| Сторінки (6/546): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Залиште мене у моєму п’ятнадцятому сторіччі,
Не залякуйте інквізицією, бубонною чумою, і що не в кожному домі свічі,
Я пройдусь дорогами запиленими Ренесансу і Кватроченто,
І достатньо memento mori хай рідше vivere memento,
Я слухатиму пейзаж італійський, голландський, французький,
Питиму вино селянське і їстиму сир андалузький,
Я візьму за руку Агнесу Сорель, і нехай лютує Карл сьомий,
Я вивчив з картин погляд її давно, і погляд короля достатньо знайомий,
Ми прийшли б до майстерні Жана Фуке, щоб закінчити меленський диптих,
І пристане осторонь Шевальє, в футболці і джинсах – третій, один з посполитих.
Далі від моря іде океан – риб’ячий ніс каравели і груди караки,
Ще немає торпед і підводних човнів, тільки геометрія ядер гармат для атаки,
І мовчіть про нещасних людей, дворян, горстку феодалів, кров аристократії,
Зрозуміло, що я обманююсь; вимкніть електрику, заплющуйте вії,
Мені потрібна механіка Ньютона, задовго до законів його і його народження,
Викрик Марфи Борецької, ілюстрації давно померлих з епохи війн та відродження.
Ще романи не друкуються тиражами безкінечними, та сюжетами вокзальними,
І в двадцять першому віднайдеш п’ятнадцяте, в містах заповненими селянами,
Викиньте книги звідки повисмикували крилаті фрази в контексті культури,
Почніть з хроносу, енциклопедії, з Вавилону, Єгипту, встаньте на грецькі котурни,
Прошу не тлумачити про розчарованість, що жити і вмерти потрібно в даній тобі епосі,
Ці думи залиште подібним собі, як спазм реалістів в літературі їх простоволосій,
Не тривожте мене, не будіть я тільки звикаю до летаргії,
У мене немає для вас історії, тільки образи сну і мрії,
Шкода немає тут фортепіано і скрипки, Бетховена і Вівальді,
Я так полюбив Шуберта, Австрію, а з нею і Гарібальді,
Ще трохи побуду медієвістом в п’ятнадцятому і покину феодальний двір,
Ще століття мені залишилося і народиться мій Шекспір.
25.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2019
В мені світ темної, холодної вуалі,
Весь бруд зимових вулиць… та нудьга,
Каміння їх неоном затягнулись,
І що ж там далі?
Як жодна з них мені не дорога.
Розбиті мрякою, дощем міські дороги…
Бруківка плавить образи з дощу,
Твоя ж вуаль, його туман вологий,
Розмитий дім у зав’язях плюща.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2019
Ти справедливо дорікаєш, любове моя,
Що справжнім і чистим думкам непотрібні безглузді ремарки,
Що не потребують роз’яснень вірою взяті слова,
Та наче навмисно з пам’яті сходить обеліск Ремарка.
Пригадую поета Бамбуса і другий похід його до публічного дому,
І Залізну Кобилу фрау Бекман, до кімнати якої постукав цнотливий поет,
І збайдужіння його уяви в розмарених образах невідомого,
І те, що йому не вдалось завершити злощасний дванадцятий сонет.
Я подумав – чи не станеш і ти моїм дванадцятим сонетом…
І не в тому річ, що я не Бамбус, а ти, аж ніяк, не фрау Бекман, -
Вони повстають з «Чорного обеліску» доволі розмитим портретом,
Та я передбачив для нас і цю можливу літературну небезпеку.
Бо передбачити в серці розумом – це спроба піднятись на пальцях ніг,
І не тільки фізично, а й духом відбившись у слові,
Тому написаний дванадцятий сонет для тебе, -
це, мабуть і є найголовніша прикмета любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839877
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2019
На твоїй спині дві родимки, неначе кавунні зернята,
А довкола зіниць, вохристо-медове море.
В поспілій жадобі губи твої мовчать,
І гарячі, як подих, полум’яні й соковито-прозорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2019
Із марса вдивляюсь я в землю нову,
У дранті на Ніньї новітній пливу,
І хлюпають хвилі, піниться вода,
Спадає омана – туманна мана...
Я, Ніну, коханку в пориві зову,
З корабликом в ванні, нещасний, сиджу.
Прощай, о далека чужа сторона,
За ванною шхуна чекає моя,
На руках, як під галсом я геть попливу,
Покотяться сльози живі, й наяву,
Залишиться Ніна і Нінья одна,
Та шкіпера згодом знайде вона...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839705
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.06.2019
Нічим не вражений,
Ні роллю, ані Вами,
Ні драмою в якій ходили Ви.
Так ходять міфами розбещені богині.
Ні ахкання і охкань не було,
Коли кинджал,
Був стиснутий, в завжди блідих руках,
Й злетів над груддю…
Нічим не вражений, нічим –
Ні Вашим синім полум’ям в очах,
Де мучиться, зіваючи, глядач,
Ні сміх, ні регіт, скрегіт, сум чи плач.
– Все мимохідь? – спитаєте.
Я відповім: - Все мимохідь.
Від скалки більше користі.
Простіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2019
ПУСТІ КАРТИНИ
Потрібно
Забути,
Вирвати,
Випити,
З нею,
Заснути,
Без неї,
Прокинутись.
Руки
Розкинути,
Визнати,
Скинути,
До болю
Останнього,
З серця,
Витравити.
Лезом
До крові,
Мов пулю,
Витягти,
Безжально,
Зламати,
Спалити,
Розтяти,
І з диким
Ревінням,
Знищити,
Вдавано,
Легко,
Реготом,
Вистрілом,
Вдачею,
Я забуваю,
Усе, що було,
Та все повертаються,
Миті, що втрачені.
Їх зшити б,
І лаком,
І в раму,
Стіни,
Розіпнути під склом,
І за двері піти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2019
Тіні в сутінках незримі,
Повертаю знову вас,
Та приходьте не для рими,
Нам прощатися вже час.
Розступіться мрячні тіні,
Зникніть з обрію навік,
З переливами тремтіння,
Лийтесь з човника повік.
Хлиньте образи бентежні,
В смуток взявши кутик губ,
Любі та беззастережні,
В жар кохання, в клекіт згуб.
Ще згадаються розмиті,
Риси страчених обличь,
Їх серця слізьми обмиті,
Мертвим сяєвом зіниць.
Розступіться мрячні тіні,
Із закляттям мертвих снів,
Розведіть палке горіння,
Із давно забутих слів.
Мов цезура між рядками,
Перса сповнюють життям,
Руки сплетені руками,
Сонце віддане устам.
Знаю, ти прийдеш Авроро,
З думи висотаєш жаль,
Осяйна і Світозора,
З поцілунком крізь вуаль.
Розійдуться мрячні тіні,
Згинуть з обрію навік,
І тебе візьму в обійми,
Як новітній чоловік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2019
Віщували нічого дивного,
Хмари неба лазурного сну,
І в промітті ліловозастиглому
Розворушили першу сльозу.
І померкла розписана тишею,
Грань розмитого обрію дня,
Розколовшись трухлявою вишнею,
Ставши символом передчуття…
Закрутившись у шквал тьмяним вихором,
Чорне сонце розірваних хмар,
Прогриміло картиною вироку:
Чисте небо – прелюдія чвар!
Буря!
21.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2019
Якщо була б ти чистим джерелом,
Прозорою, мінливою водою,
Мені забракло б двох моїх долонь,
Аби ущерть напитися тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2019
Коли б ти глянула на світ в моїх руках,
Краса дзеркал не передасть цей погляд,
Цей дикий, моторошний страх,
І млявий крик застряглий хрипом в горлі.
Ти зараз бачиш це шаленство духу,
Безликих Маній шабаш кругом нас,
Цей пафос не відчуєш вбивши муху,
Не вип’єш дух, як пив його Скопас.
Я Автор, як і він – безумства повний!
Митець, що ловить суть краси речей,
В камінні кров його, хоч річ його безкровна,
У мене ж сотні мертвих Галатей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2019
Немає ні краплі в цих сутінках,
Від мовчання твого вберегтись,
Краплі світла забиті соняхом,
Сходять поглядом в тучну вись,
Все зашите замшілим саваном,
Жодних бляклих розливів зорі,
І не виплавиш тьму в мозок впаяну,
Розчинившись в зіницях її.
Знай, немає ні краплі в цих сутінках,
Знай до болю надію звести,
Тихим дьогтем і свердлять соняхи,
Чорний дощ. За вікном. Дивись.
26.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019
Поглянь у дзеркало непевності,
І там побачиш маску точності,
У складках щік минулі складності,
І світла шрам в очах порочності.
Занадто сил розбити дзеркало,
І гірко, що розбити хочеться.
01.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2019
…Її лице на фотографії -
Це не обличчя композитора,
А лиш того хто твір виконує;
В тих рисах інший дух романтики.
Ці очі не зійшли ноктюрнами,
Не потопали в нотах грозами,
Любов’ю юною зажурливі,
Все більше говорили прозою.
Безвісна їм холодна зреченість;
Щоденник списаний прощаннями,
Собою визначених контурів,
Безслідно множених зітханнями.
Ах слів її ці сльози – пустощі,
Картинні випади без випадів,
Так незлукавлено напущені,
Як фотографій біль розірвана,
Прихована, і невідпущена…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2019
Коли в повітрі блякло-сірому,
Ще вчора спекою задушному,
Стрімким падінням крил зворушений,
Як чорних зграй рядків по білому.
Я згадую твій голос змучений,
Затишшя крил очей байдужості,
Обмежений, навмисно звужений,
В легких бретельках сну задушений
Твій погляд із контексту вирваний,
Ще не забутої історії,
Як блякло-сірими повторами,
В твоїх повторах світ затиснений.
І щоб не говорив за столиком,
Все тільки шурхіт губ серветкою,
І бавишся в руках монеткою,
А ти б хотів в долонях дотиком
Її руки торкнутись спокоєм
В повітрі сонця блякло-сірого,
Але обманюєшся вірою,
В причинних випадах самотності…
Коли в повітрі вкрай змертвілому,
Ще вчора спекою задушному,
Стрімким падінням крил зворушений,
Все чорним шурхотом по білому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2019
...Як раптом відтінки і музика…
Кімната, освітлені абриси,
І пасма олійного променю
Свіжіють надимленим парусом.
Так збуджують в пам’яті зустрічі,
Тьмяні відливи з блисками,
Що крізь листя пролившись для спогаду,
В повіках твоїх заколисані.
І все, що залишиться в пам’яті,
Вже не ти, тільки барви і музика.
Чи люблю я тебе безкорисливо,
Як душа, що звільнилась від ґудзика?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2019
І бачив він, як лежав в гамаку, між горіхом і тендітною сливою,
Як червень топився в суцвітті застиглого дня,
І небо промінням, здавалось, покощене ярою зливою,
Як нудьгою солодкою зрима відсутність твоя.
І струшував павітер з листя горіха на аркуш комах, —
Метушливі тире, личинками сонечка та мурахами,
Розтікались шафранові крапки від слів по руках,
Живими й нарешті щасливими, вільними знаками.
Він більше не думав про розмір та виміри слів,
Живою палітрою сонця втішалися роздуми,
Тобою – відтінками, неба блакитного спів…
І окутував сон теплим голосом червня…
Сон обважнілого розуму.
17.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2019
Ці очі бурштином налитої антики,
Погляд, і пишно заплетені бантики,
Архаїка часу жіночих очей,
Мільйони безсонних банальних ночей,
Живопис, музика… любов одинока,
І фантики, фантики – смерть вирлоока,
Ці очі дзеркальні її двійника,
І губи, і груди, граційна рука,
Та ядра-зіниці і дзенькає ланц.
Двадцять перше століття… диван… декаданс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2019
Коли в мовчанні губ твоїх
Підкреслене звучання тиші,
Злий погляд серце застеріг, -
Закреслить все, що я напишу.
Закреслить біль в звучанні рим,
Заплющить страх на чорну риску,
І все розвіється, як дим,
І пустота підступить близько
З твоїх закреслених картин.
26.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2019
Напруга ламп звела мій погляд вгору,
І світло з люстри відморгало тьму,
На стіни, з ніг, піднявши тінь потвори,
З нудотним виплеском лимонного вогню.
І був жуком я в цій янтарній залі,
В повіках сну, мов скалкою застив,
І світ плоский з товстезних стін журналу,
Блискучим глянцем очі засліпив.
А лампи блимали в якімсь жахливім ритмі,
І ряд картин дивились з галерей,
Як біг обнятий тінями спуститись,
З музейних залів до вхідних дверей.
Чиясь рука взялася за підсвічник,
І знову спалах! В темряві нічній,
З портретних рам вощана тліла вічність,
І відбивалась з блиском у вікні,
І геть, не думати! Минай гранітний цоколь,
Стрибком у чорну порожнечу площ,
Що ледь освітлює потрісканий монокль,
І ліхтарі, що проявляють дощ.
…Музей погас в пекельні сутерени,
Латунний звук від цоколя відбивсь,
Її рука, й ця жовта тьма химери,
В повітрі тінями, здавалося, тяглись!
Впивалось пам’яттю бліде світіння лампи,
Все місто в чорних потемках душі,
І знову біг я під холодні штампи,
У розсип світла бляклих ліхтарів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838814
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2019
Ну, що сказати тобі чого ти не знаєш досі?
На рифах мої кораблі і Лахеса розбита на носі.
Мені полюбився трюм і запах дубової бочки,
Не смакує давно ізюм та й сидіти доводиться мовчки.
Мабуть чайки також мовчать і подохли без риб пелікани,
Роздерті вітрила та щогли риплять, і вітер піною горланить.
Там сонце на палубі верхній гарцює по брусах, кормі,
Душі безвітрильній і мертвій сидіти у винній тюрмі.
Роздивився, - не густо провізії, і майже немає запасів води,
Тож скоро нагрянуть візії, зігниють до зернятка плоди.
Засохнуть старі галеони, як недоладні хрущі,
А тоді привеслують циклони, і грози, і бурі й дощі.
І розтрощать, і втоплять у морі, діряві мої кораблі,
Як юнга, що в трюмі і в горі, топив одинокі жалі.
15.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2019
Ви над світом живими картинами,
Все на сцені, з граційними па,
Шукаєте вічність хвилинами,
Як фортуна шукає раба.
Ви – вільні, лиш ходою невільною,
Розминаєте твердь каблуком,
І запах білизни натільної,
Пахне інжирним листком.
Ви не любите п’єс,
Та й романів, Ви, не любите,
(Хай клянетесь, що любите їх),
Все, що знаєте, все розгубите,
Тільки б дурень схилився до ніг.
І музеї для вас обтяжливі, -
Стільки вікон, картин і рам,
І нічим особливо не вражені,
І байдужі художники вам.
І вся ця творчість заломлена,
В античному дзеркалі дня,
І завжди від роз’яснень втомлені,
Що в смислах його пізнання.
Ви шукаєте вищого, знатного,
Вірного серед злих,
Кохання в житті стократного,
Тільки мертвого серед живих.
І немає ні правил, ні істини,
Ні розбору високих ідей,
І щоб в простоті не затиснені,
Зморщені складки очей,
Щоб легко слова розливалися,
В ритм не сутужних складів,
І в танці вуаль розвівалася б,
Як плаття з інжирних листків.
І вже не важливо, що сказано,
Що облуда в одному з рядків,
Що образ – образа? Ображені?
Вам на сміх рокіровка слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2019
Твій гамак розгойдався над прірвою снів,
Тишина, тільки вітер роздмуханих слів,
Кіновар’ю заграва сходить в пітьмі,
Гру в світлотінь чи довіриш мені?
Чи бачиш ти образ заплетений в куб,
І усмішку підлу, на кутиках губ,
На сітях повисла безодня моя,
Картина, що стане сьогодні твоя.
Ти тягнеш на берег волоки пусті,
Чужими руками здобутки свої,
Апостол без імені, сонний рибак,
«А здобич попала в дірявий гамак.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2019
Схилившись над трупом убитої лані,
Білують добичу мисливці захланні,
А сонце в тумані сполоханих хмар,
Серпанком встеляє кровавий пожар.
Ніяк не втекти від русинської длані,
Лезо у ножни ховають погани,
А озеро міниться матовим блиском
Мов таця із срібла, схвильоване диском.
Свічадо відкрило їх лиця понурі,
Із ловів вертають накинувши шкури,
- Княжно я благаю, вертайте назад,
Погляньте, як цвітом вбирається сад.
На їхніх череслах гойдається сприть,
Морда відтята од лані висить.
В пустих безнадії побляклих очах,
Вам здобич на щастя, покиньте свій страх.
Вепр не випреться, зубр не вирветься,
Гадюка не вжалить, і сон ваш не здійсниться,
Стоять он над озером – мріють з нудьги,
Поезію сонця вдихають грудьми.
- Та зникли! Так хутко! Немов не було!
- Дві лані натомість, ожили Княжно!
13.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2019
Змішалось все в безформній вазі сну,
І запах гіацинтів й форми лілій,
Мов світ дзеркал створив свою весну,
З троянд – уста, пелюстки слів з камеї,
Зібгавши всю квіткову таїну,
В повабний стан м’яких, округлих ліній.
Де теплий віддих макових полів,
Напнутий дух в розлитій бані сонця,
Ромашки там вмолились до богів
І кардинал серпом стина волошки,
Їх голови для більш пустих голів, -
Вінок прикрас на спущене волосся.
13.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2019
За обдертими стінами сонце холодного ранку,
І м’яка відстороненість світла над скалами шаф,
Там за складками сну побережжя твого океану,
А в мережеві чайок я ім’я твоє розгадав.
Так блідо-рожеве цвітіння вільготної вишні,
Лиш тінню від сонця торкнеться розгорнутих стін,
Так ім’я своє, мов автограф на серці залишиш,
Тільки знатиму я, що ти поряд під сонцем стоїш.
І забуду я сон, і мереживо гамірних чайок,
І шум океану, і світло на контурах скал,
Залишишся ти і вагітний весною ранок,
Та ім’я твоє, що між тисячі сонць шукав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2019
Так прийнято, знаю, рахуючи хвилі, тримаючи міцно штурвал,
На реях вітрила зв’язавши на бурю, зустріти дев’ятий вал.
Я чув та не бачив, як небо здригалось і зорі зривав Саваот,
Як біля лінкору мого капітана, колоною впав кашалот.
В хвості плавниками здіймаючи хвилі, ударив на вистріл гармат,
І небо над нами булатно-фатальне та сонця кривавий гранат.
І все, що сказав, я в картині побачив і в лють виринає фонтан,
Завмерли в стихії свободою волі - я, і мій капітан!
11.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2019
Часом забуду, згадаю часом,
Поряд небо твоїх зітхань,
День та ніч не стрічаються разом,
Тільки вечір їх спільна грань.
З часом звикнеш, забудеш з часом,
Зникне літня прозора шаль,
Просто так не тримаються разом,
Після мови, ще більше жаль.
03.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838392
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2019
Підбий мій плащ дощем і мокрим снігом,
Подай холодний край його до рук,
І опиши квадрат байдужим кругом,
І розірви зіниць печальний круг.
Ліловий обрій хмар зведи на комір,
Почуєш ім’я – вирви кожен звук,
І замалюй моє на сірий колір,
І розірви зіниць печальний круг.
Хитають мебель кроки Гносієни,
А ще нуар… і чорно-білим громом стук,
Розвій мене відтінками сієни,
Як розірвеш зіниць печальний круг.
Ти вб’єш мене до ніг піднявши прірву,
З набійок сну, що зміцнюють каблук,
Я скинув плащ, відважившись на віру,
В надію, що не випустиш із рук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2019
Бреде повз нас сумний, безкровний лицар,
Об землю б’ється отупілий меч,
Примарилось йому одне обличчя,
Подібне до примар його предтеч.
Ця Дама давня бранка менестрелів,
Трувер її оспівував красу,
Дарма, що більше за солодкі трелі,
Спізнати не доводилось йому.
Гряде в старих, розбитих обладунках,
Прекрасна Дама зникла, як на зло,
О, жертви куртуазних поцілунків!
Яких ніколи й толком не було.
Від ніг упала тінь середньовіччя,
Упершись головою в горизонт,
Таких тепер у кожному сторіччі, -
На тисячу Фолькетів – Вентадорн.
Бреде, піднявши догори забрало,
Скрипить давно іржавий сабатон,
А герб на грудях вицвів і постала,
Не роза, а трояндовий бутон.
10.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2019
На гойдалках в саду сміялись Ви,
Сонце тінню вишневого листя жагу прикривало,
З божевілля п’янкого кричали: «Вище, сильніше, ще»,
Та з кожним гойданням Вам висоти бракувало.
Глянь, захмарилось сонце надовго,
Упавши на землю тінню з висот,
Та скрикнули Ви, злякавшись, – злетівши надміру,
І страх окрутив за холодний висок.
Ви померкли від жаху і сівши манірно,
Тримались за серце, що рвалося з грудей,
Я мовчав й Ви мовчали покірно,
В саду двох нещасних, байдужих дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2019
Пірнувши до сонця дугою він вигнув хребта.
На північ від нього в руїнах стояли колони.
І купіль проміння шкіру його обпекла,
Як упав на коліна і руки сонцепоклонник.
Позаду лежала дружина його молода,
Під балдахіном парадним із бахромою,
З класичного глека їй подана була вода,
І пила вона подавшись назад головою.
Розпечене сонце здавалось все більше пекло,
Немов за лещата укинуте в доменні печі,
І піт на пісок, упавши, варився на скло,
І струпи порили обвуглені, стомлені плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2019
Я хотів доторкнутись до мармуру словом,
До ніжних відтінків, півтонів, цезур,
До рук, що спросоння в повітрі з’являлись,
Спровадивши місяць за горизонт,
Я слухав безсильно із пам’яті голос,
Плавив мовчання для гіпсових форм,
І бронзу надії у форми розливши,
Отримував відчай, як їх розбивав.
Я бюсти твої розкладав невідлиті,
У тріщинах губи кривились мені,
І груди в дірявих пустотах світились,
І очі порожні жахали з голів.
І
Я,
Забронзовів.
15.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.06.2019
Троянди в руках, мирт і яблука,
Оголені маслом грації,
Травмують картини без автора,
Та правильний дух хрестоматії.
І ніколи не будеш вгаданий,
В серйозних розмовах страчений,
Мов сторінки з чужої книги,
Вирвеш ті, де одні ілюстрації.
Не читатимуть серце напущене,
В нотатках грози не означиться,
І не знатимеш чим же зворушене,
Те, що голос – одні інтонації.
Троянди в руках, мирт і яблука,
В сітях олійних розділені,
Ні смаку, ані руху, ні запаху,
Правий кут, що внизу, край без імені.
Тут не станеш любов’ю великою,
В цих дешевих, живих декораціях,
Картина безглузда без автора,
Як розбухла, шкільна хрестоматія.
09.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2019
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безкінечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2019
Не зустрічається в любові,
Прекрасний поклик чистих душ,
Не п’ють вони з очей медових,
Нектар солодким дзвоном груш,
А все прощаються в розмові,
Язик – перо, із серця – туш,
Надпитий біль у кожнім слові,
В чорнильних потемках калюж.
23.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2019
Печаль находить на вершинах скал,
Коли пейзаж, як вихід твій з картини,
І змінить небо милість на оскал,
Грозою хмар зганяючи з вершини.
На островах де ідоли одні,
Вінками рук стягли свої коліна,
Знак оклику розвернутий на і-і-і,
і-і-і що коли любов твоя – рівнина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837821
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2019
Хто я, скажи, що тут в гримасах віри
Одній тобі у вірності клянусь,
Що в погляді твоїм боюсь довіри,
А більше, щоб довірилась боюсь.
Що чуйних слів патетика нестерпна, —
Пустинний берег відданий хандрі,
В твоїх слідах шукає знак безсмертя
Самотній друг на стоптаній землі.
І змірює своїм байдужим зором,
В таблицях мір піднесену красу,
Що за гримасами приховує свій сором,
Жаліючись видушує сльозу.
Він роздивляється в заломлених зап’ястях,
В лукавстві рук і холостих очах,
І жест, і погляд їхнього нещастя,
Живу любов, що губиться в слідах.
06.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2019
Холодне око миршавого кратеру не роздивишся на Морі Спокою,
За умови, якщо під руками немає астрономічного телескопу,
Не знайдеш очей Аргоса в нічному небі обнятого логосом,
Він дивиться з хвоста павиного і її розмовляє голосом.
Маслини Мікен пригадує, непричетний погляд оливковий,
Що стояв смирним стражником, жертвою - тисячоокий, байдужий, ликовий,
Що торкнувся рукою німфи, в шкуру білу убрану повір’ями,
Що прокляття кривавого погляду, роздивляється в ніч між сузір’ями.
Вдивляйся скільки завгодно в заплямлену лінзу пенсне, не роздивишся,
Погляд блукає в сузір’ї Тільця, він не спить, не засне, сну противиться,
І вона ненадовго являється, щоб її перед сном зміг побачити,
І під музику флейти, стривожений, до світанку Гермесом страчений.
З головою на грудях, відсвічений, нерухомо лежить на клінії,
І креслить на чорному небі з пам’яті, образ корови в лініях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837640
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.06.2019
В твоїх очах мій день загублений,
І в головах тужливо снам,
В глухому сяйві, в ніч пригублена,
Безкровна, мертва тишина.
Веслують з вироком безсонниці,
Стрілчаті випади галер,
Бездумно п’єш печаль з віконниці,
І зорі втоплені з озер.
Блукаєш холодно кімнатами,
Відтінком бляклої стіни,
Годинник розчепи на атоми,
Ще більш гучніше впреться йти.
Не щезнути… Ніяк не відвернутися…
Ніяк! Ніяк, очей не відвести,
Від стелі, щойно, на якій проснулися,
Байдужі очі, що відкрила… ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2019
Він безликий Тезей і сказати йому більше нічого.
Рвуть з безодні голодною люттю важкої стопи,
Що на грузному схилі їх черепа; бивнями й хоботом,
Чорним поглядом ярості в тучах являлись слони.
В дикім буйстві атраменту неба, дрижанні небесному,
Одержимі безумством. Пилюкою хмарився біг,
Легіон знавіснілого серця – природньо-тілесного,
Був знищений тигр тоді, і розтоптаний в смерть носоріг.
Там скажене гудіння трембіт бушувало з литаврами,
Коліна вдарялись, трощилися лобні кістки,
Так були убиті слони у війні з мінотаврами,
Що силу безумства, як образ взяли на щити.
27.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837522
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2019
Він розділив свій випадок на ризик,
І звів рівняння до нуля,
Додавши всі системи метафізик,
І бог, і слово, і зола,
Овал планет, любов її очей,
Помножив слово «ти», на крик «моя!»
І знав, що погляд сонця обпече,
Що погляд той була його земля.
16.04.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2019
Яких ще слів в тобі не знаю я,
А ті, що знаю – чи вони потрібні?!
Як в безворушші сказанність твоя,
Що ясним небом зрівнює подібність.
Так в тихім небі спалахне зоря
Тобі явившись в дивному сузір’ї
І ти впізнаєш серцем немовля
У цьому обважнілому склепінні.
В годинах вічність бавиться у дні,
В собі з’єднавши цільні половини;
Так ніжки циркуля описують земні
Та безкінечні обрії дитини,
І в цій недосконалій повноті, -
З тобою я, а ти в мені віднині.
03.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2019
Хто в порухах твоїх любов застане,
А в погляді розвідавши жагу,
Зчитає сон, що в серце проникає,
І важить більше за його вагу.
Чи зважиш ти хто з поглядом навпроти?
З твоїх очей причасником зійшов,
І в порухах, що снять круговороти
Засвідчить чемно віддану любов.
Та хто ж вдихне його тремке видіння,
Коли в тобі не розгадавши ключ
В собі відчує інше ваготіння,
Яке з безумством ходить обіруч.
У тих орелях лиш одне призначення,
Гойдати те, що вже немає значення.
03.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2019
Чи ревінням далеким між хмарами повняться відзвуки,
В голосінні, здається, чорнішає небо китів,
І чорнилом заправлене лоно небесної музики,
Порожньої ночі, важких океанських хвостів.
Б’ють фонтаном зі свистом повітрям наповнивши тушу,
Вигинаючи ребра-шпангоути біблійних часів,
І оббиті грозою чорним вихором стягують душу,
Звуком грому пустим від безсилих вгорі плавників.
02.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2019
Молочний оксамит рябить, як постіль складками,
Чому в Моріака Тереза любить старий ридван,
І очі короткими нотними знаками,
В повороті плеча розглядають диван.
Дратує повчальний тон, що давно без легкості,
Всередині; зовні, з вікна, ціцірзіння синиць,
Як у двадцять, відчуття незручності і непевності,
Хочеться втекти у подушку повіками ниць.
Вона не признається, впевнений, з вірною точністю,
В нарузі стихії над домом без віку старим,
Наполягатиме, істерично, що все в розумінні двозначності,
Що шкіра не пріє кислістю філософії молодим.
І сардонічним сміхом, страшно обличчя її освітиться,
Заскиглять пружини дивану, складний механізм в простоті,
І в ньому зі скриком незвіданим досі, помістяться,
Марія з Віфанії, Джорджоне, Шекспір, і Клод Дебюссі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837394
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2019