Маг Грінчук

Сторінки (8/703):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

Це наша властивість

Люди  кулі  земної  не  є  досконалими.
Ми  егоїстичні  за  своєю  натурою.
Дружньо  не  можемо  люте  лихо  відігнати,
І  спинити  хвиль  зла  і  війн,  щоб  не  смеркла  лазур.

Свідчить  правда...  Розум,  людяність  забились  в  куток.
Сповнені  пихи  і  заздрощів  ми,  ще  й  брехливі.
Та  байдужі,  ревниві,  скупі,  лукаві  тощо...
Саме  в  цих  рисах  зло  народжується  жахливе:

Злочини  і  ненависть,  підлі  вчинки  і  зрада.
Власна  цікавість,  амбіції  -  долі  частина.
Тож  агресія  з  ворожістю  зрослися  разом.
Помста,  жадоба,  гординя  -  це  наша  властивість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021


Дзвенить весна…

Влада  глуха  до  моральних  приписів  і  правди.
І  вона  не  базується  на  мудрості  добра.  
Де  чорнобильцям,  військовим  законні  пенсії?
У  людей  простих  -  прожитковий  мінімум.  Це  що  сенс...

Ось  зростають  ціни,  тарифи,  стягнення,  пеня.
Все  народу...  Чинушам  більше  влади  ,  грошенят.
Індексація,  компенсація,  все  -  зростає.
І  лягає  в  один  карман.  Такий  держави  стан.

За  несплату  ЖКХ  застосовують  відповідальність...
Більш  широким  інтересам  людства  сказали:  "Да".
Де  раціональні,  чинні  дослідження  життя?
Що  .  Це  цінять  гідність  і  свободу?!  Ми,  що-взуття?

Нас  взувають!  Всі  цифри  сумні  і  незвичайні.
Владні  люди  несуть  Україні  свічі  тайні...
Чуєм  гуркіт  грому  -  по  дорогах  іде  війна.
Стрепенулись  жайворині  крила,  дзвенить  весна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2021


Слово за безсмертним…

Ви  чули  люди,  історію  Давнього  Світу!?
Культура  Давнього  Єгипту-це  вхід  у  вічність.
Приємно  знати  -  шанували  люди  зачин  дня.
Тягнуло  їх  до  лірики.  Їх  думи  -  це  знання.

Щож  сохранився  давній  документ  "  Книга  мертвих".
Душа  людини  немає  ще  поганих  вчинків.
Вона  свідчить  правду  дум  у  мареві  і  нині.
Це  декларація-повідомлення,  чи  втіха  меж...

Бо  плоть  не  порушувала  законів  моралі.
Господь  рішав,  кому  той  ковток  надпити  з  грані,
Куди  допустити  померлого,  рятуя  світ.
Він  всім  потрібний  був.  Летіли  мрії  стільки  літ.

І  люди  несли  відповідальність  після  смерті.
Чи  допустити  у  вічність?!  Слово  за  безсмертним...
Істота  знов  постане  перед  Останнім  Судом.
Він  насувається  блище...  Стане  здатним  плодом.

Тоді  частіш  судили  знать  за  зраду  і  хабар,
Хоч  владні  люди  з  чужих  країн  пили  теж  нектар.
Надходить  час  стиглій  думі,  чутливішій  струні.
Життям  наділеним  у  світі  вдячні  ми,  чи  ні?!

Цей  факт  є  свідченням  на  користь  обличчя  честі.
І  задивившись  на  темний  сволок,  античний  хрест,
Універсальності  й  об*єктивності  моралі.
Напевно  здогадались...  Сліпа,  ще  буде  страта!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2021


Це не гоже!

Сьогодні  людина  ніщо  інше,  як  безформна  маса,
Яка  не  має  цінності  не  тільки  для  самого  себе...
Наділена  душею  матерії  господньої  шмат.
Механізм,  який  знищує  все  під  капелюхом  небес.

Озлоблене  створіння  вже  стало  на  Землі  хижаком.
Невіруючий  і  грішний,  налаштований  вороже
Порушує  Божий  закон.  Насильство  насичене  злом.
Тож  люди  вбивають  один  одного.  А  це  не  гоже...

Корупція,  образи,  жорстокість,  приховані  муки.
Велика  несправедливість  на  Землі  знається  з  горем.
Крізь  темне    скло  хтось  дивиться  на  світ,    і  холонуть  руки.
Обсіли  думи-вороги  ,  плачуть  люди  й  осокори...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021


Не буде більше спроби

Що  за  печаль?!  І  що,  за  біда?!  Ідуть  дощі  з  людських  очей.
Бо  сповнене  життя  всякої  неправди,  лукавства  й  злоби
Зажерливості  і  заздрості  та  різних  вогнищ  хвороби.
Тобі  останній  шанс  дає    Господь.  Знай,  не  буде  більше  спроби.
Інакше  уся  жовч  людська  і  закипить,  і  заклекоче...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2021


Як не ховай!

Життя  -  це  джерело,  що  породжує  інформацію,
Основа  умов  необхідних  для  його  існування.
Порушені  міжнародні  стандарти  без  покарання...
Тож  нам  сподіватись  на  чиюсь  допомогу  вже  марно.

Щоб  іншим  стало  наукою,    покладем  безчестю  край.
Вітаючи  волю,  з  вірою  в  серці  пред*явим  права.
Ми  -  українці  повинні  купатись  в  славі,  в  повазі.
Душа  злочинців  мізерна,зачерствіла,  як  не  ховай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2021


Народ супить брови…

Мова  -  не  камінь  спотикання,  скоріш  -  інстинкт,  чи  дар  Творця,
Який  володіє  потужно  більшими  можливостями,
Ніж  результат  природнього  відбору  й  ворожого  свинця.
Мова  є  прикладом  класу  артефактів,  -  дітей  колиска.

Чому  ж  людина  почала  соромиться  рідної  мови?
Така  тендітна  і  співуча  стає  неперспективною!?
Історія  вимірює  дороги,  народ  супить  брови...
Культура  рідна  висне  в  розвитку,  бо  неучів  зростили.

Людина  стає,  мов  дерево  без  коріння,  даремною.
Тривожно  робиться,  коли  дізнаємось  перелік  списку.
Все  більше  рослин  заносять  до  Червоної  книги  чемно.
Рослин,  яких  втрачаємо...  Зникають  сьогодні,  не  колись.

Та  устократ  трагічніше  знищення  цілого  народу.
Згадаймо  зникнення  культури  ацтеків,  інків  і  майя.
Всім  треба  збагнути,  як  вижити,  в  чому  щедра  врода.
...Ні  друга,  ні  надії,  ні  мети.  Щось    нічого  немає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2021


Богом позначен

Потрібно  всім  усвідомити  своє  життя,
Чому  світло  тисне,  та  що  -  живе  і  чесне,
Яку  цінність  має  для  Землі  кожне  дитя.
Кому  важлива  доля  людини,  її  честь?

Усі  ми  на  землі  начебто  живі  люди
І  всі  живемо  понині  на  цьому  світі.
Це  важливіше  досвіду,  досить  відлуння,
Бо  значимість  життя  -  це  не  мова  про  війни.

Не  залежно  від  того,  чим  воно  сповнене,
Хто  має  применшувати  його  значимість?
Тим  паче  "марати"  і  руйнувати  кровно...
Не  всім  зрозуміло,-що  вік  Богом  позначен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2021


Дивуйся, німій…

Чернівці  -  місто,  яке  виросло  на  свідках  доброт.
Краєвид  -  людей  і  книжок,  мудрий  світ  "Малого  Відня".
Красень    куточок  і  велике  місце  праці,  турбот,
Витвір  мистецтва  європейського  типу  тіні  й  світла.

Тут  врочистість  та  свіжість  і  святковість  сонця  й  ночей.
Наче  богатир  стоїть  на  річці  Прут  -  місто  Чернівці.
Дихає  свято  історією  і  любить  людей.
Сяє  срібло,  злато  і  сяє  справа  у  добрій  руці...

Галицька  держава,  як  перша  літописна  згадка...
Тут  старовинний  початок,  яскрава  архітектура
І  природна  краса  та  від  щедрих  душ  мешканців  вклад.
Все  наповнює  шарм,  привабливість  міста  без  зажури.

Дивовижні  за  своєю  красою  всі  споруди.
Легко  в  них  вповнюються  елементи  місцевих  стилів:
Візерунки,  вишивки,  писанки...  В  яких  сила  -  труд!
Приїжджайте  всі  милуватись  розмахом  веселих  тиш.

Ратуша,  церква  Вірменська,  сінагога  Єврейська,
Драматичний  театр,  палац  правосуддя  -  культури  лад.
Залізничний  вокзал,  поштамп  -  краси  зосередженість.
Розгортаю  книгу  слави...  Що  не  сторінка  -  дивоглядь.

Площа  Турецька,  колодязь  і  храм  минувшим  гримлять.
Це  легенда  про  невзаємне  кохання,  лиш  трагічне.
Храм  Успіння  Марії  сяйвом  зустрічає  здаля
І  костел  Пресвятого  Серця  Ісуса  -  пам*ять  вічна.

Вулиця    Ольги  Кобилянської  -  це  серце  міста.
...Скрізь  зразки  чудові  садово-паркового  мистецтва.
Добре  поріднитися  з  красою.  Дивуйся,  німій...
Славно  очима  відзеркалювати  світ,  любити  -  теж.

В  Україні  -  це  краще  місто  для  вогників  життя.
Тут  потенціал  культурний  держить  імідж  незвичайний.
Щоб  не  злицемірить,  -  вивчай  активність  ділову  буття.
В  долі  кожен  дім,  парк  і  сад.  Бо  наша  це  сучасність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2021


Кам*яні склепіння

На  світі  різні  люди  і    геть  з  різними  натурами.
В  яких  різні  характери,  інтереси,  навіть  смаки.
Людську  доброту,  добросердечність  кличуть  Бога  сурми.
Задумайтесь  усі  над  цим,  вже  досить  слухати  байки!

Все  ж  хочеться  вірити  нам,  що  більше  хороших  людей.
...Істота,  яка  не  відчуває  приязні  до  інших
Руйнує  себе,  як  особистість,  обкрадає...  Щось  жде...
Ось  так  звелися  поміж  нас  мости  -  кам*яні  склепіння.

Людина  не  вміє  відкрито  любити  і  сміятись,
По  -  справжньому  радіти,  іти  попліч  та  чесно  жити.
Ідеологія  породжує,  майже  всіх  з  одним  Я...
Тих,  що  не  люблять  працювати,  якими  світ  полонить.

Вони  обростають  ненавистю,  злобою,  заздрістю.
Душа  черствіє,  а  серце  стає  замшілим  і  слабим.
Де  гідність  людини?  Честь  і  чесність  для  таких  -  зазубень.
А  справедливість  і  обов*язок  кимось  знеславлені...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2021


Одвічний рух

За  кораблем  зграєю  вирують  мужні  чайки.
Розгублені,  верескливі,  сіро-білі  птахи.
Поскиглюють,  наче  скиглить,  вся  біда  невчасна.
Їх  клич  зове  подивитись  на  прибережний  схил.

Відходимо  ми  від  берегів  Чорного  моря,
Де  скаламучена  ця  зелено-руда  вода...
Знов  залишаємо  тісні  причали  і  горе.
Країну  вогником  гріють  непогасні  далі.

...Одвічний  рух  -  хвиля  моря,  здибиться  і  гине.
Її  бризги  -  сила  злої  молочної  піни.
Несе  в  невідомість  морська  вода  весни  почин.
Пташиних  зграй  голоси  проклинають  тремтіння...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2021


Хтось прослухав

Щоденний  досвід,  наче  каже  людям,
Що  кілька  рівнів  має  питна  вода.
Існує  в  різних  станах  наша  люба.
Буває:  рідка,  газоподібна,  тверда.

Вродлива  Божа,  не  завжди  волога.
В  газоподібному  стані,  лиш  -  суха.
Але,  хай  обминуть  Землю  тривоги.
Здається  шкільні  знання,  хтось  прослухав...

Вода  тільки  на  повітрі  видима.
Її  складова  -  це  кисень  та  водень.
Вони  не  вологі  й  рухом  повиті.
Вичерпується  вся  правда  про  воду...

Беріть  її  значення  до  уваги.
Це  необхідна  речовина  в  житті.
Сьогодні  нема  до  неї  поваги.
Вмирає  вона,  -  забруднили  в  бутті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2021


Вони не здатні любити

Здається,  що  в  Україні  розвелись  вовкулаки.
Зі  звичаєм  людським  не  знаються.  Хижацький  славлять  смак.
Снують  поодинці  та  з  іншими  не  вітаються.
Лукавлять  завжди,  неначе,  віри  в  Бога  в  них  не  стало...

Ці  лицеміри  стають  манкуртами,  без  коріння.
В  їхньому  погляді  -  лід,  у  грудях  -  холодне  каміння.
Вони  не  здатні  любити,  стерли    поняття  -  народ.
Їм  в  радість  -  війни,  сльози,  жах,  ніч  і  морок  та  незгода...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021


В тумані час всього початку

Корупція  гойдає  ненаситно  світ,  що  никне  вік.
Хитнулася  планета.  В  тумані  час  всього  початку,
Але  невгасла  зірка,  на  якій  ми  колишемо  світ.
Цей  Covid  -  злочин  трутнів  -  відомих  ворогів  нащадків.

Тож  непомірні  їхні  злодіяння...  Комусь  замало.
Карати  треба  ситих  холуїв  жорстоко  в  мірі  повній.
Нелегко  жити.  Хто  вилюднів  серед  людей,  громади  -
Вже  через  таких  світ  горів  і  палав  не  раз  господній!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021


Немає слів…

Я  вірю  у  духовне  очищення  свого  народу.
Усі  помисли  наші  стануть  світлими  і  чистими.
Та  справи  будуть  добрими,  проростуть  пророка  сходи,
І  знищемо  кривду,  корупцію,  злидарства  причини.

Тоді  навчимося  дарувати,  хоч  краплину  добра
Не  тільки  родичам,  а  і  всьому  живому  на  землі.
Важливо  -  твердо  братися  і  влада  не  зможе  красти.
Минуле  нечутне.  Всіх  вина  перед  тими,  хто  поліг...

Про  все,  про  все  гудуть  вітри  посеред  селищ  і  степів,
Щоб  люди  знали,  що  не  знали,  -  в  кого  більш  за  всіх  гріхів...
"Сам  туркіт  горлиць  -  мова  суму",  -  ще  нам  пращур  говорив.
Ой,  зрозумійте  люди,  що  накоїли?!  Немає  слів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2021


Цінність світу

По-дівочому  мовчить  вода,  чомусь  безмовний  пісок.
Позитивні  зміни  людині  дають  купання  морські.
Тож  вони  підвищують  життєвий  тонус  не  для  ока.
Невсипучий,  білосніжний  рух  води,  не  завжди  стрімкий.

Значно  покращує  вода  морська  організм  людини...
Наче  сприятлливо  впливає  на  функції  дихання,
На  сердечно-судинну  та  нервову  "картину".
Добре  тренуються  захисні  механізми  в  тиху  рань...

Так  зростає  імунологічна  активність  істоти.
Ще  невгасні  цілющі  якості  морського  повітря,
Обумовлені  його  чистотою,  кількостю  йоду,
Рівнем  насичення  озоном  і  киснем.  Цінність  світу...

Та  морській  воді  властиві  не  лиш  корисні  якості.
В  ній  размножуються  хвороботворні  мікроорганізми.
"Никне  живність  у  Чорному  морі"  -  глаголить  нам  рибак.
Щось  дрімає  в  неуцтві  вся  влада  у  рідній  стороні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021


Синьогубий сказ

Владолюбство  -  це,  наче,  синьогубий  сказ.
Б*ються  люди  ті,  як  пірати  за  баркас.
Українці!  Де  наш  державний  сильний  глас,
Хоч  у  нас  натура  бунтарська,  з  барикад...

Нам  потрібний  лиш  мирний  і  щасливий  час.
Тож  покажем  їм  наш  прямий  дороговказ.
Хто  вогонь  роздув?  ...Впізнали  -  хто  грабує  нас!
Свідчить  все:  девіз,  кермо  і  всі  ціни  враз!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021


Не перший урок

Звістку  про  людину  нам  приносять  люди.
Квітів  аромат  приносить  легкий  вітер.
..."Тонус  життя  зростає,-  каже  чоловік,  -
Лиш  в  красі,  в  духмяності-  сила  цілюща".

Він  пригадує  в  пишнім  цвітінні  жінок,
Бо  парфуми  мають  ефект  брати  в  полон...
Дівчина  кожна  в  коханні,  наче  вогонь.
Дії  ефірних  олій  не  перший  урок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021


Небезпечна гра

Ненаситними  стали  наші  хижі  "  люди".
Неспокійно  в  країні,  мов  небезпечна  гра.
Братія  байдужа...  В  краю  стає  безлюдно.
Наче  пропав  вогонь  в  очах,  замість  втіхи  -  страх.

Знов  у  пастки  ми  і  парують  злодіяння.
Ось  притихли  селища,  міста.  Зав*ялі  дні.
Не  збираються  друзі,  немає  єднання.
Виринає  темна  сила,  важка,  мов  граніт.

По  усіх  кольорах  вже  розійшовся  свинець.
Там  блукають  тіні  і  світ  не  спить  серед  звань.
Хтось  покинув  народ,  бо  надів  срібний  вінець...
Твій  кінець  почався  без  віри,  фаху  і  знань!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021


Він не зайвий…

Кличе  нас  наука  ціла,  вчить  ходити  босоніж
По  росі,  траві,  піску,  стерні,  гравію  і  хвої.
По  утоптаних  стежинах,  наче  при  сплячім  сонці
Шлях  призначено  пройти  у  духовному  двобої.

Чим  фактура  ґрунту  різноманітніша  під  нами,
Тим  корисніші  дії  для  нашого  організму.
У  собі  вчуваєм  Бога,  світ  квітне  під  ногами,
Де  красуються  сади,  ліси,  поле  зеленіє...

Безліч  рецепторів  міститься  у  подошвах  ступней,
Більш  чутливих  місць  фізіологічно  прив*язаних
З  внутрішними  органами  тіла  цих  божих  людей.
Добре  знає  і  навчений  чернець,  що  гріє  м*язи?

Бо  ходіння  босоніж  -  вдячний  ефективний  засіб
Профілактики  і  лікування  багатьох  хвороб.
І  надходить  час  найглибшій  думі,    ще  він  не  зайвий...
День  у  день  світ  в  земній  турботі,  щастя  лиш  в  дорозі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2021


Не скує нам душу лід

Світ  дитинства,  неначе  казка  переповнена  світом.
Для  душі  зачаровані  роки,  а  так  необхідні.
...Щось  чудове  ,  що  пам*ять  несе  упродовж  всього  життя.
Там  свої  діброви,  сни  рожеві,  вчинки,  там  -  юний  слід.

Добре  почуватися  у  світі  рідним  і  собою,
Бути  щасливим  між  щасливих  на  голубій  планеті.
Кожна  зірка  в  зеніті  світила  нашою  судьбою.
Та  одного  нам  знать  не  довелось  -  час  щастя  нас  мине.

Мимохідь  кинуте  кимось  слово  добре  чи  глумливе.
Випадкова  чиясь  давня  ласка  й  маленька  образа,
Кривда,  чи,  навпаки,  підтримка  і  на  диво  вродлива...
Лиш  чому  все  це  має  здатність  оживати  та  не  раз?

Наче  все  відбувалося  на  неозорій  планеті.
...Де  ніхто  із  нас  не  повинен  незнайдено  зникнути.
Були  ми  тоді  "немрущі",  невмирущі,  як  головне.
І  здавалося  завжди  всі  будемо  мати  планиду.

Та  ніколи  не  знатимо  втрат  і  чути  болі  землі,
Будемо  щасливі  дитячою  дружбою  без  вини.
Будемо  завжди  такі  як  є.  ...Не  скує  нам  душу  лід.
І  ціну  ми  знаємо  потові  і  крові  та  війни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2021


Справа цього часу

Кожна  людина  індивідуально  сприймає  світ...
У  житті  багато  проблем  та  нам  треба  навчатись
З  допомогою  плідної  праці  подолати  слід.
Більше  рішучості  в  задумах  -    справа  цього  часу.

Завжди  сумлінність  добрий  правдивий  дає  результат.
Треба  вільно  духовно  зростати,  збагачуватись,
Не  просити  щастя  за  сльози  чиїсь  та  хліба  шмат.
Хай  доля  колюча  та    світ  тужний  і  непогасний...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021


Загадкова душа у дерев…

Яка  багата  і  загадкова  душа  у  дерев...
І  особливо  навесні,  коли  покриваються
Знов  міріадами  молодих  листочків  черешні.
Негучно  кожен  з  них  говорить  на  свій  лад  ожива.

І,  наче  дітвора,  разом  вони  розповідають
Безмежну  і  нескінченну  таємницю  природи.
Невтомлено  діляться  красою,  далі  -  плодами.
Росте  таємниця,  розвивається  на  свободі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021


У них закрита "ширма".

Лінуються  люди  осмислити  все,  що  творять,
Осмислити  своє  призначення  у  природі...
В  душі  задуха,  мов  світом  смуток  верховодить.
Вже  звірі  дикі  навіть  кричать  всесвітнім  хором...

Матеріальні  цінності  підійшли  до  прірви.
Сьогодні  наше  людство  в  погоні  за  грошима.
Історію  не  знають,  у  них  закрита  "  ширма".
Земному  сонцю  сьогодні  людей  не  обігріть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2021


Цікавий час

Своїми  очима  ось  дивиться  мені  в  очі  весна.
Вся  тишею  мов  озвалася,  ще  молода  та  ніжна.
В  даль  усміхається  щиро  і  чисто...  Зникла  білизна.
Суєтність  прийшла,  скоро  злетяться  вже  птахи  голосні.

Гряде  невідворотня,  знаменна  пора.  Цікавий  час,
В  якому  збудлива  таємниця  -  щедра,  горда  врода.
Синіє  небокрай.  Свіжість  краси  природи  манить  нас.
,,,Іде  весна,  та  повільно  пульсує  ще  прохолода.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2021


Відстань видно до мети

Моральні  орієнтири  людства  -  світ  втілених  думок,
Верховні  володарі  в  природі  вільні  і  глибокі.
...Страждання  і  задоволення  закликають  до  праці.
Вони  одні  вказують  нам,  що  робити,  що  втратити.

Аби  уникати  страждань  та  досягти  задоволень,
Вони  вказують,  у  чому  суть  сили  людської  волі.
Моральний  обов*язок  полягає  вибрати  долю
Таку,  щоби  придбати  щастя  і  уникнути  болю.

Лише  у  демократичній  державі  шлях  не  зароста,
Де  інших  не  позбавляють  волі  й  правду  люблять  вуста.
Натрудженим  рукам  не  сором,  щоб  добро  у  світ  нести.
Майбутнє    є  прозорим,  коли  відстань  видно  до  мети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021


Це гірко бачити

Заплямлений  кров*ю  історичний  процес  -
Це  збурювані  ситуації,  страйки,
Економічний  кризис,  війни,  найманці...
Проява  темних  сторін  істот  -  це  прогрес?!

Чим  більше  багатою  стає  людина,
Тим  більше  витонченим  стає  її  гріх
І  шлях  тривожний  у  неї...  Живе,  мов  кріт.
...Чомусь  так  виглядає  добру  годину.

Провини  всі  залишились  безкарними.
Злочинці  керують  нами.  Всюди  "дурман".
"Незмислені"  часи  ворог  переймає...
Зарплати,  пенсії  підвладні  жебракам.

Сьогодні  люд  не  хвилюється  даремно.
Буденний  ритм  і  тарифи  -  щедрість  влади.
Мов  кулю  у  більярді  всіх  "загнати"  раді.
Це  гірко  бачити,  навіть  чути  ремство.

Ми  бачим,  зло  властиве  людській  природі.
Вже  не  тримають  рамки    законів  людей.
Суспільство  наше  колише  світ.  Що  ж    гряде?
Система  стримування  впала  без  згоди...

Нестійкі  люди  втягнуті  в  злочинний  світ,
А  хитрі  зайнялись  пишатись,  "панувати"...
Хіба  нелегше  так  інших  розпинати.
Вони  при  владі,  впевнені  в  собі,  як  слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021


Біль з пам*яті геть

Деякі  відчуття  у  головному  мозку...
Відбувається  безсонного  болю  процес.
Свідчить,  що  з  Вашим  зубом  щось  не  так,  йде  ексцес.
Вас  наводить  на  думку,  зубний  лікар  -    козир.

Світ,  знання  та  розуміння  -  причина  болю.
В  погляді  раціональний  намір,  рішення...
Позбавляєтесь  зуба  -  дум  нервовий  рівень,
Кресло,  анастезія,  лікар  над    тобою.

Час  пройшов...  Пацієнт  залишає  кабінет.
...Незабутній  стоматологічний  інструмент.
Добре  почуватися,  коли  поруч  твій  кент.
Думку  на  волю  пускаєш.  Біль  з  пам*яті  геть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021


Звучить живе вогненне слово

Одна  Україна  у  нас  і  одна  мати.
Пророк  та  геній  Шевченко  Тарас  теж  один.
Художник  і  живописець  -  пейзажу  майстер.
Поет,  прозаїк,  драматург  та  вітчизни  син...

Це  він  є  батьком  літературної  мови.
В  його  творах  вся  мова  українська  бринить,
Звучить  музика  чиста  душевного  слова
У  всіх  країнах  світу.  Тож  летить  вогниста...

Лунає  з  голосним,  бентежно-гордим  дзвоном,
Щоб  засудили  злочинців  діти  і  внуки,
Щоб  встала  овіяна  правда  перед  троном
Та  зачитала  вирок  і  вручила  в  руки...

Суворою  красою  мови  на  білий  світ
Сьогодні  теж  звучить  живе  вогненне  слово,
Бо  обпікає  душу  Тараса  "Заповіт"!
Зове  прочистити  джерела  долі  знову!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021


Це не спів пташиний…

Україна  була  колись  символом  миру,
Символом  людяності  і  ще,  навіть  прогресу.
Зараз  трусить  країну  лихоманка  віри...
Почуття  єдиної  родини  має  стрес.

І  нема  злочинцям  судового  процесу.
Никне  все  у  державі,  що  кров*ю  підтекло...
Ось  хитнувся  в  течії  народ...  Росте  ексцес,
Бо  на  запах  влади  всяке  лізе  хиже  зло.

Люд,  задивляйся,  дивуйся  чи  далі  німій.
Прокує  чи  зозуля  тобі,  хоч  долю  вві  сні?
Українська  земля,  мов  полігон  чужих  мрій...
Хай  озветься  у  Вас  патріотизм,  мов  той  гнів.

Хай  озвуться  в  душі  всі  слова  "Заповіту".
Заповідь  Тараса  Шевченко  -  клич  пророка.
В  ньому  любов,  серця  щирість  і  мудрість  світу,
Із  життям  правдивим  без  прикрас,  але  з  добром.

...Підняли  знов  зарплати  собі  владні  "друзі".
Час  надходить  пройдисвітам  милити  шию.
Досить  скубати  нас  і  бюджет,  гріти  руки,
Досить  труїти  людей!  Це  не  спів  пташиний...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021


Треба мужніти

Підриває  обман  соціальну  безпеку.
Ризикує  обманщик  поховати  себе.
Власна  брехня  навічно  заткне  йому  пельку,
Бо  дискредитує,  навіть  народ  і  тебе...

І  в  ошуканця  інформація  злослівна.
Любить  такий  зрадити  і  завдати  шкоди.
Користується    падло  довір*ям  "  осліплих"...
І  посилює  ненависть  до  світу  й  вроди.

Та  не  думайте  люди,  що  правда  потоне.
Звідусіль  її  чути,  лиш  треба  мужніти.
З  Вами  вона  зможе  і  пробити  бетони.
Треба  мислити,  бо  це  вміє  навіть  граніт...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2021


Признатись собі…

Темним  примарам  і  справді  тут  вільно,
Тільки  не  вільно  лиш  признатись  собі...
Всюди  чується  огуда  безцільна,
Всюди  люд  живе  у  стражданнях,  ганьбі.

І  чому  ми  звикли  скромно  мовчати?
...Навіть  суспільство  не  змогли  зберегти!
Тяжко  і  чудно  по  світу  блукати,
Передчасно  тешем  собі  ми  хрести...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021


Тут хапуг зростає рот

Світ.  ...Торжествує  у  всьому  терпіння,
Перемога  одвічного,  живого.
Лавра  все  пам*ятає  без  сумління.
Хоч  було  усе  з  голосу  чужого.

Київ!  Скарб  навіки  в  сутності  своїй,
Живчик,  сивий  моноліт,  граніт  епох.
Київ  -  миле  місто,  древній  красень  мій.
Тут  лише  забутий  з  милосердям  Бог.

Краще  нам  було  цього  не  знати  всім.
Лиш  чому  не  здатний  зберегти  народ.
...  Хтось  не  спиняється  на  нього  сісти...
Що  за  диво?  Тут  хапуг  зростає    рот!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021


Мов зірка в очах нащадків

Любо  людьми  овіяне  митця  ім*я.
Це  людина  чистої  принциповості,
Мужності,  бо  струменить  її  течія
І  гримлять  над  Землею  твори  сполохом.

Леся  Українка  -  безмежність  таланту:
Лірик-поет,  перекладач  та  фольклорист.
Задля  правди  і  звитяг  великих  жила
Драматург,  новатор,  прозаїк,  публіцист...

І  любила  співати  і  танцювати
Все  звучало  про  щастя,  долю  народу.
Поклонитись  вміла  сльозам  та    жартувати.
Поетеса  лагідна  вся  від  природи.

...Молоде  дівча,  а  на  шляху  хвороба.
Леся  вивчає  грецьку,  латинську  мови
Та  туберкульоз,  мов  ворон,  точить  дзьоба.
...В  серці  зростає  поезії  основа.

І  росте,  виростає,  розвиває  дух...
Бачить  тих,  хто  інших  позбавляє  волі.
Ширше  стає  круг  життя,  ясніють  думи.
...Батьківщина!  Чому  сліз  усюди  є  доволі?

Мужньо  зносить  Леся  повільне  згасання.
Жодним  словом  не  нарікає  на  долю,
Не  чекає  на  співчуття  і  смеркання...
Час  не  милував,  не  зломив  дух  і  волю.

Любляча  жінка,  ніжна,  тендітна,  струнка
Заслуговує  найвищої  поваги.
Леся  здатна  на  будь-які  жертви.  Близька...
І  заради  кохання  творить  дива.

Геніальність,  вогонь  і  розум  -  доказ.
Відданість  і  любов  народові  -  щастя.
Леся  -  це  жінка  з  трагічною  долею.
Ця  людина,  мов  зірка  в  очах  нащадків.

Стала  вона  зразком  всього  почуття...
Невгамонний  пекучий  біль  взяв  у  полон,
Поїдає  тіло  й  душу  в  часі  життя.
Добре,  що  тепло  кохання  душу  сповило.

Віриш,  не  віриш,  їй  хотілось  кричати,
До  землі  припасти  -  віддати  муки  свої.
Праця,  слово,  боротьба  -  не  дають  вмирати.
Оптимізм  її  гладить  всі  думки  мої.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021


Сила коду

Якщо  ти  байдужий  до  рідної  мови,
В  душі  вмирає  краса  рідної  землі.
Тоді  стискають  нас  свободи  окови
І  ми,  наче,  без  роду  стаєм  взагалі.

В  безодню  знов  бездуховності  котимся!
...Слова  віддзеркалюють  душу  народу.
Це  не  байдужий  скарб  історії,  висот.
Вони,  мов  зерна  в  колоскові,  сила  коду.

В  процесі  творчому  незборима  мова.
І  з  нею  невтримне  природне  єднання...
Краса  лине  завжди  у  натхненне  слово,
До  всіх  прихильні  і  почуття  кохання.

Земна  врода  забирає  душу  в  полон:
Цей  чудодійний  шепіт  річок,  спів  дібров...
Яка  то  година  щаслива,  наче  сон,
Її  зігріває  наша  вічна  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021


Проблем розрадник

Будь  обережним,  Covid  знов  активізується!
Зненацька  він  приходить  і  нас  кладе  у  ліжко.
...З  якими  бідами  ми  бачим  небо  і  лазур?
Цей  вірус  циркулює  в  біосфері  на  Землі.

Вже  декілька  років  у  нас  живе,  злобно  тисне.
Мутирує  в  голодні  тижні,  росте  в  дорозі.
А  ефективного  захисту  немає,  лиш  риск...
Впливає  на  різні  хвороби.  Люди  в  тривозі.

Нестримані  сльози  і  горе  світ  застилили,
Бо  Covid  мандрує,  навіть  живе  поруч  з  нами.
"Вакцина  в  Україні"  -  Лукаво,  недбайливо...
Зникає  віра.  Види  ми  вакцин  знаємо    сповна.

Ось  перший  -  з  убитих  вірусів  білків  найкращих,
А  другий  -  з  ослаблено  живих,  зате  надійний.
Цей  препарат-більш  перспективний,  проблем  розрадник,
Лише  вакцинуватись  не  зможе  кожний  мрійник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021


Потрібен Божий суд!

Кожен  у  дитинстві  з  нас  мріяв  і  ходив  у  школу  -  вчився...
І  одержував  причуханки  від  батьків  і  педагогів
За  витівки,  пустощі  свої.  ...Слізьми  за  непослух  вмився.
Кожна  сім*я  унікальна  по-своєму.  Природа  в  згоді...

Наш  народ  підвладний  чарам  слів  і  пронизливих,  урочих,
Ніжних  і  гірких,  гнівних  і  величних  -  невгамовно  кличних.
Так  зникає  спомин  про  муки  й  зло.  ...Замилюють  нам  очі.
Скільки  слів  зітерлось,  призабулось,  ворогом  позичені.

Декому  здається,  що  вогнем  думок  сягають  висоти
І  працюють  в  уряді  талановитий,  геніальний  люд.
Та  якби  отак  було,  ми  змогли  б  душі  величчя  зберегти.
В  мирі  і  в  багатстві  жили  би  давно.  Потрібен  Божий  суд!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021


Ключем далеких мук

Осінь  -  пора  до  відльоту  птахів...  Їх  ждуть  маршрути  в  небесах.
За  горами,  лісами  й  морями  теплий  дім  шукати  мусять.
...Різав  мороз  лице,  ранковий  ставок  остигає  на  очах.
Задихалась  остання  жива  вода  у  морозному  диму.

Злий  туман  завис  там,  де  красувались  великі  білі  птахи.
Лебеді  не  хотіли  відлітати,  кидати  рідні  місця.
Крилами  розбивали  лід,  поки  в  ньому  була  м*яка  хибкість,
Не  давали  зникнути  воді.  ...Щедро  палахтіли  їх  серця.

В  перші  часи  птиця,  наче  перемагала,  і  лід  відступав.
Приклика  увагу,  лебеді  плавали,  але  мороз  брав  верх.
Завмирає  в  диму  вода  та  скляніє,  інших  шансів  не  мав.
...Птиці  відлітали  вночі.  Звісно,  голос  голосу  озветься!

До  весни  вони  нам  залишили  лебедину  пісню.
Та  до  мене  долітає  ледве  чутний  прощальний  перегук.
Я  шукаю  очима  по  всьому  небосхилу.  Вирій  був  над  лісом.
Дружньо  летять  птахи  сумним  трикутником  -  ключем  далеких  мук...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2021


Не ідея керівна

Цивілізацією  розбещена,  зіпсована  людина.
Чомусь  поступився  народ  природними  своїми  правами
Цій  горстці  злочинців,  групі  маючих  силу  грошей  і  нині,
Нечесно  здобувши  весь  капітал.  І  тепер  керують  нами...

Хіба  збагне  та  істота,  в  якої  жадібність  немає  дна.
Крадіть,  але  знайте,  що  в  кінці  приходе  смерть  та  правосуддя...
Розумне  влаштування  миру  бачу:  не  ідея  керівна
І  судова  сфера  -  обслуговування  галузь...  Правда  суща!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2021


Нас гойдає

Владні  люди  в  Україну  пустили  горе  і  біду.
І  тепер  живи,  терпи,  бо  іншого  життя  немає.
Живемо  ми  бідно,  здавна  у  всього  людства  на  виду.
Совість  у  багатьох  безповідальна.  А  нас  -  гойдає...

Ставлення  громадянина  до  себе,  до  інших  істот
Завжди  залежить  від  його  самооцінки  відносин.
Та  інакше  кажучи,  етика  -  ніть  розуміння  висот.
Це  вона  становить  етичну  рамку  поведінки  норм.

Незалежно  усвідомляємо  ,  а  хочеться  жити.
...Стати  багатим  хотів,  а  став  жебраком  через  кого!
І  сміялися  люди  і  сміху  повік  не  згасити...
Ненароджений  звук  та  згадай  мертвого  брата  свого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021


Хлюпоче сумне

Чи  існує  у  світі,  щось  об*єктивно  правильне,
Незалежне  від  суджень,  висновків  й  уявлень  людей?
Правильність  залежить  від  культури  та  норм  прагнення.
І  майбутнє  наше  все  у  нім,  бо  немає  ідей...

Визнаємо:  життя  в  Україні  сьогодні  складне...
Ми  не  впевнені  в  правильності  усіх  своїх  рішень.
Неможливо  передбачити  все.  Хлюпоче  сумне.
Батьківщину  знедолену  знову  принизили  скрізь.

Та  знеславили  народ.  ...Виплив  місяць  нелюдимим.
Влади  рішення  не  відповідають  жодним  нормам,
Ні  духовним,  ні  моральним.  І  щось  було  правдивим?
Повноправний  день  новий  -  депутат  спішить  до  ночви...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021


Сам подивись у далеч

Чому  сьогодні  людське  життя  -  це  просто  річ,
Товар,  яким  може  маніпулювати  влада,
Який  хтось  може  знищити,  щоб  руки  погріть?
Ніщо  не  виправдовує  уряд.  Біжить  "слава"...

В  політиці  рішає  час,  його  немає.
Єдину  має  приняти  позицію  народ.
Лише  істина  до  неї  передбачає:
Ретельне  зважування  доводів  "за"  і  "проти".

Нам  треба  діяти  на  підставі  совісті.
Передумова  дії  -  результативні  вчинки.
Щасливий,  хто  увесь  віддався  ділу  й  слову.
Твої  права  в  правах  народу,  знов  себе  не  кинь...

Де  ти  -  кмітлива  і  мудрочола  людина?
Не  вірю,  що  у  нас  в  Україні  всі  продажні!
Людське  довір*я  виправдай,  іде  година...
Достали  чинодрали,  сам  подивись  у  далеч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021


Шум

Чудно,  дивно  на  Землі...Доля  нам  не  дарувала
І  до  самої  межі  муки  наші,  як  чужі.
Не  по  добрій  волі  -  всіх  по  неволі  роз*єднали.
Гуркіт,  шум  і  все  таке,  лиш  ведуть  до  грабежів.

Шум  надмірний  впливає    на  серце,  органи  слуху
І  життя  гучне  з  використанням  "навушників"
Розвиває  приглухуватість  і  давить  на  "вуха".
Шум  відволікає,  травить  добру  нашу  душу.

Так  впливають  на  нервову  систему  звуки  біди.
Під  діянням  їхнім  зростає  пульсу  чистота,
Змінюються  ритмічність,  навіть  глибина  дихання.
Шум  -  забруднювач  середовища,  губить  світа.

Всі  шкідливі  ці  чадні  газоподібні  домішки
Швидше  потрапляють  до  організму  людини.
Тривалість  шуму  призводить  до  швидкої  утоми
Та  погіршення  пам*яті  і  чварам  в  родині...

Шум  чинить  погіршений  сон,  слабкість  та  біль  головний.
Люди  втрачають  працездатність  і  силу  свою.
Він  повільний  вбивця.  Нудливо,  сонно  тягне  до  труни.
Зрозуміло,  що  ми  зростили  ядовиту  змію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021


Зоряний посів…

Зоряний  посів...Світи  пливуть,  приманюють  казками.
Власних  бажань  поєднання  із  запитами  суспільства.
І  тяжкі  думки  вмірковуються  не  тільки  руками.
Це  ж  не  що  інше,  як  питання  громадської  зрілості!

Треба  бути  режисером  свого  життя.  Правда  -  доказ.
Будь-яку  поразку  перетворювати  в  перемогу
І  видобувати  з  цього  світлі  уроки  і  досвід
Та  аналізувати  вчинки.  Гріхи  -  не  ждіть  підмогу.

Створити  правову  систему  -  за  урядом  догляд,
Щоб  не  допускати  повторення  помилок  й  фіаско.
...Ворожнеча  людська  і  зрада  --шлях  в  Європу  не  добрий.
Безліч  боргів  держави  -  досягнення  межі  хапуг  касти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021


Лікар - це воїн

Лікар  -  це  воїн,  який  захищає  здоров*я  людини.
Приступаючи  до  своєї  праці,  дає  клятву  долі...
Клятві  Гіппократа,  щоб  лікар-початківець  усвідомив  -
Необхідність  наслідування  етичних  норм  медицини.

Прикликає  тут  Бога  засвідчити  свою  обіцянку,
Закликає  ще  покарати  у  випадку  порушення,
Бо  здоров*я  людини  є  цінністю  життєвої  склянки.
Має  бути  спрямована  на  захист,  не  забруднюючи  рук.

Лікар  не  може  використовувати  знання  й  уміння,
Щоб  нашкодити  людині,  або  причинити  лихо,  смерть.
Не  повідомляти  стороннім  про  стан  здоров*я  більше  стін.
Не  повинен  він  зловживати  довірою  хворих  вперто...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021


Холодом віє

Сила  притяжіння  змішала  сіль  Землі  із  сіллю  крові.
Так  літальні  апарати  простелили  дороги  увись.
Ми  літаємо,  усвідомлюючи  свій  неспокій,  віддаль...
Та  сповиті  в  ранній  тіні  не  завжди  у  небі  бачим  вир.

Милі  оку  просторі  ці  далі,  ще  незнайомі,  чужі.
Несправність  двигуна,  щось  заніміла  річ.  Холодом  віє.
Притяжіння  Землі  гучно  знищить  літак  з  пасажирами.
Стиснув  страх,  розум  має  надію  -  зачепитись  за  віру...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021


Не все продається

Чимала  частина  страждань  людини  залежить  від  влади?
Органи  керування  вже  стали  самі  джерелом  всього  зла.
Як  призначити  найкращий  тип  державного  управління?
Болісний  досвід  має  народ  до  загублених  кривдою  літ.

Мир,  безпека,  добробут,  правопорядок  пущені  на  дим.
Хоч  пізнали  добро  і  зло  та  сміємось  над  минулим,  старим...
Не  розчавить  нас  зло...  Не  все  продається  у  п*янім  хмелю.
Бо  надія  на  еволюціонний  процес  не  ілюзія...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021


Мов відляск

Генетики  стверджують,  що  старіння  і  смерть  вічні-
Це  зношування  теломерів  у  ході  мутацій.
Припинення  життя  -  плоть  без  душі,  лихо  на  вустах...
Тривожний  разлом,  поділ  клітини,  день,  як  ніч  -    відляск.


Холоне  кров  і  мозок  ціпеніє  в  організмі.
Незряча  темінь  вперезала,  серце  покрила  мла.
Закреслила  життя  вона.  Світло  звогнила  дотла.
Так  незавершено  всіх  згорає  душа  у  труні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021


Поєднала, що змогла

У  світі  усе  неповторне...  Люд,  кожну  рослину  жалій.
Конвалія  -  це  мирна  окраса  наших  лісів  і  дібров.
Весняні  всюди  барви  і  всюди  ласки  та  багато  мрій.
Рослина  втілює  в  собі  дух  радощів  весни  і  вроди...

Ще  мало  змін  помітно  в  лісі,  зате  не  меркне  білизна.
Легенди  і  повір*я,  міфи  люди  склали  про  чари  квіт.
Це  мов  з  казками  книга,  де  розкривається  в  красі  весна.
...Життя,  яке  не  зна  кінця,  а  в  ньому  щирий  та  мудрий  світ.

Дзвіночки  білі  ніжні,  є  ще  з  тих  чудових  ранніх  квітів,
Які  бринять  привітно,  зустрічають  зі  свіжістю  вини
І  сяють  сніжно,  зеленаво,  не  поспішая  шлють  привіт.
На  все  душа  людини  відлунилась,  лиш  в  казці  -    бачим  сни...

Конвалія  цвітінням  загойда,  є  лікарська  рослина.
І  ліки  з  неї  роботу  серця  регулюють,  роблять  лад.
Підвищують  діяльність,  працездатність  у  тяжкі  години.
,,,Природа  на  Землі  нерозривно  поєднала,  що  змогла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021


Ми - не "люди з вулиці"…

Шкуродери  підняли  тарифи  і  з  МВФ  у  згоді.
Наш  терпець  урвавсь.  Негоже  -  всюди,  облуда  -  скрізь.
Ми  -  не  "люди  з  вулиці",  ми  -  України  народ
І  володарі  скарбів  її  усіх  -  урівні!

Зло  винищує  народ  хижацькою  рукою.
Істина  спотворена  і  шкіриться  драконом.
Правосуддя  не  іде  на  боротьбу  з  бідою.
...Кров*ю  забруднені  руки,  пальці  -  беззаконням.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021


Це все ж зима

Вже  не  перший  день,  як  холод...Ще  і  снігу  мало.
Проглядає  крізь  порошу  трава  то  там,  то  сям
До  землі  з  примерзлими  листками.  Це  все  ж  зима.
Навіть  чорне  поле  -  ще  не  безнадійна  пляма...

Всі  дерева  обсипані  інеєм  та  снігом.
Нерухомі,  кришталеві,  як  у  казці  стоять,
Сяють  самоцвітами,  що  очі  проясніли.
Незвичайне  твориться  в  природі,  суцільна  благодать...

Тихо  навкруги  й  затишно,  лиш  шумлять  голуби.
Воркують  молоді,вже  не  помічаючи  сніг.
Спрагою  їхньої  мови,  звучало  в  них:"  Люби".
А  сніжинки  пухнасті  брали  високий  розбіг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021


Повні докору

Батьківщина  моя  -  мальовничі  села  й  великі  міста.
Це  безмежні  колосисті  поля,  вишневі  пахучі  сади,
Повноводні  ріки,  синьоокі  озера.  Все  неспроста...
Різнобарвні  луки,    затишні  гаї  і  закличне:  "Прийди".

Україна  завжди  була  багатим,  ласим,  добрим  шматком.
Обікрали  країну  гендлярі,  продали  віру  свою.
Рік  двадцятий  минув  в  темряві  і  в  безодні.  Хаос  -  кругом.
Честь  і  совість  згасли  негадано  у  керівному  строю...

Охолола  влада  до  історії,  кинула  під  ноги.
Можете  глумитись,    реготать,  все  Іудам  дали  топтать.
Ми  на  власні  не  поклалися  чомусь  надійні  дороги.
Розгубили  друзів,    де  шукать?  Що  знов  до  янків  завітать?

Незалежні  ми!  Де  ж  правда,  де?  Скільки  народ  чекав  на  це.
А  у  нас  далеко  все  не  благополучно  і  не  в  користь.
Серед  розвинутих  держав,  України  відсутне  лице.
Тягнуться  дні  за  днями,  роки  за  роками  повні  докору...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021


Невелика таїна

Різдво  Христове  -  свято  примирення.
Ісус  народився.  Він  прийшов  у  світ...
Істоту  примирити  з  Богом,  як  слід.
Людину  з  людиною  -  зіткати  мир...

Весь  гріх,  що  живе  у  нашому  серці
Істоту  робить  ворогом  Богові.
Напевно  треба  пригасити  вогонь...
І  це  розуміє  Ісус  більш  за  все.

Одне  -  це  уклонитися  людині,
А  інше  -  це  вклонитися  Богові,
Віддати  людям  себе  ,  свою  любов...
Як  розмах  сили  велетня  з  билини.

Життя  в  мирі  з  Богом  -  це  не  проблема,
Коли  у  серці  є  місце  для  нього.
...Благання  про  милість  щастя  простого.
Та  легше  чомусь  спалахнути  вогнем!

Примирення  людини  з  людиною
І    з  недругом  -  нерозв*язна  проблема.
Що  твориться  в  світі  -  людини  дилема.
Тож  Божий  гнів  невелика  таїна...

Провину  цю  знати  лиш  може  Христос.
Величне  свято  є  початком  життя
Та  гарне,  повчальне  душі  співчуття.
Народження  Бога  давніх  свідчень  стос...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021


Люди роздуми пустили в світ

У  путь  тисячоліть  люди  роздуми  пустили  в  світ.
Вогнем  душі  висновки  сягають,  мчаться  у  політ:
Від  роздумів  надмірних  ось  сумує  селезінка,
Від  страху  нирки  всі  страждають,  в  гніві  і  печінка.

Від  стану  бурхливого  хворіють  серце,  легені.
Горілка,  пиво,  вино...  Вже  чаша  горя  до  денця.
Надмірна  веселість  негативно  діє  на  серце...
В  житті  закономірність  -  мірою  стало  відерце!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021


Смислу ріст

Хай  побудова  речення  і  тексту  без  букв  неможлива,
Бо  сам  зміст  треба  очікувати,  коли  його  вимовлять,
Запишуть,  щоб  у  собі  оселилась    та    мова  виткана.
Щоб  стати  тим,  чим  на  відміну  від  себе  неділимою...

Письмо  має  певну  обмеженість  порівняно  з  мовленням.
За  допомогою  інтонації  читає    мовець  зміст.
Він  творить  все  :  звуки  тону,  висоту  голосу,  смислу  ріст.
Акценти  ,  тривалість  речень,  тримання  пауз  красять  мову...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021


Доленька покращає людини знову

Аналізуючи  історичні  факти  -  я  не  шепочу...
І  з  цілковитою  підставою  буду  вже  говорити
Про  історичні  істини,  як  про  всі  вікові  уроки,
Які  потрібно  винести...  Вивчаючи  їх,  щось  робити!

Знання  про  минуле  -  розвиток  державної  політики.
Знання  про  суспільні  рухи  -  порозуміння  сьогодення
І  розуміння  історичних  варіантів  зла  на  Землі.
Сприяє  поясненню  крайнощів,  до  яких  влада  веде.

Минуле  -  це  стратегія  політичної  поведінки,
Хоч  варто  мати  на  увазі  -  не  повторюється  воно,
Але  може  застерегти  від  помилок,  схиблених  надій...
Я  серцем  чую  доленька  покращає  людини  знову!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021


Частина душі

Мудрість  розумова  та  філософська  -  частина  душі.
Ми  спираємося  на  неї,  приймаючи  рішення,
Роблячи  вибір,  яку  дію  зробити  на  рубежі.
Це  властивість  -  правильно  домогтися  мети  і  мрії  !

Саме  завдяки  їй  споглядаємо  світ  і  відкриття.
Розуміємо  походження  і  незмінні  причини.
Принципи  вкладаємо  в  основу  всіх  речей,  у  життя.
Справа  розумних  частин    душі    -  це  не  дія    людини...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021


Свято прийде своєчасно в житті

Куди  поділись  крилаті  сніжинки  -  ці  пушинки  зими?
Уранці  безутішно  все  небо  дощем  ридає  з  пітьми.
І  зникли  морозом  мальовані  дні.  Туман  обіймає...
Лиш  пропливають  над  нами  сніжні  молодесенькі  хмари.

Із  року  в  рік,  щодня,  щоночі  сяє  світлиця  Снігурки
І  зайчик  стриба  на  вікні...Потьоки  по  шибках  шпигують.
В  озерах  вода  потемніла  до  дна.  Новий  рік  вже  в  путі...
Щасливий  час  ожива.  Свято  прийде  своєчасно  в  житті...



Дорогі    друзі!  З  Новим  Роком!  Всього  найкращого  Вам...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020


Чим жінка захищена…

Приємно  бачити  на  пальці  у  жінки  обручку,
Яка  не  тільки  зразок  ювелірного  мистецтва.
За  нею  стоїть  мужчина  -  любий,  ще  і  кращий  друг.
Каблучка  -  дарунок  приємний,  якщо  щастя  цвіте.

Та  жінка,  котра  носить,  знає  сенс  не  тільки  ціни...
"Люблю"  -  твердять  очі  добрі  і  не  забуті  в  житті.
І  скільки  милих  її  рис  вже  не  знають  тишини,
Це  серце  з  щедрістю  улад  і  любов  на  висоті.

Зорить  увись  врода  чарівна,  слів  кращих  не  знайти.
Тож  мужчина  поруч  справжній,  то  ж  жінка  захищена.
Премудра  мова  наша  красу  навчає  берегти.
Високе  палахтіння,  трепет  серця  всім  прихильні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020


Хаос творінь

У  цьому  житті  звершуються  багато  злочинних  вчинків.
Невинні  страждають,  кривдники  виходять  сухими  з  води.
Однак,  це  є  буття  і  не  кінець  життя  в  його  глибинах.
Оскільки  зло,  яке  чинять  люди,  переживає  плоди...

Усе  впливає  на  судьби  наших  поколінь,  несе  шкоду.
Сукупні  наслідки  кожного  зла  не  будуть  оцінені,
Бо  механізм  позбавлений  моральності  гнівить  природу.
Не  ціне  меншою  мірою  людину  -    хаоса  творінь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020


Серце вражене

Масу  проблем  створює  стратегія  владної  людини
У  пдтримці  існування  України  і  її  народу.
Ось  чому  нема  вражаючих  успіхів  у  Батьківщини.
Спільним  горем  серце  вражене  -  Земля  ножами  проймана.

А  корона  віддана  норовливій  і  слабкій  людині...
Помилки  неминучі.  Вже  нитками  наструнилось  життя.
Крок  такий  суперечить  спокою,  стабільності  і  нині...
Це  ганебне  зрадництво  від  нашого  німого  забуття!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020


Ведуть знання в даль

З  виходом  кораблів  та  вітрил  людина  долає  віддаль.
Навчилася  використовувати  силу  вітру  і  хвиль,
Які  дали  змогу  їй  досліджувати  світ  незвіданий.
Ці  й  інші  проекти  вершили  підкорення  стихійних  сил.

Дбайливі  ставлення  показали  велич  людського  духу.
Вони  були  пов*язані  з  колосальними  ризиками,
Ціною  нескінченних  страждань,  прогреса  й  науки  руху,
Не  зліченої  кількості  людських  життів  і  зламаних  крил.

І  користь  цих  перемог  для  всього  людства  переважує
Та  виправдовує  пережиті  людьми  муки  й  страждання.
Ведуть  знання  мене  в  даль  минулих  років,  де  хтось  мандрував.
Їх  імена  незабутні  були  й  правда  була  молода...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020


Хвороби козир

Болісні  відчуття  з  проявами  в  житті  не  без  жартів...
Знаємо  ми  і  захисні  реакції  організму.
Випадково  Ви  зачіпаєте  пальцем  лезо  ножа,-
Інстинктивно  відсмикуєте  руку  швидко  і  ніжно.

Попереджує  нас  цей  рух  більш  серйозне  ушкодження...
Ви,  відчули  біль  у  грудях  і  нічим  дихати  стає  -
Це  сигнал  порушення  роботи  Соr  -  хвороби  козир.
Біль  цей  служить  людині  завжди  на  благо.  Правда  тут  є...

Страх  болю  також  може  відігравати  роль  захисну.
Боячись  обпектися,  страхуємось  усі  від  вогню.
Страх  заразитися  вірусом  -  не  без  тривог  нудитись.
Людям,  наче  він  приносить  добро,  в  забутті  день  по  дню...

(Cor  -  латин.  сл.-  серце)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020


Простуй собі дорогу

Тут  твій  подих  і  від  порога  -  стежина  твоя.
Мабуть,  є  два  виду  старості  на  нашій  землі.
Люди  швидко  старіють  за  благо,  за  честь  свою
І  хворіють  дуже  часто,  особливо  в  селі.

Очі  в  них  тьмяніють  і  неприємними  стають.
Люди  здаються  безперспективними,  слабкими...
Марно  від  них  чекати  сплеск  у  житті,  мов  тліють.
Інтелектуальна  активність  для  них  вже  екстрим.

Інший  вид  старості  тривожний  для  влади  й  нині.
Це  бадьора,  активна,  продуктивна  істота.
Вік  розквітає,  енергія  не  падає  ниць.
Серце  б*є  в  груди  сміливо,  любов,  наче  цнота...

Люди  сповнені  творчих  сил  неспокійні  в  думках,
Бо  закохані  в  життя,  в  природу.  Б*ють  тривогу...
Наше  здоров*я  у  наших  працьовитих  руках.
Як  казали  в  давнину,-  простуй  собі  дорогу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020


Людина - іскра у вогні

Діагностуємо  причину  хвороби  суспільства,
Запитуємо  ми  себе  про  моральність,  культуру,
Про  вірус,інфекції,  вакцину  і  -  підлість...
Життя  і  наукові  аргументи  не  фурія!

Усі  бачимо  розбещеність  людської  натури...
Проблеми  наші  не  тільки  подолати  симптоми!
Людина  -  іскра  у  вогні.  Це  наш  не  останній  тур.
Вижити,  жити...  Завдання  полягається  в  цьому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020


Змінити - не просто

Жодних  сумнівів  немає,-  зростає  в  людях  порочне...
Нам  достатньо  і  короткого  екскурсу  в  історію.
Без  тривалого  життя  ми  бачимо    в  суспільстві  розлад...
Поведінка  людини  обтяжена,  покривджена  тобто.

Пальчиком  іконним  не  злякати,  змінити  -  не  просто.
Вибухи  дикунства,  вбивства  людей  -  незабутня  біда.
Нерозумна  поведінка  кожного  з  нас  має  прояв.
Зло  підриває  погоду,  руйнує  життя,  календар...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020


Має світло…

Усі  повинні  думати,  планувати  і  працювати.
Тут  виникає  проблема  -  ждати  звісток  про  людську  долю...
Терпіти  чи    жертвувати  собою,  жити  чи  вмирати.
І  постає  питання  перед  кожним,  шукаючи  волю...

Нам  совість  підказує  -  моральний  закон  більше  не  діє.
Кінцева  надія  для  планети  -    це  воскресіння  Хреста.
Відновлення  Всесвіту,  одночасно  правдивості  зріє,
І  відповідь  на  питання  про  призначення  сенса  життя...

Щоб  відновити  природу,  людину  до  доброї  слави...
Є  Воскресіння  Ісуса,  як  зразком  відновлення  світу.
Це  розвиток  душі,  характеру  істоти,  майже  держави.
Любити  Бога  -  надія  в  будь-якому  житті  має  світло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020


Всім потрібна доброта

Якщо  ти  людина  нормальна,  то  не  втрачай  вранішний  світ.
Умийся  світлоносною  росою  своєї  совісті.
Поглянь,  що  робиться  в  країні...  У  влади  спіткань  буйноцвіт.
Ти  розумом  справжньої  правди  себе  оціни  без  схову...

У  кожної  істоти  є  те,  за  що  варто  поважати.
Його  і  треба  помічати,  тоді  змінеться  ставлення,
Відношення  до  людей.  І  не  стануть  за  Вас  забувати.
Прості,  мов  дихання,  оці  слова.  Всім  потрібна  доброта...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020


Де оживає море…

Удвічі  Марс  менший  від  колиски  найвищої  проби.
Тривалість  доби  приблизно  така  ж,  як  на  нашій  Землі...
І  майже  так  само  змінюються  усі  пори  року.
Одначе  на  Марсі  набагато  суровіший  клімат.

Планета,  мабуть,  у  півтора  рази  далі  від  Сонця.
Одержує  променів  значно  менше  світла  і  тепла.
Та  атмосфера  дуже  розріджена,  бо  прозорий  сорт.
Овіяна,  гола,  холодна  планета  живе  без  зла.

Яка  погано  затримує,  держить  потрібне  тепло.
Колись  назвали  її  ім*ям  Бога  війни  без  прикрас.
Одіта  в  багряну  опанчу,  вона  жде  добре  слово...
На  всіх  наріччях  світу  планета  Марс  кличе  знано  нас.

Багато  таємниць  і  загадок  космос  несе  в  собі,
Як  фантастичний  Всесвіт,  у  якому  ми  всі  живемо.
Підносить  з  глибин  на  висоту,  коли  життя  в  боротьбі
І  в  невідомість  несе  вода,  де  оживає  море...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020


У зоні бешкету

Море  тихе,  але  не  спить,  наче  скоро  спалахне...
Біля  берега  воно  зеленкувате  і  сумне.
За  греблями  чорне,а  далі  синє  та  голубе.
Біля  самого  обрію  -  блакитне.  Чути  белькіт...

Море  по-дитячому  ласкаве,  коли  спокійне.
І  яке  ж  воно  грізне  у  рифах,футах  під  кілєм.
...Всі  вітри  скаламутять  маси  води,  грає  піна.
Все  стає  сірого  кольору  у  знаному  співі:

Небо  та  водяні  громади  і  кудлаті  хмари.
Вітер  холодний  зриває  тьму.  Іде  час  примарний...
Чути  тільки  гуркіт,  шум,  щось  наступає  на  берег.
Море  запінилось,  мов  кипить  у  зоні  бешкету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020


Треба не тільки вірить

Імперії  приходять  і  відходять  -  розпиляються  в  мить.
Народи,  етнічні  групи  об*єднуються,  щоби  дружить.
І  розпадаються  знов  та  з  роками  шукають  єднання.
Несходжені  дороги  біжать  поколінь,  куди  -  ніхто  не  зна...

Періоди  розквіту  та  занепаду  мають  культури.
Віки  заховані  в  мовчазність  руїн,  світ  у  силі  тупо.
Проте  окрема  людина  була  і  так  залишається
Тією  складовою  частиною  людства,  в  тілі  -  душа...

Держави,  народи  в  певному  сенсі  дивне  утворення.
Туманом  повитий  цілий  світ.  Жива  Земля  вся  в  тривозі.
Історія  давала  та  дає  прикладів  нам  багато,
Як  люди  стають  одержимими  владою  зрадниками.

При  цьому  їх  зовсім  не  хвилює  бідність  і  спустошення.
Біду  і  зло  жадоба  влади  несе    сотням  тисяч  істот.
Війна  оселитись  бажає  тепер  у  країні  на  вік...
Щоб  зникло  в  Україні  негоже,  треба  не  тільки  вірить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020


Світ самодурства

Збурена  сторона  людської  натури  бере  гору.
Зростає  злочинності  рівень,  немов  зло  хтось  кришує.
Товстосуми  впевнені  у  своїй  правоті  в  цю  пору...
Скільки  провин  зникають  безкарними,  знає  і  шулер.

Рамки  закону  в  багні,  система  стримування  дута.
Норми  моральні  в  п*янім  хмелю.  Це  розбещеність  свідчить.
Жадібність  і    егоїзм  породжують  світ  самодурства.
Впевненість,  що  багатим  дозволено  все  -  не  відповідь!

Зло  властиве  людській  природі.  Мудрий  його    здолає.
Вирішення  проблем  неможливе  без  правди  втручання.
Мир,  безпека,  єдність,  демократія  дишуть  на  ладан.
Ми    надіями  сягаєм  простих  висот  небес  звичайних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020


Знову зрада

Болісний  досвід  страждання  людини  і  породження  зла  -
Спроба  визначення  найкращого  управління  в  державі.
Звідки  і  випливає  маса  питань...  Нас  куди  привела?
Віддалася  влада  спокусі  грошей.  Завелася  жаба.

Божа  істота  вступила  у  світову  банду  злочинців.
Всі  чиновники  втягнуті  в  жорстоку  політику  влади.
І  псевдопатріотична  пропаганда  скрізь  -  вбивати  вчись.
Стоячи  над  свіжою  могилою  "матері"  знов-  зрада!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020


Хоч невгамовні муки

Кому  потрібний  сьогоднішний  хаос  і  злочинність  ,  грабіж,
Тарифи  страшні,  зарплати  скудні,  згвалтовані  пенсії.
Немовби  гриби,  скрізь  зростає  наших  депутатів  бізнес.
Силовикам  виділяють  гроші  великі  -  захисту  сенс.

Господарі  справжні  владарюють  до  висот  Батьківщини.
У  кожній  нормальній  людині  живе  любов  до  Вітчизни.
Усі  відчувають  відповідальність  за  щастя  країни
І  кличуть  народ  до  радісних  звершень  без  відгуків  грізних.

Хтозна...Люди,  не  спішить  вже  сплести  вінком  в  колосся  руки.
Не  буде  мить  розлуки,  коли  побачим  ми  світ  науки.
...Не  відступать,  не  боятись  грому,  хоч  невгамовні  муки.
Так,  я  чарую  свіжістю  людей,  не  терплю  темні  звуки...

Країно!  Я  схиляю  перед  тобою  низько  голову...
Стою  на  колінах  перед  прахом  батьків,  прадідів  наших.
Почуйте  громадяни.  Це  не  зітхання.  Це  правди  голос.
Невже  Ви  не  бачите  розбрат,  лихо,  знищення  нації?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020


Бути кращим у світі він годен

Наче  щойно  приплив  із  минулого  до  берега  човен,
Де  віки  спливають  на  хвилях  Дніпра  і  б*ються  об  нього.
Гордо  стоять  на  човні  три  брати  і  сестра  чорноброва.
Владним  рухом  показує  Кий  на  місто  владне  і  строге...

Щек  -  мудрий  полководець.  Лук,  стріли  свідчать  захист  і  силу.
Будівничий  Хорив  тримає  сокиру  в  руці  для  миру.
Він  вдивляється  в  гори    -  стоїть  споруджений  красень  "сивий",
Дідуган,  не  старіючий  лицар,  квітуче  місто  миле...

Ось  стоїть  на  березі  Дніпра  велике  місто-Київ
По  той  бік  ріки  берег  низький,  по  другий  -  високі  гори,
Променисті  міста,  чисті  хвилі  і  голубінь  на  віки,
Зорі  ясні,  дух  слави...  Бути  кращим  у  світі  він  годен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020


Час не зупинити

Час  не  зупинити,  він  як  дихання  чогось  святого.
Чим  охочніше  змолоду  його  ти  вбивав  у  житті,
Тим  гостріше  відчуєш  потім  у  ритмах  серця  свого.
Ти  замислись,  чи  правильно  витрачаєш  сили  в  путі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020


Зло зайнялось з гніву

Україна  в  путах  тяжких  завжди  билася  в  минулому,
Мов  народжена  орлиця  для  сміливого  польоту.
...Вистояла  в  суворій  борні,  сліз  материнських  зачерпнув.
Вороги  палили  крила,  очі  заливали  сльози...

Із  століття  в  століття  країні  не  давали  спокою
Війни,  пожарища...  -Пораду,  свободу  не  зрозумів.
В  душах  зрадників  горить  віхолой  пекло  та  ще,  з  попилом.
Осідають  кам*яні  склепіння...  Зло  зайнялось  з  гніву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020


Живи, будь мудрішим

Людино!  Ти  спробуй  не  наїхати,  а  поступитися.
Не  захопити,  не  обікрасти  когось,  а  віддати...
Та  не  сховати  і  не  надкусити,  а  поділитися.
Не  розірвати,  а  склеїти,  тісним  вузлом  з*єднати.

Не  показати  кулак,  принизити,  а  подати  руку.
Не  завдавати  болю,  не  кричати,  а  вислухати...
Ти  спробуй  ,  побачиш,  як  хором  озвуться  всі  твої  друзі.
Ці  добрі  вчинки  зігріють  серце  твоє  гордовите.

Життя  сповнено  несподіванок,  навіть  випадковостей.
Так  що  не  роби  іншому,  -чого  не  хотів  би  собі.
Бо  все  одно  вчинки  вернуться  бумерангом,  стануть  комом...
Живи,  будь  мудрішим...  Цей  світ  належить  не  тільки  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020


Багато остиглих слідів

Людські  серця  сповнюються  священним  трепетом  зайвим,
Коли  переступаємо  пороги  джерел  культури.
Проходимо  в  урочистому  мовчанні  їх  залами,
Де  зберігаються  священні  реліквії  з  натури.

Які  розповідають  про  далекі,  давні  вогнища,
Про  перші  поселення,  про  славні  подвиги  пращурів,
Про  давніх  гончарів,  хліборобів,  зброярів,  воїнів.
Не  воскресить  минулий  час,  як  сльози  розгублених  фраз.

Сама  мати-земля  розкриває  для  нас  своє  лоно.
Показує  мечі  й  рала,  луки  й  стріли,  серпи  й  сокири.
Вже  скільки  стежок  слалося  та  щось  зосталося,  зійшло,
Де  не  по  добрій  волі  -  по  неволі  не  тримався  мир...

Пригашені  подій  вогні...В  землі  заховані  віки.
У  спіненій  хвилі  були  східно  -  слов*янські  племена.
Багато  остиглих  слідів  та  вільні,  глибокі  думки.
Нам  до  вподоби  пошук.  Хіба  потрібна  клята  війна?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020


Із часу в час

І  скільки  ж  слів  у  сучасній  рідній  українській  мові?
Заспокойтесь,  та  навіть  чоло  не  морщіть  задумливо.
На  це  питання  ніхто  не  відповість.  Не  думайте-
Ні  академік,  ні  мовознавець,  ні  вчитель  чудовий...

Ніхто!  Мова  формується  протягом  сонячних  віків,
Бо  кожне  покоління  збагачувало  її  красу,
Передавало  могутній  скарб  нащадкам  із  часу  в  час.
Хіба  можливо  порахувати  всі  слова  -  звуків  вплив?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020


Там живуть надії

"Хворих"  людей  породжує  хвора  й  здорова  культура.
Чи  буде  порочна  природа  людини  подолана?
Може,  людство  вже  приречене  йти  дорогою  тупо,
По  якій  рухалось    так  протягом  історії  довго...

Запитаймо  себе:"І  звідкіля  причина  хвороби,
Та  симптоми  зла  в  духовному  організмі  істоти".
Не  реакція  це  на  інфекцію  великих  грошей.
Це  дефект  задатків,  здібностей  людини.  Він  поточний...

Простір  моралі  не  зніметься  і  зі  смертю  істоти.
Кожній  людині  все  ж  доведеться  стати  перед  Судом.
На  якому  вона  звітуватиме  Богу  стоячи.
Жаром  совісті  палає  покарання...  Муки  довгі.

Дику  ніч  розвіє  звіт  і  зжене  байдужий  смерті  жах,
Щоб  життя  всміхалося  чарівно  для  добрих,  чесних  дій.
Лиш  під  променем  добра,  щоб  виступали  сльози  на  очах.
Ніби  зорі,  звуть  слова:  "Де  правда,  там  живуть  надії".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020


Пандемія і криза…

Зникло  уявлення,  що  правильно,  що  неправильно.
Перекреслена  мораль.  Знищення  свого  народу...
Демократія  в  країні  -  шляхом  сили  різних  справ.
Ситуація  поклала  край  на  людській  свободі.

Тут  несправедливість  інститутів  влади  на  виду.
Аномалії,  проблеми,  очевидні  помилки...
Елемент  довіри  в  Україні,  лиш  несе  біду.
Починати  ми  вже  повинні  з  чогось  не  з  під  руки...

Батьківщина  на  межі  монетарної  бідності.
В  колапсі  політичний  цикл.  Пандемія  і  криза...
Уряд  далекий  від  європейського  рівня  гідності,
В  нас  відсутність  верховенства  права,  знов  життю  ризик.

Наші  страждання,  утиски  і  небезпека,  війна.
Рабського  тління  темінь  життя  совість  не  збереже.
Справ  сповна,  щоб  наш  народ  нерозривно  поєднати.
Україно...  Могуття  твоє  дихать  повинно  без  меж!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020


"Гроза " бере розбіг

Невеличка,  тоненька  синя  книжка  -  зіткана  основа.
На  обкладенці  написані    тверді  літери    країни.
Поспішаючи  гортаю  вже  сторінки,  шепочу  мовно...
І  в  моїй  уяві  постає  наше  все  життя  до  нині.

Боягудство,  як  і  брехня  головні  вороги  людини.
Хто  керує  державою?  Де  наші  обов*язки,  права?
Куди  не  глянь,  кожної  статті  загублені  навіть  сліди.
Конституція  країни  -  відповадальність,  а  ні-слова...

Символом  праці  і  доброти  істоті  вона  на  завжди.
Вросла  правда  її  в  долю  світову  чесноті  людини.
Ниви  повиті  красою  чують  це  у  помиті  сльоти...
Непохитність  і  щедрість  є  премудрість  не  тільки  хвилини.

Бережно  книгу  читайте  розумну  від  букви  до  букви.
Любі  поети  тримайте  в  руці  твердо  правдиве  перо.
В  цьому  Ваша  чесність  вірності  щастю,  навіть-гордість  буйна.
Ваша  рука  допоможе  у  скруті.  "  Гроза"  бере  розбіг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020


У земній турботі

Хліб...Не  без  нього  починається  кожний  наш  день.
Калачі,  печиво,  пироги  і  паляниця.
Щастя  наше  -  шматок  свіжого  хліба  щоденно.
Святість  і  пошану  потребують  наші  ниви.

Скибка  нашого  хліба  -  праця,  наука,  мрія.
Суть  її  дорога  і  ціни  практично  нема.
У  земній  турботі  в  колоскові  зерна  зрілі.
Каші  і  макарони,  мабуть  смачні  не  дарма.

Недаремно  кажуть:"Наш  хліб  усьому  голова".
Пам*ятай...Відколи  світ  осяяна  завжди  честь.
Бо  душа  землі  живе  у  хлібі,  в  степу  -    дива...
Бачиш  хвилі.  Глянь,  яка  пшениця.  Росте  на  чесність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020


Повторитись не повинно

Тиша...  Схвильовано  палає  вічний  вогонь.
Вітер  схлипує  в  меморіальному  парку.
Пам*ятник  жертвам  бомбардування  вагомий.
Голосить  протяжний,  колючий  дзвін  в  час  лампад...

Він  звучить,  як  набат  невпинний  Хіросіми,
Як  тривожне  нагадування  про  минуле...
Це  печальний  гул,  поклик  густий,  не  сіяний.
Повторитись  не  повинно!  Спомин  понурий.

Людства  проблема  -  проблема  війни  і  миру.
Пам*ять  знає  про  жахи  атомного  вибуху
І  вона  не  тьманить,  як  і  любові  миті,
Щоб  майбутній  день  не  погас  і  Бога  витвір...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020


Це знак скорботи

Час  не  милував  Хіросіму.  В  пам*яті  закарбувався  страх.
Скинута  на  місто  уранова  бомба  "Малюк"  -  це  смерть  і  жах.
Тут  не  ясними  днинами  відмічені  залишились  сліди.
Глянь  -  навічно  на  камені  дивно  помічена  тінь  людини...

Вже  минуло,  по  суті  пів  віку.  Тінь  є,  а  плоті  немає.
Образ  цей  не  блідне.  Це  знак  скорботи,  народ  не  забуває.
Чи  загубила  вона  тінь  свою,  як  у  тій  відомій  казці?
"Ні,  цієї  істоти  взагалі  немає"  -  нам  каже  камінь.

Бо  згоріла  вона  від  атомного  вибуху  у  час  війни.
Плаче  дзвоник  сумовито  під  дугою,  десь  у  далині.
Тінь  пережила  людину  -  віщає  нам  вже  кожна  година.
У  тривозі  світ  -  людей  з*єднати  неможливо  воєдино...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020


Вона нам не потрібна

Істота  зневажає  чуже  життя  -  це  не  тільки  війна...
Сьогодні  впевнено  лунають  слова:  "Вона  нам  не  потрібна!"
Землі  дайте  миру  для  щастя  й  добра.  Це  її  доля  рідна.
Планета  постійний  свідок  злочинів  шкурних...Все  бачить  вона.

Багато  мільйонів  років  створювала  людину  природа.
Цю  творчу  діяльність  справжні  люди  повинні  всі  поважати.
Тепер  вона  ображена  на  нас...Світ  не  треба  руйнувати.
І  відповість  за  це  людина,  навіть  ще  і  ненароджена...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020


Унікальний період душі

Наша  Вітчизна-  це  земля  нашого  дитинства,
Острів  наших  славних  мрій,  де  сонце  сяє  пишно,
Де  озера  перших  відкритів  і  шкільні  мости,
Сльози  почуттів,  перший  біль,  що  думки  колише.


Всі  шкільні  роки  -  унікальний  період  душі,
Як  єднання  в  одностайності,  дружбі,  в  любові.
Мають  один  клопіт  і  знання  небезгрішні..
Дбають  за  тебе  батьки.  Лиш  вчися,  будь  готовим...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020


Це хвороба не хвилин

ХлІбом-сіллю  із  біди  ми  всіх  друзів  завжди  виручали.
Жили  мирно  і  йшли  назустріч  щастю  сонячного  дня.
Все  намарне!  Заміри  з*явились  свого  безталання...
Ласий,  вкрадений  шматок  -  буря  злюча,  тягне  всіх  до  дна.

...Рік  таврований  -  зими  кінець.  Онімів  скелястий  вал...
Край  морських  прибоїв,  окрадений  чарівний  сонця  рай.
Темрява,  безодня,  багато  сліз  і  мук  -  часу  інтервал.
Та  пошарпаний  наш  стяг  -  анексування  Криму,  як  крам...

Світ  трухлявий.  Де  інформаційний  простір  суттєвих  змін?
Справа  честі...  В  країні  владні  люди  -  бич  беззаконня.
Під  п*ятою  кривди  їх  війна...  Це  хвороба  не  хвилин.
На  межі  смерті  і  життя  спільне  горе.  Нам  не  користь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020


Сумні ці знаки

Всесвіт...Один  суттєвий  факт  -  на  землі  людей  роздавить  зло.
Смерть  бажає  білий  світ  придбати,  плине  хвиля  штормова.
І  без  голосів  людських  вінець  вона  одіне  на  чоло..
Наче  зараз  бачу  темінь  ранку...  Чи  дойдуть  мої  слова?

Тут  питання  виникає:  "Як  і  ким  створений  Всесвіт  наш?
І  коли  завершиться  спалах  цього  світу  існування?"
Вже  останній  остигає  жар  природи...  Сумні  ці  знаки.
Срамота  Вам,  люди,  бо  чую  я  Ваших  батьків  ридання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020


Бере розбіг

Спроба  погратися  в  богів  перешла  на  тиранів.
Розшифровка  генетичного  коду  -  праця  думок.
Скритий  страх  за  майбутнє.  В  правді  лише  є  порада.
Бо  людині  зміна  генома,  наче,  сажений  крок....

Термінова  необхідність  прозріння  не  зникає.
Наслідки  непередбачені  і  це  більше  ніж  гріх.
Нагляд  високий  над  людством.  Злу  час  дозволяє.
Наймогунійший  інструмент  влади    бере  розбіг...

А  спочатку  були  високі  святі  пориванння.
Нас  життя  вимагає  -  контроль  за  вченими    світу.
Хоч  морально  ,духовно,  етично,а  ні  зітханням...
Інтелект  людський,  нові  технології  йдуть  на  зліт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020


Біль не перший

Сьогодні  гріх  людський  подібний  до  сильної  бактерії.
Він  теж  зазнав  мутації,  став  лютим,  дужим,  небезпечним.
Чим  більш  його  в  людині,  тим  зухвало  поглинає  темінь.
Прихований  у  серці  гріх  несе  біду  і  біль  не  перший...

По-різному  використовують  свободу  наші  люди.
Відповідальність  за  вчинений  вибір  істотою  хитка.
Закон,  мов  весло  без  човна.  Корупція  збурена  всюди.
Підкралось  повзуче  коріння...  Холодіє  в  грудях  камінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020


Людина загубила себе

Хоч  мова  народу  -  це  історія  і  почуття,
Це  голос  життя  кожного  покоління  в  країні
І  справжня  національна  цінність  земного  буття.
Чомусь  лунає  в  нас  не  гучно  це  слово:  "Людина".

Тож  нашим  людям  потрібні  артефакти  культури:
Поезія,  музика  і  драматургія,  кіно...
Людині  це,  як  кисень  для  дихання,  свободі  -  курс,
Душі  -  тепло,  яке  потрібне  вже  кожному  давно.

Сьогодні  в  країні  не  сприяють  цьому  наше  ЗМІ.
До  молоді  не  звичний  голод  приходить  "кисневий".
Нове  покоління  у  смаках  своїх  не  знає  мір.
Воно  вибирає,  що  пропонує  ефір  -  недруг...

І  легко  піддається  маніпуляціям  різним.
Ефір  робить  ідолів  з  них,  мабуть,  зомбує  розум.
А  влада  і  ЗМІ  стоять  на  боці  олігархів  скрізь.
Ось  звідкіля  простує  розпач,  розлад,  розділ,  розмах...

Життя  -  найвище    призначення,  це  творча  дорога...
Людина  загубила  себе  та  збільшилась  злоба.
Час  вносить  свої  корективи  від  мовчання  людського.
Розставим  критерії...  Люде!  Не  дайся  горю,  злу.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020


Іскорка життя жива і нині

Розпечене  залізо  в  горні  дихає  вогнем
І  випускає  те  яскраве  гаряче  світло.
Підвищення  температури  -  колір  спалахне,
Від  темно-червоного  і  до  білого,  звісно...

Спостерігається  таке  ж  саме  із  зірками.
Ці  висновки  роблять  вчені  люди  -  астрономи.
З  глибин  неба  тішать  наш  зір  зірки  кольорами.
Вони  світяться  для  нас  у  красі  своїй  скромній...

В  сузір*ї  Тельця  сяють  зорі  кольором  синім,
А  Бетельгейз  випускає    лиш  колір  червоний.
Можливо  там...  Іскорка  життя  жива  і  нині.
Німе  зоряне  шатро  чарує  нас  тривожно.

В  них  колір  -  це  температура  і  хімічний  склад.
Здається,  в  їх  пізнанні  ми  є  вищими  нараз...
Знайомий  світ  свій  пізнаю,  а  де  суворий  лад?
Щоб  наш  барвистий  день  на  цій  планеті,  ще  не  згас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020


Кінцевий пункт

Люди!  Наше  існування  -  це  не  просто  гра  долі.
Ми,  і  не  історичний  випадковий  сплеск  на  Землі.
Ми  не  бранці  і  ні  жертви  на  дикому  роздолі.
Ми  приходимо  в  цей  світ  ні  за  своїм  бажанням  злі...

І  страждання  наші  безглузді,  тому  декструктивні.
Ми  наділені  розумом,щоб  вирішувати    істину.
Спомин  там,  де  наш  розпочинався  шлях,  а  ні  тирла...
Пережиті  здавна  сподівання  не  здали  іспит.

...Буде  тріумф  справедливості,  буде  знищене  зло.
Люд  буде  звільнений  від  усіх  кайданів  розпусти,
Від  страждань  і  мук,  від  розкладу,  як  справ,  так  і  слова.
Бо  не  каються  люди.  Порожнеча  -  кінцевий  пункт...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020


Душа, як камінь

Гірко  бачити,  що  сталось  і  знати,  що  ще  будуть  втрати...
Смерть  чатує  люд,  не  допомагають  і  розкішні  шати.
Гріш  ціна  будь-яким  словам,  коли  не  видно  праці  влади.
Скільки  біди  у  державі  з  вами,  лицеміри-зрадники.

Невдоволеність  життям  породжують  ці  мінливі  долі.
І  в  людей  незаконних  підстав  під  собою  є  доволі.
Правда  непогрішима  завжди,  коли  є  народ  єдиний.
Кожний  тут  буде  щасливим  настільки,  як  хоче  людина.

Війни  палають,  соціально-зумовлені  реакції...
Підкуп,  брехня  і  злочинність  -  знаряддя  красномовства  фракцій.
Ми,  напевно,  всі  важкі  і  суворі,  бо  душа,  як  камінь.
І  життя,  мов  сон  страшний,  скільки  горя  знається  із  нами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020


Слова, мов тест

Бути  поетом  -  це  порив  думок  і  любов  до  мови,
Вчитися  говорити  письмово  -  скромний  розуму  світ...
Стати  напівпрозорим,  наче  промінь  -  знань  основа.
Вірш  красу  навчає  берегти.  Він,  мов  врочистість  світла.

З  погляду  твору,  одночасно  поет  і  все,  і  ні  що...
Самостійне  мислення  -  звуків  текст,  мова,  логос,  протест.
Де  словесний  лад  творить  диво  тіні  й  світла,  мудре  щось.
Честь  поета  в  слові,  яким  сікти,  пекти...  Слова,  мов  тест!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020


Погода, мов верша

Зовні  до  величних  гір  всі  хмари  купчасті  подібні.
Вкриті  ,  мов  снігом  -  красується  це  природи  творіння.
Зовсім  сиве,  притишене,  осіннє,  а  срібло  дрібне.
В  літі  бабинім  свої  тривоги  і  своє  прозріння.

З  середини  -  хмари  схожі  на  сірий  похмурий  туман.
Та  якими  б  не  були,  це  одна  і  та  ж  речовина.
Випливе  сонце  на  них  дивуватись  і  це  не  обман...
Бачим  дива,  які  дарує  землі  кожна  хмарина.

Незалежно  від  того,  це  чарівні  краплини  води.
Ніби  уперше  вони  нас  кличуть  до  радісних  звершень.
Наша  свідомість  -  мозку  головного  продукт  від  біди.
Відчиняються  двері  і  вікна...  Погода,  мов  верша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020


Більш всього…

Йде  неправильне  ще  застосування  свободи  долі,
Тягне  вона  за  собою  вічні  наслідки  вогневі.
Нами  все  уже  відчуто,  а  сльозина  очі  коле...
Люди  мріють  про    викорінення  зла  і    на  планеті,

Та  не  знають,  що  вони  самі  є  носіями  його.
У  причинах  зла  творіння  загрузло  людство  ще  давно.
Задля  правди  і  звитяг  великих  та  слова  святого
Більш  всього    дружба  потрібна,  а  ні  -  затемнене  вікно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020


За гроші продаються земляки

Свідчить  наше  життя  -  кожний  себе  вважає  нужденним
Та  не  взгоді  з  собою  буття...Росте  егоїзм  що  день.
І  господарем  зирнув  туди-сюди,  ходить  вагомо.
То  знедолить,  то  знеславить,  то  закине  якось  в  гору...

Сила  закону  природи  собі  суперечить  завжди.
Рід  людський  існувати  може  непогано  без  нужди.
І  здається,  де  ще  є  такі  багатства  на  планеті.
Україна.  Народ  дихає  брехнею,  бачить  нелад...

Кожний  так  гарно  говорить  про  співчуття  і  прихильність.
При  народі  навіть  пробує  в  роботі  не  схибити.
Разом  з  тим  людей  плодовито  обманює  і  краде.
Ворожба  вузлом  тисне.  Бідних  доля  у  прірву  веде.

Кривде,  зраджує  людину  брехня,  збиває  з  дороги.
В  більшості  випадків  шкодить  іншій  істоті,  природі...
Розійшлись  у  всіх  шляхи  прямо  то  криво  і-навпрошки.
Вибори  і  кроки...  За  гроші  продаються  земляки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2020