Infantis

Сторінки (1/32):  « 1»

ЯК РАПТОМ ВІДТІНКИ І МУЗИКА

...Як  раптом  відтінки  і  музика…
Кімната,  освітлені  абриси,
І  пасма  олійного  променю
Свіжіють  надимленим  парусом.
Так  збуджують  в  пам’яті  зустрічі,
Тьмяні  відливи  з  блисками,
Що  крізь  листя  пролившись  для  спогаду,
В  повіках  твоїх  заколисані.
І  все,  що  залишиться  в  пам’яті,
Вже  не  ти,  тільки  барви  і  музика.
Чи  люблю  я  тебе  безкорисливо,
Як  душа,  що  звільнилась  від  ґудзика?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839015
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.06.2019


СОН ОБВАЖНІЛОГО РОЗУМУ

І  бачив  він,  як  лежав  в  гамаку,  між  горіхом  і  тендітною  сливою,
Що  червень  топився  в  суцвітті  застиглого  дня,
І  небо  промінням,  здавалось,  покощене  ярою  зливою,
Як  нудьгою  солодкою  зрима  відсутність  твоя.
І  струшував  павітер  з  листя  горіха,  на  аркуш,  комах,
Метушливі  тире,  личинками  сонечка  та  мурахами,
Розтікались  шафранові  крапки  від  слів  по  руках,
Живими  й  нарешті  щасливими,  вільними  знаками.
Він  більше  не  думав  про  розмір  та  виміри  слів,
Живою  палітрою  сонця  втішалися  роздуми,
Тобою  –  відтінками,  неба  блакитного  спів…
І    окутував  сон  теплим  голосом  червня…
Сон  обважнілого  розуму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839014
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2019


АНТИКА

Ці  очі  бурштином  налитої  антики,
Погляд,  і  пишно  заплетені  бантики,
Архаїка  часу  жіночих  очей,
Мільйони  безсонних  банальних  ночей,
Живопис,  музика…  любов  одинока,
І  фантики,  фантики  –  смерть  вирлоока,
Ці  очі  дзеркальні  її  двійника,
І  губи  і  груди,  граційна  рука,
Та  ядра-зіниці  і  дзенькає  ланц.
Двадцять  перше  століття…  диван…  декаданс.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838921
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.06.2019


КОЛИ В МОВЧАННІ ГУБ ТВОЇХ

Коли  в  мовчанні  губ  твоїх
Підкреслене  звучання  тиші,
Злий  погляд  серце  застеріг,  -
Закреслить  все,  що  я  напишу.
Закреслить  біль  в  звучанні  рим,
Заплющить  страх  на  чорну  риску,
І  все  розвіється,  як  дим,
І  пустота  підступить  близько
З  твоїх  закреслених  картин.


26.03.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838920
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.06.2019


LUX EX TENEBRIS

Напруга  ламп  звела  мій  погляд  вгору,
І  світло  з    люстри  відморгало  тьму,
На  стіни,  з  ніг,  піднявши  тінь  потвори,
З  нудотним  виплеском  лимонного  вогню.
І  був  жуком  я  в  цій  янтарній  залі,
В  повіках  сну,  мов  скалкою  застив,
І  світ  плоский  з  товстезних  стін  журналу,
Блискучим  глянцем  очі  засліпив.
А  лампи  блимали  в  якімсь  жахливім  ритмі,
І  ряд  картин  дивились  з  галерей,
Як  біг  обнятий  тінями  спуститись,
З  музейних  залів  до  вхідних  дверей.
Чиясь  рука  взялася  за  підсвічник,
І  знову  спалах!  В  темряві  нічній,
З  портретних  рам  вощана  тліла  вічність,
І  відбивалась  з  блиском  у  вікні,
І  геть,  не  думати!  Минай  гранітний  цоколь,
Стрибком  у  чорну  порожнечу  площ,
Що  ледь  освітлює  потрісканий  монокль,
І  ліхтарі,  що  проявляють  дощ.
…Музей  погас  в  пекельні  сутерени,  
Латунний  звук  від  цоколя  відбивсь,
Її  рука,  й  ця  жовта  тьма  химери,
В  повітрі  тінями,  здавалося,  тяглись!
Впивалось  пам’яттю  бліде  світіння  лампи,
Все  місто  в  чорних  потемках  душі,
І  знову  біг  я  під  холодні  штампи,
У  розсип  світла  бляклих  ліхтарів…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838814
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2019


ЛИСТ З БУТИЛКИ

Ну,  що  сказати  тобі,  чого  ти  не  знаєш  досі?
На  рифах  мої  кораблі,  і  Лахеса  розбита  на  носі,
Мені  полюбився  трюм,  і  запах  дубової  бочки,
Не  смакує  давно  ізюм,  та  й  сидіти  доводиться  мовчки,
Мабуть  чайки  також  мовчать,  і  подохли  без  риб  пелікани,
Роздерті  вітрила  і  щогли  риплять,  як  вітер  піною  горланить.
Там  сонце  на  палубі  верхній,  гарцює  по  брусах,  кормі,
Душі  безвітрильній  і  мертвій  сидіти  у  винній  тюрмі.
Роздивився  -  не  густо  провізії,  і  майже  немає  запасів  води,
Тож  скоро  нагрянуть  візії,  зігниють  до  зернятка  плоди,
І  засохнуть  мої  галеони,  як  недоладні  хрущі,
А  тоді  привеслують  циклони,  і  грози,  і  бурі  й  дощі.
І  розтрощать,  і  втоплять  у  морі,  діряві  мої  кораблі,
Як  юнга,  що  в  трюмі  і  в  горі,  топив  одинокі  жалі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838813
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.06.2019


ЖИВІ КАРТИНИ

Ви  над  світом  живими  картинами,
Все  на  сцені,  з  граційними  па,
Шукаєте  вічність  хвилинами,
Як  фортуна  шукає  раба.
Ви  –  вільні,  лиш  ходою  невільною,
Розминаєте  твердь  каблуком,
І  запах  білизни  натільної,
Пахне  інжирним  листком.
Ви  не  любите  п’єс,  
                                                 Та  й  романів,  Ви,  не  любите,
(Хай  клянетесь,  що  любите  їх),
Все,  що  знаєте,  все  розгубите,
Тільки  б  дурень  схилився  до  ніг.
І  музеї  для  вас  обтяжливі,  -  
Стільки  вікон,  картин  і  рам,
І  нічим  особливо  не  вражені,
І  байдужі  художники  вам.
І  вся  ця  творчість  заломлена,
В  античному  дзеркалі  дня,
І  завжди  від  роз’яснень  втомлені,
Що  в  смислах  його  пізнання.
Ви  шукаєте  вищого,  знатного,
Вірного  серед  злих,
Кохання  в  житті  стократного,
Тільки  мертвого  серед  живих.  

І  немає  ні  правил,  ні  істини,
Ні  розбору  високих  ідей,
І  щоб  в  простоті  не  затиснені,
Зморщені  складки  очей,
Щоб  легко  слова  розливалися,
В  ритм  не  сутужних  складів,
І  в  танці  вуаль  розвівалася  б,
Як  плаття  з  інжирних  листків.
І  вже  не  важливо,  що  сказано,
Що  облуда  в  одному  з  рядків,
Що  образ  –  образа?  Ображені?
Вам  на  сміх  рокіровка  слів.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838706
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.06.2019


АПОСТОЛ БЕЗ ІМЕНІ

Твій  гамак  розгойдався  над  прірвою  снів,
Тишина,  тільки  вітер  роздмуханих  слів,
Кіновар’ю  заграва  сходить  в  пітьмі,
Гру  в  світлотінь  чи  довіриш  мені?
Чи  бачиш  ти  образ  заплетений  в  куб,
І  усмішку  підлу,  на  кутиках  губ,
На  сітях  повисла  безодня  моя,
Картина,  що  стане  сьогодні  твоя.
Ти  тягнеш  на  берег  волоки  пусті,
Чужими  руками  здобутки  свої,
Апостол  без  імені,  сонний  рибак,
«А  здобич  попала  в  дірявий  гамак.»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838705
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.06.2019


КНЯЖНА

Схилившись  над  трупом  убитої  лані,
Білують  добичу  мисливці  захланні,
А  сонце  в  тумані  сполоханих  хмар,
Серпанком  встеляє  кровавий  пожар.

Ніяк  не  втекти  від  русинської  длані,
Лезо  у  ножни  ховають  погани,
А  озеро  міниться  матовим  блиском,
Мов  таця  із  срібла,  схвильоване  диском.

Свічадо  відкрило  їх  лиця  понурі,
Із  ловів  вертають  накинувши  шкури,
-  Княжно  я  благаю,  вертайте  назад,
Погляньте,  як  цвітом  вбирається  сад.

На  їхніх  череслах  гойдається  сприть,
Морда  відтята  од  лані  висить,
В  пустих  безнадії  побляклих  очах,
Вам  здобич  на  щастя,  покиньте  свій  страх.

Вепр  не  випреться,  зубр  не  вирветься,
Гадюка  не  вжалить,  і  сон  ваш  не  здійсниться,
Стоять  он  над  озером  –  мріють  з  нудьги,
Поезію  сонця  вдихають  грудьми.

-  Та  зникли!  Так  хутко!  Немов  не  було!
-  Дві  лані  натомість,  ожили  Княжно!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838614
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.06.2019


КРАСА ПРИКРАС

Змішалось  все  в  безформній  вазі  сну,
І  запах  гіацинтів  й  форми  лілій,
Мов  світ  дзеркал  створив  свою  весну,
З  троянд  –  уста,  пелюстки  слів  з  камеї,  
Зібгавши  всю  квіткову  таїну,
В  повабний  стан  м’яких,  округлих  ліній.
Де  теплий  віддих  макових  полів,  
Напнутий  дух  в  розлитій  бані  сонця,
Ромашки  там  вмолились  до  богів  
І  кардинал  серпом  стина  волошки,
Їх  голови  для  більш  пустих  голів,  -  
Вінок  прикрас  на  спущене  волосся.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838613
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 13.06.2019


ОКЕАН

За  обдертими  стінами  сонце  холодного  ранку,
І  м’яка  відстороненість  світла  над  скалами  шаф,
Там  за  складками  сну  побережжя  твого  океану,
А  в  мережеві  чайок  я  ім’я  твоє  розгадав.
Так  блідо-рожеве  цвітіння  вільготної  вишні,
Лиш  тінню  від  сонця  торкнеться  розгорнутих  стін,
Так  ім’я  своє,  мов  автограф  на  серці  залишиш,
Тільки  знатиму  я,  що  ти  поряд  під  сонцем  стоїш.
І  забуду  я  сон,  і  мереживо  гамірних  чайок,
І  шум  океану,  і  світло  на  контурах  скал,
Залишишся  ти  і  вагітний  весною  ранок,
Та  ім’я  твоє,  що  між  тисячі  сонць  шукав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838511
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.06.2019


ДЕВ’ЯТИЙ ВАЛ

Так  прийнято,  знаю,  рахуючи  хвилі,  тримаючи  міцно  штурвал,
На  реях  вітрила  зв’язавши  на  бурю,  зустріти  дев’ятий  вал.
Я  чув  та  не  бачив,  як  небо  здригалось  і  зорі  зривав  Саваот,
Як  біля  лінкору  мого  капітана,  колоною  впав  кашалот.
В  хвості  плавниками  здіймаючи  хвилі,  ударив  на  вистріл  гармат,
І  небо  над  нами  булатно-фатальне  та  сонця  кривавий  гранат.
І  все,  що  сказав,  я  в  картині  побачив  і  в  лють  буреломний  фонтан,
Завмерли  в  стихії  свободою  волі  -  я,  і  мій  капітан!


11.06.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838508
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.06.2019


ГРАНЬ

Часом  забуду,  згадаю  часом,
Поряд  небо  твоїх  зітхань,
День  та  ніч  не  стрічаються  разом,
Тільки  вечір  їх  спільна  грань.
З  часом  звикнеш,  забудеш  з  часом,
Зникне  літня  прозора  шаль,
Просто  так  не  тримаються  разом,
Після  мови,  ще  більше  жаль.


03.04.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838392
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.06.2019


ПІДБИЙ МІЙ ПЛАЩ ДОЩЕМ І МОКРИМ СНІГОМ

Підбий  мій  плащ  дощем  і  мокрим  снігом,
Подай  холодний  край  його  до  рук,
І  опиши  квадрат  байдужим  кругом,
І  розірви  зіниць  печальний  круг.
Ліловий  обрій  хмар  зведи  на  комір,
Почуєш  ім’я  –  вирви  кожен  звук,
І  замалюй  моє  на  сірий  колір,
І  розірви  зіниць  печальний  круг.
Хитають  мебель  кроки  Гносієни,
А  ще  нуар…  і  чорно-білим  громом  стук,
Розвій  мене  відтінками  сієни,
Як  розірвеш  зіниць  печальний  круг.
Ти  вб’єш  мене  до  ніг  піднявши  прірву,
З  набійок  сну,  що  зміцнюють  каблук,
Я  скинув  плащ,    відважившись  на  віру,
В  надію,  що  не  випустиш  із  рук.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838391
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.06.2019


ПЕЧАЛЬНИЙ ЛИЦАР

Бреде  повз  нас  сумний,  безкровний  лицар,
Об  землю  б’ється  отупілий  меч,
Примарилось  йому  одне  обличчя,
Подібне  до  примар  його  предтеч.
Ця  Дама  давня  бранка  менестрелів,
Трувер  її  оспівував  красу,
Дарма,  що  більше  за  солодкі  трелі,
Спізнати  не  доводилось  йому.
Гряде  в  старих,  розбитих  обладунках,
Прекрасна  Дама  зникла,  як  на  зло,
О,  жертви  куртуазних  поцілунків!
Яких  ніколи  й  толком  не  було.
Від  ніг  упала  тінь  середньовіччя,
Упершись  головою  в  горизонт,
Таких  тепер  у  кожному  сторіччі,  -  
На  тисячу  Фолькетів  –  Вентадорн.                                                
Бреде,  піднявши  догори  забрало,
Скрипить    давно  іржавий  сабатон,  
А  герб  на  грудях  вицвів  і  постала,
Не  роза,  а  трояндовий  бутон.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838270
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.06.2019


ОРЕЛІ

На  гойдалках  в  саду  сміялись  Ви,
Сонце  тінню  вишневого  листя  жагу  прикривало,
З  божевілля  п’янкого  кричали:  «Вище,  сильніше,  ще»,
Та  з  кожним  гойданням  Вам  висоти  бракувало.
Глянь,  захмарилось  сонце  надовго,
Упавши  на  землю  тінню  з  висот,
Та  скрикнули  Ви,  злякавшись,  –  злетівши  надміру,
І  страх  окрутив  за  холодний  висок.
Ви  померкли  від  жаху  і  сівши  манірно,
Тримались  за  серце,  що  рвалося  з  грудей,
Я  мовчав  й  Ви  мовчали  покірно,  
В  саду  двох  нещасних,  байдужих  дітей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838269
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.06.2019


СОНЦЕПОКЛОННИК

Пірнувши  до  сонця  дугою  він  вигнув  хребта.
На  північ  від  нього,  в  руїнах  стояли  колони.
І  купіль  проміння  шкіру  його  обпекла,
Як  упав  на  коліна  і  руки  сонцепоклонник.

Позаду  лежала  дружина  його  молода,
Під  балдахіном  парадним  із  бахромою,
З  класичного  глека  їй  подана  була  вода,
І  пила  вона  подавшись  назад  головою.

Розпечене  сонце  здавалось  все  більше  пекло,
Немов  за  лещата  укинуте  в  доменні  печі,
І  піт  на  пісок  упавши  варився  на  скло,  
І  струпи  порили  обвуглені,  стомлені  плечі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838158
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.06.2019


БРОНЗА

Я  хотів  доторкнутись  до  мармуру  словом,
До  ніжних  відтінків,  півтонів,  цезур,
До  рук,  що  спросоння  в  повітрі  з’являлись,
Спровадивши  місяць  за  горизонт,
Я  слухав  безсильно  із  пам’яті  голос,
Плавив  мовчання  для  гіпсових  форм,
І  бронзу  надії  у  форми  розливши,
Отримував  відчай,  як  їх  розбивав.
Я  бюсти  твої  розкладав  невідлиті,
У  тріщинах  губи  кривились  мені,
І  груди  в  дірявих  пустотах  світились,
І  очі  порожні  жахали  з  голів.
І
Я,
Забронзовів.

15.01.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838156
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.06.2019


ХРЕСТОМАТІЯ

Троянди  в  руках,  мирт  і  яблука,
Оголені  маслом  грації,
Травмують  картини  без  автора,
Та  правильний  дух  хрестоматії.
І  ніколи  не  будеш  вгаданий,
В  серйозних  розмовах  страчений,
Мов  сторінки  з  чужої  книги,
Вирвеш  ті,  де  одні  ілюстрації.
Не  читатимуть  серце  напущене,
В  нотатках  грози  не  означиться,
І  не  знатимеш  чим  же  зворушене,
Те,  що  голос  –  одні  інтонації.
Троянди  в  руках,  мирт  і  яблука,
В  сітях  олійних  розділені,
Ні  смаку,  ані  руху,  ні  запаху,
Правий  кут,  що  внизу,  край  без  імені.
Тут  не  станеш  любов’ю  великою,
В  цих  дешевих,  живих  декораціях,
Картина  безглузда  без  автора,
Як  розбухла,  шкільна  хрестоматія.

09.02.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838038
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.06.2019


СТРАХ БЕЗКІНЕЧНОСТІ

Я  без  тебе  не  стану  кращим,
І  вічність  з  тобою  безмірно  в  цім  світі  мала,
Холодком  по  душі  суне  хмарами  безкінечність,
І  сміється  над  часом,  якого  постійно  нема.


08.02.2019


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838037
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.06.2019


НЕ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В ЛЮБОВІ

Не  зустрічається  в  любові,  
                                           Прекрасний  поклик  чистих  душ,
Не  п’ють  вони  з  очей  медових,
                                           Нектар  солодким  дзвоном  груш,
А  все  прощаються  в  розмові,
                                           Язик  –  перо,  із  серця  –  туш,
Надпита  біль  у  кожнім  слові,
                                           В  чорнильних  потемках  калюж.


                                           
23.01.2019  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837933
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.06.2019


Я РАПТОМ ВПАВ, НЕНАВМИСНО І САМ ТОГО НЕ БАЖАЮЧИ

Я  раптом  впав,  ненавмисно  і  сам  того  не  бажаючи,
Впав  із  хлюпотом,  глухо,  в  схвильований  пам’яттю  сон,
І  впавши  під  сонцем,  не  рухався,  потопаючи,
Прощаючись  з  світлом,  і  чистим  ажурним  теплом.
Он  воно  міниться  на  поверхні,  з  блиском  переливається,
Дивним  мереживом,  сіткою,  мрійливими  гранями  сну,
Глянуть  на  сонце,  здається,  лиш  ті,  що  прощаються,
Можливо  безслізно  вдивляючись  і  я  потону.
Все  далі  і  далі,  від  сяйва  його  віддаляючись,
Під  тонною  вод.  Я  знаю:  надія  любові  –  безглузда,  безжальна  й  пуста,
Я  пручатимусь  з  криком,  беззвучно  у  ній  захлинаючись,
До  поки  холодного  й  темного  не  доторкнуся  дна.
А  сонце  продовжить  над  водами  переливатися,
Забравши  з  собою  мою  і  твою  таємницю  очей,
І  грітиме  тих,  кому  ще  не  випало  з  сонцем  прощатися,
Прилягши  на  віддих  чутливих,  гарячих  грудей.

23.01.2019  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837932
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.06.2019


РІВНИНА

Печаль  находить  на  вершинах  скал,
Коли  пейзаж,  як  вихід  твій  з  картини,
І  змінить  небо  милість  на  оскал,
Грозою  хмар  зганяючи  з  вершини.
На  островах  де  ідоли  одні,
Вінками  рук  стягли  свої  коліна,
Знак  оклику  розвернутий  на  і-і-і,  
і-і-і  що  коли  любов  твоя  –  рівнина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837821
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.06.2019


ГРИМАСИ

Хто  я,  скажи,  що  тут  в  гримасах  віри,
Одній  тобі  у  вірності  клянусь,
Що  в  погляді  твоїм  боюсь  довіри,
А  більше,  щоб  довірилась  –  боюсь.
Що  чуйних  слів  патетика  нестерпна,
Пустинний  берег  відданий  хандрі,
В  твоїх  слідах  шукає  знак  безсмертя,
Самотній  друг,  на  стоптаній  землі.
І  змірює  своїм  байдужим  зором,
В  таблицях  мір  піднесену  красу,
Що  за  гримасами  приховує  свій  сором,
Жаліючись  видушує  сльозу.
Він  роздивляється  в  заломлених  зап’ястях,
В  лукавстві  рук  і  холостих  очах,
І  жест,  і  погляд  їхнього  нещастя,
Живу  любов,  що  губиться  в  слідах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837820
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.06.2019


МОРЕ СПОКОЮ

Холодне  око  миршавого  кратеру  не  роздивишся  на  Морі  Спокою,
За  умови,  якщо  під  руками  немає  астрономічного  телескопу,
Не  знайдеш  очей  Аргоса  в  нічному  небі  обнятого  логосом,
Він  дивиться  з  хвоста  павиного  і  її  розмовляє  голосом.

Маслини  Мікен  пригадує,  непричетний  погляд  оливковий,
Що  стояв  смирним  стражником,  жертвою  -  тисячоокий,  байдужий,  ликовий,
Що  торкнувся  рукою  німфи,  в  шкуру  білу  убрану  повір’ями,
Що  прокляття  кривавого  погляду,  роздивляється  в  ніч  між  сузір’ями.  

Вдивляйся  скільки  завгодно  в  заплямлену  лінзу  пенсне,  не  роздивишся,
Погляд  блукає  в  сузір’ї    Тільця,  він  не  спить,  не  засне,  сну  противиться,
І  вона  ненадовго  являється,  щоб  її  перед  сном  зміг  побачити,  
І  під  музику  флейти,  стривожений,  до  світанку  Гермесом  страчений.
З  головою  на  грудях,  відсвічений,  нерухомо  лежить  на  клінії,
І  креслить  на  чорному  небі  з  пам’яті,    образ  корови  в  лініях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837640
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.06.2019


БЕЗСОННИЦЯ

В  твоїх  очах  мій  день  загублений,
І  в  узголів’ї  тоскно  снам,
В  глухому  сяйві,  в  ніч  пригублена,
Безкровна,  мертва  тишина.
Веслують  з  вироком  безсонниці,
Стрілчаті  випади  галер,
Бездумно  п’єш  печаль  з  віконниці,
І  зорі  втоплені  з  озер.
Блукаєш  холодно  кімнатами,
Відтінком  бляклої  стіни,
Годинник  розчепи  на  атоми,
Ще  більш  гучніше  впреться  йти.
Не  щезнути…  Ніяк  не  відвернутися…
Ніяк!  Ніяк,  очей  не  відвести,
Від  стелі,  щойно,  на  якій  проснулися,
Байдужі  очі,  що  відкрила…  ти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837639
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.06.2019


МУСТ

Він  безликий  Тезей  і  сказати  йому  більше  нічого.
Рвуть  з  безодні  голодною  люттю  важкої  стопи,
Що  на  грузному  схилі  їх  черепа;  бивнями  й  хоботом,
Чорним  поглядом  ярості  в  тучах  являлись  слони.
В  дикім  буйстві  атраменту  неба,  дрижанні  небесному,
Одержимі  безумством.  Пилюкою  хмарився  біг,
Легіон  знавіснілого  серця  –  природньо-тілесного,
Був  знищений  тигр  тоді,  і  розтоптаний  в  смерть  носоріг.
Там  скажене  гудіння  трембіт  бушувало  з  литаврами,
Коліна  вдарялись,  трощилися  лобні  кістки,
Так  були  убиті  слони  у  війні  з  мінотаврами,
Що  силу  безумства,  як  образ  взяли  на  щити.


27.05.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837522
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 04.06.2019


ФОРМУЛА

Він  розділив  свій  випадок  на  ризик,
І  звів  рівняння  до  нуля,
Додавши  всі  системи  метафізик,
І  бог,  і  слово,  і  зола,
Овал  планет,  любов  її  очей,
Помножив  слово  «ти»,  на  крик  «моя!»
І  знав,  що  погляд  сонця  обпече,
Що  погляд  той  була  його  земля.


16.04.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837521
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.06.2019


СОНЕТ ІІ

Яких  ще  слів  в  тобі  не  знаю  я,
А  ті,  що  знаю  –  чи  вони  потрібні?!
Як  в  безворушші  сказанність  твоя,
Що  ясним  небом  зрівнює  подібність.
Так  в  тихім  небі  спалахне  зоря,
Тобі  явившись  в  дивному  сузір’ї,
І  ти  впізнаєш    серцем  немовля,
У  цьому  обважнілому  склепінні.
     В  годинах  вічність  бавиться  у  дні,
     В  собі  з’єднавши  цільні  половини,
     Так  ніжки  циркуля  описують  земні,
     Та  безкінечні  обрії  дитини,
     І  в  цій  недосконалій  повноті,  -  
     З  тобою  я,  а  ти  в  мені  віднині.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837430
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.06.2019


СОНЕТ І

Хто  в  порухах  твоїх  любов  застане,
А  в  погляді  розвідавши  жагу,
Зчитає  сон,  що  в  серце  проникає,
І  важить  більше,  за  його  вагу.
Чи  зважиш  ти,  хто  з  поглядом  навпроти?
З  твоїх  очей  причасником  зійшов,
І  в  порухах,  що  снять  круговороти,
Засвідчить  чемно  віддану  любов.
Та  хто  ж  вдихне  його  тремке  видіння,
Коли  в  тобі  не  розгадавши  ключ,
В  собі  відчує  інше  ваготіння,
Яке  з  безумством  ходить  обіруч.
         У  тих  орелях  лиш  одне  призначення,
         Гойдати  те,  що  вже  немає  значення.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837429
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.06.2019


КИТИ

Чи  ревінням  далеким,  між  хмарами  повняться  відзвуки,
В  голосінні,  здається,  чорнішає  небо  китів,
І  чорнилом  заправлене  лоно  небесної  музики,
Порожньої  ночі,  важких  океанських  хвостів.
Б’ють  фонтаном  зі  свистом,  повітрям  наповнивши  тушу,
Вигинаючи  ребра-шпангоути  біблійних  часів,
І  оббиті  грозою,  чорним  вихором  стягують  душу,
Звуком  грому  пустим  від  безсилих  вгорі  плавників.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837396
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 02.06.2019


ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ЕСТЕТИКИ

Молочний  оксамит  рябить,  як  постіль  складками,
Чому  в  Моріака  Тереза  любить  старий  ридван,
І  очі  короткими  нотними  знаками,
В  повороті  плеча  розглядають  диван.
Дратує  повчальний  тон,  що  давно  без  легкості,
Всередині;  зовні,  з  вікна,  ціцірзіння  синиць,
Як  у  двадцять,  відчуття  незручності  і  непевності,
Хочеться  втекти  у  подушку  повіками  ниць.
Вона  не  признається,  впевнений,  з  вірною  точністю,
В  нарузі  стихії  над  домом  без  віку  старим,
Наполягатиме,  істерично,  що  все  в  розумінні  двозначності,
Що  шкіра  не  пріє  кислістю  філософії  молодим.
І  сардонічним  сміхом,  страшно  обличчя  її  освітиться,
Заскиглять  пружини  дивану,  складний  механізм  в  простоті,
І  в  ньому  зі  скриком  незвіданим  досі,  помістяться,
Марія  з  Віфанії,  Джорджоне,  Шекспір,  і  Клод  Дебюссі.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837394
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2019