Маг Грінчук

Сторінки (8/703):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

Родився Христос

Настала  ніч.  Припорошило.  Збулося  пророцтво...
Мов  сяйво,  зірка  любові  зійшла  над  Землею
І  білий  Ангел  промовив  про  маля,  його  вроду...
Родилось  Господнє  дитятко  -  бажана  малеча.

До  щирого  серця  тулить  дитя  Богородиця    -
Найвище  земне  її  щастя,  любов,  навіть,  туга.
Розумний  погляд  немовля  обціловує  скромно.
Нема  більш  щасливішого  ніж  Обручника-друга...

Природа  подбала,  прийняла  достойно  малятко.
Відблискують  зорі,  в  потоках  вода  зашуміла.
Над  світом  світла  радість  пролетіла...  Не  спить  Земля.
Туркотіли  голуби,  в  співі  голос  не  жаліли.

Благословіння  Боже  зійшло  на  новородженого,
Його  пресвяту  Матір  Марію,  Йосифа-старця.
Родився  Христос  -  фраза  дивної  сили,  уроча...
Яке  безмежжя  почуттів  і  мрій  та  дум  світанних!

Свята  Різдвяні  -  від  прадідів  наших  добрий  обряд.
Ісуса,  хоч  нелюди  цькували,  він  воскресає...
Тож  він  живий!  Чуєш  дзвони,  хорали?!  Знаю,  ти  рад.
Це  свято  Надії,  Віри,  Любові  всіх  єднає.

Хай  сяє  нам  Різдвяна  зірка  в  щоденній  метушні,
Торкає  промінням  тих,  хто  Благословення  шукає...
З  якого  черпаємо  духовну  наснагу  в  ці  дні,
Яких  свіжість  людей  обвіяла,  в  серце  проника.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022


Тому відчувають…

В  момент  еволюції  -  в  людини  з'явилася  мова
І  завдяки  якій,  складається  світ  взаємодії.
А  він  вже  породжує  і  контролює  емоції  -
Моральні  почуття  людини,  навіть  факти,  події.

У  формуванні  наших  думок,  почуттів,  поведінки
Відіграють  головну  роль  суспільство,  його  стосунки.
Сьогодні  вони  розбещують  людину  без  надії...
Спотворюють  благородну  сутність  її,  де  пасуться.

Тому  відчувають  люди  ненависть,  злобу...  Печуться!
Не  можуть  любити,  зраджують  і  дихають  війною.
Страждають  від  почуття  тривоги,  провини  не  чутно
І  знищують  один  одного,  беруть  у  руки  зброю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2022


Давайте повіримо…

Давайте  повіримо  ми  в  цю  Новорічну  казку,
Яку  люди,  ще  ненароджену,  але  шукали
І  в  доброго  судженого  нам  білого  Ангела...
Це  можливо  назва  чи  безсмертя  роду  людського.

Я  вірю  -  Бог  прислухавсь  до  наших  змужнілих  благань.
Забудуть  люди  планети  іржаво-нацистську  брань.
Помітно  в  світі  -  Господь  благословил  святкову  ніч
І  Землю,  воду,  небо  блакитне,  щирий  сміх  і,-  Січ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2022


Ти славиш Вітчизну…

Хай  буде  любов  протягом  року  за  поводиря.
І  вірити  у  себе  повинна  кожна  людина,
А  віра  у  Господа  і  в  людей  -  діло  добрих  справ.
Надія,  тож  вже  не  буде  літописом  віднині...

Пророкувати  не  хочеться.  Все  залежить  від  нас.
Бажаю  миру  й  достатку,  злагоди,  більше  добра...
Ми  діти  Землі!  Природа  шепоче  нам  раз  у  раз...
Ти  славиш  Вітчизну,  щасливий  тим  -  час  тебе  обрав!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2022


Платим добре за все…

Хоч  людина  однако  здавна,  мабуть,  не  юна.
Гладить  місяць  її  сивину  біографії,
Зморшки  старечі  з'явились  на  фотографії
Згадує  ,  бадьорим  ,  веселим  молодість  свою.

Із  диктату  часу  вдумливо  вивільняється,
Бо  у  праці  живучи,  як  у  рідній  стихії...
Із  одноманітних  буднів  залишились  мрії.
Хай  в  чорнилі  руса  голова...  Не  змивається.

Ми,  пенсіонери,  сповна  платим  добре  за  все:
За  свої  перемоги  і  вдачу,  і  знахідки
Та  за  втрати  і  сумніви,  і  за  наші  знання.  
Не  на  жарт  диво-дивне,  чому  нас  влада  пасе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2021


Звикнув слух

Чим  зустріне  нас-Землян  наступний  Новий  рік?
Це  питання  не  дає  спокою  багатьом.
Жаль  машини  часу  немає,  ще  не  той  вік.
Виглядаємо  добру  годину  без  втоми...

Є  традиція  у  нас  -"Моя  хата  з  краю".
Звикнув  слух...Бринить  струна,  лише  одна-одна.
Домовляються  нині  і  крайніх  шукають
Ворожнеча  людська  і  зрада,  як  звірина.

Час  іде...Планета  зустрічає  Новий  рік!
Кожний  народ  має  свої  звичаї,  думи.
Торжествуй,  рітуал!  Ми-люди  схожі  в  час  пік  -
В  ніч  новорічну  бажаєм  усім  лиш  дуже...

І  народам  своїм  -  миру  й  кращого  життя.
Тож  скажи,  яка  добра  брехня  на  екрані!?
Тут  і  усмішка  гарна,  а  які  -  відчуття!
Що  мовчиш?  Наче  побачив  тінь  руйнування.

Нарядили  ми  самі  світ  на  небезпеку.
Надто  багато  вже  нагромаджено  зброї.
Щось  тривожні  дні  і  ночі.  Вільний  цербер-пес.
Люди!  Не  допустим  на  Землі  катастрофи.

З  депутатських  клятв,  знаємо,  мало  що  вийшло.
Підозріло  їх  слухати,  не  час  молитись...
Бачим,  як  вони  слова  афішують  пишно.
Обіцянки  нам  скололи  серця  не  за  мить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2021


Обігрій

Обігрій  держава  раннє  дитинство  дітей.
Освіти  щастя  матерів  і  батьків,  долю,
Щоб  душа  у  вирій  не  вилітала  людей.
Із  руїн  піднімись,  не  торкаючись  болю.

Нині,  однак  мало  добрих  твоїх  побажань.
Тож  потрібні  добрі  діла  і  ласка,  любов...
Лікувати  повинні  за  кошти  держави,
Не  очима  цвісти  та  бажати  здоров'я!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2021


Слава не чужа

Ширилися  звуки,  урочисто  зливаючись  в  залі.
Наростаючи  десь  розлились  під  склепінням  собору.
Так  звучали  навкруги  звуки  органного  хоралу.
Все  довкіл  розпростовувалось  і  піднімалось  вгору.

Сфера  гігантська  -  у  вишину,  і  не  менше  -  в  ширину,
Що  не  охопити  радісним  своїм  тілесним  оком.
Серед  простору  чути  усім  скрипки  мінорну  струну...
Із  величним  азартом  грала  людина  одиноко.

Взято  душею  все  від  ігри.  Тривожать  звуки  днини.
В  зал  сонце  світило...  Променів  сміливий  дотик  плечей.
Це  обличчя...  І  образ  скрипаля  -  риси  Паганіні.
З  лагідною  усмішкою  просвітленість  карих  очей.

Тіло  його  квітло  мужнім  могуттям  в  очах  глядачів.
На  плечах  лежало  блискуче  кучеряве  волосся
І  блакитне  вбрання  огортало  торс.  Скажу:  "Нема  слів."
Впевнена  статура  кумира...  Браво  звучить  і  досі!

У  руках  зі  скрипкою  та  смичком  зріднилася  межа.
Грі  його  скоряється,  наче  все,  і  -  сонячне  сяйво.
...Музики  -  ангел,  від  диявола  -  скрипач.  Слава  не  чужа.
Враження  це  від  гри  Ніколо  Паганіні  не  зайве.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2021


Твої знання…

Каміння  темнуватих  вузеньких  вулиць  бачить  все...
І  дихає  пам'яттю  тих,  хто  жив,  творив  у  місті.
Ціну  знає  потові,  крові  і  кличе  до  себе,
Немов,  щось  хоче  сказати...  Скільки  силу  і  хисту.

Я  знаю  тут  жив  Леонардо  да  Вінчі  -  художник...
Ні,  мабуть,  генієм  винятковим  він  не  був  -  вчений!
Усі  його  знання  базувалися  на  досвіді,
Черпалися  із  життя  в  майстерні,  не  знаючи  ночей.

Знання  добувалися  лише  працею  власних  рук.
Це  правило  було  впродовж  усього  його  життя.
...Опанував  техніку  живопису,  скульптури  -  труд
У  школі  він  флорентійського  художника-митця.

Ось  товстелезне  досьє  на  Леонардо  да  Вінчі...
Його  віть  знання  архітектури,  інженерії.
Тут  прообраз  літака  та  про    "велику  птаху"  звіт
І  моноскрипти  -  найдостовірніший  свідчення  нерв.

Де  творчість  великого  майстра,  талант  художника
І  галузь  знань  мистецтва  вченого,  його  натура...
З  живопису  до  геометрії,  до  оптики  вдовж,
Від  кожної  науки  до  висот  архітектури.

Благословенне  слово  -  труд.  На  Землі  нам  жити  прорік.
Тож  праця  -  краса  і  відкриття,  творчість  і  величність.
Скажу  :  "Розуму  слава  і  мир  тобі,  Земле,  вовік".
Сьогодні  не  славен  наш  труд,  горить  наше  обличчя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2021


Двері зачинені

Загрозу  нещасть  і  хвороб,  болю,  і  смерті  безносої
Несе  українському  народу  бездарна  влада  досі.
Лише  надія  утішає,  надихає  ще  до  тепер.
Побачили  ми  горе,  злочини,  не  тільки  на  папері...

Не  може  зло  й  не  буде  панувати  вічно  і  безкарно.
Звершиться  суд  народний!  Жодних  сумнівів  не  викликає.
Ніхто  не  спасеться  від  гніву  й  кари  матерів  і  батьків.
Прощення  і  милості  двері  зачинені  для  ворогів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2021


Взяти уроки

Тиха  засніженість  дум.  Скована  морозом  наша  земля.
У  стрімкім  рукописі  вітрів  з'явився  зажурений  сніг.
Уявити  новорічний  інтер'єр  без  ялинки  -  лячно.
Скільки  націй  -  стільки  звичаїв,  традицій  і  спільних  доріг...

Стало  за  звичку  чекання  див,  хоч  біля  хати  живе  та...
Наша  зелена  красуня  прибрана  добре.  Жде  Новий  рік.
У  Китаї  -  мандаринове  дерево,  в  Єгипті  -  платан.
В  Індії  -  смаківниця  і  фігове  дерево  -  міфів  крик.

Рік  Новий    всі  в  Японії  пов'язують  із  сакурою.
На  порозі  кожної  домівки  -  символи  щастя,  життя  -
Гілочки  молодої  сосни  і  бамбука.  Чиста  краса.
Відзірковує  із  осель  любов,  вірність  та  їхнє  буття...

Люди  захоплюються  жанром  поезії  вака  -  хоку.
Вдячні  вони  світу  сонця,  казки,  добра  -  розквітнув  миттю.
Мабуть,  багатьом  на  планеті  в  них  треба  взяти  уроки.
...Всі  істоти  Землі  спільні  в  одному  -  словом  -  прагнуть  миру!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2021


Життя стискає страх

Ставлення  людства  до  болю  та  страждання  і  смерті...
Виправдані  чи  вони,  коли  досягнеш  всіх  благ!?
Висновок  -  ні...  Процес  мети  недостойний,  мізерний.
Крок  суперечить  любові.  Життя  стискає  страх.

Сутність  людська  щось  небезпечна  сьогодні  в  природі.
Тому  в  світ  увійшов  принцип  гріха  -  беззаконня.
Викуплення  -  у  руслі  правосуддя  верховодить.
Зблискує  меч  у  жіночій  руці.  Знов  -  прокльони...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021


Чекаєш добрих змін?

Чекаєш  добрих  змін,  мабуть  не  бачиш  своєї  вини!
Крізь  чорну  товщу  землі  спитають  доньки  і  сини...
"Що  ти  зробив,  щоб  онуки  добре    жили,  та  -  без  війни?!"
Що  ж  змусить  тебе  усвідомити  згук  із  далини...

Ніхто,  не  може  залишитись  байдужим,  ще-  повиснуть...
Ніхто  не  пройде  так  спокійно,  через  часи  прийдешні.
Ваш  розум  здавна  закликає  добре  замислитись...
Чому  в  цьому  світі,  мій  друже,  ти  так  ще  бідно  живеш?

Дивись,  народе,  на  світ  своїми  чесними  очима.
Хто  ми  такі:  чи  сущі,  чи  колишні  -  чиї  труди?
Невдасться  земне  буття  тобі  лишити  за  плечима...
Горіти  треба  словом  і  не  залежним,  і  правдивим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021


Це ще не все!

Як  знищити  на  Землі  відчуждення,  ворожість?
Як  досягти  примирення  до  кожного  серця?!
Усі  ми,  без  винятку,  члени  людського  роду,
Який  впав  до  глибоких  пороків...  Це  ще  не  все!

Людина  втратила  гармонію  тіла  й  духа.
Народ  -  жертва  обману  не  тільки  з  прошлих  років...
Обсіли  нас  законопроекти,  як  ті  мухи...
Судового  розгляду  вимагаєм  не  для  слів.

Час  відповідати  всім  чинушам,  депутатам,
Експрезидентам...  Вже  настала  черга  і  тобі...
Цей  ваш  законопроект(41-42)  -  злочин  ситої  "знаті".
В  багні  вже  уряд.  Влада  народна  з  давна  в  ганьбі.

Чинити  будем  чесний  суд!  Залишимось  людьми.
Довіку  будуть  інші  знати...-  Царем  -  не  стати!
Це  доказове  і  з  чистим  розумом  -  щомиті.
Роками  мірять  треба  держави  й  наші  втрати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021


Людина втрачає

Час  пропаганди  любить  почування  людини...
Емоції  проникають  будь-  кому  в  голову.
Повтор,  ...кадр  і  вони  -  наріжне  зрадників  днини.
Культура  має  символьний  характер  і  голос.

І  з  нею  спілкування  починається  з  мови.
Вона  не  можлива  без  мислення  і  поваги.
Пізнання  суті  життя  не  доступне  без  слова...
У  слові  діяння,  всі  думи  і  сподівання.

Сьогодні  мова  і  мислення  -  це  відеоряд.
Його  склад  -  о́брази,  тож  зростають  емоції,
Які  створюють  колективну  пам'ять  усіх  зрад.
Всі  навантаження  на  розум  людини  -  змова.

Публічний  медійний  майданчик    буття-  це  екран,
Де  виступають  продажні  експерти-  кричалки.
Людина  втрачає  всю  здатність  правди  майдана.
І  примітивність  матеріалів  знову  чахне.

Поширюють  фальші  факти,  притримують  справжні,
Цвітуть  фейкові  сайти,  статі  -  стиснюють  горло.
І  соціальна  медіа,  вікіпедія  разом.
Із  цим  контактують  політики,тому  го́рнуть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2021


Ми вчимося мислить

Висловлюєм,  пишем  -  на  папері  оселяється  зміст.
Слова  створюють  значення,  стають,  чим  хочемо  -  смислом.
Наш  мовний  запас,  потрібне  слово    -  це  велике  вміння,
Це  найчутливіший  нерв,  безмежжя.  Ми  вчимося  мислить.

Поет  повинен  вдумуватись,  не  шаленіти  словом
І  досконало  знати  призначення  мовних  засобів.
Словесний  лад,  звуків  грім,  рима  -  поезії  основа.
Як  для  мистецтва  культура  рідна,  так  правила    не  зайві.

Одноманітність  -  одні  і  ті  ж  слова,  рядки  не  зрілі
І  смислу  геть  нема  -  це  до  мови  нашій  зневажання.
Я  знаю,  краса  не  має  рівня  -    цінити  треба  скрізь,
Хоч  важко  сіяти  думки,  плекати  їх  -  зникає  жаль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021


Інакше не скажеш

Чому  увага  в  країні  до  народу  зникає?
Турбота  про  нього  не  знайшла  потрібну  дорогу.
Відсутність  атмосфери  чуйності  людей  хитає.
Біда  людська  вже  шле  не  тільки  ворогу  погрозу.

Добро  і  тепло,  ласка  і  щирість  стали  лукаві.
Колись  ці  істини  усвідомівши  панували.
Ми  наче  рідними  були  -  інакше  і  не  скажеш.
Чи  може  мені  наснилось,  що  нас  всіх  обікрали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2021


Продажний дар

Знання  -  це  сила,  найкращий  і  вічний  мозку  інструмент,
Який  був  і  є  незахищеним,    найдорожчий  компонент
Ще  не  на  полі  бою  здійснює  пропаганда  удар.
Політика,  вигода    завжди  нелюдів  продажний  дар..

Масований  вплив  так  змушує  когось  змінити  думку,
Реальність,  свободу.  Крадуть  спалах  честі.  ...Шаліє  глум.
Наш  розум  природний  двигун  вищої  форми  мислення.
Жадоба  віє  всюди.  Уряд  зрадою  себе  сплямив.

Гойдається,  ллє  брехню.  Перед  нами  влада,  наче  вир..
Коли  у  неуцтві  громада  -  не  буде  щастя  й  миру.
Людино!  Твердження  проаналізуй.  Розумом  -  зміркуй.
Живи  на  Майдані,  хоч  не  з  продажним  чолом...  Розкутим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2021


Хто забуває…

Україна!  Це  наша,  живуча  Батьківщина.
Це  Вітчизна  батьків.  Як  батько  й  матір  -  безцінний  дар.
Що  б  не  трапилось  із  тобою  -  знає  причина...
І  куди  б  хай  тебе  не  занесла  доля,  годі  скарг.

Успіхи  твої  чи  невдачі  -  крок  до  причалу...
Ця  країна  була  і  залишається  твоєю
Бо  одержана  разом  вона  з  життям    без  ключа.
Тут  знайоме,  звичайне  і  рідне,  кохане,  своє.

Крізь  роки  ми  несемо  любов  до  свого  краю,
До  куточка,  де  дитиною  тут  побачили  світ.
Той,  хто  забуває,  не  вартий  поваги  й  раю...
Нехтує  він  народом,  тож  і  зрадить.  Живе,  як  кріт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2021


Той не знає…

Хто  не  вміє  і  досі  читати  з  обличчя,
Той  не  знає  багатомовного  русла  життя.
Той  не  побаче  краплю  гірку  на  калині
І  не  загляне  з  душею  у  часи  майбуття.

Де  образа  зникає,  горить  радість  в  очах.
Оживає  цвіт  на  обличчі,  чекає  не  страх...
Не  прихована  посмішка  і  навіть  сльоза.
Більше  не  вкриє  серце  і  тіло  їдка  іржа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2021


Врятуймо майбутнє

Далеке  минуле...Жил  пророк,  реформатор  Ісая.
Чи  довіряв  він  прийдешнім  часам?  ...Ісуса  признає.  
І  в  глибині  й  в  далечі  бачив  він  межу,влади  розчерк.
Критикував  і  вказував  на  тяжкі  людські  пороки.

Предбачив  майбутнє    суспільства  хворобу  невипадково.
Писав,  що  будуть  руки  у  людей  заплямані  кров'ю,
А  пальці  з    душею  підвладні  багатствам,  беззаконню...
І  боязно  стало  Землі.  Життя  з  горем  взято  в  полон.

Ісая  описував  дію  брехні,  спокуси  й  зраду...
Сьогодні  люд  надію  кладе  на  марноту,  на  екран.
Бідою  вагітнює  швидко  і  породжує  злочин...
Хто  відступив  від  Божої  істини,  знову  холоне.

Нема  правосуддя  в  путі  на  стежках  земного  життя.
Тут  мирні  шляхи  невідомі.  Втрачаєм  ми  почуття...
Зростає  соціальний  занепад  і  правда  зникає.
Брехні  ведеться  навмисна  політика...  Не  спадає.

Суди  згадує  пророк,  обвинувачення  нечесні
І  сфабриковані  процеси,  спотворену  правду  й  честь...
Тож  результат  занепаду  -  несправедливість,  насильство.
Врятуймо  майбутнє,  поки  не  припало  серце  гниллю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021


Блукаючи в лісі

Темні  висі  водою  окропили  долину  і  ліс.
Затужила  на  губах  зимнього  дощу  звучна  пісня.
Сипе  небо  густо  і  дзвінко  своє  дрібне  намисто.
В  лісі  дивно,  вітер  тисне,  але  мелодія  чиста.

Із  протяжним  шумом  падають  музикальні  краплини.
При  доторку  землі  оживають  ці  дружні,  родинні...
Сирістю  пропиталось  повітря,  блукаючи  в  лісі.
Лиш  рослини  просили  сніг  у  зими,  не  сльози  чиїсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2021


Зрадники на всіх шляхах

Ми  усі    вже  перебуваємо  під  впливом  екрану
І  під  впливом  свого  менталитету,  скарбів  держави.
Мислячі  люди  чудово  усвідомлюють  її  стан.
...Хтось  пристав  до  чужої  точки  зору,  може  й    ловить  гав.

Нам  відомо:  брехня  їх  накрила  від  голови  до  ніг.
Що  ж  приваблює  вона  усіх  людей  наївних,  дурних.
Не  мине  їх  доля  зла  і  скоріше  всього  -  повесні.
Бо  розгул  безбожний  в  Україні,  у  ярмі  культура.

Тут  лютує  зло,  нещастя,  катастрофи  і  хвороби,
Що  породжує  соціальний,  екологічний  хаос
І  зумовлює  загибель  незлічену  кількість  народу.
Засліпили  гроші  дорогу.  Зрадники  на  всіх  шляхах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021


Зникає гарант

У  просторі  й  часу  розкинувся  Всесвіт  тривожний,
Де  світила  захололі,  дивовижні  об'єкти...
Астероїди,  планети  та  тенети  неволі.
Всі  космічні  обрії  душі,  мабуть,  Бога  проект.

Різні  зірки  -  білі  карлики,  червоні  гіганти.
Стільки  безодні:  квазари,  пульсари,  чорні  діри...
Не  один  світ  тут  загинув.  Землі  зникає  гарант.
Хоч  Всевишньому  вільно,  не  увесь  віддався  ділу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2021


Фальші спів

Скільки  слів  і  мови?  Скільки  сили  і  хисту?!
Стільки  друзів.  Стільки  мислять  багато  сторін.
Хтось  із  букв  складає  рядки  і  пише  з  колін.
Розійшлися  думки,  які  не  мають  смислу...

Чорною  фарбою  змащують  текст  на  папір.
Тиснуть  роботою  преси  великих  грошей,
Де  малює  всю  словесну  красу  іудей
І  одвіку  клює  наші  права  фальші  спів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2021


Ми зобов'язані

Ми  зобов'язані  усім  нашій  безборонній  планеті
До  елементів,  які  складають  тіло  людини  і  світ.
Ми  всі  повинні  природі  за  сонячне  світло  понині
І  за  озоновий  шар  в  пору  атома,  епоху  ракет...

Ми  зобов'язані  нашим  диханням  безмежно  природі.
І  наша  дружба  рушиться  з  нею.  Лишився  згусток  тепла.
...Життя  в  безводній  пустелі,  під  холодним  мереживом  скла.
Хіба  оце  фінал  людського  буття,  де  знищена  врода!

Ми  нестримно,  та  і  бездумно  вичерпуєм  надра  Землі.
Лінійний  прогрес  і    жадібність  людство  ведуть  на  ешафот.
Ми  зараз  вже  на  межі  екологічної  катастрофи,
Бо  хижі  люди  в  погоні  за  владою,  "силою"    стільки  літ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2021


…Бути вільним громадянином

Кожна  людська  істота  будь-якої  національності,
Будь-яких  віку  і  статі,  віри,  навіть    кольору  шкіри
Має  право,  щоб  ставились  до  неї  всі  відповідально.
А  порушень  -  прикладів  багато.  Свідком  стали  розум,  зір.

Почуття  свободи  -  вроджена  цінність,  складова  гідності.
Спроба  відняти  її  -  це  злочин  проти  звання-  Людина,
Котра  має    власне  ім'я  і  свої  особливості,  рід.
Бо  народжена...  І  прагне  бути  вільним  громадянином.

Не  статистика  людина,  навіть  не  засіб  виробництва.
Кожний  її  подих  -  це  життя  повстання  проти  темноти.
Чистим  оком  поглядає  люд  ,  розвиває  душу  в  днині.
Що  миную  я,  минуєш  ти,  і  як  не  думай,  не  крути...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021


Якщо змога

Особистий  інтерес  знову  керує    людьми.
Не  один  факт  приховує  повсякденне  життя.
Це  потреба  в  одязі,  житлі,  насолоді  буття,
А  за  звичай  спонукає  і  шлунок.  Хто  ж  є  ми?

Хто  проливає  кров  людини,  той  проллє  свою.
Убивство  -  це  образа  для  сім'ї  і  для  Бога.
Мій  розум  закликає  усіх  до  діалогу,
Назад  повернутися  до  миру  в  нашім  краю.

Отримавши  владу,  стався  до  усіх  по-людськи.
Цінуй  інших  людей  -  це  честь  і  норма  етики.
Турбота  про  інших  -  це  твій  вищий  авторитет.
Якщо  змога,  передайте  депутатам  рядки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2021


Рішуча мить гряде

Під  неправдою  все  корчиться,  старіє,  в'яне,  сохне  все.
Під    прицілом  люд,  їх    клітини.  Не  гидуються    "вампіри".
Чую,  як  до  кожної  кровини  "  шкіра"-гадина  повзе.
Ціни,  фірми,  корпорації,  банкіри  не  мають  віри.

Неспроможні  оцінювати  люди,  діяти  морально...
Бачу  байдужість,  відсутність  до  співчуття,  духовні    пута.
Вміння  враховувати  становище  іншого  -  зраджено!
Як  перетворити  те,  що  є,  на  те,  що  повинно  бути?!

Розум  виводить  із  природи  речей  ворожнечу  людську.
Владні  не  хочуть  відчути  себе  на  місці  простих  людей.
Осінь...  Тремтять  іуди.  Нашу  силу  розбудили  в  сповитку.
Чесного  залякати  неможливо!  Рішуча  мить  гряде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2021


Єднайся люд

У  світі  часть  людей  зробила  вибір  -  створила  потік  зла,
Який  постійно  розширюється,  навіть  поглиблюється.
І  ці  істоти  прагнуть  стати  величніше    свого  стебла...
Єднайся  люд.  Сурми  в  тривожний  ріг.  У  прах  -  гніздо  "орлине".

Бо  головний  мозок  людини  -  частка  фізичного  миру,
Тому  він  має  змінити  причину  наслідкових  зв'язків.
І  на  жорстоку  систему  всі  змушені  відповісти-Ми!
Осмислені  процеси    лиш  оправдають  мотиви  і  гніву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2021


Звершиться суд під цією блакиттю!

Людино,  ти  вид  механизмів  зі  складених  атомів...
Чомусь    лиш  добре  визнаєш  на  словах  важливість  всього.
Не  захищаєш  твердження,  що  за  зраду  треба  карать.
Де  розумові  здібності?  Земля  засіяна  горем...

Усі  ресурси  країни,  хто  і  куди  витрачає?
...Справедливість  і  об'єктивність.  Згадаємо  про  збитки.
Довірся  щирій  правді  і  слову.  Прийшов  вже  час  меча.
Меча  правосуддя.  Звершиться  суд  під  цією  блакиттю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021


А потім…

Коли  з'явилося  людство,  музика  народилася.
Чи,  може,  і  раніше?  У  світі  вітру  правдивих  слів,
У  щебетанні  птаства,  в  диві  морських  мелодіях  хвиль
Чи  у  весняному  розмаїтті  всіх  квітучих  лугів!?

Та  що  таке  музика?  Чому  вона  захоплює  нас?
Чому  одні  люди  завмирають,  слухаючи  її,
Чутливо  одержують  щастя  і  насолоду  не  раз,
Як  інші  -  не  чули  симфонічного  концерту  й  вві  сні.

Чи  може  треба  мати  особливу  чутливу  душу
Для  надихання  чуйності  серця,  розуміння  звуків.
Мелодія  кожна  має  свій  голос.  Інколи  тужить...
Широку  має  натуру  й  віддані  музиці  руки.

Дослідження  психологів  свідчать,  що  нема  загадки.
Впливаючим  фактом  на  емоційний  стан  людини
Є  музика.  Потім  -  кино,  театр,  література,  сад...
Краса  природи  і  кохання  та  злагода  в  родині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021


Спить дуб у зародку

Жолудь,  ще  не  дерево,  але  потенційний  дуб.
Містить  у  собі  форму  привітного  дерева,
Що  керує  його  розвитком,  щоб  бути  дужим.
Швидкою  причиною  росту  є  життя.  Веде...

Сила  -  в  собі.  Так  було  одвіку,  так  і  буде...
Жолудь  неусвідомлено  хоче  стати  дубом.
...Проросте,  як  паросток  у  світ,  відкрива  судьбу.
І  мою...  Зустрінемось,  коли  поруч  я  пройдусь.

Спить  дуб  у  зародку,    жде  свого  часу  рослина.
Під  вітрами,  сонцем,  дощем  вона  розів'ється,
Викине  листя,  розгорнеться  вся  верховина.
Крона  розляжеться  -  радість  у  вічі  поллється.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2021


Ціна буття

Що  являється  осередком  добра?
Почуття  сорому,  провини,  страху...
Всі  страждання,  врешті  -  смерть  -  ціна  буття.
Тінь  і  морок  навкруги  живе  життя.

Скрупульозне  зважування  "За"  й  "  Проти".
Цей  альтернативний  вибір  робить  рот...
Рішення  приймаються  людиною.
Ось  -  культура,  норми  твого  коріння!.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021


Не тривожить Вас правда прозора…

Серпень  жниварський  золотіє  календарною  судьбою,
Наче  добрим  світом,  духмяним  білим  хлібом  і  собою...
Жовта  шепче  стеблина:  і  ось    прийшли  жнива,  прийшли  жнива.
І  сюркоче  коник:  знов  літові  кінець,  почались  дива...
 

Де  озимини  ​зелена  ніжна  ковдра    поля  накрила.
Легко  на  душі  стає,  навіть    радість  проситься  у  серце.
Лихо  забувається  людське,  та  ні  -  жадібні  ці  рила,
Котрі  годину  виглядають,  щоб  за  кордон  "збагрити"  все...

Серпень...Вільно  дихає  поле.  Влада  дихає  достатком.
Ціни  ростуть.  Течія...  Хапуги  пливуть.  Земля,  ти  чия?
Люди!  Ми  що  до  нестями  безсилі.  Мало  в  державі  втрат!?
Не  тривожить  Вас  правда  прозора  і  шлях  у  вічне  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2021


Вдячна чи мрія

Хлібороби...  Щедро  оспівана  ця  праця  людська.
Кинуте  у  землю  зерно  стає  колосом,  дивом.
Щедра  ниво,  будь  завжди  між  щасливими  щаслива.
Тішить  життя  буйнимі  врунами  "запарка"  така.

Тихо  в  небі,  тихо  в  полі,  бо  урожай  в  коморі.
Стелиться  наступний,  зеленіє,  ділиться  теплом.
Він  чекає  сонця,  людського  догляду,  вологи.
Хочеш  помріяти  -  досить  простору,  як  у  морі.

Від  жниварського  серпня  жде  хлібороба  надія.
Силу  своїх  рук,  натхнення  душі  віддав  він  землі.
І  не  знає  в  думах  своїх  перепочинку  про  хліб.
На  своєму  місці  людина,  та  вдячна  чи  мрія!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021


Повчає мить

Чи  є  там  угорі,  над  нами,  життя  -    не  знаю,
Але    добре  бачу  -  райська  краса  тут  на  Землі.
Травинка,  вицілувана  сонцем,  -  горда  струна
І  легка,  мов  подих,  як  павутиння  -  чутлива...

Вона  спокійно  колишеться  навіть  без  вітру.
Обнявшись  притаїлись  росинки  з  стеблинками,
Поблискують,  наче  сльозинки,  ласкаючи  світ.
Притягує  око,  не  фальш,-  краса  більш,  чим  колись...

Здається,  незримі  ноти  повисли,  ще  дзвенять.
Співають  і  утверджують  усім  право  жити!
Блаженствуй,  людино!  Планета-Земля  -  благодать.
Тож  своєчасне  кожне  чесне  слово.  Повчає  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021


Живе, як віл…

В  чому  причина  хвороби    людського  суспільства?
Зло  на  широкому  руслі  несе  нам  отруту.
Тільки  хтось  до  правди  байдужий  і  живе,  як  віл...
Це  фундаментальний  дефект  нашої  культури.

Впливи  "культурні"  -  це  фактор  головних  злодіянь.
Люди  понині  зраджують  своїй  Батьківщині.
Влада  сіє  всюди...  Народе  ,  відкрий  очі,  глянь!
...Брак  моральної  організації  людини.

Де  та  універсальна  контанта  справедливості?
Розкажи,  солдатику,  не  сердься,  правду  нам.
Ми  почуємо  і  побачимо  майбутнє  з  лиць.
Думаєш  життя  буде  довге-довге,  мов  пам'ять?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2021


Сюрприз

Кілька  днів  тому  ліс  красувався  барвами,
А  сьогодні  стоїть  оголений,  без  параду.
Лиш  дуби  зберегли  своє  пожовкле  вбрання.
Шелестить  під  ногами  килим  осіннього  дня.

Де  там  помітити,  щось  цікаве,  корисне...
Я  не  полінуюсь,  відгорну  цей  жмуток  листя.
Біля  пенька  ждав  сюрприз  -  гриб  естет-опеньок.
Це  останній  з  їстивних  грибів  сезону,  мій  бренд.

Поруч,  щось  приглушено  зарохкало  сиве...
Купа  листя  мовби  ожила  і  розсипалась.
І  посунула...  Збагнути  неважко  -  їжак.
Соромливо,  скрадливо,  показався  боязно  -  жах.

Отрусився,  наставил  голки:  а  ну  торкнись!
Мабуть,  домовляється  востаннє,  мов  поклонивсь,
Скоса  подивився,  невдоволено  чмихнув.
Потоптався,  тихо  задріботів  у  чагарник.

Незабаром  прийдуть  морози  небайдужі.
Непомітно  сховається  він  під  сніг  потужний.
Ліс  засяє  тоді  крижаним  діамантом.
Буде  терпляче  чекати,  та  тихо  дрімати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2021


Від норм відхилились

Руйнівні  форми  діяльності  ,хіть  проявилися,
Як  расизм,війни,  вбивства,  експерименти,  геноцид.
Це  так  звані  гіпертрофії...  Від  норм  відхилились.
Це  абсурдне  панування  генів-вбивць  хворих  видів.

Став  так  своєрідними  раковими  пухлинами,
Розлослися  всі  на  теренах  наших  людських  культур.
Засіб  звільнення  від  них-  Віра  в  ...  ,злагода  в  родині.
Розуміння  здорових  намірів  і  є  -  рятунок!

Керувати  наші  гени  будуть  завжди  на  Землі,
Доки  вони  пов'язані  зі  збереженням  роду.
...Стали  моральним  авторитетом  останніх  століть.
Владні  люди  точать  ніж,  щоб  не  було  миру,  згоди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2021


До спеки думок

Хочу  знати  світ.  Чому  на  сонці  є  "родимі"  плями,
Звідкіля  досконалість  маленьких  пальчиків  немовлят.
І  чому  зоряне  небо  -  втіха  творіння  природи?
Нащо  байдужих  істот  розвелося?  І  що  їх  плодить?

Світ  живий  -  джерело  майстерності  мудрого  розуму.
Це  інстинкт  горлиць,  регулятор  тиску  в  жирафа  мозку...
Механізми  вражають  уяву  своєю  складністю,
Як  клітина  бактерій,  вагою  в  трильйонну  частку  грама.

І  кому  ми  зобов'язані  нашим  диханням,  життям,
Інтелектом,  генетичним  кодом,  ковчегом  майбуття,
Тими  нервовими  зв'язками  у  головному  мозку.
Все  записано  у  наших  клітинах  до  спеки  думок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2021


Хороший гість

Гість  хороший  завжди  своєчасно  приходить.
Ненастирливо  стукає,  дзвонить  у  двері.
...Розважати  себе  не  примушує  сходу,
Всіх  чарує  культурою,  як  гіпнотизер.

Сам  готовий  приділяти  іншим  увагу...
Розповість,  щось  цікаве,  на  чомусь  зіграє.
За  проханням  жінок  і  пісні  заспіває.
Справу  знає  -  горілку  усім  наливає.

Бути  ласкавим,  навіть  веселим  подбає.
Настрій  поганий  не  варто  демонструвати.
Зілля,  як  воду  не  п'є,  та  не  куняє...
Залишає  господарів  вчасно  пенати.

Загадкова  душа  довго  все  пам'ятає.
Руку  зрілої  втоми  вік  кладе  на  плече.
Ставить  місяць  ледь  видимі  лижі...  Світає.
Скрипка  замовкла,  заніміла  віолончель.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2021


Винні!

Знищення  природнього  середовища  в  країні.
Горе...  Забруднюються  ґрунти,  ріки,  атмосфера.
Масові  вирубки  лісів  проводяться  і  нині.
Сратегічні  об'єкти  держави  -  чиясь  "кар'єра".

Геноцид  пенсіонерів  і  незаможних  людей
Та  знешкодження  розвитку  медицини,  освіти...
Меле  дробарка  неучів  "зелень"  і  завтрашний  день.
І  куди  погляд  не  кинь:  обриви  й  обірваний  дріт.

Владні  люди  на  шляху  тяжких  державних  злочинів.
Наслідки  діянь  не  обійдуться  без  покарання.
Пізно  їм  замислюватись,    закон  порушений  злом!
Не  потрібна  таким  система  перевиховання...

Це  навчання  для  інших,  профілактика  злочину!
Вирок  суворий  відповідає  кожній  провині.
Знали  вони,  що  їх  вчинки  суперечать  почесті
І  здійснили  їх  не  мимоволі!  Вдумливо...  Винні!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2021


Продажний слід…

Людино!  Осмисли  в  світі  своє  місце    з  докором
І  усвідом,  що  життя  людське  -  особлива  цінність!
Та  розглядай  його,  як  священне  недоторкане...
Це  не  предмет  чийогось  смаку,  воно  -  не  насіння!

Обман  не  відповідає  тому,  що  є  насправді
І  через  це  підриває  соціальну  безпеку.
Тож,  нестабільність  набула,  наче  наш  ворог  чекав.
Ще  не  нажерлись  чинодрали...Всім  горіти  в  пеклі.

Валютою  приборкувана,  мабуть,  у  них  совість,
І  поведінка  владних  брехунів  нам  про  це  свідчить.
Верховна  Рада...  Ціниться  не  розум  і  не  сором.
Політика  і  бізнесмена  голос!  Продажний  слід...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021


Стануть артефактами

Хоче  хтось  керувати  ритмами  еволюції.
Наші  люди  стають  об'єктами  експериментів
І  свідомо  -  біологічно-годинних  аргументів
Впливом  на  особистість,  інтелект,  поведінку.  Лють...

Потенційний  ефект  доль  генної  інженерії
Перевищує  всі  маштаби  впливу  на  організм.
Тягнеться  за  цим  небезпека  світу,  зміни  гучні...
І  спадає  на  думку,  що  істота,  як  дерево.

Сенс  життя,  моральність,  культура  не  мають  контактів.
Це  останній  тріумф  світського  підходу  людини
Вже  сліпої,  та  позбавленої  долі  тварини.
...Люди  не  будуть  людьми,  а  будуть  артефактами!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2021


Паросток дум…

Існування  людини  у  Всесвіті  -  паросток  дум...
Може,  -  це  просто  гра  долі,  чийсь  лагідний  "струм"?!
Може  випадковий  сплеск  у  космічній  драмі!
Чи  історична  випадковість  життя  "мурахів"?

Ні,  істота  -  факт  фундаментальної  значимості!
Ми,  не  тривіальна  деталь  для  когось  призначена.
Ми  усі  наділені  свідомістю  з  даром  -  жити.
Ми  не  позбавлені  мети  з  честю  справи  вершити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2021


Прагни бути людиною

Знаю,  що  головна  мета  в  житті  сьогодні  і  зараз  -
Розвиток  душі  і  характеру,  ще  -  не  бути  зайвим.
Знову  нам  треба  намагатися  захистити  себе  ,
Діяти  і  реагувати  на  події  під  небом.

Як  би  не  склались  вони,  знешкодьте  лакуз  диявола,
Прагніть  бути  людьми  і  вірте  в  Бога,  та  більше  ніяк.
...Пекла    врата  відкриті,  змінились  обставини  життя.
Із  полону  треба  нам  вийти  і  покласти  край  смертям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021


Люди не воли

Вчуй,  зникла  наша  цілковита  гласність  правди.
Немає  сили  всенароднього  контролю,
Хоч  наш  народ,  ще  не  прощав  нікому  кривди.
...Куди  хилить  вітер,  туди  і  гілля,  і  ствол.

Критичність  у  степу  -  забуте  голе  слово...
Це  мов  забутий  запах  степної  ковили.
Лоскоче  ніздрі  дим  брехні  -  скирти  соломи.
І  хочеш  чи  не  хочеш  -  все  ж  люди  не  воли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2021


Поширилось джерело…

Кому  дозволено  -  нічого  не  заборонено...
Таким  не  існує  меж,  то  ж  не  існує  відносин.
Вони  роблять  злочини,  неправильні  вчинки,  кроки.
Більш  люди  багаті  порушують  простір  і  осуд.

Поширилось  джерело  зла  на  нашій  рідній  землі.
Ми  бачимо  несправедливість  в  політиці  й  бізнесі
З  корупцією,  насильством,  з  убивствами  -  взагалі.
З  моральним  тиском,  геноцидом,  з  радою  Вітчизни.

Породжують  пороки  злобне  самовдоволення.
Характер,  звичаї  і  уявлення  вже  не  Етнос...
Помітно  неозброєним  оком  -  люди  зболені.
Народ  сам  собі  сьогодні  тупо  ламає  хребти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2021


Прислухайся

Обурення  з  приводу  морального  зла  -
Підстава  для  реальності  норми  життя.
Існуюче  -  незвана  проблема  буття.
Це  вроджена  жадоба  вузлом  ожила.

Де  наше  те  реальне  мірило  добра!?
Чому  вмирає  в  потоці  байдужості?
Одні  страждають,  інші  -  радіють  дужче.
Тут  генетична  реплікація  -  не  гра!

Людина  -  не  добра,  не  зла  та  нещадна,
Але  чомусь  сліпа,  земна  і  байдужа.
Прислухайся!  Встань    народе,  з  сльозних  калюж.
Не  жити  нам  із  цими  муками  "щастя".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2021


Не плід уяви

Істина  вирішується  шляхом  сили,  грошей?
Інститути  влади  суперечать  самі  собі.
З    їхніх  шліфовок  немало,  ще  вийшло  "пороші".
Скільки  років  вже  пролетіло  безцільно  в  ганьбі?!

В  закликах  справедливості  і  толерантності
Перекреслена  мораль  і  зникло  уявлення
І  про  те,  що  хороше  й  про  все,  що  не  правильне.
Пагін  -  від  букви  до  букви  не  плід  уяви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2021


Нам треба…

Моральний  занепад  і  зло  охоплює  світ
Усупереч  високому  рівню  освіти,
Цивілізації  і  тямковитих  отар...
Це  що  повернення  до  первинного  стану?

Не  краще  вже  за  тварин  поводяться  люди.
Безладний  спосіб  життя  горе  сіє  всюди.
Нам  не  достатньо  не  красти  і  не  вбивати!
Нам  треба  істоту  будь-яку  поважати.
І  кожний  закон  повинен  духовність  мати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2021


Не дасть рятунку Божий суд

Генетика  суперечить  здоровому  глузду
І  роду  людському  про  непідтвердженість  даних,
Та  не  залежить  від  того,  чи  чуєм  відлуння,
Щоб  зрозуміти  елементи  контрактних  благань.

Чимало  хвороб  вже  має  сучасне  суспільство,
Які  деградацією  людини  зумовлені?!
Проблеми  статевої  моралі,  війн,  насильства...
Злочинність  і  бідність  в  Україні  оновлені.

Нові  фундаментальні  ці  етичні  проблеми.
Пов'язані  тут  з  генною  інженерією,
Із  клонуванням  людини  у  світі  буремнім,
Коли  маса  людей  втратила  норми  планетні...

Істоти  підпадають  під  вплив  інших  теорій.
Ідеї  ростуть  про  те,  що  в  людині  відсутнє...
Увірують  божевільні  й  ситі.  Тиснуть  хором.
Хитнувся  світ.  Тремтить...  Не  дасть  рятунку  Божий  суд!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2021


Люд їй до "балди".

Зрозумійте,  люди,  нас  усіх  стосується  проблема  зла.
Досить  зі  спостеріганнями  впадати  ниць.  Сказ  цей  власний!
Не  продовжуйте  вкладати  в  порочність  світу  внесок  свій.
Репутація  розуму  стогне  і  зникає  відвіку.

Тож  істоті    лакузи  продажні  несуть  лиш  горе  й  шкоду.
Люд  піддався  спокусі  влади,  грошей,  розладдю  свободи.
Наче  ворог  з  нами  поруч,  лютує  серед  нас  щоднини.
Слух  іде:  "  Політика,  торгівля  прагнуть  глибини  війни".

Кожному-по  дозі  і  людина  на  прицілі.  Волі  -  крах.
Панування  скривавіло,  мов  плаха.  Ідуть  закони  прахом.
Легше  інших  розпинати  та  ще,-  накликати  біди.
...В  неуцтві  і  Рада.  Не  думай,  не  крути  люд  їй  до  "балди".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021


Сіяться дні

Світ...Аналізуючи  етичні  норми  і  практики
З  починаючих  принципів  до  спільних  складних  моделей,
Ми  знаходимо  відповіді  у  своїй  Галактиці.
Сіяться  всі  дні  через  сито  на  кожній  "  паралелі".

Визначив  тут  хтось,  що  таке  добре,  а  що  є  погане.
Підкорив  диктату  культуру,  не  для  мудрих  роздумів.
Відобразив  власні  смаки,  пріоритети  на  екрані.
Де  ж  життя  в  мирі  і  злагоді,  наші  простори  без  "гроз"!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


Пожинаєм лаври

Триумф  допитливого  розуму  -  пожинаєм  лаври.
Складання  карти  геному  людини  -  вогонь  світання.
Це  зміна  нуклеотидних  послідовностей  для  блага,
Це  надія  відкриття  нових  способів  лікування.

Так  відкриваючи,  думали  вчені  про  скритність  генів.
...Монополізували  компанії  науковий  факт.
Не  уявити  люди  Вам  про  наслідки  "праці"  вчених.
Глобалізація  торгівлі  владою  сили  не  фарс.

Насильна  вакцинація,  мов  "здоров'я"  компонент.
Чи  може,  -  контроль  над  цінним  природним  матеріалом?
Бажання  "божками"  володіти  світом  взяли  "  патент".
Складні  етичні  колізії  -  загроза  життю!  Аврал...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021


Кожен з нас…

Кожен  з  нас  живе  у  світі  почуттів  і  роздумів
Та  приймає  рішення,  логічно  аналізує  проблеми,
Йде  Чумацьким  шляхом,  йде  у  безпорадну  дорогу
Для  розпізнавання  намірів  і  мотивів  життя  з  мечем.

Кожен  з  нас  усвідомлює,  за  що  переживає.
Формулюючи  проблеми  буття,  мріє  під  зоряним  небом.
Розвиваючи  ідеї,  робить  вибір,  чекає...
Потім  не  знає  спокійних  днів  і  ночей  від  буденних  потреб.

Розум  шепоче:  "Що  ж  ми  маєм?  Лиш  брак  правдивих  слів!?"
На  Землі  зневіра  круком  кряче.  На  душі  безсилля  плодить.
Тягарем  задуха  брови  супить,  залишаючи  слід.
Обсідає  горе  із  висот,  нечисте  діється  в  природі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021


Обов'язки на рівні з правами

За  принципом,  за  результатами
Оцінюється  моральність  людини.
Обов'язки  на  рівні  з  правами...
Вирішують  долі  гроші  понині.

Підхід  людини  до  власних  проблем
Холоне  на  особистих  ресурсах  -
Позбавлений  підтримки  системи...
Різцем  позначив  лиця  вік  похмурий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021


Ознака розуму

Джерело  і  вся  природа  морального  закону
Залишається  предметом  гострої  діскусії.
З  точки  зору  освіти  ми  бачим  погляди  кодла...
Люди  займають  різні  позиції,  їх  не  закути.

І  вони  надзвичайно  важливі  в  житті  людини.
Почуття  справедливості  -  орієнтир  у  світі,
Бо  потворство  і  неподобство,  лише  для  рослини...
Поведінка  -  ознака  розуму  й  зрілості,  віри!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021


Знищені людські почуття

Відповідальні  люди  всі  за  це,  що  робиться  в  природі,
За  стан  трагічний,  у  якому  перебуває  білий  світ.
Тут  заслуговують  обвинувачення  вожді  народів.
Цей  факт  чомусь  впродовж  історії  живе.  Свідки  -  кров  і  піт.

Скрізь  каламутить  зрадницька  ненадійність  влади  в  державах.
Людські  відносини  вже  зазнали  краху  у  сфері  життя.
І  соціальна  нестабільність  свідчить  сьогодні,  хто  що  придбав...
Таємне  завжди  стає  явним.  Знищені  людські  почуття!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021


Як механізм…

Мораль  у  процесі  життя  не  бере  й  участі.
Людина,  врешті  -  решт,-  ніщо  інше  вже,  як  механізм.
Наділений  душею  шмат  матерії  сучої,
Яка  не  знає  цінності  і  у  сивій  далині.

Для  влади  люд  вже  ніщо  інше,  як  добрива  масса.
Чому  життя  новонародженого  немовляти
Таке  бідне,  що  зраджують  рідні:  батько  і  мати.
Та  залишають  на  дорозі,  ідуть  без  оглядки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021


Не ситі очі

Звертаємось  ми  до  аналітичних  питань  про  буття.
Ніхто  не  повинен  мати  влади  над  життям  і  смертю.
Приходимо  ми  в  цей  світ  без  свого  рішення,  без  тями.
Наділені  розумом  розкрити  істину,  замети...

Свободою  волі  наділені,  щоб  вірити  в  правду.
Та  завдяки  чому  виникло  все,  що  нас  оточує...
Куди  не  глянь  -  злоба,  живе  пора  поневірянь  і  брань.
Старе  й  мале  не  дійшло  до  згоди  і  не  ситі  очі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021


Їм не потрібно актів

В  мисленні  -  дефект  людського  розуму,  живе  без  теми.
Та  описує  устрій  Всесвіту  і  його  закони...
Розум  створює  абстрактні  математичні  системи  -
Це  питання  усвідомлення  життя,  його  докору.

Істина  існує,  і  вона  може  бути  відкрита,
Хоч  отримує  натиск  впертих  сьогоднішніх  фактів.
Будучи  реалістом  -  усе  перевірено  світом.
Дуже  важливо  розуміти  -  їм  не  потрібно  актів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021


Зве їх у вирій

Птахи,  звісно,  це  друзі  наші  в  царстві  природи.
На  всій  земній  кулі  їх  живуть  багато  видів.
Від  Арктики  до  Антарктиди  кожний  має  вроду.
Планида  повертає  й  знову  зве  їх  у  вирій...

Збіднів  би,  мабуть,  світ  без  співу  солов'їного.
Збідніло  б  горде  серце  і  людини  й  щось  іще...
Пісні  чарують  слух  та  ласкає  душу  інше...
Находить  глибину  її,  несе  журливий  щем.

Птахи  винищують  на  ланах  Землі  гризунів.
Охороняють  від  нечисті  ліси  та  сади.
Виконують  працю  "санітарів"  селищ,  степів.
Звичайно  на  планеті  є  що  славити,  судити...

Птахи  підказали  людям  ідею  польоту.
Пташине  крило  так  стало  символом  для  людства
В  підкоренні  повітряних  океанських  широт
І  виразом  нестримної  швидкості.  Славен  труд!

Пернаті  є  і  символом  хатнього  затишку.
Ми  кажемо  "родиме  гніздо",  як  рідне  тощо.
Як  ніби  на  знак  подяки,  за  все  добре...  Захист.
Хай  не  забуде  ніхто  турботу  про  потомство!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021


Змушує замислитись

Владні  люди  стали  подобою  тлінної  людини,
Хижих  чотириногих  і  плазунів  без  Батьківщини.
Досвід  життєвий  змушує  замислитись  Україні,
Чи  потрібні  винахідники  зла  народу,  країні!?

Вони  сповнені  всякої  неправди  ,злоби  ,лукавства,
Зради,  зажерливості,  поганих  звичок  і  пліткарства.
Повні  заздрості,  вбивства,  суперечок  і  владолюбства.
В  кожну  хату  тулять  біду,  обкрадують  нахабно  люд...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021


Перше вересня

Малечі  відкривається  юний  шлях  у  майбутній  час.
Шкільне  життя  і  перший  вчитель  та  безмежна  висота
Ведуть  у  чудову  країну  знань.  Не  згас  державний  глас...
І  вчителя  люблять  наші  учні,  хоч  минають  літа.

У  будь-  яку  погоду  він  зігріє,  як  любляча  мати.
Пишатись  вчить  величчю  народу  і  вчить  -  добрим  справам.
Юнацьки  роки...  Про  школу  спогади  квітнуть,  як  маки.
Наш  кожен  вчитель  цю  професію  щирим  серцем  обрав.

Тому  -  Перше  вересня  -  справжнє  свято  в  житті  школярів.
День  знань  -  пам'ять  розуму.  ...Все  повинно  служити  добру.
Це  свято  студентів,  педагогів,  навіть  кожних  батьків.
...  Іде  молодий  народ  у  школу  і  гордо,  і  дружньо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021


Несе ріка життя надії

Школярики  до  школи  потяглись,    ввись  -  стара  калина.                                                                                                                
 У  класі  тихо.  Неважко  збагнути  чому.  Ще  не  строк...
Очима  й  серцем  відзеркалює  світ  добра  людина.
Життям  наділена  вона  збирає  молодь  на  урок.

У  цьому  дивне  щастя,  гордість  учнів  смислом  пройнялись.
...З  криниці  знань  пили  жадібно  та  нестримко  молоді.
І  після  школи  сто  доріг  в  один  великий  шлях  злились.
Несе  ріка  життя  надії,  бо  її  краса  в  труді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021


Стяг країни

Два  кольори:  жовтий,  синій  дають    любов  до  природи.
Це  народна  святиня,  якій  поклоняються  люди
З  вірою  й  сподіванням  на  заступництво  свого  роду,
За  простори  отчого  краю,  за  джерела  цілющі...

Степ  золотий,  синє  небо,  гори,  козацькі  стежини,
Ріки  з  жовтими  очеретами,  жито  ,  жовті  ниви...
Поєднання  цих  кольорів  -  історія  -  стяг  країни.
Україно  -  це  диво  чарівне  на  вроду  манливе.

Нам  дано  підставу  назвати  ці  барви  державними.
Це  вони  розмовляють  із  сонцем  лиш  щирими  словами.
Тішать  зір,  вросли  у  долю  та  чатують  вічну  славу.
З  прапором  подих  народу,    сила,  думка  оживають...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021


Це знають свідки

Сьогодні  світу  потрібна  наша  охорона,
А  людям  планети  -  і  заступництво  природи,-
Це  чисте  повітря,  добра  земля,  її  води.
І  небо,  і  сонце,  як  жаданий  друг,-не  дракон...

Природа  вічна,  нескінчена  породила  нас.
Вона  була  і  завжди  буде  сильніш  людини,
Бо  не  підвладна  вись  злої  людської  гордині.
Не  стати  Богом  ні  одній  істоті  і  скрізь  час!

Нікому  не  бути  царем  і  тіні  ,  і  світла,
Лиш  не  віддільною  часткою,  другом  природи.
Тож  вчись  владарювати  для  людей,  для  народу!
Життя,  як  дробарка  меле  всіх...  Це  знають  свідки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021


Не чинять шкоди

Ліс...  Між  дерев  видно  охайно  вивержена  будівля,
Збудована  дрібними  гілочками  -  ціла  країна...
У  якій  своє  життя,  порядки,    і  закон  -  не  заскнів.
Ти  спинися,  глянь  на  лісових  мурашок  -  дружня  родина!

Здавна  ми  всі  вже  вражені  їхньою  працьовитістю.
У  мурашок  досить  сили,  їм  не  потрібні  машини,
Їм  підсилу  вантаж  важчий  за  тіло...  Крізь  тямковиті.
У  родині  їх  близько  шести  тисяч  видів  понині.

І  свої  гнізда  будують  у  землі  з  рослинних  решток.
Це  надійні  захисники,  роботяги  наших  лісів,
Бо  одна  колонія  мурах-санітарів  -  тутешніх,
Знищує  за  день  кілограм  гусені,  лялечок  жуків...

Риючи  нірку,  вони  покращують  родючість  землі,
Перемішують  шари  ґрунту  і  розпушують  любо.
Так  трудом  своїм  безкорисливо  оберігають  ліс
І  не  чинять  шкоди  навколишній  природі,  як  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021


Не знає згод

Душа  -  Боже  вродливе  творіння,  вкладене  в  плід,
Який  в  розвитку  між  зачаттям  та  народженням.
Ядро,це  внутрішнє  унікальне  -  це  не  граніт.                                                                                                                        
 На  диво  закохане  в  світ,  але  не  знає  згод.

Та  мозок  і  розум  чи  є  одним  і  тим  самим!?
Людина,  не  просто  -  емоції,  тіло.  Не  лід...
Чому  ж  втратила  гармонійний  стан?  Ладу  не  дам.
Я  вірю  -  від  нас  нашадкам  дійде  розуму  слід!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021


Треба вийти з пастки

Де  демократія,  там  життя  без  хвиль
Жорстокості,  гноблення  й  насильства.
Там  в  суспільстві  добробут,  гармонія.
Там  справедливість,  а  не  буття  морок.

Там  максимальний  підхід  до  моралі,
Всі  кроки  людей  до  доброї  справи.
Але  наш  світ  не  таким  виглядає,
Війна  мучить  душу...  Росте,  виростає.

Чому  не  знаєм,  що  зло  все  пустує?
Хтось  каже  не  просте  -  народ  не  чує!
Ми  прирікаєм  себе  на  нещастя...
Безтямству  -  баста,  треба  вийти  з  пастки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021


Набирають акорд…

Пошук  людиною  свого  місця  у  світі  -
Це  похмурий,  гіркий  сенс  свого  існування.
...  Інтелекту  нестача  скувала  душу  в  лід.
Страх  і  ворожість  серця  людського  туманні.

Хитра  фальшивість  ідей  відкрила  безмежність...
Хтось  сипнув  незалежність,  шукаючи  комфорт.
Сіють  дні  через  сито  сліпучу  мережу
І  слова  афішують,  набирають  акорд...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021


Сльози землі - не жарт

У  розшуках  патріотів  держава.  Сльози  землі  -  не  жарт.
Це  відлуння  війни,  тяжість  свинцю  і  шмат  неба  червоний.
Надвечір'я...  Засипають  очерети,  останні  жаби.
Чути,  мов  потроху  ще  кумкають,  неначе  плачуть  скрізь  сон.

Берег  і  луки,  кущі  та  людей  поодинокі  серця...
Клапті  цілинної  землі  забирають  душу  у  полон.
Зарость  вербова,  наче  дітвора,  гомонить  це  без  кінця:
"  Бешкетує  влади  бездарність,  тупість  -  стогне  кожний  район".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021


Відтято горизонт

Не  впусти  зречення  свого  кореня,  своїх  предків
Святої  віри  і  своєї  мови,  свого  прізвища.
В  країні  з'явилися  перевертні,  зрадники  рідкі.
Не  думай,  не  крути,  це  не  плід  уяви  й  не  рідкість...

Хоч  голос  нашої  держави  почули  у  світі,
Не  приняли  нас  до  сім'ї  європейських  народів.
Глумляться  над  нею  і  нині,  сміються  у  вічі,
Бо  владні  люди  не  можуть  наситить  утробу.

Ворота  розчинені  в  поле,  віє  болем  й  горем.
Що  творять  вони,  які  землю  не  цінять  роками.
Відчинені  двері  й  вікна  -  нас  ведуть  через  борню.
Немов  звірі  вже  люди,  тому  живуть  ворогами.

Бо  кожній  владі  було  не  сором  зло  у  світ  нести.
Народ  свій  грабували  і  грабують!  Добавлю  слів...
В  житті  нічого  не  зосталось.  Ні  надії  і  ні  мети.
Летіли  мрії  стільки  літ  та  шукали  щастя  слід...

Пенсіонери  до  безтямності  бідні,  безсилі.
А  молоді  знову  виїжджають  із  Батьківщини.
Відчалюють  подалі,  поки  несуть  ще  свої  крила,
Там  поважаючи  роботу  всяку,  ночі  й  днини.

Тому  запізніла  "демократія"  пізнала  крах.
Крізь  тьму  державної  неволі  ми  не  знаєм  долі.
Як  міст  поміж  серцями  наша  путь.  Свій  шукаєм  дах.
Мов  бритвою  відтято  горизонт  на  кровном  полі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021


Це наш - передсвіт

Рослина  не  хвилюється  від  вітру.
Про  неї  слава  в  житті  не  зна  кінця.
Від  сонця  не  сохне,  сила  подвійна.
Чарують  пахощі  чебрецю  серця.

Він  квітне  червоно-бузковим  цвітом
Та  пахне  літом,  і  сонцем,  і  медом.
У  ньому  щирість  і  молодість  світу.
Це  захист  людей  і  це  наш  -  передсвіт.

Колись  дівчата  і  збирали  його
Та  посипали  ним  долівки  дому.
Такого  більш  не  стрінеш  ти,  лиш  горе...
Бо  кров  важка  у  жилах,  мов  добриво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2021


Оглянеш все своє життя…

Людина  кожна,  мабуть,  повинна  знати  в  Україні:
За  порушення  закону  лиш  винних  жде  покарання.
Всі  злочини  проти  народу  і  держави  -  зрілі  рани.
Сьогодні  основні  і  не  єдині  у  владній  тіні.

Система  повинна  відвертати  людей  від  порушень,
Яка  змушуватиме  замислюватись  усіх  над  тим,
Чи  варто  порушувати  і  тим  ,  хто  займає  пости...
Нам  відомо  :  що,  коли,  кому  і  звідкіля  ця  руна.

Та  досить,  досить  красти!  Скоро  це  "геройство"  замаячить...
Дождешся  чесних  нагород  за  брехню  від  свого  роду,
Оглянеш  все  своє  життя...  Та  вже  пізно  станеш  зрячим.
І  хочеш,  чи  не  хочеш  ти  згадаєш,  що  злочин  плодить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021


Всіх спіткань - "буйноцвіт"

І  слід  зауважити  всім  від  самого  початку:
Сьогодні  більш  важливе  є  наше  майбутнє  життя,
Літа,  щоб  не  було  би  болю,  страждань,  кражі  часу,
Не  проходити  далі  шляхами  борні  і  звитяг.

І  для  досягнення  мети...  Застосувати  силу
Та  зачерпнути  води  лиш  для  перетворення  світу.
...Мудрішими  будьте,  час  підганяє,  -  шепче  нам  синь.
Усі  розлуки  в  тривозі,  вже  всіх  спіткань  -  "буйноцвіт".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2021


Як майбутнє зле…

Людський  інтелект  знищити  допомагає  себе.
І  врешті-решт  пануючі  сили  доб'ються  цього.
Одного  разу  може  зникнути  світ,  простір  небес,
Історія  людська  поповнить  пласт  -  Ніщо  до  того...

Хижацький  капіталізм...  Багаті  -  об'їздчика  тінь,
Яка  згодом  зруйнує  і  всю  сонячну  систему!
Психічнохворі  керують  світом.  Влада  павутинна.
Нема  для  слави  місця,  та  чи  дасть  рятунку  тема?!

Дивись  на  синь,  там  вини  немає.  Там  спільна  крапка
Для  тисячі  окликів  знаків  на  злочинні  злети.
Віками  створене  на  Землі  руйнується  не  враз.
Це  почуття  злетіло  до  людей,  як  майбутнє  зле...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2021


Україна незборима

У  мареві  дум  розчарування  й  занепад  духу.
Вони  з  людських  найбільш  гірких  сторін  страждання.
Якийсь  нерозумний  вірус,  бактерія  на  виду.
Якась  очманіла  клітина  руйнує  мирну  рань...

І  жодна  медицина,  ще  не  зробила  відкриття.
Вакцина  -  хитнула  світ,  але  не  гарант  початку.
Бо  чужерідні  сили,  процеси  руйнують  життя.
Брехню  і  ненаситність  ми  розсіємо,  нащадку.

Що  краще  є  за  злагоду  і  спокій  у  родині?
Не  світові  новини  і  не  сумовита  скрипка...
Хитнувся  світ  і  все,  що  кров*ю  підтекло  вже  нині.
Підвладні  точать  ніж  та  Україна  незборима!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021


Знайди силу

Чого  лякатися  сьогодні?!  Що  нема  в  людей  лиця...
О,  Боже!  Хай  зляже  непотрібність  бліда  та  долі  тьма.
Вчуй  край  пречистого  хреста...  Земна  людина  -  не  вівця.
Що,  дочекаємось  кінця  випробування?  ...Зла  нема?

Зневірився,  стисла  журба!  ...Ніколи  не  сходь  зі  шляху.
Знайди  силу  в  собі,  зруш  гори  зла  і  легше  стане  путь.
Колодою  не  лягай,  мозок  розкуй,  угамуй  мить  лиху.
Розсій  правду  по  Землі,  розірви  неприродні  пута.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021


Десь оживе добра атлант

На  чому  ґрунтується  сприйняття  на  планеті  краси.
Знання  чи  інтуїція,  чи  естетичні  почуття...
І  правильна  відповідь  -  глибина  душі,  земні  часи.
Наука,  література,  філософія  -  сенс  життя.

Всі  погляди  складні,  художник  класно  вчить  нас  бачити.
Його  зір  блукає  по  землі...  Помітив  він  скорботу.
Розвинуті  квітують  почуття,  їх  сяйво  бажане.
Ці  кольори  і  світло,  форми  -  краса  його  роботи.

І  володіючи  відточеним  пером  майстра  слова,
Поет  використовує  метафори,  ілюзії
Та  особливий  ритм,  і  образи,  мови  позолоту.
І  горло  палять  звуки  запальні,  тоді  хвилюється.

Повік  не  стерти  і  не  спалити  світ  краси  твоєї...
Художники,  поети  -  сили  і  надії  наш  гарант.
І  неспроста  ми  бачим  очі  в  небі  Кассіопеї.
Чи  в  слові,  чи  на  полотні,  десь  оживе  добра  атлант.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021


Знаменна мить

Як  можна  писати  щедрої  вроди  слова,
Не  намагаючись,  щось  правдиве  сказати.
Бідніє  людина  простори  не  осява,
Чомусь  не  може  полум*я  з  серця  кресати.

Епітетів  сад  -  це  ще  не  створення  твору.
Відсутність  значення  смислу  -  не  жди  нагород.
Де  рима?  ...Обдерті  мелодичнні  простори.
Незважене  слово  точить  житейське  море.

Поезія,  наче  магія  на  полі  знань.
Сьогодні  поет-  одночасно  все  і  ніщо.
Намріяв  він  світ  мандрівних  думок,  міркувань,
Навчився  поміж  зір  літати,  прагнув  якщо.

Поезія  -  нескінчена  гра  смислів  і  слів!
Це  вираження  величних  ідей  і  надій.
Це  склад  мови  розумний,  літературний  спів,
Який  зове  красу,  любов  творити  діло...

Відсутність  цього  -  приречений  він  на  провал,
Хоч  і  здаватись  буде  комусь  ще  шедевром.
...Це  ризик-стати  ніким.  Життю,  -це  замало.
Знаменна  мить:  лід  не  вічний  -  вічний  рух,  Едем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2021


Дві зброї

Колись  у  нас  було  дві  зброї  -  гострі...  Слово.
Коли  вибиває  ворог  шаблю  з  наших  рук,
Тоді  на  зміну  приходить  могутня  мова...
Слова  звучать,  як  клекіт  орла  з  високих  круч.

Із  Божого  веління  палають  на  вустах.
У  них  найкоротший  шлях.  Ти  чуєш  їх  силу?
Вони  мають  звук  і  корінь  буйно  пророста.
Природа    декого  піднесла,  посадила...

Любіть  красу  своєї  мови,  звучання  слів,
Які  взяті  з  ніжності  і  грому,  із  вроди.
Це  річка  й  квітка  чудових  козацьких  степів,
Душа,  журба  країни,  та  всього  народу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2021


Підкорила жадоба

Дев*яності  -  розкрали  країну.  Спадок-злочинний  шлях.
Саме  тих  нелюдів  синам  достались  посади  -  це  жах...
Не  прикриють  духовне  жебрацтво  сьогодні  їх  блага.
У  душі  владолюбців  мірило  -  це  гроші  і  лаври.

Накопиченням  злата  стало  головним  сенсом  життя.
В  жертву  принесли  спокій,  здоров*я,  совість,  честь,  майбуття.
Задля  цього  вишукують  злочинці  нечесні  шляхи.
Неспроста  -  біда...  Бідують  пенсіонери,  дітлахи.

Гроші  дуже  важливі  у  житті  земної  людини:
Визначають  добробут  держави,  достатки  родини...
Це  помічники  для  досягнення  потрібної  мети
І  рукам  натруженим  не  сором  добро  у  світ  нести.

Всі  здобутки  видно  ясно  і  втрати  наші  видно  теж.
Ці  лихі  закони  і  грабіж...  Скупість,  ти  куди  ведеш?
Ще  не  досталь  нажилась  життя  ціною  простих  людей?
...Підкорила  жадоба,  заручником  зробила  грошей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021


Кортить загадка

Із  давніх-давен  зоряне  небо  вабило  думку  людську.
Про  нього  створено  безліч  легенд  і  казок  та  гіпотез
Наївних  і  поетичних,  хибких.  Усяких  ідей  повідь.
Вони  незгасно  горять  питальним  знаком  не  лиш  на  листку.

Кортить  нас  загадка  протягом  довгих  століть,  зве  у  політ.
І  не  біда,  що  нині  ти  не  перший,  тож  тягнись,  вивершуй
Та  таємниця  в  тумані  покличе  до  радісних  звершень.
Дивись,  зірок  на  небі  скільки,  як  маку  в  полі  буйноцвіт.

На  півдні  неба  густою  білизною  курить  дорога.
Немов  орда,  на  екрані  йде  славнозвісний  Чумацький  Шлях.
Прозора  курява  -    вірний  орієнтир  для  земних  "мурах"
В  путі  на  возі  колесо  скрипить.  Немає  запасного.

Мандрують  до  Криму  чумаки,  над  ними  висі  голубі.
Ночами  тихими  у  просі  чутливий  перепел  не  спить.
В  спіралях  чужі  світи  неоново  продовжують  курить.
Відчути  людям  щастя  головне,  не  десь  знайти,  а  в  собі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2021


Спіши у Карпати

Музика  гір  і  води  -  невгамовна  мелодія
І  стрімка,  як  кінь  баский  ,  та  пришпорена  урвищем.
Річка  рветься,  шукає  русла,  як  вогнене  слово...
Скелі  гостроверхі  перетинають,  б*ють  у  сурми.

Не  скорилась    річка  і  вимиває  зручне  русло
Так  вода  наповнена  болем  знаходить  дорогу.
Так  утворюються    водоспади,    ріки  голодні,
Де  довкола  свіже,  вологе  повітря,  пороги...

Хочеш  помріяти,  масу  краси,  напруженість  жил!?
Хоч  на  клапті  подерта  земля,  спіши  у  Карпати.
В  мандри  йди  до  валунів  мохастих...  Обережно  схил!
В  лісі  ,  у  воді  ти  забудеш  хвороби,  палати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2021


Наш світ вродливий

Що  ніколи  не  в'яне  і  вічно  розпускається?
Зрозуміло.  Найкраща  в  світі  квітка  -  рідна  мова.
Тут  словесний  лад,  звуків  клад  і  гарне  кожне  слово.
В  неї  пращурів  відлуння,  вічність,  танець  гопака...

Мова  -  могутній  зв'язок  усіх  поколінь  народу.
В  мові  втілюється  небо  держави,  наша  земля
Та  її  повітря,  клімат,  гори  й  долини,  поля,
Ріки,  ліси,  бурі  і  грози.  Це  ж  голос  природи!

Це  народ,  його  Батьківщина  і  духовна  сила.
Сій    слова  щирі,  плекай  їх,  мов  зерна  в  колоскові.
І  сплітати  звуки  вчись  у  не  зраджену  ще  мову.
Не  калічте,  люди,  промінь  слова,  наш  світ  вродливий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021


Нові "гаранти"

Вслухаємося  в  серцебиття  людини  в  країні.
Мелодія  життя  ще  плаче  сьогодні  донині.
Шукаю  філософську  наповненість  і  конкретність,
Де  думка  тремтяча,  наче  живий  нерв,  на  планеті.

Схвильованість  віри  і  добра,  мудрості  і  краси
Повільно  пульсує  у  вені.  Та  мовчать  голоси...
Як  бути  нам  без  рідного  краю,  де  ми  вродились?
Нові  "гаранти"  -  гроші  і  підкуп  за  життя  взялись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021


Незримі

Найбільш  не  захищений  компонент  у  людини  -  розум.
Для  нього  глобалізація  зробила  світ  єдиним,
Для  позитивних,  так  і  для  негативних  впливів  розпал...
Збагнути  комусь  важко,  незримі  в  не  добру  годину.

Усі  технології  інформацій,  ніби  наснились.
Світ  вільних  фантазій,  тільки  не  вільно  признатись  собі:
Вони  вийшли  на  когнітивний  простір,  все  захламили.
І  розколисують  брехню,  як  у  славі  і  стільки  в  ганьбі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021


Повідай людям живим

Земля,  обгорожена  горем,  стала  ціллю.
Реальність  -  життя  продажне,  як  те  вугілля.
Було  ж  єдине,  не  розчленоване  ціле...
Тож  поклонись  простим  незвіданим  дорогам,
Ще  поклонись  сльозам  і  майбутнім  тривогам.
І  бідній  хаті  своїй  поклонись,  і  -  батькам.

Та  помовчи  в  тиші,  нестримуй  сліз  гіркоти...
Повідай  людям  живим  із  глибин  бідноти.
...І  в  жменю  землиці  візьмеш  і  скажеш:  "Прости".
Реальність  -  це  правда,  яка  все  ще  існує.
Як  інтелект  і  розум,  які  звуть  на  війну.
Це  самоокупація  у  неволі  сну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021


Збагнуть і мірить

Слони  і  крокодили  та  інші  тварини  й  птахи
Сьогодні  поводять  себе,  так  само,  як  і  завжди.
Будують  пернаті  дивовижні  гнізда  несхибні,
А  деякі  долають  відстані  -  туди  і  сюди...

Хист  кажанів  суворий  має  схожість  до  радарів,
За  допомогою  яких  хитро  полюють  вони.
Ці  надзвичайно  складні  властивості  -  природи  дар.
Птахи  й  тварини  незмінні  залишаються  нині.

Свідомо  удосконалюється  тільки  людина.
Свої  техничні  навички,  здібності  тішать  думки
І  прагнуть  до  глибших  пізнань  Всесвіту  ще  з  давнини.
Збагнуть  і  мірить...  Йти  шляхами  батьків  нам  залюбки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021


Заглянь у природу…

Краса  сама  по  собі,  якщо  визначена  правильно,
То  може  поступово  розквітати  і  більшати.
Та  швидко  і  поступово  в'янути,  псуватися,
З  любов'ю  йти  у  путь,  бути  порадницею  в  судьбі...

Вона  не  припускає  жодних  ступенів  хвиль  блиску,
Але  має  реальні  форми  в  реальному  житті.
У  скверах  і  садах,  всюди  ти  -  величний  світу  плід,
Який  вміє  із  серця  полум'я  кресати,  тішить...

Заглянь  у  природу...  Любо  подивись  на  людину.
Краса  приголубить  і  озветься  в  тобі  доброта.
Ця  сила  пробуджує  людяність,  щирість  понині.
...Країна  набідкалась,  наплакалась,  як  сирота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2021


Істота - не живність

Наші  вчинки  значимі,  ми  чинемо  війни  і  брань
І  порушуємо  екосистему  теж  реально.
Наше  життя  -  серйозна  і  відповідальна  справа.
Влада  заслуговує  обвинувачення  моральне...

Не  можливо  жити,  задля  того,  кто  хоче  дехто,
Щоб  були  ми  виключно  засобом  мети  наживи
Для  досягнення  цілей  в  країні  злочинних  людей...
А  формальний  принцип  гласить,  що  істота  -  не  живність!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2021


Час природньої гри

На  квітучому  лузі    гарно  раннього  літа.
Зором  вбираєм  зачаровано  всі  кольори:
Ніжну  зелень  трави,  багатобарвного  квіту...
Сонця  бризки  казкові,  наче  не  знають  пори.

З  прохолодою  мчать  назустріч  з  вітанням  вітри
І  картини  краси  порушують  шквальні  дощі.
Вибухло  небо  знаменно  -  час  природньої  гри.
Ось  нуртує  характер  природи  в  день  і  в  ночі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2021


Несуть слова до покоління наші крила

Природа  створює  тіло  й  душу  людини,
Яка  формує  мову,  культуру,  суспільство-
Національно  свідомий  згусток  родини.
Логічне  поняття  всього  -  від  Бога  пільга.

Привітно  чую  в  неї  природи  відлунки,
Протяжних  та  задумливих  голоси  лісів,
Кульгаву  риму  підстьобну,  продажні  цілунки.
Хто  контур  їм  дав!  Щоб  хвилини  ти  зрозумів.

Майстерно  вигранено  слово  людиною,
Сподобалось  іншій,  яка  це  підхопила.
За  нею  сотні  й  тисячи  людей,  ...Країна!
Несуть  слова  до  покоління  наші  крила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2021


Все, наче гріх

Підвладні  ми  всім  чарам  слів    тривалих,
Гірких  і  ніжних,  гнівних  і  величних,
Чомусь  продажних  та  ще  підкупних  лих.
Емоції  розкажуть  про  бувале...

Вульгарне  і  банальне.  Все,  наче  гріх.
В  серцях  людей  -  нездолане  горіння
Та  дружба  наша  схожа  на  каміння.
Надіє,  шанобливо  доторкнись  до  них!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2021


Не знають торг…

Що  сьогодні  утверджує  розум  людини?
Хаос  в  думках,  відсутнє  духовне  обличчя.
Тож  мовчання  істот  -_це  схов  душі  понині.
Ось  втрачаємо  свій  образ  щирий,  величний.

Йде  повселюдний  грабіж,  комусь  злата  обмаль
Та  сідлають  того,  хто  куня  жде  порядки.
Будеш  мовчати,  то  запряжуть  у  голоблі.
Хата  твоя  вже  не  скраю,  свідчать  і  грядки...

Стали  люди  байдужі  не  тільки  до  мови,
Також  до  політики  та  долі  держави.
У  душі  людей  стало  кам*яніти  слово.
Кожен  третій  краде,  вже  немає  управи.

Сила  уваги  на  матеріальних  речах:
На  посаді,  добробуті,  ситості  тощо.
Безліч  боргів,  Україно,  на  твоїх  плечах,
Стомлених  на  тілі  з  таврами,  не  знають  торг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021


Мов Фенікс

У  вогнях  світових  потрясінь  зникає  усе,
Навіть  цілі  народи  і  цивілізації.
Руйнувались  у  вогнищах  війн  міста,селища,
Мури  й  фортеці.  Горіли  храми  і  палаци.

Нищились  фрески,  мозаїки,  привітні  хати.
Попеліли  картини,  літописи  і  книги  -
Геніїв  творіння.  ...Голоднів  злочин  темноти.
Гибли  мільйонами  люди,-  чиїсь  діти,  сини.

І  комусь  важко  збагнути,  що  пісня,  мов  Фенікс,
Бо  вона  супроводить  нас  взагалі  все  життя.
Від  колиски  до  смерті.  Тож  вічна,  безіменна...
Всі  живі  слова  -  це  не  гірка  кутя,  почуття!

У  годину  великих  торжеств,  народних  гулянь,
У  хвилину  самотності  дає  снаги  ,  сили.
Пісня  -  це  диво  таке  столунне,  мов  поле  знань.
Як  вогонь,  як  магніт,  як  добрі  незмірні  ліси.

У  праці,  у  відпочинку,  в  горі  і  в  радості
Ти  розцвічуєш  все  наше  спалахнувше  життя.
Робиш  жаданим,  легшим,  світлішим.  Думи  ладиш
Та  осріблюєш  душу,  твориш  добрі  відчуття.

Багатьох  робиш  мужнішим,  лихого  -  добрішим.
То  запалиш  вогнем,  щиро  надихнеш  на  творчість.
Кидаєш  в  бій,  ведеш  на  смерть,  вмієш  серце  погріть.
Наша  дружба  міцна  з  тобою,  хист  несе  гордо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021


Наче загублений

Хто  забуває  звичаї  своїх  батьків,
Той  завжди  карається  людьми  і  Богом.
Таке  повір*я  існує  з  давніх  віків.
Блукає  той,  як  блудний  син  без  любові.

Ніде  не  може  знайти  собі  притулку,
Знайти  пристанища,  наче  загублений...
Загублений  для  свого  народу,  тужний.
Землі  не  чує.  ...Став  на  всесвіт  гукати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021