яся

Сторінки (12/1131):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Без діла слабіє сила.



                               Царство  Боже  здобувається  силою,
                               Силою  духа,  думки,  слова...
                               І  слово  твоє  -  не  полова,
                               І  мова  твоя  чудова.
                               А  ще,  коли  ти  віриш  в  чудеса  -
                               Вони  стаються,
                               Коли  за  роботу  всі  дружно  беруться.

                               Хоч  люди  ми  немічні,
                               Та  дух  в  нас  бадьорий.
                               Не  падаєм  на  дусі.
                               Ми  в  постійному  русі.
                               Лише  рух  приводить  до  змін,
                               Нам  не  бракує  в  житті  перемін.
                               День  на  ніч,  осінь  на  зиму-
                               Так  багато  диму,
                               Та  не  палає  ватра.
                               Підкинь  і  ти  своїх  дровець,
                               Шукає  свого  пастира  стадо  овець.

                               "  Від  часів  Йоана  Христителя  і  понині  Царство  небесне
                                   здобувається  силою"  (  Мт.  11.  12).
                                 "  Пильнуйте  й  моліться,  щоб  не  зазнати  спокуси:
                                     дух  бадьорий,  плоть  же  немічна"  (  Мт.  26.41)
                                 "  Я  добрий  пастир.  Добрий  пастир    життя  своє
                                     за  овець  покладе.  Злодій  тільки  на  те  закрадається,
                                     щоб  красти,й  убивати  та  нищити.  Я  прийшов,  щоб
                                     ви  мали  життя,  і  подостатком  щоб  мали"  (Ів.  10.  11,  10)
                                 
                             
                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018


Щастя легко не дається.


                                       Довго  не  прийдеться  тобі  сумувати.
                                       Сум  у  радість  обернеться  і
                                       Все  пережиття  минеться,
                                       Коли  віра  є  і  любов,
                                       Як  місток  між  мною  і  тобою.
                                       Щастя  дається  дорогою  ціною.
                                       Без  страждання  не  обійтися.
                                       По  містку  любові  пройдися.
                                       Прийди  до  мене.
                                       Коли  забудемо  усі  образи
                                       І  непорозуміння,
                                       Знов  відчуємо  в  любові
                                       Наших  сердець  горіння.

                                         Та,  що  це  за  життя  без  каяття?
                                           І  хто  не  вміє  прощати  -
                                           Любові  йому  не  мати.
                                           Приймімо  каяття  як  дар
                                           І  витримаємо  життя  удар.
                                           І  прощення  одержимо
                                           У  Бога  Отця.
                                           І  не  буде  нашій  любові  кінця.

                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018


Порятунок у бурхливому морі життя.



                                   Не  топчися  по  душі
                                     І  святих  почуттях.  Ах!
                                     Болить.
                                     І  не  гостри  ножі,
                                     Надармо  вся  твоя  затія.
                                     На  Господа  наша  надія.
                                     Він  стереже  
                                     Життєві  дороги
                                     І  знає  всі  наші  
                                     Тривоги.
                                     
                                     Дорога  нелегка
                                     До  перемоги.
                                       Не  здаватись
                                       І  духом  не  падати.
                                       Й  перетреться  все  лихо
                                       На  жорнах  життя,
                                       Коли  віра  жива.
 
                                     То  любов  спричинила  ту  біль.
                                     
                                     І  гіркота  на  серці  полинова.
                                     Ах!  Доля  наша  калинова.
                                     Лише  на  морозі  солодшою  стає.
                                     Бог  свою  руку  помочі  дає.
                                     Його  Ангели  понесуть  нас
                                     Над  прірвою  життя,
                                     І  новий  зміст  набуде
                                     Наше  буття.

                                     "  Бо  ти  сказав:  "  Господь  -  Надія  моя",  і  Всевишнього  ти  обрав
                                         за  оборонця  собі.  Отже  не  прийде  до  тебе  лихо  і  пошесть
                                         не  наблизиться  до  оселі  твоєї.  Бо  Він  Ангелам  Своїм  звелить,
                                         щоб  охороняли  тебе  на  всіх  стежках  твоїх".
                                                                                                                         (  Пс.  90.)
                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2018


Приймаєм, що дається.


                             О!  Господи,  яка  краса.
                               Підкоряють  голуби  небеса.
                               У  просторі  повітрянім  ширяють,
                               Смак  свободи  відчувають.
                               Сонечко  торкнулося  їх  крил.
                               О,  диво  з  див.
                               Життя  на  крилах  голубів
                               Відчути  кожен  з  нас  хотів.
                           
                               Глянь  ти  у  небесну  даль
                               І  зникне  вся  твоя  печаль.
                               Ах,  ця  неба  синява
                               Так  тримає  нас  вона.
                               Погляд  важко  відвернути.
                               Україні  бути!
                               Й  жити  у  віках.
                 
                               Всім  героям  
                               Слава  й  честь!
                               Наша  пам"ять  жива.
                               Пам"ятаємо  ми  про  вас
                               Не  тільки  в  цю  днину
                               І  цей  поминальний  час.
                             
                               Знають  сонце  й  небеса
                               Всі  наші  помисли  й  серця.
                               Кров"ю  своєю  землю  
                               Зросили  ви,
                               Щоб  у  мирі  й  любові
                               Жили  всі  ми.

                               Голуби  як  символ  миру
                               В  цю  прекрасну
                               Осінню  днину
                               Сповіщають  нам  -
                               Хай  кожен  свій  мир
                               Творить  сам.

                               Він  дається  небесами.
                               Господь  із  нами,
                               А  ми  із  ним  
                               Й  кінець  прийде
                               Задумам  лихим.

                           "  Мир  Свій  вам  даю!  Я  даю  вам  не  так,  як  дає  світ.
                               Серце  ваше  нехай  не  тривожиться,  ані  не  лякається!"
                                                                                                             (  Ів.  14.27)

                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2018


Перлина життя.



                                                               І  стали  на  рушничок  щастя  він  і  вона.  І  прожили  
                                 у  парі  30  років.  Бувало  все,  бо  ж  подружнє  життя  -  не  мед.
                                   Бува  гірким  як  полин  і  терпким  як  терен.  Та  і  митті  щастя
                                   у  нім  непоодинокі.  Та  це  лише  митті,  заради  яких  мусимо
                                     жити,  терпіти,  страждати.
                                                                 Щастя  легко  не  дається.    І  народжується  воно
                                     в  муках.
                                                                   Вони,  ці  дві  половинки,  поєднані  Господом,
                                       немов  мушля.  За  стільки  літ  подружнього  життя  вирос-
                                       тили  свою  перлину,  що  коханням  зоветься.  І  ховають
                                       її  від  світу.
                                                                   О,  дивовижне  це  почуття.  Воно  дає  життя.
                                       У  нім  велика  сила.  З  ним  ми  непереможні  і  душі  наші
                                       непорожні.
                                                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018


А хто його зна.


                               І  виростають  уже  хвостик  і  ріжки.
                               Уподібнюємось  до  чортика  трішки.
                               А  в  душі,  душі...  яка  каламуть.
                               Тиші  і  спокою  шукає  кожен,  мабуть.
                               Та  де  ж  їх  знайти?
                                 І  як  спокійно  дивитись
                                 На  увесь  цей  трам-тара-рам?
                                 А  може  нам  вже  всеодно,
                                 Невже  ідемо  всі  на  дно?
                         
                                 Корабель  державний  
                                 Подає  сигнал  SOS  у  Вселенну!
                                 І...  відчуваєм  силу  незбагненну.
                                 Вона  дається  нам  згори.
                                 Лише  твори,  будуй,  живи!
                                 Живи  в  любові.
                                 Ми  люди  чудові,
                                 Поки  не  вчепив  нас  лихий.
                                 В  образі  Ангела
                                 Диявол  ширяє.
                                 Ось  тут,  тут  десь  літає.
                                 І  тут  вже  не  до  спокою.
                                 Не  спи!  
                                 Душу  рятуєм  дорогою  ціною.
                                 Ціною  життя?
                                 О,  скільки  пішло  їх  уже
                                 В  небуття.
                                 А,  що  те  небуття
                                 Вже  спокійне  життя?
                                 А  хто  його  зна,
                                 Коли  наших  душ
                                 Вже  порожня  казна.
                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018


Сила тяжіння.



                                                           О!  Це  земне  тяжіння.  Воно  тримає  нас  біля
                                       землі.  Наша  плоть,  увесь  наш  піт  і  вся  наша  кров
                                       у  ній,  у  землі  святій.  
                                                             А  думка  й  дух  летять  увись.    Дивись,  дивись  
                                       у  небо,  та  не  відривайся  від  землі  по  всі  свої  дні.
                                                             І  ось  виникає  тяжіння  між  нами.  Любов  
                                         єднає.  Вона  таку  силу  має.
                                                             Господь  всі  наші  помисли  знає.  А  думки  
                                         наші  будуть  чистими,  коли  наші  серця  в  Любові
                                         Божій  перебуватимуть  і  люди  Слово  Господнє
                                         знатимуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2018


А ти кажеш…


                                   А  ти  кажеш  "  люблю",
                                   Та  й  собі  на  біду.
                                   А  вже  на  щастя
                                   Забракло  любові.
                                   Ми  до  бою  за  неї
                                   Ще  не  готові.
                                   Нам  за  живіт
                                   Треба  подбати
                                     І  як  зиму  зимувати.

                                         Живіт.  Живіть  
                                         І  благоденствуйте,
                                         Люди!
                                         Та  ще  й  за  душу
                                         Піклуватись  мушу.
                                         Вона  Божої  Любові
                                         Потребує
                                         Як  хліба  й  води.
                                         Вода  жива  і
                                         Хліб  життя
                                         В  Господнім  Слові.
                                         У  нім  пожива  для  душі.
                                         І  зникнуть  наші  міражі,
                                         Що  щастям  нам  здаються.
                                         Від  того  й  люди  псуються,
                                         Скубуться,  виїдають  
                                         Один  одного,
                                         Виживають,  бо
                                         Духовний  голод  мають.
                                         А  спрагу  душі  вгамовують
                                         Ах,  ці  наші  вірші.
                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2018


В любові щастя.



                             Ой  ти,  хлопче  -  небораче,
                             На  озброєння
                             Любов  візьми  ти  радше.
                             Нею    переможеш.
                             Й  переможцем  вийти  зможеш
                             У  житті,  перебуваючи  в  біді.
                             І  не  здолає  тебе  ворог.
                             Любов  все  лихо
                             Перетре  на  порох.
                             Життя  -  не  морок,
                             Любов  -  не  ворог  тобі.
                             Без  любові  
                             Ти  -  ворог  сам  собі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018


Замерзає душа від несправжнього почуття.


                         Несправжній  вогонь  уже  біля  ікон
                         І  несправжні  почуття,
                         І  несправжня  молитва  оця,
                         Коли  замерзають  серця.

                         Та  це  ж  осінь  пробралась  
                           У  наше  життя.
                           Холодає.
                           Та  бабине  літо
                           Холоди  ті  не  пускає
                           У  твої  і  мої  почуття.

                           О,  бабине  літо,  живи!
                           І  осінь  тужливу
                           Від  серця  жени,
                           Щоб  не  схололи
                           Наші  серця
                           І  справжніми  були
                           Мої,  твої  почуття.

                           І  повниться
                           Теплими  кольорами  осені
                           Наше  життя,  
                           Хоча  не  бракує
                           І  сірого  дня.
                           Таке  ж  воно  
                           Кольорове  це  наше  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2018


Бабине літо ще з нами.



                           Інколи  треба  тиснути  на  гальма,
                           Щоб  не  винесло  за  межі  буття.
                           Осанна!  Співаю  тобі  я,  життя,
                           За  даровані  мені  почуття.
                           О,  який  спектр  отих  почуттів
                           Художник  Життя
                           Використати  захотів,
                           Малюючи  душу.
                           
                           Осінь,  ми  з  тобою
                           У  чомусь  схожі.
                           Палітра  моїх  почуттів
                           І  твоїх  кольорів
                           Така  різноманітна.
                           
                           В  душі  моїй  осінь
                           Заквітла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018


Одне вино на двох.


                         Дихає  вино.
                         О!  Як  бурлить!
                         Немов  кипить,
                         Як  почуття  оті,
                         Що  переповнюють  її
                         І  виливаються
                         У  цей  жорстокий  світ.
                         Вони  у  вині,
                         У  хлібі,
                         У  слові,
                         У  думці  її.
                         І  у  її  очах.
                         І  не  треба  ах!
                         А  буде  ох!
                         Коли  розділять
                         Ті  почуття
                         На  двох.
                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2018


У роботовік вступив чоловік.


                                       Штучний  інтелект  та  ще  й  Софією  назвали.
                         Мудрість,  сила,  штучна  краса,  штучне  життя  і
                           не  відчувається  серцебиття.  Лише  любові  штучної
                           не  має.  Любов  жива  і  відчуваться  енергія  твоя.
                           Емоції  наповнюють  мене.  Любов  живе  і  житиме
                             повік!
                                           Та,  що  це  буде  за  життя,  коли  на  службу
                             роботові  стане  чоловік  і  захоче  у  нім  продовжити
                             свій  вік?  Тоді  втратиться  думка  своя  і  мізки  сохнути
                             почнуть,  коли  роботи  з  нами  заживуть.  І  забудеться
                             ім"я  Людини,  як  тієї,  що  вміє  творити.
                                             Та,  щоб  такого  не  сталося    закохатися  б  зда-
                             лося,  та  не  в  робота  і  не  мати  його  за  портнера,
                             хоча  у  нього  непогане  резюме  кавалера.  Та  почуття
                             не  ті.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2018


Золото осені.



                                                             І  хай  ворог  не  радіє,  що  смерть  ту  сіє.
                                         З  нами  Бог  і  Матір  Божа,  а  ще  днина  гожа.
                                                               Золото  осені  і  неба  блакить.  Ах,  як
                                           хочеться  жить,  жити,  любити,  дівчину  кохати
                                           і  щастя  разом  своє  будувати.
                                                                 Господи!  Дай  мирного  неба.  Нам  захис-
                                           ту  твого  так  треба  і  Покров  Богородиці  завжди
                                           над  нами,  Божими  донькаи  і  синами,  був,  є  і
                                           буде!  І  Україна  в  нас  одна.  Вона  не  ділиться
                                           на  два.  А  ми  її  діти  в  мирі  і  злагоді  змушені
                                           жити,  щоб  вижити  і  рідний  край  не  занапасти-
                                           ти.
                                                               Ти  хочеш  щастя  мати?  Шукай  його  в  собі.
                                           Не  лишайся  сам-на-сам  із  своєю  бідою.  Вже
                                           наповняються  ріки  душ  наших  живою  водою.
                                                               Я  буду  собою.  Я  буду  з  тобою.  Україно  моя,
                                           твоя  доля  гірка.  Та  не  згіркне  хлібина,  коли  в  
                                           душі  живе  дитина.  Твоя  віра  жива.  Вона  творить
                                           дива.  О!  Диво  осінь  золота.
                                                               Золото  осені  і  золото  твоєї  душі.  
                                                               Хай  щастить  нам  у  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2018


Чесні вибори.


                                                                 Яка  чесність  у  наш  час?  Це  -  час  неправди,  
                                     брехні,  облуди.  І  я  віру  втрачаю  вже,  люди.  А  як  без
                                     віри  жити?  І  тебе  не  зможу  любити,  бо  і  в  тебе  віру
                                     втрачаю.  А  чому,  не  знаю.
                                                                 Допускає  Господь  у  цім  світі  сатану  до  ца-
                                   рювання.  І  в  нашому  житті  відчувається  його  пануван-
                                   ня.  Він  наші  душі  роз"їдає.  Любов  і  святість  пожирає.
                                                                 Геть,  сатано!  Наш  вибір  зроблено  давно.
                                   А  це  вона  -  любов  жива.  І  віри  не  втрачаєм,  любов"ю  
                                   ми  перемагаєм.
                                                                 А  влада  як?  -  спитаєш  ти.  До  неї  можна  нам
                                   дійти?  То  владарюй,  живи!  Лише  в  любові  ми  прийдемо
                                   до  мети,  переборовши  гріх  неправди.
                                                               Візьми  ти  нечисть  ту  зя  зябра  і  витури    її  із
                                   храму  душі  своєї.  Бо  є  мужі  як  ті  вужі,  як  те  гадюччя,
                                   що  за  владу  кожен  лізе  у  Верховну  Раду.  А  рада  від
                                   вас  яка?
                                                               Радіємо,  що  бабине  літо  ще  маєм,  а  далі  як
                                   жити  -  Бог  його  знає.
                                                                 Мабуть,  любов"ю  до  рідної  землі  будем  зігрі-
                                   ватись,  якщо  на  чужину  не  прийдеться  податись.
                                   Та  чужина    -  не  рідний  край.  Отож,  як  хочеш  виживай.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2018


То не біда.


                     І  осінь  тобі  ніпочім.
                     А  знаєш,  річ  у  чім?
                     Сонячні  колектори  
                     Собі  ти  придбав.
                     Сонячної  енергії
                     Вже  вдосталь
                     Нахватав.
                     Ого!  Який  заряд  
                     У  тобі!
                     Позаздрять  і  молоді.

                     Хоч  осінь
                     Прийшла  у  наші  літа,
                     Та  то  не  біда.
                     Обертів  нових
                     Набирає  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2018


Майже поет.


                       О!  Ти  майже  поет.
                       З  поезією  створив  
                       Уже  дует.
                       І  співаєш,
                       Так  співаєш,  ух!
                       А  доля  ще  й  підіграє.
                       Та  вже  щось  Є!
                       Все  виходить
                       Так  спонтанно,
                       Несподівано
                       І  негадано,
                       Зате  жадано.
                       Ти  так  його  шукаєш
                       І  на  відстані  вже
                       Відчуваєш.
                       Це  -  твій  читач.
                       Закохані  у  слово
                       І  у  душу,
                       Вони  цей  світ
                       Коханням  
                       Зрушать.
                       Та,  щоб  земля  
                       З  орбіти  не  зійшла,
                       Осінь  в  їхні  почуття
                       Прийшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2018


Осінній настрій.



                             А  я  за  тобою
                             Ой,  скучила.
                             Та  туга  мене
                               Вже  замучила.
                               І  коли  той  сум
                               У  радість  повернеться?
                               Бо  ж  без  радості
                               Важко  живеться.
                               Чому  так  сумно
                               На  душі  буває,
                               Хто  його  знає?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2018


У ньому не має гріха.

 
                   В  ньму  Є  радість  життя,
                   І  має  воно  колір  крові.
                   Та  це  ж  напій  любові.
                   Виноградне  вино.
                   У  нім  і  мої  почуття.
                   Най  причащається
                   Люба  душа.

                     Те  вино  на  відпущення  гріхів
                     Дано.
                     Лиш  не  впивайся  ти  ним.
                     Що  стоїть  за  словом  цим?
                     Гріх?
                     У  вині  гріха  не  має.

                     Від  пожадливостей  тіла
                     І  душа  страждає.
                     Гріх  на  душу
                     Осідає.
                     Та  гріха  в  вині  не  має.
                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018


Я й Це.


                             Ну,  звідке  в  тебе  Це?
                               Курка  знесла  яйце
                               І  вилупилося  курча.
                               Кому  не  знайома  
                               Історія  ця?
                               То,  що  першим  було  -
                               Яйце  чи  курка?
                               -  Мурли,  мурли...  Мурка.
                                 -Не  руш  курча!

                                     -Невже  яйце
                                     Мудріше  курки?  -
                                     Спитаємося  ми  у  Мурки.
                                     -Ціп-ціп-ціп,  курчата  й  кури.
                                       Ми  не  робим
                                       Шури-мури.

                                         У  чім  та  мудрість  яйця?
                                         У  нім  Є  сила  Життя.
                                         Усім  відома  
                                         Істинна  ця.
                                         І  розіб"ється
                                         Неволі  шкаралупа.
                                         Життя  -  це  велика  наука.

                                       Мудрість  яйця  -
                                       У  нім  заховане
                                       Саме  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018


Неприхована проблема.



                               Ласки,  "таски",  ах  ці  потішки.
                               Я  до  тебе  лечу,  їду  й  пішки.
                               Ай,  то  любо,  любо,  любощі!
                                 А  на  душі  одні  труднощі
                                 І  ...  нуд,  нудота,  майже  гидота.
                                 Зачиняйте  ворота  душі  своєї,
                                 А  то  ті  любощі  
                                 Проникнуть  у  неї.
                                 А  тоді  -  біда!
                                 З  тими  любощами  не  справиться
                                 Бідна  душа.
                                 Коли  духовної  поживи  не  має,
                                 Душа  вмирає
                                 І  втрачається  цінність  життя.

                                 Душа  про  допомогу  взиває.
                                 Вона  страждає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2018


Оце то постаралися.

                         
                             Ми  з  тобою  відірвались,
                             Тепер  у  невагомості  зостались.
                               Від  землі  відірвались.
                               І  не  відчуваємо  уже  тяжіння,
                               І  не  мучить  нас  сумління.
                               Усе  по-іншому  вже  тут.
                               Ото  відірвалися,
                               Як  то  сказати  -  по  повній.
                               А  тепер  от  що?
                               Де  та  повнота?
                               І  знов  пустота.
                               Прийдеться  її  наповняти.
                               А  де  його  взяти?
                               Розгубили  почуття.
                               У  піднебесній  не  ті  відчуття,
                               І  взагалі  не  те  життя.
                               Тож,  любітеся,  люди,
                               На  цій  грішній  землі,
                               Та  не  відривайтеся  наповну,
                               Бо  у  небесах  не  прошепочемо
                                 Ах!  Ох!  Ух!

                               Кохання  легке  як  пух.
                               Рознеслося...
                               Та  хтось  зловить  той  дух.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2018


Він дається на спасіння.



                           Ми  на  землі  лиш  тимчасові  гості.
                           Та  не  зотліють  наші  кості,
                             Коли  живе  в  душі  любов.
                             Любові  Хрест  для  нас  важкий.
                             Та  невже  всі  наші  хрести
                             Господу  нести?
                             Той  Хрест  дається  на  спасіння.
                               Ми  у  Христі  нове  творіння.
                               А  ця  любов  для  нас  з  тобою,
                               І  Хрест  єднає  між  собою.
                               
                                 І  двигає  кожен  із  нас
                                 Хрест  свого  життя.
                                 У  Хресті  єдині  всі.
                                 Він  -  спасіння  для  душі.
                                 І  тіло  здоровим  стає,
                                 Коли  віра  у  тебе  Є!
                                 Най  Господь  усіх  благословляє.
                                 Своїм  Хрестом  він  нас  зціляє.
                                 Від  споглядання  Хреста
                                 Щезає  нечисть  уся.
                                 Тож  Хресту  ми  низько  поклонімось,
                                 В  радості  й  журбі
                                 Ми  обнімімось.
                                 І  подолаєм  сили  зла
                                 Силою  Чесного  і  Животворчого  Хреста.

                               Ми  ідемо  зі  своїм  хрестом
                               До  Господа  Ісуса  Христа.
                               Господи,  відкрийся  всім,
                               Хто  черпає  сили  в  нім,
                               У  Хресті  твоїм.
                                 Господи,  захисти  нас  силою
                                 Чесного  і  Животворящого  Хреста
                                 Від  усякого  зла.

                                 Ми  свій  хрест  не  полишаєм,
                                 Бо  в  нім  спасіння  наше,
                                 Знаєм.
                                 Життя  не  вдається?
                                 Та  той  не  здається,
                                 Хто  хрест  свій  тримає.
                                 Він  сили  від  нього  черпає,
                                 Бо  в  ньму  сам  Господь  перебуває.

                                 
                                       

                           
                             
                                   
                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2018


Сам собі пан.


                     Ти  -  король,
                     А  я  -  королева.
                     Ти  маєш  вигляд  лева,
                     Могутній,  вольовий,
                     Маєш  у  житті  ціль.
                     Та  не  спричини  ти
                     Біль,  болі.
                     Болі,  їх  так  багато
                     У  кожній  долі.
                     А  я  прагну  волі,
                     Щоб  птахою  у  небо
                     Злітати,
                     Вітру  відчуття  мати,
                     І  свої  почуття
                     Сонцем  наповняти.

                     Ти    сам  собі  король
                     І  гарно  граєш  свою  роль.
                     А  я  сама  собі  королева,
                     Що  так  закохана
                     У  місто  Лева.
                     Та  маємо  один  пароль  -
                     Грати  роль?
                     Ні!
     
                     Ти  -  мій  король,
                     А  я  твоя  королева.
                     А,  що  відчуваєш
                     Смак  неба?


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018


Усе велике починається з малого.


                       Усе  велике  у  простому,
                       Усе  велике  у  малому.
                       Усе  велике  у  Тобі,
                       Коли  бережеш  ти
                       Любов  у  собі.
                       Усе  велике
                       Починається
                       ВЖЕ!
                       Душа  прагне
                       Тебе,
                       Любові  твоєї.
                       Вгамуй  спрагу
                       Душі  моєї.

                     О!  ВЕЛИКЕ  ти  можеш  творити,
                     Коли  навчишся
                     Просто  ЛЮБИТИ.
                     І  віру  свою  бережи,
                     Й  надією  живи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018


Для тебе.



                                   А  я  з  тобою
                                   Як  за  стіною.
                                   Ти  -  моя  фортеця,
                                   За́мок  і  замо́к.
                                   -А  ключ  від  нього  де?  -
                                     Питаю  серденько  своє.
                                     А!  Ключ  той  
                                     Ангел  у  себе  тримає
                                     І  замо́к  до  серця
                                     Він  відчиняє,
                                     Коли  Любов  
                                     Господь  
                                     Благословляє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018


На сторожі.


                             Ти  -  храм  духа  Любові.
                               О!  Скільки  у  світі  цім
                               Нечисті  тої.
                               І  треба  зачиняти
                               Двері  душі  своєї,
                               Коли  бачиш,
                               Що  лихо  преться
                               До  неї.
                               "Зась!"  -  лихові  тому.
                                 Ми  довіряєм
                                 Охоронцю  святому.
                                 Хай  Ангел  Охоронець
                                 Завжди  
                                 На  сторожі  душі
                                 Стоїть.
                                 А  ми  у  Божій  Любові  живімо
                                   І  скарб  душі  свій  бережімо.
 
                                 "  Хіба  ж  не  знаєте,  що  ви  -  храм  Божий  і  Дух  Божий
                                       живе  у  вас?  Якщо  хто  зруйнує  храм  Божий,  того
                                       покарає  Бог,  бо  храм  Божий  святий,  а  цей  храм  -
                                       ви"                                        (  1  Кор.  3.  16-17)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018


Усе вирішує час.


                           За  нас  з  тобою
                           Усе  вирішує  час.
                           Він    розлучає,
                           І  єднає  нас.
                             Благословенний  той  час,
                             Коли  доля  поєднала  нас.
                             І  розвія  вітер  хмари.
                             О!  Ти  мої  чари!
                               Зачарована  тобою,
                               Я  живу  вже  не  собою.
                               І  ловимо  ті  неповторні  митті
                               Кожен  день.
                               -  Дзень,  дзень!  
                                 Лунає  любові  дзвін.
                                 І  кличе    тебе
                                 До  храму  душі  моєї
                                 Він.
                             
                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2018


Рівняємось на осінь.


                     І  повернуло  сонечко  на  зиму.
                     Вмить  холодом  занесло.
                     Сьогодні  рівнодення  в  нас.
                     І  починається  осені  час.
                     Зустрічаємо  золоту  осінь,
                     Насолоджуємося  
                     Бабиним  літом
                     І  нев"янучим  
                     Любові  цвітом.

                       День  рівняється  ночі.
                       А  чиї  то  заплакані  очі?
                       Ні,  з  милим  не  прощається.
                       Дощова  сльоза
                       Душу  омиває,
                       А  життя  
                       Знак  рівності  свій
                       Виставляє.
                       ВІН  +  ВОНА  =  ЛЮБОВ.
                       
                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2018


Сьогоднішній день.


                                                         "  Обирайте  свою  другу  половинку  один  раз
                                   і  на  все  життя"  -  нам  заповідь  ця  від  святого  старця
                                   Йоакима  і  святої  Анни,  батьків  Марії,  день  яких
                                     сьогодні  вшановуємо.
                                                             Господи,  за  молитвами  святих  Йоакима  і  Анни,
                                   благослови  на  вірне  подружнє  життя  сучасні  подружні
                                   пари.  І  хай  благословенними  будуть  Божі  дари  -
                                   плоди  їхньої  любові,  діти,  яких  чекатимуть  і  яким  будуть
                                   радіти.  Яке  це  щастя  бажані  діти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2018


Вітер перемін.


                                                                         І  закружляло  листя  у  вальсі  під  музику
                                           осіннього  вітру.  Золотом  обсипала  осінь  мене  і  так
                                             кудись  той  вітер  несе.  І  годі  зупинитися.
                                                                       Швидко  так  біжать  літа.  Вже  осінь  стріча
                                             золота.  Та  літо  ще  не  пускає,  в  обіймах  своїх
                                             так  міцно  тримає.  А  я  й  не  пручаюсь,  з  літом    ли-
                                             шаюсь,  хоч  і  осінь  люблю,  полюбляю.  Та  хто  його
                                             знає,  що  осінь  ота  принесе  і  куди  нас  занесе  той
                                             вітер  перемін?
                                                                     Ще  так  не  хочеться  тих  холодів.  Та  тішить
                                             те,  що  душею  з  нас  ніхто  не  постарів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2018


Святкуємо разом.



                                                             О!  Якою  радістю  наповняєшся,  коли  з  тобою
                                     здибаєшся.  Коли  бачиш  тебе  ,  свято  вже  є.  А  ще  голос
                                     твій  і...  слово  твоє.  От  би  стояти  і  слухати,слухати  і
                                     наповнюватися  ними,  що  йдуть  з  якихось  небесних
                                     глибин,  наповнювати  ними  глибоководну  криницю  своєї
                                     спраглої  душі.  Відбувається  єднання  душ  через  слово,
                                     голос,  молитву.
                                                               Цей  благословенний  Богом  день.  Нині    Рождество
                                     Богородиці  святкуємо.  Вона  -  та  брама,  через  яку  Христос
                                       увійшов  у  цей  світ  і  через  яку  ми  приходимо  до  Христа.
                                                                 Два  в  одному.  Ми  всі  йдемо  до  Отчого  Дому,
                                       звідки  вийшли  туди  й  повертаєм.  Святкуємо  таїнство  
                                       Рождества  Тієї,  що  породила  незбагнену  нам  досі  Любов.
                                                                 А  ми  маємо  у  ній  свою  частку.
                                                                 Ти,  я  і  незбагненна  любов.  Вона  дається  нам
                                         у  цей  день,  день  Рождества  Богородиці.
                                                                     Маріє!  Сила  твоєї  Любові  діє!  І  щезають  чорні
                                         хмари  зла.  Любов  твоя  всеперемагаюча.

                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2018


Що це діється?


                       "  Ой,  любий  мій,  а  я  твоя,
                             Чи  знаєш  ти,  що  йде  весна?"
                               Восени  весна?
                               О!  Та,  що  за  дива?
                                 А  чуєш,  як  птахи  співають?
                                 Смуток  осінній
                                 Із  душі  проганяють.
                                 А  інші  тужливо  курличуть.
                                   Прощатися  з  ними
                                 Нас  кличуть.
                               -  Дороги  вам  щасливої!
                                 А  нам  долі  привітної,  квітної,
                                   А  ще  днини  осінньої  гожої.
                                   Невже,  її  Величність  Осінь
                                   З  Весною  стрічається?
                                   Ой,  що  ж  це  в  природі
                                     Таке  відбувається?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2018


Життя в кольорах.


                       Смуга  чорна,  смуга  біла.
                       Життя  чорно-біле.
                       Ба,  ні!  Кольорове.
                       О!  Ці  щічки  рум"яні
                         Й  оченята  зелені,
                           Русяве  волосся
                           І  жовте  колосся,
                           І  неба  блакить.
                           Ах,  як  хочеться
                             Жить!
                           Гарячо-червона
                           По  жилах  тече
                           І  любов  у  них  живе.

                           Та  є  ще  сірі  будні.
                             І  чорні  хмари  
                             Сонце  закривають.
                             А  без  сонечка
                             Сумно  так.
                             Та  ось  і  дощ
                             Полинув  як  з  відра  і...
                             Веселка  над  нами
                             З"явилась.
                             А  я  в  твої  очі  чомусь
                             Задивилась.  Ба!
                             Та  це  веселка  у  них
                               Відбилась.
                             Твої  очі  такі  загадкові
                             І  світла  так  багато
                             На  твому  лиці,
                             Надіюсь,  не  занесе  нас
                             На  манівці?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2018


Не забувай!


           Ми  всі  поєднані  у  Хресті,
           І  нам  разом  Хрест  України  нести.
           Чи  ти  в  Україні,  
           Чи  далеко  десь  там,
             Та  не  забути  це  нам.
             Дорога    твоя  далека,
             Українська(кий)  лелеко.
             Та  прийде  весна  у  наш  край.
               І  ти  разом  із  птахами
               Додому  повертай,
               Бо  тебе  чекає  
               Рідна  домівка,
               Дитяча  голівка,
               Матусі  гаряча  сльоза
               І  батьківська  душа.
               Вона  не  стільки  потребує
               Твого  гроша,
               Як  любові,  уваги  і  твого  тепла.
               Швидкоплинне  це  життя.
               Спливають  роки  за  роками.
               Діти  стають  батьками,
               Та  лишайтеся  сини  синами,
                 Доньки  доньками.
               І  най  буде  порозуміння  
               Між  вами,  між  нами.
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2018


Слово маленьке, а сила велика.


                   Маленьке  слово,
                   А  здатне
                   Розпалити
                   Велике  багаття.
                   О!  Браття!
                   І  знов  ота
                   Любов.
                   І  ти  у  пеклі  мов.
                   Гориш,  палаєш,
                   А  за  що,
                   Й  не  знаєш.
                   І  отак  в  любові
                   Згораєш.
                   Пекло  і  рай.
                   А  між  ними  
                   Любов.
                     ЛЮБ-      в  раю,
                     А  -БОВ  у  пеклі.
                     А  ми  до  всього
                     Уже  звиклі.
                     І  рай,  і  пекло
                     Любов  у  собі
                     Поєднала.
                     -  А  чи  ти  люба  знала,
                         Що  та  любов
                           Твоє  ім"я  мала?
                         Лише  одне  ім"я  -
                           І  в  душі  вже
                           Полум"я!
                             Слово  маленьке,
                               А  сила  його  велика.
                                 Ну,  що  вартує  мова
                                   Без  язика?
                                     Та  є  ще  мова  душі,
                                       І  серце  у  ній
                                         Замість  язика.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2018


Небо на землі.



               Небо  на  землю  зійшло.  О!
               Небо  у  твоїх  очах.  Ах!
               Небо  у  твоїй  душі.  І...
               Небо  на  землі?
               Це  ж  бо  як?
               А  ось  так.
               Просто  люби!
               І  небо  на  землю
               Стягай.
               Най  мир  і  любов
               Запанують  між  нас,
               Бо  надходить  такий  уже  час.
               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2018


Чекаю.


               Збій.  
               Збились  з  праведного  шляху
               Ми.
               Бій.
               Триває.
               На  душу  ворог
               Посягає.
               Стій!
               Від  любові  не  сховаєшся,
               Хоч  як  не  стараєшся.
               Дій!
               На  дорогу  з  розбійниками
               Не  ставай!
               Дай.
               Відповідь  свою.
               Чому  тебе  я  так
               Люблю?
                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2018


Зустріч без слів.


                   Зустрілися  двоє.
                   Поглядами.
                   І  слів  не  треба.
                   І  дісталися
                   Думками  неба.
                   Мова  жестів,
                   Поглядів
                   І  сила  думки.
                   О,  цей  погляд  -
                   І  у  душі  вулкан!
                   Ось  Він  
                   Капкан.
                   Без  слів  
                   Вулкан  почуттів.
                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2018


Очікування час.


                           Я  знаю,
                           Ти  вмієш  чекати.
                           Любов  не  варто  
                           Втрачати,  
                           Бо,  втративши  її,
                           Ми  опинимось
                           На  дні
                           Життя.  Та,  ні!
                           Один  в  одному
                           Ми  розчиняємось,
                           І  любов"ю  своєю
                           Життя  наповняємо
                           І  життям  в  любові
                           Наповняємось.

                           Та  коли  приходить
                             Мить  розставання,
                             А  чи  з  літом  
                             Прощання,то
                             Змушені  ми
                             Очікування  час
                             Пережити,
                             Щоб  весну
                             Знову  зустріти.

                             Час  очікування.
                             Не  всім  вдається
                             Його  прийняти.
                             Інколи  терпіння
                             Забракне,
                             І  хочеться  з  усім  
                             Порвати
                             І  кінці  у  воду
                             Сховати.
                             Але  який  сенс  у  тому?
                             Ми  всі  йдемо
                             До  Отчого  Дому
                             І  очікуємо  на  друге
                             Пришестя  Христа.
                             О!  Діво  Пречиста,
                             Ти  нам  поможи
                               У  терпінні  чекання.
                               А  сили  Господь
                               Нам  дає
                               І  терпіння  
                               Немарним  є!

                               На  все  свй  час.
                               А  хто  не  вміє  чекати,
                               Пізно  буває
                               Щось  виправляти.
                                 
                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2018


Життєвий млин.


                           І  меле  млин  оте  життя,
                           А  ти  у  нім
                           Зернина  та
                           Благословенна.
                           Вона  не  піде  в  небуття.
                           Перемелиться  зернина  
                           І  буде  хлібина,
                           І  буде  життя.

                           А  поки  ще  
                           Меле  млин,
                           Та  час  прискорює
                           Свій  плин.
                           І  благословенна
                           Та  зернина.
                           Її  чека
                           Щасливая  година.
                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018


Не закопуй талант.

 
                         Маестро,  
                         Признаюсь  тобі  чесно.
                         Лиш  доторкнешся
                         Струн  душі  моєї,
                         Як  дивна  пісня
                         Лине  з  неї
                         Стоголоссям  солов"їним.
                         Це  стається
                         Дивним  чином.
                         І  нема  пояснень  тому.
                         Ось  талант  твій,
                         Друже,  в  чому.

                         Притча  про  таланти  (  Мт.  25:  14-30).
                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018


Куди ми йдемо?



                               Якщо  ми  від  мавпи  пішли,  
                               То  не  дивно  куди  ми  прийшли,
                               Чи  йдемо?
                                 Та  мені  не  всеодно,
                                 Коли  хтось  скаже  на  тебе  
                                 "  Воно,  мавп"яче  насліддя"
                                 О!  Я  вдивляюся  в  твоє  чоло,
                                   Читаю  його  і  стається...
                                   Із  мавпи  чоловік.
                                   І  назначено  йому
                                   Прожити  свій  людський  вік.
                                   Чоловіче,  по-людськи,
                                     По  Божому  живи  
                                     І  мавпою  більш  не  ходи,
                                     Бо  втративши  подобу  Божу,
                                     На  мавп"ячу  будеш  схожу.

                                     Не  мавпуй,  а  сам  твори
                                     І  по-своєму  живи.
                                     У  Господі  живімо,
                                     За  Господом  ходімо,
                                     Щоб,  отримавши  
                                     Від  Нього  талант,
                                     Був  він  любові  нашої  гарант.
                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2018


Домудрувалися.

                             І  біжить  наша  життєва  дорога  у  вічність,
                             І  біжать  туди  із  нею  наші  роки.
                             А  поки,  у  теперішньому  часі  живи!
                             Виживай,  друзів  собі  по  життю  наживай.
                               Хліб  із  медом  жуй,  вином  запивай
                               І  на  оте  зло  забивай,
                               Не  то  воно  тебе  заб"є,
                               І  кров  невинну  пролє  той,
                               Хто  сліпо  вірить  у  життя,
                               У  якому  два  ТИ  і  одне  Я.
                               А,  щоб  тебе  забагато  не  було,
                               І  серденько  моє  друге  оте  ТИ
                               Відчуло  -  пиши!
                               І  коли  маєш  сто  ідей,
                               І  навіть  одна  така  дорога.
                               Дорога  у  вічність...
                               І  чого  лише  в  світі  тім  не  було,
                               Та  такого  як  ти,  мабуть,
                               Не  знайти.
                               Кожен  із  нас  в  єдиному  екземплярі.
                                 А  ти  у  мене  уже  на  радарі
                                 І  очі  твої  карі,
                                 Від  яких  я  в  ударі.
                                 В  нокаут  хотів  мене  послати,
                                 Та  не  зміг  від  моїх
                                 Свого  погляду  відірвати.
                                 І  вже  ходимо  і  блудимо
                                 По  світу  тім  обоє.
                                 Ти  моє  ехо,  а  я  твоє.
                                 Ах,  ці  двоє,  а  може  троє?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2018


Серце гомонить, голова вирішує.



                               В  серці  полум"я  палає.
                               О!  Як  він  її,Господи,  кохає!
                               І,  що  робити,  що  робити?
                               Сердечний  той  запал
                               Тверезим  розумом
                               Прийдеться  студити.
                               І  хай  ніхто  не  судить,
                               Кожен  із  нас  блудить.
                               В  кого  мудра  голова
                               І  гаряче  серце?
                               Жінка  і  булава.
                               Вибору  два.  Овва!
                               Що  в  Божі  руки  
                               Будем  віддавати,
                               А,  що  в  своїх  тримати?
                               Жінку  Богу  довіряєм,
                               А  в  своїх  руках
                               Булаву  тримаєм.
                               Козацтво,
                               За  Україну,  гідність,  честь!
                               Й  за  булавою  вирушаєм,
                               Наввипередки.
                               Хто  прудкіший,  хитріший,
                               Сильніший,  а  ще  й  нахабніший?
                               Та,  ні!  
                                 Булава  дістанеться
                                 Мудрій,  тверезій  голові,
                                 Хто  смиренний,
                                 Богом  прощенний,
                                 З  миром  у  душі
                                 І  хто  проголосить
                                   "  Зась,  війні!"

                               І  буде  Господнє  благословіння
                               На  нас,  на  тому  ,
                               Хто  не  покидає  
                               Рідного  дому
                               І  хто,  долаючи  безсилля  і  втому,
                               З  вірою  повертає  до  Отчого  Дому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2018


Куди ти поспішаєш?


                   Літечко  у  вирій
                   З  птахами  поспішає.
                   Ось  темна  хмара
                   Сонечко  від  нас  ховає.
                   Та  не  сховає!
                   Я  відчуваю,
                     Що  в  серці  моєму
                     Ти  є.
                     Ти  -  сонце,  світло  
                       І  тепло  моє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2018


Душі порожнеча.



                             Коли  в  душі  порожнеча,
                             Мабуть,  від  себе  це  втеча.
                             Але  ж  куди?
                             Куди  нас  так  гонить,  несе,  жене?
                             І  біжить  той  час,
                             І  жене  він  нас.
                             Зупинись!
                             Цей  світ  марнота  марнот.
                             І  кожен  шукає  
                             Чим  набить  свій  живіт.  От!
                               І  душа  поживи  хоче.
                               Невже  одне  тіло
                               Тільки  муркоче?
                                 І  не  одним  лише  хлібом
                                 Живе  людина,
                                 А  кожним  Божим  Словом,
                                 Що  зцілює  душу,  лікує,  живить.

                                 Духовний  голод,  голодомор,  мор.
                                 Душа  мучиться  й  страждає.
                                 Тепла  й  любові
                                 Між  нами  не  має.
                                   Заматерилізувалися,
                                   Душі  відцуралися.
                                   Тілесним  пристрастям  піддалися,
                                   Сатані  мамоні  продалися.

                                   "  Отож  не  журіться,  кажучи:  Що  ми  будемо  їсти,  чи,  що  будемо
                                       пити,  або  у  що  зодягнемось?  Бо  ж  усього  того  погани  шукають,
                                       знає  бо  Отець  ваш  Небесний,  що  всього  того  вам  потрібно.
                                       Шукайте  найперш  Царства  Божого  й  правди  Його,  а  все  це  
                                       вам  додасться"  (  Мт.  6.31-33).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2018


Чиї ми діти?


                                   А  ти  як  скажеш,
                                   З  вовком  по-вовчому,
                                   А  чи  змовчимо?
                                   Вовкулак  і  так
                                   Багато  розвелося.
                                   Але  ж  є  так  -
                                   З  вовком  живеш,
                                   Вовком  стаєш.

                                   Тоді,  усі  ми  діти  сатани,
                                   Бо  живемо  у  світі,
                                   Яким  править  сатана.
                                   У  нього  мудра  голова,
                                   Йому  відкриті
                                   Великі  знання.
                                   І  вірить  він  у  силу  Божу,
                                   І  тремтить.
 
                                     Та  любові  він  не  має.
                                     І  нам  його  не  подолати,
                                     Коли  любов  Божу
                                     Відкидати.

                                     Мусимо  Любов  прийняти,
                                     Бо  лише  в  любові
                                     Наша  сила.
                                     Сатану  вона  скосила.
                                     Це  ж  бо  ,  смертю  смерть
                                     Господь  подолав,
                                     І  на  Хресті
                                     Спасіння  нам  дав.
                                     Множиться  добро
                                     Й  зростає  зло
                                     До  пори  і  назначеного  часу.

                                     Притча  про  пшеницю  і  кукіль  .  (  Мт.  13.  24-30,  36-43).
                                     "  ...Чи  не  хочеш,  щоб  пішли  ми  і  його  (кукіль)  повиполювали.
                                     Але  він  відказав:"  Ні,  щоб,  виполюючи  той  кукіль,  ви  не  вир-
                                     вали  разом  із  ним  і  пшеницю.  Залишіть,  хай  разом  ростуть
                                     аж  до  жнив...).
                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2018


Це вона.



                       Роботяща  немов  бджілка,
                       Українська  жінка.
                       Солодка  мов  мед,
                       Грайлива  як  молоде  вино,
                       Хлібом  духмянить.
                       А  красива  як  сама  весна.
                       Це  все  вона.
                       І  красива  душею,
                       Любов  із  нею.
                       А  як  заспіває
                       Парубоче  серденько
                       Враз  зомліває.
                       Щира,  жартівлива.
                       А  господиня  яка.  Овва!
                       Це  вона  
                       Оберіг  родини  і  дому.
                       Це  вона
                       Розрадить,  і  потішить,
                       І  зніме  втому.
                       І  ми  причащаємося
                       Її  словом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018


Відлуння.



                       "  Дурість  не  здолати  боротьбою".
                             Та  все  ж  ми  боремось,
                               Щоб  слово  душу  оживляло,
                               Думками  розум  наповняло,
                               Бо  не  одним  лише  хлібом
                               Нам  жити,
                               Словом  Божим  вчимось
                               Дорожити.
                               Твоє  слово  живе,
                               Щедрі  сходи  дає.

                             Шукаєм  слово  своє.
                             Шукаєм  у  слові  себе.
                             А  ось  те  слово,
                             Що  у  серденьку  сховалось
                             І  на  твоє  відізвалось.
                             ВІРУЮ  у  Слово  Життя
                             І  приходить  любові
                             Відчуття.
                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2018


Неподолані ще рубежі.


                             За  що  їх  кинуто  у  пекло?
                             За  них  і  нас,  ой!  як  пече!
                               І  кров  мстива  по  жилах  тече.
                               Отче!  Ми  щоразу  взиваєм  до  Тебе  
                               "  Нехай  буде  воля  Твоя!"
                                 Невже  Твоя  воля  
                                 Наша  недоля?
                                 Ми  за  рідну  країну,
                                 Дім,  родину.
                                 І  Тебе,  Господи,  я  не  покину.

                                 Хай  буде  мир
                                 І  буде  сонце,
                                   На  полі  хліб,
                                   А  любов  у  душі.
                                   Вирішуйте  долю  країни,  мужі,
                                   І  долайте  нездолані  іще  рубежі,
                                   Щоб  не  були  для  нас  
                                   Мирні  дні
                                   Лише  міражі.
                                 
                                       

                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2018


Будьмо готові!


                         Люблю  своє  місто,  де  нікому  не  тісно.  
                         Люблю  людей,  свій  дім  й  сім"ю,
                         Й  назустріч  долі  своїй  йду.
                           А,  можливо,  це  самообман?
                           Скільки  життя  завдало  тих  ран.
                           Вчорашня  рана,  а  сьогодні  -  нема,
                           А  завтра  що  буде,
                           Хто  його  зна?

                           І  хто  його  знає,
                           Що  завтра  нас  усіх  чекає.
                           Усе  може  статись  і  так
                           Несподівано  і  раптово.
                           А  у  нас  ще  не  готово.

                           Господи,  прости,
                           Що  з  твоєї  дороги  зійшли
                           І  чинимо  ми  самосуд.
                           Такий  уже  наш  люд.

                           Ката  на  страту!
                           І  не  буде  йому  прощення,
                           Поки  не  буде  каяття.
                           О!  Господи,  як  розуміти
                           Це  життя?

                           Браття,  не  втрачаймо  
                           Здорового  глузду.
                           Мудрість  не  усім  дається.
                           І  дурневі  здається,
                           Що  йому  усе  минеться.
                           Так  просто  ніщо  не  минає.
                           Слід  по  собі  
                           Кожен  із  нас  лишає.
                           Тож,  перш  ніж  рішення
                           Якесь  прийняти,
                           Будемо  до  Господа  взивати
                           І  слова  Його  у  пам"ятті  тримати  
                           "А  про  день  той  й  годину  не  знає  ніхто,  ані  Анголи  небесні,
                               ані  Син,  лише  Сам  Отець.  Як  було  за  днів  Ноєвих,  так  буде  
                               і  прихід  Сина  Людського...  Тож  пильнуйте,  бо  не  знаєте
                               котрого  дня  прийде  Господь  ваш...  Тому  будьте  готові  й  ви,
                               бо  прийде  Син  Людський  тієї  години,  коли  ви  не  думаєте!"
                                                                                                                                   (  Мт.  24.  36-44)
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2018


А ворог, хто?



                             Хто  той  ворог,  
                             Що  душу  і  тіло  вбиває?
                               Та  хіба  ти  знаєш
                               З  ким  справу  маєш?
                                 Ворогом  став  
                                 Вчорашній  друг.
                                     І  рухнули  дружні  відносини
                                     І  щезла  ота  любов.
                                       Мов  звір  він  лютує.
                                       Світ  Божий  нищить,  руйнує.

                                         А  бідний  люд  страждає.
                                         Як  зупинити  ворога-змія
                                             Не  знає.
                                             І  вже  той  змій
                                               І  наші  душі  полонив.
                                                 У  них  зажив.

                                                   Коли  любові  у  серцях  нема,
                                                   То  буде  панувать  змія.
                                                     Змій  лукавства,  зради,
                                                     Ненависті,  люті.
                                                       О!  Як  грошолюбством
                                                       Ми  роздуті.
                                                         І  владу  любимо  усі.
                                                         А  правду  вашу  мали  в  носі.
                                                           Ви,  лохи  та  лосі,
                                                           Будете  голодні  й  босі.
                                                             І  з  правдою  своєю
                                                             Підете  дорогою  тією
                                                               У  нікуди.

                                                                   Куди,  куди,
                                                                   Ви  прете,  люди?
                                                                     В  облуду  
                                                                     Багато  залізло  вже
                                                                       Люду.
                                                                         І  блудимо,  і  блудимо  усі.
                                                                           Та  земля  ще  крутиться
                                                                           Навколо  своєї  осі,
                                                                             І  дається  іще  час,
                                                                               Щоб  Господь  із  блуду
                                                                                 Вивів  нас.

                                                                                       Він  спасає  душу
                                                                                       І  тіло  зціляє.
                                                                                         Господь  вибирає
                                                                                         Наші  серця.
                                                                                           А  ми  віримо  
                                                                                           В  спасену  любов
                                                                                             Нашого  Бога  Отця.
                                                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2018


Переплетені долі.


                     А  й  справді,  ніщо  в  світі
                     Випадково  не  стається.
                     Це  не  здається.
                     І  тут  наші  з  вами  долі
                     Переплітаються
                     І  в  одну  долю,
                     Долю  України
                     Сплітаються.

                     Переплітаються  долі,
                     Зливаються  радості  й  болі
                     І  стається  переосмислення
                     Того  життя.
                     У  кожного  із  нас
                     Своє  пережиття,
                     Та  у  наших  сердець  
                     Одна  доля  -
                     Україна  і  Бог.  Ох!
                     А  любов  до  них
                     І  нас  єднає.
                     Поєднані  ми  між  собою
                     І  вірою  одною.

                     Бог  Любові  і  Милосердя
                     Завжди  із  нами  буде,
                     Лише  дорожімо
                     Один  одним  ми,  люди.
                     





                     
                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2018


А хіба це осінь?


                   Друже,  глянь  -
                   Каштан  зацвів.
                   Одна  половина  
                   В"яне,
                   А  друга
                   Цвіте.
                   Невже  знову
                   Весна  іде?
 
                   А  в  наших  серцях
                   Завжди  весна.
                   Це  виходить  вона
                   Із  наших  сердець.

                 А  ти,  козаче,  молодець.
                 Теж  весну  в  душі  своїй
                   Лелієш.
                   О!  Любити  справді  ти  
                   Умієш.

                 Час  повертає  на  осінь,
                 А  з  нею  і  наші  літа.
                 Та  не  старіє  душа,
                 Бо  живе  у  ній  
                 Весна.

                 І  тепер  уже  весна
                 Не  за  календарем  
                 Наступає,
                 А  із  сердець  наших
                 У  цей  загадковий  світ
                 Виринає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2018


Один одному потрібні ми.


                         Ім"я,  Ісус,  Іван,  Ілля,  Ірод,  Іуда,  ідол,  ікона.
                           Це  просто  слова.  Їх  поєднає  сила  твоя,
                             Сила  любові,  що  відчувається  
                               У  кожнім  твоїм  слові.

                           З  букві  Ї  починається  ім"я
                           Нашого  Господа  Христа  -  Ісус.
                             Це  духовний  наш  ресурс
                             І  наше  спасіння.
                             Нас  веде  Господнє  провидіння.
                             І  Іван  -  Предтеча  Христовий,
                             До  служіння  Господу
                             Завжди  готовий.
                             Він  приготовляє  Господу  дорогу.

                             Ми  подолаємо  лихо,
                             Що  підійшло  до  нашого  порогу,
                             Коли  з  Христом  вирушаєм
                             В  життєву  дорогу.
                             І  Іуда  -  один  із  12  учнів,  
                             Що  за  30  срібняків
                             Продав  Христа,
                               Бо  зажила  у  ньому
                               Сила  нечиста.
                               І  Ірод  -  цар  лютий,
                               Славою  роздутий,
                                 Що,  ух!  як  злякався
                                 Царювання  Ісуса  Христа.
                                 Невже  непереможна
                                   Уся  ця  сила  зла?

                                 Та,  ні!  Христос,
                                   Розп"ятий  на  хресті
                                   Воскрес!  Авжеж!
                                   Подолавши  силу  зла
                                   І  запаливши  любов"ю
                                   Наші  серця,
                                   Вознісся  до  Бога  Отця,
                                   Щоб  вдруге  прийти
                                   З  пророком  Іллею
                                   І  бути  нам  уже  Суддею.

                                   Ще  нині  Він  спасає
                                     Наші  серця
                                     Від  гніву  Бога  нашого  Отця,
                                     В  якого  просимо  ми  прощення  за  те,
                                     Що  розпинаємо  Христа.
                                     Іроди,  Іуди  -  це  ми  з  вами,  люди.

                                     Ім"я  Боже  прославляймо,
                                     Своїми  ділами
                                     Господа  величаймо.
                                     І  рухне  той  ідол,
                                     Ідол  душі,  
                                     Що  смерть  їй  приносить
                                       І  розбрат  між  нами  він  вносить.

                                   Господи!
                                     Щодень  до  тебе  будемо  взивати-
                                       Помилуй,  спаси  і  сохрани!
                                       Й  ікону  Твою  будем  почитати,
                                       Де  Ти,  наш  Спаситель,
                                       Розп"ятий  за  нас  на  хресті.
                                       Не  втрачаймо,  люди,  честі,  сумління,
                                       Бо  збільшимо  Іроду
                                       Його  володіння.

                                       Просімо  в  Господа  сили  духу,
                                       Мудрості,  терпіння  і,
                                         Щоб  прийшло  до  нас  прозріння
                                         І  відчули  ми  усі
                                         Нашу  єдність  во  Христі.
                           
               
                             
                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018


Нам бути в любові.


                           Вже  розгорілося  багаття
                             В  серцях  наших,  браття.
                             Хто  прагне  бути  борцем
                             Благословляється  
                               Небесним  Отцем.
                               Благодать  Бога
                               Перебуває  на  нас.
                               Я  пам"ятаю  Вас.
                               Батьківщину  хто  вміє
                               Боронити  -
                               У  віках  буде  жити.
                               Безсмертя  любові,
                               Безсмертя  душі.
                               Хай  береже  Богородиця
                               Нас  у  житті.
                               І  благословляють
                               Нас  батьки.
                               Любов  із  нами  навіки.
                               А  ми  із  нею  будемо  жити,
                               Якщо  навчимося  її  боронити.
                                 
                               
                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018


Любові вінець.


                         Ми  так  шукаємо  Отця.
                         Тож  доторкнемося    
                           Господнього  Лиця.
                           Нерукотворний  Образ
                           Ісуса  Христа.
                           Він  -  Дорога,  Правда  і  Життя,
                           І  Любові  Вінець,
                           Що  уготовлений  для  нас.
                           Надійшов  цей  час.
                           Приймімо  той  Любові  Вінець,
                           Поки  життю  не  прийшов  ще
                           Кінець.

                           І  хай  на  відображення
                           Господнього  Лиця
                           Нині  споглянуть  і
                           Наші  серця.

                           Хлібом  з  нового  врожаю
                           Сьогодні  нас  Спас  причащає.
                           А  в  повітрі  "молоде"  бабине  літо
                           Уже  літає.
                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018


Не сумуй.


                                 Вдихаю  я  тебе  на  повні  груди,
                                 А  йдемо  з  тобою  ми  в  нікуди.
                                   Люди!  Як  це  у  нікуди?
                                   Кожен  день  свій  
                                   Ми  наповнюєм  любов"ю.
                                 
                                   Я  кожне  слово  твоє  ловлю.
                                   Тобі  я  мовлю  "  Не  сумуй".
                                     Сьогодні  сум,  а  завтра
                                     Він  у  радість  перейде.
                                     Щастя  в  Господі  з  нас
                                     Кожен  знайде.

                                   Сумує  людина
                                   Коли  Бога  не  знає,
                                   А  коли  Його  пізнає,
                                   Сум  у  радість  обернеться.
                                     У  любові  Отця
                                     Вже  по-іншому  живеться.

                                   "...  перебувайте  ж  у  Моїй  любові.  Якщо  заповідей  моїх
                                   дотримаєтесь,  то  будете  в  любові  Моїй,  як  і  я,  дотримавшись
                                   заповідей  Отця  Мого,  перебуваю  в  Його  любові.  Це  сказав
                                   Я  вам,  щоб  радість  Моя  у  вас  перебувала,  і  радість  ваша
                                   буде  повна.  Це  є  заповідь  Моя,  щоб  ви  любили  один  одного,
                                   як  Я  полюбив  вас"    (  Ів.  15.9-12).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018


Ера добра і любові.


                           Ти  вчишся  економити  енергію,
                             Енергію  душі?
                             О!  Відкрию  таємницю  тобі.
                               Невичерпна  енергія  любові
                               Захована  у  твоїм  слові,
                               Що  виходить  із  самої  душі.
                               Ну,  як  не  відчути  її?
                                 
                               Ми  за  чисту  екологію  душі.
                                 Ось  емігрують  із  неї
                                 Ненависть  і  злоба,
                                 І  буде  в  людини
                                 Божа  подоба.

                                 Сучасна  ера.
                                   Еволюція  егоїзму  прогресує.
                                   Людина  як  Боже  створіння
                                   Деградує.
                                   Та  ерудиції  її  не  має  меж.
                                   Я  за  емансипацію  теж.

                                   Емансипація  
                                   І  розцвітає  нація.
                                   Кожен  відповідає
                                   За  свої  слова  і  вчинки.
                                   Мчить  поїзд  життя  
                                   Без  зупинки.

                                   Тож,  хай  будуть  достойними
                                   Наші  діла  та  вчинки.
                                   Усі  доїдуть  до  кінцевої  зупинки.

                                     Усі  ми  ходимо  під  небесами.
                                     Бог  Добра  і  Любові  із  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018


Страх.


                                     Страх!  Ах!
                                     І  холонуть  ноги,
                                       Застигає  кров.  Ов!  Овва!
                                       А  ти  не  бійся,  бо
                                       "Господь  -  Надія  моя,
                                         І  Всевишнього  ти  обрав
                                         За  оборонця  собі.
                                         Отже,  не  прийде  до  тебе
                                         Лихо  і  пошесть
                                         Не  наблизиться  
                                         До  оселі  твоєї,
                                         Бо  Він  Ангелам  своїм  звелить,
                                         Щоб  охороняли  тебе
                                         На  всіх  стежках  твоїх..."  (  Пс.  90  ).

                                         О,  страх  уже  виходить  із  грудей.
                                         Він  в  полоні  своїм
                                         Тримає  багато  людей.
     
                                         Маріє,  і  Ти  в  Успенні  твоєму
                                         Не  покидаєш  нас.
                                         Віримо,  все  буде  гаразд.

                                         Вже  подоланий  страх.  Ах!
                                       
             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2018


Зрада.



                             Зрада,  зрада.  
                             Нечестивих  нарада.
                             Не  ходи  на  ту  раду,
                             Почуй  Давида  пораду
                             "  Блажен  муж,  що  за  радою  несправедливих  не  ходить,  і  не  стоїть
                                   на  дорозі  грішних,  і  не  сидить  на  сидінні  злоріків"  (  Пс.  1.1  ).
                               І,  якщо  взявся  за  плуг,
                                 Гартуй  свій  дух.
                                 Ідемо  вперед
                                 І  не  оглядаємось  назад.

                                 Оремо  життєве  поле
                                   І  засіваємо  зернами
                                   Добра  і  любові.
                                   А,  що  проросте  -
                                   До  нас  із  часом  прийде.
                                     Що  посієм,  те  й  пожнем
                                     Якщо  не  ми,  то  наші  діти.
                                     Людоньки  в  мирі  з  собою  
                                     Живіте.  Живімо!
 
                                     "  Жоден,  хто  поклавши  руку  на  плуг  озирається  назад,
                                           не  придатен  до  Царства  Божого"  (  Лк.  9.  62  ).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2018


Засіваєм на добро.



                                     Засвітиться  зоря.
                                     Знак.
                                     Здолаємо  змія.
                                     Згине  зло.
 
                                     Земля.
                                     Зажинки.
                                     Зібрали  збіжжя.
                                     Засіваємо  зерно.

                                     Заповіт.
                                     Зберегти  землю.
                                     Земля  -  золото.

                                     Завтра  -  загадка.
                                     Зустрінемось?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2018


Осінній настрій.



                                                           Вже  осінь  у  вічі  заглядає  і  смуток  душу
                                     наповняє.  Журимося  за  літечком,  що  нас  полишає,
                                     та  не  кидає.  Воно  засинає,  відходить  у  інший  час.
                                     Лишається  в  Успінні.
                                                               Успіння  Пречистої  Діви  Марії.  Блаженний
                                     смуток  згодом  перейде  у  радість  Рождества  Богоро-
                                     диці,  яка  розчавила  голову  лукавого  і  підступного
                                     змія,  що  сіє  розбрат  і  ненависть.
                                                                 Лише  одне  ім"я  Пречистої  і  не  стає  сили
                                     нечистої.  Зникає.  Щезни,  нечисть!  А  ми  бережімо
                                     свою  гідність  і  честь.
                                                                   І  полише  нас  злоба,  ненависть,  розбрат.
                                     І  подасть  руку  брату  брат.
                                                                   І  засвітить  нам  зоря  Надії,  щоб  ми  єднались
                                     у  спасінні.
                                                                     І  наближається  Перша  Пречиста.  І  хай  
                                       душа  наша  буде  чиста.  Любові  і  добра  усім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2018


І гріх, і спасіння прийшли через жінку.



                     Жінка.
                     Жагуча  жриця  життя.
                     Жар...


                     Жених  -  жнець.
                     Жнива  жаркі.
                     Жито.
                     Живімо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2018


Україна, любов, ми.

                           Є,  є,  є.
                           Євангеліє.
                           Євхаристія.
                           Єдність.
                           Єрусалим  (Небесний).

                             "  Коли  Господь  не  будує  дім,  даремно  трудяться  будівничі,
                                   коли  Господь  не  береже  місто,  даремно  пильнує  сторожа"
                                                                                                                                                 (  Пс.  126  ).
           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2018


Ера.

                 Ера
                 Економії  енергії,
                 Екології,
                 Еміграції,
                 Еволюції  егоїзму,
                 Емансипації  ерудиції
 
                 "  Господи  неба  й  землі,  що  Ти  втаїв  це  від  премудрих  та  розумних
                     і  відкрив  те  немовлятам"  (  Мт.  11.25).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2018


Держави день.

                       Доноситься  дзвін.
                       Довгожданий  день.      
                       Державності  день.
                       Дзень,  дзень,  дзень!
                           
                       Двобій.
                       Демона  долаємо.
                       Дій!
                       Дух  Добра.
                       Діємо!

                       Душа.
                       Дбаємо,  друзі.
                       Дорогу  достойно
                       Долаємо.
       
                       Даром  дається
                       Довготерпіння.

                       Довершеність,
                       Досконалість
                       Дорого  дається.

                       Доленосний  день.
                       Дзень,  дзень,  дзень.
                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2018


А ти знаєш.


                                 А  ти  не  знаєш,  
                                 Що  таке  любов?
                                   Наповним  серце  нею  знов.
                                       Агов!  Любов!
                                           Із  дня  вчорашнього  ти  озовися
                                                 Сьогодні,
                                                     Щоб  разом  у  наше  завтра  йти.

                                                               Україну  ж  треба  зберегти.
                                                                     Лише  любов  цей  світ  врятує.
                                                                         Хай  кожен  з  нас  любов  відчує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2018


Дарунок неба.



                     Небо  із  землею  поєднались.
                     Про  Україну  у  світі  дізнались.
                     Господнє  благословіння
                     Перебуває  на  нас.
                     Уже  той  час,
                     Коли  збираємо  хліба.
                     Щедро  зародили  нам  жита.
                     І  будемо  жити
                     І  в  дусі,  і  в  слові,  і  в  ділі.
                     Вони  ж  бо  нетлінні.

                     Майори  у  світах,  Україно!
                     Розп"ята  та  нескорена,
                     Нищена  та  незнищенна.
                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2018


Говіти.


                   Голос  Господа.
                   Година  гніву.
                   Гора  Голгофа.
                   Гадючник  гине.
                   Готуємося  гідно.
                   Гостина  готова.

                   Герб,  гімн.
                   Гідність.
                   Громадянство.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2018


Вибір.


                             Всемогутній  володар.
                             Вільний  вибір.
                             Вірність  Вітчизні.
                             Випробовування  владою.
                             Вистояти  в  вірі.
                             Виборювати  волю.
                             Воздасться
                             Вам
                             Відкриється  вічність.

                             Вогонь,  вода.
                             Він,  вона.

                   
                                     


                             
                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2018


Бути.



                             Благодать  Бога.
                             Благословляють  батьки.
                             Береже  Богородиця.
                             Батьківщину  боронити.
                             Браття.
                             Багаття.
                             Бути  борцем.
                             Безсмертя.
                             Будьмо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2018


Пригощу тебе яблучком.



                                   Червонобокі  яблука
                                     В  кошику  тримаю.
                                     Тебе  сьогодні  
                                     Ними  пригощаю.
                                     Освячені  ті  яблука
                                     Силою  із  небес,
                                     Коли  кожен  в  житті
                                     Тягне  свій  хрест.
                                     Ах,  те  яблучко!
                                     Колись  вигнало  нас  
                                     Ти  із  раю,
                                     А  сьогодні  я  знову
                                     Його  у  душі
                                     Відчуваю.
                                     Шматочок  раю.

                                     Ой,  яка  це  мука,
                                       Коли  між  нами  буває
                                       Розбрат  й  розлука.
                                       І  як  хочеться  мені,
                                       Щоб  те  яблуко
                                       Завадило  біді.
                                       Віриш,  що  Яблучний  Спас
                                       Поверне  у  рай
                                       Знову  нас?
             
                                       І  станеться  злука.
                                       Ось  тобі  моя  рука,
                                       Скуштуй  того  яблука.
                                       Червонобоке,  запашне,
                                       Солодко-кисле.
                                       І  розділимо  ми  
                                       Те  яблуко  навпіл,
                                       І  дізнаємось  де
                                       Нашого  життя
                                       Проходить  вододіл.

                                       А  ми  з  тобою  
                                       Дві  половини
                                       Одного  яблука.
                                       Я  відчуваю
                                       Як  міцно  тримає
                                         Мою  руку
                                         Твоя  рука.

                                       І  смакуємо  удвох
                                       Одне  ми  яблуко,
                                       Яблуко  любові  і  єднання,
                                       І  не  буде  між  нами
                                       Розбрату  і  розставання.
                                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2018


Життєва загадка.



                                               Та  ми  приречені  в  любові  жити,  інакше  не  зможемо
                                 вижити.  Ненависть  приводить  до  занепаду  й  упадку.
                                 Відгадай  життя  загадку.  Ах,  це  життя!  Одна  загадка.
                                 Не  потрібна  Богу  твоя  взятка.  
                                                 А,  може  з  тобою  знайдемо  розгадку.
                                                   Шукаємо  вдвох.  Ох!  Ну  і  загадка.
                                                     Тут  на  поміч  приходить  згадка,  спогади.
                                                       І  згадалося,  що  між  нами  таке  було
                                                         Коли  оте  серденько  тебе-мене  відчуло.
                                                           Відчуває  воно  і  нині.
                                                             Хто  життя  дає  людині?
                                                                 Ми  з  любові  Отця  прийшли  у  цей  світ,
                                                                   Світ,  у  якому  панує  князь  темряви,  зла  і  розбрату.
                                                                       А  ти  скажи  сестрі-брату  добре  слово.
                                                                         І  я  кажу  "  Чекаю".
                                                                           Я  тебе  завжди  чекаю.
                                                                             Життя  загадку  розгадаю.
                                                                               Розгадаємо  удвох.  Ох!
                                                                                 Наміри  ж  такі  ми  маємо.
                                                                                   Одне  одного  та  розгадаємо.
                                                               


                                             
                                     

                                                                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018


Зі святом Спаса!




                                                                     Моя  любов  -  моє  спасіння  і  мій  хрест.
                                             У  кожного  є  свій.  А  я  є  твій.
                                                                       Сьогодні  перед  нами  виставлено  
                                             чесне  древо  животворчого  Хреста  Господнього.
                                               Тобі,  Хресте,  поклоняюсь  і  свого  хреста  не  
                                                 зрікаюсь.  За  байдужість  свою  каюсь.
                                                                         Не  зраджуй  свою  любов.  Не  мсти  їй.
                                                   Не  розпинай  її.  Дорожи  нею  і  вона  буде  повік
                                                   твоєю.
                                                                         Спасе,  спаси  і  сохрани  нашу  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2018


Деморалізований світ.



                         Скажи,  люб"язний
                         Яка  твоя  мораль.
                           І  нащо  тобі  ота  вуаль?
                           Завуальований,
                           Закодований,
                           Загіпнотизований,
                           Роботизований,
                           Собою  некерований.
                           Навіщо  ще  якась
                           Мораль?

                           Життя  прекрасне.
                           Зніми  вуаль
                           І  побачиш
                           Золоту  ти
                           Пектораль.

                           Є  така  іще  мораль.        
                         
                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2018


Не обмежуй себе.



                                       Хто  сказав,  що  ти  не  зможеш?
                                       Ти  усе  подолаєш,
                                       Ти  переможеш,
                                         Бо  вірю  в  тебе  я.
                                         А  є  віра,  то  й  творяться  дива.
                                         Овва!  Диво  ти  і  диво  я.
                                         Кожен  у  собі  заховує
                                         Те  диво.
                                         О!  Диво  талант.
                                         А  ти  чудовий  музикант.
                                         І  знов  звучить  мелодія
                                         Кохання.  
                                         Твоє  виконання.
                                         
                                         І  відчулося  бажання
                                         Творити  казку.
                                         Лише  отримаємо
                                         Господню  ласку
                                         І  вирушаємо  з  тобою
                                         Творити  казку  Життя.

                                           Ми  всі  бар"єри,  перешкоди
                                           З  тобою  подолаєм,
                                           Бо  кохаєм.
                                           Кому  як  не  нам
                                           Творити  це  життя,
                                           І  не  обмежувати  себе  
                                           Словом    -    не  можу.
                                           Було  б  лише  бажання.

                                             І  появилося  бажання,
                                             Бо  прийшло  кохання.
                                             І  життя  тепер  для  нас
                                             Без  обмежень,
                                             Бо  маємо
                                             Любові  стержень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2018


Дорослі забави.



                                     Сонце.  Пісочок.
                                     Дитячий  садочок.
                                     І  дорослі,  мов  діти.
                                     Куди  літа  свої  подіти?
                                     Літа  у  старість  чимчикують.
                                     А  як  це  -  будьте  як  діти
                                     І  успадкуєте  Царство  Небесне?
                                     Господнє  Слово  чесне.

                                     Та  може  те  Царство
                                     З  піску  збудуємо?
                                     Тож  до  роботи  
                                     Мерщій!
                                     Постій!
                                     Та  тут  лиш  клопоти  одні.
                                     А  наші  дні  біжать.

                                     Будьмо  як  діти,
                                     Та  не  будуймо  на  піску,
                                     Як  діти.
                                     З  Господом,  люди,  живіте!
                                     Бо  коли  піде  дощ,  злива
                                     Зробиться  з  того  Царства
                                     Руїна.
                                     Будуймо  на  камені,  фундаменті,
                                     Яким  є  Ісус  Христос,
                                     Інакше  намарна
                                     Наша  праця.
                                     А  ще  
                                     "  Істинно  кажу  вам,  якщо  ви  не  навернетеся  і  не  станете  як  діти,
                                         не  ввійдете  в  Небесне  Царство"  (  Мт.  18.3  )

                                       
           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2018


Чекання - душі старання.


                             На  іншу  орбіту  життя  
                             Ми  виходим.
                             Ким  є  ти?
                             А  ким  стану  я?
                             Доленько  моя.
                             Часом  тебе  
                             Не  розумію.
                             Та  чекати  таки  я  умію.
                             
                               Приходить  час  
                               І  доспівають  плоди.
                               А  ти  до  мене  прийди.
                               Згадай.
                               Ласкавим  вітерцем  
                               Прилинь.
                             
                               Відчую  подих  твій
                               У  вітрі  я
                               Й  воскресне  знов
                               Душа  моя.
           
                             "Все  приходить  у  свій  час  для  тих,  хто  вміє  чекати"
                                                                             Оноре  де  Бальзак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018


Не так все просто.



                               Чого  ти,  душенько,  ридаєш?
                               Змирись.
                               Відпусти,  що  тримаєш.
                               Нічого  не  вдієш,
                               І  зла  нікому  не  заподієш.
                               Ридаєш,
                               Бо  те,  що  маєш
                               Втрачаєш?
                               Та  Господь  тобі
                               Інше  готує.
                               З  Господом
                               Не  сперечайся.
                               На  його  волю
                               Покладайся.
                               Віддай  у  Божі  руки  себе,
                               І  най  та  Божа  рука
                               Веде.
 
                               Та  сили  волі
                               Не  втрачай,
                               Щоб  не  впасти
                               У  відчай.
                               Бо  відчай  -  то  згуба,
                               Дівчинонько  люба.
                               А  парубок  молодець,
                               Йде  до  твого  серденька
                               Навпростець.
                                 


                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2018


Братолюбіє пошли нам, Господи.



                               Пошли  нам  ,  Господи,  той  дар,
                               Що  братолюбієм  зоветься.
                               Любов  ніколи  не  минеться.
                               Братолюбіє.  Є!
                               Мир  у  душі,  
                               Хліб  на  столі,
                               Правда  Божа  у  Слові
                               І  ми  у  рідній  мові.

                               Сьогодні  на  духовному  престолі  -
                               Брати  Борис  і  Гліб.
                               Борись  за  слово,
                               Що  є  Хліб.
                               Хлібом  життя
                               Насичуємо  свої  душі  і  серця.

                               Браття,  лишаємось  чвар.
                               Не  всім  дано  той  дар,
                               За  собою  вести
                               І  треба  комусь
                               Булаву  ту  нести,
                               Булаву,  поклоняємось  Хресту!

                                 Хрест  і  булава  -
                                 Споріднені  слова.
                                 Не  чубіться,  брати,  -
                                 У  кожного  свої  хрести.

                                 "  Немає  більшої  любові  за  ту,  коли  хто  душу  свою  кладе  
                                       за  друзів  своїх"  (  Ів.  15.13)
           
                   
                               
                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2018


Скидаємо маску.



                                         Ми  життя  перетворюєм  в  казку.
                                         Кожен  на  себе  натягує  маску.
                                         Тут  і  вовчика  маска,  лисички,
                                         Зайчика,  ведмедя...
                                         А  ось  з"явився  дядя  Федя.
                                         У  нього  байдужості  маска.
                                         Сковане  обличчя  і  погляд
                                         У  нього  уже  не  іскриться.
                                         Свято  у  душі  втрачається,
                                         Радості  не  відчувається.

                                         Як  жити  треба?  -
                                         Спитаємо  ми  неба,
                                         Щоб  життя  було  як  казка-
                                         Непотрібна  нам  байдужості
                                         Маска!

                                         Серце  Богу  відкриваєм,
                                         Маску  байдужості
                                         Із  себе  знімаєм.
                                         О!  Любов  -  великий  дар  і  сила.
                                         Від  байдужості  нас  вже  
                                         Звільнила.

                                         І  знову  світяться  наші  очі.
                                         Щастя  нам  завтрашній  день
                                         Пророче.
                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2018


Скажи своє слово.


                                               Скажи  своє  слово,  що  починається  з  літери  Б.
                             Сказали  А,  то  скажемо  й  Б,  Беее.  Та  ні,  то  не  баран.
                             І  ніхто  із  нас  не  є  бараном,  хоч  давно  не  розлучається
                             зі  своїм  диваном.  Ми  йдемо  за  Іваном.  А  хтось  хоче  за
                             Петром.  У  нього  ж  бо  ключі  від  Царства  Божого.
                                                 І  за  ким  ми  маємо  йти?  Де  поводаря  того  знайти?
                             Хто  пастиме  овець?  А!  Шукайте.  Шукайте  і  знайдете.
                             О!  Є!  "  Я  добрий  пастир.  Добрий  пастир  життя  своє  віддає  
                             за  вівці"  (  Ів.  10.11).  За  ним  підемо.
                                                 Хто  б  яке  Царство  не  обіцяв  та  розвалиться  воно,
                             коли  не  будується  на  фундаменті,  яким  є  Христос.
                             Сказано  бо  "  Марно  трудиться  будівничий,  якщо  дому
                             не  будує  Господь"  (  Пс.  126).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2018


На арені життя.


                                                             Я  так  поспішала  і    щось  іще  не  дописала.  
                                     А...  Ось...  Згадала.  Слова  Арена  і  Артист.  І  хай  буде
                                     це  Арена  Львів.  Ми  на  арені  життя  усі  актори.  А  хто
                                     глядач?  Він  дивиться  на  нас  з  небес.  Він  і  Глядач,
                                     Він  і  Суддя.
                                                               І  настане  день.  І  настане  час,  коли  на  суд  не  
                                       прийдемо,  бо  вічне  життя  буде  уготовлено  тому,  хто
                                         в  любові  Творця  Божим  актором  лишатиметься  до  
                                         кінця.  Той  і  увійде  у  Царство  Отця.

                                           "  Хто  слухає  моє  слово  й  у  того  вірує,  хто  послав
                                             мене,  -    живе  життям  вічним,  і  на  суд  не  приходить,
                                             бо  від  смерти  перейшов  у  життя".    (  Ів.  5.24)

                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018


А почалося все з літери А.



                                                                     А  може  придумаємо  ми  з  тобою  слова,  що  
                                             починаються  з  літери  А?
                                                                           Адам  і  Агнець  Божий.  
                                                                           Антихрист  і  Архистратиг,  а  ще    Ангел.
                                               А  по  цьому  буде  слово  Амінь.  Та  ні,  ще  є  ім"я  
                                                                             Андрій.  Не  забула  я  Андрія.  Ось  і  сталася
                                               подія.  Оживає  вже  надія.  А,  правда  -  Любов  це  дія?
                                               Тож  робимо  крок.  Назустріч  робимо  крок.  Життя  дає
                                                 великий  урок.
                                                                           
                                                                                 Як  через  Адама  прийшов  у  світ  гріх,  а  
                                                       через  гріх  і  смерть,  так  через  Агнця  Божого  
                                                       прийшло  спасіння,  відкуплення  від  смерті.  Він  бо
                                                       смертю  смерть  подолав  і  життя  вічне  нам  дарував.

                                                                                   А    Антихрист  так  загордився,  що  через
                                                       свою  пихатість  на  землі  опинився.  Архистратиг
                                                       Михаїл  з  небесним  воїнством  скинув  його  на  цю
                                                       грішну  землю.  І  панує  він  тут,  і  спокушає  людей,
                                                       і  губить  їхні  душі.  О!  Він  любить  наші  душі.
                                                                                   Та  є  серед  нас  ще  Мужі.  І  є  Андрій.
                                                     А!  Андрій  Первозваний?  Він  перший  та  не  останній.
                                                     І  прийшов  він  на  наші  землі  проповідувати  
                                                     Царство  Боже.  І  та  Київська  Русь  запала  йому
                                                     в  серце  чомусь.  І  полюбив  він  Її.  І  постали  тут
                                                     церкви  і  благодать  Божа  засіяла.  І  рясно  засіялися
                                                     зерна  Добра  і  Любові.

                                                                                 Ми  люди  не  гонорові,  хоча  гідність  і  честь
                                                   свою  ми  завжди  берегли  і  бережемо  і...  душі.
                                                   І  на  сторожі  наших  душ  стоїть  Ангел.
                                                                               О!  Ти  мій  Ангел.
                                                     І  віримо  ми  у  Слово  Боже.  Це  наша  зброя  і  наша  сила.
                                                     Любов  наші  душі  зросила.  Я  в  неба  любові  просила.
                                                     Ось  вона  сила.  Любов  -  велика  сила.  З  любові  вирос-
                                                     тають  крила  і  підноситься  душа  до  небес.  
                                                                                 О!  Життя  повне  чудес.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018


Що нам завтрашній день принесе?



                               І  накрило  нас  грозами,
                               І  поглинула  земля  дощ
                               Великими  дозами.
                               Блискавиці,  грози.
                               Може  святий  Ілля
                               Допоможе?
                               Бо  стоїть  він
                               На  сторожі
                               Землі  і  неба.
                               О,  як  нам  про  душу
                               Дбати  треба.
                               Гріх  заволодів  уже  нею.
                               Господи,  ти  володій
                               Душею.
                               Святого  Іллю
                               На  землю  зішли,
                               Щоб  спалив  
                               Наші  гріхи.

                               Гримить.  Блискає.
                               І...  кається  душа.
                               О!  Небеса...
                               Відкривається...
                               Душа  на
                               Добро  і  Любов.
                               Агов!  Чуєш?
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018


Наперекір долі.



                               Козаче,  твоя  дівчинонька  плаче.
                               Вітер  віє,  дощ  заливає,
                               А  душа  страждає.
                               Любов  хворіє
                               І  ніякий  лік  не  діє.
                               І  хто  любов  оту  лікує,
                               Хто  на  відстані  
                               Душу  відчує?
 
                               І  день,  і  ніч
                               З  дівчиною  віч-на-віч.
                               Любов  ота  -
                               Її  таємниця.
                               Відкривати  її  -
                               Не  годиться.
                               І  наперекір  своїй  долі,
                               Вона  шукає  волі.

                               І  станеться  усе
                               По  Божій  волі.
                               Ми  настраждалися  
                               Уже  доволі.
                               Що  проситься  -
                               Дається.
                               Ну,  хто  за  що  
                               Із  нас  береться?
                                 

     
                               
                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2018


А буває і так.


                           Оголена  душа.
                           О,  як  сильно  
                           Струмлять  у  ній
                           Почуття.
                           А  он  уже  іскриться.
                           Страшно  дивиться.
                           Може  загорітися,
                           І  куди  уже  дітися.
                           Опіки  лишаються  тоді.
                           Болить.  І  як  далі  жить?
                           Господньої  опіки
                           Потребує  душа.

                           А,  знаєш?
                           Ізолювати  душу
                           Від  тебе
                           Я  мушу.
                           Вчись  своєю  любов"ю
                           Наповнять  це  життя.
                           Мало  лише  брати,
                           Потрібно  й  віддавати.
                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018


Лунає дзвін.


                                     Пролітають  дні,
                                     Та  спогади  живі.
                                       І  живе  твоє  ім"я.
                                       А  це  -  я.
                                       Хто  був  останнім,
                                       Стане  першим.
                                       Ми  своє  діло,  люди,
                                       Звершим.
                                       Та  не  наше  це  діло,
                                       Бо  Господу  належимо
                                       Всеціло.
                                       А    якщо  так,
                                       То  не  проросте  
                                       В  серцях  наших
                                       Будяк.
                                       Квіти  любові,
                                       Сни  кольорові  -
                                         І  ми  з  тобою
                                         Вже  люди  нові.
                                         Старе  минуло,
                                         Як  і  не  було.
                                         А  було?
                                         Що  було  -
                                         Загуло.
                                         Тепер  ми  в  обнові,
                                         Люди  нові,
                                         України  
                                         Сьогоднішній  день.
                                         Дзень,  дзень,  дзень!
                                         Лунає  дзвін.
                                         Він.
                                         А  Вона?
                                         Всевишнього
                                         Тримає  їх  рука.
                                       
                                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2018


Без неї ну просто ніяк.

                                   Ах,  ця  любов!
                                   Як  живить  душу.
                                   Тобі  признатися  я  мушу  -
                                     Без  неї  ну  просто  ніяк.
                                     Ти  без  неї
                                     Духовний  бідняк,
                                     А  може  каліка?
                                     У  ній  шукаємо  ми
                                     Лік  і  зцілення.
                                     Ми  потребуємо  
                                     Ділення  
                                     Нею.
                                     Вона  як  причастя.
                                     Ось  воно
                                       Щастя!

                                       Ах,  ця  любов!
                                       Розум  заставлю  працювати,
                                       Бо  починаєм
                                       Голову  втрачати
                                       І  з  місця  зрушити
                                       Годі!
                                       А  йти  треба,
                                       У  невідоме  наше
                                       Завтра
                                       Уже  сьогодні.
                                       Та  воно  вже  й  вчора
                                         Було.
                                         Ну,  що  це  за  любов.
                                         Вчора,  сьогодні,
                                         Завтра  -  та  сама,
                                         Вона  не  змінюється
                                         В  часі.
                                         Вона  завжди  
                                         У  першому  класі.
                                         О,  любов  -  то  клас!
                                         Любов  знайшла  
                                         Нас!
                                         О,  та  любов  
                                         Така  чудна!
                                         На,  бери  її,
                                         Причащаємося  нею.
                                         Вона  нагадує
                                         Лілею  
                                         Чисто  білу,
                                         Урочисту,
                                         Просто  святкову.
                                         Ось  воно  свято,
                                         Свято  Любові!

                                         Одягаєм  вишиванки  нові.
                                         Ми  з  тобою  в  обнові,
                                         Ми  з  тобою  люди  нові,
                                         Зодягнуті  в  любов.
                                         Тепер  її  час
                                         Зупиняється  для  нас.
                                         Ми  з  тобою  у  тім  часі,
                                         І  єднаються  думки  наші.
                                         Слово,  думка  і  діло  -
                                         В  любові
                                         Відчули  силу.
                                         Ох!  Сильне  це  діло
                                         Вгамувати  тіло.
                                         Пристрасті  тілесні
                                         Спокою  не  давали,
                                         Та  ми  їх  якось
                                         Загнуздали.
                                         У  руки  Божі  
                                         Все  віддали.
                                         І  ...  знову
                                         Все  тихо,  ша...
                                         Закохані  душі
                                         Славлять  Творця,
                                           І  немає  тій  Любові
                                           Кінця.
                                         
                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2018


Немає нічого неможливого.



                                                                       Чи  це  привіділось  мені?  Та,  ні!  Це  була  та  сама
                                   брама.  Вузька,  невисока  ота  брама,  за  якою  ховається  любові
                                   чар.  О!  Любов  -  великий  дар.  А  ти  не  мар  про  широкі  і  розкішні
                                   ворота,  бо  за  ними  тій  любові  тісно,  сумно,  нудно,  одиноко...
                                   І  за  тих  високих  воріт  не  видно  вольного  світу.  І  де  ж  та  
                                   воленька?  Та  не  така  у  любові  доленька.  Вона  усі  перешкоди,
                                   бар"єри  подолає,  бо  немає  нічого  неможливого  для  того,  хто
                                   кохає.
                                                                     А  хтось  ту  любов  приватизувати  захотів.  Ото  за  ті
                                     високі  ворота  узяв  й  посадив.  Але  світ  не  без  див.
                                                                         Чуєш,  як  співає  душа?  Тихо...  Шаа...  Для  любові
                                       душа.  І,  що  у  ній  діється,  хто  зна?  Таємниця  одна.  Душа.
                                       І  любов  таємниця.  Цю  таємницю  бережемо,  не  розголошуєм
                                       усім.  І  так  збудуємо  духовний  дім,  а  в  тім,  це  буде  Храм  Любові.
                                                                               Ти  віриш  моїй  мові?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2018


Запало в душу.



                                                                 Слово.  Твоє  слово  западає  в  душу  і  зароджується
                                     почуття.  Ось  тобі  Слово.  Слово,  яке  пробуджує  розум  і  запа-
                                     лює  серце  ,  душу  збуджує,  заставляє  страждати,  радіти  і  зако-
                                     хує  у  себе.
                                                                     І  росте  ота  любов.  Українська  найдорожча  нам  із  мов.
                                     Мова  Любові.  Твоя  і  моя.  Мова  кохання  і  нашого  з  тобою  спілку-
                                     вання.  Рідна  мово,  у  тобі  моє  серце,  розум,  душа.  А  у  душі  тій
                                     почуття.  Палають  почуття.  Кипить  життя.  І  ми  паримося,  вари-
                                     мося  усі  в  нім,  житті  тім.
                                                                   І  будуть  завжди  вареники  і  український  борщ.  
                                     І  знову  дощ.  І  злива  пчуттів.  А  ти  хотів.  Та  хотіння  того  було  
                                     мало.  Життя  своє    Слово  сказало,  нам  напрямок  руху  задало.
                                                                   І  йдемо  ми  з  тобою  за  тим  Словом,  Словом  Життя,  
                                     у  якому  правда  буття  і  наша  дорога  у  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018


Повернення.


                         А,  що  порожня  душі  казна?
                           От  тобі      на!
                             А  де  ж  той  капітал?
                             Куди  ж  його  ти  подівав?
                             А!  Видав!
                             Видавав  його  в  кредит,
                             За  проценти.
                             І  нічогісінько  нема
                             Та  недарма.
                             Бо  ростуть  проценти,
                             На  любов  ростуть.

                               А  хто  ж  то  задармо
                               Її  отак  роздає
                               І  процентів  не  бере?
                               Та  є  і  такі.
                               Тож  хай  його  любов
                               Повернеться  до  нього
                               Знов!
                               Палка,  незбагненна
                               До  кінця  ота  любов
                               Повертається  до  тебе
                               Знов,  ота  
                               Таємниця  любові,
                               Що  є  у  слові.
                               
     
                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2018


Єднання час.


                         Дякую  тобі  за  цей  букет.
                         Це  любові  справжній  етикет.
                         Жовті  квіти  в  ньому  є,
                         Час  розлуки  настає.
                         Розділяє  нас  з  тобою
                         Час.
                         Губимося  в  ньому  ми.
                         Минуле,  сьогодення,
                         Майбуття.
                         Але  всі  часи  єднає
                         Почуття.
                         Одне  єдине
                         Для  всіх  нас.
                         Це  -  любові  
                         Час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018


А я для тебе…


                       Відкрий  мені  кусочок  неба,
                       А  більшого  мені  не    треба.
                       І  квітка  кохання  в  душі  
                       Розцвіте.
                       Я  буду  щоразу
                       Чекати  тебе.

                       І  рай  той  небесний
                       На  землю  зійде.
                       Він  місце
                       У  серцях  наших
                       Знайде.
                       
                       І  зрадіє  душа,
                       Бо  відкриються  їй
                       Небеса.
                       Господь  молитву  її
                       Почує
                       І  душу,  душу
                       Порятує.

                       Хто  має  вуха  слухати,
                       Хай  чує.
                       Душа  наша  торжествує
                       Лише  в  любові
                       Бога  Отця,  і  Сина,
                       І  Духа  Святого.
                       Женімо  від  себе
                       Змія  лихого!
       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018


Заклик.



               Людоньки!  
               Не  втрачаймо  совість!
               Бережімо  честь!

               Згинь,  нечисть!
               Бо  грішків  уже
               Не  зчесть.
               Не  полічити.
               А  душу,  душу
               Як  лічити?
     
               І  каяття  
               Їй  невідоме.
               Шановне  панство
               І  панове,
               Не  стягайте
               Гнів  Господній.
               Вже  миру
               Й  спокою
               Дайте  душі
               Тій.

             Ой!  Гріх  як  душу  ту  болить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018


Пожадливість не одного згубила.


                                 Не  пожадай!  
                                 Не  в  тому  твоя  сила.
                                 Пристрасть  не  одного  
                                 Спокусила.
                                 Тіло  по  свому
                                 Про  любов  гомоніло.
                                 А  душа,  душа...
                                   Невже  про  неї
                                   Ми  забули?
                                   Невже  Слова  Божого
                                   Не  чули?
                                   Невже  гріха
                                   Не  боїмось?
                                   
                                   Ніщо  не  страшно
                                   Уже  нам.
                                   А  як,  панове,  вам?
                                   Ви  страх  в  собі
                                   Уже  здолали,
                                   Страх  Божий.

                                     На  що  цей  світ
                                     Став  уже  схожим?
                                     Кишить  у  ньому  гріх.
                                     О!  Цей  гадюшник,
                                     І  на  троні  
                                     Гад  спокусник.
                                 
                                     А!  Ти  скажеш  
                                     Перша  Єва  спокусила,
                                     І  вже  встояти  
                                     Не  сила.
                                     Вона  тебе  
                                     Того  навчила.
                                     А  тепер  ось  
                                     За  цей  гріх
                                     Важко  треба
                                     Здобувать  пиріг.
                                     Потом,  кров"ю
                                     Заробляєш,
                                     Але  душу  лише  тим
                                     Не  вдовольняєш.

                                     І  томиться  душа
                                     У  тому  тілі.
                                     О,  людоньки  милі!
                                     Як  ту  душу  рятувати,
                                     Щоб  не  розучилася  вона
                                     Літати.?

                                     (  Мт.  18.7)  Горе  світові  від  спокус,  бо  потрібно,  щоб  прийшли
                                       спокуси,  але  горе  такій  людині,  через  яку  спокуси  приходять.
                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2018


А було колись…


                                                                       А  було  колись...  І  були  ворота  і  стояла  там  хлопців
                                                     рота,  хоч  вони  були  старенькі,  дерев"яні,  худі  і  часи  були
                                                     не  ті,  що  тепер.  А  зараз...  зараз  брама  стоїть  чудова,  кова-
                                                     на,  нова.  І  стоїть  він,  роззявивши  рота  і  вилупивши  очі.
                                                     Задивляється  чи  то  на  браму,  чи  на  дівчину.
                                                                     -  Зачекай,  хлопче,  зараз  відчиню.
                                                                       -  Вітаю!  -  лише  вимовити  встиг  і  зник.
                                                       А  він  так  чекав,  тремтів,  млів,  хотів,  але?...  Лише  про
                                                       себе  нагадав  і  ...  нема.  Вона  сама.
                                                                           І  не  дає  йому  спокою  той  патріотизм  до  рідного
                                                         села  і  отієї  дівчиноньки.  І  як  не  любити?  Вона  не  дає
                                                         йому  спокійно  жити.  І  життя  як  помилка.  А  в  нього  ота
                                                         робоча  жилка.  Працює,  працює.  День  і  ніч  працює,  від
                                                         зорі  до  зорі  гарцює.  Лише  уві  сні  ту  дівчину  цілує  і  не
                                                         може  ніяк  її  забути.  Що  робити  і  як  бути?
                                                                         Ах,  ця  пам"ять!  Нічого  не  забувається  і  повертають-
                                                       ся  оті  недалекі-далекі  часи,  коли  він  її  вперше  побачив.
                                                       І  саме  тоді  зародився  той  патріотизм,  що  називається
                                                       любов"ю,  відданістю,  вірністю  одній,  єдиній.
                                                                         І  хай  завжди  гріє  душу  вона,  та  дівчина  і  пам"я-
                                                       тається  усе,  що  любов  в  собі  несе.
                                                                           Скажи  лише  слово.  О!  Чудово!  Життя  відчувається
                                                       знову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2018


Десь губляться слова.


                             Є  Слова,  що  йдуть  від  душі
                             І  до  душі.
                             І  залишаються  в  ній.
                             Постій!
                             Глянь  в  душу  свою.
                             Твоє  слово  ловлю
                             І  як  скарб  бережу.

                             Слова,  слова,  слова...
                             З  них  проростає
                             Якесь  почуття.
                             І  не  вимовить  словами,
                             Що  тоді  діється  із  нами.
   
                             Творяться  дива.
                             Любов      ж  и  в  а.
                             І  розпускається
                             Кохання  цвіт.

                               А  ви  живіть,  слова,
                               Живіть.
                               У  душах  наших
                               Завжди
                               Ж  и  в  і  т  ь.
                             

                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2018