнях  своїх  він  (  вона)
                                 Уже  кається.
                                 Господи,  Ісусе  Христе,
                                 Надію  на  твоє  безмежне  милосердя
                                 Покладаєм.
                                 Знаєм,  знаєм,  що  твоя  Любов
                                 Рятує  від  пекла-біди.
                                 Друже,  зажди!
                                 У  пекельні  тенета  не  поспішай.
                                 Христова  Любове,
                                 Нас  не  полишай!

                                 Цунамі  вже  близько.
                                 Знов  ковчег  спасіння  будуєм.
                                 Віра,  надія,  любов
                                 Нас  завжди  рятують.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020


А може не лише сьогодні?



                                               Лише  сьогодні    а  к  ц  і  я  !  Роздається  дружба.  Беріть  задарма.
                   Беріть  і  користайте  з  неї.  Вірна  і  щира  дружба  -  неоцінене  надбання.
                   А  сьогодні  вона  дається  нам  як  дарунок  неба.  Це  ж  треба!
                                                 Треба!  Треба!  О!  Як  треба  нам  дружити,  щоб  цікаво  було
                   жити  і  життя  мало  наповнення  і  зміст.  
                                                 А  найбільший  наш  друг  -  сам  Господь.  У  ньому  вся  повнота
                   життя.  Він  і  нас  хоче  зробити  своїми  друзями.  "  Ви  -  мої  друзі,  коли  
                   робите  все,  що  я  вам  заповідаю.  Я  вже  більше  не  буду  рабами  вас
                   звати...  а  вас  назвав  друзями  я"  (  Ів.  15.13-15).
                                                 Друзі,  бережімо  той  дорогоцінний  скарб  -  дружбу  Христа.
                   Вона  і  є  "  тією  дорогоцінною  перлиною"  (  Мт.13.46)  нашого  життя.
                                               Цінуймо  дружбу,  що  надає  смаку  життю,  бережімо  друзів
                   вірних  і  безкорисливих.  А  де  таких  відшукати?  Хочеш  спитати?
                                               Шукаєм  там,  де  Слово  Боже  бережуть,  ним  живуть  і  по
                   життю  із  ним  ідуть.  Дружба  -  спільність  думок,  інтересів,  захоплень,
                   прагнень...
                                                     Дякую  за  дружбу  усім,  хто  у  вірі  Христовій  зростають  і
                   Любов  Божу  між  собою  мають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020


Приймаєм естафету.



                                           Ольга  бабуся  (  і  я  за  Хрест  Господній  держуся)  передала
                   внуку  Володимиру  великий  духовний  скарб,  що  вірою  зветься.  Усе
                   в  житті  минає  і  минеться.  Мусимо  у  своїй  прабатьківській  Христовій
                   вірі  щоразу  утверджуватися  і  зростати.  Вона  ж  бо  фундамент  нашо-
                   го  життя.  
                                               І,  щоб  не  попасти  в  пекельні  тенета  -  не  шукаєм  багнета.
                   Беремо  у  руки  животворящий  Хрест  Господній.  Він  наша  сила  і  
                   зброя.  З  ним  і  на  ньому  здобувається  перемога.  До  Воскресіння  
                   веде  Хресна  дорога.
                                               Святий  Володимир  прийняв  від  Ольги  Христову  віру  і
                   нині  передає  її  нам.  І  буде  в  нас  одна  Христова  віра,  одна  єдина
                   держава  Україна,  коли  буде  між  нами  Любов  Божа.
                                                 Готуємо  свої  душі  і  серця,  щоб  прийняти  віру  від  святого
                   Володимира.
                                                       Во  ім"я  Отця,  і  Сина,  і  Духа  Святого  проганяємо  духа
                   лихого,  духа  ворожнечі,  зради,  заздрості,  лукавства...  Шукаємо
                   Божого  Царства,  що  починається  тут,  на  землі,  у  наших  душах,
                   де  панує  мир,  любов,  милосердя.
                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020


Квітка сонця.



                                   Квітка  сонця  розцвіла
                                   І  надію  подала  -
                                   Літо,  літечко  оце
                                   Радість  й  щастя  нам  несе.
                                   
                                   Квітка  сонця  розцвіла
                                   Віра  в  Боже  Слово  ожила.
                                   "Вірую,  Господи,  
                                   Допоможи  моєму  невірству"  (  Мр.9.24).

                                   Квітка  сонця  розцвіла
                                   О!  Скільки  від  неї  тепла.
                                   Цього  тепла  душа  так  потребує
                                   Й  твого  тепла  їй  бракує.

                                   Прийди  до  мене  ти  у  слові.
                                   Ці  літні  дні  такі  чудові.
                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020


Де щастя шукати?



                                     А  якщо  тебе  ніхто  не  чекає?  Невже  щастя  для  тебе  немає?          
           Та  є  той,  хто  все  про  тебе  знає.  Щастя  він  тому  дарує,  хто  його
           любов  цінує  і  з  нею  у  житті  долає  труднощі  усі.  Не  втрачаємо  надії.
           Як  стрімко  розвиваються  події.  Яка  велика  це  подія  -  прийшло  до
           нас  спасіння.  Душа  так  прагне  любові  і  милосердя.
                                   О!  Господи,  прости  нас  за  ті  слова,  кинуті  у  гніві,  спересердя.
             Страшні  слова  із  уст  тих  вилітають,  які  ім"я  Господнє  величають.
                                   Чуваймося,  люди,бо  близькі  ми  до  згуби.  Так  легко  в  болоті
             гріха  душу  свою  погубити.  Будемо  Господа  просити.
                                   -Прости  нам,  Господи,  й  навчи  прощати,  щоб  перед  лицем
             твоїм  з  сумлінням  чистим  стати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020


Дихаємо вільно.



                               Любімося,  друзі,  на  здоров"я  та  щастя,
                               Лиш  не  на  біду.
                               А  я  до  вас    прийду,  уже  іду
                               У  слові  й  думці.
                               Ми  ж  із  вами  однодумці.
                               Своїми  думками  неба  сягаєм.
                               О!  Як  любим!  Як  ми  кохаєм!
                               Повітря  те  кохання  наповняє.
                               Він,  вона  кохання  те  вдихає.
                               Дихаєм  коханням.
                               Ах!  "  Кохання,  кохання,
                               Звечора  й  до  рання,
                               І  як  сонечко  зійде,
                               І  як  сонечко  зійде,
                               Кохання  не  мине".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020


Життя у Слові.



                                   "  Я  світу  явилось"  -  мовило  про  себе  Життя,  що  проросло
               із  Слова  Христа.
                                       "  Коли  хто  мене  любить.  слово  моє  берегтиме..."
                                           "  Слово,  що  ви  чуєте  не  моє,  але  Отця,  який  послав  
                 мене.  Це  я  мовив  до  вас,  коли  пробував  з  вами.  Утішитель  же
                 Дух  Святий,  якого  Отець  зішле  в  моє  ім"я  навчить  вас  усього
                 і  все  вам  нагадає,  що  я  був  сказав  вам".    (  Ів.  14.  23-26).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020


Зустрічаємо Петра.



                                         Чому  на  серці  такий  щем,
                                         Чому  сумує  так  душа,
                                         Немає  спокою  і  радості  вона.
                                         На  тебе,  Петре,  так  чекає.
                                         Знає,  ключі  від  раю  в  тебе  є.
                                         О!  Чує  серденько  моє,
                                         Що  і  двері  серця  відімкнеш.
                                         І  зникне  сум  і  щезне  щем,
                                         Душа  омиється  дощем
                                         І  з"явиться  надії  веселка
                                         На  сонячне  завтра.

                                         Вже  радість  душу  наповняє,
                                         Бо  нас  Господь  не  полишає.
                                         Лиш  з  ним  у  серці  радість  й  мир
                                         І  буде  рай.
                                         Двері  серця  Господу  ти  відкривай.
 
                                         А  коли  нам  не  під  силу
                                         Самим  відкрити  ті  серця
                                         Знеболені,  зневірені,
                                         Обезсилені,  засмучені,
                                         А  ще  збайдужілі,  зачерствілі,
                                         Заблукані,  гріхами  обтяжені,
                                         Зневажені,  покинуті  і  забуті.
                                         Святого  Петра  просімо,
                                         Щоб  двері  серденька  відкрив.

                                         О!  Диво  з  див!
                                         І  відкрилася  душа  для  Христа.
                                         Іменем  Христа
                                         Проганяється  сила  зла
                                         І  гинуть  задуми  лукавого.
                                         Ми  прагнемо  життя  нового,
                                         Життя  у  Бозі.
                                         А  Петро  вже  у  дорозі.
                                         Він  нам  віру  дарує
                                         У  силу  Христа,
                                         Без  якого  немає  життя.

                                         О!  А  Петро  не  сам  іде,
                                         А  разом  з  Павлом  спішить.
                                         Будемо  в  Петровій  вірі  жить,
                                         І  Павла  будем  просити
                                         Науку  Христову  відкрити
                                         Для  спасіння  душі.

                                         Ідуть,  ідуть  до  нас
                                         Два  великих  мужі,
                                         Два  стовпи  Христової  Церкви,
                                         На  яких  і  ми  будуємо  своє  життя,
                                         І  у  вічній  любові  Бога  Отця.
                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020


О, що то за сила!



                                         Вишикувались  планети  в  ряд.
                                         Та  це  ж  парад.
                                         Сонце  верховодить,
                                         Вселенної  світило.
                                         О!  Диво,  диво.
 
                                         Та  більше  того  є  Світило.
                                         О!  Що  то  за  сила  йде
                                         Лиш  від  одного  слова
                                         ХРИСТОС.
                                         Його  ім"ям  проганяються  біси,
                                         Зціляються  каліки,
                                         Оздоровлюються  недужі...
                                         Це  ВІН  забирає  наші  гріхи
                                         І  несе  їх  на  хрест,
                                         Де  відбулося  спасіння  
                                         Роду  людського.

                                         Душа  волає  про  спасіння.
                                         Подай  нам,  Господи,  
                                         Своє  благословіння.
                                         Благослови  на  духовну  боротьбу
                                         Із  силами  темряви,  зла,  беззаконня.
                                         Це  ж  бо  Царство  Боже
                                         Силою  здобувається  тим,
                                         Хто  в  гріхах  своїх  кається.

                                         Віруємо,  що  твоя,  Господи,
                                         Є  сила  і  слава,  і  влада.
                                         І  вишикувались  планети  вряд.
                                         Допоки  сонце  світить
                                         Кожна  планета  по  своїй  орбіті
                                         Рухається.
                                         І  ми  з  тобою  у  цім  світі,
                                         Як  ті  планети  на  орбіті
                                         Кожен  своєю  дорогою  ходить
                                         Навколо  Світила  Любові.
                                         Хтось  далі  від  нього,
                                         Хтось  ближче.
                                         Та  всі  ми  з  Любові  Божої
                                         Створені,
                                         Духа  Животворящого,
                                         Без  якого  немає  життя.

                                       Є  ще  час  для  каяття,
                                       Щоб  останні  стали  першими,
                                       Бо  усі  слова  Господні  
                                       Будуть  звершені.
                                       
                                         
                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2020


Повік не висохне любові криниця.



                                 Любов"ю  живе  людина.
                                 Ось  та  щастя  краплина  -
                                 Сонце,  літечко  і  ти.
                                 А  крапля  до  краплі  і...
                                 Ось  уже  щастя  ріка,
                                 Що  через  наші  душі  протіка.
                                 І  омиється  душа  тією  водою.
                                 Нерозлучні  ми  будем  з  тобою.

                               Пізнати  любові  таємницю.
                               Господи,  поможи
                               Знайти  криницю,
                               Щоб  вгамувати  спрагу  душі.

                               Та  то  ж  ти  ота  криниця,
                               Та  то  ж  ти  жива  водиця!
                               Христе,  Сину  Божий,
                               Ми  приходим  до  тебе  нині,
                               Щоб  очистити  наші  душі  і  серця
                               І  спасатимемось  ми  Словом  Отця.
                             (  Отець  бо  в  Тобі,  а  Ти  в  Отці  (  Ів.  14.11)),
                               І  щастям  наповнятимуться
                               Наші  дні.

                               Коли  ми  з  Христом  і  у  Христі,
                               Любов"ю  живитимемося  по  всі  дні.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020


Будемо тебе пам"ятати.


                                             Віталій  Назарук.  Світла  пам"ять  житиме  про  тебе  повік.
                 
                                             Сумуємо,  що  ти  уже  полишив  нас  і  цей  світ.  Та  ми  молимося,
                 щоб  простилися  тобі  усі  прогрішення,  вільні  і  невільні,  свідомі  і  несві-
               домі,  в  думці,  в  слові,  у  вчинках,  бо  немає  людини,  щоб  жила  і  не
               согрішила.
                                               А  ти,  коли  станеш  перед  лицем  Всевишнього    молися  за
             нас,  у  чиїх  серцях  проросло  твоє  слово  любов"ю  до  рідної  землі,
             батьківського  краю,  людей,  життя.

                                           Со  святими  упокой,  Христе,  душу  раба  твого,  там,  де  немає
           болізні,  ні  печалі,  ні  зітхання,  але  життя  безконечне.  Амінь.

                                         Усі  святі  українського  народу  моліть  Бога,  щоб  спастися
         його  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020


В твоїх обіймах.



                                                               Підіймаю  руки,  щоб  обійняти  тебе.  Ось  дотикнулись  
                 тебе  мої  долоні.  Яке  тепло...,  блаженство...
                                                               Заплющивши  очі,  відчуваю  як  наповнюєш  усе  моє  
                 єство.  Лишень  не  обпектися.  І  виходжу  до  тебе  я  на  світанку,  щоб
                 побути  з  тобою,  і  виходжу  до  тебе  у  надвечір"ї,  щоб  подякувати  
                 тобі  за  день  прожитий  в  твоїх  обіймах.
                                                       О!  Сонце!  Уділи  нам  щедро  своє  тепло,  не  позбав  радос-
                 тей  і  нинішнього  літа,  примнож  наші  сподівання  на  багатий  врожай
                 хліба.
                                                       О!  Сонце,  що  ним  є  сам  Христос,  Світло  для  світу.  Без
                 тебе  немає  життя,  бо  Ти  є  Хліб  життя,  що  живиш  душі  своєю
                 любов"ю.
                                                       Щоб  не  забракло  нам  радості,  світла,  тепла  прийдімо
                 до  Христа  Чоловіколюбця,  щоб  прийняти  його  Любов,  як  дарунок
                 долі.  Вона  очищує  душу  від  гріховної  скверни,  спасає  від  погибелі.
                                                     І  хто  в  любові  його  перебуває,  той  перемагає.

                 Б





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020


Назустріч Сонцю.



                                           І  що  то  за  кари  Господь  посилає?
                                           То  ліс  Чорнобильський  горів,
                                           То  вірусний  кажан  прилетів,
                                           Війна  не  припиняється,
                                           А  ще  нахлинула  велика  вода.
                                           О!  Яка  ще  біда  потрібна,
                                           Людоньки,  нам,
                                           Щоб  зрозуміти,
                                           Що  щось  в  житті  мусим  змінити-
                                           Чи  мислення,  чи  вчинки.
                                             Рухаємося  не  туди.
                                             Вектор  руху  до  Господа  
                                             Направляємо.

                                             Стій,  людино!
                                             Будемо  підніматися  на  вершину,
                                             Де  Сонце  спочиває.
                                             О!  Та  Сонце  нас  уже  чекає.
                           
                                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2020


Де тебе шукати?



                                                           Суцільний  морок  світ  заполонив.  І  сонечка  не  стало.
                             І  радості  в  житті  так  мало.
                                                             Де  тебе  шукати,  як  тебе  знайти,  сонце  ти  моє,  що
                             даруєш  радість  життя,  помагаєш  долати  страхи  і  зневіру.
                                                             Шукаємо  сонечко.  А  може  у  тій  квіточці  воно,  що
                             заглядає  до  тебе  у  вікно,  а  може  в  оченятах  тієї  дитини,  що
                             так  довірливо  тебе  споглядає,  а  може  воно  у  твоїй  душі?
                                                             О!  Та  воно  у  слові  твоїм  крізь  морок  до  людей
                               прорвалось  і  засвітило.  О,  диво,  диво!  Сонце  віри  засвітило,
                               сонце,  що  просвітлює  кожну  людину.  І  повірили  люди  у  Слово
                               Господнє,  бо  у  нім  є  Життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2020


І розвіється туман.


         
                                   І  накрив  нас  туман,
                                   Туман  як  явище  природи.
                                   Важко  живеться  коли  нема  згоди,
                                   Єдності,  порозуміння.
                                   О!  Грішне  ти,  Боже  створіння.
                                   Гріх  як  вірус  нас  атакує.
                                   А  народ  страждає,  бідує.

                                   Вірус  той  добрався  до  душі.
                                   І  стаємо  ми  один  одному  чужі.
                                   Він  роз"єднує  людей.
                                   Господи,  позбирай  своїх  дітей,
                                   Що  розпорошені  
                                   По  всьому  світу.
                                     А  я  усе  чекаю  від  тебе  привіту.

                                   Сонце  в  тумані
                                   І  ми  в  омані.
                                   Обмануті,розділені,  знедолені
                                   Та  не  відкинуті
                                   Нашим  Отцем  Небесним.
                                   І  хай  буде  твоє  слово  чесним,
                                   А  сумління  чистим.
                                   Прости  нам,  Господи,  грішним.

                                 Оце  блукаємо  в  тумані
                                 І  шукаємо  с  о  н  ц  е,
                                 Сонце  Правди,
                                 Що  є  Світлом  для  світу.
                                 А  нині  сонце  найбільшу  силу  має.
                                 І  розвіюється  морок,
                                 Зникає  розпач,  зневіра,
                                 Ближчою  стає  людині  людина.
                                 Лише
                                 Не  відвертаймося  від  Бога  Сина,
                                 Щоб  в  тумані  не  заблукала
                                 Божа  дитина.

                                   
                                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2020


А липи цвітуть.



                                 Літо,  липа,  любов
                                 Сплелися  в  косу,
                                 Дівочу  красу.
                                 О!  Як  цвіте  літо
                                   І  пахне  липою,
                                   А  липа  твоєю  любов"ю.
                                   Слова  гарячі  промовлю,
                                   Та,  щоб  ними  тебе  не  обпекти,
                                   Дощі  взялися  помогти.
                                   Зросили  душу  
                                   І  напоїли  землю,
                                   І  вже  слова  ті  не  печуть,
                                   А  почуття,  мов  липи  цвітуть.

                                   Липовий  нектар.
                                   О!  Божествений  дар
                                     Ти  сьогодні  прийми.
                                     Липовий  чай.
                                     Тебе  ним  хочу  пригостити,
                                     Згадку  про  літо  наше  лишити.

                                   А  бджоли  гудуть,
                                   Цілющий  нектар  беруть,
                                   Щоб  нам  віддати.
                                   Мед  -  бальзам  любові.
                                   І  стане  солодко  на  слові.
                                   Най  сила  духовна
                                   Нас  не  полишає,
                                   Щоб  любов  через  усе  життя  нести,
                                   І  з  неї  нев"янучий  віночок  сплести.
                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2020


Червнева ружа.



                                     Яка  краса,  яка  краса!
                                     Троянда  ця.
                                     Й  червона  ружа
                                     В  серці  зацвіла.
                                     Та  серце  ранить
                                     Та  краса.

                                     І  ти,  немов  ота  троянда,
                                     Красива,  запашна.
                                     Та  чому  одна?
                                     Та,  ні.  
                                     Ти  не  сама.
                                     Таких  як  ти
                                     Багато  є!

                                     Троянда  в  червні
                                     Так  цвіте.
                                     Настає  її  час.
                                     Любов  іде  до  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2020


З чого почати?



                                 Почніть  звідти,  де  ви  зараз  перебуваєте.  Використовуйте  те,
                   що  у  вас  є  і  робіть  все,  що  можете.  
                                                                                                                                     Артур  Ем.
                           
                                             А  думки  нас  обсіли  як  діти.  "  Як  жити?",  "  Що  робити?"...
                   І  як  раду  думкам  дати?    Усе  з  молитви  треба  починати.
                                             "  Отче  наш,  да  буде  воля  твоя...",
                                             "  Ісусе,  Ісусе,  Сину  Божий,  помилуй  і  спаси  нас",
                                               "  Царю  Небесний,  Утішителю  Душе,  істини,  прийди  і
                                                     вселися  в  нас,  і  очисти  нас  від  усякої  скверни..."
                     Три  в  Одному.  Єдиний  Бог  -  Отець,  і  Син,  і  Дух  Святий.
                     Минуле,  сьогодення,  майбуття.  Не  викинуть  нічого  із  життя.
                                                   О!  Плани  Божі  не  людські.  А  ти,  людино,  які  гран-
                   діозні  плани  маєш  і  на  волю  Божу  не  зважаєш.  А  дарма,  бо  в  
                   одну  мить  спитаєш  "  Для  чого  жить?"  Почнеш  шукати  зміст  
                   життя.  Це  життя  як  Божий  дар.  Витримаємо  долі  удар,  коли
                   з  нами  Бог.  І  ми  удвох.  Господь  творець  нашого  життя.  Усе
                   життя  -  це  марнота,  коли  у  нім  Бога  нема.
                                               Шукаєм  Господа  в  своєму  житті  і  його  Любові,  що  
                 єднає  минуле,  сьогодення,  майбуття.
                                             Все,  що  надбали  наші  батьки  треба  щоб  прийняли  
                 діти,  примножували  те  надбання  і  виховували  достойних
                 нащадків,  щоб  передати    їм  ту  спадщину.  А  найбільший  наш
                 скарб  -  це  віра  християнська.  І  найбільше  наше  надбання  -
                 любов  Божа,  що  єднає  нас  у  дусі  і  правді  і  провадить  доро-
                 гою  спасіння  до  воскресіння.
                                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2020


Будемо дружити.



                                 Будемо  з  тобою  дружити,
                                 Радість  і  горе  навпіл  ділити,  
                                 Бо  розділене  горе  
                                 Меншим  стає,
                                 А  розділена  радість  росте.
                                 І  зростає  наша  радість,
                                 Бо  до  нас  іде  гість.
                                 У  ньому  радості  уся  повнота.
                                 Ісус  Христос  його  ім"я,
                                 Син  Бога  Живого.
                                 В  своє  життя  приймаєм  
                                 Друга  цього.
                                 Він  горе  й  смуток
                                 В  радість  обертає
                                 І  втішиться  той,
                                 Хто  довго  страждає.
                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2020


Звідки її взяти?



                                                         Радість  -  це  віра,  що  ми  у  цьому  житті  не  залишені
                         напризволяще,  сам-на-сам  зі  своїми  проблемами,  хворобами,
                         нещастями.
                                                           Всди  присутня  рука  Господня.  Ісус  Христос  -  живий!
                         Він  є  посеред  нас.  Тому  і  радіємо.  А  навіть  і  коли  сумуємо,  з  нами
                         Господь,  коли  страждаємо  -  він  теж  з  нами,  коли  хворіємо  -
                         з  нами  Христос.
                                                         Буває,  зневірюємося,  не  пускаємо  Господа  у  своє  
                       життя.  А  навіщо?  Ми  і  самі  можемо  розпоряджатися,  керувати.
                       володіти  усім  на  свою  славу.  Та  це  лише  настільки,  наскільки
                       Господь  дає  нам  на  це  владу,  сили,  мудрості.
                                                     Живімо  на  Славу  Божу.  І  перш  ніж  прийняти  будь-яке
                       рішення,  звертаймося  до  Отця  Небесного,  щоб  зіслав  нам  свого
                       Духа,  Духа  Правди,  Радості,  Любові,  що  Утішителем  називається,  
                       бо  без  нього  нічого  доброго  вдіяти  не  можемо.
                                                     Радіймо  і  веселімось,  бо  велика  нагорода  наша  на  небе-
                       сах,  коли  з  Христом  пройдемо  цей  земний  шлях.
                                                       Лише  з  ним  і  у  ньому  наша  радість  повна.  Тож,  напов-
                         няймося  тією  радістю,  що  дає  нам  Господь.  І  цієї  радості  нікому
                         не  забрати,  ніхто  не  забере,  бо  життя  після  смерті  Є!  Воно  почи-
                         нається  вже  тут,  на  землі,  у  наших  серцях,  які  спраглі  так  душев-
                         ного  тепла,  розуміння,  підтримки,  спілкування,  єднання.
                                                       У  Бозі  ми  єдині,  як  єдині  Отець,  Син  і  Дух  Святий.
                         Пресвятая  Тройце,  Єдиний  Боже,  Слава  Тобі!

                                                     Не  відвертаймося  від  Господа.  Не  ходімо  злими  стеж-
                         ками,  темрявою  беззаконня.  Простягнімо  до  нього  свої  руки,
                         долоні,  серця,  щоб  прийняти  Духа  Святого.  І  зрозуміємо  тоді
                         мову  Отця,  коли  його  любов  наповнить  наші  серця.
                                                     І  змінюватиметься  життя  на  Славу  Божу.  А  його
                         Любові  немає  кінця.  О!  Велика  сила  є  любов  оця.

                             


                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020


Причаститися щастям.



                                                                 В  повітрі  літає  щастя.  Лови!  Любов  дається  тобі
                         згори.  Бери!  Якщо  віру  й  надію  маєш,  щастя  своє  піймаєш.
                                                                 І  ось  уже  невидимі  сіті  любові,  так  міцно  тримають
                         їх  двоє  і  ловлять,  ловлять    митті  щастя  як  неба,  вічності  причастя.
                                                                 Літо,  літечко  прийшло.  А  весни  як  не  було.  Одна
                         лише  мить.  Встигай,  друже,  жить  й  митті  щастя  ловити.  Ними  й
                         будемо  жити.
                                                                   Ух!  А  любов  то  дух!  Велика  спрага  до  життя.  
                           Сильне  почуття.  Серця  біль.  Щастя  втримати  зумій!  Воно  ж  як
                           птаха,  уміє  літати.  В  неволі  його  не  варто  тримати.  
                           Не  втримати.  Воно  волю  шукає.  А  знаходить  долю,  нашу  долю.
                           Хоч  важко  до  болю,  та  не  нарікаємо  на  долю.
                                                               Щастя  те  у  нас  самих.  День  затих.  Вечірня  тиша.
                           Місяць,  зорі  і  тих  двоє  бережуть  те  щастя  своє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2020


Сонцезалежні.



                                                 Суцільна  хмарність  накрила  небесну  блакить,  
                     забравши  у  полон  сонце.  А  без  нього,  без  нього  -  ну  ніяк.  
                                                 Та  ніякі  хмари  і  темрява  не  сховають  від  нас  те
                     сонце,  Сонце  Правди  і  Життя.  Воно  зігріває  наші  душі  й
                     серця.
                                               Та  наразі  спить  серце.  Годі  пробудитись  і  на  світ
                     Божий  дивитись.  Та  мусимо  пробудитися  і  глянути  на  світ
                     очима  серця.  І  станеться  те,  що  має  статися.  Зустрінуться
                     люблячі  серця,  благословляючи  один  одного  во  ім"я  Отця,
                     і  Сина,  і  Святого  Духа.
                                             Щезни  темрява,  смуток,  печаль!  Нас  чекає  сонце-
                   сяйна  даль.  Треба  йти,  через  темряву  беззаконь  пройти.
                                               Сонце  Правди  світи!  Засвіти  і  хмари  темряви  ті
                   розжени.  
                                                 Плаче  захмарене  небо.  А  з  тих  сліз  проростають
                   радості  квіти  і  жито.  Будемо  жити!
                                                 І  з  наших  сліз  проросте  життя  нове́.
                                                 
                                                 Святий  Душе,  зійди!  Утіш!  Смуток  в  радість  оберни.
                   Душі  наші  підживи  своєю  любов"ю,  своїми  дарами.
                                                 Христос  був,  є  і  буде  між  нами!
                           
                                               А  ти  не  мовчи,  бо  якщо  мовчиш  та  ще  й  сонця  немає  -
                       суцільна  темрява  нас  накриває.  Темрява.  А  в  ній  глухота  і  
                       сліпота.  О!  Та  ти  та,  що  сонце  у  руках  тримаєш  і  дорогу  до
                       серця  знаєш.  І  відкриються  двері  серця,  і  засвітить  там  сонце.
                       І  на  серці  стане  любо  й  мило.  Най  би  це  почуття  всіма  нами
                       заволоділо.  О!  Добре  це  діло!

                                           І,  щоб  не  загинули  ми  у  темряві  наших  беззаконь,
                       Маріє,  дай  свою  руку  помочі!  Вкажи  дорогу  до  того  Сонця.
                       Веди  нас,  веди!  Із  весни  у  літо  йдемо.  Там  Христа  Чоловіко-
                       любця  зустрінемо,  а  чи  він  нас?  Місяць  червень  назустріч
                       травню  іде.  Христос  любляче  Серце  своє  нам  дає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020


Зі святом Вознесіння!



                                                                   Від  Воскресіння  до  Вознесіння.  Очищаємо  сумління.
                                 Сум  у  радість  обернеться,  а  чи  радість  в  сум?  О!  Скільки  тих
                                 дум,  думок.  Та  найбільша  дума  з  дум  заполонила  серце  й  ум  -
                                 як  віру  живу  зберегти,  бо  без  неї  не  дійти.  А  треба  йти.
                                 Питання  лиш  куди?  Веди  нас,  Господи,  веди!
                                                               Хто  вірою  у  Воскреслого  Христа  живе,  той  і  до
                                 Вознесіння  прийде.  А  чи  прийшов?  І  возносимося  над  своїми
                                 клопотами,  страхами,  переживаннями,  образами,  сумнівами.
                                                                 Та  як  відірватися  від  повсякдених  проблем,  тривог?
                                 Як  увійти  у  світ  радості,  душевного  миру  і  щастя?  О!  Є  духовне
                                 причастя.  Господи,  уділи  нам  його.
                                                                 Отой  тягар  життя  так  нас  гнітить  і  прибиває,  що  сил
                                 життєвих  не  хватає.  Сила  життя  у  силі  любові.  
                                                                   Любов.  На  жертовник  долі  приносимо  свої  серця.
                                   Вони  для  Бога  Отця.
                                                                   Христос  вознісся  до  свого  Отця,  щоб  зіслати  нам
                                   Утішителя,  Духа  Любові,  того  Духа,  що  попровадить  нас  на
                                   дорогу  правди  і  життя,  життя  у  Бозі.  Ми  на  вірній  дорозі,
                                   що  веде  у  наше  завтра.  І  завтрашній  день  починається  з  ночі.
                                   Пробудимось,  відкриємо  очі.  О!  Новий  день  настає.  Нас  з  
                                   тобою  у  літо  зове.  З  весни  у  літо,  де  достигає  наше  жито,  а
                                   доля  кожному  свою  пісню  співає.  Нас  щастя  чекає.  Треба  йти.
                                                                 Веди  нас,  Господи,  веди!            

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020


Вишиванка долі.



                                   Життя  вишиває  доля
                                   Кольором  неба  і
                                   Житнього  поля.
                                   І  червоно-  чорних  кольорів
                                   Удосталь  там  є.
                                   О!  Серденько  моє!
 
                                   Після  бурі,  дощу  і  негоди
                                   Очікуємо  гарної  погоди.
                                   І  з"явиться  на  небосхилі
                                   Нашого  життя  
                                   Веселка,  мов  брама,
                                   Що  веде  в  небесну  обитель.
                                   І  хай  її  побачить  
                                   Кожен  земний  житель,
                                   Що  Бога  на  землі
                                   Вже  споглядає,
                                   І  любов  його  у  серці  має.

                                   Віри  і  надії  не  втрачаєм,
                                   Про  небесне  й  земне  дбаєм.
                                   І  завдячуємо  долі
                                   За  ранки  світанкові,
                                   За  спів  солов"я  
                                   І  я
                                   За  чудові  вечори
                                   Дякую,  Боже,  тобі,
                                   За  митті  щастя,
                                   Як  любові  твоєї
                                   Причастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020


Суть життя.



                                                                 І  засіяв  Сівач  поле  наших  сердець  зернами
                         своєї  Любові.  А  щоб  воно  проросло  будем  зрошувати  його
                         живою  водою  Слова  Божого.  Сонечко,  ясно  світи.  А  те  
                         сонечко  -  то  ти.  І  без  тебе  тим  зернам  любові  не  прорости.
                                                               Та  й  принесе  та  любов  достойні  плоди.  Вона  ж
                         бо  змінює  світ.  Друже,  тобі  мій  привіт!
                                                                 Якщо  не  віддавати  серця  свого  любов,  теплоту,
                           то  для  чого  я  живу?  І  чим  більше  віддаєш,  тим  більше  при-
                             буває.  Кожен  з  нас  це  добре  знає.
                                                                   Щоб  не  застоялася  у  глеку  нашої  душі  любові
                               жива  вода  -  виливаємо  її  до  дна,  наповнюючи  інші  душі  нею.
                               О!  Та  любов  -  то  добра,  свобідна,  сильна  воля!  А  чи  вона  -
                               неволя?  Бо  поєднані,  пов"язані  ми  один  з  одним  невидими-
                               ми  узами  тієї  любові  і  почути  Слово  Боже  готові.
                               "  Нову  заповідь  даю  вам,  щоб  ви  любили  один  одного!  Як  
                                   я  був  полюбив  вас,  так  любіте  і  ви  один  одного!"  (  Ів.13.34).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020


Перезавантаження.


                                           
                                           Перезавантажуємося,  а  чи  встановлюємо  іншу  програму.
                                           Хто  сумував  -  втішатиметься,  хто  був  подавлений  страхом-
                                           Звільниться  від  нього  і  дихне  вільно  на  повні  груди...
                                           Люди!  Змінюємо  життєву  програму,  обираємо  весняну-
                                           Літню  гаму,  бо  уже  наповнився  світ  весною.  А  ти  побудь
                                           Ще  трішечки  зі  мною.  І  витісняє  весна  карантин.
                                           А  любов  долає  будь-який  тин,  страхи,  перешкоди  долає,
                                           І  замкнуті  двері  наших  душ  відчиняє.
                                           Це  весна  серця  наші  єднає  у  дусі  і  правді.
                                           А  Правда  та  одвічна,  що  Божа  Любов  вічна,
                                           Непереможна,  нездолана.
                                           Та  не  кожен  вимовить  своє  їй  "  Осанна!"
                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020


Юрій Переможець.



                                                           Святий  Юрію,  поможи  свою  життєву  дорогу  перемож-
                       но  пройти.  Ти  ворога  душі  переміг,  віри  не  втратив,  любов  зберіг
                       і  надії  не  розгубив,  на  Господа  надії,  який  дає  сили  тому,  хто
                       бореться.  "  Борітеся,  поборите!"  Нам  Бог  помагає  і  святий  Юрій
                       на  допомогу  поспішає.
                                                           Переможною  ходою  йде  весна  по  рідній  землі  і  ми
                     вшановуємо  Богородицю  у  ці  травневі  дні.  Напуває  весна  землю  
                     благодатною  водою,  а  ми  вмиваємось  росою,  щоб  прозріли  очі.
                                                       Добра,  віри,  любові  і  перемоги  над  собою  усім  нам!
                     А  нині  весна  холод  зимовий  долає.  І  хай  в  душах  наших  весна
                     перемагає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020


Вийди, вийди, сонечко!



                                           Встигнути  б  вдихнути  оте  весняне  АХ!  
                                           Допоки  сонечко  ласкаво,  привітно  
                                           І  по-дружньому  обіймає  тебе,  бо  
                                           Лише  на  мить  запізнишся  і
                                           Прийдеться  видихнути  зимове  УХ!
                                           В  якусь  мить  насунули  хмари,
                                           Пронизливий,  холодний  вітер
                                           Поцупив  святковий  настрій.
                                           Не  стало  сонечка.
                                           А  без  нього  сумно,  тужно,  непривітно.
                                           Душа  потребує  сонечка,  тепла,  світла,  тебе,
                                           Бо  без  тебе,  як  без  сонечка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2020


Оживають думки.



                             І  продовжили  карантин.
                             Та  ти  уже  не  один,
                               Бо  карантину  на  спілкування  немає.
                               О!  А  силу  яку  воно  має!
                               Коли  спілкуються  двоє,
                               Часом,  третій  зайвим  буває.
                               Кожна  думка  на  життя  право  має.
                               І  оживають  думки.
                               У  воскреслому  дусі
                               Думка  оживає,
                               Усякий  карантин,
                               Перешкоду  долає.
                               А  Воскреслий  Господь
                               Серця  наші  воскрешає.
                               Віра  і  любов  запанують  у  нім  знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020