| Сторінки (8/703): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Українська мова - не сирота, бо люба людині.
Має вона світову славу та слов*янську родину.
Досконалість, прихована енергія, білі крила,
Музикальність, мелодія звуків - цілюще вітрило,
Котре творить почуттєвій зв*вязок суспільства й народу.
Світе ясний, світе вчасний країні дав щедру вроду.
Звуки рідної мови, наче образ рідного краю.
Я люблю і тому знаю співзвучне слово"кохаю".
В серце істоти вливається золотоносна ріка.
Гнучкість, приємність - мовна сила, яка достатньо легка,
Що виблискує хвилями мелодій народні пісні.
...Рясно звучать,- виразно, сонячно на людському "жорні".
Мова - життєдайний ручай, течія вічна, співуча.
Це дихання дібров, подих трав і гір, - земля родюча.
Це нив зростивших добрий урожай і радості струна.
Та, яка нас вчить берегти всіх красу і любов здавна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859738
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.12.2019
Тиха засніженість теплих дум, бажань на душі.
Сірі тумани, дощі... Ждемо сріблисті сніги.
Лист останній спадає, мов календар залишив.
Люд в земній турботі ціною своєї снаги.
Ясна зірка благословила людям мирний час.
Сипляться з неба сніжинки - білі квіти дощів.
Світе мій, Україно!.. Новий рік спішить до нас.
Не сумуйте земляки, всі підвладні чарам слів.
З боєм годинника піднімемо келихи ми.
І дванадцять проб*є - ігристий напій оживе.
"Світ знайомий пізнаю", - озветься-пискне миша.
Сніготаль. Людина і мораль. Все це не нове...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859552
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.12.2019
Ще декілька днів, хвилин- прийде довгожданна мить
Годинник нам вчасно дванадцять проб*є без жалю.
І пролунає в хатах веселий дзвін кришталю.
Повік силу новорічних бажань вже не згасить.
Тому Віра, Надія, Любов з*являться знов.
І зірка у зеніті загориться судьбою.
У світі всім почуватися добре собою,
Коли він небайдужий до тебе і ти - без змов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859423
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 27.12.2019
Чумацький Шлях- гігантське срібносяйне скупчення зірок,
Яке перетинає небосхил на межі туману.
Прихована величезна лінза для всіх космічних ок,
В яких сам погляд - холод. Галактику бачим в екрані...
Це грандіозна картина - світло-сиві вічні плями.
Сузір*я Андромеди космічна розгадка утворень.
Усі зоряні системи велетенські до нестями.
Помріяти хочеш...!? Там фантазіям досить простору.
Сягає мирний розум людський у недремну безодню.
Володаря безмежні глибини - манлива чужина.
Епоха гіпотез... Вільна істота - постать господня.
Все, мабуть, казка і ніби наснилась висот сторона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859037
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2019
Жадоба підкорила хилу людину,
Тому заручником грошей легко стала.
- Хто сіє розбрат, біду в країні нині? -
Не розберу, чий рік надходить останнім?!
Сьогодні Батьківщина гримить на весь світ:
Духовне жебрацтво верховодить людьми.
Життя українця тепер тонше за нить,
Тут гроші зло, беззаконня плодять за мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858843
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2019
Життя людини зовсім не чернетка, не блокнот, не зошит.
Не можна там помилки закреслити та аркуш вирвати.
У зрадника народу і країни розуму схиб зовсім.
Чорніюча чорнота у душі, мабуть, це не видумки.
Джерела долі забуті в слові. Їх закони - вискребки.
Зникає радість, як і слід, зникає наш український рід.
Суворою красою мови звучить життя, як витівка.
Все відступило в жести, звуки. Слави навіть втрачаєм цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858554
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2019
Хорали птичі, щедрі ниви, тиха течія ріки.
З солом*яною стріхою хата там, де зріють зірки.
Порослая оксамитовим мохом, де погляд не кинь.
Повільно пульсують віддзеркалені у світі віки.
В одній із хатин на березі Ворскли, в місті Полтаві,
В родині козацькій жила дівчина - Маруся Чурай.
Вона пісні майстерно співала, не знаючи слави.
Чарівна зовнішність і мистецтва краса, голос- ручай.
Складало любляче серце віршами пісні і думки.
Розлука з коханням для неї стала тяжким ударом
І по краплині сточила душа ще великі рядки.
Переживання і туга вчували і строфи труда.
Почути кроки життя воскресають цей зболений час.
Цвіте, рясніє пам*ять, поглядом вимірює шляхи.
Мов голубий вогонь до світла тягнеться любов не раз.
Ганебний вчинок - це хлопця-зрада...Отрута за гріхи.
Благословенний біль далеких мук в коханні наяву.
В чарівних відблисках зорі живуть священні сторінки.
Мов спалахи багряні вростають за правду світову
Сліди розталі вічності минулі нечужі роки.
Чурай-поетеса народна і легенда- людина.
Більш трьох віків по нашій землі ходить спадщина її,
Бо слово й почуття ніби з*єдналися воєдино,
Сягають межі синього неба, як в ті давніЇ дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858527
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 19.12.2019
Вночі ти підніми свої очі вгору, в таємниче зоряне небо.
Відкриється небесна картина казок - міріади далеких зірок,
Які створюють химерні фігури, загадкове сузір*я шалене.
Безмежні простори світила палять ширми в невідомість чорних дірок.
Історія світобудови - книга відкрита. Всесвіт перед очима...
Людей уява малювала божества та пристановище на небі.
Сузір*я, як міфічні герої, священні тварини зв*язані з ними.
Гігантське скупчення зірок схилились з висоти - шанують честь планети.
Небесний килим - загадка космічних утворень, світ незвіданих глибин.
Його візерунки всі неспроста,- так думали наші люди віками.
Розумні істоти здавна ховаються в сутінках галактичних долин.
Крізь чорну товщу дивляться зірки - горіти прагнуть сяйвом до нестями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857027
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2019
На Землі вся еволюція завершилася з появою людства.
Розвиток його в біологічних системах Всесвіту стає лютим.
І з*являється жадоба, завдяки якої в тривозі білий світ.
Не по добрій волі гине рід. Простір, сон і дійсність, знов думок політ.
Щира дружба кригою пливе в народі. Є долар, євро нам рідня.
Завелась гадюча зграя у державі. Ми ще Європі не рівня.
Плаче земля та важкими стали гектари, їхній здіймається біль.
Хто долин, лісів і нив господар, і хто володар наших, міст і сіл?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856808
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2019
Існування нормального облаштування суспільства - правди вершина.
Це не мрія, а тверда надія, до якої прагне добра людина.
Кожен повинен володіти невідчужуваними правами життя.
Тільки шляхом стійких тенденцій і істини сил ввійдемо ми в майбуття.
Там, де є початок і не дрібний розум, відроджують у нас почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2019
Над питанням буття завжди замислювалося багато різних людей.
І міркують над ними всі сучасники, розпиляючи кожен свій день.
Ще роздумувати будуть наші нащадки, не знаючи мирних ночей...
Люд стане багатим лиш тоді, коли скине ярмо з жебракових плечей.
Принципи і питання на денному порядку владі не загасити.
Ми не починаємо з нуля, предки підготували грунт - право жити!
Кожне життя велике полотно, де малюємо самі сутність свою,
Це різноманітніші події і факти, погляди на світ, на зорю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856048
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2019
Думка кожного вченого, мовою фізики, захоплена красою.
Світовлаштування - оплата захоплення відчуття, переживання.
А живопис художника, мов розкидані молекули фарби сонця.
Почуття теплі параметри світогляду. Усіх тривожить вічний "вальс".
Світ раціонального розміркування, як недремність синапсів буття.
Аргументи спростовують чисте до епіфеноменального сміття.
Доля - фінал життя, ніхто не думає про смерть. Нас чомусь веде сліпець?
Вже гірким став мед, дні, неначе соти, та розійшовся в кольорах свинець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855946
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2019
В людині зло, мабуть є наслідок відчуждення, приниження.
Нужда, хвороби, горе, сльози - паростки своїх гріхів, вини.
Відповідальність влади зачинена для правди і надії.
Спотворення моделей "віри" - це уряду ворожі дії.
Культура наша - найголовніший фактор порочного життя.
Криваві злочини і муки заганяють світ у небуття...
"Держава, в нас доля з тобою одна", - кажуть брехливі уста.
Усі соціальні проблеми викликають цей ряд запитань...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855606
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2019
Існуючі всі уряди затавровані думкою Руссо.
Його літа давно віджилі. Ці слова згадую наче сон:
"Людина народжується вільною, але всюди в кайданах".
Не знаю, коли замаячить та правда. Це наша задача.
У нашій великій державі контрактний підхід до моралі.
Тому поширені випадки обману, неправди, печалі.
Знущання, несправедливість зріє не тільки до бідних людей.
Корупція у сфері бізнесу, влади вже росте день у день.
Організована злочинність, насильство забирає життя.
Моральні здібності і ресурси людства зріла втома буття.
Ілюзію слов*янського миру несуть нам чужі небеса.
Обов*язки і ідеали лише знає щаслива сльоза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854854
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2019
Існування людського суспільства в дзеркалі літописних століть.
Управління земними ресурсами і нині на тому стоїть.
Переплелось теперішнє й колишнє і минулого нечутно.
Як душно слухати про світ - мало правди і шепітно, безлюдно.
Цивілізації давнішні... Тим результатам прийшов занепад.
Шляхом прогресу рух людства обтяжливий, наче він має нелад.
Голодомори, землетруси, епідемії, владний реформізм,
І з горем злилися якості людські: жадібність, злість і егоїзм.
Сьогодні світ роздирають контрасти. В життя не можна гратися.
Витрачають країни міліарди на зброю, і знищують рай.
Як іншим не вистачає ресурсів на годування народу.
Хвороби, дисбаланс неприродний і мажори калічать вроду.
Людина не власник цієї Землі, а лише арендар її.
Природа відплачує за ставлення грубе і за сльози свої.
Людські здобутки різних справ ясно видно і бачимо втрати теж.
Крилатий крок істоти стає бездумним, важчим і не має меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854474
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2019
За рахунок іншого ніхто не повинен жити.
Ставитись так треба до всіх. Мабуть, правду не скрити.
Спільним горем вражений лихом народ в Україні.
Демократія справжня - це коли добре людині.
Жодна людська істота, як ми, не живе на Землі.
Задля чого працюємо і на кого - взагалі?
Для свого існування, своя у кожного мета.
Засіб рішення знайти неначе цнота є свята.
Поки не навчимося стан інших враховувати.
Є ще питання, відповідь нам на яке не знайти.
Сум людський потрібно радості сльозою омити.
Цей підхід і принцип усім - без егоїзму жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853994
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2019
Знов чинять люди людям зло. В людині людяне, де ж воно?
Наступним поколінням приносить шкоду неуцтва зерно.
Творіння Боже стогне бідне та страждає і понині.
Таке буття каліче душі, помикає дух країни.
Слова святі і рідні - Батьківщина - ненька- Україна!
Любов і мир дадуть надію, буде щастя у людини.
Набридли злидні, горе, знедоленість, економічний крах.
Щоденні страждання, розчарування життєві - рабський страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853728
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2019
Лиш у нашій країні не позивають справедливо.
Юридична особа продажна, за гроші щаслива.
Зріють почуття невизначеності в питаннях буття.
Відчувається невпевненість та небезпека життя.
Тут ніхто не судиться по правді, хто зразу зрозумів.
Треба мати гроші на затрати - задобрити "панів".
Люд вагітніє бідою і породжує злочинства.
Винне беззаконня, бо в руках його - діла насильства.
Кожна людина надію, мабуть, кладе на марноту.
Привселюдний грабіж. "Чинуш" не відігнати від норви.
В Україні справедливості не залишилось слідів.
На майдані спіткнулася істина, совість мучить гнів.
Де нечесні обвинувачування, збуджена віра.
Сфабриковані процеси, люд обережніше звіра.
Правосуддя створюють правду, соціальний занепад.
Твориться незвичайне в народі - з*являється нелюд.
Наше суспільство вказує на свої тяжкі пороки.
Ціни, зарплати вельмож зросли фанатично за роки.
В багатьох руки заплямлені кров*ю, "не чують" вини.
Сили моральності... Знову не діють у світі вони.
Серце і пальці здавна опорочені беззаконням.
Непідвладне життя... Шкіриться корупція драконом.
Так злослівно всі говорять, мов язик шепоче зраду.
Злидні вже здавили горло, сили не дають поради.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853580
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2019
Хоботок москіта десь проникає крізь шкіру людини.
Вприскує у кров жертви своєї отруйну речовину.
Люди, змахніть із чола отруту дум, не ждіть і години,
Бо від кожної " комашні" згаємо всю Батьківщину.
Сиротіє серце, і сиротіють діти України.
Десь загублений початок у течії шляху життя.
Сліпнуть очі в сльозах. Спинимо не вікові хвилі сивин!
Обпікають душі шляхетні слова: "Прийшло каяття".
Наслідки зла калічать наш розум і почуття донині.
І очевидний доказ тому на Землі - всяка війна.
Хай засяють в Україні дні лиш теплі жовто-сині!
Досить шаленого духу-вогню, у нас країна одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853004
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2019
Здивувались люди:" За що у хвилях горя потонули?"
"Через нещастя, хто нам кладку проведе?" - ще десь гукнули.
Тож з*єдналися - страх, обурення і несміливі руки.
Мов спиняючи пустоту, пізнали ми великі муки.
Кожній людині треба розрада - заспокоїти душу.
Необхідно протистояти стражданню, коли всім душно...
Вражене воно - злочинці на свободі. І де ж та правда?
Очі сльозинка коле - плачу... Наша кров до миру прагне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852945
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2019
Кажуть, що грам досвіду, коштує тонни теорій.
Вірно так, коли йдеться про зміст земного життя
Знають люди із власної практики, книг історій
Про кінцеву мету існування і цінність буття.
Типи життєвих позицій... Це питання по суті.
Уряд, суспільство нам точать мозок за право людське.
Топить нас горе глибоке, бідні люди забуті.
Тижні голодні, знеможена доля, в душах - бридке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852319
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2019
Кожна людина вважається частиною світобудови.
Не єдина пізнавальна здатність у житті власний наш розум.
Інтуіція, п*ять органів чуття , пам*ять, усього вдосталь.
Ум абстрактний, прикладний, як регулятор функцій має розмах.
Навіть твердження це не дає підстав бути йому найвищим.
Ум- засіб розуміння і єдине джерело змісту знання,
А в практичних справах мудрість сильніше це розуму висновок.
Хто вважає ніби все знає- злослів*я , одним словом- брехня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852269
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2019
Всесвітня історія знає наче всі форми свободи.
Вони реальні: деспотизм, демократія, монархія,
Де самосвідомість стає боротьбою, свідком незгоди.
Занепад системи моралі. Модель лиш міняє назву.
Згадаймо про бувале, про потужну зброю, що вбивала.
Історія людства: знищено тисячі мільйонів людей.
Часи двох світових, лютих війн. Земля в крові утопала.
Диктатори в собі вчувають Бога. Там зло і смерть гряде.
Зазнали горя Хіросіма, Нагасакі в дні ті сірі.
Загроза атомної зброї стоїть на дорогах війни.
Сідлала смерть і страхітні конфлікти в Руанді, Заірі.
На демократичних принципах жертви теж не мали вини.
А люди гинули, вмирали в непокорі та свідомо.
Той погляд розплати дає нам факти часів геноциду.
Знущання, переслідування владою світу відомо.
Надходить мить найглибшій думі про причину суїциду.
Горять і гаснуть зорі, топче світ якась "найвища раса",
Як Гітлер, Піночет, Пол- Пот... Хто і що таких рождає знов?!
Палає наповнена болем правда, набридло раяти.
Вона хоче кричати на весь світ: " Почуйте мою мову!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851806
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2019
Чи завжди мова і думка ідуть вільно поряд з нами ?
Людина думає, як правило, не лише словами.
І може письмо було первинним стосовно мовлення,
Бо запис перш за все міцніше знака установлення.
Так, усне мовлення - це система певних мовних знаків.
Слова завжди залишаються тим, що було спочатку.
І відповідно до думки, мовні знаки - чинні звуки.
Історію розвитку письма знають розум і букви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851138
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2019
Достигли вже умови, щоб зрозуміти, де міститься помилка,
А наслідки виходять без уявлень, тому бідна в нас готівка.
В теорії чи в експерименті та на жаль ми бачим результат.
Картина спостереження - відсутній досвід, усім реформам - мат.
Відверто кажучи: " Якістю і цінам мій народ таким не рад.
Пояснення цього сам є факт - в Україні життя не йде на лад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850845
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.10.2019
Люблю проростання думок за межею атмосфери землі.
Я відпускаю фантазію, як музику, у вільний політ.
Сягає розум у космічну безодню до зіркових воріт.
Розгадку великих утворень мені розкрили хмари малі.
Всі зоряні велетенські системи - галактики частини.
Лише через терни ми проникаємо у незвіданий світ.
Та міряти треба кожен свій крок. Людство, пригадай "Заповіт"
Де сон і дійсність , хвилі думок, увесь народ - це Україна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850676
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2019
На дворі осіння вітряна ніч, лише пливе місяць по небу.
Стоїть клен на краю воріт, наче на варті і береже наш рід.
Коли вітер загуде, дерево тремтить, крихтить, наче старий дід,
А вітер гасає, шматує, ламає його, як злобний недруг.
Утомиться та притихне на годину і знову далі шумить.
Міцніше і міцніше обіймає гарну істоту природи.
Розлючений, злий, непривітний, могутній і нездатний на вроду.
Розбурханий вітер зриває листя, кидає додолу за мить.
Ламає те бідне заплакане, обшарпане живе дерево.
Ніяк не вгамується, бешкетує, майже все бере у полон.
Стає боязно Землі, кличе покинуті зорі. Вразив "дракон".
Осіння непогода - лихо, печаль і дощі та клопіт людей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850488
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2019
Буття, де звершується багато несправедливих вчинків,
Невинні страждають, кривдники виходять сухими з води.
Життя людське скороминуще, звісно, в нас нечесні суди,
Воно не інакше, як школа, та у ній хто ж тоді вчитель ?
Історія людства дає немало прикладів горя, війн,
Де більшість людей стають одержимі владою країни.
І їх не хвилює бідність та спустошеність Батьківщини,
І скрізь жадобою розкинулись думки, не буде віри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849834
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.09.2019
Тумани сірі кубляться над землею. Свій час , мабуть, споважнів.
Лазурево небо поступово набирає білястих тонів.
Стає похмурим, сердитим та раптово проясняється знову
І декілька сонячних променів ласкаво змінили умови.
Замріяна, мила і щедра неповторна осінь. Небо без сліз.
З дерев сиплеться пожовклий, висохлий лист. Холоне вітер і ліс.
Прощається лист з гілками Кудись летить, розлучившись навіки,
Спадає помалу і сумно лягає на картину велику...
Сади задиміли, безлюдні поля, наче земля спочиває.
Всихає трава і тільки малесенький кущ калини дрімає.
Коралі на промені сонця горять, чекають осінні дощі,
Які прошумлять, сипнуть холодне намисто на дерева, кущі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849419
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2019
Осінь, поля спорожніли. Щире слово від влади не чути...
Журно ключі журавлині летять і нам їх крик не забути.
Всім не жити без рідного краю. Наші мрії в мареві дум.
Світу спокуси... Газовий вогонь золотіє , мабуть, і струм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848965
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.09.2019
Біжить моя доріжка у майбутнє, як змія стрімка.
Із року в рік шлях у вічність , сум утрати і розлуки.
Поріг, батьківський дім, матусин голос, невтомні руки,
Любов*ю грівши серце батька, люба - Тілігул-ріка.
І почуттям, і всім словам потрібна рідна сторона,
Тому що року завжди ми згадуєм близьких і батьків.
Кипіння пам*яті міцніше і дорожче гарних слів.
Вона обпікає душу, а серце полонить "луна".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848793
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2019
Люду знедуженому доводиться часто вірити лікарю,
Вірити діагнозу, лікам, що їх встановив доктор елітний.
Довіряють йому своє життя за допомогою розуму.
Протилежні їм результати і події - це надії розчерк.
Розум і віра - поняття, які виключають одне одного.
Думка, істина, глузд, логіка, впевнене слово, теза святого...
Час утверждає миті, хвилини. Розум складає мудро роки.
Повноправний день у державі, коли собівартість знають "зірки".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848505
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2019
Людина егоїстична за своєю натурою.
Вона сповнена пихи, заздрощів і не є дурою.
Ревнива, скупа, непередбачена, дуже лукава,
Найкращий у світі має сан, володар і управа.
Зажери-злочинці, плачте, ридайте над лихом своїм.
Воно наближається вже полум*ям прокляття у нім.
Очима світлими навкруги зорить подій начало...
Не варто змінити вирок, щоб все зло потік не мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848461
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2019
Не можна мовчати про війну, про хижацькі олігархів дії.
Хай буде совість нам учитель і тоді правда святом спалахне.
Життя не просто річ, товар, яким маніпулюють влади мрії,
Який знищують під час досягнення мети. Тут видиво - одне...
Порушення моральних законів людьми, мабуть, входить у звичку.
Їхня совість мовчить, приборкується багряним розхристаним злом.
Сьогодні брехня і правда схрестили мечі та це бій не звиклий.
Ми визнаємо: геноцид в Україні, смерть і муки відомі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848194
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2019
Життя людини обмежено кількістю часу, мабуть, завжди,
Але існування людства вже обжите на планеті Земля.
Хоч кожне покоління недосконале залишає сліди -
Старіє, занепадає, вмирає. Здобутки бачим здаля.
Усі покоління силою розума взяті - всемогутні.
Ріка життя ніколи не зміліє. Живе у нас надія.
Шляхи епох...На п*яти наступають корпоративні трутні.
Обсіли присмерки злодійні. Люди! Хто ж світом володіє?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848037
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2019
Сьогоднішній світ бачить жорстокість поведінки людини.
Жорстоке насильство в суспільстві - основна загроза війни.
Державна хвороба - хвора культура, відчута причина.
Байдужість - відзвук її. Люде, не чуєш своєї вини?
Спотворення віри моделей, переживання і дії...
З*являється реакція злоби - захист від загрози зла.
Тому культура порочного життя, справа без надії,
Формує етику і моральні почуття без сил тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2019
Країни земле, в тобі ховаються початки початків,
Часи проростань і народжень - безутішні ритми віків,
Часи врожаїв, хуртовин і вітрів, усіх посух, дощів.
Природа мовою мовить стихій, щоб голосно звучати.
На все відлунилась душа. Моє серце болить і горить.
Шумлять вітри шалені з краплинами води. І це не рок.
Тумани, наче зріють, знову на небі тремтіння зірок.
Радіє у день чернозем, вже немає спекоти, жари.
Сумують наші оголені, порожні ліси і луги.
Не ходить череда і худоба забула свіжість трави.
Вже гомін птахів стихає, а ми думи шукаєм нові.
Осінні хорали співали нардепи, мов кожен "слуга".
Та землю, як древню повість, вже пустили в продажу гласно.
У рідний край, що тішив зір, імли сповзає велика тінь.
Здається барвистість поволі згасає, пропадає синь.
Ось знов кипить течія безглуздя, як свічі, зорі гаснуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847069
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 04.09.2019
Серед націй гине ціла раса у державі
Нищить і гнобить, калічить влада всі октави.
Хитра спекуляція є кригою в народі.
Гримнув грім - стиснув страх, зрушив сили у природі.
Гроші кормлять розум, виє хуга у глибинах.
І життя, як сон страшний, у збуджених стежинах.
Задля правди надія лиш одна в очах цвіла.
Люди Вітчизну в серце увібрали, щоб жила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846623
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.08.2019
Бізнесмен в політиці. Одна правда - бандит у бізнесі,
А господар в нестабільності, в душі не має впевності.
Десь загублена громадська дисципліна. Закон, мов бірка...
Вже відсутні справедливість, милосердя. Жадоба вперта.
Право не має людина бідна на особистий простір.
Знов телесне взяло гору, тому недоля шле духовність.
Скрізь панує ворожнеча, зло. Праці люд не бачить просвіт.
Течія думок струмить в епосі його, в житті - духота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846284
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2019
В ритми голосно сплелись думи. Вітчизну грабували, нищили, палили.
Тепер заброди різні калічать вроду, бо вже стогнуть животворні сили.
Невже на посміх людям владним щира ненька - багатолика Батьківщина.
Щось чується ясніш зітхання долі, бо розгублена істина донині.
Історія людської культури дихає тяжко, "суворий" досвід роду.
Неопалима купина - поетичне відображення долі народу.
Попід зорями прошуміла магічна властивість природної картини.
Рожеквітна рослина символізує незнищеність моєї країни.
Освічені люди називають просто прозаїчніше світло - ясенець.
Бо листя схоже на ясень-дуб черешчатий -нам розповів знайомий чернець.
Неопалима- збереглася сьогодні на узвишшях карпат серед дерев.
Повік не стерти, не спалити образ, нездолати країни чистих джерел.
Знаходе квітку художник чарівну, швидко знімає мережку цікаву,
Побачену Мойсеєм на Фавор-горі.Це Біблією здобуте право.
Ікона "Неопалима купина" на основі порівняння творіння.
Це Богоматер з Сином із незгораємим кущем. Диво не знає рівня.
Надприроднього в такому горінні немає нічого, досліджено все...
Довкола квітів скупчується олія -невидима хмарка розсерджена.
У дні спекотні квітуча рослина виділяє речовину ефірну.
Пари спалахують голубовато - зеленим вогнем, горять ненамірно.
Якась мить пролітає, вогонь згасає, але стоїть неушкоджений кущ,
Стоїть така ж рожеквітна весела рослина, мов фантазійна купина.
Сірник стає попілом в руці. У повітрі сон і дійсність , і думок політ.
В долини з гір сповзає святковість сонця, ночей. Мир і краса чарують світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845973
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2019
Порочна природа людини - слід причини хвороби суспільства.
В державі соціальне напруження не спадає, край насильству.
Терплячий змучений український народ, інакше так би не жив...
Приречено людство буде, де влада має теж великий нарив.
Як інструмент зла, недосконала культура робить хворих людей,
Бо саме впливи культурні головний фактор, злодіянь колізей.
Хто любить багатство, той ніколи не насититься ним у житті,
Початком шахрайства, кражі, брехні мають посади на "висоті".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845049
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2019
Розум отруєний, серце замкнуте, у спину устромлений ніж...
Став уже наш народ жебраком, бо владні люди пішли на грабіж.
Втіха чекання в несонній душі, тільки правда життя не мине.
Хай ніхто істину не жде, не кляне та мрія втішає мене.
В світі порвалося чесне життя, а в серці кублиться зневір*я.
Людство зробити повинно, щоб зберегти мир і чисте повітря.
Справи великі може зробити кожна благородна людина.
Відвернемо війну, збережемо природу, залікуєм руїни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2019
Велетень - дуб крислатий, розлогий чорніти став від горя й болю.
Кров у мене холоне від вигляду його тяжкої недолі.
В*яне листя, сохне, гине без надії, гордий вітер тривоже.
Тихо схлипують гілки сухі, вже огидло це лихо негоже.
Дуб кричить безмовно світу: "Допоможіть мені і лісам, землі."
Мов благає: "Люди! Дайте нести нам життя на зрілому стеблі."
...Знов минає рік за роком, зникають ліси до самої межі.
Ставим справу на своєму...Всі природи муки - наші,не чужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2019
Вже знеможена історія народу, як життя і честь людини.
Має героїчні, трагічні, щасливі і злополучні сторінки.
Українці бідують на власній землі, та це не доля країни.
Нами тут все відчуте, пережите. За майбутнє тривожать думки.
Гірко згадувать , що відбулось, неможливо скинути спомин з плечей.
Дні і ночі не вщухає у нашій державі ця невтримна війна.
Думка журлива, схвильована скрипка та стогнуть давно денні речі.
Тільки десь у тиші дзвони плачуть, а в серці обірвалася струна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843503
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2019
Минуле парує, патріарх медицини Авіценна казав:
"У кожного лікаря є три знаряддя - слово, рослина і ніж."
Немає представника зеленого світу, щоб його він не знав.
А десь на далекій паралелі землі жили русалки раніш...
Тепер легендою стали вони. Знання - загублений початок.
І парубок Василь з блакитними очима був свідком тих років.
Він зрадив русалці, за що і став кентаріусом наслідком чар.
У васильку вогник живе з тієї пори молодих голосів.
Немов маленькі шматочки чарівної, небесної блакиті
На Землю впали та розсіялися сині яскраві волошки.
Не голосна їх краса. Колір глибокий прагне спокою в світі.
Глибини прозорі так зупиняють погляд людини холодний.
Та звеселяють душу, наче сплітаються тим чаклунським вінцем.
Плетуть вінки дівчата до свята і щодня мов з рослин Хірона
І волошкові квіти, як оберіг здається їм завжди вінцем
А промінь золотом рясним на невгасимому синьому лоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2019
Білий світ, що "радує" нас нині має рани застарілі.
Стогне від влади наша ненька Україна з тавром на тілі.
Йде з віку в вік неспокій, поки лихо на рідному порозі
І одним життям не вмієм жити. Дружба проливає сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843136
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2019
Зітхнув важкий удар. Стомлений звук не зміг розправити тон.
Зависнувши в повітрі, він почав повільно осідати.
Пішла затяжна пауза,- захопилися менші дзвони,
Неначе злетілась галаслива зграя галок співати.
Ось знову відгукнувся головний дзвін серед звуків міста.
Зграя дружньо сполошилася і закричала гучніше.
Галасувала сувора музика церковного змісту.
Співучо-рвучний дзвін набирав сили і ставав міцніше.
Тепер у зітханні головного чути було жалобу.
Удар його стогнав і стогнав низько з гарчанням протяжним.
Усі дзвони крили розмову, дякуючи Божому слову.
Високі святі поривання людей приводять до тями.
Ревуть дзвони, як наче розривають повітря на шматки.
Можливо їм не вистачає живих повнокровних звуків.
Та спільний ритм мов щось нам хоче сказати в потоці життя.
І дійсно, повідомляє про благовіст, і про тяжкість мук...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842879
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.07.2019
Кожного художника світ майже загадковий, мінливий.
Як дорога до істини, він є необхідний, сміливий.
Де біль за біль чужий, тривога за всі тривоги прийдешні.
Біліє даль грядою осель, де буття все незалежне.
Де віра надії, сила краси неповторної миті
І суща схвильованість мрій на диво вже закохані в світ.
Вони довірливі, вдячні та вмиротворені до добра.
Теплом життя душа горить, кличе творчість пензля і пера.
Свою філософську наповненість тут має кожна деталь.
Малюючи вроду, проявляється правда, колір, мораль.
І кожна травинка пульсує, як живий нерв організму.
Написана без прояв зла, жорстокості і егоїзму.
Рукам натрудженим не сором своє добро у світ нести.
Краса така багата, що жар душі добрався до мети.
Бо величава картина зупиняє погляд людини.
Вбираючи очима працю митця, відчуєш глибини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2019
У світі горя тяжчого нема - неповаги існування
Суспільне середовище діяння соціальної біди.
Змінено русло життя, порядку і правди - влади творіння
І кодексу власних законів та звичаїв, правил орди.
Тому народжуються вчинки підлі і злочинці жахливі.
Найгірші риси люду - жадібність, агресивність і байдужість.
З людьми такими не варто мати справи навіть і сміливі.
Не можна до їхніх порад прислухатися, зникла порядність.
Взаєморозуміння головним повинно стати у бутті,
Тоді не буде прикрих багатьох конфліктів між всіма людьми,
Не зрозумілих самогубств, страждань, напастей у сяйві життя.
Потрібно нам навчитися долати зло і силу гніву тьми.
Людино! Злу пощади не давай, країни недругів карай.
Рішучість, сумлінність у добрих справах завжди дають результат.
В житті є багато проблем, але за державу не забувай.
Бо крадіям не місце у владі. Прийшла для них година страт.
У мріях суспільство, де нормальне життя, зростають духовно,
Та наше добре майбутнє - це ні міраж, ні оптичний обман.
Його оазиса шлях розпочинається вже безумовно.
День людських голосів - на жаль, вись підвладна незагоєних ран.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841985
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.07.2019
Вода, вогонь, повітря і земля є живий планетний простір.
Весь час вони активно діють і впливають на людей.
Земля квітує. Вічно їй родить, поки гріє сонця промінь.
Живому розцвітати і рости. Життя шумить, гуде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2019
Життя яскраве і не передбачене людьми,
Коли проходить геть врівноважено, спокійно.
Без лиха і суму не знали би радості ми.
Не було б горя, тоді щастю не мали би лік.
Важливо знаходити "золоту" середину
І вірити в краще, радіти тому що живеш.
Слова живі просяться на волю, як і репет.
Коли мрієш бути щасливим, вогнем спалахнеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841645
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2019
Із язиків лакуз лунають оди пишні і тече елей.
Тривожать звуки їх брехливі, бо вуха підвладні чарам слів.
Пролунав по Україні, знову обманюють простих людей.
Напруга стугонить, за кругом круг, за другом друг - сучасний спів.
Коли у світі брак правдивих слів, що не знайдеш чесне слово,
Твою мізерність видно, як і не ховай. Ти - владний скупердяй.
Чому звикли ми мовчати і терпіти - тиша загадкова.
Нам відчинила двері, вікна всі весна, а для чого згадай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840954
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.07.2019
Гаряче і холодне, вологе і сухе, день і ніч, низ і верх -
Система двох протилежних сил, що взаємодіють один з одним.
Утворюють і підтримують життя у природній круговерті.
Світи пливуть, приманюють казками і час здається чарівним...
Любовно- лагідні години, прихильні почуття, світлі мрії.
Життя людське, та від нього холодним потом віє правда серця.
І соціальна справедливість - необхідність цеї влади дія.
Вже скільки згасло зорів віри, скільки доль людей за кордон несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840923
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2019
Правдивим словом, розумним ділом спасемо Україну.
Держава - не латаний шматок, і колонії не буде!
Вже люд з очей своїх зігнав полуду. Міцна ми родина.
Здолаєм, "вийдем в люди", не зігнути нас вітрами скрути.
Боротися - це велич за щасливе життя наших дітей.
Одержимо перемогу ми і за своє існування.
Брехнею повита гордовита святковість сонця, ночей.
Якщо не збережемо країну, вже не буде світання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840634
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2019
Коли люд працює і радіє плодам своєї праці
Досягне успіху в житті. Ця правда немає новини.
Сьогодні далечінь така мутна, а відстань жде мутацій.
Торкнулась "Закона" рука сатани і знов - нечисть, пани.
Злословієм, шахрайством обдирають нас продажні душі.
На банківським рахунку крадїїв гроші з безліччю нулів.
Вони не відходять від "корита", та їх ніщо не зрушить.
У Раді навчились тільки брати. Зло тримає брехунів.
" Життя людини не залежить від того, що має вона
Та навіть за багатства всього"- так, мудрі Ісуса слова.
Глумління честі і совісті у світі живого гучне,
А на вершинах і в глибинах духовність вмерла без крова.
Потребу-недоторканість зняти чують нари і грати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840376
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2019
Темрява бурхлива. Байдужість влади на виду.
Правда, честь і совість, щастя, труд, знання в неволі.
Всі багаті лізуть в Раду - чекати знов біду.
Втопить незване нас горе щербатої долі.
Час осяяний вогнем і нелюдь на свободі,
Мабуть, хтось надів чужу корону важкувату.
Мов гарант безсмертя, нині він шукає згоди.
Тлінна всяка влада, бо не вміє керувати.
Тихо вмірковуються думки чужі у життя
І високі, святі поривання стали смутні.
З хвилями лиха, в Законі гине кожна стаття,
Правда вмирає під кривдою п*ят, світ у багні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2019
По світу іде війна, горем обгороджені поля...
Люди! Попліч треба проростати нам. Зраджена земля.
Ходжені по ній солдатські стежки. Злом вражені серця.
Знов душі обпікає це життя, і не знає кінця
Емпірична дисципліна - філософія моралі.
Рефлекторна, емоційна хвиля завжди клич печалі.
Нормативна поведінка плід діяльності людської.
Він зове живих, живе творити діло прав, не зброї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839999
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2019
Людина - закрита причина-наслідкових стосунків система.
ЇЇ вчинки - це умов результат. Вже треба мірять втрати величин.
Ось звідки нищівні ви6ухи дикунства, убивста, їх ділема.
Етнічна чистка, геноцид і корупція - це олігархів почин.
Заглянь у розбещеність людської природи своїх депутатів.
Це люди сповнені пихи і заздрощів, вони скупі і лукаві.
У владі пливуть без весла, радість - війна з допомогою Штатів.
Всі хиби: брехня, амбіційність, помста, ненависть сьогодні у славі.
Людина стала глуха до моралі. Агресія - мова дітей.
Хворобою заражені інститути державні і бізнес висот.
Їх простір гуркоче, кривить свій шлях, наче немає добрих ідей.
Вступивши в коло нове блукають тіні людські над безладом турбот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839901
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2019
Чимало людейпідпадає під вплив етичних теорій,
Які розвивають ідею сенсу життя. Зло вікове...
Проблеми, бо масса людей забула про мову прозору,
Характер законів в полоні слів не випадково живе.
Реальна ситуація в країні ще сьогодні складна.
Порушили заповідь цю "Не вкради" депутати, суди.
Неначе люд безсмертність втрачає. Свідчить мінорна струна
Багатство і власність душі калічать. Не допустим біди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838928
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.06.2019
Воєнних бід і чварів в Україні набрид час доби.
Все минуле - шлях слави, помилок, ідей...Пам*ятайте!
Пам*ятники спровадить у світ сміття - не поспішайте.
Болюче і трепетно шануйте всі народні скарби.
Це дорога наших предків, батьків, їхнього творіння
З бронзи, граніту, бетону, чи з живих дерев і рослин,
Чи зі звучного слова, з високих мелодійних вершин.
Даль років у болю донині від слідів покоління.
Монументи, меморіальні дошки і обеліски,
Велетні, сторожила-дерева - це пам*ять нащадкам.
Над духовною діяльністю предків годі знущатись!
Мати-природа в печалі. Гине все і велетнів ліс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838534
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.06.2019
Світ, мов чисте джерело, людям дарував любов, тепло.
Сонце, світлий день, пахучі трави. Все наяву було.
Серце, що з тобою - тріпочиш у владній павутині.
Ніч безмежна. Знов очі червоні без сліз в Україні.
Пам*ять - це нескінченна книга, в якій записано все.
Чорним, кривавим історія факти в майбутнє несе.
Є межа і строки всьому, тому що не гоже, гниле.
Навіть життя людини, країни вже холодне і зле.
Страх - зникає мова, корені історії нечулі...
Нелюди намагаються рушить, шарпають минуле,
Стала верхівка на шлях найбільшого злочину людства.
Що ні день - вже у людей гірше політичне розпутство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838127
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.06.2019
Матуся, неня, ненечка - найрідніша є людина.
Жіноча постать свята, провісниця добра родині.
Багато сказано про неї і співано велично.
Хай ласкаво завжди віє теплом від рук і обличчя.
Ніколи не закінчаться про матір ці мудрі слова.
Коли немовлятко кричить... Ридання душу порива.
Бо щире серце її кохає, захищає маля.
В любові благословенна сила. Дарувала Земля.
У дитині мати знаходить увесь світ і почуття.
На материнських руках найкраще почуває дитя.
Зорить душа у сяйві віри поривання майбуття.
...Матуся вчить і благословляє у велике життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837500
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2019
Хвороби, моральна отрута, тяжкий психічний стан.
...Помітно рівень життя народу в державі упав.
Отримано вже безліч боргів від одержаних ран,
Порушена система споживача захисту прав.
Реформи погіршили якість продуктів, товарів.
Як бритвою щастя відтято на козацькій землі.
Крізь тьму Вітчизни недолі вже оспівані нари.
"Злочинців за грати" - достатньо паленіючих слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836828
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.05.2019
Звичайно, в Україні те, що карати, забуто судом.
Посада і недоторканність зробили його божеством.
Де суто порочна істота використовує владу,
Щоб обікрасти людей і державу. Торжествує зрада...
Він ставився до свого життя, як до вічного бенкету.
Ворожа рада, майно і гроші забруднили "газету".
Ні норм об*єктивних і ні критерій в системі моралі.
Старіє, вмирає життя, серце сиротою в печалі.
Набридлі ті пишні оди здавна. Правді відкриєм вікно.
Відпали у них любов і добро, наче архівне кіно.
Година остання - судити за зраду, дії злочинні.
Більш віри не буде нікому. Злу подаруємо злидні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836400
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2019
Колись Гете писав: "Перед розумним голову схили ,
А перед добрим серцем не марно стати на коліна".
Одна мета була, яка єднала нас...Не зберегли.
Церкви, блакить жива, вулиці круті - моя країна.
Дивіться на речі прямо, не уникайте питання.
Убогість, злидні, знедоленість та економічний крах...
Всю правду твою катували. Чуєш землі ридання?
Щоденні страждання, життєві розчарування - чий жах?
Бо доля кожної людини - це не кучка пороху.
В природі життя душу з метою крилату здобула.
Струмує почин, знов в отчому краю світяться зорі.
За царством холоду плаче лиш та "співуча" зозуля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835933
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2019
Поточився солдат, повільно, неохоче упав.
Куля роки його молоді скосила наповал.
Він упав спиною на траву і на віки застиг.
Мимоволі згас останній день всіх сонячних доріг.
Юшила кров темно-червона густа з рани бійця.
Гаснуть зорі , наче свічки від ворожого свинця.
Багатьом не повернутися до рідної хати,
Не побачити неба, ні роду свого, ні матір...
Не всі розуміють цю безмовну солдатську печаль.
З лихим маревом згарищ хитнулась сьогодні мораль.
Перед тими, хто ліг на дорогах гіркої війни
Добре подумай, людино, скільки вже маєш вини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835363
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.05.2019
Найперші хвилини і дні - сили нерівні.
"Вмираю та не здаюсь"- слова на камінні...
Залізним валом над світом пройшлася війна.
Та, що вписала полеглих синів імена.
Дивись, онучко, яка сумовита стіна.
До наших днів зберігся запис кров*ю здавна.
Шанобливо доторкнись, почуєш відбуле,
Розкажуть камені про тривожне минуле,
За час важкий, який перейдено й прожито
Ми розгортали книгу слави гордовито.
Блукала смерті тінь, забираючи життя.
Збороти душу, волю - нацистів поняття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835128
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 10.05.2019
Як тихо в небі, і лиш лелека стрекотить на стрісі.
Чорнобиль - куточок рідний українського Полісся.
Здавалось нам: ніщо і ніколи не затмарить його,
Не зрушити дихання непогрішимого, святого.
Пригадую пишне цвітіння у теплий блакитний день.
Весна розквітала і чарувала свіжістю людей.
Струмує повітря, тиша мліє, біжать ритми ночей.
Глобальне завдання: скорити природу - слава "плечей".
Гігантські греблі на ріках, мужні проекти країни,
Все здійснювалось під гаслом: *Усе для блага людини *.
Погоня за цим стала забирати і власне життя.
Матеріальний добробут народу - зажура буття.
І скрізь краса панує. Згодом місто Прип*ять возвели.
На честь тихої повноводної ріки назву дали.
Алеї, сквери, парки всіх людей любо зазивали.
Час добрих справ. Ще спала біда, висоти чарували.
У зелені свіжій це містечко завжди потопало.
Дітей до тривожного дня здалека було немало.
Тут всі збирали трави цілющі і полісські плоди.
Вишневий, яблуневий цвіт , наші прикрашали сади.
Початок атомної доби - вічна реальність страшна.
Час утверджує миті, хвилини. В Україні весна.
Усі спали сном безтурботним. У МЧС не змовкав телефон.
Жорстока ніч і вість одна - росте радіаційний фон.
Четвертий блок полум*ям розірвав надземну темноту.
Вогонь не вщухав, лютував, швидко набирав висоту.
Прибули пожежники ВПЧ-2 на працю просту, не на страту.
Скінчились дивні сни, час обличчя смерті вибирати.
Чорнобиль - потужна катастрофа нашої держави.
Біда стукала в кожну хату. Горе ще без уяви.
Уражено тисячі героїв, приречених на смерть,
Які йшли у пекло, щоб життя інших людей не смеркло.
Ховаючи зусильно у своєму серці смуток, жах
Зупинили зрілого монстра у потужний саркофаг.
Та небезпека розчинена у хмурому повітрі
По всій природі, у воді сільських криниць цього світу.
Мовчали новини, мов правду влада бажала згасить.
Важкі хмари ядовитого пару закрили блакить.
Їх чорні дощі горем травили неповторне життя.
І вітром шуміли та залишали сліди небуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834361
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.05.2019
У небесах темна хмара важка, мов граніт.
Профспілки дім став для людей могилою.
Очима лиха він відзеркалює наш світ.
Майдан, наче загадкою є зрілою.
Тіла не можуть обгорілі спочивати...
Роки минулі, чи слід вас ворушити?
Вогонь роздутий палає. Як далі бути?
Ці вбивства всім нам навіки не забути.
Бо вільний дух народу відлякує раба.
Тому земля подерта, як та недоля.
Ворожий він для кожного владного " жлоба"
Життя немов чума. Прикладів доволі.
Парує Рада знову зраду і, це не слух.
Іскрин буття ще нікому не розп*яти.
Гріхів здобутки - в Україні бентежний рух.
Винним вирок є... Не допоможуть п*яти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833603
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2019
Розуміли люди і у сиву давнину.
Кажуть: "Чисте сяйво доброти знищить війну."
Бо добро творилося тоді за просто так,
Не чекаючи грошей і плати, Бога знак.
Милосердя - не наука, дія лиш людська.
Важко уявити наперед, що хоче люд.
На межі життя і багряно там на сході
Свідчить все, мов присуд долі. То скажем:" Годі."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832614
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2019
Актуальна стає проблема захисту прав дитини.
Політичні, економічні стосунки все змінили.
Жертвами стають діти від рішень владної людини.
Правовий статус маленьких істот в суспільстві без сили.
Розуміти варто: діти не тільки багатство сім*ї.
Їхнє життя особисто висловлює світу протест,
Бо Конвенція прав дитини втрачає норми свої,
Де законодавство країни лише для захисту тест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832465
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2019
Ліс. Знов звучить мелодія для кожного із нас.
Квіти, спів птахів, таємниче кування зозулі -
Ніжні чари весни, з п*янкими пахощами час.
Цвіт - спалах рослин, мудрості символ райської кулі.
Вражень пора, коли усі пелюстки майорять.
Незрівнянна краса - одягом молодіє земля.
Теплі промені сонця під небом дивно горять,
Райдуги барви злились, світ веселки йде звеселя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832446
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.04.2019
Немало сходжено було доріг скрізь грози й палкі розмови.
Зволожені потом, слізьми та омиті краплинами крові.
Шляхи-доріжки розійшлись: прямо, криво, а десь і навпрошки.
Фальсифікація, адмінресурс, брехня збивають вже вершки.
Хоч нині наші люди можуть зрушити гору, знаю: мало.
Щоб пізнати світ зачин треба на майбутнє, ще він несталий.
Вельможний тот, хто увесь віддався цьому праведному ділу.
Хай буде славен чесний труд людини, якому все під силу.
Голубкою лети щастя наше назустріч несплячій весні.
Спинися у кожного на ріднім порозі в білому вбранні.
Вже досить народу бути в наркозі та рабськи впадати ниць.
Агонія душить владних істот, чекаючи стріл громовиць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832157
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.04.2019
Є істина стара - "людина починається з добра"
І доброта її ознака сили, а не слабкості просвіт.
Людську любов, повагу не купити, як календаря.
Буття здобутки видно ясно, вже фінал його лякає світ.
Лише споживачами проросли всі люди на землі.
Чому дрімає душевна доброта, чому серце охололо
У цій піднесеній блакиті і приземленій імлі?
Життя щасливе - плід уяви і колисає місце голе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830905
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.03.2019
Багато горя і біди довкола нас. Жити лиш потреба...
Не менше звірів стає у подобі людській, в ликах вовка, змії.
У час важкий живемо в Україні, коли гребуть під себе:
Грабіжники і вбивці, владні шахраї, їхні ситі холуї.
На нашій землі, правом жити наділена, в полоні війни
Цікавиться кожна, чесна людина: чи прийде то свято весни?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830840
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2019
З роками в Україні тільки втрати. Народ наш досі в багні.
Смердить покора, ледарство, шахрайство. Все діється відомо.
Обплутали сноби людей та ось прийшли тривожно-рвійні дні.
Цей час потомки зв*яжуть і факти правду доведуть свідомо.
Взагалі, ми всі пройшли дороги з великими незгодами
І пройшли, щоб долею людини врости у долю світову.
Шляхи крадіїв "спасти" країну, як завжди з перешкодами,
Оскільки незалежності тягар - злочинність влади наяву.
Гудить юрба на різні голоси, наче спалахи багряні.
О господи, рятуй державу. У людей багато гніву й зла.
Народ покинутий на злидні має надії дерев*яні.
Не можна більш сліпими жити, лютує владна чорна імла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830262
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2019
Он, боясь нарушить срок, рвался к строгому запрету.
Время тянет сквозь слой истлевших душ всех нас к ответу.
Пыл тревожный свой останови, не лети ты в гору.
Много кто сделал всего? - Веры сорвал всю опору...
Тот зловредней шакала и волка в жизни шумящей,
Душу обнажил напоказ, будто ветер летящий.
На бесчестье, позор злая алчность толкает его.
Он корону занес над челом, не ценя берегов.
Пылью безжизненной нашу землю накрыли ветра.
Воровские руки, теневые звуки - не игра.
И с вершины блестящей спускаться наверно пора.
В царстве высот ты уже набрался богатства, добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828708
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2019
Крить не треба від правди народу сльози і болі.
Годі ждать від цього життя ласки, щирої долі.
З розумом некрученим-прямим згадаєм приманки:
Усміх "щирий", "дружній" потиск рук, "щирі" обіцянки,
"Подарунки" з круп та грошенята. Це зла облуда.
Позбавляйся люд від смути, не жди якогось чуда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828578
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2019
Природа проблем, які стоять перед нами, є така -
Обов*язково ми всі потребуєм собі вожака.
У президенти чомусь обираєм завжди хробака.
Час настає, мова зі смутком і загорілась щока.
Дубовий хрест, повалений лежить. Правда нас вражає.
Над усіма панує язва люта. Життя карає.
Вже що ні день, то втрачаєм мир і більш ростуть руїни.
Скотилась з неба справа, але немає і хвилини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826836
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2019
Кровавим мороком сповита вся українська земля.
В годину чорну зрадники мозок точать, неначе тля.
Кому потрібна ця братовбивча, ненаситна війна,
Вписавши свинцем на віки полеглих синів імена.
Зневажена і зраджена ктистами наша країна.
У пам*яті правда Майдану. Всюди зрада понині.
Гнітить звіряче зло гідність людську до рабської долі.
Калічать, труять, знищують народ ці жадібні тролі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826667
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2019
Багатством нашоі держави повинна бути кожна людина.
У нас же не цінують громадян, не потрібні ми країні.
Пухлина демократії безрадісно спливає у світі зла,
Вітаючи волю, зграя гадюча правді дихать не дала.
Зневага до людей похилого віку - горя тяжчого нема.
Для них кожен рік і, мабуть, мить це болі, муки, безодні тьма.
Тому голосно стукає в серце час, грюкає немов у шпали.
І знову милість влади замість поваги злидні дарували.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826249
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2019
Сьогодні владою узурпована рідна країна.
Хоч Основний закон змінювати належить тільки народу,
Ми далі дозволили кривдити себе, Батьківщину.
Геть мозок нам одурманили, якщо даємо все на згоду.
Проте кінець прийде злочинам, смертям. Їх рубіж дістав.
У ближній, мабуть, час зірвуться хвилі на захист України,
Осудять люди всіх гнобителів природних наших прав.
Хитка, але надія зрине у державі на кращі зміни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825756
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2019
Темне життя стало сьогодні народу за звичку.
Дні та тижні голодні вже стоять на варті буття.
Послуги комунальні наче глибокі кринички.
В Україні влада вбиває кожне третє дитя.
Ось пливе весна,час сновидіння змахнути з чола.
Скільки тих літ, признаюсь, так пролетіло безслідно.
Хочеш живого життя, там де зіронька не зійшла,
Де правда мертва і корупція росте свавільно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825347
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2019
Чому собі ми завжди бажаєм небагато,
Та гасне наше світло, бідніє наша хата.
Цілуєм руки ката, неначе ті телята.
Припало серце млою, життя до рук прибрате.
Не довіряйся дням, істото, сліпим, похмурим.
Суворою красою мови учись минулим.
На білім світі никне все, що кров*ю підтекло,
Тому похитнулася земля, смутком затягло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824868
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2019
Збережи чистоту ідеалів людини.
Захворіла, страждає важко наша бідна калина.
Щось забилось дихання, то в людях причина.
Забруднилось хибне життя і тягне рутина.
Не шкодуй нічого в ім*я рідної землі.
До Вітчизни любов відповідальна, хлопчино.
Та не забувай, що ти народився в селі.
Захищай країну мужнім духом слов*янина.
Пригадай матір - лагідну, любу, єдину,
Що тебе народила у потрібну годину.
Згадай батька, який заробляв копійчину.
На освіту, харчі, щоб прокормити родину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824090
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2019
Дивлюсь на стіл, немов давно його не бачив досі.
Лежить на ньому тоненька невеличка синя книжка,
І на обкладинці слова, і, мабуть, безголосі...
Слова пульсують, але зростає не одна інтрижка.
Для себе пишуть владні люди хижі всі закони.
І вибори весняні чекаєм незвичайно дивні.
Дивлюсь, тривожусь. Чим закінчаться ці перегони,
Коли вже продаються голос, совість і честь за гривні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823856
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2019
Пахощами зваблювали молодь вишневі сади.
Білим полум*ям світились вони вдень і вночі.
Дівчину, наче манило це слово палке "прийди",
Вперше не послухала мати, видали очі...
Сонце велике спадало. втомлена ненька лягла.
Не спинити юне кохання, любов, як краса.
Ось простору цілющого вогню година прийшла.
Свіжими краплями соку стала перша роса.
Розгорнули життя, мов цікаву книгу молоді.
Все відкрите незаймане мають чари весни.
Їхні серця були закохані, нестримні тоді.
...Роки пройшли, все, що минуло, немає вини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2019
Сніг пухнастий в круговерті матінки-природи.
Очі далеч п*ють у холодний час погоди.
Перший вальс зими танцюють молоді сніжинки,
В*ється біла завірюха - летять пушинки.
Сонячне проміння грає на снігу у шахи.
Непомітно тануть гарнесенькі мурахи.
Знов блакить...З відлигами чергуються морози.
Шаль віхоли несе замети, людям - сльози.
Бо космічні сніжинки беруть високий розбіг.
Хай морозець скрипить і пече в підошви сніг.
Добре на серці, коли йдеш до рідної хати.
Йдеш провідати, обняти стареньку мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019
Є у всьому початок, який залишає плоди.
За тугим вітрилом шукаємо свої береги.
Засвітились запашними квітами білі сади.
Збудженим жовтим сяйвом поплило тепло навкруги.
День за днем небайдужі ідем до своєї мети.
Болем помічені наші долі і власні шляхи.
Спільним горем вражена людськість - оберіг доброти.
Вже набридли пошук, неспокій і руїнні страхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2019
Люди кам*яніють у душі, крижаніють їх серця.
Вчать розумних давні рани, вже навіщо нові втрати,
Хоч жорстокості і війнам нема на планеті кінця.
Озирнись на чорні дати, зараз соромно мовчати.
Доторкнись вічності, солдате, слав Україну-мати.
Лиш у серцях патріотів є нездоланне горіння.
Стежка честі і слави дає їм усе подолати.
Задля дружби, любові, краси, збережи покоління.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823071
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.01.2019
Січень. Перші дні. Початок року.
Сніг лежить і шерхіт під ногами.
Присмак соски, скрип колиски, кроки
Ось пустили в світ життєві гами.
Іншого нема, лиш драми поки
Тягнуть обіцянки дні за днями.
По неволі пролетіли роки...
Аферисти, мов родимі плями!
Скільки горя у народі з вами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822282
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 22.01.2019
Земля відпочила та вдосталь вод напилася.
Суворий і чудотворний календарний білий світ.
Весна спішить, ще пора зими не завершилась.
Мета струмує без життя, залишає кров і піт.
Багато слів зітерлось, призабулось, як і мук.
Помітно мало змін в державі, яким всьому ганьба...
Брехні очима стали владні вибори навкруг.
Благословенні дні начала...Брудна лиш та судьба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2019
Стоїть село, як мертве, людей нема.
В розбитих вікнах вітру голосіння.
Давно не чути дзвін ключа. Всюди тьма.
Тут стогнуть стіни, падає каміння.
Обпала штукатурка, куча глини -
Куди іде країна? - Скрізь руїна.
Похила хата, плаче слід людини.
Зітнута голова, нема причини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821738
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.01.2019
Між землею і небом знов вітер гуляє.
Плачуть маленькі хмаринки, надходить гроза.
Ось темніє, але чорна хмара минає.
Стає після грому солоним дощ, як сльоза.
Із сусіднього будинку пісня лунає.
І лунає тихо, що ледве чути слова.
Мрійна туга бринить, тут когось хтось чекає.
Дійсність її почуття знову рідна, жива.
Дівчина співає, як підвладна чарам слів,
Не боїться грому, хоч шлях вибрала собі,
Наче кличе вітер до далеких берегів.
Відстань видно, бо мета - порадниця судьби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2019
Зима-чарівниця норовиста завітала в наші края.
Ось наче небо хитнулося, холодніше стало повітря.
І розкрили хмари скрині свої та сипнули сніг звеселя...
Кружляючи, летіли білі метелики під пісню вітру.
Сніжинки полохливо торкаючись геть чіпляються за все,
Аби тільки не впасти на чисту неохолоджену землю.
А вітер, неначе парубок благородно веде і несе.
Вони кружляють у веселому танку і це недаремно...
Невидно меж, лиш білий простір сніговий і повітря біле.
Мороз на славу потрудився сьогодні із духом наркозу.
На втіху малює зима. Річки й озера привела в ціле.
Дрімає, спить під ковдрою земля, прийнявши холоду дозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821494
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2019
Історія - загадкова дорога у світ таємниць.
Повік особлива, яку можна, навіть треба пізнати.
Вона тече і тече в глибину всіх великих криниць,
Ввібравши суть карбованого слова, щоб її плекати.
Історія - ознака розуму людського й культури.
Її мають кожна істота, рід, село, місто, країна.
Велика героїчна Україна пройшла тортури.
Народ все пережив, здолав, але не став він на коліна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019
Час підсумки підбити та геть в ім*я закону це зробити...
Економіку підняти: труд не треба було руйнувати,
Красти й об*єкти стратегічні продавати, робити страти.
Владолюбство - це олігархів сказ, вже йому потрібні грати.
Створимо, друзі, майбутнє своє ми самі на нашій землі.
Будемо йти ми щасливо, впевнено вперед, у завтрашні дні...
Усьому на планеті межа і строки, й війні в тому числі.
Річка життя не зміліє ніколи, де світять дружні вогні.
Все повинно темне зникнути, що бідою й кров*ю затекло.
Раз є ноги, мусять бути довгі руки, розумна голова.
Досить між людей нечесно жити та у буття вселяти зло,
Де вітри холодні і ворожі забирають в нас права.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821100
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.01.2019
Річки гірські - це бунтівники, їх нікому не здолати.
Ревуть вони, бурчать, несуться недбайливо на каміння,
Пірнають з порогів безстрашно, а далі час штурмувати...
Пощади не дають, лютують, ідуть дорогою вміння.
Угамувавшись, труться об скелі, і цей труд недаремний.
Ніколи гори не сплять, тихо пильнують за водами рік,
Які дужими руками вмить розітруть усе буремно.
І можуть назавжди втопить останки гір в безодні повік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019
Стоїть непорушно граніт, чимось схожий на погруддя людське.
На плечі йому спадають чисті, водяні пасма волосся.
І росянистий чуб сріблиться на лобі, де струміння гладке.
Це незабутнє, прекрасне видовище від Бога взялося.
Загадка Всесвіту - водоспад, куточок краси України,
Ансамбль води і каміння, здатний квітнути перед очими.
Контрастна дійсність, чарівне явище та яскрава картина.
Краса і велич падаючих вод карпатських рік незборима.
Вслухаюся в говір ріки, співучість її, у рівний подих.
Вируючи і шаленіючи, вона падає в безодну,
З уступу утворюючи хаос із піни, бризок і води.
Втомленості наче в природі нема, діє сила Господня...
Тому з часом знову тече тихо, спокійно, змиває сліди,
Де погляд не кинь, радість весни у рухливому плесі ріки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019
Твою славу, Києве, несли в віках кобзарі стародавні.
Це вічні і світлі посланці народної мудрості, правди,
Журливих дум і пісень про подвиги, муки, горе, страждання.
Рікою серця доля заплила літописом в наші права.
Сучасний Київ - зоряна славна столиця, центр Батьківщини,
Квітучий сад і місто веселих пісень та творчої праці.
Чарує земля України людей всього світу віднині.
Не тільки красою тополів, квітучий каштанів, акацій...
Пульсують у вені Дніпра віддзеркалені роки і віки,
Не дремний вічності світ і Київська Русь літописних століть.
Безсмертна слава живе у цьому рухливому плесі ріки.
Наш на дніпровських схилах золотоверховий "град"-Київ стоїть.
Колиска свободи, державності і символ вічної слави,
Як гордий знак непохитності, непереможності, гідності.
З давен випала їй важлива роль у формуванні держави,
Чий образ благає усіх громадян, всі клани до єдності.
Дніпро, наче постійний свідок минулих днів в найкраще зове.
Хай спільним горем серце вражене, що єдність вже таврована,
Духовна близькість до землі своїх батьків не в кожному живе.
Росте єднання в одностайності - корупція годована...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820170
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2019