| Сторінки (12/1131): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
О, на то вона і свобода,
Що маєш вибір,
Хоч вір, а хоч і не вір -
Життя любов"ю мір!
Любов - душа.
Та раптом тіло
Її також захотіло.
Тіло хотіло.
Та ... цить!
Душа мовчить,
Страждає і мовчить.
Це тіло так нахабно
Кричить,
Про себе заявляє.
І душу намагається
Повчить,
Як оце в любові
Жить.
А ти, пошановане тіло,
(Та яке мені до того діло?)
Навчилось почуттями дорожить?
Берегти їх треба.
Це - дарунок неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2018
Для нас любов є тим камнем спотикання. Літаєш, коли
кохаєш. А коли любов втрачаєш, немов камінь на груди. Жити
важко.
Квітка кохання має свій час розпускання. І розпускаєть -
ся кохання. Цвітом лілеї пахне воно. Нам щастя з тобою відчути
дано. Лілія довго цвіте, наше кохання живе.
Та часто ми спотикаємось в житті об той камінь і...
падаємо, втрачаючи кохання. Та щоразу знаходимо в собі сили
піднятися і знову, знову... закохатися.
Пройшли образи, гнів і біль. Злива змила з душі цвіль і
знову кохання вдається впіймати. А з ним приречені літати.
О! Та любов як гріє кров. Ще мить -душа горить. Жар!
Удар! Б"ється серденько. Прискорює ритм. Качає кров і любов
те серденько, що душу і тіло єднає. Воно ніколи спочинку не має.
Та коли зупиняється, любов нікуди не дівається. Застигає кров,
а любов... живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018
Сьогодні на престолі
Петро і Павло,
Щоб усвідомлення себе
До кожного прийшло.
В слові Любов
І ненависть в слові.
Душа і тіло.
Жити серденько
Хотіло,
Та раптом...
Битись перестало.
Не вбивай любові,
Не забирай життя -
Нам заповідь Божа оця.
Людоньки!
Світ без любові
Загибає.
Брат на брата
Руку підіймає.
Смертельний гріх
Стає на наш поріг.
Зупиніться,
Схаменіться!
Прости нас, Господи,
Прости!
А тих, що смерті жадають -
Зупини!
Господи, ти будуєш
Храм Любові,
А ключі від нього
Дав Петрові.
Тож, два великі світила
Нам сьогодні засвітили.
Щастя на землю зійшло.
А більшого щастя,
Ніж любити
Не має і...
Гріх нашу душу
Уже полишає,
Бо те, що її
Оскверняє
У храм любові
Не пускає.
Святий Петре,
Твій час настає.
І відкриваються
Ворота раю.
Допоможи туди
Знайти дорогу,
Благаю!
Та дорога до раю
Починається із
Серденька мого.
І буде рай
У серденьку твоїм,
Лише ЛЮБОВ
До нього ми пустім.
Святі Петре і Павле,
Нашу любов
Захистіть,
І ворога душі
Відженіть!
О! Любов жива
І непереможна
Вона!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018
І пливемо за течією,
І добре нам так, спокійно,
Надійно, безпечно.
Пливемо!
А хто там немудрий
Проти течії?
Проти течії хто?
Чого ускладнюєш
Собі життя?
Ах, ти хочеш
Самостійно діяти,
Жити, творити
І не так, як всі.
Ей, ей! Таксі!
Мені додому,
До рідного дому,
До батька і неньки.
Ми дітки чемненькі,
Самі і нам
Не треба няні.
Ми самі і сам-на-сам
Із життям.
Самостійні, незалежні,
Дивовижні і належимо
Лише собі.
А, ні!
Ти творіння Бога Отця
І не має твоїй оригінальності
Кінця.
Браво музиканту!
І знову
Стара музика звучить,
А хтось із нас
Чомусь мовчить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2018
Ах, ці літні вечори і ночі,
Заглядають просто в очі,
Й до душі добратись
Так охочі.
Очі, ночі -
В них ховається
Якась таємниця.
А може хтось із них
Чарівниця?
Ніченька чарівниченька
Чи дівчина
Білоличенька,
Що зачаровує очима,
Й без дощу
Стається злива.
Та ні,
Дівчинонька
Не зрадлива.
Та ті ночі
Спокусити так охочі.
І забувається усе,
Бачиш лиш
Її лице і...
Очі,
В які вдивляєшся
Щоночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2018
Купальська ніч.
Ну, що зробила ти із нами?
Та це не вимовить словами.
Ах, почуття, почуття, почуття!
О! Ці щастя миті
Ним і нею прожиті.
Ця ніч - джерело натхнення.
І сталося диво - одкровення.
Розкриваються їхні душі,
Немов лілеї
І відчувається запах
Щастя.
О! Який аромат...
Ні з чим не зрівняється.
Щастя пахне тобою,
І ти наповнюєш
Її собою.
І сам пахнеш вже
Нею.
Ти бережи
Душу лілею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2018
Гріх душею заволодів.
Важко жити з Ним.
Він, немов тягар гнітить
І не дає свобідно жить.
Куди дівати той тягар?
А! Покаяння - Божий дар,
Рятує нас від братських чвар.
Покаяння дар,
Випроси для нас
Святий Йоан!
Ти вказав на того нам,
Хто від гріхів
Звільняє нас.
І ось той час!
Час покаяння
Прийшов і до нас.
І ми не лукавимо душею,
Знаємо - приходить гріх
Із Нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2018
Не було більшого від нього серед людей. Він йшов перед
Спасителем, щоб приготувати йому дорогу. А народився у часі
літнього сонцестояння, коли сонце почне збавляти свій хід. Вша-
нуймо його прихід. І коли почне спадати день, а ніч збільшуватиме
свою тривалість, темрява гріховна не поглине нас з тобою,
бо на сторожі наших душ - Іван Хреститель.
Пророче і проповіднику Царства Небесного, ради Хреста чес-
ного і животворящого, освяти наші душі небесною купеллю!
А, щоб ми відчули себе як на святі, на бенкеті, який готує
Господь , зодягнімо святкову одежу чистих помислів і світлих
почуттів.
Душу свою не продаваймо, до Господа шлях шукаймо.
Втікай, темна сило! Смертним гріхом не одного вже ти скосила.
Слова Господні сьогодні линуть до нас " Сповнився час,
і Царство Боже близько, покайтеся і вірте в Євангеліє" ( Мр.1.14-15).
Царство Боже недалеко від нас, чи ми від нього.
Не втрачаймо того часу, наповнюймо свою духовну чашу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2018
Щоб не погасло полум"я любові,
Є потреба у твоїй мові.
Промов хоч слівце,
Додай до багаття,
Щоб яскраво запалала
ВАТРА,
Ватра нашого кохання,
Що палатиме із вечора
До рання і не лише
На Івана Купала.
Спалимо нечисті, грішні помисли
У цім вогні ,
І очистяться наші серця
Від скверни.
Зло і нечисть
Душі наші уже не приверне,
Допоки палатиме це багаття.
Сплету віночок я
Із помислів світлих і чистих
І пущу за водою.
Спіймаєш мій віночок,
То буду з тобою
Думкою одною.
І квітку папороті
Підемо разом шукати,
Щоб таємницю Любові пізнати,
Таємницю Любові у Слові.
Той живий вогонь Любові
Є у твоїм Слові.
О! Ти живий вогонь.
Ну і жар іде з твоїх долонь!
І Вода не зможе загасити
Цей Вогонь.
Живий Вогонь, жива Вода -
І зачинається Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2018
Кожен своїм життям живе.
Друзів, ворогів наживає,
Якийсь слід по собі лишає.
У СЛОВІ
Частинку себе
Людям несе і...
Свої почуття.
Життя дарує
Кожному із нас
Шанс.
Бери ті почуття
В аванс і бережи!
Ми дякуєм тобі,
ЖИТТЯ за те,
Що в наших душах
Почуття живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018
Сама чи сам?
Сама, усе сама,
І з цим життям
Сам-на-сам.
Та ні!
У цім житті
Ми не самі.
Господь із нами,
І не кидаймося
Словами.
Невже самотність
Ховається за отим
САМА.
Самотня, та не одинока,
Бо є ще ти.
І так живемо.
Кожен день
На зустріч йдемо
Із Сонцем, Місяцем,
Зорею.
І ти не сам,
Бо ти є з нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2018
Хочеться плакати,
Та сліз не має.
Хочеться кричати,
Та уста мовчать.
Хочеться тобі довіритись,
Але чи варто?
Вартуєш ти того чи ні,
Та і ми не одні.
З нами Господь.
Йому єдиному
Довіряю свої помисли,
Почуття, своє серце.
Ісповідую йому
Свою душу.
Не відкриваймо
Навстіж
Світу душу.
Бережімо її.
А я люблю тебе,
Люблю як душу.
І з місця я чомусь
Не зрушу.
Та... мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2018
Запасаймося любов"ю, милосердям,
Терпінням, добротою,
Щоб не лишитися дитині сиротою
І, щоб один одному не мстити,
Бо інакше нам не жити.
Війну у душах ЗУПИНІМО!
В однім дусі, людоньки,
ЖИВІМО!
І єднаймося в Господнім Слові,
І буде МИР.
" Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю. Я даю вам не так,
як дає світ..." ( Ів. 14.27).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2018
Як кажуть, не одним хлібом живе людина, а ще й СЛОВОМ.
Душа прагне Твого, Господи, Слова, Слова, що вчить жити і любити.
" Як хто любить Мене, той Слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить
його..." (Ів. 14. 23).
Слово Життя. Його так потребує спрагла душа. Ти, Господи, джерело
води живої. " Той же, хто нап"ється води, якої дам йому я, - нематиме
спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої
води, яка струмує в життя вічне" ( Ів.4. 14).
Тож приходьмо до джерела Живої води - Слова,щоб вгамовувати
спрагу душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2018
А знаєш закон Любові?
Не зрадь і люби усе життя,
І віддавай свої почуття тим,
Хто потребує.
Чим більше віддаєш,
Тим більше прибуває.
Господь про нас дбає,
Своєю Любов"ю
Він нас наповняє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2018
Як стрімко вривається осінь у володіння літа. І вмить
встановлює свої температурні режими, свої закони, воюючи
громовицями, блискавицями, зливами.
Уже одягли камуфляжну форму каштани. Вони готові
до бою з усякою мушкарою. А он де вишенька осені так пере-
лякалася, що листячко у неї почало жовтіти і ... облітає.
І думка літає - чи все закону Творця підлягає?
Мабуть, любов не під законом.
Під законом любові ми з тобою.
І нічого не вдіємо із собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2018
Не я кажу " Не спокушай!",
Очима ти її не пожадай,
Думок гріховних не плекай,
Але усе життя ЇЇ чекай.
Серденько кохає,
І, що то любов ота знає.
Любов довготерпить,
Не виставляє себе,
Не заздрить,
Не шукає свого,
Не мстить,
Прощає, а ще...,
Мабуть ти знаєш,
Якщо кохаєш.
Виконуй заповідь Божу -
Не чини перелюбу.
Бо, якщо ти багатьох
Кохаєш,
Гріхи собі збираєш.
Ну, а якщо не любиш -
Невже теж гріх
Голубиш?
От і вибирай середину -
Кохай ЇЇ
Одну, єдину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2018
Любов - це справжній гріх.
І такий смакуємо пиріг.
А потім - каяття, каяття...
Навіщо серце у полон взяла.
Та по іншому жити не вміє.
О! Про цей полон
Сама теж мріє.
Та є один єдиний гріх -
Життя без любові.
Життя без любові
Не має змісту.
Прости мене,
Господи,
Грішну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2018
І щезне лихо,
І стане на душі
Спокійно й тихо.
Мир запанує у душі,
Христос - наша сила,
Мужі!
Хрест Господній -
То велика сила.
Вона у нас зажила.
І стаються дива.
Лихо щезає,
Свою загибель
Відчуває.
Згинь, нечиста сило!
Біди багато наробила.
В ім"я Отця і Сина
І Духа Святого -
Проганяємо лихого!
Геть! Згинь! Пропади!
Душі наші не займай .
Тікай!
Животворящий
Хрест Господній
В обороні нам.
Христу всю
Славу й честь
Віддам.
На славу Божу,
В любові живімо,
Змія розбрату
Від себе
Женімо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2018
Ненависть - хвороба часу,
Переповнила душевну
Нашу чашу.
Ненависть любов вбиває.
Хто цього із нас не знає?
Це - найперший ворог наш.
А що? Перетрем її на порох.
О! Скільки того пороху і бруду.
Назбиралось тої ненависті в люду.
Тому життя легшим не стає,
І життя втрачає зміст.
Прокладемо міст
Від серця свого до серця Його,
Того, що Любов"ю
Світ рятує.
Господи!
Най кожне серденько
Любов твою відчує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2018
Господи Ісусе Христе! Вічна Любове!
Зігрій нас нею, лиш не опали. Це ж як біля Неї
тепло, добре, мило-любо, тішно. І як із Нею
боляче, гірко, невиносимо, нестерпно важко.
О! Любове! Одвічна Любове! Ти наш маяк
в бурхливому життєвому морі. Ти для світу
цього таємниця. Але відкриваєшся тим, хто
на твій поклик приходить " Прийдіть до мене
всі втомлені і обтяжені, і я облегшу вас.
Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від
мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож
знайдете полегшу душам вашим" ( Мт. 11. 29 )
На тобі,Любове, тримається цей світ.
Хіба біда рятує від бід? Як Тебе нам зрозуміти?
Важко без Тебе і з Тобою нам жити? Ти - наше
спасіння, порятунок і наша погибель. І ми завж-
ди між двома вогнями. Тож як втриматися?
Де та золота серединка? О! Вона у твоєму серці,
друже. Твоє серце золоте, бо воно л ю б и т ь.
А якщо любить, то зможе простити, бо як інакше?
Інакше не зможемо жити.
Ох! Як це боляче! Але Ти додаєш нам,
Господи, сили. І ми... п р о с т и л и.
І наповнюються наші жили тією силою, і ...
відчуваємо ж и т т я. Але треба каяття.
Без ньог не має прощення.
До поки нашого часу, кому хто завинив
і душу свою ненавистю і гріхами заполонив,
просимо прощення.
І Ти нас, Господи, прости. Бо кращі
цього світу є світи. Своєю Любов"ю Ти нам
завжди світи і відкривай незвідані нами іще
світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2018
О, як сумно, тужно, млосно.
Та це ж літечко!
І чи може бути тошно?
Ой, тошно,
Та ще й грішно
І зовсім не втішно.
Не чіпайся до слів.
Виджу добре попотів,
Поки на кусень хліба
Заробив.
Про хліб насущний
Кожен дбає.
І кожен хто як може
В цьому світі
Виживає.
Це куди той люд
Так валить,
Збиваючись з ніг,
Полишаючи
Рідний батьківський
Поріг,
І родину,
І дитину?
А літа,
Мов бджоли ті
Гудуть.
Про хліб духовний
Теж подбати треба.
Він не дається нам
Так просто
З неба.
Хліб духовний,
Хліб життя.
Його потребує
Так наша душа.
Радості, любові.
Вона у кожнім
Твоїм слові.
І Господня ласка
З нами.
А я втішаюся,
Що з вами.
І не важливо,
Яка відстань
Між нами.
Ловимо мить,
Нею будемо
Жить!
Життя, літо і
Так багато сонця.
Усмішка твоя,
То радість моя.
Ти сонця проміння.
Господи!
Пошли ти нам
Своє прозріння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2018
Вже доспіла
Вишня.
Хіба любов твоя
Колишня?
Твоя любов,
Мов вишня
Кисла.
Та вона мені
Смакує,
І від депресії
Лікує.
Твоя любов
Як стигла
Вишня.
Хіба ж вона
Колишня?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018
Гей! Він, вона, воно, сатано!
А з ким ти рівняєшся?
З Богом Отцем,
Людини Творцем,
Людини, що образ
І подобу Божу має,
І Його життям своїм
Величає.
Людина в руках сатани.
Господи!
Рятуй немічне створіння.
Даруй йому прозріння,
Бо затемнені мізки його
І душа хворіє.
Хто ж цим світом зараз
Володіє?
Людино, не вибирай
Дорогу погибелі,
Не осквернюй
Діла Божі.
Твої вчинки
Мають бути гожі,
Достойні
Божого Творіння!
Тож, навернися
До Бога Отця,
Поки ще немає
Цьому часу
Кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018
Втомилось серденько
І в грудях так сильно
Забилось. Ось.
Збився ритм.
І тепер уже
Не б"ється
Її серденько
З його серденьком
В такт.
Хто сказав,
Що якось буде
І, що свій ритм кохання
Воно забуде?
Звечора й до рання,
І так цілий день
Воно співає
Своїх зажурливих
Пісень.
А дощик рясно
Землю поливає.
Чудо у світі цім
Всяке буває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018
Людино,
Невже по своїй природі
Ти - хижак?
Та ні, це не так.
Невже ти звір?
Та ось візьми і повір,
Що рід твій
Походить від мавпи.
А хочеш - не вір,
Що знов стаєш нею.
А все ж, чоловіче,
Ти завойовник.
І завойовуєш ти
Жіночі серця.
О! Це тобі до лиця.
Підкорив не одне
Ти серце дівоче.
І робиш це діло
Так спритно й уміло.
Та раптом
Оте серце жіноче
У свій полон
Тебе бере і ...
Тримає.
Владу над твоїм серденьком
Тепер воно має.
І не завойовник ти уже.
Та невже?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018
А добре, що ти Є.
А добре, що ми Є!
О! Це щастя,
Коли любов"ю
Серце живе.
Дай нам, Боже,
В любові
Вік свій проживати
І любов"ю
Зло долати.
Дай, Боже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2018
Відстань між ними
Вимірюється часом,
Але це не віддаляє Їх,Їх
Пам"ять єднає.
Серденько
Відстані і часу
Не відчуває.
Воно як кохало,
Так і кохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2018
Виходимо на старт.
Стартуємо у літо.
Дистанція - наше життя.
На фініші нас стрічатимуть
Прожиті літа.
Біль, тривоги, страхи
Долаємо,
Лишаємо їх позаду.
Господь кличе нас
На раду.
Ми у ньому, а він у нас.
Сопричастя час.
Приймай його Любов
До свого серця.
І хай палають наші серця
На славу Бога Отця
І наше спасіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2018
І пірнули ми з тобою
У літечко з головою.
З нею будемо дружити,
Щоб нам потім
Не тужити.
І так тужно в світі
Жити. Жити, виживати,
Бо не знати
Від завтрашнього дня
Чого чекати.
Труднощі життєві
Разом легше
Долати й
Пору літню
Стрічати.
Наше літо.
Ах! Скільки почуттів тих
Із душі у душу
Перелито.
А якщо ще недолито
Значить недоспіло
Наше жито.
Ох! Жито, житечко,
Життя.
Ах! Літо, літечко,
Літа.
І закрутилась
Голова.
Овва!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2018
Не піднімаєм порохів,
Їх і так багато.
Повсюди люди
І порохи.
Вже й запорошена
Душа,
Яка не варта
І гроша.
А, може 30 срібняків
За неї можна взяти?
А, мало?
Все мало і мало.
Тоді виставляєм її
На аукціон.
Вона вартує
Міліон.
Он, он і покупець Є.
Він за душу -
Ох, як бере.
І без міліона
Ти уже його.
Ну, що ж у нього
Таке ось Є?
Ані гроша,
А у його полоні
Уже твоя душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2018
У веснянім вальсі
Нас з тобою так закружляло,
Так закрутило та раптом...
Літечко нас прихватило.
І затремтіло... тіло, тіло.
Воно так літа захотіло.
Ну, а душа, душа -
Ще у весні вона.
Незабутні дні
І ночі.
О, як серденько
На волю хоче,
І душа те відчуває,
Серденько твоє
На волю відпускає.
Але і на волі
Воно відчуває болі.
І воля болить,
І в неволі
Тяжко жить.
Та серденько,
Що кохає
Повік не забуває
Своє кохання.
Літечко,
Що робить,
Як без весни
Далі жить?
А! На все свій час.
Своя пора.
Як втішається тобою
Дітвора.
Галас, радість,
Новий час.
Це канікули у нас.
У невідоме життя
Вирушає нині
Наше майбуття.
Щасливої дороги!
В добрий час
І в добру путь.
Хай завжди вас
Вдома ждуть.
Всім удачі і добра!
І радіє дітвора.
Галас, шум, канікули.
Зупинятись ніколи.
Крок за кроком,
Рік за роком.
Час іде у літо.
Літечко на тебе жде.
Набирайся сили, сил.
Життя прекрасне,
Це найбільше диво з див!
Бувай!
Будь здоров і жив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018
А там, у тому гаї
Зацвіли ромашки.
Ромашко, ромашко,
Як би на душі не було важко,
Знаю, все мине.
У літо нас з тобою
Вона поведе,
І кожен
Щастя своє знайде.
Смакую запах ромашки,
Вслухаюсь як співають пташки
І наповняюся щастям.
Я не гадаю уже на ромашці,
Живу і так, немов у казці.
Літо, літечко, літа
Вже ведуть мене в жита.
І щедро зародять жита,
І рясно зацвіте наше життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2018
Вітерець наспівує
Пісню свою.
А я у літечко
Вже йду,
Лечу із вітром.
І проводжаю свою
Весну,
Лихі думки
Від себе жену.
Духмянить липа,
Лоскоче серце,
А я черпаю
Води відерце.
Життєвої води.
Ах, серце!
Серденько,
Серця.
Єднаймось в любові
До Бога Отця,
І Сина, і Духа Святого.
Час вимагає
Єднання того.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2018
Ти - володар
Жіночих сердець,
І не прийде
Володарюванню твоєму
Кінець,
Бо велика сила життя
У твоїх жилах тече,
І у мові - сила любові.
Вогонь в очах,
А всерці - жар.
Маєш справжній
Володарський дар.
Дарунок неба,
Так він нам треба,
Від Духа Святого.
Кожен чекає того.
Зі святом єднання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2018
Життя. Воно дано нам не для смерті, а для життя.
Життя заради життя, а смерть як спочинок від життя.
Життя продовжується у дітях, внуках, у твоїх словах,
у світлих почуттях...
Ах це багатовимірне життя. Вимірюється воно
і часом, і подіями, і величиною любові, і силою про -
щення, і пам"яттю, яку лишаємо по собі.
В слові ЖИТТЯ є два Т. Перше - це Ти, Господь,
Бог мій, Спаситель, життєдайне джерело, яке ніколи
не висихає. Воно зцілює душу і тіло, наповнює радістю
життя, відкриває нам його таємниці у Дусі Святім.
Святий Дух - Життя Податель. Ота життєва сила так
потрібна кожному сьогодні, як і завжди.
Просімо Духа Святого, щоб зійшов і наповнив
наші душі силою жити, творити, любити, вірити,
прощати, перемагати.
Жити, значить бути. Життя - Є, зараз і в цю мить.
І ми маємо його в любові прожить, щоб нам бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2018
Ти казала, а я слухав.
Ти дивилась, я вдивлявся.
Ти зрозуміть мене хотіла,
Та я не давався.
Ти - моя, та я не твій.
Душе Святий!
Зійди на землю нашу
Й дій!
Дій у нас,
У душах наших
Дій!
Скільки вже прожито
Різних тих подій.
Питань багато,
Відповідь одна -
Будуй ти з Господом
Своє життя.
Щодень молитву промовляй -
Помилуй, Господи,
Й спаси!
Наш рідний край
Благослови!
Мир душам нашим
Ти подай.
Земля тоді відчує
Справжній рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2018
Ти - неподоланий, непереможний.
Ти дивишся смерті у вічі і,
Перехрестившись тричі,
Кидаєшся у пекло війни.
Вогонь. Горить земля.
Горить душа.
Горять твої очі,
Сказать, мабуть, хочуть -
" Не бійся! Я страх переміг.
Переміг себе. Я люблю тебе."
Неподоланий страх
У душах сидить,
І страшно, страшно
Любить.
Як важко жити,
Коли страшно любити.
І проклинаємо усе і всіх.
Господи! Прости нам цей гріх.
Допоможи пекло війни пережити,
І у вірі, любові й надії
Життя це прожити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2018
Тополиний пух. Як кружляє. Ух!
І я іду в танок.
Запрошую тебе на вальс.
Весняний вальс
Під мелодію наших сердець.
Вій, повівай вітерець!
Вітерець кохання.
І кружляє пух.
І ми удвох. Ох!
Цей весняний вальс.
Тополиний пух.
Вітерець кохання
Іще не вщух. Ух!
І ми кружляємо удвох. Ох!
Незабутня мить -
Ради неї варто жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018
ІРИНО, ІРИНКО, ІРИНЦЮ!
Прийми найкращі вітання
У святкову днину цю.
Най Ангел береже
Тебе у житті
І провадить на
Господні путі.
А доля дарує радості митті
У мирі й любові прожиті.
У вірі бажаю зростати,
У мріях до небес літати.
А мрії збуваються,
Й щастям це називається.
Бажаю щастя від душі!
Успіхів!
Натхнення!
Яке черпай із повсякдення.
Гарного весняного настрою,
І будь завжди собою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018
Він, Вона
Вишиванку вдягнули,
Велич в вишиванці
Відчули.
Вдягнемо в вишиванку
Всю Вітчизну.
Відкриємо
Вкраїнській вишиванці
Всесвіт.
Врода вкраїнська
Вражає.
Вишиванка всіх
Величає.
Вдягнімо
Вишиванку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2018
Душа болить,
Душа страждає.
А хто зміст
Страждання цього
Знає,
І таємницю Любові?
Таємниця Любові
У кожнім
Сказанім тобою
Слові.
Ніхто не пізнає її
До кінця.
А, знаєш?
Вона так тобі
До лиця.
Початок їй Є,
Кінця не буде.
Ніхто про неї
І ніколи
Не забуде.
Допоки світ цей існує -
Любов нашим життям
Керує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018
Душа хворіє тобою.
Що ж це відбувається
З нами
весною?
Палаємо жаром та...
Володіємо даром
Оті весняні чари,
А чи вроки
Скидати.
Зачаровані весною
Ми з тобою.
Вона володіє
Нашими серцями.
Йой, щось діється
Із нами!
Та,щоб на весну
Отак реагувати -
Пчихати, сякати,
Плакати, нявкати...
А, щоб весною не хворіти
Мусимо свій імунітет
Зміцнити.
О! Весна - то сила!
Духовна сила нас
Зміцнила,
Наш імунітет весняний.
Тож, не хворіємо більше
Весною,
Бо зміцнюємо свій імунітет
Вірою живою.
Вірою живу.
Живу і вірую,
Що щастя весняне
Уділяється
Повною мірою
Кожному,
Хто вірує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018
Рясним дощиком
Умилася весна.
І забуяло у всій
Своїй красі
Життя.
Жасмин, півонія...
Уже цвіте.
А дощик йде...
Весна до літа горнеться,
А душа, мов горлиця
Прагне волі.
Поєдналися долі.
Дві долі.
Одна в одної
В неволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2018
І веде нас по життю весна.
Чи то ми ведемося на неї.
Ну, як би там не було,
Але серденько її відчуло.
Загомоніло, защебетало,
Небесної блакиті дістало,
І... в одну мить...
Затремтіло душа і тіло.
Дух. Матерія.
Ах! Ця весняна містерія!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2018
Ах, ця весняна містерія!
А у когось вже почалася
Істерія. І взяла його
За душу і трясе як грушу.
Ах, ця весняна містерія!
І вилітають ...о!
Почуття пристрастні...
А страх душу
Наповняє.
Але віра, віра, віра
Усе долає.
І немає уже страху
Для того, хто
Справді кохає
І ціну кохання знає.
Віра і любов перемагає.
З перемогою тих,
Хто к о х а Є !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2018
Пам"ятаю тебе, пам"ятаю,
Як історію рідного краю,
Як події минулих років,
І звитяги прадідів-дідів.
Пам"ятаю, усе пам"ятаю,
І у серці своїм зберігаю.
А коли пам"ять жива -
Творяться дива.
Ось і мрії оживають,
Бо про тебе пам"ятають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2018
Він. Вона.
Вдвох
Вікно віри відчиняють.
....... володіють
Відчувати весну
Вміють.
Відчуття вражає.
Воля, воленька
Вінчає.
Він. Вона.
Вогонь. Вода.
Відлуння вічної
Весни.
Вони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018
Народився новий день і ми співаєму йому пісень:
" Слава Вишньому за день, за час, коли щастя приходить до нас
і радість наповняє душу..." О! Привітати тебе я мушу, мій рідний
Львове. В день, коли всі збираються за святковим столом і я
складаю свою молитву за тебе.
Зі всього світу збираються гості і смакують тебе.
Вдивляються, любуються тобою, прислуховуються, вивчають і
відчувають усім своїм єством твою люблячу душу. І наповнюються
твоїм духом, Львове, причащаються.
А деякі затягують тебе аж по самі вуха і ... димлять,
димлять, аж волосся дибки стає.
О! То наш Львів, "старенький сивий дядько...",
а чи дід, чи юнак, має на собі він знак. Позначений Богом. Хоч як
не крути ти рогом і не верти хвостом - усе ж ми усі під одним Богом,
і під одним Небом, і Сонце над нами одне.
І лихо оте пропаде! Дух Святий на землю зійде, на
кожного з нас. Незабаром прийде той час. Благословіння Господнє
перебуває на нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2018
Святий Юрій на баскому коні
Стрімко влітає у весняні дні,
У наші з тобою дні.
Полюбляє наше місто він.
І почуєш на Юрієвському пагорбі
Дзвін - дзень! дзень! дзень!
Розпочинається новий день.
Хто взиває ім"я Боже,
Тому Юрій допоможе.
Боже, за молитвами святого Юрія
Благослови наш край,
І нашим душам миру дай!
А ти, готовий вести бій
Із силами зла?
Чи сила пристрастей
У полон тебе вже взяла?
Юрій святий, поможи,
Перемогу і нам принеси.
Поможи в боротьбі
За любов і віру святу,
Яку як оберіг свій
Завжди бережемо.
Збережемо - мир у серцях
Неодмінно знайдемо.
Згинь, сило нечиста,
Не спокушай!
Глянь святий Юрій
З небес на нас і наш край.
Помагай!
І ти себе, друже,
Перемагай!
Кожен з нас воїн,
Поки йде боротьба.
Душа наша прагне
В любові, вірі, надії
Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2018
Люблю вечори по-львівськи,
Казкові, дивовижні, ароматні,
Запашні, духмяні, п"янкі...
І ми оце з вами.
А з нами та, що наші
Серця єднає,
Які б"ються за неї
І б"ються в унісон.
Так, так - і це не сон.
Тук-тук - це не порожній звук.
Пульсує весна!
А ти лови, лови
Життя!
Тримай її, свою весну!
Весною дихай і живи,
Кожною миттю
Життя дорожи.
Най завжди над нами
Сонце буде -
Ласкаве, ніжне
І небо голубе,
І голуб миру
Витає під небесами,
А весна буде завжди
Із нами, у наших серцях.
Розквітає душа і уми,
Лиш у мирі живи,
А сам щастя твори,
І як Бог велів живи!
Весна єднає
Землю з небесами
І володіє нашими серцями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2018
Ну, що вдієш? А пам"ятається усе. І добро, і лихо.
Та ні, є така властивість пам"яті - забувати. Забувається
швидше добро. А от як забути лихо?
Тихо. Шумить вітерець. Ясно. І ми з тобою на вес-
нянім бенкеті. Насолоджуємося пахощами, красою і чарів-
ністю нареченої. Вслуховуємося у її звучання.
А наречена то - Весна! А наречений хто? Де він
молодець? Най тому лиху буде кінець, хоча людина
пам"яттю живе. І поки пам"ять жива, живе й Вона, що на
спасіння нам дана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
Яблуня цвіте.
Яка краса!
Тихо, тихо, тихо, ша...
І цвіте моя душа.
Та втрачаю мову,
Лиш знов і знов
Мелодія серця звучить -
Нам для Любові
Пора жить!
Постій, не поспішай!
Аромат яблуневий
Вдихай, наповняйся
Весною!
І я радітиму з тобою.
Радітимем разом життю.
Я у весну свою іду.
Яблуневий цвіт -
Тобі мій весняний
Привіт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2018
Сьогодні і небо захмарене.
І воно зажурилося,
Нашими болями вдосталь
Наповнилося і...
Дощиком весняним
На землю рідну
Пролилося і...
Сталося диво.
Забуяло життя.
В одну єдину мить
Раптом усе зацвіло,
І вітром весну понесло.
Торкнувся вітерець
І нас з тобою,
І наповнилися ми
Весною, духом весняним
І таким жаданим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2018
А ти віриш моєму слову?
Тоді розкажу тобі байку я нову.
Ах, ця весна!
Для мисливців слушна пора.
І виходять на полювання.
Тобі моє пошанування.
Ну, що це за почуття,
Коли душа кипить і парує,
А серце інше серце
На віддалі чує.
Ой, що ж це діється із нами?
Та це ж весна заволоділа
Нашими серцями.
Ах, ці поважні і вишукані кралі,
Для почуттів неважливі
Будь-які далі.
Тут треба ловити лиш час.
І поки так захоплено
Слухають вас...
І почуття палають,
І долоні, і вуха.
Ну, навіщо ти жар загрібаєш?
Кохаєш? Кохай!
Це святе почуття
Через все життя пронеси,
І донеси до відведеного
Тобі часу.
Бережімо Любов оту нашу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018
А Земля чує, а Земля відчуває і разом з нами страждає.
О! Яка вона мудра. І мудрості тієї научає тих, хто її любить і бере-
же. Це ж бо вона для кожного із нас Мати.
Ось стою на предковічній землі, землі мого роду,
українського народу. Руки до сонця підіймаю і благословення
для неї благаю. Благаю миру у небес. Христос Воскрес і земленька
наша воскресає. О! Скільки вона страждає через нас. Невже це
лукавого час? Ми з нею обходимось по-варварськи - в пекельний
вогонь війни кидаємо, спустошуємо, отруюємо, плюндруємо, зни-
щуємо, безжально експлуатуємо...
Бережімо землю як святеє святих, щоб соловейко
не затих. Збережімо її для майбутніх поколінь. Жени ти від себе
лінь. Рано на світанку вставай, щоб почути спів солов"я, відчути
у долонях ранкову росу і у повноті побачити весняну красу.
А, щоб Любов"ю наповнялися наші серця і, щоб
пізнати нам Милосердя Бога Отця, Миру і Добра благає в нас
рідна земля.
Схаменіться, зупиніться! На світ іншими очима поди-
віться. Яка навколо нас краса. Це ж бо, Весна!
І зароджується нове Життя.
Не вбивай! Не знищуй! Не зраджуй рідної землі і зустрінеться щастя
тобі у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2018
У серці, пам"яті, крові
Рідна мила сторона.
Вона зміст того життя.
Сум огортає душу,
Але жити якось мушу.
Сил у Господа благаю.
Мені так бракує рідного краю,
Рідних батьківських очей...
А скільки уже прожито
Тих недоспаних ночей
У журбі й печалі.
І ніколи ви не станете
Рідними для мене
Чужині далі.
О! Бережи нас, Боже!
Щоб в краю ріднім
Не стала чужина,
Щоб не цурався брат брата,
Щоб в рідній хаті не було ката,
Щоб ненависть не з"їла нас!
Бережім рідну землю,
Не забуваймо родини,
І, щоб почути голос нам
Ненародженої дитини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018
Напишу тобі нині вірша,
Не вартуватиме він і гроша,
Та зраділа б лише душа
І поєдналися слова -
Час, весна, кохання, щастя.
Час весни, кохання час
І щастя час.
О, це життя,
Життя для нас.
Як миттєво злітає цей час.
І для весни так часу мало,
Невже літо так швидко настало?
І щастя того так мало.
Воно лише мить.
І ми її мусим зловить,
І в коханні свій час прожить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2018
Втома. Як хочеться побути вдома.
Від життя того втома,
І як хочеться, щоб хтось чекав тебе
Вдома,
Хтось, хто так любить і так тебе
Жде.
І враз твоя втома пройде,
Коли хтось тебе жде.
Ждуть коханих,
Ждуть Кохання,
Ждуть дітей
І ждуть батьків.
Миру давно усі ждуть.
Про війну пора забуть.
Ну скільки уже пережито
Смутку-печалі, терпіння,
Страждання того,
Може підемо вже далі без нього?
Хіба не жде нас радості час? -
Питаю я вас.
Щоб відчути радості час,
Щастя мить ,
Мусимо страждання пережить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2018
Зголодніла душа,
Спорожніли серця.
А де ж ділися всі почуття?
Вітрищем рознесло
І змило дощем.
На душі лишився лише щем.
Коли ж то ми
У нових почуттях своїх
Зростем?
І розвіялося почуття,
Вітром по світу понесло -
Через Розп"яття,
Щоби воскресло!
І розпинає світ почуття,
Що живить душу й серця.
І лишається полинове відчуття
Того Життя.
Трава - полин.
Ти у житті не один,
І ти не одна.
Можливо у когось
Полин на душі,
Та скуштуємо меду
Ми ще у житті,
Бо наближаються ті дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018
Невже світ цей божеволіє,
Бо жити у любові не вміє,
І прагне крові, смерті.
Ми - усі діти гріха.
Невже не омине нас доля лиха?
" Я милосердя хочу, а не жертви" -
Лунає голос із небес.
Чи ти не віриш, що Христос Воскрес?
Розп"ятий на Хресті,
За наші з вами непрощені гріхи
Він вистраждав,
Щоб спасенну долю мали,
Його слів Життя не відкидали.
В любові перебувайте
І брата свого прощайте.
Прощайте і проститься вам,
Бо ж хто із нас без гріха?
І не кажіть -
Нащо наука нам ця?
Ми не знаєм Отця,
Бо ми діти темряви,
І нам Любов твоя, Господи,
Не до лиця,
Бо на ньому у кожного
Маска своя.
Ой, яка страшна ця казка,
Казка про Безсмертного Костика.
А он де видно у тебе вже хвостика,
І ріжки ростуть.
Невже на погибель всі йдуть?
Зупиніться, схаменіться,
До свого Творця
В покаянні зверніться!
Творче Неба і Землі,
Спаси душі оці!
Спаси нас, бо стікає
Стрімко час.
Нехай Сонце Правди
Побачить кожен із нас.
Господь не полишив бо нас.
Віруй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2018
Боже Милосердний, прихилися до мене. Я мандрую до тебе
через усе своє життя, тебе прагне душа моя, прагне твоєї Любові.
Усі ми створені на образ і подобу твою, усі з"явилися на світ по
твоїй святій волі. І кожен з нас буде покликаний у свій час стати
перед твоїм Обличчям, обличчям Вічности.
Ти є Любов. І ми у ній перебуваємо з часу створення. Але
на протязі життя втрачаємо її, перебуваючи у темряві гріха, пере-
даючи його із покоління в покоління.
Господи, Єдинородний Сину і Слово Боже сповідаюсь тобі
у гріху нелюбові. Втрачена любов. Ненависть, ворожнеча, злоба
і непрощення заполонили душі наші. Ми не можемо простити і не
простимо, коли не буде каяття. Не має каяття - не буде прощення.
Бідна душа, що так прагне каяття. Тому просимо тебе, Господи,
за тих, хто затьмарений смертним гріхом. Пролий і на них своє
Світло, виведи їх із блуду, темряви і омани, у яку втягнув їх цей
світ і вони уже не знають як чинити мають. Дай пізнати себе і свою
Любов.
Прости нам, Господи! Звільни наші душі від тягаря пристрас-
тей і солодкого гріха. Прости усім, хто до тебе із глибини свого серця
взиває " Согрішив я, Господи, согрішив. Тому з покаянням до тебе я
прибігаю. Глянь на душу, яка благає прощення, полегши страждання.
Гріх мучить і не має спокою, тому іду на зустріч з тобою. Взиваю,
благаю про прощення. Помилуй і прости, бо уже не має сил тягар
того життя нести. Облегши страждання, на тебе одне сподівання."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2018
Одна суєта суєт.
А як хочеться спокою,
Як хочеться тиші,
Щоб відчути,
Як душу бідну
Шкребуть миші.
Ну, що ж та душа завинила,
І в облуді так довго жила,
Ненавиділа, проклинала,
Страху Божого не мала.
А нині про порятунок благає,
Бо довго уже страждає.
Страждає без розуміння,
І від зради страждає,
Через розбрат,
Фальш і злобу,
І так чекає на нову добу.
Страждає... Болі надто багато.
Ну, що ж це за свято,
Коли зранена душа болить.
А як хочеться в радості жити,
Любити, весну у всій її красі відчути
І просто, просто
Собою бути.
Хто загоїть рани душі?
І плачуть, плачуть
І жінки слабкі,
І сильні мужі.
Радості не має у болі.
Доволі доволі.
Сльози омивають душу,
А йти далі мушу,
Щоб з усіма кричати
" Осанна!" тому,
Хто розуміє і спасає
Душу оту, що
Незабаром знову волатиме,
Але уже " Розіпни, розіпни!"
І розпинаємо ту душу
Своєю зрадою,
Зневірою, ненавистю,
Байдужістю, жорстокосердям,
Лицемірством, лукавством...
Христос на третій день
Після розп"яття
Воскрес.
І наші душі воскресають,
Ласку очищення пізнають
І рани душі заживуть,
Мабуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018
Ми вийшли уже із зими,
Й у літо чимчикуєм
Через весну.
Хоч як не крутять тим часом -
Вперед-назад,
Назад-вперед,
І як би нам не було важко -
Усе мине.
Не зупинити часу плин,
Усе перемеле життєвий млин,
Лиш любов ота вічною буде.
А он-де білі хмаринки по небу пливуть,
Мрії мої і твої до неба несуть.
І здійсняться мрії,
Хто не втрачає надії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
Дотик до тиші,
Дотик до часу,
Дотик до серця,
Дотик до слова,
Дотик до себе,
Дотик до тебе,
До до землі
І дотик до неба.
Людино, а щастя тобі треба?
Зроби цей дотик,
Дотик до щастя.
Позабудь хоч на мить про нещастя.
І відчуєш вічності мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018
Розморожується весна,
Розморожуються серця.
А хто в глибокому сні -
Пробудись!
На світ Божий подивись.
Бач, як дні біжать до літа?
А у них наші літа.
Хтось у зимі лишається,
А хтось весною уже наповняється.
На повні груди вдихає весну.
І я на зустріч з весною іду.
Іду по снігу,
Через холод у душах іду,
Йдемо.
Ось у весні ми уже живемо.
І будемо жити,
Один одним вчимось дорожити
І в єдності жити,
Бо разом все ж таки краще,
Ніж по осібно.
І вже на народ щось подібно.
Дружний, сильний, непереможний,
Цінується з нас кожний.
Голова до голови,
Плече до плеча,
Об"єднані серця
І одна молитва наша
До Бога Отця -
"Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018
Хіба день і ніч мають рівні права?
А як тобі емансипація жіноча свята?
Ух, як мучить залежність оця.
А тож , залежимо ми один від одного
І від Бога Отця.
Нам визначатись пора.
Люблю я світло,
А ще полюбляю темряву.
У ній свої неписані закони,
І тут не діють ваші канони.
А Світло?
Півсвіта того мені замало,
А цілого - забагато.
І де ж те Світло для світу?
А для мене і темрява,
Як мати рідна,
І як дівчина чарівна.
Ніч має свої чари.
А, щоб позбутися тієї кари -
Вибираймо світло,
Полишаймо чвари!
Світло й темрява,
Темрява й світло.
Вони у нас,
А ми у них.
Видих. Вдих.
Допоки життя триває -
Кожен своє вибирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018
Поет від Бога,
Поезія душі,
Поетичний дар.
Бог душі дарував поезію.
А, можливо, це лише візія,
А чи духовна провізія?
А, можливо, ціла дивізія,
Кинута на оборону душі?
О, сильні ви в слові,
Єднаймось у правді,
Єднаймось у мові,
Щоб завжди
До змагання у слові
Були готові.
І професійно,
І традиційно.
І, щоб це було
Завжди емоційно
І доцільно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018
Чи то ми весняночок не співали?
Чи то ми цей час уже проспали,
Коли дружно треба всім
Весну закликати.
А, можливо, вона уже у душі?
Та, щось холодно на душі,
І, щоб не замерзла вона там,
Відігріти пора її нам.
Зігрій мені душу
Теплим, обнадійливим словом.
Зігрій. Скажи хоч слово.
І хай буде те слово ВІРУЮ.
Твоя віра тебе спасе.
І тепліше на душі уже стає.
Та невже? А я кажу :
- Господи, поможи моєму невірству.
І я повірю тобі,
І я повірю собі,
Повірю в себе
Через тебе.
І зігріються душі
ВІРОЮ,
І весна нам відкриється
Небесною силою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2018
Лелеки повертають до рідного дому,
Поборовши голод, холод, втому.
Лиш на рідній землі,
У весняній порі
Гнізда в"ють,
І у батьківський край
Життя нове несуть.
Зустрічаймо лелек,
Зустрічаймо весну.
Вже думками про них
Я живу.
Щоб життя лелече зберегти,
Будемо своє тепло до них нести,
Допоки холод,
Допоки сніг і мороз
Про корм для них
Не забудемо тож,
Щоб мати весну, радість,
А з нею й надію живу
І оте люблю -
Люблю рідний край,
Батьківську хату,
Мамину пісню
І Свято.
І повертаються діти
З далеких доріг
До рідного дому,
На рідний поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
Куди нам діватись,
Прийшлось у зиму повертатись.
Тебе ніхто не питає,
Чи душа твоя цього бажає.
Є дійсність, що від нас не залежить.
А, що ж залежить від нас у цей час?
Це, мабуть, беру лопату
І відгортаю сніг завзято.
Поглянь у вікно як замело.
У минуле на мить занесло,
І старе далося чутися,
Хіба можна його позбутися?
І як це нове на старому будувати.
Старе ж неможливо нам зруйнувати.
Воно є. Хоч час минає,
Та минуле оживає,
І твориться новітня історія
Не на порожньому місці.
Минуле про себе завжди нагадує.
Хіба можна про ньго забути?
Ніхто не забутий, ніщо не забуто.
Усе пам"ятаємо.
Час не стер тебе із пам"яті.
Тож на все свій час.
Є речі, що не залежать від нас.
Час зими уже минає,
Для Весни час наступає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018
Є життя і смерть. А між ними затиснута наша доля, яка
залежить від нас. Який напрям життєвого шляху ми обираєм
і чи обставини, які складаються приймаєм?
І боремося, боремося, боремося за виживання, за
панування. Боремося за життя, щоб доля наша не була лиха.
Як важко буває відпустити те, що таке дороге нам. І міцно
його тримаємо чи за нього тримаємось, боїмось втратити, загубити,
бо не мислимемо без нього далі жити. І це природньо.
Але ми не можемо усе втримати у своїх руках. Тримаємо те,
що можемо, а що не можемо Господь тримає у своїх.
Що твого, людино, у цім світі? Лише твоя вдячність Господеві
за життя, за його дари, за прощення його і за те, що він нас чує.
Господи, де , де шукати нам щастя своє. У чому те щастя
загальнолюдське?
Ти є Людина, на образ і подобу Божу створена. І хоч душа і
тіло твої зранені, зболені, покинуті, але тобою, Господи, ми не
відкинуті. Не кожен із нас те життя розуміє, і прийняти таким як
воно є, не кожен зуміє.
Наше життя і смерть в Божих руках. А ми творці долі,
щасливої долі. З недолі своє щастя куємо.
Час йде. Кожен те щастя кує, поки Господь ще часу дає.
Люди доброї волі - обранці щасливої долі.
І незабаром почуємо голос з небес " Христос Воскрес!"
І Україна теж, якщо кожен із нас душею воскрес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018
Пройшов дощик
І очистились душі
Від образ, зневіри, холоду.
А чи надовго?
А чи очистились?
Дощ, дощ, дощить
На душі.
І загасає полум"я
У серці.
А, щоб відчути
Стук сердець -
Підкинь у полум"я
Дровець.
І знов співатиме душа,
Любов"ю житиме вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2018
Ось так зненацька
І потрапили в інший час.
Це як - на все свій час?
А що, це уже Весни час?
Хто до нас?
Хто уже з Весною?
А хто це стоїть
Між тобою і мною?
Та це ж Хрест Спасіння,
Що єднає землю з небесами,
А мене з тобою,
Єднає усіх нас, Весни час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018
А ти наважишся зробити стрибок, чи ти уже стрибнув,
ось так - із зими -15 градусної у весну +15 градусну?
Із мінуса на плюс ти уже перейшов, чи ще тільки думаєш?
Думаєш змінюватися?
Мабуть, ми ще у зимі, коли холодно нам на душі.
І важко уже стрибати. Привикли повільно, як черепахи,
ноги важкі пересувати.
Але час невблаганно біжить. Наш час. І стрибати
прийдеться.
Тренуємо м"язи ніг, бо можливий не тільки стрибок,
але й біг. Треба доганяти свій час, втрачений час. І люду
вже скільки втрачено в нас, і крові, і рідної землі. Вже й
совість і душу втрачаємо. То ж доганяємо свій час, поки
віру, надію, любов не втратили.
І небо в нас одне на всіх. Усі під одним Богом ходимо,
та ми і його ділимо. Святу Любов розділяємо, бо усі потребу
у ній маємо.
І я потребую твоєї уваги й тепла, щоб квіткою весня-
ною та й зацвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018
І йде по світу гріх із праведністю в парі.
О! Які очі пристрасні, карі!
І вмить твоя душа у них вже як в радарі.
Ах, ті очі. А потім недоспані ночі,
І нема вже спочинку,
Бо з пожадливістю подивився на жінку.
Невже не здогадався, що це твій капкан,
А ти думав, що це талісман.
І куди ти тепер, отаман?
За Україну боротися треба,
І допомога дається із неба.
І свою кріпость духовну не здати,
Тож не має часу зволікати.
Геть, пристрастей шаленство!
Щоб відчути благоденство,
Що через Жінку теж іде.
Вона на руках Дитя несе.
Це Дитя - Спасіння світу,
Це Дитя Нового Заповіту.
Любіте Жінку!
Що Сина Божого родила,
Що змію голову ногою розчавила,
Здолала князя світу цього,
Що сіє смерть, безчинства і облуду.
Богородице! Просити тебе я буду -
Молися за нас, за Україну,
Рідний край.
Господи! Миру душам нашим дай,
І силу подолати гріх,
Що переступає наш поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2018
І вариться українська каша.
Нелегка ця робота наша.
А хтось вже й заварив ту кашу,
І не цінує він роботу нашу.
А з тобою і каші не звариш,
Бо життя ще не знаєш -
Молодий, зелений і такий шалений,
Стрімкий, бурхливий,
Вередливий і мінливий.
А, ти собі в кашу
Не даси наплювати,
З тобою можна
І житейської заспівати.
А, ти маєш мудрість і досвід,
Та не маєш уже сили?
Вважай, щоб тебе
Бистрі ріки не змили, не знесли,
Бо без тебе країна не воскресне.
І наваримо ми тієї каші,
І будемо смакувати ми
І діти наші.
І варимо усі ту кашу
В загальному казані нашому.
Мусять добре варити наші казани,
Щоб ніхто нам казана не влаштував.
А ще треба мудрувати,
Чим ту кашу будемо черпати.
А! Ось черпак! Що, щось не так?
Забули помішувати кашу?
Пригоряє?
Що, вже хтось й запах відчуває?
Зменшіть жар і влийте у казан води,
Щоб не сталося біди.
Бо вже хтось так жаром пашить,
Важко дихає й тремтить.
О! Як це нам далі треба жить?
А, ти чого чужими руками
Жар загрібаєш?
Що з того може бути
Не знаєш?
А тебе чого у жар кидає?
Хто ж це такий страх наганяє?
А, боїшся, щоб тобі
Не завдали жару,
Не провчили?
Тож, не підсипаймо більше жару,
Щоб із жару в полум"я
Знов не влетіти,
Бо нам ще хочеться пожити.
І будемо жити!
Жити з весною у серці.
І ніхто нас з тобою
Не розіллє і водою.
Не розмий вода,
Хоча і розлучити
Спроби є.
Це випробування
Життя дає.
І достойно його той пройде,
Хто з вірою, надією
І любов"ю
По житті цім іде.
Хто як у воду дивиться,
Бо Словом Божим
Живиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2018
О, скільки того болю випало на твою долю, людино.
То тіло болить, то душа болить, бо пам"ять не дає забути того,
що сталося. Болить. І як з тим болем далі жить? І жити важко,
і любити не вдається, і прощати - не прощається. Незмога.
Та це ж в нікуди дорога!
Ми за мить до весни. А тут -ого які морози! І до щастя
за мить. А тут, бач, яке нещастя - війна! І чи може бути те щастя?
Може! І буде!
Та щось віри забракло. Господи! Поможи моєму невірству,
зміцни віру і подай надію, як тому розбійнику, що висів з тобою
на Хресті.
Два розбійники були розп"яті разом з Христом. Один з
них за мить до смерті прийняв Господа як свого Спасителя, повірив
у нього і визнав свою провину. І в ту ж мить перейшов із смерті у
життя. Другий не повірив у Сина Божого. Його інша доля спіткала.
То як нам бути далі, людоньки? Один Господь знає.
І як це, Господи, прийняти те, що неможливо прийняти, повірити
у те, у що неможна повірити.
І я не можу повірити, Господи, що можна простити тому,
хто сіє смерть, розбрат, ворожнечу, ненависть, бо болить незагоєна
рана. Пршу тебе, Господи, загой рани душі зболеної, зраненої,
зрадженої, зневіреної, замученої. Зціли душу, душі. І прости мені,
нам все, чим образили тебе і врозуми , просвіти ворогів наших.
І звучать слова для нас "Коли ви прощатимете людям
їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не
будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам
провин ваших" ( Мт. 6. 14-15).
Тілом до землі рідної припадаю, духом до Отця небесного
злітаю. Окрилена, прощена, знов літаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2018
Людоньки, весна замерзає,
Нашого тепла жадає.
Душевне тепло -
Вже рідкість й воно.
Самі розгубили його.
О, ті морози!
І гріємо свої душі
Біля печі,
Їмо калачі
І просипаємо життя.
Та ні, це не ти.
Весно, весно!
Та ми для тебе
Розпалимо багаття,
І так будемо
Тебе зігрівати.
А ми у ньому спалимо
Усе те, що мучить і гнітить
Наші душі,
Усі наші образи
І весь гнів.
Зневіру, безнадію, розпач -
Теж усе туди!
Звільняємося від того мотлоху.
Душа готується до зустрічі
З ВЕСНОЮ!
А, вона вже прийшла,
І гріється біля
Нашого багаття.
А, нагрівшись,
Щедро даруватиме і нам
Своє тепло, радість,
Надію і любов.
І будемо у казці мов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2018
І народжується весна.
У муках холоду,
У звучанні наших сердець,
У сонячнім березневім ранку,
У шаленому танку наших мрій,
У круговерті усіх подій,
У співі маленької пташини,
У часі щасливої години
Народжується весна.
Вона матиме присмак
Нашого щастя.
Це наша весна.
Весна усіх, хто вірить
У її непереможну силу,
Силу життя і любові.
І народжується у холоді весна,
А у муках чиєсь кохання.
Та хіба можна тебе оминути,
І як це без тебе бути
І йти далі у життя?
Це ж бо все моє життя
У тобі і є.
І народжується
У муках і стражданнях
Людина, нова людина,
І щаслива наша година.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2018
Зима з весною
Не можуть поділити час.
А хтось із нас владу, славу,
Статки-майно.
А мені вже стало всеодно.
Втомилася я.
А, стоп! Це територія моя,
Територія душі,
Куди нікого не пускаю.
Зась! Не можна!
Я занурююсь в душу
І слухаю тишу.
Спокій в душі.
І так стає легко і добре.
О, добре, хоч душа у тебе є.
І за неї боротьба йде.
Хтось сіє розбрат, ненависть,
Веде війну,
Хтось комусь доказує
Свою правоту, зарозумілість,
Аж шкіриться від злості.
А! Страхи хочеш нагнати,
І на крилах слави політати?
Потішся хоч тим,
Бо вся ця марнота світу,
Рано чи пізно,
Розсіється як дим.
І слава твоя -
Сьогодні є,
А завтра немає,
І влада не вічна.
Шукайте миру,
Миру у душі,
І прийдуть зміни у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2018
Ти - камінь спотикання на моїй дорозі.
Отак собі лежиш - і не перескочити тебе,
І не підсунути. Важко.
Значить, будемо обходити, минати треба.
Краще тебе не чіпати.
Та, хіба є у світі щось випадкове?
Бо той камінь, що будівничі відкинули,
Став наріжним каменем ( Мт. 21:42),
Тобто великим став у очах Божих.
Отож, хто ж тебе знає,
Що ти за камінь.
А може це ціла скеля?
Та це ж Петро!
Стривай, стривай -
То, хто ж це Петро?
Скеля чи камінь?
А, серце - камінь?
І так кам"яніє людина.
І співчувати уже не вміє,
І прощати, і довіряти.
Ой, що ж це діється?
Людоньки! Як зупинити це
Кам"яніння? Що робити?
А, просто по-весняному
Треба нам уже жити!
З Весною усіх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2018
У кожного своя дорога. У неї своя путь, у нього свій шлях.
Волею долі перетнулися їх життєві дороги. І сталося те, що не
від кого із них не залежить, ніхто не має над ним влади.
Зустрілися двоє на перехресті своїх життєвих доріг. І ця
зустріч лишила у душах їх слід, бо привела на Господній поріг.
Скільки часу пройшло, а пережиття зустрічі живе. І з"яви-
лася від нього віра. Віра в неї, віра в нього, віра у світлі почуття,
що такі у світі цім ще є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2018
Мороз бере мене за душу
І трясе як ту грушу.
І облітають почуття,
Скоро не лишиться і співчуття.
І позостанеться кожен
Зі своєю бідою сам-на-сам.
Ось і я якось без тебе,
Милий, раду дам.
Мабуть, і ти уже втратив їх.
Ах, ці почуття.
Вони не вартують а ні гроша,
Бо так, хоч би продав.
Тоді ти правий -
Навіщо нам ті почуття,
Коли і так складне життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2018
Боже, не полишай нас на Хресній дорозі. Ми - твої діти,
від тебе вийшли і до тебе йдемо. Кожен своєю дорогою. Прийми
нас в свої обійми, як прийняв блудного сина і прости нам наші
провини. Ми часто полишаємо тебе, віддаляємося від тебе, покла-
даючись лише на себе. Прости нас за зраду, за нашу пихатість і
зарозумілість, за наше грошолюбство і братоненависництво. Прости
нам нашу продажність, байдужість, зневіру, нелюбов.
Господи! Ти для нас той каміь спотикання. Ну,як нам ворога
прощати? Він нищить нашу землю, дітей, батьків. Та як до нього
ненависті не мати? А ти казав прощати.
Ми спіткнулися. Нам далі годі йти. Господи! Дай нам сили
піднятися і йти далі , і щоб нам в темряві гріха не пропасти.
Віру , Господи, зміцни! Рідний край нас збережи!
Людоньки! А нам би не зректися рідної землі, не стати Юдами,
не покидати своїх стареньких батьків і дітей. Допоможи нам,
Господи, вистояти в правді твоїй, пізнавши яку, збагнемо, що все
наше життя - це лише дорога до тебе, до того, хто відкриває нам
свої таємниці, відкриває нам Царство своє, що у спадок дає тому,
хто не зречеться його Сина, хто в його Дусі перебуває і до Отця
небесного взиває " Отче, дай збагнути волю свою і рятуй ти душу
мою, наші!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2018
Моя весна через зневіру
І розчарування пройшла,
І дорогу до тебе знайшла.
Вона зігріває замерзлі серця.
І не збагнути таємницю
Весни до кінця.
І в чому її сила?
Її сила у силі Життя,
Що зароджує
У наших душах
Світлі почуття.
І ми живеио уже весною.
І зацвітуть в душі
Надії квіти,
А ми вчимося
Кожному прожитому дню
Радіти.
Зміцни ти, Господи,
Віру мою, нашу
І утверди віру вашу, твою.
Вірою в Розп"ятого і Воскреслого
Господа нашого Ісуса Христа живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2018
Біль переповнює душу
І тримає у своїм полоні.
А страх на долоні.
І холонуть руки,
І німіють уста,
І не можу звернутись
До Бога Отця.
Молитва не виходить
Із серця і вуст.
Біль зупиняє дихання,
Розсудок наповнє
Лише одне питання -
Чому?
Чому, Господи, так стається,
І коли це все минеться?
О! Скільки вже того болю
Вилив ти на нашу долю,
Долю України.
Через біль народжуємося
Уже для іншого життя.
О! Як болить, друже,
Твоє слово.
Кожне твоє слово
Наповнене болем.
І Духом твоїм, Господи,
Наповняється ота
Зболена душа.
Ти у ній перебуваєш
Страждаючий,
Знемагаючий,
Зраджений.
Але не перестаєш любити,
Нашу грішну душу.
Ти проходиш Хресною дорогою
І через наші серця.
Ти несеш і мій хрест.
Хрест кожного із нас -
Є твоїм Хрестом.
Йдеш на свою Голгофу,
Лишаючи нам
Сльози очищення
Через біль.
І йдемо ми за тобою
Своєю Хресною дорогою
Вже у дусі твоїм.
І кожне наше слово
Наповняється
Духом твоїм, Господи!
У дусі і правді Господній живім,
Людоньки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2018
Прийшов Прохір та Влас -
Невже скоро весна у нас?
І так стається, що весна
У нашій долі безслідно
Не минеться.
Весняний слід лишає
У зимі вже той,
Хто відчув в собі весну.
Сліди лишаються на
Білосніжному снігу.
І так у весну свою йду.
А там, а там...
І сліди загубитися можуть.
Талі води розмити їх
Допоможуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2018
Дарує доля нам
Хвилини незабутні ці.
Тримай усе в своїй руці,
Міцно стиснувши її у кулак.
А я у серці теж тримаю
Ці хвилини радості.
Хоча це митті,
Але гарно прожиті.
Та ще не всі -
Попереду весняні дні
Чекають.
Хай миром небеса усіх
Благословляють,
І Ангелів своїх
Нам посилають.
Я дякую долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2018
Господи! Прийми молитву ти мою
За світ цей грішний я молю.
Простити зможеш, а чи ні,
Душі наші
Зрадливі і злі?
Тягар великий душа несе,
І не знати куди з ним зайде.
Хто тягар з душі той зніме,
Хто на крилах тебе понесе,
Щоб легко стало?
Господи! Понад усе
Тебе бажаю я,
Твого прощення
Прагне душа моя.
Прости! І душу мою окрили.
Лише без тягарів вона
Зможе літати ,
І як пташина та співати.
О! Як нелегко це
ПРОЩАТИ.
Без тебе, Господи,
Мені цього не знати.
Лише у тобі силу маю,
З тобою брату я прощаю.
Коли простиш ти, Господи, мені
Відчую інші вже надходять дні.
І я прощаю й за тебе
Господа благаю.
Прости і ти йому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2018
Мужчини і мужчинки,
Хто уже пурхає, а хто ще личинки -
Усім, усім, усім!
Будуєм дружно свій вкраїнський дім,
Щоб файно жилося у нім,
Щоб хотілося, моглося і задумане збулося!
Щоб хотілося душі співати,
І від радості літати,
Щоб моглося нею дихати,
Її смакувати,
І як таємницю ще пізнавати.
Це ж бо вона - неопізнаний отой об"єкт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2018
Навіщо своє серце віддаєш комусь?
Я сумніваюся у правильності
Цього рішення чомусь.
Кожен своє серце хай береже,
І з ним перед Господом стає.
Господи! Ти бачиш серце моє,
Йому потрібне Милосердя твоє.
Навчи прощати і злоби в собі не збирати.
А коли воно від зради болить,
І важко далі у такому стані жить,
Буду Господа просити -
Змилосердися наді мною, Господи!
В свої обійми прийми,
І як блудного сина - прости!
Лише тобі одному своє серце довіряю,
Тобі Господи, тобі одному!
Я свою провину відчуваю,
У цім житті блукаю.
Заблудив чи заблудила,
І не стало, не стається дива.
У ньому зневіра зажила.
Не вірю тепер людям я.
У цьому провина є моя.
А кому у цім світі повірити можна?
Душа моя чомусь тривожна.
А ти хто? Словом ласо так жонглюєш,
І на неї, бач, полюєш.
І навіть серце готовий віддати.
А, що взамін за нього хочеш взяти?
Не зрадь і не зрань свого серця,
Прошу тебе. Милосердний Господь
Хай усіх береже.
І зціляє вже наші зранені серця.
Слово своє як лік нам дає.
У ньому наше серце оживає,
Зневіра душу покидає.
"Я - Світло світу, хто йде за мною,
Не блукатиме у темряві,
А матиме світло життя" ( Ів. 8.13)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2018
Маємо милість Милосердного -
Мову милозвучну, мелодійну,
Мученицьку, мироточиву...
Муза мовить - мужі мовчать.
Мудрують. Мислять.
Милий мій. Молю. Мовиш?
Мовить - млію, мучусь.
Мова милого мов магніт.
Милий - мудрий муж,
Муж молитви,
Мій маяк.
Моя мова мов мальва, м"ята,
Молоко, мед, музика, меч.
Мова - мистецтво.
Материнська мова.
Мова моєї мрії.
Мова - магія.
Мова - місточок
Між мною, милим.
Мови мені, милий, мало.
Милої мови.
Мовчання мить.
Мило молодиця мовчить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2018
Людоньки! Пам"ятаймо про Судний день. А він уже
настає і кожен отримає своє. Хто із зброєю на брата йде, від
неї і згине. Хтось славу, владу шукає, капітал усе життя зби-
рає. А, здобувши, усе це - чи щасливим стає? "Шукайте ж
найперше Царства Божого й правди його, а все це додасть-
ся ( Мт. 6. 33 )
За внутрішню свободу боротися треба. Світ цей
спокушає. Принади усілякі розкидає і пристрасті вже вгаму-
вати - зась! Ось і впіймався карась!
І заміноване поле, поле нашого життя. Бережіть
нас, небеса! Кожен наш крок дає нам урок. Що сьогодні, а чи
завтра буде - невідомо. І так хочеться додому, родине тепло
відчути, в сімейному колі побути. Сімейне тепло... Його не
замінить ніхто. І якщо випадає нагода погрітися біля родиного
вогнища - використаймо її, бо швидко збігають дні земного
життя. Лишається лише спогад. Пам"ять ці хвилини береже,
ними й людина живе. Ось де митті щастя!
Як хочеться більше тих теплих спогадів життя.
Та, на жаль, лишається так багато гіркоти, суму, печалі, болю,
розчарувань, непорозуміння, недовіри, озлоблення, образ.
Вони паралізовують нашу волю і впливають на долю. Невже
нам не підсилу змінити щось? Та хоча б себе?
Та як? Постійно мучить питання? Та невже наша
доля - це лише присмак горя?
Та ні, людоньки. Ні! Людина народжена для щас-
тя. Його шукаємо у кожному дні. Воно у тобі, воно у мені, воно
у кожному з нас. Гаразд! Наше щастя з нещастя народжується.
І народжується новий день.
Ніхто не забутий, ніщо не забуто! Новітніх героїв і усіх героїв
української землі наша Пам"ять береже. Вони житимуть у віках!
Небо їм землю рідну замінило, а землі вічну пам"ять про них
залишило.
Господи! Прости їм усі їхні провини. Вони удостої-
лись у твоїй славі перебувати, бо немає більшої любові поза ту,
коли життя своє кладеш за життя брата свого.
Господи! Да святиться ім"я твоє в імені кожного із
них. Да прийде Царство твоє, яке народжується у наших серцях
і душах. Да буде воля твоя, і усміхнеться нам наша доля.
Господи! Не введи нас у спокусу . Ні славою, ні
владою, ні багатством, ні тілесними похотями. Але визволи від
лукавого, змія душ і сердець. І, щоб прийшов йому кінець, а
щастя отримало свій переможний вінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2018
Припадаю до землі, припадаю,
Квіткою із неї проростаю,
Щоб радість тобі дарувати,
Весну у душу закликати.
Не зривай ти квітку ту,
Подаруй ти їй свою весну,
Щоб вона та й розцвіла,
І краса в житті своє взяла.
Це ж бо краса рятує світ,
Тобі весняний мій привіт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2018
А серце весною наповняється,
І дива трапляються.
Коли весні уже
У серці місця мало,
Вона у світ виходить.
І топиться лід,
Сніг землю напуває,
І весна квітами проростає.
Земля життя в собі відчула,
Ось і весна прибула.
Закличмо весну
У серця свої,
Щоб минув той холод
У душі твоїй,
Й засвітило сонце
У моїм вікні.
І зраділи наші душі
Весняній порі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2018
Весна сама мене знайшла.
На підвіконні червона ружа розцвіла,
І у серці така ж розпустилася.
Оце ж бо дива! Ось де весна!
У серці моїм, у серці твоїм.
Вона наші серця обрала,
Щоб ми за нею не шукали,
І не блукали у житті,
І мали світло на своїй путі,
І сили вистоять в біді.
О! Як нас багато
У весну ринули завзято.
У серцях своїх її шукаєм,
А, знайшовши,
Щастя неземне пізнаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2018
Я йду шукати весну, бо у ній тебе знайду. Йду у своє завтра
вже сьогодні. Нам потрібно у житті тієї зустрічі, зустрічі з тим, хто
вгамовує спрагу і голод, хто зігріє душу і витре сльозу, хто подає
надію і зміцнює віру, хто несе мир і спокій душі, хто жертвує себе
нам.
О, де ти, де ти, де ти є? Де шукати тебе? А може й далеко не
треба йти, лиш до серця твого дорогу знайти?
Господи, ти за спасіння моє зплатив високу ціну. Я тебе
неодмінно знайду.
" Кожний бо, хто просить, одержує, той, хто шукає, знаходить,
і тому, хто стукає, відчиняють" ( Лк. 11.10).
Господи Ісусе Христе, ти нас благословляй й серця наші
зернами віри і надії засівай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2018
А ти чекаєш, мене чекаєш?
Про мене ти не забуваєш?
Є у житті розставання,
Є і стрічання,
А між ними таке довге
Чекання.
Тож завтра
Стрітення!
Наше з тобою, Господи,
Стрічання.
Зустрічаємо своє спасіння
З душею чистою
І помислами теж.
Стрічаємо того,
Який не має меж.
Він поза простором і часом,
І сьогодні звертається до нас
Усіх разом -
" Прийдіть до мене
Всі втомлені й обтяжені,
І я облегшу вас.
Візьміть ярмо моє на себе
Й навчіться від мене,
Бо я лагідний і сумирний серцем,
Тож, знайдете полегшу
Душам вашим" (Мт. 11.29).
Отож наше спасіння
У наших руках.
Хай буде це весняний знак.
Ось так.
Бо у серцях наших уже вона,
Весна,
Що змінює наше життя.
І не зимою вже живем,
А у весну ми з тобою йдем.
Йдемо!
У нашу весну.
І запалають наші серця,
Як Стрітенська свіча,
Що проганяє сили зла
Во ім"я Весни торжества!
Весна в душі,
Весна в природі,
І по- зимовому вже жити
Годі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
Весна з зимою повінчались,
А ми з тобою не прощались.
І сталися дива .
Закрутилась голова
В заметілі сніжній,
Й пробудились почуття
У душі вразливій, ніжній.
І Амур на світ з"явився,
Це ж бо він до справи долучився.
Натянув Амур тятиву
Й запустив свою стрілу.
Та стріла вогнем горить,
І запалюється вмить той,
У кого вона влучить.
Що ж це тебе, друже, мучить -
Невже Амура стріла
В твоє серденько поцілила?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018